Методична вказівка

Методична вказівка

для студентів стоматологічного факультету.

ЗАНЯТТЯ № 14 (практичне 6 годин)

Теми:

1. Антисептичні та дезинфікуючі засоби (хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат, розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, йоддицерин, пероксид водню, калію перманганат, розчин аміаку, ртуті оксид жовтий, срібла нітрат, фенол, трикрезол, резорцин, лінімент бальзамічний за Вишневським, іхтіол, фурацилін, фурапласт, діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат, гексаметилентетрамін, етоній, декаметоксин, хлоргексидину біглюконат, хлорофіліпт, новоіманін).

2. Сульфаніламідні препарати та інші антимікробні засоби (фталазол, етазол, сульфацил-натрій, сульфадиметоксин, сульфален, бісептол (ко-тримоксазол), салазосульфапіридин, салазопіридазин, кислота налідиксова, нітроксолін, ципрофлоксацин, левофлоксацин, фуразолідон, фурагін).

3. Протитуберкульозні засоби (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол, стрептоміцину сульфат, канаміцин, амікацин, циклосерин, етіонамід, протіонамід, ПАСК, ципрофлоксацин, офлоксацин).

Мета: На основі знань з фармакодинаміки і фармакокінетики антисептичних і дезинфікуючих засобів, сульфаніламідних і синтетичних протимікробних, а також протитуберкульозних засобів вміти обґрунтувати їх застосування в медичній практиці і виписати препарати цієї групи в рецептах.

Професійна орієнтація студентів

Не дивлячись на появу за останні десятиліття багатьох нових антибактеріальних препаратів з високою ефективністю, речовини з групи антисептичних та дезинфікуючих засобів не втратили свого значення і продовжують широко використовуватись в клініці. Насамперед це зумовлено тим, що вони здатні попередити попадання в організм патогенних агентів і виникнення захворювання. З іншого боку, на відміну від антибіотиків, резистентність мікроорганізмів до них розвивається повільніше. Тому до них залишаються чутливими різні бактерії, не дивлячись на багаторічний досвід ефективного застосування антисептиків і дезинфікуючих засобів.

За останні 10 років у більшості країн світу збільшилась захворюваність на туберкульоз. У 1995 р. на планеті виявлено 1,9 млрд. осіб, інфікованих мікобактеріями, і 8,9 млн. нових випадків захворювання. Смертність від цього захворювання вища, ніж від усіх інших інфекційних захворювань, разом узятих. Один хворий заражує за рік до сотні здорових людей. Крім загальноуживаних профілактичних заходів (регулярне флюорографічне обстеження населення, ізолювання осіб, що виділяють мікобактерії, та ін.), у зменшенні прогресування захворюваності на туберкульоз і смертності від нього важливе значення має хіміотерапія цього захворювання, яка здійснюється за допомогою специфічних протитуберкульозних засобів.

1. Методика виконання практичної роботи:

- 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів”.

Тема № 1 практичного заняття. Антисептичні та дезинфікуючі засоби

Робота 1. Перевірити засвоєння фармакології антисептичних і дезинфікуючих засобів шляхом відповіді у протокольних зошитах на такі питання (самоконтроль):

1. Перерахувати препарати, які використовуються для дезинфекції хірургічного інструментарію.

2. Які антисептики використовуються для первинної обробки ран?

3. Перерахувати препарати, протимікробна активність яких суттєво не знижується при контакті з органічними речовинами.

4. В чому полягає механізм дезинфікуючої дії нітрофуранів?

Робота 2. Визначити речовини, використання яких найбільш доцільне в таких ситуаціях:

1. Хворому виразковою хворобою шлунка для використання всередину в якості в’яжучого засобу;

2. Хворому при отруєнні морфіном для промивання шлунка;

3. Хворому гнійним плевритом для промивання плевральної порожнини;

4. Хворому при отруєнні алкоголем для промивання шлунка;

5. Для лікування хронічного кон’юнктивіту.

Робота 3. Проаналізувати ситуації, дати відповіді на питання

В клініку доставлена хвора у тяжкому стані: різкі болі в животі, по ходу стравоходу, блювота, потім зявився рідкий стілець з домішкою крові. Спостерігається мідно-червоне забарвлення слизової оболонки порожнини рота і глотки. Лімфатичні вузли збільшені, металічний присмак в роті, слинотеча, кровоточивість ясен. На 2-3 день з’явились симптоми гострої ниркової недостатності, зростають симптоми ураження ЦНС, корчі литкових м’язів. Швидко розвивається гіпохромна анемія. Чим викликане отруєння? Перша допомога при отруєнні і подальше лікування.

Після випадкового прийому всередину рідкої речовини у потерпілого з’явилися болі в епігастральній ділянці. Слизова оболонка рота білого або сірого кольору. Блювотні маси білого кольору, темніють на світлі, пронос, запаморочення, корчі, різке посилення секреції бронхіальних залоз, аж до ядухи. Невдовзі розвинувся шоковий стан з різким зниженням артеріального тиску, розладами дихання, анурією. Чим викликане отруєння? Перша допомога при отруєнні і його лікування.

Тема № 2 практичного заняття. Сульфаніламідні препарати та інші антимікробні засоби

Робота 4. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: сульфадимезин, уросульфан, сульфацил-натрій, ентеросептол, фталазол, рифампіцин.

Указати препарат - похідне нафтиридину для лікування циститів, пієлітів, пієлонефритів.

Робота 5. Проаналізувати клінічну ситуацію.

Після використання сульфаніламідного препарату у хворого з’явились симптоми ниркової кольки, підвищилася температура тіла, розвинулася олігурія. З чим зв’язане це ускладнення? Які препарати з групи сульфаніламідів найбільш небезпечні в цьому відношенні? Заходи профілактики.

Або:

Яка негативна дія найбільш характерна для етамбутолу? (вибрати вірні відповіді).

а) зниження слуху і вестибулярні розлади; б) дисбактеріоз; в) порушення зору; г) порушення функції печінки; д) алергічні реакції.

Визначити групу речовин. Спектр протимікробної дії - стрептококи, стафілококи, диплококи, дифтерійна паличка, паличка сибірки, кишкова група бактерій, хламідії. Механізм протимікробної дії - конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою. Побічні ефекти - алергічні реакції, порушення кровотворення, кристалізація.

Тема № 3 практичного заняття. Протитуберкульозні засоби

Робота 6. 1. При тривалому використанні лікарського препарату для лікування диспепсії у хворого виникли явища йодизму (нежить, кашель, шкірна висипка) і ураження зорового нерва. Який лікарський препарат викликав ці ускладнення? Заходи їх профілактики.

2. Для лікування туберкульозу групі хворих призначили ізоніазид по 15 мг/кг маси тіла на добу. Після прийому препарату протягом 3-х тижнів виявили, що деякі хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, погіршання зору, втрату рівноваги. Чому хворі неоднаково чутливі до препарату? Чи можна продовжити його прийом в тій самій дозі хворим, які мають високу чутливість до ізоніазиду?

Робота 7. Ознайомитись з колекцією препаратів до теми.

2. Програма самопідготовки студентів до заняття

Тема № 1 практичного заняття. Антисептичні та дезинфікуючі засоби

1. Поняття про асептику, антисептику і дезинфекцію. Фактори, які визначають протимікробну активність ліків.

2. Основні механізми дії антисептичних засобів на мікроорганізми.

3. Похідні нітрофурану: спектр антимікробної дії, показання до застосування.

4. Місцева та протимікробна дія солей важких металів, застосування їх в медичній практиці.

5. Резорбтивна дія солей важких металів. Заходи допомоги при отруєнні.

6. Протимікробна дія сполук хлору і йоду. Застосування їх препаратів у медичній практиці.

7. Протимікробна дія окислювачів : принцип дії і застосування.

8. Антисептики аліфатичного ряду: механізм дії і застосування спирту етилового і формальдегіду.

9. Антисептичні властивості лугів і кислот; механізм дії і застосування розчину аміаку.

10. Особливості дії і застосування барвників (діамантовий зелений, етакридину лактат).

11. Антисептики з групи детергентів (декаметоксин, етоній).

12. Рослини, що мають антисептичні властивості.

Тема № 2 практичного заняття. Сульфаніламідні препарати та інші антимікробні засоби

1. Механізм і спектр антибактеріальної дії сульфаніламідних препаратів.

2. Фармакокінетика сульфаніламідних препаратів.

3. Тривалість дії і дозування сульфаніламідних препаратів.

4. Клінічна класифікація і показання до застосування сульфаніламідних препаратів.

5. Комбіноване застосування сульфаніламідних засобів з іншими препаратами.

6. Побічні реакції і ускладнення сульфаніламідотерапії, їх попередження і лікування.

7. Похідні нафтиридину (кислота налідиксова), властивості і застосування.

8. Похідні 8-оксихіноліну (ентеросептол), властивості і застосування.

9. Похідні нітрофурану як хіміотерапевтичні засоби.

Тема № 3 практичного заняття. Протитуберкульозні засоби

1. Протитуберкульозні препарати: класифікація, спектр і механізм дії.

2. Фармакодинаміка, фармакокінетика і особливості застосування протитуберкульозних препаратів.

3. Побічні ефекти протитуберкульозних засобів.

4. Принципи хіміотерапії туберкульозу.

3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

- 12.00-14.00 год. при 6-годинному занятті

4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

1 Необхідно запивати великою кількістю рідини, щоб уникнути кристалурії

A сульфадиметоксин, етазол

B бутадіон, ацетилсаліцилову кислоту

C бактрим, ампіцилін

D норфлоксацин, пефлоксацин

E цефалексин

2 Сульфаніламідні препарати, які не всмоктуються в ШКТ і застосовуються для лікування кишкових інфекцій

A фталазол, сульфацил-натрій, стрептоцид

B сульгін, фтазин, уросульфан

C сульгін, фтазин, фталазол

D сульфацил-натрій

E фуразолідон, уросульфан

3 Яка група засобів відноситься до антисептиків?

A Група фенолу

B Антибіотики

C Сульфаніламідні препарати

D Протиспірохетозні засоби

E Антигіпертензивні засоби

4 Який препарат відноситься до окислювачів?

A Борна кислота

B Калію перманганат

C Натрію гідрокарбонат

D Спирт етиловий

E Діамантовий зелений

5 Який препарат відноситься до галогенвмісних сполук?

A Перекис водню

B Ртуті дихлорид

C Хлорамін

D Цинку сульфат

E Кислота карболова

5. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

6. Студент повинен знати: