Фармацевтична опіка хворих із суглобним та м'язовим болем

Фармацевтична опіка хворих із суглобним та м'язовим болем

Пошкодження і захворювання органів опорно-рухової системи займають одне з провідних місць в структурі загальної захворюваності населення більшості європейських країн, зокрема України. Соціальне і медичне значення захворювань кістково-м'язової системи визначається наступними цифрами: за даними ВООЗ, біль в суглобах зустрічається у 30% населення, 20% хворих вимагають обов'язкового систематичного лікування під наглядом лікаря, 10% стають частково непрацездатними, а 5% — повними інвалідами. Особливої актуальності захворювання суглобів набувають у зв'язку із зростанням тривалості життя людини. Згідно епідеміологічних досліджень, патологія суглобів у осіб у віці понад 40 років виявляється в 50% випадків, а після 70 років — у 90% населення. В Україні, з різних причин, останніми роками збільшилася частота травм органів опори і руху, зросла питома вага інвалідності від травм.

Біль в суглобах

Найчастіші причини болю в суглобах

При всьому різноманітті причин, що викликають ураження суглобів, більшість випадків можна умовно підрозділити на три групи:

 системні захворювання сполучної тканини (ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія і ін.);

 порушення обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки (артроз, подагра, остеопороз).

 травми (побутова, спортивна і т. д.);

Системні захворювання сполучної тканини — група захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ураженням сполучної тканини і її похідних, що виявляється множинними ураженнями органів і тканин, котрі набувають циклічного прогресуючого перебігу.

Ревматизм — токсико-імунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією у серцево-судинній системі, що розвивається у схильних осіб внаслідок інфікування β-гемолітичним стрептококом групи А.

Ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів

Системний червоний вовчак — важке, хронічне аутоімунне системне захворювання, що протікає з множинними ураженнями внутрішніх органів.http://rheumatology.org.ua

«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого захворювання сполучної тканини, є:

 виникнення болю в суглобах через 1–2 тижні після перенесеної ангіни;

 біль в суглобах, що супроводжується підвищенням температури, набряклістю суглоба, почервонінням шкіри над ним;

 біль в суглобах, що супроводжується втратою ваги, підвищеною стомлюваністю;

 біль в суглобах, що супроводжується вранішньою скутістю;

 біль в суглобах, що супроводжується м'язовою слабкістю;

 біль в суглобах, що супроводжується шкірними висипаннями;

 біль в суглобах у поєднанні з синдромом Рейно (напади похолодання і збліднення пальців верхніх кінцівок, що виникають під впливом холоду, емоційного стресу; супроводжуються відчуттям колення, оніміння, зниженням шкірної і больової чутливості).

Захворювання, пов'язані з порушенням обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки

Остеопороз

Розвитку остеопорозу сприяють:

 раннє настання менопаузи;

 куріння;

 надмірне вживання кофеїну (більше 2 чашок кави в день);

 прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів).

Подагра

Розвитку подагри сприяють:

 надмірне вживання м'яса, копченостей;

 вік — у чоловіків після 30 років і у жінок після 60 років;

 підлога — чоловіки хворіють в 5–7 разів частіше за жінок;

 прийом лікарських препаратів — гіперурікемію можуть викликати нікотинова кислота, фуросемід і інші петльові діуретики, тіазидні діуретики (дихлотіазид, гідрохлортіазид), ацетилсаліцилова кислота (малі дози), циклоспорин, алкоголь.

Остеоартроз

Розвитку остеоартрозу сприяють:

 літній вік;

 ожиріння;

 постійне навантаження на суглоб;

 спадкові (генетичні чинники);

 травми суглобів в анамнезі;

 куріння.

«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого захворювання суглобів, пов'язане з обмінними порушеннями, є:

 переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плесна);

 переважне ураження кульшових (колінних) суглобів;

 біль в суглобах у вигляді нападів, які починаються вночі або вранці;

 біль у поєднанні з швидким наростанням набряклості, гіперемії і підвищенням температури суглоба;

 поява нападу болю в суглобах після прийому діуретичних препаратів (ацетилсаліциловї кислоти, алкоголю);

 часті переломи у жінок клімактеричного віку.

Окрім захворювань сполучної тканини і порушень обміну причиною болю в суглобах може бути інфекція, в першу чергу — туберкульоз (про це слід думати при відповідних позитивних пробах з туберкуліном, контакті з хворим на туберкульоз).

Щонайменша підозра на одне з вищенаведених захворювань вимагає обов'язкового звернення до лікаря.

Біль в м'язах

Найчастіші причини болю в м'язах

 Грип і інші ГРВІ.

 Радикуліт.

 Травма (побутова, спортивна).

 Надмірне фізичне навантаження.

 Прийом діуретиків.

«Загрозливі» симптоми при болях в м'язах:

 болі в м'язах супроводжуються підвищенням температури;

 до болів в м'язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки.

Загальні підходи до лікування при суглобовому і м'язовому болі

1. Застосування місцевих протизапальних і знеболюючих засобів.

2. Застосування пероральних протизапальних і знеболюючих засобів.

Загальні рекомендації для пацієнтів

 При ударах і розтягненнях протягом перших 24–48 годин — спокій, холод на місце пошкодження.

 При місцевій болючості — місцеве застосування сухого тепла.

 Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування (мазі, гелі, розтирання).

 Пероральні НПЗП використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.

Рекомендації для батьків

 У дітей болі в м'язах найчастіше пов'язані з ГРВІ або ударами.

 При використанні місцевих засобів у дітей слід уникати препаратів з вираженою місцевою подразнюючою дією.

 Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анальгетиків у дітей є високоочищений парацетамол.

Безрецептурні лікарські препарати, що використовуються для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю і умови їх раціонального застосування

Для симптоматичного лікування болю в суглобах і м'язах використовуються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і анальгетики-антипіретики, які знижують вираженість запальної реакції, зменшують набряклість навколосуглобових тканин, мають знеболюючу дію. Разом із сприятливою фармакологічною дією і достатнім ступенем клінічної ефективності препарати цієї групи мають ряд небажаних побічних ефектів. При захворюванні суглобів найбільше практичне значення має негативний вплив НПЗП на метаболізм суглобового хряща. В результаті застосування НПЗП хворі спочатку відзначають полегшення стану (зменшення болю, набряклості суглобів, збільшення об'єму рухів), а потім — погіршення функції суглобів, пов'язане з руйнуванням суглобового хряща під дією НПЗП. Найбільшу ушкоджувальну дію на хрящ мають ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам, фенилбутазон. Диклофенак має хондронейтральну дію, ібупрофен і кетопрофен — слабо виражену хондропротекторну дію, парацетамол — помірну хондропротекторну дію.

Окрім несприятливої дії на суглобовий хрящ, при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів і анальгетиків-антипіретиків можливий розвиток специфічного ускладнення, що отримало назву НПЗП-гастропатії. Вона полягає у пошкодженні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспептичних явищ (нудота, блювота, зниження апетиту), утворенні виразки і кровотечі внаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів і анальгетиків-антипіретиків. Найбільш виражену ульцерогенну дію вмають ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам. Серед безрецептурних препаратів ульцерогенна дія найменше виражена у парацетамолу, диклофенаку. Практично не мають ушкоджувальної дії щодо шлунку нові нестероїдні протизапальні препарати, які належать до підгрупи селективних інгібіторів ЦОГ2, — мелоксикам, целекоксиб, німесулід. Проте ці препарати підлягають відпуску тільки за рецептом лікаря.

Чинники ризику розвитку НПЗП- гастропатій

 Літній вік.

 Наявність захворювань шлунку в анамнезі.

 Одночасний прийом глюкокортикоїдів (навіть у вигляді мазей).

 Одночасний прийом двох препаратів з групи НПЗП (навіть при використанні різних лікарських форм, наприклад пігулок і мазі).

 Тривала (більше тижня) терапія НПЗП.

Шляхи профілактики НПЗП- гастропатій

 Застосування кишково розчинних лікарських форм.

 Застосування ректальних лікарських форм.

 Сумісне застосування препаратів, що захищають слизиову шлунку (сукральфат, синтетичні аналоги простагландинів).

 Застосування НПЗП — селективних інгібіторів ЦОГ2 — мелоксикам, целекоксиб, німесулід (належать до категорії рецептурних препаратів).

НПЗП і анальгетики-антипіретики представлені в аптеці численними лікарськими формами як для системного (пігулки, капсули, суспензії), так і для місцевого застосування. Останнім при суглобовому і м'язовому болі є надається перевага.

Переваги використання лікарських форм для місцевого застосування при симптоматичному лікуванні суглобового і м'язового болю

 Відносна простота і безпека застосування.

 Можливість використання як місцевої, так і резорбтивної дії.

 Слабо виражена системна дія і, як наслідок — значно менша вираженість побічних ефектів, в першу чергу щодо шлунково-кишкового тракту.

 Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення препарату.

 Можливість поєднання в одному препараті декількох речовин, різних за механізмом і спрямованістю лікувальної дії.

 Можливість пролонгованої дії.

Клініко-фармацевтична характеристика лікарських форм препаратів для місцевого застосування при суглобовому і м'язовому болі

Мазі
Переваги	Недоліки
Відносна простота і безпека застосування. Можливість використання як місцевої, так і резорбтивної дії. Слабка системна дія. Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення мазі. У одній мазі можуть міститися речовини, різні за механізмом і спрямованістю лікувальної дії. Можливість пролонгованої дії.	Мазі на основі вазеліну погано вивільняють діючі речовини. При потраплянні на шкіру або одяг мазь залишає масні плями. Мазі на гідрофобній основі обумовлюють виражений «парниковий» ефект.
Гелі
Переваги	Недоліки
Пролонгована дія. Можливість застосування на ніч. Наявність зволожуючої шкіру дії. У порівнянні з мазями гелі краще всмоктуються, мають вираженішу дію. При потраплянні на шкіру або одяг гель легко змивається водою, не залишаючи слідів (на відміну від мазей).	Гель — нестабільна лікарська форма, при зберіганні відбувається його розшарування. Дифузія діючої речовини в тканини з лікарської форми «гель» відбувається повільніше, ніж з розчину або мазі. В той же час, ця властивість дозволяє досягти пролонгованої дії препарату. Гелі володіють вираженою системною дією, що далеко не завжди бажане (підвищується вірогідність розвитку побічних ефектів).
Розтирання
Переваги	Недоліки
За рахунок місцевої дратівливої дії спирту розширюють судини шкіри і покращують кровообіг в належних тканинах. Слабо виражена системна дія.	За рахунок спиртової основи мають підсушуючу шкіру дію, сприяють її лущенню. Вираженість системної дії нижча, ніж у мазей і гелів.

Безрецептурні нестероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування

Для даних препаратів характерні наступні фармакологічні властивості:

 при місцевому застосуванні мають протизапальну і анальгетичну дію;

 сприяють зменшенню набряку суглобів і навколосуглобових м'яких тканин;

 сприяють збільшенню об'єму рухів;

 зменшують агрегацію тромбоцитів (покращують місцеву мікроциркуляцію).

Активний інгредієнт	Препарат	Лік. форма	Характерні особливості
Фенілбутазон	Бутадіон	Мазь	 Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою  При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри  При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії
Піроксикам	Хотемін	Мазь	Протипоказаний при підвищеній чутливості до НПЗП При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри При неповному втиранні гелю можлива транзиторна зміна кольору шкіри
Піроксикам	Ревмадор, Фелден, Фіналгель, Еразон	Гель
Етофенамат	Терморевмон	Гель	 Протипоказаний дітям, вагітним і лактуючим жінкам  Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки шкіри з екземою  При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри  При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії (слід негайно змити крем)
Кетопрофен	Кетопрофен, Профенід, Фастумгель	Гель	 Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою  При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри  При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії  Наноситься 3-4 рази на день
Ібупрофен	Ібупрофен, Діпреліф, Долгит	Гель	 Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою  При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри  При передозуванні неприємні відчуття в епігастрії  Наноситься 3-4 рази на день
Диклофенак	Алмірал, Верал, Вольтарен, Діклак, Діклоран, Диклофенак, Наклофен, Олфен, Ревмавек, Фелоран	Гель	 Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою  При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри  Можлива фотосенсибілізація.  Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП.  При тривалому лікуванні (більше 2 тижнів) або нанесенні на обширні ділянки можливі системні побічні ефекти.  Не рекомендується застосовувати у дітей  Наноситься 3-4 рази на день
Кислота ніфлумова	Ніфлуріл	Гель
Індометацин	Індометацин, Метіндол	Мазь	Не слід допускати потрапляння на поверхню рани або ділянки ураженої шкіри з екземою При втиранні можливі гіперемія шкіри,свербіння, лущення шкіри Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП Наноситься 2 рази на день При передозуванн можливі головнийбіль, неприємні відчуття в епігастрії, нудота. Не рекомендується застосовувати у дітей
Індометацин	Індометацин-Дарниця	Гель
Комплексні препарати
Диклофенгель	Диклофенак Ментол	Гель	Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри. Можлива фотосенсибілізація Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП. При тривалому лікуванні ( більше кількох тижнів або нанесенні на обширні ділянки можливі системні побічні ефекти. Не рекомендується застосовувати у дітей. Наноситься рази на день.
Диклоцингель	Диклофенак лізину есцинат	Гель
БенГей	Метилсаліцилат Ментол	мазь	Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою. При втиранні можливі гіперемія шкіри, свербіння, лущення шкіри, шкірні алергічні реакції. Протипоказаний при гіперчутливості до НПЗП. Підсилює дію антикоагулянтів. При передозуванні можливі головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, розлади зору, неприємні відчуття в епігастрії, нудота, блювота, пронос, у дітей гіпертермія, гіперглікемія. Не рекомендується застосовувати у дітей, вагітних.
Кеер	Екстракт Boswellia serrata Метилсаліцилат Ментол	Мазь
Бомбенге	Метилсаліцилат Ментол	Мазь

Безрецептурні препарати місцевої подразнюючої дії для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю

Для даних препаратів характерні наступні фармакологічні властивості:

 місцева подразнююча дія;

 відволікаюча дія;

 знеболююча дія (як результат місцевої подразнюючої і відволікаючої);

 судинорозширювальна дія, поліпшення кровообігу в місці нанесення.

Мазі з місцевою подразнюючою дією
Препарат	Активний інгридієнт	Фармакологічні ефекти
Апізартрон	Бджолина отрута, метилсаліцилат	Протизапальний, гіпертермічний, судинорозширювальний, місцевий подразнюючий, відволікаючий
Гевкамен	Ментол, камфора, олія евкаліптова, олія гвоздики, олія м'ятна	Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальна, місцевий подразнюючий
Лінімент «Алором»	Екстракт ромашки, сік алое, екстракт календули, олія касторова, ментол, олія евкаліптова	Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальний, покращує трофічні процеси
Фіналгон	Нонівамід, нікобоксил	Судинорозширювальний, місцевий зігріваючий, відволікаючий, покращує тканинний кровотік

Окрім вказаних в таблиці, в Україні зареєстровані наступні мазі, що мають місцеву подразнюючу дію: «Камфорна», «Скипидарна», «Аналгол», «Аналголан», «Віпросал», «Гевкамен», «Унгапівен».

Виражену місцеву подразнюючу дію мають також препарати перцю стручкового: Ін. Тайсс крем від ревматизму, мазь «Еспол», «Камфоцин», «Капсин», «Лінімент перцево-камфоровий, мазь «Ефкамон», «Нікофлекс» і ін.

Для полегшення болю в м'язах і суглобах за рахунок місцевої подразнюючої дії використовуються також камфорний і мурашиний спирти, бальзами «Лоан», «Орел» і ін.

Доречно ще раз нагадати, що самостійне використання препаратів для симптоматичного лікування болю в суглобах доцільне тільки в тих випадках, коли на підставі консультації лікаря виключені серйозні захворювання, що представляють загрозу для стану здоров'я і подальшої працездатності.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю

 Мазі і гелі, що містять НПЗП, слід наносити тільки на непошкоджені ділянки шкіри, ретельно уникаючи потрапляння на пошкоджені ділянки або раньову поверхню.

 Мазі і гелі з НПЗП не слід наносити під повітронепроникні пов'язки.

 При застосуванні мазей і гелів, що містять НПЗП, слід уникати їх потрапляння на слизисові очей та інші слизові оболонки.

 При застосуванні мазей і гелів, що містять НПЗП, можливе виникнення явищ контактного дерматиту — свербіння, гіперемія, набряклість шкіри, поява папул, лусок, везикул. При даних явищах вживання мазі слід негайно припинити.

 Не поєднувати мазі, гелі і креми, що мають зігріваючу дію, з використанням грілок, повітронепроникних пов'язок і еластичних бинтів щоб уникнути опіків.

 При нанесенні мазей і гелів, що містять НПЗП, на обширні ділянки шкіри і при тривалому застосуванні можливе виникнення побічних явищ, характерних для перорального прийому відповідних препаратів.

 При застосуванні мазей і гелів, що містять диклофенак, можливі явища фотосенсибілізації.

 Симптоми передозування при використанні НПЗП у вигляді мазей або гелів: неприємні відчуття в епігастрії, нудота, головний біль, запаморочення (частіше при застосуванні препаратів, що містять салицилати).

 При розвитку явищ підвищеної чутливості або симптомів передозування слід негайно змити мазь теплою водою.

 Протизапальні препарати для перорального застосування призначаються при недостатньо вираженому ефекті від місцевих препаратів.

 Протизапальні препарати для перорального застосування слід приймати тільки за рекомендацією лікаря.

 Протизапальні препарати для перорального застосування сприяють виникненню НПЗП-гастропатій.

 Найсильнішим серед безрецептурних анальгетиків, представлених на ринку України, є комплексний препарат Солпадеїн.

 Солпадеїн не слід приймати одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол, або кофеїн.

 Солпадеїн не рекомендується застосовувати вагітним жінкам і дітям до 7 років.

 Всі нестероїдні протизапальні препарати, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю слід призначати хворим на бронхіальну астму, ерозивно-виразковими ураженнями шлунковокишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок.

 Всі НПЗП, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, слід приймати після їжі.

 Ацетилсаліцилова кислота, диклофенак, індометацин, тіапрофенова кислота, напроксен, піроксикам, кетопрофен здатні знижувати агрегацію тромбоцитів і згортання крові, сприяти розвитку геморагічного синдрому.

 Виведення нестероїдних протизапальних засобів з організму істотно збільшується при лужній реакції сечі — це призводить до зниження ефективності препаратів і коротшого часу їх дії.

 Оскільки НПЗП і анальгетики-антипіретики на 80–90% метаболизуються в печінці, при її патології значно підвищується небезпека виникнення побічних небажаних ефектів НПЗП.

 Для всіх НПЗП і анальгетиків-антипіретиків, особливо для ацетилсаліциловї кислоти і індометацину, характерна ульцерогенна дія.

 НПЗП і анальгетики-антипіретики не призначають хворим на гастрит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, геморагічний діатез, аспіринову бронхіальну астму.

 НПЗП, особливо індометацин, диклофенак, тіапрофенова кислота, кетопрофен і ацетилсаліцилова кислота, знижують діуретичний ефект петлевих діуретиків (фуросемиду, етакринової кислоти).

 НПЗП знижують виведення дігоксину і аміноглікозидів, приводячи до їх кумуляції і розвитку інтоксикації цими препаратами.

 При одночасному призначенні НПЗП і антацидів знижується всмоктування і збільшується виведення НПЗП з організму.

 При використанні кетопрофену, напроксену, тіапрофенової кислоти і індометацину можливі запаморочення, безсоння і навіть галюцинації (унаслідок накопичення серотоніноподібних метаболітів), тому ці препарати не рекомендується застосовувати водіям і особам інших професій, що вимагають підвищеної уважності.

 Метамізол, бутадіон, тіапрофенова кислота, кетопрофен, фенілбутазон слід з особливою обережністю поєднувати з антикоагулянтами, сульфаніламидними препаратами, пероральними цукрознижувальними засобами, оскільки можливе підвищення ефективності даних препаратів і виникнення відповідних побічних ефектів.

 Під час вагітності забороняється використовувати ацетилсаліцилову кислоту, метамізол, індометацин, ібупрофен, напроксен, кетопрофен.

 Не рекомендується застосовувати у дітей: ацетилсаліцилову кислота, кеторолак, кетопрофен, індометацин, мелоксикам, теноксикам (до 14 років), тіапрофенову кислоту (до 14 років), диклофенак (до 12 років), напроксен (до 2 років).

 Кеторолак може знижувати ефективність гіпотензивних засобів.

 Кеторолак не призначений для тривалого застосування.

 При поєднанні кеторолаку з препаратами часнику, лука, гінкго зростає небезпека геморагічних ускладнень.

 Кетопрофен не рекомендується застосовувати у курців і осіб, що зловживають алкоголем, у цього контингенту хворих значно вищий ризик розвитку побічних ефектів.

 При застосуванні фенілбутазону слід обмежити споживання кухонної солі.

 При застосуванні фенілбутазону слід щонеділі досліджувати кров і сечу.

 Всі нестероїдні протизапальні засоби і анальгетики-антипіретики, особливо ацетилсалицилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенної дії, шлункової кровотечі), а також побічних дій з боку ЦНС.

 Прийом комплексних анальгетичних препаратів, що містять кофеїн (Анальгет, Анапірін, Аскопар, Аскафф, Ацифеїн, Гевадал, Кофацил, Новалгін, Панадолекстра, Томапірін, цитрамон) не слід поєднувати з вживанням кави або міцного чаю, — це може призвести до передозування кофеїну (збудженню і дратівливості).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.18. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування болю у м’язах та спині

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуболю у м’язах та спині.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О.	ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. біль у м’язах супроводжується підвищенням температури при відсутності інших симптомів ГРВІ;

3.2. біль у м’язах супроводжується болями в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки, а також задишкою; біль у литкових м’язах;

3.3. біль у спині супроводжується онімінням (порушенням чутливості) однієї або обох кінцівок, ослабленням їх м’язової сили;

3.4. біль у спині має характер «прострілу», супроводжується судомами, посилюється при кашлі або чханні;

3.5. гострий біль у спині супроводжується болями в грудній клітці та іррадіює під лопатку;

3.6. гострий біль в спині супроводжується підвищенням температури тіла;

3.7. гострий біль в спині супроводжується порушенням сечовиділення;

3.8. біль у спині триває більше 5–7 діб та іррадіює в ногу;

3.9. гострий біль в спині у вагітних.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки

4.1. при болю у м’язах

№з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
1	Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми	ні	Продовжити опитування
2	Чи біль виник внаслідок травмування	так	Необхідно протягом перших 24–48 годин забезпечити спокій і холод на місце ушкодження, якщо ушкодження незначне;при необхідності призначити лікарські засоби симптоматичної дії для місцевого застосування; для зняття сильного болю призначити анальгетики
2	Чи біль виник внаслідок травмування	ні	Продовжити опитування
3	Чи наявні у пацієнта один або декілька симптомів застуди:підвищена температура тілакашельбіль в горлібіль в м’язахбіль голови	так	Необхідно лікувати основне захворювання;для тимчасового полегшення симптомів застуди призначити комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики
3		ні	Продовжити опитування
4	Чи має місце прийом деяких лікарських засобів:діуретики;антигіпертензивні засоби;препарати кальцію;препарати вітаміну D	так	Необхідно звернутись до лікаря для корекції лікування, оскільки біль у м’язах може бути пов’язаний з прийомом ліків
4		ні	Продовжити опитування
5	Чи було значне фізичне навантаження або переохолодження	так	Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії;якщо через 2–3 доби стан пацієнта не покращиться, необхідно звернутись до лікаря
5	Чи було значне фізичне навантаження або переохолодження	ні	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії

4.2. при болю в спині

№з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
1	Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми	ні	Продовжити опитування
2	Чи наявні у пацієнта стани, при яких може виникати біль в спині:неправильна осанка або сколіозостеохондрозостеопорознадлишкова маса тіланедостатня фізична активністьпереохолодженняфізичне навантаження в положенні з нахилом тулуба впередперебування у незручному положенні	так	Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії
2		ні	Продовжити опитування
3	Чи біль виник внаслідок травмування	так	Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії
3	Чи біль виник внаслідок травмування	ні	Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії;якщо через 2–3 доби стан пацієнта не покращиться, необхідно звернутись до лікаря

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю у м’язах та спині

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн

5.1.3. Метамізол натрію

5.1.4. Метамізол натрію + кофеїн

5.1.5. Метамізол натрію + кофеїн + кодеїн + фенобарбітал

5.1.6. Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн + фенобарбітал + кодеїн

5.1.8. Метамізол натрію + пітофенон + фенпіверин

5.1.9. Метамізол натрію + темпідон

5.1.10. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

5.2.4. Диклофенак

5.2.5. Ібупрофен

5.2.6. Індометицин

5.2.7. Кетопрофен

5.2.8. Напроксен

5.2.9. Німесулід

5.3.Інші засоби для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болю

5.3.1. Препарати, які містять екстракт перцю стручкового

5.3.2. Препарати, які містять бджолину отруту

5.3.3. Препарати, які містять зміїну отруту

5.3.4. Інші препарати, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

№з/п	Розділ Державного формуляра другого випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Анальгетики та антипіретикип.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»	Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжіПрепарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьмиНе можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиківАцетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмоюМетамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізміПід час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препаратуВажлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозуванняПрепарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки
2	Нестероїдні протизапальні засобип.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;п.6.5.2.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»;п.12.2.3. розділу «Урологія. Андрологія. Сексопатологія. Нефропатологія. Лікарські засоби»;	Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжіНестероїдні протизапальні засоби з обережністю використовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не застосовують в період вагітності та годування грудьмиПри одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами може посилюватись дія пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантівІбупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакційЛікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобівТривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дніПрепарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 роківМазі та гелі, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно наносити тільки на неушкоджену шкіруПри нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонкиПри застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можлива поява контактного дерматиту — свербіж, гіперемія, набряк, висипи. В таких випадках застосування лікарських засобів слід негайно припинитиПри тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

№ з/п	Фармакотерапевтична група лікарських засобів	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Інші засоби для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болю	Засоби із місцевоподразнюючою дією протипоказані при наявності захворювань або ушкоджень шкіриНаступне нанесення гелю можна проводити через 15–30 хв після видалення залишків попереднього нанесення за допомогою ватного тампону, змоченого в спиртіПри травмі в гострий період гель/мазь необхідно накладати на шкіру, а не втиратиЗасоби із місцевоподразнюючою дією, які містять отруту бджіл, змій, екстракт перцю стручкового, протипоказані дітям, а також в період вагітності та годування грудьмиМісцевоподразнюючі засоби з обережністю призначають особам з алергічними захворюваннями в анамнезіМісцевоподразнюючі (зігріваючі) засоби не можна застосовувати одночасно з грілками, еластичними бинтамиПісля нанесення місцевоподразнюючих (зігріваючих) засобів необхідно ретельно вимити руки з милом; при потраплянні препарату на слизові оболонки або в очі — змити великою кількістю холодної води

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор
ДП «Державний експертний Центр МОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.32. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА І СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОСТЕОАРТРОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу остеоартрозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О.	ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Здійснювати широке інформування щодо причин остеоартрозу та необхідності його профілактики, оскільки він являється однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації, а також появи хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя;

2.2. Роз’яснювати про можливість розвитку остеоартрозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією при підозрі на остеоартроз та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

особи похилого віку (після 60 років)
особи, які мають травми суглобів в анамнезі
особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо)
робітники, зайняті важкою фізичною працею або робота яких пов’язана з перебуванням суглобів у незручному положенні (сидіння «навпочіпки», стояння «навколішках» тощо)
спортсмени-професіонали
особи, які мають надлишкову вагу тіла
серед жінок (особливо після 50 років) захворювання більш поширене, ніж серед чоловіків
прогресуванню хвороби можуть сприяти поліпрагмазія, незбалансоване харчування (недостатнє надходження з їжею вітамінів, кальцію).

2.3. Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють зниженню захворювання на остеоартроз:

достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією
раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів
відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин
боротьба із зайвою вагою;

2.4. Інформувати пацієнтів з остеоартрозом, що оптимальне лікування цього захворювання вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів. Сприяти навчанню правилам поведінки в повсякденному житті, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща:

дотримуватись лікування, призначеного лікарем;
регулярно виконувати спеціальні фізичні вправи для суглобів;
уникати тривалого перебування на ногах, пересування на великі відстані;
користуватись підтримуючими засобами (палиці, ортопедичні устілки, фіксатори суглобів тощо);
для зменшення навантаження на суглоби необхідно знизити надлишкову вагу тіла та дотримуватись раціонального режиму харчування.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. біль в суглобі супроводжується підвищенням температури тіла вище 37,8°С;

4.2. після фізичного навантаження в області ураженого суглоба з’являється болючість і обмеження рухів або інтенсивність болю зростає;

4.3. в ділянці ураженого суглоба підвищується температура, з’являється почервоніння, набряк та обмеження руху суглоба;

4.4. біль в суглобі з’явився після травмування;

4.5. біль в суглобі з’явився після перенесеного нещодавно ГРВІ;

4.6. біль в суглобі супроводжується розладами сечовиділення, висипкою на шкірі;

4.7. біль і ранкова скутість в дрібних суглобах триває більше 30 хвилин.

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеоартрозі.

№з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Чи виникли біль і порушення функції суглоба внаслідок травми	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
1		ні	Продовжити опитування
2	Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
2	Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів	ні	Продовжити опитування
3	Чи відноситься пацієнт до груп ризику захворювання на остеоартроз	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря,для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби для місцевого або системного застосування
3		ні	Продовжити опитування
4	Чи має/мало місце захворювання на остеоартроз	так	Необхідно приймати тільки ті ліки, які призначив лікар, а також дотримуватись правил поведінки, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща
4	Чи має/мало місце захворювання на остеоартроз	ні	Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби для місцевого або системного застосування;якщо, не зважаючи на лікування, біль в суглобах триває більше 10 днів, необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеоартрозу

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

5.2.4. Диклофенак

5.2.5. Ібупрофен

5.2.6. Індометицин

5.2.7. Кетопрофен

5.2.8. Напроксен

5.2.9. Німесулід

5.3. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби

5.3.1. Глюкозамін

5.3.2. Хондроїтин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№з/п	Розділ Державного формуляра другого випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Анальгетики та антипіретикип.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»	Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжіПарацетамол при лікуванні остеоартрозу являється препаратом вибору, з якого починається лікування і, при ефективності, може застосовуватись довготривалоВажлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2–3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозуванняПрепарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінкиПрепарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьмиНе можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиківАцетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмоюМетамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізміПід час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препарату
2	Нестероїдні протизапальні засобип.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;п.6.5.2.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»;п.12.2.3. розділу «Урологія. Андрологія. Сексопатологія. Нефропатологія. Лікарські засоби».	Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжіНестероїдні протизапальні засоби з обережністю застосовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не призначають в період вагітності та годування грудьмиПри одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами можливо посилення дії пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантівІбупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакційЛікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобівТривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дніПрепарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 роківПри нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонки та наносити тільки на неушкоджену шкіруПри застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можлива поява контактного дерматиту — свербіж, гіперемія, набряк, висипи. В таких випадках застосування лікарських засобів слід негайно припинитиПри тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів
3	Інші нестероїдні протизапальні/ протиревматичні засобип.8.7.1.6. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»	Протизапальний ефект хондропротекторів розвивається повільно, через 4–6 тижнів постійного застосування і зберігається тривалий час після їх відміни, а також уповільнюється процес деградації суглобового хрящаПоєднання прийому хондропротекторів з нестероїдними протизапальними засобами та глюкокортикоїдами дозволяє зменшити потребу в них і, відповідно, побічні реакції від їх застосуванняПрийом хондропротекторів протипоказаний при нирковій недостатності, в період вагітності та годування грудьми, а також дітям віком до 15 роківПри одночасному прийомі глюкозамін підсилює всмоктування антибiотикiв групи тетрациклiнiв і зменшує — антибiотикiв групи пеніцилінів та хлорамфеніколуЗазвичай хондропротектори переносяться добре, але зрідка можуть спостерігатись реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея) або алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка тощо)Під час прийому хондропротекторів слід обмежити вживання алкоголюДодаткове призначенні вітамінно-мінеральних комплексів підвищує ефективність лікування хондропротекторамиЛікарські форми для зовнішнього застосування, що містять хондропротектори, необхідно наносити тільки на неушкоджену шкіру

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор
ДП «Державний експертний Центр МОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.29. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ НА ОСТЕОПОРОЗ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики остеопорозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О.	ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Здійснювати широке інформування щодо остеопорозу та його наслідків, необхідності профілактики, оскільки цей патологічний стан набуває все більшого поширення серед населення, особливо серед жінок, та являється однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації;

2.2. Брати участь у заходах, спрямованих на боротьбу з остеопорозом та його наслідками, сприяти діяльності громадських організацій, таких як Українська асоціація остеопорозу, Асоціація пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів», а також популяризувати інформаційні програми для пацієнтів та фахівців, такі як Міжнародний день остеопорозу (20 жовтня) тощо;

2.3. Роз’яснювати про можливий розвиток остеопорозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

жінки в період постменопаузи;
особи, які вживають недостатню кількість кальцієвмісних продуктів та вітаміну D, особливо підлітки в період основного накопичення кісткової маси і жінки в період вагітності та годування грудьми;
особи похилого віку (після 60 років);
особи, які мають травми суглобів в анамнезі
особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо);
особи, які тривалий час приймають лікарські засоби, а саме: глюкокортикоїди, тироксин, гепарин, алюмінійвмісні антациди, препарати літію, тощо;
особи, які ведуть малорухливий спосіб життя;
прогресуванню хвороби сприяють тютюнопаління (особливо у жінок) та надмірне вживання алкоголю.

2.4. Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють профілактиці остеопорозу, починаючи з раннього дитинства:

достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією;
раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів, особливо кальцію та вітаміну D;
відмова від вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв, наркотичних речовин;

2.5. Роз’яснювати, що оптимальна профілактика остеопорозу вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів, серед яких основне місце посідає прийом препаратів кальцію та вітаміну D.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. наявність декількох факторів ризику розвитку остеопорозу (жіноча стать, період менопаузи, похилий вік тощо);

4.2. різке посилення болю в хребті, м’язова слабкість;

4.3. поява різкого болю в боці та/або грудях, що посилюється під час дихання;

4.4. перелом шийки стегнової кістки, хребців або зап’ястку в анамнезі, часті переломи кісток або переломи кісток після незначної травми;

4.5. зменшення росту і формування деформації хребта у вигляді «горба».

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеопорозі

№з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
1	Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів	ні	Продовжити опитування
2	Чи відноситься пацієнт до груп ризику захворювання на остеопороз	так	Існує ймовірність захворювання на остеопороз, тому для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;для поліпшення стану необхідно збалансувати раціон харчування, приймати препарати кальцію та вітаміну D
2		ні	Продовжити опитування
3	Чи мають місце симптоми, які можуть слугувати ознаками недостатності кальцію в організмі:біль в суглобахламкість нігтівм’язові спазми або судомичастий пульсдратівливістьбезсоння	так	Існує ймовірність захворювання на остеопороз, тому для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;для поліпшення стану необхідно збалансувати раціон харчування, приймати препарати кальцію та вітаміну D
3		ні	Необхідно здійснювати заходи для запобігання розвитку остеопорозу і зниження ризику переломів у майбутньому:адекватне фізичне навантаженняповноцінне харчування для формування та збереження кісткової тканини, особливо у дітейсвоєчасне виявлення у дітей в період з 10 до 18 років факторів ризику розвитку остеопорозу (дівчатка з пізнім менархе; юнаки, які відстають у статевому розвитку)ведення здорового способу життя і відмова від тютюнопаління та надмірного вживання алкоголюдієвою профілактикою остеопорозу є адекватне надходження кальцію в організм протягом всього життя

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеопорозу

5.1. Препарати кальцію

5.1.1. Кальцію гліцерофосфат

5.1.2. Кальцію глюконат

5.1.3. Кальцію карбонат

5.1.4. Кальцію лактат

5.2. Комбіновані препарати кальцію

5.2.1. Кальцію цитрат + кальцію гідрофосфат + ретинол + кислота аскорбінова + піридоксину гідрохлорид + холекальциферол

5.2.2. Кальцію карбонат + кальцію цитрат + холекальциферол + магній + цинк + мідь + марганець + бор

5.2.3. Кальцію карбонат + холекальциферол + магній + цинк + марганець + мідь + бор

5.2.4. Кальцію карбонат + холекальциферол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№з/п	Розділ Державного формуляра другого випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Препарати кальцію,п.7.7.1.6. розділу «Ендокринологія. Лікарські засоби»	Препарати кальцію необхідно приймати на ніч, що пов’язано з наявністю добових ритмів втрати кісткової тканини, яка виникає в другій половині ночі при відсутності кальцію в кишечникуПрепарати, що містять кальцію цитрат, слід приймати перед їжею, оскільки розчинення препарату краще відбувається в кислому середовищіМолоко підвищує всмоктування іонів кальціюПрепарати кальцію з обережністю призначають хворим з сечокам’яною хворобою, вони протипоказані при схильності до тромбозів, гіперкальціємії, вираженому атеросклерозі, підвищеному згортанні крові; тяжкій нирковій недостатності, саркоїдозіАнтацидні лікарські засоби зменшують і сповільнюють всмоктування кальцію, тому протипоказане їх одночасне застосуванняУ пацієнтів з ахлоргідрією і гіпохлоргідрією всмоктування кальцію уповільнюєтьсяНа фоні прийому препаратів кальцію за відсутності протипоказань слід приймати 1,5–1,8 л рідини на добуПрепарати кальцію посилюють токсичні ефекти серцевих глікозидів, вони можуть сприяти розвитку запорів та викликати інші порушення з боку травного тракту (нудота, блювання, метеоризм)Кальцій посилює абсорбцію препаратів тетрациклінового ряду, фторвмісних препаратів та препаратів заліза, тому препарати кальцію слід застосовувати за 3 години до або після прийому цих засобівПри лікуванні глюкокортикоїдами можливе виникнення необхідності збільшення дози препаратів кальцію, оскільки глюкокортикоїди зменшують засвоєння кальціюВітамін D підвищує засвоєння кальцію в шлунково-кишковому тракті та його зв’язування в кістковій тканині, тому застосування комбінованих препаратів кальцію, до складу яких входять препарати вітаміну D, значно ефективніше, ніж застосування монокомпонентних препаратів

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор
ДП «Державний експертний Центр МОЗ України»

В.Є. Бліхар