Методична
вказівка
до
практичних занять для студентів "Сестринська справа -
бакалавр"дистанційної форми навчання
ЗАНЯТТЯ № 11 (практичне
6 год)
Тема:
1.
Травлення в ротовій порожнині.
2. Травлення в шлунку і кишках.
3. Всмоктування і моторика шлунково-кишкового тракту
Мета: студент повинен вивчити механізми регуляції травлення в шлунку, роль складових частин шлункового соку в травленні, основні методи дослідження секреторної функції шлунка. Студент повинен вивчити роль тонкої та товстої кишки в процесах травлення, механізми та регуляцію секреції кишкового соку, механізми утворення соку підшлункової залози і жовчі та їх регуляцію. Студент повинен вивчити основні типи транспорту поживних речовин у внутрішнє середовище організму, особливості всмоктування в різних відділах шлунково-кишкового тракту, механізми всмоктування різних речовин. Студент повинен вивчити фази акту ковтання та його регуляцію, значення моторики різних відділів шлунково-кишкового тракту в травленні, роль сфінктерів і регуляцію моторної функції шлунка і кишок.
Професійна орієнтація студентів: вивчення механізмів секреції шлункового соку та їх регуляцію дозволить розуміти механізми розвитку порушень секреторної функції; знання механізмів кишкової, панкреатичної секреції та жовчовиділення дасть можливість вивчати механізми порушення процесів травлення в кишках. Вивчення механізмів регуляції моторної функції і шлунково-кишкового тракту дозволить розуміти механізми розвитку порушень моторики і проводити їх корекцію. Вивчення механізмів всмоктування різних речовин та регуляції процесів транспорту речовин надасть можливість студентам вивчати механізми порушення всмоктування, проводити їх лікування та профілактику. Знання механізмів, кишкової панкреатичної секреції та жовчовиділення дасть можливість вивчати механізми порушення процесів травлення в кишках, проводити лікування та профілактику цих порушень.
Базовий рівень знань та вмінь:
1.
Будова стравоходу, шлунка, його інервація
та кровопостачання. Будова печінки, підшлункової залози, тонкої та товстої кишки, їх
інервація та кровопостачання. Особливості відтоку крові
по порто-кавальних та кава-кавальних
анастомозах. Структура між’язового та підслизового
нервових сплетінь (кафедра анатомії
людини).
2.
Структура шлункових залоз, типи секреторних клітин.
Структура гепатоцитів, типи і структура панкреацитів
та ентероцитів. Структура ворсинки кишкового епітелію
(кафедра гістології)
3. Механізми
транспорту речовин через мембрану. Механізми
транспорту речовин через мембрану. Механізми
транспорту речовин через мембрану (кафедра хімії).
1. ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ТЕМА 1
1. Загальна
характеристика травлення в шлунку:
а) функції шлунка;
б) експериментальні методи вивчення діяльності шлунка;
в) клінічні методи дослідження шлунка.
2. Секреторна діяльність шлунка:
а) склад шлункового соку та його властивості;
б) роль соляної кислоти в процесі травлення.
3.Фази шлункової секреці:ї
4. Травлення в тонкій кишці
а) роль 12-палої
кишки в системі травлення;
б) зовнішньосекреторна діяльність
підшлункової залози;
в) склад і властивості підшлункового соку;
г) регуляція панкреатичної
секреції;
д) жовчоутворення і жовчовиділення;
е) склад і властивості кишкового соку;
є) склад жовчі, її роль в процесі травлення;
5. Травлення в товстій кишці
а) склад і властивості соку товстої кишки
б) значення мікрофлори товстої кишки
ТЕМА 2
6. Загальна
характеристика процесу всмоктування:
а) визначення поняття "всмоктування";
б) основні типи
транспорту поживних речовин
у внутрішнє середовище організму;
в) всмоктування в ротовій порожнині та шлунку;
г) всмоктування в кишках;
д) методи вивчення всмоктування;
е) регуляція всмоктування.
7. Особливості всмоктування органічних та неорганічних речовин:
а) води і мінеральних солей;
б) продуктів гідролізу білків;
в) продуктів гідролізу вуглеводів;
г) продуктів гідролізу жирів.
ТЕМА 3
8. Моторна функція шлунка:
а) роль моторної функції шлунка в травленні;
б) типи хвиль;
в) регуляція моторики.
9. Перехід їжі із шлунка в 12-палу кишку:
а) роль сфінктерів в евакуації їжі із шлунка в 12-палу кишку;
б) регуляція швидкості евакуації їжі із шлунка в 12-палу кишку.
10. Моторна діяльність тонкої кишки:
а) значення моторики тонкої кишки в процесі травлення;
б) характеристика типів скорочення тонкої кишки;
в) регуляція моторики тонкої кишки.
11. Моторна діяльність товстої кишки
а) роль моторики товстої кишки в травлені;
б) регуляція моторики товстої кишки.
2. ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ
ЗАВДАНЬ ТА СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ:
1. Хворому виразковою
хворобою шлунка була
проведена селективна ваготомiя
(перерiзка блукаючого
нерва). На якi фази шлункової шлункової секрецiї це вплине?
2. В експериментi
на собацi в просвiт
12-палої кишки ввели розчин соляної кислоти.
Як змiниться секрецiя HCl шлунковими
залозами?
А – секрецiя HCl зменшиться
внаслiдок зменшення утворення гастрину.
В – секрецiя HCl збiльшиться
внаслiдок збiльшення утворення гастрину.
С – секрецiя HCl зменшиться
внаслiдок збiльшення утворення секретину.
Д
– секрецiя HCl зменшиться внаслiдок збiльшення
утворення простагландинiв i кiнiнiв.
Е
– секрецiя HCl збiльшиться внаслiдок збiльшення видiлення ентерогастрину.
3. В експериментi собацi ввели iнгiбiтор ферменту карбоангiдрази.
Як змiниться секреторна функцiя шлунка при цьому?
А – посилиться утворення пепсинiв.
В – посилиться утворення соляної кислоти.
С – гальмується
утворення соляної кислоти.
Д – гальмується
утворення пепсинiв.
Е – гальмується
утворення слизу.
4. При проведеннi
електрогастрографiї у пацiєнта
не виявлено порушень
моторної функцiї шлунка. Якi амплiтудно-частотнi
показники електрогастрограми
це підтверджують?
А – частота - 5/хв, середня амплiтуда - О,5 mv;
В –
частота - 3/хв, середня амплiтуда - О,8 mv;
С –
частота - 2,3/хв, середня амплiтуда - О,3 mv;
Д – частота - 3,2/хв, середня амплiтуда - О,3 mv;
Е – частота - 3/хв, середня амплiтуда - 1 mv.
5. Пiд впливом якого гормону посилюється всмоктування натрiю?
А – тироксину;
В – альдостерону;
С – паратгормону;
Д – окситоцину;
Е – кальцитонiну.
3. ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:
1.На
шлункову і кишкову фази
2.
Е– секрецiя HCl збiльшиться внаслiдок збiльшення видiлення ентерогастрину.
3.
В – посилиться утворення соляної кислоти.
4.
Д – частота - 3,2/хв, середня амплiтуда
- О,3 mv;
5.
В – альдостерону;
4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1. Нормальна фізіологія (За ред. В.І.Філімонова,
– К., 1994. – С. 449-464, 474-479.
2. Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г.Шевчука,
Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 236-253.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.
– К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 659-705.
4. Основні показники життєдіяльності здорової людини (довідник) (Вадзюк С.Н. і співавт. –
Тернопіль, 1994. – С. 23.
5. Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик /Вадзюк С.Н. і співавт. –
Тернопіль, 1994. – С. 38.
6. Лекційні матеріали.
Додаткові:
1.
Физиология человека (Под ред. Г.И.Косицкого. – М.,
1985. – С. 344-350, 354-362, 364-365, 368-379.
2.
Толтырев С.С., Курцин И.Т. Физиология пищеварения. – М.,
1980. – 113-146, 161-180.
5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ
ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:
ТЕМА 1
1. Роль слини в апробації їжі
Витерти
язик марлевим тампоном і на суху його поверхню в одного обстежуваного помістити
кришталик цукру, а в другого – солі. Відмітити суб'єктивні відчуття.
Прополоскати рот водою. Нанести на вологий язик відповідно кришталик солі чи
цукру. Відмітити суб'єктивні відчуття.
У
висновку розкрити роль слини в апобації їжі.
ТЕМА 2
1. Вплив
шлункового соку на білок
У три пробірки налити по 3 мл шлункового
соку. Вміст другої пробірки переварити, а в третю – додати карбонату натрію.
Внести по 1 - 2 краплі білку. Поставити на 15-20 хв. у водяну баню при t 37-38 оС.
Хід роботи і отримані результати подати у
вигляді таблиці.
№№ пробірки |
До дії t 37 оС |
Після дії t 37 оC |
|
|
Якість шлункового соку |
Білок |
Оцінка результатів |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
У висновку вказати про дію пепсину на білок, необхідні для цього умови, а також вплив соляної кислоти
на нього.
2. Вплив
жовчі на жири
На
предметне скло піпеткою нанести краплю води і краплю жовчі. До кожної краплі додати невелику
кількість олії, добре перемішати і розглянути вміст обох крапель
під малим збільшенням мікроскопа.
Результати досліду замалювати.
У висновку вказати причину і механізм
виявлених змін.
ТЕМА 3
1.
Аускультація кишківника
Аускультацію
проводити в місці проекції тонкої та сліпої кишок. Порівняти частоту виникнення
і інтенсивність кишкових шумів у цих місцях. Співставте
їх з часом вживання їжі.
У висновку пояснити механізм звукових явищ
у кишках.
6.Студент повинен знати.
1. Механізми виділення
шлункового соку.
2. Регуляцію виділення
шлункового соку.
3. Роль складових частин в
процесі травлення.
4. Механізми виділення
кишкового, підшлункового соку і жовчі
5. Механізми регуляції
секреторної функції підшлункової залози та печінки
6. Основні типи транспорту
поживних речовин у внутрішнє середовище організму;
7. Особливості всмоктування в
різних відділах шлунково-кишкового тракту
8. Особливості всмоктування
різних поживних речовин
9. Особливості ковтання
вивчення механізмів регуляції моторної функції шлунково-кишкового тракту
дозволить проводити фармакологічну корекцію порушень моторики.
10. Особливості моторної
функції шлунка
11. Типи скорочень тонкої і
товстої кишки
7. Студент повинен вміти.
1. Визначити дебіт-годину
вільної та загальної НСl
2. Проводити оцінку
секреторної функції шлунка за даними отриманими при фракційному зондуванні
3. Адекватно оцінювати
секреторну функцію підшлункової залози. кишкових залоз та печінки.
4. Оцінити швидкість
всмоктування речовин у внутрішнє середовище організму з різних відділів
шлунково-кишкового тракту
5. Проводити аускультацію
ковтальних шумів та перистальтичні шуми кишок
6. Проводити аналіз електрогастрограми
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри фізіології
“3”січня 2013
р. протокол № 6