МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 8 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема: Хрящова,
кісткова та м язові тканини
Місце
проведення: навчальна кімната
Мета: Знати гістогенез
та морфофункціональні особливості хрящової, кісткової та м’язової тканин, а також
вміти на мікропрепаратах визначати їх різновиди.
Професійна орієнтація студентів:
Хрящова і
кісткова тканини входять до складу опорно-рухового апарату людини, ураження якого займає важливе місце серед причин
тимчасової непрацездатності та інвалідності населення. Для майбутнього лікаря
важливо знати особливості будови, живлення та регенерації скелетних тканин. Це допоможе своєчасно
діагностувати та раціонально лікувати захворювання опорно-рухового апарату, а
також грамотно розробляти профілактичні заходи їх виникнення та рецидивів. М’язова тканина побудована з
елементів, здатних до скорочення, завдяки чому вони виконуються усю сукупність рухових процесів всередині організму
(діяльність
серця, циркуляцію крові у судинах, сечопуск, пологи, просування харчових мас по
травній трубці, дихальні рухи та інш) а також переміщення організму або його
частин у просторі.
Окрім цього, у м’язах є багато глікогену, який бере участь у тканинному
диханні. Порушення гістофізіології м’язових тканин є причиною багатьох
захворювань, а тому вимагає всебічного вивчення цього різновиду тканин
майбутніми лікарями.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Поняття про скелетні тканини (біологія середньої школи,
кафедра анатомії людини).
2. Ріст, форма і будова кісток (кафедра анатомії людини).
3. Загальна міологія: скелетні і гладкі м’язи (кафедра анатомії людини).
4. Гідроксоапатити та фосфати кальцію,
як складова частина неорганічного матриксу кістки (кафедра біонеорганічної хімії).
5. П’єзоелектричний ефект (кафедра медичної інформатики з курсом
біологічної фізики).
І. Практична робота – 900-1200
§
Ілюстративний матеріал:
§
1. Таблиці: 1. Хрящова тканина
2. Кісткова тканина
3. Мязова тканина
2.
Компакт-диск (гістологія – електронні мікрофотограми з теми)
3.
Мікропрепарати з відеосистеми
4.
Атласи з мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови органів і тканин
Методика виконання
практичної роботи
Завдання 1. Вивчити і замалювати такі мікропрепарати
Робота1. ГІАЛІНОВА ХРЯЩОВА
ТКАНИНА (поперечний зріз реберного хряща).
Забарвлення
гематоксиліном-еозином.
Встановити
препарат за малого збільшення мікроскопа. Знайти охрястя, що покриває хрящ ззовні і гіалінову хрящову
тканину. Розглядаючи її за великого збільшення, звернути увагу на те, що в
поверхневому шарі під охрястям знаходяться молоді хондроцити веретеноподібної
форми, а в глибших шарах – зрілі хрящові клітини округлої форми, які лежать
компактно, утворюючи так звані ізогенні групи з 2-4 хондроцитів. Між клітинами
розміщується (базофільно зафарбована) міжклітинна речовина, багата глікозаміногліканами, в якій не видно
колагенових волокон. Замалювати препарат і позначити: І. Охрястя. ІІ. Хрящ: 1) хондроцити, 2)
хондробласти, 3) ізогенні групи. 3. Міжклітинна речовина
P
Де у препараті, який Ви вивчаєте, можна побачити кровоносні судини?
P
Як утворюється і де локалізуються ізогенні групи клітин в гіаліновому хрящі?
Робота 2. ЕЛАСТИЧНА ХРЯЩОВА ТКАНИНА
(зріз вушної раковини).
Забарвлення
орсеїном.
За малого
збільшення мікроскопа знайти
охрястя, яке покриває власне хрящову тканину. За великого збільшення мікроскопа розглянути хрящові клітини, що
розміщуються попарно або у вигляді ланцюжка, утворюючи ізогенні групи. В
міжклітинній речовині добре видно темновишневого кольору еластичні волокна, що йдуть у різних напрямках, утворюючи
густу сітку. Замалювати і позначити: 1. Охрястя. 2. Хрящ: а) ізогенні групи хондроцитів,
2) міжклітинна речовина: а) основна речовина, б) еластичні волокна.
P
Який метод забарвлення використовують для виявлення
еластичних волокон?
P
Яка особливість розташування клітин у хрящі?
Робота 3. ВОЛОКНИСТА ХРЯЩОВА ТКАНИНА (зріз міжхребцевого диска).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
За малого
збільшення мікроскопа встановити препарат в місці переходу щільної
оформленої сполучної
тканини (зв’язки) в гіаліновий хрящ. Між ними знаходиться волокниста хрящова
тканина. Розглянути її за великого збільшення, звернути увагу на те, що хрящові
клітини (частіше поодинокі, рідше ізогенні групи) розміщуються стовпчиками в
порожнинах міжклітинної речовини, яка містить паралельно направлені товсті пучки колагенових волокон. Замалювати препарат і
позначити: І. Зв’язка. ІІ. Гіаліновий хрящ. ІІІ. Волокнистий хрящ: 1.
Хондроцити. 2. Міжклітинна речовина: а) основна речовина, б) колагенові
волокна.
P
Як на гістологічному препараті можна відрізнити гіалінову
хрящову тканину від сполучної?
P
Яка особливість розташування клітин у міжклітинній
речовині?
Робота 4. ПЛАСТИНЧАСТА
КІСТКОВА ТКАНИНА (поперечний зріз діафіза трубчастої кістки).
Забарвлення
згідно Шморлю.
За
малого збільшення мікроскопа знайти окістя, яке покриває кістку. Під ним
паралельними рядами розташовується шар зовнішніх генеральних кісткових пластинок.
Середня частина кістки утворена системою остеонів, які складаються з
концентрично нашарованих кісткових пластинок, що розміщуються навколо центрального
каналу, в якому проходить кровоносна судина. Кожна пластинка побудована з осеїнових
волокон, які мають паралельну орієнтацію і у сусідніх пластинках розміщені під
кутом один до одного, що сприяє зміцненню остеома як структурного елемента
кістки. Пластинки зклеєні основною речовиною. Між кістковими пластинками у
лакунах знаходяться тіла остеоцитів, які анастомозують своїми відростками,
розміщеними у кісткових канальцях. Між остеонами лежать вставні пластинки. Від
ендосту остеонний шар відокремлений шаром внутрішніх генеральних пластинок. Замалювати
препарат і
позначити: І.Окістя. ІІ. Власне кістка: 1) зовнішній
шар генеральних пластинок. 2) остеонний шар: а) остеони, б) вставні пластинки, в) живильні
судини. 3) внутрішній шар генеральних пластинок. ІІІ. Ендост. ІV. Кістково-мозкова порожнина. За
великого збільшення розглянути будову остеона, замалювати і позначити: 1.
Центральний канал. 2. Кісткова пластинка. 3.Остеоцити: а) тіло клітини, б)
відростки.
ü
Яка будова остеона?
ü
Чому дана кісткова тканина відноситься до пластинчастої?
Робота 5. РОЗВИТОК КІСТКИ З МЕЗЕНХІМИ
(поперечний зріз щелепи зародка тварини).
Забарвлення
гематоксиліном-еозином.
Знайти за малого збільшення мікроскопа острівці
грубоволокнистої кісткової тканини, які забарвлені гомогенно в рожевий колір. На
поверхні їх знаходяться остеобласти і остеокласти, а в середнині кісткової
тканини - остеоцити. Навколо кісткових перекладин видно клітини мезенхіми і
кровоносні капіляри. Замалювати препарат і позначити: 1. Міжклітинна речовина.
2. Остеоцити.
3. Остеобласти. 4. Остеокласти. 5. Мезенхімні клітини. 6. Кровоносні судини.
ü
Які клітини знаходяться на поверхні острівців кісткової
тканини?
ü
Чи є судини у даній кістковій тканині?
Робота 6. РОЗВИТОК КІСТКИ НА
МІСЦІ ХРЯЩА (хрящовий остеогенез).
Забарвлення
гематоксиліном-еозином.
За малого
збільшення мікроскопа видно
хрящову “модель” майбутньої кістки, епіфізи якої утворені гіаліновим хрящем.
Між епіфізарними і діафізарними центрами окостеніння формується метаепіфізарна
пластинка росту. В ній розрізняють 4 основні зони: Перша – зона незміненого хряща, яка є найвіддаленіша від діафізарного
центру окостеніння. Друга – зона
стовпчастого хряща (хрящові клітини у її складі розташовані паралельними
рядами, так званими клітинними стовпчиками). Третя – пухирчаста зона. Для неї
характерні процеси дистрофії хондроцитів і розсмоктування хрящової тканини. Четвертою
є зона резорбції, в якій довкола залишків звапненого базофільного хряща
утворюється кісткова оксифільна енхондральна кістка. Зовні діафіз хрящової моделі оточений
перихондральною кістковою манжеткою. Внутрішня частина діафіза заповнена
остеогенною тканиною. Замалювати і позначити: І. Діафіз: 1. Окістя. 2.
Перихондральна кісткова манжетка. 3.Енхондральна кістка. 4. Остеогенна тканина.
5. Остеобласти. 6. Кровоносні судини. 7. Острівці звапненого хряща. ІІ. Епіфіз: 8. Зона незміненого хряща. 9.
Зона стовпчастого хряща. 10. Зона пухирчастого хряща. 11. Зона резорбціі хряща.
P
Що таке перихондральне окостеніння? Енхондральне?
P
За рахунок чого відбувається ріст трубчастої кістки в
довжину і в ширину?
Робота 7. ГЛАДКА М’ЯЗОВА ТКАНИНА (зріз
стінки сечового міхура).
Забарвлення
гематоксиліном-еозином.
За малого
збільшення мікроскопа в м’язовій оболонці сечового міхура знайти пучки гладких міоцитів, які розділені
прошарками сполучної тканини. За великого збільшення мікроскопа розглянути
гладкі міоцити, які на поздовжніх зрізах мають веретеноподібну форму. В центрі
клітин розташовані ядра паличкоподібної форми. Цитоплазма забарвлюється
оксифільно і містить міофібрили, які на світлооптичному рівні погано
виявляються. На поперечних перерізах ядра і тіла міоцитів мають округлу форму.
Замалювати і позначити: 1. Міоцити: а) поздовжній розріз, б) поперечний
розріз. 2.Ядро. 3. Саркоплазма. 4. Прошарки сполучної тканини.
P
Що є структурною одиницею гладкої м’язової тканини?
P
Яка форма міоцита?
Робота 8. ПОСМУГОВАНА СКЕЛЕТНА
М’ЯЗОВА ТКАНИНА (зріз язика).
Забарвлення
залізним гематоксиліном.
За малого
збільшення мікроскопа знайти
поздовжньо і поперечно зрізані пучки м’язових волокон, які мають
форму циліндра,
та розташовані між ними прошарки пухкої сполучної тканини. За великого
збільшення мікроскопа у
поздовжньо зрізаних м’язових симпластах спостерігається велика кількість паличкоподібної
форми ядер,
розташованих на периферії біля сарколеми. Міофібрили розташовані в центрі
волокна мають поперечну посмугованість, яка складається з темних анізотропних і
світлих ізотропних дисків. На поперечно перерізаних м’язових волокнах
міофібрили мають вигляд крапок. Замалювати і позначити: 1. М’язове волокно
(симпласт): а)поздовжній розріз, б) поперечний розріз. 2. Сарколема. 3.
Саркоплазма. 4. Ядра. 5. Міофібрили.
P
Що є структурною одиницею поперечно-посмугованої м’язової
тканини?
P
Чим представлений скоротливий апарат м’язової тканини?
Робота 9. СЕРЦЕВА М’ЯЗОВА
ТКАНИНА (зріз міокарда).
Забарвлення
залізним гематоксиліном.
За малого збільшення мікроскопа знайти
поздовжньо розташовані м’язові волокна, які складаються з скоротливих
кардіоміоцитів. Ядро клітин круглої форми і локалізується у центрі, на відміну
від локалізації ядер у скелетних м’язових волокнах. Між волокнами розташовані
прошарки сполучної тканини з судинами. За великого збільшення мікроскопа звернути увагу на
наявність темних смужок, які йдуть поперек волокон. Це вставні диски – з’єднання між кардіоміоцитами.
Розглянути будову анастомозів, що поєднують між собою волокна та поперечну
посмугованість. Замалювати і позначити: 1. М’язове волокно. 2. Кардіоміоцит. 3. Вставний
диск. 4. Ядро. 5. Саркоплазма. 6. Посмугованість. 7. Анастомози. 8.
Сполучнотканинні прошарки.
P
Що є структурною одиницею серцевої м’язової тканини?
P
Який тип міофібрил в цій м’язовій тканині?
Завдання 2. ЕЛЕКТРОННІ МІКРОФОТОГРАФІЇ.
1.
Гіалінова хрящова тканина.
2.
Ізогенна група хрящових клітин.
3. Остеобласт.
4. Остеоцит.
5. Остеокласт.
6. Гладка м’язова тканина.
Міоцит.
7. Посмуговане скелетне волокно.
8. Фрагмент
саркоплазми кардіоміоцита.
9.
Кардіоміоцит.
Студент повинен знати:
1. Загальний план
будови, класифікацію та функціональне значення хрящової тканини.
2. Морфофункціональну характеристику клітинного диферону хряща.
3. Особливості будови,
локалізацію і функції
гіалінового, еластичного і волокнистого хрящів.
4. Будову охрястя.
5. Хондрогістогенез.
Інтерстиційний і апозиційний ріст хрящової тканини.
6. Загальний план будови,
хімічний склад і функції кісткової тканини.
7. Морфофункціональну характеристику клітин кісткової тканини.
8. Особливості будови
грубоволокнистої
та пластинчатої кісткової тканини.
9. Гістологічну будову діафіза трубчастої кістки.
10. Види остеогенезу, та їх характеристика.
11.Загальну морфофункціональну характеристику м’язових тканин, джерело їх
розвитку.
12.Морфологічну та генетичну класифікацію м’язових тканин.
13.Скелетну м’язову тканину. Локалізацію, гістогенез, функціональні
особливості.
14.Гістологічну і субмікроскопічну будову волокна скелетної м’язової тканини.
15.Особливості будови і функції
серцевої м’язової тканини.
16.М’яз, як орган.
17.Вікові зміни та регенерацію м’язових тканин.
Студент повинен вміти:
1. Вміти визначати
на гістологічних препаратах різновиди хрящової тканини.
2. Визначати шляхи
розвитку кісткової тканини.
3. Диференціювати
на гістологічних препаратах структури кістки, що розвиваються з мезенхіми.
4. Визначати
особливості хрящового остеогенезу.
5. Розрізняти на
гістологічних препаратах різні етапи енхондрального остеогенезу – формування
первинного і вторинного центрів окостеніння.
6. Диференціювати
на гістологічних препаратах різновиди м’язових тканин, їхні структурні
елементи.
7. Інтерпретувати
морфологічні особливості різних видів м’язових тканин.
8. Вміти
діагностувати електронні мікрофотограми.
ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400
Ситуаційні задачі та тестові завдання
1.
На препараті
трубчастої кістки людини відсутня метаепіфізарна пластинка росту. Який
ймовірний вік людини?
2.
На препараті м’язової тканини бачимо волокна, які мають
багато ядер, розташованих на периферії. Яка це
м’язова тканина?
3.
У випадку інфаркту вражається серцевий м’яз. Які клітинні
елементи забезпечують закриття дефекту в структурі органа?
4. Які волокна
переважають у волокнистій хрящовій тканині?
A – окситаланові
B – елаунінові
C – колагенові
D – еластичні
E – ретикулярні
5. Яка структура забезпечує ріст
трубчастої кістки в довжину?
A – діафіз
B – охрястя
C – ендост
D – метаепіфізарна пластинка
E – періхондральна кістка
6. З якого ембріонального
зачатка розвивається гладка м’язова тканина?
А – із ектодерми;
В – із міотома;
С – із ентодерми;
Д – із мезенхіми;
Е – із спланхнотома.
Відповіді на тести та ситуаційні
задачі:
1.
Після 20 років.
2.
Скелетна м’язова тканина
3.
Пухка сполучна тканина (фібробласти)
4.
С
5.
D
6.
Д
Програма
самопідготовки студентів
1.
Загальний план будови, класифікація та функціональне
значення хрящової тканини. Хімічний склад міжклітинної речовини.
2. Морфофункціональна
характеристика клітинного диферону хряща.
3. Особливості будови,
локалізація і функції гіалінового, еластичного і волокнистого хрящів.
4. Будова охрястя. Його роль в
живленні, рості і регенерації хрящової тканини.
5. Хондрогістогенез.
Інтерстиційний і апозиційний ріст хрящової тканини.
6. Загальний план будови,
хімічний склад і функції кісткової тканини.
7. Морфофункціональна характеристика
клітин кісткової тканини.
8. Особливості будови грубоволокнистої та пластинчатої кісткової
тканини.
9. Гістологічна будова діафіза
трубчастої кістки. Остеон як структурна одиниця кістки.
10. Види остеогенезу, їх
характеристика.
11. Ріст і регенерація кісток.
Роль п’єзоелектричного ефекту в процесах остеосинтезу.
12. Загальна морфофункціональна
характеристика м’язових тканин, джерело їх розвитку.
13. Морфологічна та генетична
класифікація м’язових тканин.
14. Будова, локалізація та
особливості скорочення гладкої (непосмугованої) м’язової тканини.
15. Скелетна м’язова тканина.
Локалізація, гістогенез, функціональні особливості.
16. Гістологічна і
субмікроскопічна будова волокна скелетної м’язової тканини. Саркомер.
17. Особливості будови і функції
серцевої м’язової тканини.
18. М’яз, як орган. Міон.
19. Вікові зміни та регенерація
м’язових тканин.
ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500
Джерела інформації:
а) Основні
1. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С.,
Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2010. – С. 183 – 213.
2. Гістологія людини / [Луцик О. Д.,
Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2003. – С.
187-219.
3. Волков К.С. Ультраструктура клітин і
тканин : навчальний посібник-атлас / К. С. Волков, Н. В. Пасєчко. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1997. – С. 72 – 81.
4. Презентація лекції з теми: «Хрящова,
кісткова та м’язова тканина».
5. Матеріали до практичних занять
6. Відеофільм з теми «Хрящова,
кісткова та м’язова тканина».
б) додаткові
1. Улумбеков Э.Ф., Чельшева Ю.А.
Гистология, эмбриология. Цитология / Э.Ф. Улумбеков, Ю.А. Чельшева – М. : ГЕО
ТАР. – Медиа, 2007. – С. 145 - 192
2. Данилов Р. К. Гистология. Эмбриология.
Цитология. : [учебник для студентов медицинских вузов] / Р. К. Данилов – М. : ООО «Медицинское
информационное агенство», 2006. – С. 152 – 177.
3. Гистология, цитология и эмбриология /
[Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е.
Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. – [5-е изд.,
перераб. и доп.]. – М. : Медицина. – 2001. – С. 224 - 268
4. Кузнецов С. Л.
Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / Кузнецов С. Л., Н. Н.
Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. – М. : Медицинское информационное агенство, 2002. – С. С. 81 - 98.
5.
Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К.
С.]. – Львів : Мир, 1993. – С.94 -
6.
Компакт-диск ”Ультраструктура клітин, тканин та органів”
Автор: асист. Шутурма
О.Я.