ДВНЗ
“ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з генетики
Кафедра
медичної біології
Спеціальність 6.040102 - Біологія
Програму
склали: проф. Федонюк Л.Я., Недошитко Х.Ю.
Програму
обговорено на засіданні кафедри:
«_____» «______________» 2013 року, протокол № _____
Завідувач
кафедри,
професор
___________ Федонюк Л.Я.
Програму
ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ННІ медико-біологічних
проблем
«_____» «______________» 2013 року, протокол № _____
Голова
циклової методичної комісії
доцент
_____________ Ткачук Н.І.
Тернопіль – 2013
ДВНЗ
“ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з генетики
Кафедра
медичної біології
Спеціальність 6.040102 - Біологія
1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ
Програма із
зоології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена
для спеціальності «Біологія» у відповідності з вимогами («Рекомендації щодо
розроблення навчальних програм навчальних дисциплін». Наказ МОЗ України від
12.10.2004 р. № 492).
МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення дисципліни
- кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки
біолога за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови
змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований
через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі
кінцевих цілей до кожного модулю або
змістового модулю сформульовані конкретні цілі у
вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення
кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі дисципліни
·
формування у студентів системи знань про закономірності
спадковості та мінливості живих істот;
·
вивчення головних
етапів передачі спадкової інформації та механізмів її успадкування на
молекулярному, клітинному, організменному, популяційному рівнях.
Завдання
дисципліни ознайомити студентів із
основними методами генетичного аналізу, сприяти розумінню нероздільної участі
спадкових і факторів довкілля у формуванні організму в онтогенезі, навчити
розв’язувати генетичні задачі, сприяти формуванню
планування генетичного експерименту та навичок обробки одержаних результатів
генетичного аналізу.
У результаті
вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - цитологічні основи
статевого розмноження та принципіальні відмінності поведінки хромосом в мітозі
і мейозі;
-
закони Г. Менделя
-
значення
хромосомної теорії спадковості для розвитку генетики;
-
механізми
визначення статі;
-
значення
взаємодії генів;
-
закономірності
мінливості, причини модифікаційної мінливості, поняття про норму реакції
генотипу та її значення;
-
роль мутацій в
еволюції організмів;
-
методи вивчення
генетики людини;
-
основні генні та
хромосомні хвороби людини;
-
основи генетики
популяцій;
-
закон
Харді-Вайнберга та його практичне використання;
-
основні методи
селекції рослин, тварин, мікроорганізмів;
У результаті вивчення навчальної
дисципліни студент повинен вміти: володіти
генетичною термінологією;
-
характеризувати
явища незалежного та зчепленого успадкування ознак;
-
характеризувати
генотип як цілісну систему організму;
-
розв’язувати
генетичні задачі та тестові завдання різних рівнів складності;
-
діагностувати та
проводити статистичний аналіз ймовірності виникнення тих чи інших спадкових
ознак;
-
обгрунтовувати
роль спадковості в еволюції організмів;
-
наводити приклади
спадкової та неспадкової мінливості;
-
характерізувати мутаційну мінливість;
-
пояснювати
адаптивний характер модифікаційних змін;
-
пояснювати
значення закону гомологічних рядів
спадкової мінливості для
селекції;
-
порівнювати
мутаційну і модифікаційну мінливість, форми спадкової мінливості;
-
обгрунтовувати
необхідність обережного ставлення до втілення генетично модифікованих
продуктів;
-
пояснювати
можливості використання трансгенних організмів;
Реалізація програми передбачає внутрішньовузівську інтеграцію
із суміжними кафедрами і наступність у викладанні медико-біологічних дисциплін.
Генетика як навчальна дисципліна:
а) базується на
попередньо вивчених студентами в середній загальноосвітній школі таких
предметів як "Загальна біологія".
б) забезпечує високий
рівень загальнобіологічної підготовки;
в) закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань
із профільних теоретичних і професійно-практичних
дисциплін.
Організація навчального процесу здійснюється за
кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Термін
вивчення навчальної дисципліни “Генетика” здійснюється студентами на ІІІ курсі,
в V семестрі. Термін навчання
за спеціальністю здійснюється протягом 4 років. Програма
дисципліни структурована на один модуль, до складу
якого входить блок чотирьох змістових модулів.
МОДУЛЬ І. ГЕНЕТИКА
Змістовий
модуль 1. Матеріальні та молекулярні основи спадковості
Змістовий модуль 2. Основні
закономірності успадкування ознак і принципи спадковості
Змістовий модуль 3. Мінливість, її причини та методи
вивчення
Змістовий модуль 4. Генетика людини та
генетика популяцій
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
А) лекції;
Б) практичні заняття;
В) самостійна робота студентів;
Г)
консультації.
Теми лекційного курсу розкривають
проблемні питання відповідних розділів генетики.
·
Практичні
заняття передбачають:
·
ознайомити
студентів із основними методами генетичного аналізу, сприяти розумінню
нероздільної участі спадкових і факторів довкілля у формуванні організму в
онтогенезі, навчити розв’язувати генетичні задачі, сприяти
формуванню планування генетичного експерименту та навичок обробки
одержаних результатів генетичного аналізу.
·
Вирішення ситуаційних задач із генетики.
Кафедри медичної біології мають
право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% залежно від
організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових
досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг
вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та
навчальними планами.
Підсумковий контроль
засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з
дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня
арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в
Україні.
Опис структурованого навчального плану з дисципліни
“Генетика”
Структура навчальної дисципліни «Біологія та основи генетики» |
Кількість годин,
із них
|
Рік навчання,
семестр |
Вид контролю |
|||
Всього
годин/ кредити |
Аудиторних
|
СРС
|
||||
Л
|
ПЗ
|
|
||||
120 /4 |
14 |
72 |
34 |
|||
Модуль 1 Змістових
модулів 4 1 2 3 4 |
120 /4 |
14 4 4 2 4 |
72 6 30 12 24 |
34 |
3-й, V |
Підсумковий контроль Тестові завдання Контрольні
запитання Практичні навички |
Примітка: 1 кредит ECTS – 36 годин; аудиторне
навантаження – 60 %; СРС – 40 %.
Орієнтовна структура
залікового кредиту модуля І.
Генетика
Змістовий модуль 1. Матеріальні та молекулярні основи
спадковості |
||||||
Тема
|
Лекції |
Практичні заняття |
СРС |
ІРС |
||
1. Цитологічні основи спадковості. |
0,5 |
2 |
2 |
|
||
2. Цитологічні основи розмноження. |
0,5 |
2 |
2 |
|
||
3. Молекулярні основи спадковості та мінливості. |
0,5 |
1 |
2 |
|
||
4. Структура гена
і механізм його дії. |
0,5 |
1 |
3 |
|
||
Всього за змістовий
модуль 1 |
4 |
6 |
9 |
|
||
Змістовий модуль 2. Основні
закономірності успадкування ознак і принципи спадковості
|
||||||
5. Успадкування ознак за моногібридного
схрещування. |
1 |
6 |
2 |
|
||
6.
Дигібридне і полігібридне схрещування. |
1 |
6 |
2 |
|
||
7. Успадкування ознак при взаємодії генів. |
1 |
6 |
2 |
|
||
8. Генетика статі. Зчеплене зі статтю успадкування. |
0,5 |
6 |
2 |
|
||
9. Зчеплене успадкування генів. Кросинговер. |
0,5 |
6 |
2 |
|
||
Всього за змістовий модуль 2 |
4 |
10 |
10 |
|
||
Змістовий модуль 3. Мінливість, її причини та методи вивчення |
||||||
10. Мінливість, її причини і методи вивчення. |
1 |
6 |
1 |
|
||
11. Мутації. |
0,5 |
3 |
1 |
|
||
12. Спонтанний і
індукований мутагенез. |
0,5 |
3 |
1 |
|
||
Всього за змістовий
модуль 3 |
2 |
12 |
3 |
|
||
Змістовий модуль 4. Генетика людини та генетика популяцій |
||||||
13. Генетика людини. |
2 |
12 |
4 |
|
||
14. Основи медичної
генетики. |
1 |
6 |
4 |
|
||
15. Генетика
популяцій. |
1 |
6 |
4 |
|
||
Всього за змістовий
модуль 4 |
4 |
24 |
12 |
|
||
Разом за модуль І |
14 |
72 |
34 |
|
||
Тематичний
план лекцій
№
з/п |
Тема
|
К-сть
|
Модуль І. Генетика Змістовий модуль 1. Матеріальні
та молекулярні основи спадковості |
||
1. |
Молекулярні основи спадковості.
Реалізація спадкової інформації. |
2 |
2. |
Розмноження на клітинному рівні. |
2 |
Змістовий модуль 2. Основні закономірності успадкування ознак і принципи спадковості |
||
3. |
Організмовий рівень
організації генетичної інформації. Взаємодія генів.
|
2 |
4. |
Хромосомна теорія спадковості.
Генетика статі. |
2 |
Змістовий модуль 3. Мінливість, її причини та методи
вивчення |
||
5. |
Мінливість у людини як
властивість життя та генетичне явище. |
2 |
Змістовий модуль 4. Генетика людини та генетика популяцій |
||
6. |
Основи генетики людини.
Методи вивчення спадковості. |
2 |
7. |
Хромосомні хвороби людини.
Генні хвороби людини. |
2 |
Всього за модуль І |
14 |
Тематичний план практичних
занять
№ з/п |
Тема практичного заняття |
К-сть год |
|
Модуль І. Генетика Змістовий модуль 1. Матеріальні
та молекулярні основи спадковості |
|||
1. |
Цитологічні основи безстатевого та статевого
розмноження. Молекулярні основи спадковості та мінливості. |
6 |
|
Змістовий модуль 2. Основні закономірності успадкування ознак і принципи спадковості |
|||
2. |
Моногібридне
схрещування. Основні поняття та терміни. Вивчення І і ІІ законів Менделя. |
6 |
|
3. |
Неповне
домінування. Аналізуючє схрещування. Плейотропна дія гену. |
6 |
|
4. |
Дигібридне схрещування. Вивчення ІІІ закону Менделя. |
6 |
|
5. |
Успадкування
ознак при взаємодії алельних і неалельних генів. |
6 |
|
6. |
Генетика
статті. Зчеплене успадкування. Повне і неповне зчеплення. Кросинговер, його механізм та біологічне значення. |
6 |
|
Змістовий модуль 3. Мінливість, її причини та методи
вивчення |
|||
7. |
Мінливість та її класифікація. Модифікаційна
мінливість. |
6 |
|
8. |
Мутаційна мінливість. Генні мутації. Хромосомні
аберації та геномні мутації. |
6 |
|
Змістовий модуль 4. Генетика людини та генетика популяцій |
|||
9. |
Антропогенетика та методи її вивчення. |
6 |
|
10. |
Генеалогічний
та близнюковий методи. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх
діагностики. |
6 |
|
11. |
Молекулярні
хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика. |
6 |
|
12. |
Популяційно-статистичний
метод. Медико-генетичне консультування. Передумови вроджених вад розвитку. |
6 |
|
Всього за модуль І |
72 |
||
Тематичний
план самостійної роботи студентів
№
з/п |
Тема
|
К-сть
|
Модуль І. Генетика Змістовий модуль 1. Матеріальні
та молекулярні основи спадковості |
||
1. |
Нестандартні
структури хромосом (політенні хромосоми, хромосоми типу «лампових щіток»).
В-хромосоми. |
3 |
2. |
Порівняльна
характеристика мітозу і мейозу. Зміна генетичної інформації на протязі
мітотичного та мейотичного циклів. |
3 |
3. |
Механізми
реалізації генетичної інформації. Організація і функція геномів еукаріотів |
3 |
Змістовий модуль 2. Основні закономірності успадкування ознак і принципи спадковості |
||
4. |
Кількісна та якісна специфіка
проявів генів вознаках. Пенетрантність та експресивність. |
2 |
5. |
Детермінація та перевизначення
статі в онтогенезі. |
2 |
6. |
Докази хромосомного визначення
статті |
3 |
7. |
Основні положення хромосомної
теорії спадковості Т. Моргана. Основні положення мутаційної теорії Г. де
Фріза. |
3 |
Змістовий модуль 3. Мінливість, її причини та методи
вивчення |
||
8. |
Екологія
і мутагенез. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища. |
3 |
Змістовий модуль 4. Генетика людини та генетика популяцій |
||
9. |
Генетика людини, її історія,
основні завдання та розділи |
3 |
10. |
Євгеніка,
як реакційна течія в антропогенетиці. Наукова неспроможність расизму. |
3 |
11. |
Функції та завдання
медико-генетичного консультування. |
3 |
12. |
Генетичний
гомеостаз популяції та його механізм. Поліморфізм популяцій. |
3 |
Всього за модуль І |
34 |
Перелік
питань для іспиту
МОДУЛЬ І. Модуль І. Генетика
1. Основні поняття генетики: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, геном, генофонд, алельні гени, гомозигота, гетерозигота.
2. Моногібридне, дигібридне та полігібридне схрещування. Закони Г. Менделя. Гіпотеза чистоти гамет.
3. Аналізуюче схрещування.
4. Взаємодія алельних генів: повне домінування,
неповне домінування, наддомінування, кодомінування.
5. Множинні алелі. Генетика груп крові людини. Упадкування груп крові системи АВО.
6.
Успадкування резус-фактора крові
людини. Резус-конфлікт. Гемолітична хвороба
новонароджених.
7.
Взаємодії
неалельних генів: комплементарність, епістаз, полімерія.
8. Полігенне успадкування кількісних ознак. Плейотропія.
9. Основні положення хромосомної теорії спадковості.
10. Зчеплене успадкування генів: групи зчеплення генів, повне і неповне зчеплення, кросинговер, кросоверні гамети, некросоверні гамети, рекомбінанти, нерекомбінанти.
11. Закономірності успадкування ознак: зчеплених з Х-хромосомою, зчеплених з У-хромосомою.
12. Мінливість у людини як властивість життя й
генетичне явище. Форми мінливості.
13. Класифікація мутацій: геномні, хромосомні
аберації, генні.
14. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні.
Антимутагени.
15. Генеалогічний метод.
Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів.
16. Близнюковий метод.
Визначення впливу генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини.
17. Генні (молекулярні) хвороби. Ферментопатії:
хвороби обміну амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот,
мінеральних речовин, вітамінів, гормонів.
18. Механізми виникнення молекулярних хвороб. Принципи
лабораторної діагностики.
19.
Популяційно-статистичний
метод. Закон постійності генетичної структури ідеальних популяцій.
20. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Профілактика спадкової та вродженої патології.