Методична вказівка для студентів ІІІ курсу

медичного факультету

 

 

ЗАНЯТТЯ № 17 ( практичне 6 годин)

 

ТЕМА I.  ЗБУДНИКИ АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ.

 ІІ. ЗБУДНИКИ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. ЛабораторнА ДІАГНОСТИКА ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ

 

МЕТА: Оволодiти основними методами лабораторної  дiагностики газової анаеробної iнфекцiї. Оволодiти основними методами лабораторної дiагностики правця i ботулiзму, ознайомитись з препаратами, що використовуються для дiагностики, специфiчної профiлактики i лiкування правця i ботулiзму.

Ознайомитись з методами лабораторної дiагностики i профiлактики чуми,  iєрсiнiозiв і туляремії. Оволодiти методом серологiчної дiагностики чуми і туляремії.

Оволодiти основними методами лабораторної дiагностики  бруцельозу і сибіркової виразки, ознайомитись з бiологiчними препаратами, що використовуються для дiагностики i специфiчної профiлактики бруцельозу і сибіркової виразки.

 

Професійна орієнтація студентів: Захворювання, які спричиняються  анаеробами, становлять значну небезпеку для людини. Збудники газової анаеробної інфекції, правця, ботулізму часто викликають смертельні наслідки. Слід знати мікробіолоігчні препарати, які використовуються для профілактики та лікування цих захворювань.

Збудники зоонозних інфекцій викликають у людини чуму, туляремію, сибірку. Кожний   лікар повинен знати основні шляхи попередження цих захворювань, методичні підходи до їх діагностики.

 

Виконання практичної роботи:    9.00-12.00

I.  ЗБУДНИКИ АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ.

Робота 1. Вивчити  морфологiю  збудникiв  анаеробної iнфекцiї в мазках з культури та препаратах-вiдбитках з ураженої тканини.

Робота 2. Вивчити характер росту клостридiй на середовищах Кiтт-Тароццi, молоцi, кров'яному агарi Цейсслера i в товщi агарових стовпчикiв.

Робота 3. Засiяти грунт на середовище Кiтт-Тароццi, молоко.

Робота 4. Ознайомитись з бiопрепаратами, що використовуються для лабораторної дiагностики, активної та пасивної профiлактики i  лiкування газової анаеробної iнфекцiї.

Робота 5. Мiкроскопiя збудникiв правця i ботулiзму (музейнi препарати).

Робота 6. Вивчення характеру росту клостридiй правця i ботулiзму на  поживних середовищах.

Робота 7. Виготовлення,  фарбування i мiкроскопiя мазкiв iз  культур  на молоцi i середовища Кiтт-Тароццi.

Робота 8. Видiлення  чистих  культур  анаеробiв  за  Вейнбергом  (другий етап)  -  посiв  культур  з  молока та середовища Кiтт-Тароццi в розтоплений цукровий агар.

Робота 9. Постановка  реакцiї  нейтралiзацiї для визначення типу ботулотоксину.

 

ІІ. ЗБУДНИКИ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ

 

Робота 1. Мiкроскопічне вивчення музейних препаратiв iєрсiнiй і франсісел.

Робота 2. Ознайомитись з характером росту ієрсіній на поживних середовищах (слайди).

Робота 3. Постановити реакцiю непрямої  гемаглютинацiї  для  серологiчної дiагностики ієрсініозу.

 

Компоненти, мл

Лунки

1

2

3

4

5

6

7

Фізіологічний розчин

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Сироватка хворого (1:5)

                                         І

0,2

®

®

®

¯

-

0,2

Одержане розведення

1:100

1:200

1:400

1:800

1:1600

-

-

Еритроцитарний ієрсініозний дiагностикум

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

-

Експозицiя 2 год при 37 °С

Результати:            

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 4. Поставити кров'яно-крапельну реакцiю аглютинацiї для прискореної дiагностики туляремiї.

Робота 5. Поставити реакцiю аглютинацiї iз сироваткою хворого для  серологiчної дiагностики туляремiї.

 

Компоненти

П р о б i р к и

1

2

3

4

5

6

7

Фiз. розчин, мл

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

-

1,0

Сироватка хворого в

розведеннi 1:50, мл

1,0

®

®

®

¯

1,0

-

Одержане розведення

1:100

1:200

1:400

1:800

1:1600

-

-

Туляремійний

дiагностикум, краплi

3

3

3

3

3

-

3

Результат

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 6. Поставити реакцiю аглютинацiї Райта iз сироваткою хворого  для серологiчної дiагностики бруцельозу.

 

Компоненти

П р о б i р к и

1

2

3

4

5

6

7

Фiз. розчин, мл

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

-

1,0

Сироватка хворого в

розведеннi 1:50, мл

1,0

®

®

®

¯

1,0

-

Одержане розведення

1:100

1:200

1:400

1:800

1:1600

-

-

Бруцельозний

дiагностикум, краплi

3

3

3

3

3

-

3

Результат

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота 7. Поставити реакцiю Хеддльсона для серологiчної дiагностики бруцельозу.

 

Інгредієнти, мл

Квадрат

1

2

3

4

5

КС

КД

Сироватка

0,04

0,02

0,01

0,02

-

Діагностикум

0,03

0,03

0,03

-

0,03

Фізіол. розчин

-

-

-

0,03

0,03

 

Робота 8. Розглянути  пiд  мiкроскопом  демонстрацiйнi  мазки  iз чистої культури збудника бруцельозу і сибiрки.

Робота 9. Ознайомитись з культуральними властивостями (рiст на МПБ, МПА, МПЖ) вакцинного штаму збудника сибiрки.

Робота 10. Визначити наявнiсть антигену збудника сибiрки в дослiджуваному матерiалi за допомогою реакцiї термопреципiтацiї за Асколi.

 

Інгредієнти, мл

Дослід

№  контрольної пробірки

1

2

3

4

Сибіркова преципітуюча сироватка

0,3

-

0,3

0,3

0,3

Нормальна кроляча сироватка

-

0,3

-

-

-

Обережно нашаровувати по стінці пробірки

Досліджуваний термоекстракт

0,3

0,3

-

-

-

Стандартний сибірковий антиген

-

-

0,3

-

-

Контрольний нормальний термоекстракт

-

-

-

0,3

-

Фізіологічний розчин

-

-

-

-

0,3

Результати

 

 

 

 

 

 

Робота 11. Ознайомитись з бiопрепаратами, що використовуються для лабораторної   дiагностики i профiлактики чуми,  iєрсiнiозiв, туляремії, бруцельозу і сибiрки.

 

Перерва: 12.00-12.30

 

 Програма самопідготовки студентів до заняття:

 

Тема I.  ЗБУДНИКИ АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА АНАЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ.

1. Описати будову, тинкторiальнi, культуральнi  та біологічні властивостi збудникiв газової анаеробної iнфекцiї.

2. Токсиноутворення та ферменти вiрулентностi збудникiв газової анаеробної iнфекцiї. Потенційована дія токсинів.

3.   Clostridium difficilae. Біологічні властивості. Значення в патології людини.

4. Екологiя   збудникiв   газової   анаеробної iнфекцiї. Основнi умови розвитку захворювання.  Клiнiчні форми.

5. Особливостi  забору  матерiалу  та   етапи   бактерiологiчного дослiдження при газовiй гангренi.Експрес-діагностика.

6. Основнi  методи профiлактики та лiкування газової анаеробної iнфекцiї.

7. Загальна характеристика бактероїдів превотел.  Значення бактероїдів і превотел    у патології людини.  Методи мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики бактероїдної інфекції.

8. Морфологічні,  тинкторiальнi,   культуральнi,  бiохiмiчнi властивостi збудника правця. Токсиноутворення збудникiв правця.

9. Патогенез правця i його клiнiчнi прояви.

10. Основнi методи лабораторної дiагностики правця.

11. Охарактеризувати методи активної та пасивної профiлактики правця. Препарати, якi для цього використовуються. Способи їх одержання та визначення активностi.

12. Морфологічні,  тинкторiальнi  та  культуральнi  властивостi збудника ботулiзму.

13. Антигенна будова i токсиноутворення збудникiв.  Типи токсинiв, одиницi вимiрювання сили. Патогенез захворювання.

14. Лабораторна дiагностика ботулiзму.Способи специфiчної терапiї та профiлактики ботулiзму.

 

Тема ІІ. ЗБУДНИКИ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ

1. Особливостi морфологiї,  тинкторiальнi, культуральнi та біологічні властивостi збудника чуми.

2. Резервуар чуми в природi,  джерело  iнфекцiї, механiзм i шляхи зараження. Основнi клiнiчнi форми чуми. Лабораторна дiагностика чуми

3. Карантиннi заходи та методи специфiчної профiлактики чуми.

4. Характеристика збудникiв iєрсiнiозiв  (Y.  pseudotuberculosis, Y. enterocolitica).  Захворювання, що вони викликають. Методи лабораторної дiагностики i профiлактики.

5. Особливостi морфологiї,  тинкторiальнi, культуральнi та біологічні властивостi збудника туляремії.

7. Резервуар туляремії в природi,  джерело  iнфекцiї, механiзм i шляхи зараження. Основнi клiнiчнi форми туляремії.

8. Методи лабораторної дiагностики туляремії. Карантиннi заходи та методи специфiчної профiлактики туляремії

9. Загальна характеристика бруцел. Антигенна будова i фактори патогенностi бруцел.

10.  Диференцiальнi ознаки окремих видiв бруцел.

11. Епiдемiологiя бруцельозу. Патогенез захворювання.

12. Лабораторна дiагностика бруцельозу, профiлактика i  лiкування бруцельозу.

13. Будова, тинкторiальнi,  культуральнi та біологічні властивостi збудника сибiрки.

14. Епiдемiологiя сибiрки. Клiнiчнi форми. Патогенез захворювання.

15. Лабораторна дiагностика сибiрки. Основнi заходи неспецифiчної  профiлатики  сибiрки. Специфiчна профiлактика  i лiкування сибiрки.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00

                                                                                 

Перерва: 14.00-14.15

 

Самостійна робота студентів: 14.15-15.00

Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).

 

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

Збудники чуми та ієрсиніозів.

Виберiть вiрнi вiдповiдi.

1. Збуднику чуми характернi такi властивостi:

а - грампозитивнi; б - нагадує в мазках "бамбукову тростинку"; в - бiполярно забарвленi палички; г - утворюють капсулу; д - утворює спори.

2. Культуральнi властивостi збудника чуми:

а - невибагливий до поживних середовищ; б - на середовищах утворює колонiї у виглядi мереживної хустинки; в - повiльно ростуть; г - анаероб; д - на кров'яному агарi - гемолiз.

3. Токсичнi властивостi збудника чуми:

а - видiляє ендотоксин; б - утворює летальний "мишачий токсин"; в - утворює коагулазу; г - утворює бiлковий токсин; д - утворює гiалуронiдазу.

4. Антигенна будова збудника чуми:

а - мiстить термостабiльний полiсахаридний О-антиген; б - має антиген V-  бiлок;  в - має антиген Н;  г -  мiстить  антиген  W  - лiпопротеїн; д - має Vi-антиген.

5. Чумний мiкроб гине при:

а -  кiп'ятiннi  через 1 хв;  б - при температурi - 22 °С;  в - 3% розчинi фенолу через 10 хв; г - пiд дiєю спирту за 3 - 5 хв.

6. Шляхи зараження чумою:

а - повiтряно-крапельний;  б - трансмiсивний; в - фекально-оральний; г - контактний; д - через харчовi продукти.

7. Матерiалом для дослiдження є:

а - кров; б - харкотиння; в - гнiй; г - пунктат з бубона; д - мазок iз ротоглотки.

8. Для лабораторної дiагностики чуми використовують:

а - бактерiологiчний метод;  б - бiологiчний  метод;  в  -  серологiчний метод; г - алергiчний метод; д - РIФ.

 

Ситуацiйнi задачi.

 

9. Лiкар при оглядi мисливця запiдозрив у нього бубонну форму чуми i,  дотримуючись необхiдних мiр захисту,  взяв у нього пунктат iз бубона. В мазку при дослiдженнi було виявлено маленькi овоїднi, бiполярно забарвленi палички. На МПА через добу росту не було.

А - як можна пояснити отриманий результат?

Б - як усунути дiю бактерiофагу?

В - якi дослiдження потрiбно провести для пiдтвердження дiагнозу?

10. При мiкроскопiї препарату,  виготовленого iз рiдкого, пiнистого з домiшками кровi мокротиння хворого, у якого був кашель, бiль в грудях, висока лихоманка (t 40 °С), знайдено маленькi з нiжною капсулою грамнегативнi палички, кiнцi яких були забарвленi бiльш iнтенсивно. В посiвi на МПА були знайденi на наступний день колонiї R-форми, якi нагадують зiм'яту батистову хустинку.

А - чи можна на основi цього поставити попереднiй дiагноз "чума"?

Б -  чи   потрiбно   в   цьому   випадку   приймати   невiдкладнi епiдемiологiчнi заходи?

В - якi методи дослiдження необхiдно провести для визначення  виду iєрсiнiй?

11. Група лiкарiв повинна їхати в Африку (Уганду). Вiдомо, що в цiй країнi несприятливi епiдемiчнi умови за чумою (кожний рiк хворiє декiлька сотень людей).

А - якi необхiдно прийняти заходи для забезпечення особистої безпеки?

Б - чи необхiдне повторне введення вакцини,  якщо спецiалiсти будуть знаходитися там за контрактом протягом 2-х рокiв?

 

Збудники туляремії та бруцельозу.

1. Виберіть у кожному тесті верні відповіді:

F. tularensis має такi властивостi:

1. А - диплобактерiя;  б - кокобактерiя;  в - грампозитивна;  г - утворює спори; д - утворює капсули.

2. А - росте на простих середовищах; б - росте на середовищi Мак-Коя i Чепiна; в - облiгатнi аероби; г - не виростають iзольованi колонiї пiсля висiву матерiалу на середовище; д - росте на середовищах з кров'ю, цистином.

3. А - має О-антиген; б - має Vi-антиген; в - утворює ендотоксин; г - утворює бiлковий токсин; д - має К-антиген.

4. А - стiйкi до низьких температур; б - стiйкi до пiдвищених температур; в - нестiйкi до дiї дезрозчину; г - високочутливi до дiї спирту; д - витримують кип'ятiння 30 хв.

5. Епiдемiологiя туляремiї:

а - джерело iнфекцiї - гризуни; б - джерело iнфекцiї - хвора людина; в - передається транмiсивним шляхом; г - збудник проходить через непошкоджену шкiру.

6. Для дiагностики туляремiї використовують:

а - бактерiологiчний метод; б - кров'яно-крапельну реакцiю аглютинацiї; в - iмунофлюоресцентний метод; г - РЗК; д - алергiчний метод.

7. Для профiлактики туляремiї використовують:

а - атенуйовану вакцину Гайського-Ельберта; б - тулярин; в - вбиту вакцину; г - анатоксин; д - iмуноглобулiн.

 

8. Бруцели мають такi властивостi:

а - грамнегативнi;  б - маленькi кокобактерiї;  в - рухливi;  г - -утворюють спори; д - утворюють капсули.

9. Диференцiацiя бруцел проводиться за такими тестами:

а - росте при 5-10 %  вуглекислоти;  б - B.  suis видiляє сiрководень; в - B. melitensis росте на середовищi з тiонiном (1:25000); г - B. abortus чутлива до фагу; д - B. suis ферментує ксилозу.

10. Зараження бруцельозом вiдбувається:

а - повiтряно-крапельним шляхом; б - алiментарним - через молоко, харчовi продукти; в - трансмiсивним; г - вiд людини-бактероносiя контактним методом; д - контактним шляхом вiд хворих тварин.

11. Для бактерiологiчного дослiдження використовують:

а - кров; б - пунктат кiсткового мозку; в - сечу; г - випорожнення; д - молоко.

12. Дiагностику проводять:

а - бактерiоскопiчним методом;  б - бактерiологiчним методом; в - реакцiєю Хеддельсона; г - РНГА; д - алергiчною пробою.

13. Профiлактика i лiкування бруцельозу:

а - жива атенуйована вакцина;  б - вбита грiта вакцина;  в - анатоксин; г - жива селекцiйна вакцина; д - iмуноглобулiн.

 

Ситуацiйнi задачi.

 

14. Пiсля обстеження хворого К.,  у якого були скарги на високу температуру,  головний бiль,  болi в м'язах,  об'єктивно набряк повiк,  гiперемiя кон'юнтиви, бубон в позавушнiй дiлянцi злiва, лiкар поставив клiнiчний дiагноз "окулобубонна форма туляремiї?" i послав видiлення iз кон'юнтиви очей в лабораторiю особливо небезпечних iнфекцiй. Дослiджуваний матерiал посiяли на щiльне жовткове середовище, ввели пiдшкiрно бiлiй мишi та зробили з нього мазок. Тваринка загинула на 5-й день, на поживному середовищi росту не було, а в мазках - дрiбнi грамнегативнi бактерiї.

А - чи пiдтверджують цi результати клiнiчний дiагноз?

Б - якi дослiдження слiд ще провести?

15. У хворого з високою температурою виявлено збiльшений неболючий лiмфатичний вузол (бубон).  Лiкар поставив алергiчну пробу з тулярином i взяв кров для реакцiї аглютинацiї.  Через 48 годин вiн зробив висновок,  що у хворого туляремiя.

А - на пiдставi яких даних вiн прийшов до цього висновку?

16. При плановому дослiдженнi доярок була поставлена проба Бюрне. У п'яти з 30 проба позитивна. Всi робiтники цiєї ферми прищепленi проти бруцельозу.

А  -  чи  можна на пiдставi позитивної реакцiї Бюрне прийти до висновку,  що цi люди хворi на бруцельоз?

Б - як ставиться проба Бюрне?  Через який час враховують результати?

В - до якого типу алергiчних реакцiй слiд вiднести пробу Бюрне?

Г  - що таке бруцелiн?

17. Хворий К.,  звернувся до лiкаря iз скаргами на пiтливiсть, хвилеподiбну лихоманку, головний i м'язевий бiль, бiль в суглобах. При клiнiчному дослiдженнi був поставлений дiагноз "бруцельоз". Хворому призначенi лабораторнi дослiдження для пiдтвердження дiагнозу.

А - перерахувати лабораторнi дослiдження якi дозволяють пiдтвердити дiагноз "бруцельоз";

Б - з якого  дня захворювання  ставиться  реакцiя  Райта?

В - за якими критерiями оцiнюють позитивну реакцiю Райта?

Г - як вiдрiзнити за  реакцiєю Райта хворих вiд щеплених?

Збудники сибірки.

Виберiть вiрнi вiдповiдi.

Бацила сибiрки має такi властивостi:

1. А - грампозитивна; б - утворює спори; в - утворює капсули в зовнiшньому середовищi; г - перитрих, рухлива; д - стрептобацила, що нагадує за формою "бамбукову тростинку".

2. А - на МПБ утворює придонний рiст у виглядi "жмутика вати"; б - на МПА рiст у виглядi "зiм'ятої батистової хустинки"; в - на МПА краї колонiї у виглядi "лев'ячої гриви"; г - на МПЖ рiст у виглядi "перекинутої ялинки"; д - на кров'яному агарї - гемолiз.

3. А - видiляє набрякоутворюючий фактор i протективний антиген; б - продукує ендотоксини; в - продукує летальний токсин; г - видiляє лецитиназу; д - видiляє ентеротоксин.

4. Антигенна будова бацили сибiрки i реакцiї,  в яких  визначають антигени:

а - О-антиген, аглютинацiї; б - О-антиген, термопреципiтацiї; в - К-антиген, фагоцитозу; г - протективний антиген, преципiтацiї, д - Н-антиген, аглютинацiї.

5. Знераження патогенного матерiалу проводиться:

а - автоклавуванням при 110 С 40 хв; б - кип'ятiнням при 100 С 1 хв; в - автоклавуванням при 120 С 90 хв; г - кип'ятiнням в 1% содовому розчинi протягом 2-х годин; д - спалюванням або зануренням в концентровану сiрчану кислоту.

6. Який  дослiджуваний  матерiал  направляють в лабораторiю при рiзних клiнiчних формах сибiрки:

а - сечу при септичнiй;  б - випорожнення при кишковiй; в - пунктат лiмфовузла при шкiрнiй;  г - гнiй при шкiрнiй;  д - харкотиння при легеневiй.

7. Методи лабораторної дiагностики:

а -  бiологiчний;  б  - IФА;  в - реакцiя термопреципiтацiї;  г - алергiчнi проби; д - бактерiологiчний метод.

8. Бакпрепарати,  що  використовуються для створення активного та пасивного iмунутету:

а - сибiрковий iмуноглобулiн; б - сибiрковий токсин; в - сибiркову вакцину СТI; г - сибiркову вбиту вакцину; д - сибiрковий антитоксин.

 

Ситуацiйнi задачi.

 

9. В клiнiку поступив хворий з попереднiм дiагнозом "сибiрка".  Захворювання почалося з високої температури i появи на зовнiшнiй поверхнi правого передплiччя пухирця дiаметром 2-3 мм, наповненого серозною рiдиною. Пухирець лопнув, i на його мiсцi утворився чорний струп. Три тижнi тому хворий придбав на ринку нового кожуха.

А - якi мiкробiологiчнi методи можна застосувати для встановлення дiагнозу?

Б -  яким  чином  можна  виявити  iнфiкованiсть  кожуха  бацилами сибiрки?

10. В баклабораторiю поступив матерiал з карбункула хворого з пiдозрою на сибiрку. В мазку виявлено грампозитивнi палички, розташованi поодиноко, попарно i короткими ланцюжками, якi нагадують бамбукову тростинку, оточенi капсулою.

А - чи можливо на основi цього мазка виставити дiагноз?

Б - якi методи необхiдно застосувати,  щоб  виявити  етiологiчний фактор захворювання?

11. До лiкаря звернувся робiтник цеху по сортуванню шкiряної сировини зi скаргами на високу температуру (39 С),  головний бiль,  слабкiсть.  Вiдчув себе погано за день до того,  як на передплiччi з'явилась свербляча пляма,  яка потiм перетворилась на пухiрець i карбункул з кiркою багрово-червоного кольору i чорною плямою в центрi. Лiкар запiдозрив у хворого сибiрку i поставив алергiчну пробу з антраксином. Через 48 год на мiсцi уколу утворилась гiперемiя та iнфiльтрат розмiром 4 мм.

А - як ви оцiните результат проби з антраксином?

Б - чи можна на основi цього повнiстю вiдкинути дiагноз сибiрської виразки?

В -  якi  методи  лабораторної дiагностики слiд застосуватии для встановлення дiагнозу?

 

Збудники газової анаеробної інфекції.

1. Збудникам  газової анаеробної iнфекцiї характернi такi властивостi:

а - C. perfringens рухома; б - C. perfringens має капсулу; в - C. novyi утворює спори; г - C. novyi має капсулу; д - C. septicum рухома;

2. Особливостi росту збудникiв на поживних середовищах:

а - ростуть на простих поживних середовищах; б - на кров'яному агарi утворюють зони гемолiзу; в - на цукровому бульйонi рiст у виглядi плiвки; г - ростуть на середовищi Кiтт-Тароццi; д - колонiї утворюються в товщi агару.

3. Токсиноутворення C perfringens:

а - продукує альфа-гемолiзин; б - не видiляють лейкоцидин; в - продукують ентеротоксин; г - не мають некротичного фактора; д - мають ферменти вiрулентностi.

4. Токсиноутворення iнших збудникiв газової анаеробної iнфекцiї:

а - альфа-токсин C. novyi має летальну дiю; б - альфа-токсин С. hystolyticum викликає цитопатогенний ефект; в - C. septicum не має гемолiтичних властивостей; г - C. septicum продукує ферменти агресiї; д - C. sordellii видiляє гемолiзин.

5. Методи лабораторної дiагностики:

а - алергiчний;  б - бактерiологiчний; в - реакцiя нейтралiзацiї; г - РЗК; д - бiологiчна проба.

 

Ситуацiйна задача.

 

6. У потерпiлого в траспортнiй пригодi було пошкоджено стегно.  Рана стегна глибока,  до неї потрапили шматки одягу та часточки грунту.  Через 2 год пiсля травми проведено первинну хiрургiчну обробку рани та накладено шви. На другий день стан хворого рiзко погiршився, стегно збiльшилось в об'ємi, шкiра блiда, блискуча, м'язева тканина пiсля зняття швiв має вигляд вареного м'яса, видiлення з рани пiнистi, з неприємним запахом, при пальпацiї шкiри навколо рани вiдчувається крепiтацiя.

А - яке захворювання можна запiдозрити у хворого?

Б - якi мiкроорганiзми можуть викликати це захворювання?

В -  якi  методи  лабораторної  дiагностики  слiд застосувати для пiдтвердження дiагнозу?

 

Збудники правця i ботулiзму.

Виберiть вiрнi вiдповiдi.

1. Збудник  правця має такi морфологiчнi та тинкторiальнi властивостi:

а - палички;  б - має капсулу; в - має джгутики; г - утворює спори; д - грамнегативнi; е - грампозитивнi.

2. Культуральнi властивостi збудника:

а - аероб; б - анаероб;  в - росте на  простих поживних середовищах; г  -  росте  на середовищi Кiтт-Тароццi;  д - дає гемолiз на кров'яному агарi.

3. Токсиноутворення збуднику правця:

а - видiляє ентеротоксини;  б - видiляє тетаноспазмiн;  в  -  має некротичний фактор; г - видiляє тетанолiзин; д - продукує ферменти вiрулентностi.

4. Бакпрепарати,  що  використовуються для створення активного та пасивного iмунiтету:

а - АКДС; б - ТАВte; в - протиправцева сироватка; г - БЦЖ; д - АД.

5. Збудникам ботулiзму характернi такi властивостi:

а - рухомi;  б - мають капсулу; в - утворюють спори; г - в препаратах розмiщується ланцюжком; д - грамнегативнi.

6. Рiст збудникiв на поживних середовищах:

а - в аеробних умовах; б - ростуть на казеїнових середовищах; в - на кров'яному агарi - зона гемолiзу;  г - ростуть  на  середовищi Кiтт-Тароццi; д - на середовищi Плоскирєва.

7. Токсиноутворення збудникiв ботулiзму:

а - продукують екзотоксини; б - не видiляють гемолiзин; в - мають нейротоксин; г - продукує ентеротоксин; д - не видiляють ферменти вiрулентностi.

8. Методи лабораторної дiагностики:

а - бактерiологiчний; б - алергiчний; в - бiологiчний; г - РЗК; д - реакцiя нейтралiзацiї.

9. Якi  специфiчнi  препарати  використовуються  для лiкування та профiлактики ботулiзму:

а - анатоксин;  б - ботулiнiчна вакцина; в - протиботулiнiчна сироватка; г - бактерiофаг; д - iмуноглобулiн.

 

Ситуацiйнi задачi.

 

10. Потерпiлому   в   автомобiльнiй   катастрофi   пiсля  надання хiрургiчної допомоги було введено 3000  МО  протиправцевої  антитоксичної сироватки.

А - як треба вводити сироватку, щоб не було ускладнень?

Б - на який строк у хворого буде створений iмунiтет?

11. В iнфекцiйне вiддiлення поступив хворий з дiагнозом "правець". Два мiсяцi тому йому пiсля травми вводили протиправцеву антитоксичну сироватку. За вказаний час нiяких травм не було.

А - чи мiг розвинутися правець у цього хворого?

Б - за якими клiнiчними ознаками  лiкар  може  поставити  дiагноз "правець"?

В - чому у цього хворого розвинувся правець?

Г - якi ви можете виявити помилки лiкаря?

Д - який iмунiтет створює сироватка і  на який строк ?

12. Родина С. була госпiталiзована в iнфекцiйне вiддiлення з такими симптомами: афонiя, затруднене ковтання, зниження слуху, розлад акомодацiї (двоїння в очах), порушення дихання. Хвороба закiнчилася летально. При вивченнi причини виникнення iнтоксикацiї у цiєї родини в бактерiологiчнiй лабораторiї проведено дослiдження залишкiв рибних консервiв, якi вживалися потерпiлими в їжу.

А - про який збудник харчової iнтоксикацiї можна подумати в даному випадку?

Б - якi методи дiагностики треба застосувати при дослiдженнi  залишкiв їжi?

В - як могли бути iнфiкованi рибнi консерви?

 

Вихідний рівень знань та

Студент повинен знати:

1. Біологічні властивості збудників чуми, ієрсиніозів, туляремії, бруцельоза, газової анаеробної інфекції, правця, ботулізму.

2. Джерела інфекції, механізми передачі та фактори передачі захворювань, які вони викликають.

3. Методи лабораторної діагностики чуми, ієрсиніозів, туляремії, бруцельоза, газової анаеробної інфекції, правця, ботулізму.

4. Методи профілактики чуми, ієрсиніозів, туляремії, бруцельоза, газової анаеробної інфекції, правця, ботулізму.

 

Студент повинен вміти:

1. Виготовити мазок, забарвити його за методом Грама.

2. Поставити реакцію аглютинації та інтерпретувати її результати.

3. Поставити реакцію кільцепреципітації та інтерпретувати її результати.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Збудники чуми та ієрсиніозів.

1. В,  г. 2. А, б, д. 3. А, б, в, г, д. 4. А, б, г. 5. А, в, г. 6. А, б, в, г,д. 7. А, б, в, г. 8. А, б, в, г, д. 9. А - на середовищi лiзогенна культура iєрсiнiй; б - перед посiвом на поверхню середовища наносять специфiчну антифагову сироватку; в - реакцiю iмунофлюоресценцiї,  видiлити чисту культуру,  бiологiчна проба. 10. А - можна; б - так; в - видiлити чисту культуру, тест на рухливiсть, рiст на голодно-кислому агарi, лiзис чумним бактерiофагом, вiдсутнiсть ферментацiї рамнози, аглютинацiя протичумною сироваткою, патогеннiсть для тварин. 11. А - ввести живу вакцину; б - iмунiтет зберiгається протягом року, необхiдна ревакцинацiя через 8-12 мiсяцiв.

Збудники туляремії та бруцельозу.

1. Б,  д.  2. Б, в, г, д. 3. А, б, в. 4. А, в, г. 5. А, в, г, д. 6. А, б, в, д. 7. А. 8. А, б, д. 9. А, б, в, г, д. 10. Б, д. 11. А, б, в, г, д. 12. Б, в, г, д. 13. Г. 14. А - так; б - зробити мазки-вiдбитки, посiв з органiв тканин на щiльне жовткове середовище з наступною iдентифiкацiєю збудника. 15. А - позитивна алергiчна проба (припухлiстьi почервонiння понад 0,5 см), позитивна реакцiя аглютинацiї, титр 1:100. 16. А - нi; б - на передплiччi внутрiшньошкiрно вводять 0,1 мл бруцелiну (облiк реакцiї Бюрне проводиться через 24-48 годин),  спостерiгається гiперемiя, iнфiльтрат розмiром 3х3 см; в - до гiперчутливостi сповiльненого типу; г - фiльтрат 3-4 тижневої вбитої нагрiванням бульйонної культури трьох видiв бруцел. 17. А - реакцiя Райта, Хеддельсона,  опсонофагоцитарна проба, РЗК, РНГА, алергiчна проба; б - з початку другого тижня захворювання; в - позитивна - при розведеннi сироватки хворого - 1:200, сумнiвна - 1:50; г - повторна постановка реакцiї Райта з метою виявлення наростання титру антитiл.

Збудники сибірки.

1. А, б, д. 2. А, в, д. 3. А, в. 4. Б, в. 5. В, г, д. 6. Б, г, д. 7. А, в, г. 8. А, в. 9. А - бактерiоскопiчний, бактерiологiчний, бiологiчний; б - реакцiя термопреципiтацiї за Асколi. 10. А - нi, тому що є мiкроорганiзми, подiбнi до бацил сибiрки; б - бактерiологiчний, бiологiчний. 11. А - проба негативна, так як дiаметр гiперемiї та iнфiльтрату менше 8 мм; б - нi, не можна, тому що можуть бути випадки негативної реакцiї на антраксин у людей, хворих на сибiру; в - бактерiологiчний метод.

Збудники газової анаеробної інфекції.

1. Б, в, д. 2. Б, г, д. 3. А, в, д. 4. А, б, г, д. 5. Б, в, д. 6. А - газова анаеробна iнфекцiя; б - клостридiї; в - бактерiологiчний i бiологiчний методи; г - полiвалентну антитоксичну сироватку "Дiаферм".

Збудники правця i ботулiзму.

1. А,  в,  г,  е. 2. Б, г, д. 3. Б, г, д. 4. А, б, в, д. 5. А, в. 6. Б, в, г. 7. А, в. 8. А, в, д. 9. В, д. 10. А - провести проби на чутливiсть до чужерiдного бiлка, вводити iмунну сироватку за методом Безредки; б - до двох мiсяцiв. 11. А - так; б - тризм жувальної мускулатури, спазм мiмiчної мускулатури, опiстотонус, тонiчне напруження м'язiв потилицi; в - хворому вводили тiльки антитоксичну сироватку, яка створює пасивний нетривалий iмунiтет; г - не ввели протиправцевий анатоксин, не з'ясували строки активної iмунiзацiї; д - пасивний, антитоксичний, до мiсяця. 12. А - клостридiї ботулiзму; б - бактерiологiчний, реакцiя нейтралiзацiї на бiлих мишах; в - неякiсна стерилiзацiя.

 

Джерела інформації:

Матеріали підготовки 17

А – Основні: 1. Пяткін К Д., Кривошеїн Ю.С. «Мікробіологія», Київ.: «Вища школа», 1992, С. 221-226, 234-240, 256-273.

2. Климнюк С.І., Ситник І.О.,  Творко М.С.Широбоков В.П. «Практична мікробіологія», Тернопіль.: «Укрмедкнига», 2004, С. 223-257.

 

В – Додаткові: 1. Поздеев О.К. Медицинская микробиология.– М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.– С. 299-303, 317-331, 365-371, 392-396.

 

 

 

Методичну вказівку склав проф. С.І. Климнюк

 

Затверджено на засіданні кафедри

24.12.2012 р. протокол № 5

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«24.09. 2013 р. Протокол №3