ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКІВ

Кафедра фармаклогії з клінічною фармакологією

Спеціальність 6.120101 “Сестеринська справа”

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Значні досягнення в галузі клінічної фармакології та фармакотерапії дозволили не тільки суттєво поширити арсенал лікарських засобів, але викликали необхідність більш поглибленого аналізу причин виникнення та вивчення механізмів розвитку побічних реакцій. За даними ВООЗ у різних країнах світу від 3 до 15% всіх звернень пацієнтів до лікаря обумовлені ускладненням фармакотерапії. Летальність від побічних реакцій займає п'яте місце у світі після захворювань серцево-судинної системи, легень, онкологічної патології і травм. Згідно рекомендацій ВООЗ ” несприятлива побічна реакція” визначається як небажана, шкідлива для організму людини реакція, яка виникає при застосуванні лікарських засобів у звичних дозах для профілактики, діагностики і лікування.

В клініко-фармакологічному аспекті всі небажані побічні реакції поділяють на 7 груп:

- алергічні реації негайного і сповільненого типу;

- фармакотоксичні реації;

- зміни імунобіологічних властивостей організму;

- ускладнення, зумовлені генетичними ензимопатіями;

- синдром відміни;

- побічні ефекти хронофармакологічного ґенезу;

- ускладнення, що виникають внаслідок фізико-хімічної та фармакологічної взаємодії ліків.

Основним завдання курсу ”Побічна дія ліків” звернення уваги мемдсестер бакалаврів на необхідність попередження побічних реакцій лікарських засобів. Багатостороннє вивчення клініко-фармакологічних аспектів ускладнень фармакотерапії дозволяє виявити механізм розвику побічної реакції і на цих засадах розробити науково-обгрунтовані заходи з попрередження. Профілактика побічних реакцій лікарських засобів є одним з способів подальшого підвищення ефективності фармакотерапії. 70-80% ускладнень фармакотерапії можливо запобігти або звести до мінімуму за належної обачності та врахування фармакокінетичних та фармакодинамічних механізмів ліків.

Побічна дія ліків як навчальна дисципліна:

а) базується на знаннях медсестрами бакалаврами біології, біологічної хімії, фізіології, патологічної фізіології, фармакології, медсестринства в терапії, хірургії, педіатрії та інтегрується з цими дисциплінами;

б) навчає, що лікарські засоби слід призначати тільки за показами з урахуванням проти показів в терапевтичних дозах при оптимальних шляхах введення;

в) складати обґрунтовану схему-план лікування для кожного хворого;

г) враховувати стан тканинних мішеней, з якими буде взаємодіяти препарт, зміни функції печінки, нирок, ШКТ, системи крові, м'язів, що відіграють важливу роль у біотрансформації лікарських засобів, а також особливості дії ліків у дитячому та похилому віці;

д) при проведенні фармакотерапії враховувати стадію захворювання та клінічний стан хворого;

ж) у випадку вини кнення у пацієнта побічної реакції на лікарський препарат слід відмінити або замінити на інший засіб, а при необхідності призначення тільки цього лікарського засобу, треба провести заходи, що попереджують побічні реакції;

є) проводити активну роз’яснювальну роботу, що направлена на попередження безконтрольно застосування лікарських препаратів та сомолікування.

Згідно із затвердженим навчальним планом медсестрам бакалаврам заплановано 54 години, з них 14 годин лекцій, 28 годин аудиторних занять, 12 годин самостійної роботи.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Програма дисципліни “Побічна дія ліків” містить 1 модуль: «Загальні питання побічної дії ліків. Побічна дія різних фармакотерапевтичних груп лікарських засобів», який відповідно складається із 4 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Видами занять згідно навчального плану є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів, в) консультації.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів основ клінічної фармакології. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом під час якого у студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою.

Практичні заняття за методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок для вирішення практичних завдань. Поточний контроль. Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Практичні заняття передбачають:

а) вивчення основних передбачуваних побічних ефектів різних фармакотерапевтичних груп лікарських засобів, можливі прояви з боку різних систем та органів, основних груп ризику щодо розвитку побічних ефектів;

б) клінічні прояви побічної дії з боку основних органів і систем;

в) оцінка та інтерпретація лабораторно-інструментальних даних;

г) вирішення ситуаційних задач.

Рівень підготовки студентів буде оцінюватись за результатами поточного контролю, у який входить розв’язування ситуаційних задач, проведення клініко-лабораторного обстеження пацієнта, трактування їх результатів, комп’ютерних тестів, опитування за темою заняття та письмових контрольних завдань.

Самостійна робота студента — одна з організаційних форм навчання, яка регламентується навчальним планом та виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видом самостійної роботи є підготовка до практичного заняття та виконання індивідуальної самостійної роботи.

Індивідуальне завдання - форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Видами індивідуальної роботи можуть бути: написання рефератів, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, науково-дослідницька робота.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенні на підсумковому модульному контрольному занятті. Формою підсумкового контролю знань є залік. Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Рекомендується застосувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Опис навчального плану з дисципліни «Побічна дія ліків»

для студентів ІІ курсу

Спеціальність 6.120101 “Сестеринська справа”

Структура навчальної дисципліни		Кількість годин/ з них					Курс, рік навчання	Семестр	Вид контролю
Назва модулів	Назва змістових модулів	Всього год./кредитів	Аудиторних			Самостійна робота студентів
			Лекції	Практичні заняття	Семінарські заняття
Модуль 1: Загальні питання побічної дії ліків. Побічна дія різних фармакотерапевтичних групх лікарських засобів.	.	54 год/ 1,5 кредити	14	28		12	2	3	диф.залік

Примітка:

1 кредит ECTS – 30 годин

Аудиторна робота  - 74%, СРС – 26%

СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Загальні питання побічної дії ліків. Побічна дія різних фармакотерапевтичних груп засобів

ТЕМА 1. Основи законодавства України про лікарські засоби. Фармнагляд. Класифікація побічної дії лікарських засобів. Основні способи попередження побічної дії лікарських засобів.

Система фармакологічного нагляду в світі та Україні. Поняття про безпеку ліків. Класифікація побічної дії лікарських засобів. Види побічної дії ліків. Передозування абсолютне та відносне. Непереносимість. Ідіосинкразія. Алергічні реакції. Мутагенність, тератогенність, ембріотоксичність, фетотоксичність, канцерогенність. Синдром відміни, толерантність. Основні принципи та підходи до лікування медикаментозних отруєнь.

ТЕМА 1. Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань ЦНС

Сучасна класифікація нейролептиків, транквілізаторів, седативних засобів, антидепресантів. Класифікація снодійних засобів, протипаркінсонічних та протиепілептичних препратів. Особливості дії снодійних препаратів, швидкість розвитку і тривалість дії, післядія, кумуляція, звикання, лікарська залежність, побічні ефекти. Клінічна картина гострого отруєння снодіними препратами і медикаментозна допомога при отруєнні. Побічна дія протиепілептичних та протипаркінсонічних засобів. Спирт етиловий. Токсикологія етилового спирту. Гостре та хронічне отруєння етиловим спиртом та заходи допомоги. Фармакодинаміка дисульфіраму.. Побічна дія нейролептиків, транквілізаторів, седативних засобів, антидепресантів, психостимуляторів. Клінічна картина. Антидот при передозуванні снодійних та транквілізуючих засобів – флуманезенід, механізм антидотної дії.

ТЕМА 2. Побічна дія препаратів, що застосовуються для місцевої та загальної анестезії.

Особливості передозування місцевими анестетиками (лідокаїн, новокаїн, совкаїн, анестезин). Невідкладна допомога при передозуванні місцевими анестетиками. Алгоритм допомоги при анафілактичному шоці. Методи попередження побічної дії лікарських засобів. Вплив засобів для інгаляційного наркозу насерцево-судинну систему, дихання, обмін речовин, терморегуляцію. Поняття про широту наркотичної дії засобів для наркозу. Можливі ускладнення припроведеннні інгаляційного наркозу, профілактика цих ускладнень та допомога при їх винекненні. Порівняльна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу (активність, швидкість розвитку, тривалість дії, післядія, побічні ефекти). Попередження винекнення побічних ефектів при проведенні неінгаляційного наркозу.

ТЕМА 2. Побічна дія наркотичних та ненаркотичних анльгетиків

Побічна дія наркотичних анальгетиків і нестероїдних протизапальних засобів. Пбічні дії наркотичних анальгетиків. Гостра і хронічна інтоксикація наркотичними анальгетиками (морфінізм), стан абсистенції. Наркоманія як соціально-біологічна проблема. Застосування й властивості специфічних антагоністів наркотичних анальгетиків. Фармакокінетика, фармакодинаміка, показання до застосування, побічні ефекти кислоти-ацетилсаліцилової: НПЗЗ-гастропатія (диспепсія, болі вепігастральній області, печія, нудота і блювання, важкі кровотечі з ШКТ), синдром Рейе, реакції гіперчутливості (бронхоспазм, набряки гортані і кропивниця). Причини формування «аспіринової» бронхіальної астми і «аспіринової» тріади, (еозинофільний риніт, рицидивний поліпоз носу, гіперпластичні синусити). Особливості фармакодинаміки похідних птразолону (анальгін, бутадіон), антранилової кислоти (кислота мефанамова), пропіонової кислоти (ібупрофен), індолуксусної кислоти (індометацин), фенілуксосної кислоти (вольтарен – диклофенак натрію – ортофен), ізоникотинової кислоти (амизон), оксиками (пироксикам, мелоксикам). Найбільш типові ускладнення фармакотерапії неопіатними анальгетиками та способи їх корекції.

ТЕМА 3. Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи

Сучасна клінічна класифікація антигіпертензивних засобів. Фармакологічна характеристика антигіпертензивних засобів основної групи. Фармакологія бета-адреноблокаторів – пропранололу (анаприліну), атенололу, талінололу, метопрололу; α1-адреноблокаторів: празозину, доксазозину, теразозину, α та β-адреноблокаторів: лабетололу, карведілолу, інгібіторів АПФ: каптоприлу (капотен), енараприлу (ренітек), лізиноприлу; блокаторів рецепторів ангіотензинуІІ (лозартан); антагоністів кальцію (ніфедитпін, амлодипін); сечогінних препаратів (клопамід, фуросемід, гідрохлортіазид). Найбільш типові ускладнення фармакотерапії основної групи антигіпертензивних засобів способи їх корекції. Лікарські засоби додаткової групи. Фармакологічна характеристика центральних α₂ – адреноміметиків; периферичних вазодилятаторів. Найбільш типові ускладнення фармакотерапії додаткової групи антигіпертензивним препаратами та способи їх корекції. Побічні ефекти серцевих глікозидів. Гостре та хронічне отруєння серцевими глікозидами. Заходи допомого та профілактика.

ТЕМА 3. Побічна дія препаратів, що впливають на фукцію органів дихання і травлення

Сучасна класифікація лікарських засобів, що впливають на функції органів дихання. Засоби, що стимулюють дихання, протикашльові, відхаркувальні засоби. Класифікація. Порівняльна характеристика препаратів. Найбільш часто очікувані побічні ефекти препаратів. Комбіноване застосування відхаркувальних і пртикашльових засобів. Засоби, що застосовують для лікування бронхіальної астми. Бронхолітики. Класифікація. Фармакодинаміка. Побічні ефекти адреноміметиків, М-холіноблокаторів, «топічних» протизапальних, міотропних, бронхолітичних засобів. Найкращі типові ускладнення фармакотерапії бронхолітиками та способи їх корекції.

Побічна дія лікарських засобів, що застосовуються в гастроентерології. Побічні ефекти засобів для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), спазмолітиків,антидіарейних препаратів. Блювотні та протиблювотні лікарські засоби. Загальна характеристика протиблювотних засобів: нейролептиків, фармакологічна характеристика блокаторів гістамінових Н₂-рецепторів, порівняльна характеристика препаратів, фармакокінетика та фармакодинаміка М-холіноблокаторів та їх основні побічні ефекти. Фармакологічна характеристика блокаторів протонного насосу та основні побічні ефекти.

ТЕМА 4. Побічна дія хіміотерапевтичних засобів.

Класифікація антибіотиків за хімічною будовою, спектром та механізмом дії. Бета-лактами. Механізм. Фармакологічна характеристика препаратів групи пеніциліну. Фармакологічна характеристика препаратів карбапенемів (меропенем) та монобактамів (азтреонам). Порівняльна характеристика препаратів, показання до застосування, побічні та токсичні ефекти. Анафілактичний шок на пеніциліни та заходи допомоги. Група цефалоспоринів. Класифікація препаратів за шляхом введення та поколіннями (генераціями). Механізм та спектр дії. Показання до застосування. Порівняльна характеристика препаратів групи цефалоспоринів. Побічна дія цефалоспоринів. Фармакологічна характеристика макролідів, тетрациклінів: класифікація, побічна дія та протипоказання. Фармакологіна корекція та профілактика ускладнень при застосуванні тетрациклінів. Препарати групи левоміцетину. Механізм та спектр дії, показання до застосування, побічна дія, можливість розвитку важкої інтоксикації у немовлят. Побічні ефекти та фармакологія аміноглікозидів. Побічні ефекти лінкозамідів. Показання та протипоказання до застосування глікопептидів, побічні ефекти. Побічна дія пртигибкових (протимікозних) лікарських засобів. Фармакокінетика, фармакодинаміка полієнів, імідазолів, тріазолів, алаламінів, ехінокандинів.

Препарати групи синтетичних хіміотерапевтичних засобів (сульфаніламіди, фторхінолони, нітрофурани). Механізм та спектр дії, показання до застосування, побічна дія, можливість розвитку інтоксикації.

ТЕМА 4. Побічна дія НПЗЗ, глюкокортикоїдів. Побічна дія лікарських засобів, що впливають на систему крові

Класифікація протизапальних засобів. Основна спрямованість дії. Фармакологія нестероїдних протизапальних засобів. Порівняльна характеристика препаратів за ступенем інгібування ЦОГ (циклооксигенази) - 1 та -2 і вираженості протизапальної дії. Побічні ефекти препаратів та заходи профілактики їх винекнення.

Характеристика стероїдних протизапальних засобів, механізм дії, показання та протипоказання до застосування,мпобічна дія. Стероїдні протизапальні лікарські засоби. Фармакологічні ефекти, протипоказання, показання до застосування, режим дозування. Порівняльна характеристика. Побічні ефекти глюкокортикостероїдів.

Базисні протиревматоїдні препарати: хлорохінін, ауранофін, пеніциламін, сульфасалазин. Застосування імунодепресантів для лікування ревматоїдних артритів та інших запальних процесів. Засоби для лікування гострого подагричного артриту (НПЗС, колхіцин, глюкокортикоїди), Лікарські засоби для довготривалого лікування подагри.

Класифікація засобів, що впливають на систему крові. Загальна характеристика лікарських засобів, що впливають на кроветворення. Побічна дія лікарських засобів, що впливають на еритропоез та лікарських засобів, які використовують при гіпохромній анемії. Фармакокінетика, фармакодинаміка препаратів заліза (заліза закисного сульфат, ферум-лек). Комбіновані препарати (тардиферон, ферковен, фероплекс). Гостре отруєння препаратами заліза та заходи допомоги. Фармакологія коаміду. Фармакологічна характеристика десфераля. Фармакокінетика, фармакодинаміка ціанокобаламіну та кислоти фолієвої.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення медсестрами бакалаврами дисципліни “Побічна дія ліків ” включає забезпечення достатнього рівня знань стосовно побічної дії лікарських засобів згідно до потреб практичної охорони здоров’я. У процесі вивчення дисципліни “ Побічна дія ліків ” вирішуються такі завдання:

1). Визначити класифікацію побічної дії лікарських засобів.

2). Дати конкретні знання з побічної дії ліків, як теоретичну основу медикаментозного лікування хворих і профілактики можливих ускладнень,

2). Забезпечити знання основних передбачуваних побічних ефектів різних фармакотерапевтичних лікарських засобів, можливі прояви з боку різних систем та органів, основних груп ризику щодо розвитку побічних,

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Тематичний план ЛЕКЦІЙ

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Основи законодавства України про лікарські засоби. Фармнагляд. Класифікація побічної дії ліків. Основні способи попередження побічної дії лікарських засобів.	2
2.	Побічна дія препаратів, що застосовуються для місцевої та загальної анестезії	2
3.	Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань ЦНС	2
4.	Побічна дія наркотичних та ненаркотичних анльгетиків, НПЗЗ, ГК.	2
5.	Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи	2
6.	Побічна дія препаратів, що впливають на фукцію органів дихання і травлення	2
7.	Побічна дія хіміотерапевтичних засобів	2
	Всього	14

Тематичний план практичних занять

№ з/п	Тема заняття	Кількість годин
1.	Основи законодавста України при лікарські засобі. Фармнагляд. Класифікація побічної дії ліків.Основні принципи попередження побічної дії ліків.	3
	Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань ЦНС	4
2.	Побічна дія препаратів, що застосовуються для місцевої та загальної анестезії	4
	Побічна дія наркотичних та ненаркотичних анльгетиків	3
3.	Побічна дія препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи	3
	Побічна дія препаратів, що впливають на фукцію органів дихання і травлення	4
4.	Побічна дія хіміотерапевтичних засобів.	3
	Побічна дія НПЗЗ, глюкокортикоїдів.Побічна дія лікарських засобів, що впливають на систему крові	4
	Всього	28

Тематичний план самостійної роботи

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Побічна дія антигістамінних засобів	2
2.	Побічна дія імунотропних засобів	2
3.	Побічна дія вітамінних препаратів	2
4.	Побічна дія протитуберкульозних засобів	2
5.	Побічна дія протипухлинних засобів засобів	2
6.	Побічна дія протиглисних засобів	2
	Всього	12

5. ФОРМИ КОНТРОЛЮ І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

В КІНЦІ РОБОЧОГО ДНЯ

Критерії оцінювання виконання практичної роботи студентів

Бали	Критерії оцінювання практичних навичок
1 - 3	Виконання деяких фрагментів практичної роботи, допущені грубі помилки під час проведення , відсутність пояснення суті і значення практичної роботи, протоколи практичної роботи не оформлені
4 - 6	Виконання практичної роботи в не повному обсязі, допущені окремі помилки під час проведення обстеження, не повно охарактизовані механізми, методики, інтерпретація результатів, протоколи до практичних занять оформлені з помилками.
7 - 9	Практична робота виконана в повному обсязі, зроблені висновки щодо одержаних результатів, оформлені протоколи до практичних занять з незначними неточностями, під час пояснення методики проведення практичної роботи допущені незначні порушення послідовності викладання та при використанні наукових термінів.
10 - 12	Практична робота виконана повністю, зроблені обґрунтовані висновки, оформлені та підписані протоколи, дана повна відповідь щодо застосування лікарських засобів оцінки побічної дії; правильно застосовано наукові терміни і поняття.

Критерії оцінювання письмового контролю знань.

При використанні під час письмового контролю знань за день письмових завдань (ситуаційні задачі, конструктивні запитання, тестові завдання, описування слайдів, тощо) студент набирає певну суму умовних балів. Кожний вид контролю оцінюється окремо, наприклад: тести 0,5 – 1 б; конструктивні завдання 3 -5 б; ситуаційні задачі 7 -10 б, які потім конвертуються у 12 бальну шкалу оцінювання. На кафедрі розроблені шкали оцінювання, згідно яких кількість вірних відповідей конвертується в оцінку (за 12 бальною шкалою).

Оцінка за 12-ти бальною шкалою	К-сть балів за правильні відповіді	% правильних відповідей	Оцінка за традиційною 4-бальною шкалою
12	39-40	96-100 %	5
11	37-38	91-95 %
10	35-36	86-90 %
9	33-34	81-85 %	4
8	31-32	76-80 %
7	39-30	71-75 %
6	27-28	66-70 %	3
5	25-26	61-65 %
4	21-24	51-60 %
3	17-20	41-50 %	2
2	11-16	25-40 %
1	0-10	0-24 %