МЕТОДИЧНА
ВКАЗІВКА
для магістрів-бакалаврів сімейної медицини
Тема: Амбулаторна допомога
при гінекологічних захворюваннях. Ендометріоз,
діагностика, лікування.
Кількість годин – 7
Місце проведення: Кабінети дільничних лікарів жіночої
консультації, учбова кімната.
Мета: Навчитись методу диспансерного спостереження
за станом здоров’я жінок, особливостям лікувально-профілактичної тактики щодо поширених
видів хронічних захворювань геніталій, зокрема при ендометріозі.
Професійна орієнтація магістрів
Диспансеризація є одним з головних
методів спостереження за станом здоров’я населення – методом роботи всієї
амбулаторної ланки системи охорони здоров’я. Розподіл жіночого населення на
однорідні за станом здоров’я групи передбачає не тільки певний об’єм
обстеження, режим спостереження, відповідні профілактичні та лікувальні заходи,
але й дослідження виробничо-побутових, екологічних умов, що надає
диспансеризації важливого соціального значення
і вимагає участі в її проведенні адміністрації підприємств та установ.
Ендометріоз, як
надзвичайно поширене захворювання, яке уражує менструальну, статеву та
дітородну функції жіночого організму потребує особливої уваги.
У випадках, коли потребується
планове оперативне лікування, повинно забезпечуватися повноцінне догоспітальне обстеження та підготовка, а пізніше,
обов’язкові реабілітаційні заходи.
1. Програма самопідготовки магістрів
1. Поняття диспансерного методу,
принципи.
2. Гінекологічні групи диспансерного
обліку.
3. Методи проведення диспансеризації
акушер-гінекологами.
4. Підведення підсумків гінекологічного онкопрофогляду.
5. Принципи ведення хворих з фіброміомою
матки та ендометріозом.
6. Тактика при пухлинах яєчників.
7. Показання та протипоказання до
санаторно-курортного лікування гінекологічних хворих.
2. Зразки тестових завдань
та ситуаційних задач
Тестові завдання з еталонами
відповідей
1. Протягом
якого часу трубна ектопічна вагітність може прогресувати?
а - 1 -2 доби;
б - 1-2 тижні;
в - 1-2 місяці;
г - 3-4 місяці;
д -
5-6 місяців.
2.. При
наявності кістоми яєчника правильною тактикою
дільничного лікаря є …
а – підготовка
(обстеження) до планової госпіталізації;
б – негайна госпіталізація;
в – амбулаторна гормональна терапія;
г – консультування онкологом;
д – вичікувальна тактика.
3. При наявності на шийці матки
ділянки, яка відрізняється яскраво-червоним забарвленням та кровоточить при
доторканні, в першу чергу слід думати про …
а – псевдоерозію;
б – ектропіон;
в – ендометріоз;
г – справжню ерозію;
д – поліп цервікального
каналу.
Ситуаційні задачі з еталонами відповідей:
Задача 1. Жінці 21 рік.
Скарги на появу спастичних болів внизу живота, та мажучих
виділень. Після штучного аборту друга
доба. Весь перший день виділень не відмічалось.
Запитання 1. Про яке імовірне захворювання слід
думати в даному випадку?
Запитання 2. Які методи дослідження необхідно
застосувати?
Запитання 3. Яка тактика має бути
застосована?
Задача 2. Жінці 40 років. Працює
дояркою на фермі. Скарг особливих не має. Під час онкопрофогляду
діагностовано фіброміому матки розміром як вагітність 12 тижнів. Шийка матки без
патологічних змін.
Запитання 1. Якою має бути тактика ведення
даної хворої?
Запитання 2. Яким повинен бути об’єм
операції, якщо саме цей метод
лікування буде обрано?
Запитання 3.
Якою буде тривалість втрати працездатності після операції
(перебування на лікарняному
листі) та тривалість обмеження
фізичного навантаження, якщо
буде зроблено надпіхвову
ампутацію матки?
3. Правильні
відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Правильні відповіді на тестові завдання:
1– «В», 2 – «А», 3 – «Г».
Правильні відповіді на ситуаційні задачі:
Задача 1. 1. Гематометра після
аборту.
2. УЗД, загальний аналіз
крові.
3. Стаціонарне лікування:
розширення цервікального каналу,
зрошення порожнини
матки антисептиками,
профілактична
антибактеріальна терапія.
Задача 2. 1. Необхідно проводити обстеження – підготовку
до
госпіталізації на планове
оперативне лікування.
2. Об’єм операції – надпіхвова
ампутація матки без додатків.
3. В даному випадку перебування на лікарняному
листі до 4-х
тижнів, а обмеження фізичного
навантаження напротязі 12
тижнів після операції.
4. Методика виконання
практичної роботи: 15.00-18.00
Робота 1. Магістри з дільничними лікарями здійснюють прийом гінекологічних хворих та жінок, що звертаються для онкопрофогляду: застосовують методи гінекологічного дослідження, знайомляться з порядком оформлення медичної облікової документації, визначають додаткові методи обстеження, лікувальні заходи. Семінарське заняття будується з врахуванням клінічних випадків під час прийому в жіночій консультації.
Робота
2. Тематичний тренінг по розв’язуванню тестів
«Крок – 2» з їх обговоренням
5. Семінарське обговорення
теоретичних питань і практичної роботи: 18.20-19.50.
Наголос
робиться на уважному дослідженні анамнезу захворювання, на необхідності
диференціювання та патогенетичного обґрунтування лікарських дій при наданні
амбулаторної медичної допомоги жінкам з гормонозалежними
та неспецифічними запальними процесами. Особливим завданням є ретельна
диференційна діагностика хронічних запальних ппроцесів
з зовнішнім перітонеальним ендометріозом,
який провокує перифокальну неінфекційну реакцію.
З’ясувати прогноз стосовно впливу захворювання на головні біологічні функції
жіночого організму й скласти план
реабілітаційних заходів.
6. Вихідний рівень знань та
вмінь: розв’язування
ситуаційних задач, відповіді на тести типу «Крок 2», конструктивні запитання (20.00-20.45).
7. магістр повинен знати:
1. Суть і завдання диспансеризації.
2. Клінічні прояви різних форм ендометріозу.
3. Клінічні прояви гінекологічних
захворювань, що підлягають диспансерному обліку.
4. Інформативність спеціальних методів
обстеження при ендометріозі.
5. Форми медичної документації для
диспансерних хворих.
8. магістр повинен вміти:
1. Збирати акушерсько-гінекологічний
анамнез.
2. Застосовувати методи гінекологічного
дослідження.
Визначати
ознаки гінекологічних захворювань, що призводять до безпліддя.
·
запальні захворювання;
·
гормонозалежні захворювання;
·
вроджена патологія.
3. Визначити об’єм додаткових методів
обстеження.
4. Визначити лікувальну тактику та
показання до стаціонарного лікування різних гінекологічних захворювань.
5. Складати план проведення цільового онкопрофілактичного огляду.
9. Джерела інформації
А. Основні:
1. Сімейна медицина / За редакцією проф. В.Б. Гощинського,
проф.
Є.М. Стародуба. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. –С.561-570.
2. Хміль С.В., Кучма З.М., Романчук
Л.І. Гінекологія. Тернопіль.-1999.- 538с.
3. Запорожан В.М. Акушерство і гінекологія. Книга
2.Гінекологія. Київ.-
Здоров’я.1996.-31 с.
Б.
Додаткові:
1. Коханевич Е.В. Актуальные вопросы гинекологии.Киев.:Книга-плюс.1998.-147 Бодяжина
В.И., Сметник В.П., Тумилович
Л.Г. Неоперативная гинекология.-М.:Медицина,
1990.-С.336-349.
2. Бодяжина В.И., Василевская Л.Н., Побединский
Н.М., Стругацкий Б.М. Диагностика
и лечение гинекологических заболеваний в женской консультации.-М.:Медицина, 1980.- 286 с.
4. Голота В.Я., Радзинский В.Е. Женская консультация. Киев.: Здоров’я, 1983.-
С.142-187.
Методичну вказівку склав доц. Воронцов О.О.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“