ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

Навчальна програма з

«Фізіології»

Кафедра нормальної фізіології

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.12010102

“Сестринська справа”

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з фізіології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ - ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105 напряму підготовки 1101 "Медицина", бо вивчення фізіології здійснюється впродовж ІІІ і ІV семестрів 2-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з фізіології для зазначених спеціальностей.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина";

експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТ8) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" кваліфікації "Лікар" у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації України за спеціальностями "Лікувальна справа", "Педіатрія", "Медико-профілактична справа";

рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 "Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 "Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін";

наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 "Про заходи щодо реалізації положень Булонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти";

інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Нормальна фізіологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами патофізіології та пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з фізіології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій у процесі життєдіяльності.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів фізіології.

Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними, бо передбачають:

1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях або на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп'ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

2)дослідження функцій у здорової людини;

3)вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрі гомеостазу, механізмів регуляції та ін.), що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.

Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати протоколи проведених досліджень, де зазначати мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.

Кафедри фізіології мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп'ютерні тести, розв'язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, аналіз і оцінка результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; контроль практичних навичок, інші.

Опис навчального плану з дисципліни “Нормальна фізіологія”

План навчального процесу

Курс	Всього годин занять	В т.ч.			Вид контролю
		Лекції	Практ. заняття	Самостійна робота студентів
І	135	24	60	51
І семестр	61	10	30	21
ІІ семестр	74	14	30	30	Іспит

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ – «НОРМАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ»

Мета вивчення фізіології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни

• Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів.

• Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію.

• Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем.

• Аналізувати стан здоров'я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.

• Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму.

• Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини.

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму.

• Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

І. ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ

Основні поняття фізіології

Фізіологічна характеристика функцій. Функція, її параметри. Взаємовідношення структури і функції. Вікові зміни функцій. Клітина, її будова і функції. Тканин організму (м'язова, нервова, залозиста, епітеліальна), особливості їх структури і функції.

Поняття про регуляцію функцій. Рівні регуляції функцій. Механізм регуляції функцій: нервовий, гуморальний.

Фізіологія збудливих тканин

Подразливість і збудливість як основа реакції тканин на подразнення. Подразнення. Збудження і гальмування як діяльний стан збудливих тканин, їх фізіологічна роль. Клітинні мембрани. Будова і функції мембран, рецептори мембран. Мембранні канали і насоси. Внутрішньоклітинні посередники.

Мембранний потенціал (МП), його походження. Іонні градієнти клітини, механізми їх підтримання. Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Потенціал дії (ПД), його фази і походження. Співвідношення фаз збудливості з фазами ПД і іонні проникності мембран. Рефрактерність, її причини і значення.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безмієліновим і мієліновим волокнам. Закони проведення збудження по нервових волокнах: двосторонність, ізольоване проведення, функціональна неспецифічність, їх значення для клініки. Аксонний транспорт.

Синапс. Будова і класифікація синапсів. Механізм передачі збудження в синапсах. Медіатори, їх синтез, перехід в синаптичну щілину, взаємодія з рецепторами постсинаптичної мембрани. Постсинаптичні потенціали: збуджуючий (ЗПСП) і гальмівний (ГПСП).

Фізіологія м'язів. Види і режим м'язових скорочень. Одиночне скорочення і його фази. Сумація скорочень і тетанус. Сила і робота м'язів. Динамометрія. Закон середніх навантажень. Сучасні теорії м'язового скорочення і розслаблення. Електроміографія. Основні відмінності в будові і функціонуванні скелетних та гладких м'язів.

Фізіологія центральної нервової системи (ЦНС)

Роль ЦНС в пристосувальній діяльності організму. Нейрон як структурно-функціональна одиниця ЦНС. Його функції. Нейроглія, її функціональне значення. Класифікація нейронів.

Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. Рефлекс як закономірна реакція організму на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Рефлекторний шлях. Зворотна аферентація, її значення. Поняття про пристосувальний результат. Трофічна функція ЦНС. Гемато-енцефалічний бар'єр, його структура і функція.

Регуляція рухів і м'язевого тонусу. Фізіологічна характеристика пропріорецепції. Спинальні рухові системи. Клінічно-важливі спинальні рефлекси у людини. Спинальні механізми регуляції м'язевого тонусу і фізичних рухів. Рухові функції стовбура мозку. Пізні та установчі рефлекси (лабіринтні, шийні, фіксація погляду, статичні та стато-кінетичні рефлекси, орієнтовні рефлекси). Роль мозочку в управлінні позою, тонусом м'язів, координацією рухів. Функції базальних гангліїв в організації рухів і їх роль в формуванні м'язового тонусу та складних рухових актів, в організації та реалізації рухових програм. Роль лімбічної системи та кори великих півкуль в регуляції рухів, інтегративна функція ЦНС в організації рухів (міжцентральні взаємодії моторних відділів ЦНС). Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.

Нервова регуляція вегетативних функцій. Структурно-функціональні особливості вегетативної нервової системи. Симпатичний, парасимпатичний та метасимпатичний відділи. Принципи організації еферентного ланцюга вегетативних рефлексів. Вегетативні ганглії, їх функції. Прегангліонарні та постгангліонарні нервові волокна і їх функціональна різниця. Механізми передачі збудження у вегетативних гангліях.

Види рецепторів (холінергічні, адренергічні, пуринергічні, серотонінергічні та інші).

Медіатори та блокатори вегетативної нервової системи. Вплив симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на органи. Ієрархія вегетативних центрів. Гіпоталамус – інтегративний центр вегетативних функцій, його роль в інтеграції соматичних, вегетативних та ендокринних механізмів в управлінні гомеостазу, в формуванні мотивацій, емоцій, стресу, біоритмів. Особливість гіпоталамічних нейронів (нейрорецепція, нейросекреція, величина кровотоку). Роль лімбічної системи, кори великих півкуль, ретикулярної формації, мозочка, спинного мозку в регуляції вегетативних функцій. Вегетативні рефлекси. Вікові зміни вегетативної нервової системи.

Інтегративні функції таламуса. Кора великих півкуль головного мозку. Роль кори в формуванні системної діяльності організму.

Аферентні, еферентні і асоціативні області кори. Сучасні уявлення про локалізацію функцій в корі. Електрична активність головного мозку, її клінічне значення.

Гуморальна регуляція функцій організму

Фактори гуморальної регуляції. Характеристика і класифікація фізіологічно активних речовин. Негативний зв'язок в механізмах гуморальної регуляції. Взаємозв'язок нервової і гуморальної регуляції.

Фізіологія залоз внутрішньої секреції

Структурно-функціональна організація ендокринної системи. Ендокринні залози та ендокринні клітини. АПУД-система. Основні механізми дії гормонів. Зв'язок залоз внутрішньої секреції і нервової системи. Саморегуляція ендокринної системи. Транс- і парагіпофізарна система. Нейросекрети гіпоталамуса: ліберини та статини. Функціональний зв'язок гіпоталамуса з гіпофізом. Гіпофіз. Гормони аденогіпофіза. Функція мозкового шару надниркових залоз. Участь ендокринної системи в інтегративній пристосувальній діяльності організму.

Гормональна регуляція метаболізму. Тиреоїдні гормони і їх роль в регуляції обміну речовин і енергії, в рості і розвитку організму. Ендокринна функція підшлункової залози. Роль гормонів в регуляції вуглеводного, білкового і ліпідного обміну. Регуляція ендокринної функції підшлункової залози. Участь гормонів кіркового шару надниркових залоз в регуляції обміну речовин.

Гормональна регуляція мінерального обміну. Мінералокортикоїди надниркових залоз, кальцитонін щитоподібної залози. Прищитоподібні залози і їх роль в регуляції гомеостазу кальцію і фосфору.

Гормональна регуляція статевих функцій організму. Статеві залози. Чоловічі і жіночі статеві гормони, їх роль в регуляції обміну речовин і функцій організму. Статеві цикли. Ендокринна функція плаценти. Регуляція ендокринної функції статевих залоз. Вікові зміни функцій статевих залоз і їх впливи на розвиток організму.

Епіфіз. Гормони, їх роль в регуляції функцій організму ("біологічний годинник" та інші).

Виделкова залоза, її функції. Гормони периферичних органів (система АПУД), тканинні гормони. Вікові особливості ендокринної системи.

ІІ. ФІЗІОЛОГІЯ ОКРЕМИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ

Рідинні середовища організму. Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз і його регуляція.

ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ

Кров. Поняття про систему крові. Основні функції крові. Склад і кількість крові у людини. Основні фізіологічні константи крові.

Плазма, її склад. Гематокрит. Осмотичний і онкотичний тиск.

Еритроцити. Будова, кількість, функції. Будова та властивості гемоглобіну, його сполуки. Кількість гемоглобіну. Критерій насичення еритроцитів гемоглобіном (середня концентрація гемоглобіну, колірний показник), його визначення. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та фактори, які впливають на неї. Поняття про еритрон. Гемоліз, його види.

Захисні реакції організму. Лейкоцити, їх кількість, види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Лейкоцитарна формула, функцій різних видів лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.

Тромбоцити, їх будова, кількість, функції. Гемостаз. Процес зсідання крові і його значення. Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь в зсіданні крові (плазменні, тромбоцитарні, лейкоцитарні, тканинні). Фази зсідання крові. Фібриноліз. Роль судинної стінки в регуляції зсідання крові і фібринолізі. Регуляція зсідання крові: прискорюючі і уповільнюючі механізми зсідання. Лабораторні методи дослідження крові. Вікові зміни системи гемостазу.

Групи крові (система АВО, резус-система, інші системи). Методи визначення груп крові. Правила переливання крові. Кровозамінні розчини. Кровотворення і його регуляція. Вікові зміни системи крові.

Лімфа, її склад, кількість, функція. Позасудинні рідини організму (інтерстиціальна, спинномозкова, синовіальна, плевральна, перитоніальна, рідина очного яблука, слиз), їх роль в забезпеченні життєдіяльності клітин організму.

Серце. Міокардіоцити і провідна система серця, їх будова і функціональне значення. Фізіологічні властивості міокарда і їх особливості (збудливість, провідність, скорочуваність). Автоматизм серця. Провідна система, її функціональні особливості. Серцевий цикл. Систолічний і хвилинний об'єм крові, серцевий індекс. Зовнішні прояви серцевої діяльності (електричні, звукові, механічні), їх походження і фізіологічні основи методів дослідження (елекрокардіографія, фонокардіографія, ультразвукова кардіографія, інвазивні дослідження скоротливої здатності міокарду та інші). Регуляція серцевої діяльності (міогенна, гуморальна, нервова). Вікові зміни серцевої діяльності.

Системний кровообіг. Функціональна класифікація кровоносних судин. Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Загальний периферичний опір судин. Фактори, що забезпечують рух крові по судинах високого і низького тиску. Швидкість руху крові в різних відділах системи кровообігу. Час повного круговороту крові. Фізіологічна характеристика резистивних судин. Кров'яний тиск, його види (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній, артеріальний, капілярний, венозний). Фактори, що визначають величину кров'яного тиску. Лінійна і об'ємна швидкість кровотоку в різних відділах системи кровообігу. Фізіологічні основи методів вимірювання кров'яного тиску в експерименті і клініці. Артеріальний пульс, його основні параметри.

Мікроциркуляція. Морфо-функціональна характеристика основних структур мікроциркуляторного русла. Мікроциркуляція, її роль в механізмі обміну рідини й різних речовин між кров'ю і тканинами.

Фізіологічна характеристика ємкісних судин. Поворот крові до серця. Депо крові, його відносність. Венозний пульс, флебограма.

Тонус судин і його регуляція.

Система кровообігу новонародженого. Кровообіг в міокарді, його особливості і механізми регуляції.

Вікові особливості системи кровообігу.

ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ДИХАННЯ

Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна класифікація дихальних шляхів. Регуляція їх просвіту. Значення миготливого епітелію. Вентиляція легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень.

Механізм вдиху. Тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні. Еластичні властивості легень і стінок грудної порожнини. Поверхневе напруження альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання.

Газообмін в легенях. Відносна постійність складу альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених в крові, методи його вимірювання. Парціальний тиск (РСО₂, РО₂) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між пвітрям, що вдихається, та альвеолярною газовою сумішшю, альвеолами і кров'ю.

Транспорт газів (О₂ і СО₂) кров'ю. Гемоглобін. Міоглобін. Вміст О₂ і СО₂ в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Газообмін між кров'ю і тканинами. Напруження О₂ і СО₂ в тканинній рідині й клітинах.

Регуляція дихання. Структури ЦНС, що забезпечують періодику. Вплив газового складу і рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання.

Центральні і периферичні хеморецептори, їх значення в забезпеченні газового гомеостазу. Зміни вентиляції легень при гіперкапнії і гіпоксії. Механорецептори легень, їх значення в саморегуляції частоти і глибини дихання.

Дихання при фізичній роботі, при підвищеному і зниженому барометричному тиску. Резервні можливості системи дихання. Захисні дихальні рефлекси.

ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ

Суть процесу травлення. Уявлення про харчовий центр.

Травлення: його типи (внутрішньоклітинне, порожнинне, мембранне), основні етапи. Травний канал, його функції (секреція, моторика, всмоктування). Механізми регуляції травлення. Гастроінтестинальні гормони. Фази секреції головних травлених залоз.

Фізіологічні основи дослідження функцій травного каналу.

Травлення в порожнині рота. Механічна та хімічна обробка їжі. Слиновиділення. Методи дослідження, кількість, склад і властивості слини, її значення для травлення.

Смаковий аналізатор. Класифікація смакових відчуттів. Ковтання, його фази. Травлення в шлунку, його роль. Секреторна діяльність шлункових залоз. Методи дослідження. Склад і властивості шлункового соку. Фази секреції шлунку. Регуляція секреції шлункових залоз. Моторна і евакуаційна діяльність шлунку, її регуляція.

Травлення в тонких кишках. Зовнішньо-секреторна діяльність підшлункової залози. Кількість, склад і властивості соку підшлункової залози, його роль. Нервова та гуморальна регуляція панкреатичної секреції.

Роль печінки в травленні. Утворення жовчі, її склад і властивості. Методи дослідження. Печінкова і міхурова жовч. Участь жовчі в травленні. Регуляція утворення жовчі і її виділення в дванадцятипалу кишку.

Кишкова секреція. Склад і властивості кишкового секрету. Методи дослідження. Регуляція кишкової секреції. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин. Моторна діяльність тонких кишок, її роль в травленні.

Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишок, її роль. Моторика товстої кишки.

Всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин і різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів. Регуляція всмоктування.

ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ

Енергетичний обмін. Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем як основні умови життя і збереження гомеостазу. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс приходу і витрат речовин.

Енергетичний баланс організму. Облік приходу і витрат енергії, фізична калориметрія, калорійна цінність різних харчових речовин (фізична і фізіологічна). Пряма і непряма калориметрія (дослідження енерговитрат за допомогою повного і неповного газового аналізу, за частотою серцевих скорочень). Калорійний коефіцієнт кисню. Дихальний коефіцієнт. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Робочий обмін. Енергетичні затрати організму при різних видах праці.

Фізіологічні норми харчування. Потреба в білку в залежності від віку, виду праці і стану організму (вагітність, період лактації та інші). Добова потреба в жирах, вуглеводах, мінеральних солях і вітамінах. Фізіологічні основи раціонального харчування.

Вітаміни, їх роль. Загально-біологічна характеристика основних груп вітамінів.

СИСТЕМА ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ

Постійність температури внутрішнього середовища як необхідна умова нормального протікання метаболічних процесів. Температура людини, її добові коливання. Температура різних ділянок шкіри і внутрішніх органів людини. Фізична і хімічна терморегуляція. Обмін речовин як джерело утворення тепла. Роль окремих органів в теплопродукції. Тепловіддача. Способи віддачі тепла з поверхні тіла (випромінювання. проведення, конвекція, випаровування). Фізіологічні механізми тепловіддачі (кровотік в судинах шкіри), потовиділення та інші).

Периферичні і центральні терморецептори. Центр терморегуляції. Нервові і гуморальні механізми терморегуляції.

ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ВИДІЛЕННЯ

Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний тракт). Їх участь в підтримці гомеостазу організму.

Нирки. Нефрон як морфо-функціональна одиниця нирки. Кровообіг в нирці, його особливості. Основні процеси сечоутворення (клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція). Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Реабсорція в канальцях і механізми її регуляції. Кінцева сеча і її склад. Нейрогуморальна регуляція сечоутворення (роль нервової системи і гормонів – АДГ, альдостерону, передсердно-натрійуретичного гормону та інші). Роль нирок в підтриманні азотистого балансу, осмотичного тиску рН крові, об'єму циркулюючої крові.

Виділення сечі із організму, регуляція. Фізіологічні основи методв дослідження функції нирок.

РЕПРОДУКЦІЯ

Стадії відтворення (формування статевого дозрівання, формування і реалізації статевої мотивації, вагітність, пологи, годування молоком дитини, її виховання).

Анатомо-фізіологічні основи відтворення. Регуляція статевих функцій.

АНАЛІЗАТОРИ

Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів в пізнаванні світу.

Функціональна організація аналізаторів. Рецептор: поняття, класифікація. Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони. Методи дослідження збудливості рецепторів.

Провідниковий відділ аналізатора. Специфічні і неспецифічні шляхи. Таламус – колектор аферентних шляхів.

Кірковий відділ аналізатора. Локалізація аферентних функцій.

Фізіологічні основи методів дослідження аналізаторів.

Зоровий аналізатор. Рецепторний апарат. Фотохімічні процеси в рецепторах сітківки при дії світла. Поле зору. Рефракція і акомодація. Провідниковий і кірковий відділи аналізатора. Роль правої і лівої півкуль в зоровому сприйманні. Сучасні уявлення про сприймання кольору. Основні форми порушення кольорового сприйняття.

Слуховий аналізатор. Звукосприймаючий, звукопровідниковий та звукоаналізуючий апарати. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторів. Теорія сприйняття звуків.

Вестибулярний аналізатор. Рецепторний апарат. Центральні вестибулярні шляхи. Роль вестибулярного аналізатора в оцінці положення тіла в просторі і при його переміщенні. Тренування вестибулярного апарату.

Сомато-сенсорний аналізатор, його структура і функція.

Ноцицепція. Біологічне значення болю, проекційний і відображений біль. Сучасні уявлення про ноцицептивну систему. Антиноцицептивна система. Фізіологічні основи знеболювання і наркозу.

Нюховий аналізатор. Рецепторний. провідниковий і кірковий відділи. Класифікація запахів, теорія їх сприймання.

Інтероцептивний аналізатор. Його роль в підтримці гомеостазу. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи.

ІНТЕГРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ

Природжені форми поведінки (безумовні рефлекси і інстинкти), їх значення для пристосувальної діяльності організму. Мотивації. Вища нервова діяльність (ВНД).

Об'єктивні методи дослідження ВНД. Кмовний рефлекс як форма пристосування тварин і людини до змінних умов існування. Гальмування умовних рефлексів.

Пам'ять, її види і механізми. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль. Динамічний стереотип, його фізіологічна суть, значення для навчання і набування трудових навичок. Типи ВНД, їх класифікація, характеристика, методи дослідження. Роль виховання.

Емоції, їх біологічна роль. Класифікація. Теорія емоцій. Нейрофізіологічний субстрат емоцій. Роль емоцій в цілеспрямованій діяльності людини. Емоційне напруження (емоційний стрес). Роль емоційних напружень у виникненні неврозів, розвитку гіпертензивних станів і інших психосоматичних захворювань у людини.

Неспання. Сон, його види і фази. Снобачення. Гіпноз. Особливості ВНД людини і відміна її від тварин. Перша і друга cигнальні системи.

Мова. Функції мови. Механізм утворення голосу. Функціональна асиметрія кори великих півкуль, зв'язана з розвитком мови у людини. Фізіологічні методи дослідження мови у людини. Образне і вербальне мислення. Роль мозкових структур в процесі мислення.

Свідомість.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Фізіологічні основи трудової діяльності. Сила, витривалість, працездатність. Особливості фізичної і розумової праці. Нервово-гуморальні механізми забезпечення трудової діяльності.

Втома як реакція цілісного організму. Фактори сприяння розвитку втоми. Активний відпочинок і його механізм. Гіпокінезія. Методи дослідження трудової діяльності.

Фізіологія адаптації. Біологічні і соціальні фактори адаптації. Механізми розвитку адаптивних реакцій.

Тематичний план лекцій

№ з/п	Тема лекції	Кількість годин
1.	Фізіологія як наука. Біоелектричні явища в збудливих тканинах	2
2.	Фізіологія спинного мозку і стовбура мозку.	2
3.	Фізіологія півкуль головного мозку та мозочка.	2
4.	Фізіологія автономної нервової системи. Фізіологія ендокринної системи.	2
5.	Фізіологія системи крові.	2
6.	Фізіологічні властивості серця	2
7.	Нейрогуморальна регуляція серця.	2
8	Фізіологія мікроциркуляції, венозної та лімфатичної системи. Регуляція кровообігу.	2
9	Фізіологія дихальної системи.	2
10	Фізіологія травлення.	2
11	Механізм сечоутворення. Роль нирок у підтриманні гомеостазу організму.	2
12	Фізіологія аналізаторів.	2
	Всього	24 год.

Тематичний план практичних занять

спеціальність 5.12010102 "Сестринська справа"

№ з/п	Тема заняття	Кількість годин
1	Біоелектричні явища в нервових клітинах електрофізіологічні властивості м’язових клітин. Фізіологія спинного мозку.	6
2	Фізіологія заднього, середнього та проміжного мозку. Функціонування великих півкуль головного мозку і мозочка. Фізіологія кори великих півкуль.	6
3	Фізіологія автономної нервової системи. Роль автономної нервової системи в регуляції функцій внутрішніх органів. Центральна регуляція автономних функцій організму.	6
4	Фізіологія системи крові. Еритрон. Фізіологія лейкоцитів. Лейкоцитарна формула..	6
5	Cудинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз. Коагуляційний (вторинний) гемостаз.	6
6	Фізіологічні властивості серця. Формування нормальної електрокардіограми. Насосна робота серця нейрогуморальна регуляція діяльності серця.	6
7	Біомеханіка дихального акту. Вентиляція легень. Регуляція дихання.	6
8	Травлення в шлунку і кишках. Всмоктування в травному тракті. Моторна функція шлунково-кишкового тракту.	6
9	Фізіологія нирок. Сечоутворення. Роль системи виділення в підтриманні гомеостазу організму.	6
10	Фізіологія аналізаторів. Ноцицептивно-антиноцицептивна система. Умовно-рефлекторна діяльність організму.	6
	Всього:	60

Тематичний план самостійної позааудиторної роботи

№№ п/п	Тема самостійної роботи	К-сть годин
1.	Історія розвитку фізіології	2
2.	Фізіологія іонних каналів і помп	2
3.	Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція	2
4.	Визначення роботи і сили м’язів. Втома м’язів	3
5.	Види тетанусу. Поняття про оптимум і песімум	2
6.	Функції опорно-рухового апарату людини	2
7.	Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія	2
8.	Кровопостачання мозку. Поняття про ліквор, гематоенцефалічний бар’єр	2
9.	Роль ретикулярної формації та лімбічної системи в інтегративній діяльності центральної нервової системи	2
10.	Електро- і ехоенцефалографія як методи дослідження центральної нервової системи	2
11.	Вікові зміни функцій центральної нервової системи	2
12.	Функції гангліїв вегетативної нервової системи	2
13.	Вікові зміни вегетативної нервової системи	2
14.	Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів	1
15.	Механічні і звукові прояви серцевої діяльності	1
16.	ЕКГ як метод дослідження серцевої діяльності	1
17.	Рух крові по венах	1
18.	Регуляція об’єму циркулюючої крові. Кров’яне депо	2
19.	Умовно-рефлекторна регуляція серцевої діяльності	1
20.	Кровозамінники	1
21.	Регуляція зсідання крові. Визначення його показників. Механізми протизсідальної системи	2
22.	Кровотворення, його регуляція	1
23.	Роль сурфактанту і плеври у забезпеченні дихальної функції	1
24.	Фізіологія дихання при м’язовій роботі. Штучне дихання	1
25.	Моторна функція органів ротової порожнини і шлунку	1
26.	Значення мікрофлори товстої кишки	1
27.	Антитоксична і гемодинамічна функції печінки	2
28.	Функції печінки	1
29.	Обмін енергії при фізичній і розумовій праці	2
30.	Вітаміни. Їх роль в обміні речовин	1
31.	Регуляція ізотермії. Гіпо- і гіпертермія	1
32.	Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху	1
33.	Больова чутливість, механізми її забезпечення	1
34.	Пам’ять, механізми пам’яті	1
35.	Фізіологія сну	1
	Всього	51

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули практичних навичок

№ з/п	Назва практичної навички	Рівень опанування	Лінія матрикула	Назва теми уматрикулі
1	Визначити м’язову силу кисті (динамометрія)	5	ІІ	Нервова регуляція функцій організму.
2	Визначити гемоглобін за допомогою ціанметгемоглобінового методу	2	ІІ	Система крові.
3	Підрахувати кількість еритроцитів в камері Горяєва	3	ІІ	Система крові.
4	Підрахувати лейкоцитарну формулу здорової людини	3	ІІ	Система крові.
5	Визначити швидкість осідання еритроцитів	3	ІІ	Система крові.
6	Визначити групу крові в системі АВО за стандартними гемаглютинуючими сироватками і моноклональними антитілами	3	ІІ	Система крові.
7	Визначити резус-належність крові в системі СDE за моноклональними антитілами	3	ІІ	Система крові.
8	Реєструвати електрокардіограму в стандартних, підсилених і грудних відведеннях	2	ІІ	Система кровообігу.
9	Пальпаторно дослідити артеріальний пульс на променевій артерії	5	ІІ	Фізіологія сенсорних систем.
10	Визначити гостроту центрального зору	3	ІІ	Фізіологія сенсорних систем.

Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня

Критерії оцінювання підготовки, активності і знань студентів з фізіології

під час семінарського заняття

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
І. Початковий	1	Зміст навчального матеріалу не розкрито; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології;.
	2	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; наведено елементарні приклади й ознаки фізіологічних процесів; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології;
	3	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; фрагментарно охарактеризовано окремі фізіологічні процеси; допущені помилки у визначенні понять при використанні термінології;
II. Середній	4	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, дано визначення окремих фізіологічних процесів; неповно охарактеризовано функціональні механізми фізіологічних процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять.
	5	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; дано визначення окремих фізіологічних процесів; охарактеризовано загальні функціональні механізми фізіологічних процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять; не зроблено висновків;
	6	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; наведено прості приклади; визначення понять недостатньо чіткі, не використані як докази висновки та узагальнення із спостережень і дослідів; зроблені висновки не відповідають змісту завдання;
III. Достатній	7	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; розкрито суть фізіологічних процесів; визначення понять неповні; допущені незначні  порушення послідовності викладення, неточності при використанні наукових термінів; зроблено неповні висновки;
	8	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять неповні, допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; нечітко сформульовані висновки.
	9	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять повні; допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; чітко сформульовані висновки, використані матеріали лекцій.
IV. Високий	10	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; проаналізовано й розкрито суть функціональних механізмів фізіологічних процесів; встановлено причинно-наслідкові зв’язки; логічно побудовані висновки; використані матеріали лекцій.
	11	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; оцінені функціональні механізми фізіологічних процесів; обґрунтовано зроблені висновки; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС.
	12	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; охарактеризовано різноманітні функціональні механізми фізіологічних процесів; чітко та правильно дано визначення й розкрито зміст понять, правильно застосовано наукові терміни; показано вміння розв’язувати проблемні завдання; робити обґрунтовані висновки; відповідь повна і може сягати за межі даного завдання, але пов’язана з ним; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС, методичні матеріали, які розміщені на Web – сторінках кафедри.

Критерії оцінювання виконання практичної роботи студентів з фізіології

Бали	Критерії оцінювання практичних навичок
1 - 3	Виконання деяких фрагментів практичної роботи, допущені грубі помилки під час проведення досліду, відсутність пояснення суті і значення практичної роботи, протоколи практичної роботи не оформлені
4 - 6	Виконання практичної роботи в не повному обсязі, допущені окремі помилки під час проведення досліджень, не повно охарактизовані механізми, методики, інтерпретація результатів, протоколи до практичних занять оформлені з помилками.
7 - 9	Практична робота виконана в повному обсязі, зроблені висновки щодо одержаних результатів, оформлені протоколи до практичних занять з незначними неточностями, під час пояснення методики проведення практичної роботи допущені незначні порушення послідовності викладання та при використанні наукових термінів.
10 - 12	Практична робота виконана повністю, зроблені обґрунтовані висновки, оформлені тапідписані протоколи, дана повна відповідь щодо методики, механізмів  і практичного використання фізіологічних досліджень; правильно застосовано наукові терміни і поняття.

Критерії оцінювання письмового контролю знань

Тестовий контроль включає письмові відповіді студентів на 5 коротких запитань, 1 ситуаційну задачу і 10 тестових завдань типу „Крок” по темі заняття. При виставленні остаточної оцінки застосовується такий розрахунок балів:

1 тест – 0,5 бала (максимальна оцінка за 10 тестів - 5 балів)

1 питання – 1 бал (максимальна оцінка за 5 питань – 5 балів)

1 ситуаційна задача – 2 бали.

При отриманні дробної кількості балів вона заокруглюється до цілого.

Підсумкова оцінка за заняття виставляється як середнє арифметичне від оцінок за практичну роботу, семінарське обговорення і тестовий контроль.