медичного факультету
З А Н Я Т Т Я № 33 (6 годин)
ТЕМА : Плечове
сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий
пучок пахвової порожнини. Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і
розподіл на плечі, передпліччі і кисті
МЕТА: Вивчити топографію і формування плечового сплетення,
область іннервації коротких гілок. Вивчити довгі
гілки плечового сплетення, формування його пучків та ділянки іннервації.
Професійна орієнтація студентів.
Патологія будь-якого периферичного нерва
супроводжується порушення чутливості і рухової сфери, а саме виникають
невралгії, неврити, поліневрити, парези і паралічі.
Так наприклад, параліч пахвового нерва призводить до втрати функції піднімання
руки (відведення). Оскільки плечове сплетення утворене передніми гілками
чотирьох нижніх шийних С5-С8 і І грудним Th1 спинномозковими нервами і вони містять
чутливі рухові і трофічні (вазомоторні) волокна, тому ураження їх викликає
розлади чутливості, яке приводить до парезів, паралічів окремих м'язів. Так,
при ураженні променевого нерва, який ще називають "заднім нервом верхньої
кінцівки" спостерігається звисаюча кисть, неможливість розгинання у
ліктьовому, променево-зап'ястковому суглобі, порушена чутливості на тильній
поверхні І, II, III пальців. При уражені ліктьового нерва втрачається долонне
згинання кисті IV і V пальців, приведення великого пальця. Кисть має вигляд
"кігтистої лапи". На ліктьовій поверхні кисті спостерігаються чутливі
розлади. Ушкодження серединного нерва супроводжується втратою чутливості шкіри
І, II, III і частини IV пальців. Ураження м'язово-шкірного нерва супроводжується
розладом чутливості на передпліччі з латеральної сторони. Саме тому знання
даної теми є важливим для діагностики і лікування у клінічній практиці
невропатологів.
Базовий рівень знань та вмінь.
1.
Латинська термінологія.
2.
Українська
термінологія.
3.
М'язи
та топографія шиї і грудної клітки, верхньої кінцівки.
4.
Кістки,
м'язи та суглоби верхньої кінцівки
І. Практична робота – 900-1200 (4 год)
·
Ілюстративний матеріал
1. Відпрепарований м'язовий труп.
2. Відпрепарований судинно-нервовий труп.
3. Навчальний труп.
4. Навчальна відеосистема.
· Методика
виконання практичної роботи.
Робота 1. Шкірні розрізи в ділянці пахвової порожнини
і плеча. Від акроміального кінця ключиці по середній
лінії передньої поверхні плеча роблять поздовжній розріз, а на рівні ліктьового
суглобу поперечний розріз.
Робота 2. Препарування нервових стовбурів надключичної
частини плечового сплетення. У відпрепарованому латеральному трикутнику шиї
роблять розріз глибокої фасції шиї і між переднім і середнім драбинчастими
м'язами, відкривають стовбури плечового сплетення, видаляють сполучну тканину, відпрепаровують надлопатковий дорсальний нерв лопатки, для
чого відсікають від шипа лопатки прикріплення трапецієвидного м'язу і
відтягують його в медіальну сторону. Надлопатковий нерв препарують до місця, де
він входить через верхню вирізку лопатки в надостну
ямку і розгалужується в однойменному м'язі. Від переднього відділу плечового
сплетення препарують довгий грудний нерв до його входження в передній
драбинчастий м'яз, а медіальні і латеральні грудні нерви до входження в великий
і малий грудні м'язи.
Робота 3. Продовжити повздовжній шкірний розріз від
ділянки по середній лінії передпліччя і кисті до основи 3 пальця. Провести
розрізи на рівні променево-зап'ясткового суглоба і основи пальців.
Робота 4. Препарування
шкірних нервів передпліччя і кисті. На лівій кінцівці, обережно відшаровуючи і
відвертаючи шкірні клаптики в сторони в межах плеча, передпліччя і кисті,
відпрепарувати і виділити медіальний шкірний нерв плеча і передпліччя та задній
шкірний нерв плеча, передпліччя.
Робота 5. Препарування нервів передпліччя. Препарують
серединний, ліктьовий і променевий нерви і їх гілки в ділянці зап'ястка -
долонні і тильні зап'ясткові гілки.
ІІ. Семінарське обговорення
практичної роботи – 1230-1400 (2 год)
·
Обговорення теоретичних
питань:
Перелік питань:
1.
Чим утворене плечове сплетення?
2.
Які стовбури розрізняють у плечовому
сплетенні?
3.
Які частини розглядають у плечовому
сплетенні?
4.
Які гілки відходять у надключичній
частині плечового сплетення?
5.
Що іннервує грудоспинний
нерв?
6.
Що іннервує пахвовий нерв?
7.
Що іннервують грудні нерви?
8.
Що іннервує довгий грудний нерв?
9.
Що іннервує дорзальний нерв лопатки?
10.
Що іннервує підключичний нерв?
11.
Що іннервує надлопатковий нерв?
12.
Що іннервує підлопатковий нерв?
13.
Які з коротких гілок плечового сплетення
супроводжуються судинами і нервами і якими?
14.
Які елементи входять до складу
судинно-нервового пучка пахвової порожнини?
15.
Опишіть взаєморозташування
судин і нервів пахвової порожнини.
16.
Які пучки формує підключична частина
плечового сплетення і по відношенню до чого їх розрізняють?
17.
Які нерви відходять від кожного з пучків?
18.
3
якого пучка формується м'язово-шкірний нерв? Яка його топографія в ділянці
плеча? Яку гілку на передпліччі віддає цей нерв і що він іннервує?
19.
Які особливості формування серединного нерва?
20. В яких топографічних структурах розташований
серединний нерв в ділянці плеча, передпліччя і кисті?
21. Які гілки відходять від серединного нерва? Що
вони іннервують?
22. З якого пучка формується ліктьовий нерв? Його
топографія.
23. Які гілки відходять від ліктьового нерва? Що
вони іннервують?
24. Які нерви формуються з заднього пучка
плечового сплетення?
25. Опишіть топографію променевого нерва, його
гілки, зони іннервації.
26. Якими нервам іннервується
шкіра верхньої кінцівки в ділянці плеча, передпліччя, кисті?
27. Які групи м'язів розрізняють на верхній
кінцівці?
ІІІ. Самостійна робота
студентів – 1415-1500
Джерела
інформації:
а) основні:
4.
Матеріали для
підготовки студентів до практичних занять.
5.
Конспект лекції.
б)
додаткові:
Методичну вказівку
склали –
проф. І.Є. Герасимюк,
проф. Я.І.Федонюк, доц. І.І.Боймиструк,
доц. М.В.Ющак
Обговорено
і затверджено на засіданні кафедри
" 12
" червня 20123 р., протокол № 11
Переглянуто і затверджено на
засіданні кафедри
“___”____________ 20__р. протокол
№ __