ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з медичної біології

Кафедра медичної біології

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

Програму склали: проф. Федонюк Л.Я., Недошитко Х.Ю.

Програму обговорено на засіданні кафедри:

«_____» «______________» 2013 року, протокол № _____

Завідувач кафедри,

професор ___________ Федонюк Л.Я.

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ННІ медико-біологічних проблем

«_____» «______________» 2013 року, протокол № _____

Голова циклової методичної комісії

доцент _____________ Ткачук Н.І.

Тернопіль – 2013

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з медичної біології

Кафедра медичної біології

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Програма з дисципліни “Медична біологія” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7. 110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України 16.04.03 №239 та згідно рекомендацій, затверджених наказами МОЗ України від 12.10.04 №492, МОН України від 20.10.04 №812

Медична біологія як навчальна дисципліна:

а) базується на попередньо вивчених студентами в середній загальноосвітній школі таких предметів як "Загальна біологія", "Біологія людини", "Біологія тварин", " Біологія рослин";

б) забезпечує високий рівень загальнобіологічної підготовки;

в) закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань із профільних теоретичних і клінічних професійно-практичних дисциплін (медичної хімії, медичної генетики, клінічної імунології, інфекційних хвороб із епідеміологією, внутрішньої медицини, хірургії, педіатрії тощо).

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Термін вивчення навчальної дисципліни “Медична біологія” здійснюється студентами на І курсі, в І та ІІ семестрах.

Програма дисципліни структурована на три модулі, до складу яких входять блоки восьми змістових модулів.

МОДУЛЬ І. Біологічні особливості життєдіяльності людини

Змістовий модуль1.Молекулярно-клітинний рівень організації життя

МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини

Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості

Змістовий модуль3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби

Змістовий модуль4. Біологія індивідуального розвитку

МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія

Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія

Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія

Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

А) лекції;

Б) практичні заняття;

В) самостійна робота студентів;

Г) консультації.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів медичної біології.

Практичні заняття передбачають:

Опанування студентами сутності, фундаментальних властивостей, атрибутів і рівнів організації життя, особливостей біології ембріонального та постембріонального розвитку людини.
Вивчення студентами закономірностей спадковості, успадкування ознак, мінливості, механізмів розвитку резус-конфлікту, класифікації мутацій та мутагенних факторів, механізмів генетичного визначення статі.
Вміння диференціювати хромосомні хвороби людини, проводити генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою, діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб; ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини.
Вирішення ситуаційних задач, що мають клініко-біологічне спрямування.

Кафедри медичної біології мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальними планами.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Опис структурованого навчального плану

з дисципліни „МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ”

для студентів медичних факультетів за спеціальностями

7.110101 „Лікувальна справа”,

7.110104 „Педіатрія”,

7.110105 „Медико-профілактична справа”,

кваліфікація – лікар

Опис структурованого навчального плану

з дисципліни „МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ”

Структура навчальної дисципліни “Медична біологія”	*Кількість годин, із них*				Рік навчання, семестр	Вид контролю
	Всього *годин/* *кредити*	Аудиторних			Рік навчання, семестр	Вид контролю
	Всього *годин/* *кредити*	Л	ПЗ	*СРС*
	165 / 5,5	30	72	63
Модуль І Змістових модулів 1 1	34 / 1,0	6 6	18 18	10	1-й, І	Підсумковий контроль Тестові завдання Контрольні запитання Практичні навички
Модуль ІІ Змістових модулів 3 2 3 4	61 / 2,0	14 6 6 2	24 12 12	23	1-й, І-ІІ	Підсумковий контроль Тестові завдання Контрольні запитання Практичні навички
Модуль ІІІ Змістових модулів 4 5 6 7 8	70 / 2,5	10 2 4 2 2	30 6 12 6 6	30	1-й, ІІ	Підсумковий контроль Тестові завдання Контрольні запитання Практичні навички
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулів

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 годин;

аудиторне навантаження – 67%; СРС – 33%.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ”

Кінцева мета навчальної дисципліни "Медична біологія" випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни "Медична біологія", є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

Вивчення медичної біології формує у студентів цілісну уяву про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми, індивідуальний та історичний розвиток органічного світу і місце людини в ньому; про форми біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття практичних навичок для наступної професійної діяльності лікаря загальної практики та лікаря педіатра.

Кінцеві цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ):

1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок антропогенних змін у навколишньому середовищі.

2. Визначати прояви загальнобіологічних законів у ході онтогенезу людини.

3. Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях організації живого.

4. Застосувати знання фенотипового прояву для пояснення механізмів виникнення спадкових хвороб людини.

5. Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в обґрунтуванні закономірностей онтогенезу людини.

6. Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних захворювань і визначити заходи профілактики інвазійних хвороб.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ І. Біологічні особливості життєдіяльності людини

Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя

Конкретні цілі:

n Трактувати поняття сутності життя на сучасному рівні.

n Визначити місце людини в системі живої природи.

n Класифікувати біологічні системи та рівні організації живого.

n Трактувати значення процесів, що відбуваються на молекулярно-генетичному рівні організації життя для пояснення виникнення моногенних (молекулярних) хвороб людини.

n Інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на клітинному рівні організації життя, для розуміння патогенезу спадкових, соматичних, онкологічних, інфекційно-запальних й інших хвороб людини.

n Засвоїти морфофізіологічні властивості клітини та трактувати значення порушення основних принципів її функціонування у виникненні патологічних процесів у людини.

n Трактувати сучасні об'єктивні та суб'єктивні методи вивчення каріотипу людини та принципи класифікації її хромосом.

n Інтерпретувати значення вивчення каріотипу людини для діагностики спадкових хвороб.

n Засвоїти молекулярні механізми реалізації генетичної інформації в клітині, а також її регуляцію в про- та еукаріотів.

n Аналізувати зміни клітин та їхніх структур під час життєвого циклу та значення порушення мітозу.

n Пояснити механізми перебігу мейотичних поділів І та ІІ, їхнє біологічне значення.

n Трактувати значення сучасного методу культури клітин для біології та медицини.

ТЕМА 1. Вступ до курсу медичної біології. Рівні організації живого.

Оптичні системи в біологічних дослідженнях.

Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини, що вивчає закономірності спадковості, мінливості, індивідуального та еволюційного розвитку і морфо фізіологічної та соціальної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

Сучасний етап розвитку загальної та медичної біології. Місце біології в системі медичної освіти.

Сутність життя. Форми життя, його фундаментальні властивості й атрибути. Еволюційно зумовлені структурні рівні організації життя; елементарні структури рівнів та основні біологічні явища, що їх характеризують. Значення уявлень про рівні організації живого для медицини.

Особливе місце людини в системі органічного світу. Співвідношення фізико-хімічних, біологічних і соціальних явищ у життєдіяльності людини.

Оптичні системи в біологічних дослідженнях. Будова світлового мікроскопа і правила роботи з ним. Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів, вивчення та описування.

ТЕМА 2. Морфологія клітини. Структурні компоненти цитоплазми та ядра.

Структурно-функціональна організація еукарітичної клітини.

Хімічний склад клітини: макро- та мікроелементи. Вода, значення водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини. Органічні сполуки – вуглецевмісні речовини живих організмів.

Цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми – мембранні та не мембранні, призначення і принципи функціонування. Включення в клітинах, їхні функції.

Ядро – центральний інформаційний апарат клітини. Структура інтерфазного ядра. Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Хроматин: еухроматин, гетерохроматин.

Методи вивчення структури та функціонування клітини.

ТЕМА 3. Клітинні мембрани. Транспорт речовин крізь плазмолему.

Клітина як відкрита система. Асиміляція ти дисиміляція.

Клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип компарментації.

Рецептори клітин.

Транспорт речовин крізь плазмолему.

Організація потоків речовини й енергії в клітини. Етапи енергетичного обміну. Енергетичне забезпечення клітини, АТФ. Розподіл енергії.

ТЕМА 4. Морфологія хромосом. Каріотип людини.

Каріотип: морфофункціональна характеристика і класифікація хромосом людини. Правила хромосом. Хромосомний аналіз. Ядерце як похідне хромосом, роль в утворенні рибосом. Ідіограма.

ТЕМА 5. Молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот.

Молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот: ДНК і РНК, просторова організація, видова специфічність, роль у зберіганні та перенесенні спадкової інформації. Реплікація ДНК. Підтримування генетичної стабільності клітин: самокорекція і репарація ДНК.

ТЕМА 6. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК.

Ген як одиниця генетичної функції. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК. Генетичний код, його властивості.

ТЕМА 7. Організація потоку інформації у клітин. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості в людини.

Організація потоку інформації у клітині. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг. Трансляція (ініціація, елонгація, термінація). Посттрансляційна модифікація білків. Регуляція експресії генів у прокаріотів. Екзонно-інтронна організація генома еукаріотів. Молекулярні механізми мінливості в людини.

ТЕМА 8. Життєвий цикл клітини. Поділ клітин.

Організація клітини в часі. Клітинний цикл. Спроби поділу клітини: амітоз, мітоз. Ендомітоз, політенія. Зміни клітин та їхніх структур під час мітотичного (клітинного) циклу (інтерфази і мітозу). Ріст клітин. Фактори росту. Мітотична активність тканин. Порушення мітозу, соматичні мутації. Мейоз, його біологічне значення.

Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.

ТЕМА 9. Контроль засвоєння модуля І.

«Біологічні особливості життєдіяльності людини».

Орієнтовна структура залікового кредиту модуля І.

Біологічні особливості життєдіяльності людини

Тема	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота студента	ІРС
1. Вступ до курсу медичної біології. Рівні організації живого. Оптичні системи в біологічних дослідженнях.	1	2	2
2. Морфологія клітини. Структурні компоненти цитоплазми та ядра.	0,5	2	1
3. Клітинні мембрани. Транспорт речовин через плазмалему.	0,5	2
4. Морфологія хромосом. Каріотип людини.	0,5	2
5. Молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот.	0,5	2
6. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК.	0,5	3
7. Організація потоку інформації у клітині. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості в людини.	0,5	3
8. Життєвий цикл клітини. Поділ клітин. Розмноження та його форми. Гаметогенез, запліднення.	2	2	1
9. Контроль засвоєння змістового модуля 1.
Всього за змістовий модуль 1	6	18	4
Підготовка до здачі матрикула практичних навичок			6
Разом за модуль І	6	18	10

Тематичний план лекцій

№ з/п	Тема лекції	К-сть год
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.	Вступ до предмету медична біологія. Загальна характеристика життя. Структурно-функціональна організація клітин і вірусів.	2
2.	Молекулярні основи спадковості. Реалізація спадкової інформації.	2
3.	Розмноження на клітинному рівні.	2
	Разом за модуль І	6

Тематичний план практичних занять

№ з/п	Тема практичного заняття	К-сть годин
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини. Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.	Рівні організації живого. Оптичні системи в біологічних дослідженнях. Морфологія клітин. Біологія вірусів, будова вірусу імунодефіциту людини. Клітинні мембрани. Транспорт речовин через плазмалему.	6
2.	Життєвий цикл клітини. Поділ клітин. Морфологія хромосом. Каріотип людини. Характеристика нуклеїнових кислот.	6
3.	Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК. Організація потоку інформації у клітині. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості в людини.	6
	Разом за модуль І	18

Тематичний план самостійної роботи студентів

№ з/п	Тема	К-сть годин
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини. Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.	Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.	2
2.	Шляхи передачі та первинна профілактика ВІЛ-інфекції.	2
	Разом за модуль І	4

МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини

Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості

Конкретні цілі:

· Сформулювати сутність та значення медичної генетики.

· Пояснити сутність моногенного успадкування.

· Визначити типи успадкування менделюючих ознак людини.

· Проілюструвати успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 як прояв множинного алелізму.

· Виключити батьківство при визначенні груп крові за антигенною системою АВ0.

· Трактувати з позицій молекулярної біології фенотиповий прояв ознак і мультифакторіальних хвороб людини як наслідок взаємодії неалельних генів.

· Диференціювати види взаємодії неалельних генів, прояв ознак при різноманітних типах успадкування.

· Пояснити значення хромосомної теорії спадковості як одного з етапів розвитку генетики людини.

· Застосувати знання хромосомної теорії спадковості для визначення прояву в нащадків як аутосомних, так і зчеплених зі статтю хвороб;

· Пояснити значення процесів, що відбуваються на організмовому рівні організації життя, для розуміння механізмів виникнення природжених вад розвитку, а також соматичних, інфекційних й інших хвороб людини.

· Трактувати значення процесів, що відбуваються на організмовому та популяційно-видовому рівнях організації життя, для пояснення виникнення фенокопій у людини;

· Інтерпретувати механізм генетичного визначення статі як менделюючої ознаки людини.

· Продемонструвати успадкування зчеплених зі статтю ознак людини.

· Класифікувати форми мінливості як фундаментальної властивості живої матерії.

· Пояснити значення механізмів комбінативної мінливості для фенотипової різноманітності індивідів у популяціях людей.

· Класифікувати види мутаційної мінливості залежно від зміни генотипу.

· Пояснити значення мутацій і мутагенних факторів (мутагенів) різної природи у виникненні хромосомних, моногенних та полігенних хвороб людини;

· Співвідносити вплив мутагенних, канцерогенних і тератогенних речовин зі станом здоров'я визначеного контингенту осіб;

· Пояснити суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості, який дає можливість використовувати тварин зі спадковими хворобами, аналогічними для тварин і людини, в якості експериментальних моделей із метою вивчення їхнього патогенезу, клінічних проявів і лікування в людини.

ТЕМА 10. Організмовий рівень організації генетичної інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини(моно-,ди- та полігібридне схрещування).

Генетика:предмет і завдання, етапи розвитку; основні терміни і поняття генетики. Принципи гібридологічного аналізу.

Моногібридне схрещування: закон одноманічтності гібридів першого покоління, закон розщеплення. Закон «чистоти гамет». Цитологічні основи законів.

Аналізуюче схрещування, його практичне застосування.

Летальні гени. Відхилення від очікуваного розщеплення.

Ди- і полігібридне схрещування: закон незалежного комбінування ознак,

його цитологічні основи.

Домінантий та рецесивний варіанти успадкування нормальних та патологічних ознак людини. Проміжний характер успадкування в людини.

ТЕМА 11. Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії.

Множинний алелізм. Генетика груп крові.

Взаємодія алельних генів (повне домінування, неповне домінування, понаддомінування або супердомінування, кодомінування) та неалельних генів (комплементарна взаємодія, епістаз, полімерія). Полігенне успадкування ознак людини.

Первинна та вторинна плейотропія.

Серії множинних алелів.

Успадкування груп крові за антигенними системи АВ0 та MN. Резус-фактор. Резус-конфлікт.

Імуногенетика: предмет,завдання. Тканина й видова специфічність білків, їхні антигенні властивості.

ТЕМА 12. Зчеплене успадкування. Генетика статі.

Зчеплене успадкування. Особливості успадкування груп зчеплення.

Хромосомна теорія спадковості.

Механізми кросинговеру, цитологічні докази, біологічне значення .

Генетичні карти хромосом. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан досліджень генома людини.

Не хромосомна спадковість.

Успадкування статі у людини. Успадкування зчеплених зі статтю захворювань людини. Сучасний стан досліджень генома людини.

Не хромосомна спадковість.

Успадкування статі людини. Ознаки, обмежені зі статтю і залежні від статі. Гемізиготність. Ознаки, зчеплені зі статтю, закономірності їхнього успадкування.

Механізми генетичного визначення статі у людини та їх порушення. Бісексуальна природа людини. Проблема перевизначення статі, психосоціальні аспекти.

ТЕМА 13. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище: фенотипова та генотипова мінливість.

Мінливість, її форми та прояви на організмовому рівні: фенотипові та генотипові мінливість.

Модифікації та норма реакції. Тривалі модифікації. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

Комбінативна мінливість, її джерела.

Мутаційна мінливість у людини й її фенотипові прояви.

Класифікація мутацій: генні, геномні,хромосомні аберації.

Природний мутагенез, індукований мутагенез. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Генетичний моніторинг. Генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени і комутагени.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості, його практичне значення.

Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби

Конкретні цілі:

· Проводити генеалогічний аналіз родоводів сім'ї зі спадковими хворобами.

· Визначити тип успадкування менделюючих ознак людини.

· Визначити генетичний ризик народження дітей зі спадковими хворобами.

· Застосувати знання суті законів успадкування ознак для визначення ймовірності народження хворих на генні (молекулярні) хвороби;

· Визначити частку спадковості та довкілля в прояві патологічних ознак людини за допомогою близнюкового методу.

· Класифікувати хромосомні хвороби людини залежно від типу та видів мутацій, внаслідок котрих вони виникли.

· Диференціювати спадкові хвороби людини за допомогою даних цитогенетичних методів дослідження.

· Проаналізувати каріотип хворого та встановити діагноз хромосомної хвороби (каріотипування, визначення X- та Y-статевого хроматину).

· Інтерпретувати досягнення генної та клітинної терапії спадкових хвороб;

· Пояснити значення проблеми генетичного обтяження в людини.

· Застосувати знання суті закону генетичної рівноваги генів і генотипів у популяціях для визначення їх генетичної структури, що дає уяву про поширення спадкових захворювань у популяціях людей і має велике прикладне значення для соціальної гігієни та профілактичної медицини.

Тема 14. Основи медичної генетики. Метод вивчення спадковості людини

Основи медичної генетики.

Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

Методи вивчення спадковості людини.

Генеалогічний метод. Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів.

Близнюковий метод. Визначення впливу генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини.

Дерматогліфічний, імунологічний та методи гібридизації соматичних клітин.

Тема 15. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики

Класифікація спадкових хвороб людини.

Хромосомні хвороби, що зумовлені порушенням кількості чи структури хромосом, цитогенетичні механізми, сутність.

Цитогенетичні методи. Каріотипування. Аналіз каріотипів хворих зі спадковими хворобами. Визначення Х- та Y-статевого хроматину як методу діагностики спадкових хвороб людини.

Тема 16. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика

Моногенні молекулярні хвороби людини, що зумовлені зміною молекулярної структури гена. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового, ліпідного, мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи лабораторної пренатальної діагностики. Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.

Тема 17. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування

Популяційно-статистичний метод. Закон сталості генетичної структури ідеальних популяцій.

Використання формули закону Харді-Вайнберга в медицині для визначення генетичної структури популяцій людей.

Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Профілактика спадкової та вродженої патології. Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

Тема 18. Практичні навички змістових модулів 2 і 3

«Закономірності спадковості та мінливості»,

«Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби»

Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку

Конкретні цілі:

· Трактувати особливості репродукції людини в зв'язку з її біосоціальною сутністю.

· Пояснити біологічну сутність розмноження організмів як універсальної властивості живого.

· Визначити форми розмноження.

· Визначити якісні відмінності статевих клітин (гамет) від соматичних.

· Пояснити механізм гаметогенезу (ово- та сперматогенезу).

· Інтерпретувати характерні відмінні риси при ово- та сперматогенезі.

· Інтерпретувати етапи онтогенезу людини.

· Визначити особливості ембріонального розвитку людини.

· Пояснити значення генетичного контролю розвитку організму людини в процесі його ембріогенезу.

· Співвідносити критичні періоди ембріогенезу людини з її природженими вадами розвитку тератогенного походження.

· Трактувати значення проблеми диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях організації живого.

· Продемонструвати значення ембріональної індукції як механізму диференціювання тканин.

· Застосувати біогенетичний закон у його подальшому трактуванні для визначення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини.

· Визначити періодизацію постембріонального розвитку людини.

· Співвідносити процеси росту та диференціювання в постнатальному періоді індивідуального розвитку людини.

· Трактувати особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини в зв'язку з її біосоціальною сутністю.

· Інтерпретувати сучасні теорії та механізми старіння, а також проблеми довголіття людини.

· Визначити види регенерації й її шляхи.

· Визначити особливості та значення регенеративних процесів у людини в системі її гомеостазу.

· Класифікувати види трансплантації тканин у людини.

· Співвідносити процес трансплантації в людини з системою її імунітету.

· Співвідносити види пухлин людини залежно від типів пухлинного росту.

Тема 19. Біологічні особливості репродукції людини. Гаметогенез. Запліднення.

Особливості репродукції людини в зв’язку з її біосоціальною суттю.

Розмноження як механізм забезпечення генетичної безперервності в ряді поколінь.

Гаметогенез. Запліднення в людини – відновлення диплоїдного набору хромосом, збільшення різноманітності генів у нащадків.

Тема 20. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Особливості пренатального періоду розвитку людини. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.

Онтогенез: типи, періоди, етапи.

Етапи ембріонального розвитку людини. Диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях. Природжені вади розвитку. Класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні, гаметопатії, бластопатії, ембріопатії, фетопатії.

Регуляція функції генфів в онтогенезі. Експериментальне вивчення ембріонального розвитку Проблема детермінації та взаємодії бластомерів. Ембріональна індукція.

Регуляція в процесі дроблення і її порушення (близнюки, вади розвитку, виродливість).

Критичні періоди розвитку. Тератогенез. Тератогенні фактори середовища.

Тема 21. Постнатальний період онтогенезу. Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму.

Періоди постембріонального розвитку людини.

Процеси росту та диференціювання в постнатальному періоді індивідуального розвитку людини.

Особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини в зв’язку з її біосуціальною суттю.

Поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення.

Види та шляхи регенерації. Види трансплантації тканин у людини.

Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорії старіння.

Тема 22. Контроль засвоєння модуля ІІ «Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.»

Орієнтовна структура залікового кредиту модуля ІІ.

Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини

Тема	Лекції	Практичні заняття		Самостійна робота студента	ІРС
Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
10. Організмовий рівень організації генетичної інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування).	1		3
11. Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії. Генетика груп крові.	1		3
12. Зчеплене успадкування. Генетика статі.	2		3	3
13. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище: фенотипова та генотипова мінливість.	2		3	2
Всього за змістовий модуль 2	6		12	5
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
14. Основи медичної генетики. Методи вивчення спадковості людини.	2		3
15. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики.	2		3
16. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика.	1		3
17. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування.	1		3	2
18. Контроль засвоєння змістових модулів 2, 3.
Всього за змістовий модуль 3	6		12	2
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
19. Біологічні особливості репродукції людини. Гаметогенез. Запліднення.	0,5
20. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Особливості пренатального періоду розвитку людини. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.	1
21. Постнатальний період онтогенезу. Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму.	0,5			3
22. Контроль засвоєння змістового модуля 4.
Всього за змістовий модуль 4	2			3
Підготовка до здачі матрикула практичних навичок				13
Разом за модуль ІІ	14		24	23

Тематичний план лекцій

№ з/п	Тема лекції	К-сть год
МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
1.	Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів.	2
2.	Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.	2
3.	Мінливість у людини як властивість життя та генетичне явище.	2
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
4.	Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості.	2
5.	Хромосомні хвороби людини.	2
6.	Генні хвороби людини.	2
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
7.	Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.	2
	Разом за модуль ІІ	14

Тематичний план практичних занять

№ з/п	Тема практичного заняття	К-сть год
МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
1.	Особливості генетики людини. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування). Множинний алелізм. Генетика груп крові. Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії.	6
2.	Зчеплене успадкування. Генетика статі. Мінливість, її форми та прояви.	6
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
3.	Генеалогічний та близнюковий методи. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики.	6
4.	Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування. Передумови вроджених вад розвитку.	6
	Разом за модуль ІІ	24

Тематичний план самостійної роботи студентів

№ з/п	Тема	К-сть годин
Модуль ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
1.	Генетичні карти. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан дослідження генома людини.	3
2.	Генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени.	2
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
3.	Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.	2
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
4.	Особливості пренатального та постнатального періодів онтогенезу людини. Старість як завершальний етап онтогенезу людини, теорії старіння.	3
	Разом за модуль ІІ	10

МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія

Конкретні цілі:

· Визначити поняття "паразитизм", "паразитарна система", "джерело інвазії", "фактор передачі збудників інвазій".

· Класифікувати паразитів на облігатних і факультативних, постійних і тимчасових, специфічних і неспецифічних, зовнішніх і внутрішніх.

· Інтерпретувати морфофізіологічні адаптації найпростіших до паразитування.

· Визначити поняття природний осередок і його складові компоненти.

· Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природно-осередкових.

· Диференціювати облігатно-трансмісивні та факультативно-трансмісивні хвороби людини.

· Ідентифікувати остаточних, проміжних, облігатних, факультативних і резервуарних хазяїв найпростіших.

· Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на поширення протозойних інвазій в Україні.

· Визначити методи лабораторної діагностики протозоозів, виходячи з локалізації та життєвих циклів найпростіших.

· Співвідносити цикли розвитку найпростіших і способи зараження на протозоози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

· Трактувати біологічні принципи боротьби з трансмісивними та природно-осередковими хворобами людини.

Тема23. Медико –біологічні основи паразитизму. Медична протизоологія. Підцарство Найпростіші (Protozoa). Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Клас справжні амеби (Lobosea).

Вступ в медичну паразитологію. Походження й еволюція паразитизму.

Принципи класифікації паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.

Морфологічна адаптація паразитів.

Поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазії

Видатні вченні-паразитологи: В. О. Догель, В.М Беклемішев, Є.Н. Павловський, К.І. Скрябін,О.П Макаревич, Л.В. Громашевський та ін.

Характерні риси і класифікація підцарства Найпростіші (Protozoa)

Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora), клас Справжні амеби (Lobosea). Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica), кишкова амеба (Е.coli), ротова амеба (E.gingivalis). Медична географія, морфо функціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика амебіазу.

Тема 24. Представники класу Тваринні джгутикові (Zoomastigophorea) - -паразити людини.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактикалямбіозу, сечостатевого трихоманозу, лейшманіозів і трипаносомозів.

Тема25. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoea) – паразити людини. Тип Війконосні (Ciliophora). Представники класу Щілиннороті (Rimostomatea) – паразити людини.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикл розвитку малярійних плазмодії і токсикоплазми. Шляхи зараження, лабораторна діагностикатапрофілактика викликаних ними захворювань.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика балантидіазу.

Методи лабораторної діагностики захворювань, викликана паразитами найпростішими.

Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія

Конкретні цілі:

· Пояснити поняття "аутоінвазія", "аутореінвазія", "ретроінвазія".

· Трактувати взаємовідносини в біологічній системі ''паразит - хазяїн".

· Інтерпретувати морфофізіологічні адаптації гельмінтів до паразитування.

· Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на поширення гельмінтозів в Україні.

· Класифікувати паразитичних червів на біо- та геогельмінти.

· Ідентифікувати остаточних, проміжних і резервуарних хазяїв гельмінтів.

· Визначити методи лабораторної діагностики гельмінтозів, виходячи з локалізації та життєвих циклів гельмінтів.

· Співвідносити цикли розвитку гельмінтів і способи зараження на гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

· Обґрунтувати приналежність паразитарних захворювань людини до групи трансмісивних і природно-осередкових.

· Співвідносити поняття "дегельмінтизація" та "девастація".

Тема 26. Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі черви (Plathelminthes) Клас Сисуни (Trematoda) – Збудники захворювань людини.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактики фасціольозу, опісторхозу, дикроцеліозу, парагонімозу.

Збудники метагонімозу, нанофієтозу.

Кров‘яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини.

Молюски, ракоподібні, хордові – проміжні хазяїни гельмінтів.

Теми 27-28. Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Стьожкові (Cestoidea) – збудники захворювань людини.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактика теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу.

Теми 29-30. Круглі черви – паразити людини. Тип Круглі черви (Nemathelminthes). Клас власне круглі черви (Nematoda) – збудники захворювань людини.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу, анкілостомозу, некаторозу.

Медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шлихи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу.

Ришта та філярії – збудники захворювань людини.

Трансмісивні та природно-осередковігельмінтози.

Тема 31. Лабораторна діагностика гельмінтозів.

Принципи і зміст основних макро- і мікрогельмінтоскопічних методів дослідження фекалій, води, грунту та ін. Особливості будови яєць сисунів стьожкових і круглих червів – паразитів людини. Вчення К.І. Скрябіна про дегельмінтацію, девастацію та знезараження навколишнього середовища від яєць та личинок гельмінтів.

Тема 32. Практичні навички змістовних модулів 5 і 6 «Медична протозоологія», «Медична Гельмінтологія».

Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія

Конкретні цілі:

· Інтерпретувати поняття про специфічних і механічних переносників збудників інфекційних хвороб.

· Порівняти значення членистоногих як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

· Співвідносити значення трансоваріальної та трансфазової передачі збудників інфекційних хвороб із їхньою розповсюдженістю у популяціях людей.

Тема 33. Медична Арахноентомологія. Членистоногі (Arthropoda) як збудники та переносники збудників інфекція та інвазій. Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Кліщі (Acarina) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини.

Особливості морфології, живлення та розмноження павукоподібних.

Отруйні павукоподібні (скорпіони, павуки). Медичне значення кліщів як збудників захворювань людини.

Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.

Тема 34. Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura), блохи (Aphaniptera), клопи (Hemiptera), тарганові (Blattoidea) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини.

Прогресивні та регресивні зміни в організації класу Комахи (Insecta) залежно від середовища існування. Особливості морфології, живлення та розмноження комах. Медичне значення вошей, бліх, клопів, тарганів як збудників і переносників збудників інфекційних звороб.

Тема 35. Клас Комахи (Insecta): двокрилі (Diptera) – збудники хвороб і переносники збудників захворювань людини.

Комарі, мухи, москіти, їхнє медичне значення.

Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб людини

Трансмісивні та природно-осердкові гельмінтози.

Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина

Конкретні цілі:

· Трактувати поняття про популяції людей як об'єкт впливу еволюційних факторів.

· Пояснити синтетичну теорію еволюції як один із етапів розвитку еволюційного вчення.

· Трактувати поняття про мікрореволюцію та елементарні еволюційні чинники в популяціях людей.

· Інтерпретувати проблему генетичного обтяження в популяціях людей та його медико-біологічні наслідки.

· Застосувати біогенетичний закон у його пізнішому трактуванні для визначення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини.

· Трактувати поняття про біосферу як цілісну природну систему, складовою якої є людство.

· Інтерпретувати значення екології людини як напрямку в системі біологічних наук, теоретичну основу розробки заходів із охорони природи та здоров’я населення, раціонального використання природних ресурсів.

· Трактувати середовище (атмосфера, гідросфера, літосфера, організм людини) як екологічне поняття.

· Обґрунтувати соціальної та біологічні аспекти адаптації населення до умов життя та формування адаптивних екотипів людей.

· Пояснити виникнення психологічних конституційних типів людей (“спринтер”, “стайєр”, “мікст”) стосовно адаптації до нових або екстремальних умов середовища.

· Трактувати антропогенне забруднення довкілля (атмосфери, гідросфери, літосфери) викидами промислового виробництва, транспортних засобів, а також хімікаліями, що використовуються в сільському господарстві, як першопричину виникнення професійних, алергічних й інших захворювань людини.

Тема 36. Синтетична теорія еволюції. Популяційна структура людства.

Синтетична теорія еволюції. Особливості дії еволюційних факторів у популяціях людей. Вивчення про макро- та мікроеволюцію. Біогенетичний закон.

Популяційна структура людства.

Походження людини. Людскі раси як віддзеркалення адаптаційних закономірностей розвитку людини.

Тема 37-38. Філогенез основнихз систем органів хребетних.

Еволюція основних систем органів хребетних. Онтофілогенетично зумовлені природжені вади розвитку людини.

Тема 39. Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Основи загальної екології й екології людини.

Структура та функції біосфери. Основні положення вчення В.І.Вернадського про організацію біосфери. Сучасні концепції біосфери. Ноосфера. Людство як активна геологічна сила. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.

Екологія людини. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ. Фактори середовища. Єдність організму й середовища. Види екосистем. Проникнення людини в біогеоценози, формування антропоценозів. Антропогенна міграція елементів. Лікарські речовини в ланцюгах живлення. Екологічне прогнозування . здорове(комфортне). Нездорове( дискомфортне). Ексримальне середовища. Адекватні й неадекватні умови середовища. Адаптація людей до екстремальних умов.

Вплив антропогенних чинників довкілля на здоров’я населення.

Характеристика отруйних для людини рослин і тварин.

Тема 40. Контроль засвоєння модуля ІІІ

«Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферні рівні організації життя»

Орієнтовна структура залікового кредиту модуля ІІІ.

Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

Тема	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота студента	ІРС
Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
23. Вступ в медичну паразитологію. Медико-біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Представники класу Справжні амеби (Lobosea) – паразити людини	1	2
24. Представники класу Тваринні джгутикові (Zoomastigophorеa) – паразити людини	0,5	2
25. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoea) – паразити людини. Тип Війконосні (Ciliophora). Представники класу Щілиннороті (Rimostomatea) – паразити людини	0,5	2	1
Всього за змістовий модуль 5	2	6	1
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
26. Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви – паразити людини Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda): печінковий, котячий, ланцетоподібний та легеневий сисуни – збудники захворювань у людини	1	2
27-28. Клас Стьожкові черви (Cestoidea) – збудники захворювань людини	1	4	1
29-30. Тип Круглі черви (Nemathelminthes). Клас Власне круглі черви (Nematoda) – збудники захворювань людини	1	4	1
31. Лабораторна діагностика гельмінтозів	1	2
Всього за змістовий модуль 6	4	12	2
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
32. Медична арахноентомологія. Членистоногі (Arthropoda) як збудники та переносники збудників інфекцій та інвазій. Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Кліщі (Acarina) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини	1	2	2
33. Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura), блохи (Aphaniptera), клопи (Hemiptera), тарганові (Blattoidea) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини	0,5	2	-
34. Клас Комахи (Insecta): двокрилі (Diptera) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини	0,5	2	1
35. Практичні навички змістових модулів 5,6,7
Всього за змістовий модуль 7	2	6	3
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
36. Синтетична теорія еволюції. Популяційна структура людства.			2
37-38. Філогенез основних систем органів хребетних. Онтофілогенетичні передумови природжених вад розвитку людини			2
39. Контроль засвоєння модуля 3 “Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя”
40. Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Основи загальної екології й екології людини	2	6	2
Всього за змістовий модуль 8	2	12	6
Підготовка до здачі матрикула практичних навичок			18
*Разом за модуль 3*	10	30	30

Тематичний план лекцій

	№ з/п	Тема лекції	К-сть год
	МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
	1.	Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія.	2
	Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
	2.	Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини.	2
	3.	Медична гельмінтологія. Круглі черви – паразити людини.
	Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
	4.	Медична арахноентомологія. Членистоногі як збудники та переносники збудників інфекцій та інвазій.	2
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
5.		Біосфера як система, що забезпечує існування людини.		2
		Разом за модуль ІІІ		10

Тематичний план практичних занять

№ з/п	Тема практичного заняття	К-сть год
МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
1.	Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Тип Війконосні (Ciliophora).	6
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
2.	Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Сисуни. Клас Стьожкові (Cestoidea).	6
3.	Тип Круглі черви (Nemathelminthes). Клас Власне круглі черви (Nematoda). Лабораторна діагностика гельмінтозів людини.	6
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
4.	Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea), Клас Комахи (Insecta) – переносники збудників і збудники хвороб людини.	6
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
5.	Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Екологія людини.	6
	Разом за модуль ІІІ	30

Тематичний план самостійної роботи студентів

№ з/п	Тема	К-сть годин
МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
1.	Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитичними найпростішими.	1
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
3.	Кров’яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини. Збудники метагонімозу, нанофієтозу.	1
4.	Ришта і філярії – збудники захворювань людини.	1
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
5.	Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.	2
6.	Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб людини	1
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
7.	Походження людини. Людські раси як віддзеркалення адаптаційних закономірностей розвитку людини.	5
8.	Отруйні для людини рослини і тварини.	2
	Разом за модуль ІІІ	13

Перелік практичних навичок, внесених у матрикул

практичних навичок

№ з/п	Назва практичної навички	Рівень засвоєння	Лінія матрикула	Назва модуля у матрикулі
1.	Вміти користуватися світловим мікроскопом.	5	І	І модуль: Біологічні особливості життєдіяльності людини.
2.	Виключити батьківство за визначенням груп крові батьків і дитини.	3	І	ІІ модуль: Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.
3.	Скласти генеалогічний родовід і провести аналіз родоводу зі спадковою хворобою.	3	І	ІІ модуль: Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.
4.	Визначити тип успадкування ознаки та передбачити генотип й фенотип нащадків за генотипами батьків.	3	І	ІІ модуль: Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.
5.	Проаналізувати каріотип людини зі спадковою патологією. Визначити хромосомну хворобу.	3	І	ІІ модуль: Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.
6.	Мікроскопічний аналіз постійних мікропрепаратів найпростіших із визначенням виду паразита та його медичного значення	3	І	ІІІ модуль: Популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний рівні організації життя.
7.	Мікроскопічний аналіз постійних мікропрепаратів гельмінтів із визначенням виду паразита та його медичного значення	3	І	ІІІ модуль: Популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний рівні організації життя.
8.	Ідентифікувати членистоногих за допомогою лупи або світлового мікроскопа та вказати їх медичне значення	3	І	ІІІ модуль: Популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний рівні організації життя.

Тематичний план лекцій

Номер лекції		Тема лекції	К-сть год
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.		Вступ до предмету медична біологія. Загальна характеристика життя. Структурно-функціональна організація клітин і вірусів.	2
2.		Молекулярні основи спадковості. Реалізація спадкової інформації.	2
3.		Розмноження на клітинному рівні.	2
МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
4.		Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів.	2
5.		Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.	2
6.		Мінливість у людини як властивість життя та генетичне явище.	2
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
7.		Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості.	2
8.		Хромосомні хвороби людини.	2
9.		Генні хвороби людини.	2
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
10.		Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.	2
	МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
	11.	Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія.	2
	Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
	12.	Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини.	2
	13.	Медична гельмінтологія. Круглі черви – паразити людини.
	Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
	14.	Медична арахноентомологія. Членистоногі як збудники та переносники збудників інфекцій та інвазій.	2
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
15.		Біосфера як система, що забезпечує існування людини.	2
Разом			30

Тематичний план практичних занять

Номер практичного заняття			Тема практичного заняття			К-сть годин
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини. Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.			Рівні організації живого. Оптичні системи в біологічних дослідженнях. Морфологія клітин. Біологія вірусів, будова вірусу імунодефіциту людини. Клітинні мембрани. Транспорт речовин через плазмалему.			6
2.			Життєвий цикл клітини. Поділ клітин. Морфологія хромосом. Каріотип людини. Характеристика нуклеїнових кислот.			6
3.			Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК. Організація потоку інформації у клітині. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості в людини.			6
МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
4.	Особливості генетики людини. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування). Множинний алелізм. Генетика груп крові. Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії.			6
5.	Зчеплене успадкування. Генетика статі. Мінливість, її форми та прояви.			6
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
6.	Генеалогічний та близнюковий методи. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики.			6
7.	Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування. Передумови вроджених вад розвитку.			6
МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
8.		Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Тип Війконосні (Ciliophora).			6
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
9.		Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Сисуни. Клас Стьожкові (Cestoidea).			6
10.		Тип Круглі черви (Nemathelminthes). Клас Власне круглі черви (Nematoda). Лабораторна діагностика гельмінтозів людини.			6
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
11.		Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea), Клас Комахи (Insecta) – переносники збудників і збудники хвороб людини.			6
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
12.		Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Екологія людини.			6
Разом					72

Тематичний план самостійної роботи студентів

№ теми	Тема		К-сть годин
Модуль І. Біологічні особливості життєдіяльності людини. Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя
1.	Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.		2
2.	Шляхи передачі та первинна профілактика ВІЛ-інфекції.		2
Модуль ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
3.	Генетичні карти. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан дослідження генома людини.		3
4.	Генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени та комутагени.		2
Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
5.	Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.		2
Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
6.	Особливості пренатального та постнатального періодів онтогенезу людини. Старість як завершальний етап онтогенезу людини, теорії старіння.		3
МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
7.		Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитичними найпростішими.	1
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
8.		Кров’яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини. Збудники метагонімозу, нанофієтозу.	1
9.		Ришта і філярії – збудники захворювань людини.	1
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
10.		Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.	2
11.		Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб людини	1
Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
12.		Походження людини. Людські раси як віддзеркалення адаптаційних закономірностей розвитку людини.	5
13.		Отруйні для людини рослини і тварини.	2
Разом			27

Примітка: 36 годин – матрикул практичних навичок

Перелік питань для іспиту

МОДУЛЬ І. Біологічні особливості життєдіяльності людини

1. Клітинна теорія та її сучасний стан. Значення для медицини.

2. Клітинний рівень організації життя: прокаріотичні і еукаріотичні клітини.

3. Компоненти клітини, їх структура і функції: цитоплазма, ядро, цитоплазматична мембрана.

4. Цитоплазма: гіалоплазма, органоїди, включення.

5. Ядро: ядерна оболонка, ядерний сік, ядерце, хромосоми.

6. Органоїди загального і спеціального призначення, їх будова й функції.

7. Клітина як відкрита система. Асиміляція й дисиміляція.

8. Клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип компартментації.

9. Типи поділу соматичних клітин: мітоз, амітоз.

10. Мітотичний цикл, його періоди (пресинтетичний G₁, синтетичний S і постсинтетичний G₂ періоди інтерфази, мітоз).

11. Мейоз та його біологічне значення.

12. Морфофункціональна характеристика хромосом людини.

13. Хроматин: еухроматин і гетерохроматин.

14. Класифікація хромосом людини. Ідіограма хромосом.

15. Нуклеїнові кислоти: ДНК і РНК, їх роль у збереженні, реалізації і передачі генетичної інформації, хімічна будова і просторова організація, видова специфічність.

16. Ген як одиниця генетичної функції. Будова гена прокаріот та еукаріот. Класифікація генів.

17. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг.

18. Трансляція (ініціація, елонгація, термінація).

19. Регуляція експресії генів у прокаріотів. Екзонно-інтронна організація генома еукаріотів.

20. Молекулярні механізми мінливості в людини.

МОДУЛЬ ІІ. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини

1. Основні поняття генетики: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, геном, генофонд, алельні гени, гомозигота, гетерозигота.

2. Моногібридне, дигібридне та полігібридне схрещування. Закони Г. Менделя. Гіпотеза чистоти гамет.

3. Аналізуюче схрещування.

4. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.

5. Множинні алелі. Генетика груп крові людини. Упадкування груп крові системи АВО.

6. Успадкування резус-фактора крові людини. Резус-конфлікт. Гемолітична хвороба новонароджених.

7. Взаємодії неалельних генів: комплементарність, епістаз, полімерія.

8. Полігенне успадкування кількісних ознак. Плейотропія.

9. Основні положення хромосомної теорії спадковості.

10. Зчеплене успадкування генів: групи зчеплення генів, повне і неповне зчеплення, кросинговер, кросоверні гамети, некросоверні гамети, рекомбінанти, нерекомбінанти.

11. Закономірності успадкування ознак: зчеплених з Х-хромосомою, зчеплених з У-хромосомою.

12. Мінливість у людини як властивість життя й генетичне явище. Форми мінливості.

13. Класифікація мутацій: геномні, хромосомні аберації, генні.

14. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Антимутагени.

15. Генеалогічний метод. Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів.

16. Близнюковий метод. Визначення впливу генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини.

17. Генні (молекулярні) хвороби. Ферментопатії: хвороби обміну амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, мінеральних речовин, вітамінів, гормонів.

18. Механізми виникнення молекулярних хвороб. Принципи лабораторної діагностики.

19. Популяційно-статистичний метод. Закон постійності генетичної структури ідеальних популяцій.

20. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Профілактика спадкової та вродженої патології.

МОДУЛЬ ІІІ. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

1. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica): поширення, морфофізіологічні особливості, цикл розвитку, шлях зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика амебіазу.

2. Інші види амеб: амеба кишкова, амеба ротова. Відмінні риси в будові цист кишкової і дизентерійної амеб.

3. Трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, T. brucei rodesiense, T.cruzi). Поширення трипаносом, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика африканського та американського трипаносомозів.

4. Лейшманії (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana, L. donovani, L. infantum). Поширення лейшманій, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика шкірного і вісцерального лейшманіозів.

5. Трихомонади (Trichomonas hominis, Т. vaginalis). Поширення трихомонад, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика урогенітального трихомонозу.

6. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу.

7. Балантидій кишковий (Ваlаntidium coli). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика балантидіазу.

8. Cисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика опісторхозу.

9. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дікроцеліозу.

10. Cисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика фасціольозу.

11. Ціп'як озброєний, або свинячий (Taenia solium). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика теніозу та цистицеркозу, теніаринхозу.

12. Ціп'як карликовий (Hymenolepis nana). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика гіменолепідозу.

13. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу.

14. Ехінокок (Echinococcus granulosus). Альвеокок (Alveococcus multilocularis). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ехінококозу, альвеококозу

15. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу.

16. Кривоголовка дванадцятипала (Ancylostoma duodenale). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.

17. Некатор (Necator americanus) – збудник некаторозу. Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.

18. Гострик дитячий (Enterobius vermicularis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ентеробіозу.

19. Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихоцефальозу.

20. Трихінела спіральна (Trichinella sрiralis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихінельозу.

21. Лабораторна діагностика трематодозів.

22. Лабораторна діагностика цестодозів.

23. Лабораторна діагностика нематодозів

24. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика корости.

25. Залозник вугровий (Demodex folliculorum). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика демодекозу.

26. Іксодові кліщі. Кліщ собачий (Ixodes ricinus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

27. Кліщ тайговий (Ixodes persulcatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.

28. Аргасові кліщі. Кліщ селищний (Ornithаdorus papillipes). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

29. Ряд Воші (Anoplura). Види: воша головна (Pediculus humanus capitis), воша одежна (P. humanus humanus), воша лобкова (Phthirus pubis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з вошами.

30. Ряд Блохи (Aphaniptera). Види: блоха людська (Pulex irritans), блоха щуряча (Xenopsylla cheopis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з блохами.

31. Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи (Hemiptera). Види: клоп постільний (Cimex lectularius), клоп поцілунковий (Triatoma infestans). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з клопами

32. Мухи: муха хатня (Musca domestica), муха жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica), муха цеце (Glossina palpalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.

33. Москіти: рід Phlebotomus. Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.

34. Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб.

35. Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.

36. Біологічний вид, його критерії. Генофонд (алелофонд) виду. Структура виду.

37. Популяції – головні складові одиниці виду. Генофонд (алелофонд) популяції.

38. Ідеальні та реальні популяції.

39. Поняття про мікроеволюцію. Елементарні еволюційні фактори. Природний добір як головний рушійний фактор еволюції.

40. Головні результати мікроеволюції: видоутворення, генетичний поліморфізм, адаптації. Механізми видоутворення та його етапи.

Кількість годин, із них

Всього

Аудиторних

Л

ПЗ

СРС

Тема

Тема лекції

Тема практичного заняття

Тема

Тема

Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості

Тема лекції

Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів.

Мінливість у людини як властивість життя та генетичне явище.

Тема практичного заняття

Тема

Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина

Тема

Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична

протозоологія

Тема лекції

Тема практичного заняття

Тема

Тема лекції

Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів.

Мінливість у людини як властивість життя та генетичне явище.

Тема практичного заняття

Тема

28. Аргасові кліщі. Кліщ селищний (Ornithаdorus papillipes). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.