Текстовий процесор Word

Використання розширених можливостей текстового редактора Microsoft Word

Історія розвитку Microsoft Word

Microsoft Word (часто – MS Word, WinWord або просто Word) – це текстовий процесор, що випускає фірмою "Microsoft" у складі пакета "Microsoft Office". Перша версія була написана Ричардом Броди (en: Richard Brodіe) для ІBM PC, що використають DOS, в 1983 році. Пізніше випускалися версії для Apple Macintosh (1984), SCO UNІ й Microsoft Windows (1989).

Початок

Microsoft Word багатьом зобов'язаний Bravo – текстовому процесору з оригінальним графічним інтерфейсом, розробленому в дослідницькому центрі "Xerox PARC". Творець Bravo, Чарльз Симони (en: Charles Simonyi) покинув PARC в 1981 році. Тим же літом Симони переманив Броди, з яким разом працював над Bravo.

Перший випуск Word для MS-DOS відбувся наприкінці 1983 року. Він був погано прийнятий ринком, продаж знижувало наявність конкуруючого продукту – WordPerfect.

Однак версія для Macintosh, випущена в 1985 році, одержала широке поширення. Через два роки "Word 3.01 для Macintosh" підсилив позиції (версія 3.0 буяла помилками й швидко була замінена). Як та інше програмне забезпечення для Macintosh, Word був повністю WYSіWYG-редактором (принцип "What You See Is What You Get" – "одержую те, що бачу").

Хоча MS-DOS і була текстовою операційною системою, позбавленою графічної оболонки, Word для DOS був першим текстовим процесором для ІBM PC, що був здатний відображати розмітку тексту, наприклад, напівжирний або курсивний текст у процесі редагування. Однак він все-таки не був у повному змісті WYSіWYG-редактором. Інші ж текстові процесори, такі як WordStar й WordPerfect, використали простий текстовий екран з кодами розмітки, іноді текст був кольоровим.

Однак, оскільки в більшості програмних забезпечень під DOS застосовувалися власні важко запам'ятовуючі комбінації "гарячих клавіш" для кожної команди (наприклад, в Word для DOS збереження файлу виконувалося по комбінації ESC-T-S) і більшість секретарів уміли користуватися тільки WordPerfect, компанії досить неохоче переходили на конкуруючі з ним продукти, що мають порівняно невеликі переваги.

1990-1995 роки

Перша версія Word для Windows, випущена в 1989 році, продавалася за ціною 500 доларів США. Вона демонструвала обраний компанією Microsoft шлях розвитку: як і сама Windows, вона багато чого взяла від Macintosh, і використала стандартні клавіатурні скорочення (наприклад, CTRL-S для збереження файлу). Після випуску в наступному році Windows 3.0 продаж поповз нагору (Word 1.0 набагато краще працював з Windows 3.0, чим з більше старими версіями Wіndows/386 й Wіndows/286), головний конкурент – WordPerfect – не зміг випустити робочу версію під Windows, що виявилося для нього смертельною помилкою. Версія 2.0 затвердила WinWord на позиції лідера ринку.

В Word для Macintosh ніколи не було серйозних конкурентів, навіть незважаючи на наявність програм начебто Nisus, що надавала можливість виділення декількох незв'язних шматків тексту (яка появилася тільки в Word2002 з OfficeXP) і незважаючи на думку багатьох користувачів про відсутність кардинальних розходжень між версіями 3.01, випущеної в 1987 році й версією 5.0, випущеної в 1991. Однак, версія 6.0 для Macintosh, що вийшла в 1994 році, була багатьма сприйнята досить скептично. Це була перша версія без значних відмінностей у коді ядра між версіями під Windows і під Macintosh. Версія під Windows, що випливала за 2.0, була пронумерована як 6.0 для координації назви версій під різні платформи.

Слідуючи версії, додавали можливості, що виходять за рамки простого текстового процесора. Інструменти малювання дозволяли виконувати примітивні операції верстки, такі як додавання графіки в документ, хоча, природно, спеціалізовані програми для верстки краще справляються із цими завданнями. Впровадження об'єктів, порівняння версій документа, мультимовна підтримка й багато інших можливостей були додані за слідуючи кілька років.

Теперішній час

Microsoft Word є найбільш популярним з використовуваних у цей момент текстових процесорів, що зробило його закритий формат документа .DOC стандартом де-факто, і змусило конкуруючі програми додати підтримку сумісності з даним форматом. Фільтри експорту й імпорту в даний формат присутні в більшості текстових процесорів, наприклад, в AbіWord й OpenOffіce.org Writer. Більша частина інформації, потрібної для роботи з даним форматом, добувається за допомогою зворотного інжинірингу, оскільки більша її частина відсутня у відкритому доступі. Формат документа різних версій Word часто міняється, розходження бувають досить тонкими. Форматування, що нормально виглядає в останній версії, може не відображатися в старих версіях програми, оскільки зворотна сумісність часто відсутня.

Формат файлів .DOC Word 97 був опублікований Microsoft, однак більше пізні версії специфікації тримаються в секреті й надаються тільки партнерам Microsoft, урядам і деяким установам. Ходять слухи, що деякі аспекти формату файлів .DOC повністю не розуміють навіть в Microsoft. Недавно Microsoft повідомила про плани по переходу на XML-орієнтований формат файлів для всіх своїх офісних додатків. Word 2003 має власний XML-формат, опціонально використовуючи привселюдно документовану схему, названу WordprocessіngML, що доступна у всіх редакціях Word 2003 і схвалена декількома організаціями, включаючи уряд Данії. "Професійна" версія має можливість використання не-майкрософтовских схем прямо з WinWord. Apache Jakarta POІ – програмна бібліотека, написана на Java, ціль якої – надати можливість читання й запису в бінарний формат файлів Microsoft Word.

Як та інші додатки з Microsoft Office, Word може розширювати свої можливості за допомогою використання убудованої макромови (спочатку використався WordBasіc, однак з версії Word 97 застосовується VBA – Visual Basic для додатків). Однак це надає широкі можливості для написання вірусів, що вбудовують у документи, (так називані "макровіруси"). Найбільш яскравим прикладом була епідемія хробака Melissa. У зв'язку із цим, багато хто вважають розумної рекомендацію завжди виставляти найвищий рівень настроювань безпеки при використанні Word (Меню: "Tools_Macro_Security", "Сервис_Макрос_Безопасность…" у локалізованих російських версіях). Також незайвим буде використати антивірусне програмне забезпечення. Першим вірусом, що вражав документи Microsoft Word, був Concept, створений для демонстрації можливості створення макровірусів.

1. Елементи робочого вікна. Структура і призначення головного меню

Структура вікна редактора Word подібна до інших вікон. Верхнім рядком є рядок заголовку, в якому крім напису “Microsoft Word” вміщується назва файла, який відкритий для перегляду і редагування.(Video) По замовчуванню програма задає початкове ім’я для нового файлу “Документ1”. Аналогічно файли, які створені за допомогою текстового редактора Word, прийнято називати документами. У тому ж рядку в правому куті вікна Word є три кнопки управління вікном.

Під рядком заголовку є рядок меню програми. Воно включає такі пункти:

1) Файл – робота з файлами документів;

2) Правка – редагування документів;

3) Вид – перегляд документів;

4) Вставка – вставка в документ рисунків, діаграм, формул, колонтитулів, дати і часу тощо;

5) Формат – форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

6) Сервис – сервісні функції (перевірка орфографії, настройка панелей інструментів, встановлення параметрів настройки Word);

7) Таблица – робота з таблицями;

8) Окно – робота з вікнами документів;

9) Справка – довідкова інформація по Word.

Кожний пункт меню має своє підменю. Для відкриття меню необхідно натиснути на клавіатурі клавішу “Alt” або “F10”. Для виділення певного пункту меню слід користуватись кнопками горизонтального переміщення курсору “¬, ®”, для відкриття підменю і переміщення по ньому – клавіші вертикального переміщення курсору “, ¯”. Найбільш простим способом є відкриття меню чи підменю за допомогою мишки: суміщення мишки з певним пунктом меню і натискування її лівої клавіші. Деякі елементи довільного підменю можуть бути виділені сірим кольором, – це означає, що в даний момент часу вони недоступні.

Під рядком меню знаходяться панелі інструментів. Панель інструментів – це сукупність ряду кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для того, щоб взнати призначення кнопки, достатньо навести на неї курсор мишки і під курсором з’явиться підказка. Як правило, на екран виводяться дві панелі інструментів: Стандартная і Форматирование. Кількість панелей на екрані можна змінювати через команду Вид/Панели инструментов або натиснувши на довільній кнопці будь-якої панелі праву клавішу мишки. Деякі панелі включаються автоматично при виконанні певної дії. Наприклад, панель Таблицы и границы включається автоматично при виконанні команди Таблица/Нарисовать таблицу, або панель Рисование при виконанні команди Вставка/Рисунок/Автофигуры.

У вікні редактора показано дві панелі інструментів: верхня – панель Стандартная, нижня – панель Форматирование. Розглянемо призначення кнопок панелі інструментів Стандартная .

Word є багатовіконним редактором, тобто в програмі одночасно може бути відкрито декілька документів. Перехід від одного документа до іншого здійснюється за допомогою меню Окно. Кожне вікно у правому верхньому куті має кнопки управління , тобто вікно можна згорнути в піктограму, розгорнути на весь екран чи закрити.

Вікна, як правило, мають вертикальну в правій частині вікна і горизонтальну в нижній частині вікна лінії прокрутки для переміщення документа вверх-вниз чи вліво-вправо відповідно.

Найнижчим рядком редактора є рядок стану. У ньому виводиться така інформація:

1) Стр. 3 – номер сторінки, на якій знаходиться курсор;

2) Разд 2 – номер розділу, в якому знаходиться курсор (якщо текст на розділи не розбитий, то завжди буде Разд 1);

3) 3/15 – курсор знаходиться на 3-ій сторінці, всього в документі 15 сторінок;

4) На 15,3 см – відстань від верхнього краю сторінки до рядка, в якому знаходиться курсор;

5) Ст 27 – номер рядка на даній сторінці (курсор знаходиться в 27-му рядку);

6) Кол 20 – курсор знаходиться в 20-ій колонці (від початку рядка до курсору є 20-1=19 символів, включаючи пробіли).

Також характерною особливістю робочого вікна є наявність горизонтальної (у верхній частині вікна) і вертикальної (у лівій частині вікна) лінійок (рис. 1). Їх можна забрати з екрану або знову відновити за допомогою команди Вид/Линейка (рис. 2).

2. Створення, відкриття, збереження і закриття файлів

Після запуску Microsoft Word у вікно автоматично завантажується новий документ, по замовчуванню його початкове ім’я – “Документ1”. Якщо в процесі роботи потрібно додатково створити ще один чи декілька документів, то для цього необхідно натиснути відповідну кнопку № 1 на панелі інструментів, чи виконати команду Файл/Создать… Якщо необхідно відкрити готовий документ (попередньо створений), то для цього використовується кнопка № 2 , або команда меню Файл/Открыть… В результаті виконання цієї команди з’являється вікно відкриття документа (рис. 4). У ньому можна вибрати потрібний документ із наявного переліку, чи перейти в іншу папку і знову ж таки вибрати необхідний документ. Далі, натиснувши кнопку “Открыть”, відкриється документ. Відкрити документ також можна подвійним натискуванням лівої клавіші мишки на імені файлу.

Після внесення в текст документу певних змін його необхідно зберегти (записати). Для цього є кнопка № 3 із зображенням дискети або команда меню Файл/Сохранить чи Файл/Сохранить как… Під час виконання операції зберігання відкривається вікно (рис. 5), в якому програма пропонує автоматично зберегти документ в папці, що була відкрита останньою. Порядок зберігання (записування) файлів аналогіч-ний до зберігання файлів у графіч-ному редакторі Paint (див.: Тема 7, пит. 7.1). Після завершення роботи над документом його можна закрити за допомогою кнопки , команди меню Файл/ Закрыть чи команди Файл/Выход. Команда Файл/Зак-рыть закриває лише активний документ, а Файл/Выход – закриває всі документи і здійснює вихід з Word.

3. Введення тексту, його редагування і форматування (Video)

Введення тексту відбувається з клавіатури в позицію мигаючого курсору. Перед введенням тексту спочатку можна на панелі інструментів Форматирование (рис. 6) вибрати тип шрифту (його назву), розмір і формат. Під час друку автоматично вводяться малі символи, а для введення великих потрібно натиснути комбінацію клавіш [Shift+Символ] або включити на клавіатурі режим введення великих літер клавішею [CapsLock]. Друк проходить тим алфавітом (мовою), який (яка) є активним. Розглянемо призначення кнопок панелі інструментів Форматирование (див. рис. 6).

– Стандартні (обов’язкові) кнопки:

1 – задається стиль тексту;

2 – вибір типу шрифту;

3 – вибір розміру (висоти) шрифту;

4 – застосування до виділеного тексту напівжирного написання;

5 – застосування до виділеного тексту курсивного написання;

6 – застосування до виділеного тексту підкресленого написання;

7 – вирівнювання виділеного абзацу (або абзацу, в якому знаходиться кусор) по лівій межі поля сторінки;

8 – вирівнювання виділеного абзацу по центру поля сторінки;

9 – вирівнювання виділеного абзацу по правій межі поля сторінки;

10 – вирівнювання виділеного абзацу по ширині поля сторінки;

11 – включення/виключення нумерованого списку;

12 – включення/виключення маркованого списку;

13 – застосування до виділеного абзацу (або абзацу, в якому знаходиться курсор) одинарного міжрядкового інтервалу;

14 – застосування до виділеного абзацу міжрядкового інтервалу, рівного 1,5;

15 – застосування до виділеного абзацу подвійного міжрядкового інтервалу;

23 – встановлення обрамлення до виділеного тексту або таблиці;

24 – застосування вибраного кольорового фону до виділеного тексту;

25 – застосування вибраного кольору до літер виділеного тексту.

– Необов’язкові кнопки:

16 – перетворення виділеного тексту у верхній регістр (перемикач);

17 – перетворення виділеного тексту у нижній регістр (перемикач);

18 – збільшення розміру символів виділеного тексту на 1 пт;

19 – зменшення розміру символів виділеного тексту на 1 пт;

20 – вставка в текст у позицію курсору спеціальних символів, знаків, грецьких літер тощо;

21 – вставка в текст рисунка із файла;

22 – вставка в текст рисунка (картинки) із вбудованої колекції Word.

Переміщення курсору по тексту здійснюється клавішами управління курсором ®, ¬, , ¯, клавішами [Home], [End], [PageUp], [PageDown], [Сrl+Home], [Сtrl+End] або за допомогою мишки і лінійок прокрутки. Для видалення символів використовуються клавіші [Del], [BackSpace] (на деяких клавіатурах це клавіша [¬], – клавіша над [Enter]).

Для того, щоб введений текст можна було редагувати, його необхідно спочатку виділити (виділити слово, рядок, речення, абзац чи весь текст).

Виділення за допомогою клавіатури. Виділення з клавіатури відбувається за допомогою комбінації клавіш: [Shift+¬], [Shift+®], [Shift+], [Shift+¯], [Shift+Home], [Shift+End], [Shift+PageUp], [Shift+PageDown], [Ctrl+A].

Виділення за допомогою мишки. Для виділення цілого слова необхідно навести мишкою курсор на слово і двічі натиснути її ліву клавішу. Для виділення цілого абзацу необхідно навести курсор мишки на відповідний абзац і тричі натиснути її ліву клавішу. Для виділення певної частини тексту курсор мишки підводиться до початку виділення, натискується ліва клавіша і, утримуючи її, мишка перетягується до необхідного місця виділення і ліва клавіша відпускається. Для виділення цілого рядка потрібно перевести курсор мишки в ліву частину екрану (курсор повинен стати у вигляді нахиленої в праву сторону стрілки) і натиснути ліву клавішу. Для виділення декількох рядків – утримуючи натиснутою ліву клавішу, перетягнути мишку до виділення необхідної кількості рядків. Цілий абзац можна ще виділити подвійним натиском лівої клавіші мишки, розташованої з лівої сторони тексту.

Для виділення цілого речення в середині абзацу потрібно навести курсор мишки на дане речення і натиснути ліву клавішу мишки в поєднанні з клавішею [Ctrl] на клавіатурі.

Після виділення текст можна вирізати, копіювати, вставляти за допомогою кнопок № 10, 11 і 12 на панелі інструментів Стандартная (рис. 3) або за допомогою аналогічних команд в меню Правка. Скопійований (а також і вирізаний) текст можна вставляти в довільному місці документа безліч разів. Скопійований (вирізаний) текст залишається в буфері обміну до того, часу, поки не буде скопійовано (вирізано) інший фрагмент, рисунок, об’єкт тощо.

До виділеного тексту можна застосувати різні види форматування за допомогою набору кнопок № 1-10, 13-17 панелі інструментів Форматирование (рис. 6).

Форматування – це процес зміни певних параметрів об’єкту. Стосовно тексту, форматування – це можлива зміна шрифту, його розміру, написання, міжрядкового інтервалу, регістру тощо.

Виділений текст також можна перетягувати на нове місце. Спочатку текст виділяється, потім, захопивши його лівою клавішею мишки, перетягується в нове місце і клавіша мишки відпускається. Виконання аналогічної операції в поєднанні з натиснутою клавішею клавіатури [Ctrl] замість переміщення приводить до копіювання тексту (біля мишки з’явиться знак “+”).

Виділений і вирізаний (чи скопійований) текст можна вставляти в будь-який інший документ. Перехід до іншого документа здійснюється через меню Окно. Також скопійовані (вирізані) об’єкти (текст) можна вставляти і в документи (рисунки, таблиці, бази даних) інших програм.

Процес форматування також можна здійснювати за допомогою команди меню Формат/Шрифт (рис. 7) або Формат/Абзац (рис. 8). Перша команда дозволяє змінювати тип шрифту, його написання, розмір, застосовувати підкреслювання, міняти колір, перетворювати у верхній або нижній індекси. За допомогою другої команди виконується форматування загального вигляду абзаців: встановлюються межі абзаців, абзацний відступ, вирівнювання, міжрядковий інтервал тощо.

1. Вставка в текст символів і знаків. Створення нумерованих списків

Часто в текст необхідно вставити грецькі літери, специфічні символи, математичні знаки. (Video) Для цієї мети використовується команда Вставка/Символ або, при наявності, кнопка № 20 “Вставить символ”. У результаті виконання даної команди з’явиться вікно, у якому наведений великий перелік значків, символів, літер. Із наявного переліку необхідно мишкою виділити символ для вставки і натиснути у вікні діалогу кнопку “Вставить”, а далі – кнопку “Закрыть” (кнопка “Закрыть” з’явиться замість кнопки “Отмена” після натискання “Вставить”. Якщо серед наявного переліку потрібний символ відсутній, то можна кнопкою відкрити список “Шрифт” і вибрати з переліку інший шрифт. Відповідно і перелік символів також зміниться. Найбільш вживані символи і знаки, а також і грецькі літери зібрані у шрифті Symbol.

Друга закладка даного діалогу дає можливість вставити такі символи як довге і коротке тире, трикрапку, знак параграфа, знак авторського права ©, охоронний знак ®, знак товарної марки ™, апострофи ‘’.

Примітка. Знак апострофа у редакторі вводиться за допомогою комбінації клавіш [Ctrl+Є,Є].

Під час роботи з різними документами виникає необхідність створення у тексті нумерованого або маркованого списку. (Дати приклади таких списків). Такі списки можна створити за допомогою відповідних кнопок № 11, 12 на панелі інструментів Форматирование . Аналогічну операцію можна виконати за допомогою команди Формат/Список. За допомогою останньої у вікні, що з’являється, можна задати (вибрати) різні можливі типи маркованих, а) чи нумерованих списків.

Переваги автоматичної нумерації списків:

- при переході на новий рядок за допомогою клавіші [Enter] номер автоматично зростає;

- при необхідності в середину списку можна вставити довільну кількість нових рядків із автоматичною перенумерацією решти рядків.

Для здійснення вирізання, копіювання і вставляння тексту, об’єктів можна використовувати праву клавішу мишки, натискуючи її на виділеному об’єкті чи тексті. У контекстному меню необхідно вибрати лише відповідну команду із списку. Аналогічним чином можна виконувати форматування абзаців і створювати нумеровані списки.