Загальні положення фармацевтичної опіки.

Лікарські засоби приносять користь тільки в умілих руках.

За даними ВООЗ близько 10% госпіталізацій пов'язано з неправильним призначенням ліків. Іноді неправильне призначення і застосування лікарських препаратів може стати причиною важких, деколи летальних ускладнень.

Безпечне і ефективне застосування ліків багато в чому залежить від скоординованої діяльності лікаря і провізора. В світлі концепції відповідального самолікування роль провізора зростає.

Сучасна концепція самолікування

Самолікування - це використання споживачем лікарських препаратів, що знаходяться у вільному продажу, для профілактики і лікування порушень самопочуття і симптомів, розпізнаних їм самим. На практиці поняття самолікування включає також лікування членів сім'ї і знайомих, особливо коли справа торкається лікування дітей.

Самолікування жодною мірою не можна розглядати як альтернативу лікарського лікування, більше того, воно повинне мати свої межі там, де картину хвороби і її причини неможливо встановити непрофесіоналу, а застосування ліків на свій страх і ризик може шкодити.

Дуже важливо підкреслити, що прийом ліків, що не знаходяться у вільному продажу, під власну відповідальність, але без кваліфікованого контролю ( за порадою друзів, із залишкових запасів “домашньої аптечки ” ) жодною мірою не можна вважати самолікуванням і потрібно розглядати як цілком неприпустиме явище, хоча й широко поширене в реальному житті.

З точки зору органів охорони здоров'я, ухвалення концепції самолікування не тільки задовільняє бажання населення управляти своїм здоров'ям, але і дозволяє утримувати суспільні витрати на охорону здоров'я на розумному рівні.

При самолікуванні провізор, будучи єдиним кваліфікованим співбесідником споживача-пацієнта, виконує важливу контрольно-консультаційну функцію.

Оскільки пацієнт приходить в аптеку без діагнозу лікаря, при самолікуванні початковим моментом є с а м од і а г н о з.

Звідси випливає, що провізор ( клінічний провізор ) - незамінний партнер пацієнта, що має наміри приступити до самолікування. Спираючись на свою освіту, досвід і спеціальні знання, в цілях захисту пацієнта він принципово і високопрофесійно зобов'язаний перевіряти доцільність дій пацієнта.

Контрольна функція провізора знаходить своє вираження в спілкуванні, коли через консультаційну бесіду він одержує від самого пацієнта надійну інформацію, необхідну для початку самолікування. При цьому провізор жодною мірою не є конкурентом лікаря, а навпаки, диференційовано відбирає контингент пацієнтів, що потребують саме в лікарської допомоги.

Об'єктивні причини розвитку концепції самолікування в сучасних умовах

 Зменшення державної участі в питаннях охорони здоров'я населення у зв'язку із значним подорожчанням системи охорони здоров'я

 Підвищення ролі пацієнтів в збереженні свого здоров'я

Позитивні моменти впровадження концепції самолікування в структуру охорони здоров'я

 економія часу і засобів пацієнтів;

 зменшення навантаження на лікувально-профілактичні установи і лікарів;

 економія бюджетних засобів;

 потреба системи охорони здоров’я у фахівцях нового покоління - клінічних провізорах;

 активне впровадження в практику аптечних установ фармацевтичної опіки;

 збільшення прибутку аптечних установ;

 активна участь лікарів у формуванні номенклатури ОТС -препаратів.

Негативні моменти впровадження концепції самолікування

 небезпека невчасного звернення до лікаря

 високий ризик ускладнення захворювань

 високий ризик ускладнень від застосування медикаментів

Необхідні умови впровадження концепції відповідального самолікування

1. Створення державної організаційної структури управління реєстрацією і рухом безрецептурних лікарських препаратів в Україні і визначення її функцій.

2. Розробка і затвердження нормативних документів відносно самолікування і відпуску лікарських засобів без рецепту лікаря.

3. Розробка Положення про безрецептурний відпуск лікарських засобів населенню України.

4. Моніторинг вітчизняного фармацевтичного ринку ОТС-препаратів і відповідального самолікування.

Рецептурні і безрецептурні препарати ( ОТС – препарати )

Препарати безрецептурного відпуску ( ОТС - препарати - від англ. оvег the counter ) - обширна група ліків які пацієнт може отримати для самолікування прямо в аптеці (а деякі ліки і не тільки в аптеці) без рецепту лікаря. Вони поступають до хворого безпосередньо з рук провізора, минувши лікаря.

Відповідно до положень Директиви Ради ЄС 92/ 26/ЄЄС, всі препарати доступні для відпуску без рецепту, окрім випадків, якщо вони:

 можуть представляти пряму або непряму небезпеку, навіть при правильному застосуванні, але без спостереження лікаря;

 звичайно виписуються лікарем для парентерального застосування;

 застосовуються часто і в більшості випадків неправильно, у зв'язку з чим можуть представляти небезпеку для здоров'я людини;

 містять субстанції або інгредієнти, активність або побічні ефекти яких потребують подальшого вивчення.

Критерії віднесення препаратів до рецептурних чи безрецептурних

1. Відпуску по рецепту підлягають лікарські препарати, які можуть представляти пряму або непряму загрозу для здоров'я споживача у разі їхнього використання без лікарського контролю навіть при їхньому правильному застосуванні.

2. Відпуску по рецепту лікаря підлягають лікарські препарати, якщо багато споживачів часто використовують їх неправильно, внаслідок чого лікарські препарати можуть представляти пряму або непряму загрозу здоров'ю людини.

3. Відпуску по рецепту лікаря підлягають лікарські препарати, якщо в їхній склад входять субстанції, дія чи/або побічні ефекти яких вимагають подальшого вивчення.

Відпуску по рецепту підлягають лікарські препарати, які лікар звичайно призначає для парентерального застосування (наприклад, внутрівенно).

В Україні робота із створення законодавчої бази для ліцензування і цивілізованого ринку продажу ОТС-препаратів проводиться з перших днів утворення незалежної держави. Наказом МОЗ України 233 від 25.07.97 р. затверджений Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні і які відпускаються без рецептів з аптек. В цей перелік включено 694 препарати (з урахуванням лікарських форм - 1067). Істотні зміни і доповнення в Перелік внесені Наказом МОЗ України 181 від 21.05.2002 р. В даний час в Україні препарати, дозволені до відпуску без рецепту, становлять близько 20% всіх зареєстрованих ліків. Цей перелік був змінений у Наказі МОЗ України № 360 (2005 р ).

Інформація на упаковці ОТС – препарату

Мета досягається за допомогою правил, за якими повинна бути складена інформація на упаковці лікарських препаратів. Правила були сформульовані в Директиві 92.27.ЕЕС від 31 березня 1992 р. (в даний час частина V, ст. 54-69 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2001/83/ЕС від 6 листопада 2001 р. «Про зведення законів Європейського Співтовариства відносно лікарських препаратів для людини»).

Відповідно до Директиви наявність листка-вкладки в упаковці всіх ліків обов'язкова до тих пір, поки вся необхідна інформація не буде висловлена на упаковці.

Листок-вкладка повинен бути складений відповідно до короткої характеристики препарату і висловлений в доступній для споживача формі.

Листок-вкладка повинен містити вичерпний перелік відомостей відповідно до встановленого порядку.

Відомості для ідентифікації лікарського препарату:

• назва лікарського препарату і його міжнародна назва (або назва активних інгредієнтів в комплексних препаратах);

• повна якісна і кількісна характеристика активних інгредієнтів з використанням їхніх загальноприйнятих назв і якісна характеристика

наповнювачів;

• лікарська форма і склад за об'ємом або кількістю доз (для кожної лікарської форми);

• фармакотерапевтическая група або характер дії в термінах (поняттях), доступних для пацієнта;

Терапевтичні показання:

• протипоказання;

• запобіжні засоби при застосуванні;

• взаємодія з іншими лікарськими засобами

і інші взаємодії (з їжею, алкоголем і др.);

• особливі попередження.

Всі ці відомості повинні:

• брати до уваги особливості певних категорій споживачів ( діти, водії автотранспорту, вагітні, що годують грудьми, особи з супутніми захворюваннями );

• згадувати про можливий вплив препарату на швидкість реакції при управлінні автотранспортом або іншими потенційно небезпечними механізмами.

Інформація за способом застосування лікарських препаратів повинна включати відомості про:

дозування,

спосіб і шлях введення,

періодичність прийому з вказівкою, якщо необхідно, часу доби, коли ліки потрібно приймати;

тривалості курсу лікування у випадках, коли він повинен бути обмежений;

діях у випадку передозування;

діях у разі, коли був пропущений черговий прийом препарату;

попередження про ефект відміни.

Інформація про термін придатності обов'язково повинна містити посилання на:

термін придатності;

попередження не приймати препарат після указаного терміну;

при необхідності - вказівки на особливі умови зберігання;

попередження про візуальні ознаки непридатності.

Однак забезпечити пацієнта належною інформацією про ліки тільки лише за допомогою інструкції на практиці де представляється можливим по ряду причин:

• не всі інструкції відповідають належним вимогам і для їхнього правильного розуміння необхідна освіта, як мінімум, випускника фармацевтичного училища;

• прочитання і сприйняття інструкції може бути утруднене шрифтом, колірним розв'язанням;

• характерологические особливості ряду пацієнтів негативно позначаються на установці читати довгу, докладну інструкцію.

Всі ці причини на тлі зростання популярності серед населення абсолютної більшості країн концепції самолікування обумовлюють необхідність професійної підготовки провізорів як стратегічних експертів по вибору і застосуванню препаратів ОТС.

Найпоширеніші стани, які лікуються за допомогою безрецептурних препаратів

 головний біль

 застуда (кашель, риніт, болі в горлі, лихоманка)

 розлади збоку шлунково-кишкового тракту (печія, замки або діарея)

 розлади з боку центральної нервової системи (підвищена тривожність, емоційна лабільність, безсоння, підвищена стомлюваність)

 вугрова висипка

 м'язовий біль

 суглобовий біль

 порізи

 забої

 легкі опіки

(у 2001 році західноєвропейський ринок безрецептурних ліків оцінювався сумою близько 17,8 млрд. доларів, а світовий - 64 млрд. доларів, річний приріст при цьому склав близько 13%).

Категорії пацієнтів, що вимагають підвищеної уваги провізора при відпуску рецептурних та безрецептурних ліків.

Літні люди - вони в більшості країн є основними споживачами ліків, у тому числі безрецептурних. Через вікові особливості фармакокінетики у них частіше виникає побічна дія ліків, а в результаті застосування значного числа препаратів - проблема лікарської взаємодії.

Діти - їм самим, крім батьків, потрібно роз'яснювати як необхідність застосування ліків, так і небезпеку, пов'язану з їх неправильним застосуванням. Раціонально роз'яснювати дитині (а не тільки її батькам) важливість своєчасного прийому ліків, її поєднання з їжею, особливості їх смаку і ін.

Вагітні жінки - активні споживачі безрецептурних ліків. На жаль, інформація відносно тератогенної дії препаратів в даний час явно недостатня, тому єдиним гарантованим способом уникнути можливої несприятливої дії ліків на плід є попередження їхнього невиправданого використання.

Годуючі матері - також вимагають особливої уваги провізора (фармацевта), оскільки ліки, поступаючи в молоко, можуть надавати несприятливу дію на дитину. Крім того, цілий ряд препаратів здатний впливати на продукцію молока. На жаль, дані про проникнення безрецептурних препаратів в молоко і їхні здібності впливати на дитину більшості провізорів мало відомі.

Європейським Регіональним Бюро ВООЗ створена Програми дій по основних лікарських препаратах (ЛП). В світлі цієї стратегії корінним чином міняється роль провізора в системі охорони здоров'я. Основною ціллю його професійної діяльності стає не стільки підвищення кількості і якості лікарських препаратів на ринку, скільки підвищення ефективності і безпеки лікарської терапії конкретного хворого - забезпечення кожному хворому належної якості фармацевтичної опіки.

Фармацевтична опіка - відповідальність провізора (клінічного провізора) перед конкретним пацієнтом за результат лікування лікарськими препаратами.

Поняття про фармацевтичну опіку

Фармацевтична опіка – це комплексна програма взаємодії провізора і пацієнта на протязі всього періоду медикаментозної терапії, починаючи від моменту відпуску лікарського засобу до повного припинення його дії.

Для здійснення фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних препаратів в аптеці провізор повинен виконати ряд обов'язкових дій, що передбачені вимогами належної аптечної практики (НАП):

1. Правильно оцінити проблему пацієнта

2. Забезпечити пацієнта безрецептурним лікарським засобом (засобами)

3. Забезпечити пацієнту подальше спостереження

Необхідні умови для якісної фармацевтичної опіки

 Працівники охорони здоров'я повинні поширювати серед провізорів інформацію про основні препарати і схеми лікування найпоширеніших захворювань.

 Провізори повинні володіти знаннями з основ внутрішніх хвороб.

 Провізори повинні володіти основами раціонального застосування ліків.

 Провізори повинні володіти правилами проведення консультацій хворим.

 Необхідний контроль інформації, що поступає до провізора від виробника ліків через їхніх представників і рекламу.

Фармацевтична опіка включає наступні рекомендації і консультації для пацієнта:

вибір оптимальної лікарської форми і колії введення ЛП;

правила використання різноманітних лікарських форм;

особливості індивідуального дозування;

особливості взаємодії даного лікарського препарату з іншими лікарськими засобами;

особливості взаємодії даного лікарського препарату з їжею, алкоголем і нікотином;

про час доби, оптимальний для прийому даних ліків;

про можливий несприятливий вплив ліків на функції органів і систем людини;

про умови зберігання конкретних ліків.

Алгоритм дій провізора при здійсненні фармацевтичної опіки

 Встановити, для лікування якого симптому хворий вирішив отримати даний препарат

 Визначити на основі опитування пацієнта, чи не є даний симптом проявом захворювання,яке потребує обов'язкового втручання лікаря

 Визначити фармакологічну (фармакотерапевтичну) групу препаратів, які можна призначити даному хворому

 Вибрати серед медикаментозних засобів даної групи оптимальний препарат для цього хворого

 Надати хворому належну інформацію про вибраний препарат

Алгоритм надання провізором належної інформації про лікарський препарат при здійсненні фармацевтичної опіки пацієнтів

Контроль інформації про лікарський препарат

• Запитати пацієнта, чи все йому зрозуміло.

• Попросити пацієнта повторити найважливішу інформацію.

• Дізнатись у пацієнта, чи залишилися у нього які-небудь запитання.

Комплаєнс

В даний час важливе місце відводять такому чиннику, як готовність пацієнта виконувати рекомендації лікаря. Це нове поняття отримало назву комплаєнс ( Complians ) - індекс кооперативності.

Комплаєнсність ( прихильність ) пацієнта до лікування – це готовність пацієнта виконувати рекомендації і призначення лікаря чи провізора, тобто схильність пацієнта до лікування.

Чинники, що впливають на комплаєнсність пацієнта

 вік, рівень освіти хворого і емоційний стан хворого;

 частота дозування;

 кількість таблеток, що приймаються, за добу (необхідність прийому великої кількості таблеток препарату не тільки незручно для пацієнта, але може поколивати його довір'я і до препарату, і до лікуючого лікаря і навіть стати причиною відмови від лікування);

 лікарська форма препарату, що приймається (нерідко лікарська форма не може приховати неприємний смак препарату або незручна для прийому);

 швидкість настання очікуваного ефекту при прийомі препарату;

 обмеження при прийомі препарату (наприклад, неможливість управляти автомобілем, вживати певну їжу тощо);

 побічні ефекти лікування (часто пацієнти відмовляються від прийому призначених ним лікарських препаратів через неприємні відчуття, викликані останніми: закрепи, нудота і др.);

 повнота і доступність інформації про препарат;

 ціна препарату і вартість всього курсу лікування;

 кількість препаратів, що приймаються одночасно (одночасне призначення великого числа препаратів різко знижує виконавську дисципліну пацієнта; в такому разі доцільно рекомендувати комплексні комбіновані препарати).

Якість життя як критерій оцінки дії лікарських засобів

Якість життя – це інтегрований (сумарний) якісний показник, який включає:

Функціональний стан пацієнта (працездатність)

Психічний стан

Соціальну активність

Духовне благополуччя

Залежить від

Захворювання

Побічної дії ЛЗ

Визначення якості життя особливо важливе при хронічних захворюваннях (АГ, ревматоїдний артрит, цукровий діабет, ІХС, бронхіальна астма), які потребують постійного лікування на протязі тривалого часу.

Класифікація сучасних лікарських форм

Пероральні форми	Парентеральні форми
Таблетки простої дії Таблетки пролонгованої дії М'які капсули Жорсткі капсули Суспензії Сиропи Порошки	Розчини для різних шляхів введення: Внутрішньовенного Внутрішньоартеріального Внутрішньом’язового Підшкірного Інтратекального
Трансдермальні форми	Інгаляційні форми
Мазі, гелі Пластирі Диски	Простий інгалятор Дозований інгалятор, що активується диханням

Лікарські форми з контрольованим вивільненням

Оральні форми (капсули, таблетки)

Нашкірні форми - трансдермальні системи (пластирі, диски), які дозволяють контролювати дозування лікарських засобів шляхом регулювання площі пластиря чи диска (нітрогліцерин, скополамін) Парентеральні форми подовженої дії (ефіри, солі, суспензії, імплантанти).

Оральні терапевтичні лікарські системи пролонгованої дії

В основі їх будови лежать спеціальні технології, що забезпечують сповільнене вивільнятися лікарської речовини з постійною швидкістю протягом довгого часу (slow release, extended release).

Ретардні лікарські форми не підлягають дробленню, якщо відсутня розділова смужка, оскільки при цьому втрачаються їхні властивості. За допомогою різних технологій ретардування створено чотири оральні лікарські форми пролонгованої дії:

Таблетки ретард (slow-release, extended release) з пошаровим вмістом речовини і біополімеру 12- і 24-годинної дії розроблені для: антагоністів кальцію (ніфедипін SR, фелодипин ER, дилтиазем SR), теофіліну, індапаміду, НПЗЗ (диклофенак), нітратів (ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат), пентоксифіліну, хінідину (хінідин сульфат), новокаїнаміду (прокаїнаміду гідрохлорид), β-адреноблокаторів (метопролол, окспренолол);

Капсули ретард (розчинні капсули з мікрогранулами речовини, покритии біополімерною оболонкою, 12 і 24-вартової дії) представлені наступними ЛЗ:

антагоністи кальцію (дилтіазем РР, ісрадипін SRO, верапаміл SR), НПВС (диклофенак), β-адреноблокаторів (пропранолол);

Таблетки ретард з двофазним вивільненням 12-годинної дії містять швидкорозчинну і повільнорозчинну фракції речовини і представлені ніфедипіном SL;

Шлунково-кишкові (гастроінтестинальні) терапевтичні системи - таблетки і капсули 24-годинної дії, покриті нерозчинною напівпроникною оболонкою, з контрольованою швидкістю вивільняється речовини: ніфедипін-GITS (gastrointestinal therapeutic system), верапаміл-SODAS (spheroidal oral drug-absorbtion system).

Підходи до фармацевтичної опіки хворих представлени в протоколах провізора:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

Від16.05.2011

1.1. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення за ліками з приводу симптомів алергії, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3.: Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В.	ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря для вибору тактики лікування

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке падіння артеріального тиску, приступи ядухи;

3.2. виникнення ознак набряку гортані: хрипкий голос, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;

3.3. розповсюдження набряку на верхню половину обличчя;

3.4. прояви вираженого неспокою, почуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;

3.5. абдомінальний синдром – нудота, блювання, біль в животі різної інтенсивності;

3.6. алергічний риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури і гнійними виділеннями із носа;

3.7. під час лікування з’явились нові прояви алергії;

3.8. прояви алергії не зникають на фоні лікування раніше прописаними лікарськими засобами;

3.9. при лікуванні прояв алергії не проходить впродовж доби або епізодично повторюється;

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при алергії

№ з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Діагноз захворювання визначив лікар	так	Необхідно приймати тільки ті лікарські препарати, що призначив лікар
		ні	Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
2	Чи наявні один або декілька симптомів алергії: - чхання - свербіж і почервоніння очей - водянисті виділення із носа - шкірні висипи - шкірний свербіж	так	Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу, для тимчасового полегшення симптомів алергії призначити: - антигістамінні препарати для системного і місцевого застосування; - засоби елімінаційної терапії; - симпатоміметики для місцевого застосування.
		ні	Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
3	Чи наявний зв’язок цих симптомів з можливим контактом з алергенами: - домашні тварини, сухий корм для риб - період цвітіння рослин - контакт з хімічними речовинами - приймання лікарських препаратів - вживання деяких продуктів харчування - укуси комах - сонячне опромінення, холод	так	Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу, для полегшення симптомів алергії - намагатись уникати контакту з потенційними алергенами; - проводити елімінаційні заходи по відношенню до зовнішніх алергенів (частіше приймати душ, застосовувати очисники повітря в приміщенні, частіше проводити вологе прибирання тощо); - застосовувати гіпоалергенну, елімінаційну дієту

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії

5.1. Антигістамінні препарати І покоління

5.1.1. Диметинден

5.1.2. Клемастин

5.1.3. Мебгідрoлін

5.1.4. Хіфенадин

5.1.5. Хлоропірамін

5.2. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.2.1. Акривастин

5.2.2. Дезлоратадин

5.2.3. Фексофенадин

5.2.4. Ебастин

5.2.5. Лоратадин

5.2.6. Цетиризин

5.3. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.3.1. Азеластин

5.3.2. Диметинден

5.3.3. Лоратадин

5.4. Глюкокортикострероїди для локального (місцевого) застосування

5.4.1. Гідрокортизон

5.4.2. Беклометазон

5.5. Ентеросорбенти

5.5.1. Вугілля медичне активоване

5.5.2. Діосмектит

5.5.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.6. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.7.1. Тетризолін

5.7.2. Ксилометазолін

5.7.3. Нафазолін

5.7.4. Оксиметазолін

5.7.5. Трамазолін

5.7.6. Диметинден + фенілефрин

5.7.7. Туаміногептан + ацетилцистеїн

5.7.8. Фенілефрин

5.7. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів

5.8.1. Кислота кромогліциєва

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п	Розділ Державного формуляра третього випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Антигістамінні препарати п.18.3.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п.9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби», п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»	Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо) Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах У антигістамінних препаратів (особливо І покоління) при тривалому застосуванні може відмічатися значне зниження терапевтичної ефективності (тахифілаксія) Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками – можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм
2	Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (опасистих клітин) п.18.3.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п.15.5.2 розділу «Офтальмологія. Лікарські засоби», п.16.2.1.1.6 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»	Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом препаратів розпочинають за 3-4 тижні до ймовірного контакту з алергеном Стійкий ефект стабілізаторів мембран опасистих клітин розвивається протягом 10-12 тижнів постійного приймання В перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової носа, що не потребує відміни препарату Для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на день
3	Глюкокортикоїди для місцевого (локального) застосування п.18.3.4.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби», п.9.1.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби», п.16.2.1.1.5 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»	Не призначають після перенесених травм носа (2 міс.) та операцій на носовій перетинці (1 рік), наявності виразок на слизових оболонках носа При тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових, носові кровотечі, пригнічення функції кори наднирників Не можна перевищувати рекомендовану дозу, суворо дотримуватись техніки розпилювання, що наведена в інструкції по застосуванню Не застосовують у вагітних та в період годування грудьми, а також дітям до 4 років
4	Симпатоміметики для місцевого застосування п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»	Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому Симпатоміметики не призначають особам, що мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі Симпатоміметики не прзначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, з β-адреноблокаторами (можливо послаблення антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), седативними (можливо послаблення дії), антидепресантами, інгібіторами МАО (можливо посилення дії і побічних ефектів), з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину
5	Ентеросорбенти п.3.12.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів При тривалому застосуванні може виникнути запор Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

В.Є.Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.2. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ В ГОРЛІ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення за ліками пацієнта з приводу болю в горлі

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В.	ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;

3.2. порушення ковтання;

3.3. різке збільшення піднебінних мигдалин, нальоти або виразки на мигдалинах;

3.4. яскраве «палаюче» почервоніння горла;

3.5. збільшення та болісність лімфовузлів;

3.6. підвищення температури тіла більше 38,5-39° С;

3.7. біль в горлі супроводжується шкіряною висипкою;

3.8. біль в горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;

3.9. біль в горлі супроводжується зміненням кольору сечі.

3.10. За наявності нальотів на мигдалинах необхідно запідозрити стрептококову ангіну або дифтерію, терміново звернутись до лікаря.

3.11.Якщо протягом 2‑х діб після проведення симптоматичного лікування біль в горлі зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при болю в горлі

Біль в горлі виник після надмірного тривалого навантаження на голосові зв’язки або тривалого перебування у прокуреному приміщенні, вдиханні хімічних речовин ?

НІ ТАК

Біль в горлі виникла: · після переохолодження (та/або контакту з хворим на ГРВІ) і супроводжується іншими симптомами застуди (біль голови, риніт, лихоманка і т.ін.); · під час вдихання холодного повітря? Чи є у вас хронічний тонзиліт?

Для полегшення стану можна порекомендувати препарат, який містить місцевий анестетик

НІ ТАК

Вам необхідно звернутися до лікаря

Чи є у вас скарги на: · відчуття болю під час ковтання; · осиплість; · виражене почервоніння горла; · видиме збільшення піднебінних мигдалин та поява нальоту на мигдалинах; · припухлість, болісність лімфатичних вузлів; · супутні шкіряні висипання; · появу болю голови, болю у вухах, животі, грудній клітині; · лихоманку (вище 39°С), різку загальну слабкість, нездужання, блювання? Ви вагітні? (жінкам)

ТАК НІ

Чи хворієте ви на цукровий діабет?

ТАК НІ

Вам можна порекомендувати спеціальні лікарські форми для розсмоктування для хворих з цукровим діабетом; аерозолі, полоскання

Вам можна порекомендувати будь-які препарати для симптоматичного лікування болю в горлі (таблетки, льодяники для розсмоктування, аерозолі і т.ін.)

Якщо через 2 доби покращення не відбудеться – треба звернутися до лікаря!

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі

5.1. Прості антисептичні засоби

5.1.1. Амбазон

5.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.1.3. Гексетидин

5.1.4. Граміцидин С

5.1.5. Декаметоксин

5.1.6. Фенол

5.1.7. Флурбіпрофен

5.1.8. Холіну саліцилат

5.1.9. Цетилпіридин

5.2. Комбіновані антисептичні засоби

5.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.2.3. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.2.4. Декваліній + дибукаїн

5.2.5. Декваліній + кислота аскорбінова

5.2.6. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м'яти перцевої

5.2.7. Йод + калію йодид + гліцерин

5.2.8. Лізоцим + піридоксин

5.2.9. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.2.10. Повідон-йод + алантоїн

5.2.11. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.2.12. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.2.13. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.2.14. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.2.15. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

5.3. Рослинні препарати

5.3.1. Нагідок квіти

5.3.2. Ромашка лікарська

5.3.3. Ісландського моху екстракт

5.3.4. Евкаліпту листя

5.3.5. Обліпихова олія

5.3.6. Хлорофіліпт

5.4. Комбіновані рослинні та гомеопатичні препарати

5.4.1. Ангінал

5.4.2. Ангін-гран

5.4.3. Ангін-Хеель С

5.4.4. Тонзилгон® Н

5.4.5. Тонзилотрен

5.4.6. Тонзипрет®

5.4.7. Фарингол-ARN®

5.4.8. Фарингомед з апельсиновим смаком

5.5. Інші засоби

5.5.1. Прополіс

5.5.2. Прополіс + кислота аскорбінова

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п	Розділ Державного формуляра третього випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Антисептичні засоби п. 16.3.1. розділу “Оториноларингологія. Лікарські засоби”	Лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми Лікарські засоби, які містять йод, не призначають пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози Приймання лікарських засобів, які містять амілметакрезол, може супроводжуватися відчуттям дискомфорту в шлунку При одночасному застосуванні лікарських засобів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними лікарськими препаратами (пеніциліни, хлорамфенікол, нітрофурантоїн), спостерігається підсилення протимікробної активності останніх Лікарські засоби, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, поєднують місцевий протизапальний ефект та підвищення неспецифічної резистентності організму Лікарські засоби, які містять в своєму складі місцеві анестетики, можуть викликати відчуття заніміння в роті
2	Рослинні та гомеопатичні препарати п. 16.3.2 розділу “Оториноларингологія. Лікарські засоби”	Лікарські засоби у формі спиртової настойки не призначають для внутрішнього вживання протягом тривалого часу, а також дітям до 12 років і жінкам у період вагітності та годування грудьми.
3	Інші засоби п. 16.3.4 розділу “Оториноларингологія. Лікарські засоби”	Лікарські засоби, які містять прополіс, не застосовують в комбінації з іншими антисептичними препаратами та продуктами бджільництва Не призначають дітям до 3-х років

6.3. Загальні рекомендації для полегшення болю в горлі

6.3.1. при болю в горлі рекомендується вживання великої кількості теплої рідини;

6.3.2. полоскання горла розчинами антисептиків проводити кожні 2-3 години;

6.3.3. маленьким дітям, які не вміють полоскати горло, замінити полоскання на частий прийом теплого чаю з лимоном або підігрітого фруктового соку;

6.3.4. необхідно утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі;

6.3.5. доцільним є застосування сухого тепла на ділянку шиї (зігрівальний компрес);

6.3.6. перед вживання місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі (аерозолів, льодяників, таблеток для розсмоктування, пастилок) необхідно полоскати рот теплою водою;

6.3.7. після прийому місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини: пастилок, льодяників та таблеток для розсмоктування – 1-2 години, аерозолів – 3-5 хвилин;

6.3.8. лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати;

6.3.9.не вдихати аерозолі для лікування болю в горлі!

6.3.10. аерозолі застосовують у дітей віком від 6-8 років за умов, що дитина не опирається і вміє керувати диханням, але окремі спреї можна застосовувати з 3-х років;

6.3.11. хворим на цукровий діабет призначають лікарські засоби у вигляді льодяників та пастилок, які не містять цукор;

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

Генеральний директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

В.Є.Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.3. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення за ліками з приводу симптомів дисбактеріозу, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В.	ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. порушення дефекації супроводжується підвищенням температури тіла;

3.2. зміна кольору випорожнень, сліди або наявність крові в калі;

3.3. сильний біль в підвздошній ділянці;

3.4. різке здуття животу;

3.5. запаморочення або втрата свідомості, пов’язані з болем в черевній порожнині;

3.6. помітне зниження ваги тіла на фоні розладу дефекації;

3.7. у дитини раннього віку спостерігається зригування, блювання, біль в животі, що має нападоподібний характер, супроводжується здуттям і з’являється через 2-3 години після їди; випорожнення рясні, рідкі, з піною і кислуватим або гнилим запахом; знижуються темпи зростання ваги тіла.

3.8. Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) необхідно розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження фекалій!

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при дисбактеріозі

Чи супроводжується порушення частоти дефекації :

¨ здуттям або гурчанням в животі;

¨ болем в нижній ділянці животу, який зменшується після відходження газів;

¨ нудотою, відрижкою, гіркотою в роті.

ТАК НІ

Чи спостерігається: · підвищення температури тіла; · зміна кольору стулу, домішки крові; · сильний біль в підвздошній ділянці; · різке здуття животу; · запаморочення або втрата свідомості; · помітне зниження ваги тіла; Ви вагітні? (для жінок)	ТАК	Частота дефекації до 3 раз на добу або 1 раз за 2-3 доби є фізіологічною
		Для уточнення діагнозу та лікування вам необхідно звернутися до лікаря
НІ
Ви вважаєте, що порушення частоти дефекації пов’язане з...
НІ
Різкою зміною раціону харчування?	ТАК	Вам необхідно дотримуватися звичного раціону та приймати ферментні препарати
НІ
Чи є у вас хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, ревматичні хвороби?	ТАК	Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання
НІ
Прийомом лікарських засобів (непрямих коагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів, антацидів, серцевих глікозидів, препаратів калію, кальцію, заліза, психотропних, наркотичних)?	ТАК	Вам необхідно звернутися до лікаря для подальшої корекції терапії
НІ
Прийомом антибактеріальних лікарських засобів (сульфаніламідів, антибіотиків)?	ТАК	Вам необхідно приймати лікарські засоби, які відновлюють мікрофлору кишечнику, тому що діарея у вас може бути проявом дисбактеріозу
Якщо незважаючи на прийом препаратів порушення дефекації продовжується більш ніж 72 години треба терміново звернутися до лікаря!

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу

5.1. Пробіотики

5.1.1. Лактобактерин

5.1.2. Біфідумбактерин

5.1.3. Біфі-форм

5.1.4. Сахароміцети буларді

5.1.5. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.6. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.2. Пребіотики

5.2.1. Лактулоза

5.2.2. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.2.3. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п	Розділ Державного формуляра третього випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Пробіотики і пребіотики п.3.15. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»; п.18.1.6 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»	Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів Лікарські препарати, що містять лактобактерії рекомендується запивати молоком або молочними напоями Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем. Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з антацидами, ферментними препаратами а також лікарськими засобами лужної природи Лікарські препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики) не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями Необхідно суворо дотримуватись температурного режиму при зберіганні термолабільних лікарських препаратів При застосуванні у маленьких дітей можливо розкриття капсули лікарських засобів і змішування її вмісту з невеликою кількістю рідини (грудне молоко, кип’ячена вода, чай), отримана суміш не підлягає зберіганню При одночасному застосуванні з лактулозою спостерігається кращий ефект розвитку корисної мікрофлори і загибель патогенної мікрофлори

6.3. Загальні рекомендації щодо раціональної дієтотерапії:

6.3.1. харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;

6.3.2. необхідно вживати нежирні продукти (відварне м’ясо, риба, сир), каші (рисова, вівсяна, гречана), черствий білий хліб, фрукти і овочі у великій кількості;

6.3.3. при діареї із раціону тимчасово виключають чорний хліб, незбиране молоко, сирі овочі і фрукти (їх необхідно вживати у вареному і запеченому вигляді), жирні і гострі приправи;

6.3.4. при запорі необхідно вживати продукти багаті на харчові волокна – хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти;

6.3.5. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози – мед, варення, цукерки, виноград;

6.3.6. у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

В.Є.Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.4. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПРИ ДІАРЕЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення за ліками з приводу наявності у пацієнта діареї.

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В.	ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Частота дефекації до 3 разів на добу вважається фізіологічною

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. загальний важкий стан хворого, що викликаний діареєю;

3.2. діарея триває більше 48 годин

3.3. діарея супроводжується підвищенням температури тіла;

3.4. виділяється багато слизу та/або присутня кров в калі;

3.5. часті болісні позиви і болісна дефекація;

3.6. діарея супроводжується нудотою і блюванням;

3.7. наявні ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зниження ваги тіла, значне зменшення кількості сечі;

3.8. діарея у вагітних;

3.9. діарея у дітей віком до 1 року

3.10.наявність діареї одночасно у декількох членів родини

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при діареї

№ з/п	Питання провізора (фармацевта) до пацієнта	Відповіді пацієнта	Рекомендації
1	Який характер мають випорожнення (відмічається зміна кольору – до чорного і консистенції – «рисового відвару»), мають місце загрозливі симптоми	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
		ні	Призначити лікарські препарати, що пригнічують перистальтику, додаткова терапія призначається після з’ясування причин діареї
2	Якого режиму харчування дотримується пацієнт, чи має місце переїдання, різка зміна режиму харчування, вживання продуктів, що викликають посилення перистальтики	так	Дотримання звичного раціона харчування Призначити ферментні препарати
3	Чи пов’язане нездужання з вживанням в їжу незбираного молока	так	Можливо, діарея пов’язана з нестачею лактози, необхідна консультація лікаря і виключення із раціону незбираного молока
4	Чи має місце загострення хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (гіпоацидний гастрит, панкреатит, коліт, холецистит тощо)	так	Необхідно звернутись до лікаря для лікування основного захворювання
5	Чи пов’язане нездужання з переляком або стресом	так	Призначити седативні препарати
6	Чи пов’язане нездужання з прийманням антимікробних препаратів	так	Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
7	Чи пов’язане нездужання з прийманням лікарських препаратів – непрямих антикоагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів, антацидних засобів, що містять магній, серцевих глікозидів, препаратів калію, антиаритмічних засобів (хінідин, пропранолол), замінювачів цукру (маннітол, сорбітол)	так	Необхідно звернутись до лікаря для подальшої корекції лікування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї

5.1. Пробіотики і пребіотики

5.1.1. Лактобактерин

5.1.2. Біфідумбактерин

5.1.3. Біфі-форм

5.1.4. Сахароміцети буларді

5.1.5. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.6. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.1.8. Лактулоза

5.1.9. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.1.10. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

5.2. Ентеросорбенти

5.2.1.Вугілля медичне активоване

5.2.2. Діосмектит

5.2.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.3. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.3.1. Лоперамід

5.3.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.4. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.4.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.4.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.5. Препарати ферментів

5.5.1. Солізим

5.5.2. Панкреатин

5.5.3. Ацидин + пепсин

5.5.4. Ліпаза + Трипсин + Хімотрипсин + Амілаза + Холієва кислота + Пепсин

5.6. Протимікробні препарати що застосовуються при кишкових інфекціях

5.6.1. Фталілсульфатіазол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п	Розділ Державного формуляра третього випуску	Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів
1	Засоби, що пригнічують перистальтику п.3.12.3 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння Обережно застосовують при порушені функції печінки Не призначають при підвищеній температурі Не призначають одночасно з лікарськими препаратами, що посилюють перистальтику Не призначають вагітним в І триместрі та в період годування грудьми, дітям до 5 років При виникненні запору слід негайно зупинити приймання препарату
2	Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації. п.3.13 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів Безконтрольне приймання лікарських препаратів може привести до водно-електролітного дисбалансу Недопустимо додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок – посилення діареї)
3	Ентеросорбенти п.3.12.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	Рекомендується дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських препаратів При тривалому застосуванні можуть виникати запори Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір
4	Препарати ферментів п.3.17 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	Лікарські препарати потрібно приймати під час або відразу після їжі Лікарські препарати в формі капсул і мікросфер, таблеток слід ковтати цілими, не розжовуючи Не слід одночасно застосовувати з антидіарейними мікробними препаратами (пробіотиками)
5	Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій п.3.12.1. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»	В період прийому протимікробних лікарських засобів необхідно застосовувати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота) Під час вагітності слід застосовувати протимікробні препарати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик
6	Пробіотики і пребіотики п.3.15 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»; п.18.1.6 розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби»	Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів Лікарські препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з ферментними препаратами і антацидами Лікарські препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики) не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

В.Є.Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.5. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАШЛЮ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення пацієнта за ліками з приводу кашлю

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В.	ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні