02. Основні клінічні синдроми

та їх клінічне значення

в діагностиці захворювань дитячого віку.

 

 

Синдром лихоманки

Лихоманка – захисно-пристосувальна реакція організму, яка характеризується перебудовою процесу терморегуляції з активацією обміну речовин, що призводить до підвищення температури тіла понад норму.

За ступенем підвищення розрізняють таку температуру тіла:

-         субфебрильна (до 38,0оС)

-         фебрильна: помірна  (38,1 - 39оС); висока (39,1 – 40,0оС)

-         гіперпіретична (вище 41,0оС)

За характером температурної кривої розрізняють такі типи підвищеної температури:

-         постійна – при добових коливаннях температури, що не перевищують 1,0оС

          (характерна для черевного тифу)

-         ремітуюча – добові  коливання  температури  більше 1,0оС (характерна  для

          більшості  бактеріальних  і вірусних інфекцій)

-         інтермітуюча – протягом  доби  короткочасні періоди  високої  температури

          змінюються  періодами  нормальної  або зниженої температури тіла (гнійно-

          септичні  захворювання,   абсцеси,  туберкульоз,   ревматизм,  ревматоїдний 

          артрит)

-         неправильна (атипова) – добові коливання фебрильної високої або фебриль- 

          но помірної температури різноманітні, без певного ритму

-         гектична – добові коливання температури вище 2,0–3,0оС

-         зворотня – реєструються чергування періодів високої температури (2–7 дні)   

          з періодами апірексії (1 – 2 дні) (малярія, дифузні хвороби сполучної ткани-

          ни та інші імунопатологічні захворювання)

За механізмом розвитку розрізняють інфекційні та неінфекційні лихоманки.

Гіпертермічний синдром -  критичний стан, що потребує невідкладної допомоги.

Для нього характерні:

-         підвищення температури тіла більше 38оС

-         гіперемія, або блідість шкіри

-         похолодання кінцівок

-         тахіпное

-         тахікардія

-         головний біль

-         окремі симптоми інтоксикації

 

Симптоми інтоксикації

 

Клінічні прояви:

 

-         швидка втомлюваність

-         зниження працездатності

-         головний біль

-         блідість шкіри

-         зниження апетиту, зменшення прошарку підшкірної клітковини,

-         виснаження

-         млявість (апатія), малорухомість(адинамія), сонливість, ступор, сопор,

               кома, судоми, підвищена дратливість  

-         порушення з боку органів дихання: тахіпное, брадіпное

-         порушення з боку серцево-судинної системи: зміни серцевого

              ритму, послаблення тонів серця, брадикардія, слабке наповнення

              пульсу, зниження  артеріального тиску,

-         збільшення печінки

-         метеоризм

-         можливі симптоми зневоднення  (сухість шкіри і слизових оболонок, 

                   зниження тургору м’яких тканин, загострення рис обличчя, западання 

                   тім’ячка у немовлят)

 

Симптоматика уражень шкіри та підшкірної клітковини

 

Симптоматика змін шкіри при дитячих інфекціях

При скарлатині – дрібнокрапковий висип з переважною локалізацією у природних складках, внизу живота білий дермографізм.

При краснусі – дрібноплямчастий висип, який виникає одночасно, переважно збільшення потиличних л/вузлів на розгинальній поверхні рук.

При кору – плямчастопапульозний висип, який виникає поетапно і переходить у пігментацію.

При вітряній віспі – поліморфний поетапний везикульозний висип. Спочатку виникає пляма, потім - папула, везикула і кірка.

При менінгококцемії – геморагічний зірчастий висип з переважною локалізацією на животі, сідницях, стегнах, гомілках.

Симптоматика алергійних уражень шкіри

( характеризуються наявністю поліморфного сверблячого висипу)

Атопічний дерматит:

-                                                                 гіперемія, інфільтрація шкіри;

-                                                                 плямчасто-папульозний висип;

-                                                                 себорейні луски;

-                                                                 мокнуття;

-                                                                 свербіння.

Кропивниця:

-                                                                 уртикарний висип (пухирчастий) без певної локалізації;

-                                                                 свербіння шкіри.

 Набряк Квінке:

-                    швидко виникаючий набряк;

-                    обмежений набряк;

-                    гіперемія шкіри над місцем набряку;

-                    свербіння шкіри.

Симптоматика паразитарних уражень шкіри

Короста:

-                    парність ходів, сліди лінійних розчосів;

-                    зігнутість ходів з мікровезікулами;

-                    свербіння шкіри, переважно ввечері та вночі;

-                    геморагічні кірки;

-                    переважна локалізація у дорослих: живіт, стегна, проміж пальців, на розгинальній поверхні кінцівок;

-                    у новонароджених – немає улюбленої локалізації (кліщові ходи можуть спостерігатись на голові, тулубі, ступнях).

Педікульоз:

-                    локалізація – волосиста частина голови;

-                    свербіння;

-                    екскоріація;

-                    наявність гнид переважно на волоссі потиличної та височної ділянок в прикореневій зоні;

-                    можливо збільшення потиличних лімфовузлів як реакція на укуси комах.

Загальні симптоми вроджених вад серцево-судинної системи

-         відставання у фізичному розвитку, пізній розвиток статичних і моторних функцій;

-         підвищена втомлюваність, обмеження рухової активності дитини;

-         задишка при фізичному навантаженні (годуванні, плачу);

-         ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз (особливо при фізичному навантаженні);

-         при довготривалій гіпоксемії – пальці у вигляді барабанних паличок, нігті у вигляді годинникових скелець;

-         розвиток серцевого горбу ( при вираженій гіпертрофії);

-         фіксована тахікардія;

-         можливе зміщення та посилення верхівкового поштовху, розлитий характер верхівкового поштовху;

-         розширення меж серця;

-         аускультативно: органічний шум  з p. maximum відповідно до локалізації вади.

Симптоматика міокардиту

-                    біль в області серця, серцебиття, втомлюваність;

-                    ціаноз носо-губного трикутника;

-                    розширення меж серця;

-                    приглушеність тонів серця, функціональний систолічний шум на верхівці;

-                     порушення ритму серця;

-                    зниження артеріального тиску;

-                    порушення функції проведення, збудливості, автоматизму за даними ЕКГ.

Симптоматика ендокардиту

-                    ознаки інтоксикації: блідість шкіри, пітливість, підвищення температури тіла

-                    суттєва динаміка аускультативних даних під час спостереження, ознаки формування набутих вад серця;

-                    при ураженні мітрального клапану – приглушеність І тону, грубий систолічний шум на верхівці, акцент ІІ тону на легеневій артерії;

-                    при ураженні аортального клапану – приглушеність І тону, тихий протодіастолічний шум в ІІІ міжребіррі ліворуч від груднини;

-                    гематологічні зміни – лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом ліворуч, прискорена швидкість зсідання еритроцитів, бактеріемія

Симптоматика перикардиту

-                    серцеві тони приглушені або глухі;

-                    при сухому перикардиті – шум тертя перикарду;

-                    при випітному – розширення меж серця, зближення меж відносної і абсолютної тупості, ознаки порушення кровообігу.

Симптомокомплекси окремих вроджених вад серцево-судинної системи

Коарктація аорти

-                    ознаки артеріальної гіпертензії в верхній половині тулуба (надмірно розвинений плечовий пояс, підвищений артеріальний тиск на верхніх кінцівках);

-                    ознаки артеріальної гіпотензії в нижній половині тулуба (короткі и тонкі нижні кінцівки, шкіра на них бліда, холодна, артеріальний тиск и пульс майже не визначаються);

-                    серцебиття, біль в області серця, задишка;

-                    пульсація сонних артерій, розширення колатеральних судин на бокових поверхнях грудної клітини и передній поверхні живота;

-                    головний біль, шум у вухах, головокружіння, порушення зору;

-                    носові кровотечі, кровохаркання;

-                    систолічний шум в ІІ – ІІІ міжребіррях і на спині між лопатками;

-                    ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

Відкрита артеріальна протока

-                    відставання в фізичному розвитку, рецидивуючі захворювання органів дихання через гіпертензію в малому колі кровобігу;

-                    блідість шкіри, схильність до непритомності;

-                    акцент ІІ тону на легеневій артерії;

-                    систолічне або систоло-діастолічне тремтіння в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини;

-                    систолічний або систоло-диастолічний грубий шум машинного характеру в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини з широкою зоною поведення;

-                    ознаки гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка;

-                    підвищення систолічного АТ і зниження діастолічного АТ;

-                    ціаноз в стадії декомпенсації.

Дефект міжшлуночкової перетинки

-                    відставання в фізичному розвитку, задишка, рецидивуючі захворювання органів дихання;

-                    акцент ІІ тону на легеневій артерії;

-                    систолічне тремтіння і грубий систолічний шум в ІІІ – ІУ міжребіррях ліворуч від груднини з широкою зоною проведення, посилюєтьсяв положенні лежачи;

-                    ознаки збільшення обох шлуночків;

-                    ціаноз в стадії декомпенсації.

Дефект міжпередсердної перетинки

-                    відставання в фізичному розвитку, серцебиття, втомлюваність, задишка;

-                    рецидивуючі захворювання органів дихання;

-                    блідість шкіри, іноді малиновий відтінок губ, серцевий горб;

-                    ІІ тон посилений, розщеплений;

-                    систолічний шум в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини;

-                    симптоми збільшення правих відділів серця;

-                    ціаноз в стадії декомпенсації.

Тетрада Фалло

(стеноз легеневої артерії, ДМШП, декстрапозиція аорти, гіпертрофія          правого шлуночка)

-                    задишка, обмеження фізичних можливостей;

-                    нахильність до колапсів;

-                    стійкий ціаноз з перших днів житя, задишково-ціанотичні напади;

-                    пальці в вигляді барабанних паличок, нігті в вигляді часового скла;

-                    систолічне дрижання і грубий систолічний шум в ІІ міжребіррі ліворуч від груднини, який краще вислуховується в горизонтальному положенні;

-                    ІІ тон на підвалині серця різко ослаблений або не вислуховується;

-                    ознаки збільшення правого шлуночка, ренгенологічно серце у вигляді “дерев’яного чобітка”;

-                    поліцитемія, підвищений рівень гемоглобіну;

Симптоматика набутих вад серця

Мітральна недостатність

-                    верхівковий поштовх посилений, розлитий;

-                    І тон на верхівці серця ослаблений;

-                    ІІ тон на легеневій артерії посилений;

-                    систолічний шум на верхівці органічного характеру;

-                    ознаки збільшення лівих відділів серця – зміщення меж серця ліворуч, можливий серцевий горб;

-                    мітральна конфігурація серця – зглаженість талії серця, подовження та закруглення дуги лівого шлуночка.

Мітральний стеноз

-                    задишка, серцебиття, біль в ділянці серця;

-                    facies mitralis – обмежений рум’янець щок;

-                    І тон на верхівці посилений, хлопає, клацання відкриття мітрального клапана;

-                    акцент ІІ тону на легеневій артерії;

-                    іноді – пресистолічне тремтіння на підвалині серця;

-                    диастолічний шум на верхівці і вздовж лівого краю груднини;

-                    ознаки збільшення лівого передсердя;

-                    недостатність кровообігу по правошлуночковому типу.

Аортальна недостатність

-                    пульсація в надчеревній ділянці, на шиї, капілярний пульс, хитання голови синхронно з пульсацією судин;

-                    серцевий поштовх посилений, розлитий, зміщений ліворуч і вниз;

-                    межі серця зміщені ліворуч, рентгенологічно визначається форма качки або чобітка;

-                    діастолічний шум в ІІ міжребіррі праворуч;

-                    артеріальний тиск підвищений.

Аортальний стеноз

-                    шкіра бліда;

-                    серцевий поштовх посилений, зміщений ліворуч і вниз;

-                    систолічне дрижання над аортою;

-                    І тон послаблений, на нього наслоюється пансистолічний шум в ІІ міжребіррі праворуч, проводиться на верхівку серця.

 

Семіотика вегетативних дисфункцій

Симптоматика нейроциркуляторної дисфункції

-                    стійкий головний біль, який посилюється вранці, після нічного сну, під час натужування, нападів кашлю

-                    запаморочення, біль в ділянці серця

-                    психоемоційна лабільність, схильність до нав’язливих станів і тривог -   синдром дизадаптації, млявість, підвищена стомлюваність,

метеозалежність, підвищена чутливість до гіпоксії

-                    порушення терморегуляції

-                    порушення транскапілярного обміну: набряк обличчя, кінцівок

-                    поліартралгії

-                    ожиріння

Симптоматика вегетативно-судинної дисфункції

-                    синдром порушення функції збуджуваності міокарду: тахі- і брадикардії, екстрасистолії, прискорення атріовентрикулярної провідності, уповільнення внутрішньошлунучкової провідності;

-                    артеріальна гіпертензія;

-                    синдром скорочувальної дисфункції міокарду: неприємні відчуття в ділянці серця, задишка під час фізичного навантаження, артеріальна гіпотензія;

-                    синдром тонічної дисфункції міокарду: пролапси клапанів серця;

-                    міокардіодистрофічний синдром: кардіалгії, які посилюються під час фізичного навантаження, ознаки порушення реполяризації.

Симптоматика вегетативно-вісцеральної дисфункції

-                    почуття недостатності повітря, задишка, глибокі голосні вдихи, раптова задишка під час помірного фізичного навантаження, напади невротичного кашлю, “задуха” під час хвилювання;

-                    нудота, біль в животі, блювання, печія, закрепи або проноси, підвищення слиновиділення, відчуття кому в горлі, болі за грудниною;

-                    нейрогенні розлади сечового міхура (по гіпер- або гіпорефлекторному типу).

Синдром “гострого” живота

-                    гострий біль в животі, може супроводжуватись шоком, нудотою, блюванням, затримкою стільця і газів або проносом, меленою;

-                    положення хворого малорухоме, з приведеними до живота ногами, вираз обличчя страждальний (обличчя Гіппократа);

-                    живіт плаский, як дошка, болісний при пальпації, м’язи передньої черевної стінки напружені, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга;

-                    виражені ознаки інтоксикації і зневоднення.

Ентероколітичний синдром

Найчастіше розвивається внаслідок інфекції, рідше – через грубі аліментарні порушення.

-                    біль в животі;

-                    ознаки інтоксикації і дегідратації;

-                    нудота, багаторазове блювання (переважають при гастриті);

-                    діарея: стілець частий, рідкий, гомогенний, жовтого або зеленуватого кольору частіше без патологічних домішок (переважає при ентериті);

-                    рідкий  неперетравлений стілець з невеликою кількістю калових мас, який містить багато слизу, домішки крові, гною (переважає при коліті);

Синдром мальабсорбції

Може бути пов’язаний з операціями на кишківнику, ферментопатіями, харчовою алергією, тощо. Характерні риси:

-                    поліфекалія, пронос;

-                    прогресуюча дистрофія;

-                    живіт збільшений в об’ємі, метеоризм;

-                    стілець рідкий, неперетравлений.

Синдром функціональної диспепсії

 (хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт повинні розглядатись тільки як морфологічні поняття)

-                    нудота, блювання;

-                    печія;

-                    відрижка;

-                    біль і дискомфорт в епігастрію і пілородуоденальній зоні, частіше пов’язаний з прийомом їжі:

а) ранній біль, в перші 30 хвилин після їжі, є характерним для ураження шлунку;

б) пізній, через 30-45 хвилин після їжі, голодний і нічний біль є більш характерними для ураження дванадцятипалої кишки.

 Відрізняють:

-                    виразкоподібний варіант диспепсії – голодні і нічні болі, які купуються вживанням їжі;

-                    дискінетичний варіант – нудота, раннє насичення, почуття переповнення, посилюються після прийому їжі.

Критеріями функціональної диспепсії  є:

-                    тривалість симптомів не менш, як 12 тижнів за останній рік;

-                    відсутність доведених органічних уражень травного каналу за даними ендоскопії, УЗД, тощо;

-                    відсутність зв’язку диспепсії з порушенням частоти і форми стільця;

Синдром жовтяниці

-                    паренхіматозна – характерна для гепатитів і цирозів печінки – жовтушне забарвлення шкіри і слизових, печінка збільшена, сеча темна, випорожнення незабарвлені, підвищення прямого і непрямого білірубіну;

-                    механічна  жовтяниця має зеленуватий відтінок, її супроводжує свербіж шкіри, печінка збільшена, випорожнення ахолічні, сеча жовтого кольору, підвищений прямий білірубін;

-                    гемолітична жовтяниця носить лимонно-жовтий відтінок, печінка збільшується рідко, кал забарвлений, в сечі багато уробіліну, білірубін відсутній, в крові підвищений непрямий білірубін, ретикулоцитоз, знижена резистентність еритроцитів

-                    кон’югаційна жовтяниця: ознаків посиленого гемолізу немає – нормальний вміст в крові еритроцитів, гемоглобіну, вільного заліза, підвищений вміст загального білірубіну за рахунок непрямої фракції, печінка, селезінка не збільшені, загальний стан не порушений, забарвлення калу і сечі не змінене.

Синдром печінкової недостатності

-                    порушення поведінки хворого: адинамія, апатія, сонливість, або збудження, дратливість;

-                    порушення свідомості з поступовим розвитком коматозного стану;

-                    патологічні форми дихання: Куссмауля, Чейн-Стокса;

-                    посилення жовтяниці;

-                    з рота, від поту і сечі відчувається солодкуватий  “печінковий” запах метилмеркаптану;

-                    геморагічний синдром в вигляді кровотеч з слизових оболонок і крововиливів у шкіру;

-                    зменшення розмірів печінки;

-                    всі печінкові проби різко порушені, посилюється гіпербілірубінемія         переважно  за рахунок непрямої фракції.

 

Гломерулонефрит

-         ознаки інтоксикації: підвищення температури, головниий біль, зниження апетиту;

-         біль в животі, поперековій ділянці;

-         набряки, блідість шкіри, олігурія;

-         сечовий синдром: протеїнурія, гематурія, циліндрурія;

-         лабораторні дані: збільшення ШЗЕ, гіперліпідемія, гіперхолестерінемія, гіпо- і діспротеїнемія, зниження фільтраційної функції нирок, підвищення сечовини, креатиніна.

Пієлонефрит

-         симптоми інтоксикації: підвищення температури, головний біль, зниження апетиту;

-         досить інтенсивний біль в животі, поперековій ділянці з боку ураження;

-         дизурічний синдром: часте і болісне сечовипускання, можливий енурез денний і нічний;

-         позитивний симптом Пастернацького з боку ураження;

-         сечовий синдром: лейкоцитурія, активні лейкоцити, бактеріурія, помірна протеїнурія;

-         лабораторні дані: нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом ліворуч, прискорення швидкості зсідання еритроцитів.

Гостра ниркова недостатність

-         головний біль, анорексія, нудота, блювання, спрага, свербіж шкіри;

-         судоми;

-         набряки, блідість шкіри, олігурія, анурія;

-         метаболічні порушення: ацидоз, азотемія, гіперкаліемія, гіпонатріемія;

-         порушення фільтраційної, концентраційної, азотовидільної функції нирок.

 

Хронічна ниркова недостатність

-         поліурія в стадії компенсації, олігурія і анурія в стадії декомпенсації;

-         спрага, млявість, головний біль;

-         підвищення АТ;

-         ніктурія, гіпостенурія;

-         підвищення креатініну в сироватці, гіпокаліемія, гіпонатріемія, гіпокальціемія.

 

 

 

Симптомокомплекс циститу

Дизурічний синдром:

-         неутримання сечі (не здатність утримувати сечу під час поклику до сечовипускання)

-         нетримання сечі (виділення сечі без поклику до сечовипускання)

-         енурез

-         рідке сечовипускання

-         часте сечовипускання (поллакіурія)

Сечовий синдром:

-         мікро гематурія

-         макрогематурія

-         помірна лейкоцитурія

Больовий синдром:

-         різкий біль нестерпного характеру при затримці сечовипускання

-         біль внизу живота, у надлобковій ділянці з  іррадіацією у промежину

-         біль в кінці акту сечовипускання

-         постійний біль внизу живота, у надлобковій ділянці

Анемічний синдром

-         блідість шкіри і слизових оболонок;

-         збільшення печінки і селезінки, систолічний шум на верхівці серця;

-         зміни з боку серцево-судинної системи: приглушеність тонів серця, тахікардія, систолічний шум на верхівці;

-         зниження гемоглобіну і кількості еритроцитів, пойкілоцитоз, анізоцитоз;

-         залізодефіцитні анемії – знижений рівень сироваткового заліза, гіпохромія, ретикулоцитоз;

-         гемолітичні анемії – зниження осмотичної стійкості еритроцитів, жовтяниця, непряма гіпербілірубінемія;

-         гіпопластичні анемії – прибутній геморагічний синдром, лейкопенія, нейтропенія, ретікулопенія, панміелофтіз.

Геморагічний синдром

-         гематомний тип – крововиливи в підшкірну клітковину, апоневрози, в серозні оболонки, м’язи і суглоби, профузні посттравматичні і післяопераційні кровотечі, що виникають через декілька годин після травми – характерний для гемофілії;

-         мікроциркуляторний тип (петехіально-плямчастий) – петехії, екхімози, носові, ясневі, маточні кровотечі, кровозливи в мозок – характерний для тромбоцитопеній і тромбоцитопатій;

-         васкулітно-пурпурний тип – симетричні елементи, переважно на кінцівках, представлені папулами, пухирцями, пухирями, які можуть супроводжуватись некрозами, утворенням скоринок, можливі абдомінальні больові кризи – характерний для геморагічних васкулітів.

Симптоматика лейкозу

-         ознаки анемії: блідість шкіри і слизових, зниження еритроцитів і гемоглобіну;

-         гіперпластичний синдром: збільшення печінки, селезінки, лімфовузлів;

-         геморагічний синдром: кровоточивість слизових, крововиливи в шкіру і паренхіматозні органи;

-         гемолітичний синдром можливий в термінальній стадії;

-         лабораторні дані: бластні клітини в міелограмі, периферичній крові, можлива гіперкоагуляція.

Симптоматика гемофілії

Гемофілія – спадкова хвороба , яка передається по рецесивному типу, зціпленому зі статтю, і проявляється порушенням в 1 фазі звертання крові  внаслідок дефіциту VІІІ фактора (гемофілія А), ІХ фактора (гемофілія В):

-         схильність до кровотечі у родичів чоловічої статі по лінії матері

-         блідість шкіри і слизових оболонок, зниження кількості гемоглобіну і еритроцитів

-         пізній крововилив і кровотеча на місті травм, гематоми, поширені гематоми

-         зсідання крові по Ли-Уайту більш 10 хвилин, час рекальціфікації більше 250 секунд, підвищення толерантності до гепарину більше 180 секунд, зниження плазмених факторів.

Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа) –

хвороба при якій кровоточивість  обумовлена недостатньою кількістю тромбоцитів:

-         блідість шкіри і слизових оболонок, знижена кількість еритроцитів і гемоглобіну

-         збільшення селезінки і 50% хворих, рідше збільшення печінки

-         крововилив на шкірі і слизових у вигляді петехій і екхімозів (“шкура леопарда”)

-         ровотечі частіше носові і маточні

-         зниження кількості тромбоцитів менше 170 000

-         збільшення тривалості кровотечі більше 4 хвилин

-         ретракція кров’яного згустку менше 0,5

-         позитивна проба Кумбса при імунних формах.

Геморагічний синдром

-         гематомний тип – крововиливи в підшкірну клітковину, апоневрози, в серозні оболонки, м’язи і суглоби, профузні посттравматичні і післяопераційні кровотечі, що виникають через декілька годин після травми – характерний для гемофілії;

-         мікроциркуляторний тип (петехіально-плямчастий) – петехії, екхімози, носові, ясневі, маточні кровотечі, крововиливи в мозок – характерний для тромбоцитопеній і тромбоцитопатій;

-         васкулітно-пурпурний тип – симетричні елементи, переважно на кінцівках, представлені папулами, пухирцями, пухирями, які можуть супроводжуватись некрозами, утворенням скоринок, можливі абдомінальні больові кризи – характерний для геморагічних васкулітів.

Симптоматика гемофілії

Гемофілія – спадкова хвороба , яка передається по рецесивному типу, зціпленому зі статтю, і проявляється порушенням в 1 фазі звертання крові  внаслідок дефіциту VІІІ фактора (гемофілія А), ІХ фактора (гемофілія В):

-         схильність до кровотечі у родичів чоловічої статі по лінії матері

-         блідість шкіри і слизових оболонок, зниження кількості гемоглобіну і еритроцитів

-         пізній крововилив і кровотеча на місті травм, гематоми, поширені гематоми

-         зсідання крові по Лі-Уайту більш 10 хвилин, час рекальціфікації більше 250 секунд, підвищення толерантності до гепарину більше 180 секунд, зниження плазмених факторів.

Симптоматика геморагічного васкуліту

-         геморагічний синдром

а) з боку шкіри – поліморфний симетричний геморагічний висип, іноді бульозно-некротичний, який може супроводжуватись свербінням і печінням, з улюбленою локалізацією на розгинальних поверхнях рук і ніг, сідницях, навколо суглобів

б) носові, ниркові, кишкові кровотечі

-         суглобовий синдром (суглобовий біль, набряклість суглобів, почервоніння, підвищення температури шкіри над суглобом, тимчасова скутість); ураження мають мігруючий поліартричний асиметричний характер, переважну локалізацію в колінних, гомілкових, ліктьових, променево-зап’ястних суглобах

-         абдомінальний синдром: переймоподібний інтенсивний біль в животі, через який діти займають вимушене положення – колінно-ліктьове або на боку з притиснутими до живота ногами

-         інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, млявість, головний біль, нудота, блювання, частий стілець

Симптоматика тромбоцитопенічної пурпури

– хвороба при якій кровоточивість  обумовлена недостатньою кількістю тромбоцитів:

-         блідість шкіри і слизових оболонок, знижена кількість еритроцитів і гемоглобіну

-         збільшення селезінки і 50% хворих, рідше збільшення печінки

-         крововилив на шкірі і слизових у вигляді петехій і екхімозів (“шкура леопарда”)

-         кровотечі частіше носові і маточні

-         зниження кількості тромбоцитів менше 170 000

-         збільшення тривалості кровотечі більше 4 хвилин

-         ретракція кров’яного згустку менше 0,5

-         позитивна проба Кумбса при імунних формах.

Симптоматика лейкозу

-         ознаки анемії: блідість шкіри і слизових, зниження еритроцитів і гемоглобіну;

-         гіперпластичний синдром: збільшення печінки, селезінки, лімфовузлів;

-         геморагічний синдром: кровоточивість слизових, крововиливи в шкіру і паренхіматозні органи;

-         гемолітичний синдром можливий в термінальній стадії;

-         лабораторні дані: бластні клітини в міелограмі, периферичній крові, можлива гіперкоагуляція.

Менінгеальний синдром

Відмічається при всіх формах гострого менінгіту. Він складається із загальномозкових та локальних симптомів.

Загальномозкові симптоми розвиваються як результат набряку мозку, подразнення м’яких мозкових оболонок та порушення ліквородинаміки.

Місцеві симптоми подразнення можуть бути з боку черепно-мозкових нервів, спинномозкових корінців, головного та спинного мозку.

-         гіпертермія може бути до 40 градусів Цельсія та вище при гнійних  менінгітах;

-         головний біль - основний ранній та постійний симптом;

-         блювота - основний симптом, що виникає разом з головним болем та запамороченням без нудоти, без прийому їжі;

-         рефлекторне тонічне напруження м’язів, "менінгеальна поза" - з закинутою головою та підведеними кінцівками;

-         симптоми Керніга, Брудзинського (верхній, середній, нижній), ригідність потиличних м’язів;

-         рухові порушення - можуть бути судоми, порушення функції черепних нервів;

-         порушення чутливості (гіперестезія органів чуття);

-         вегетативні порушення – серцева аритмія, порушення ритму дихання;

-         психічні порушення - в’ялість, адінамія, послаблення пам’яті, марення, галюцинації;

-         напруження великого тім’ячка у новонароджених;

-         зміни в складі ліквору - тиск підвищений, каламутність, збільшення кількості клітин (нейтрофілів або лімфоцитів від декількох сот до тисяч в 1мкл.), білок 0,4-1г/л.

Енцефалітний синдром.

Має ряд загальних рис при енцефалітах різної природи.

Загально-інфекційні симптоми:

      - підвищення температури тіла;

      - зміни в крові, підвищення СОЕ ;

       - інші признаки інфекції.

Вогнищеві симптоми:

      - рухові порушення;

      - порушення чутливості;

      - мовні розлади;

      - гіперкінези, стовбурові симптоми.

Вираженість вогнищевих симптомів залежить від локалізації переважного подразнення мозку.

Загальномозкові симптоми (дифузне запалення мозку):

      - клініка набряку мозку;

      - підвищення тиску ліквору;

      - порушення свідомості до коми;

      - збудження ;

      - епілептичні припадки, рухи м’язів, пригнічення рефлексів;

      - пригнічення діяльності серцево-судинної системи;

      - сповільнення дихання.

Вираженість загальномозкових симптомів залежить від тяжкості енцефаліту.

Менінгеальні симптоми: Керніга, Брудзинського, ригідність потиличних м’язів.

Запальні зміни ліквору:

   - збільшення кількості клітин;

-         незначне збільшення білка (білково-клітинна дисоціація).   

Симптоми хронічної серцевої недостатності

Лівошлуночкова серцева недостатність

-                    швидка втомлюваність при фізичних навантаженнях, слабкість, млявість, відчуття роботи серця, підвищене потовиділення, порушення апетиту, сну;

-                    збільшення частоти серцевих скорочень (тахікардія), яка відновлюється під впливом серцевих глюкозидів;

-                    зменшення ударного об’єму серця; 

-                    підвищення мінімального артеріального тиску, зменшення пульсового тиску; 

-                    задишка, відчуття недостатності повітря при фізичних навантаженнях, чи в стані спокою; 

-                    кашель сухий, чи з невеликою кількістю харкотиння після фізичних навантажень; 

-                    ціаноз шкіри та слизових оболонок;  

-                    збільшення розмірів лівого шлуночка серця;  

-                    розширення зони поштовху верхівки серця; 

-                    зниження інтенсивності I тону на верхівці серця, поява ІІІ та ІV тонів (ритм галопу);  

-                    акцент ІІ тону на легеневій артерії; 

-                    хрипи на фазі глибокого вдиху, як прояви набряку легенів;

-                    зміщення вниз сегмента ST, зменшення амплітуди зубця Т та подовженість електричної систоли на ЕКГ.      

Правошлуночкова серцева недостатність

-                    швидка втомлюваність, слабкість, порушення сну, зниження апетиту;

-                    кашель, характер якого головним чином пов’язаний із захворюванням, що призвело до серцевої недостатності; 

-                    ціаноз, що має залежність від дихальної, а не серцевої недостатності;

-                    акроціаноз;

-                    збільшення правих відділів серця;

-                    вибухання ділянки серця (серцевий горб), парастернальна пульсація ліворуч, та пульсація епігастрію;

-                    характерним є акцент ІІ тону над легеневою артерією;

-                    вислухування “ритму галопу” над мечоподібним відростком та в IV міжреберрі ліворуч;

-                    ознаки гіпертрофії правого шлуночку по ЕКГ;

-                    підвищення центрального венозного тиску і застій крові в системі великого кола кровообігу (набухання вен шиї в горизонтальному положенні хворого, збільшення розмірів печінки, її пульсація);

-                    зниження функціональної здатності печінки, розвиток її недостатності;

-                    порушення роботи шлунково-кишкового тракту, пов’язані із затримкою крові в мезентеріальних судинах та шлунку;

-                    функціональні порушення з боку нирок ( протеїнурія, мікрогематурія);   

-                    головний біль, зменшення розумової працездатності.