ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО»

                                                                                            

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма

з  “ Історії української КУЛЬТУРИ ”

кафедра філософії та суспільних дисциплін

Спеціальність “Здоров’я  людини”  6.010203

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

                 Програма з Історії української культури для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності: Здоров’я людини» 6.010203,  “ Біологія ”  6.040102, “Лікувальна справа” 7.110101, “Медико-профілактична справа” 7.110105  напряму підготовки 1101 “Медицина”, «у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005, № 52. Вивчення історії української культури студентами цих спеціальностей здійснюється протягом другого семестру І року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з «Історії української культури» для зазначених спеціальностей.

Програма структурована на модуль, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами  “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Програма з Історії української культури для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації розроблена на виконання наказів МОЗ України від 19.10. 2009 р. за № 749 та від 19.10. 2009 р. за № 750.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог  Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модуль, до складу якого входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту)

Історія української культури як навчальна дисципліна ґрунтується на вивченні студентами вітчизняної історії та інтегрується з елективними курсами «Культурологія», “Етика”, “Естетика”, “Медицина та художня культура”.

 

Дисципліна структурована на 1 модуль:

 

Змістовий модуль 1. Культура України від найдавніших часів до початку ХІV століття

1.      Українська культура як самобутнє духовне утворення.

2.      Найдавніше населення на території України та його культура.

3.      Культура Київської Русі. Культура Галицько-Волинського князівства.

 

  Змістовий модуль 2. Культура України кінця ХIV- початку ХХІ століття

4. Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст.

5. Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.

6. Українське національно-культурне відродження (кінець ХVIІІ- поч. ХХ ст.)

7. Культура України ХХ – початку ХХІ століття.

 

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного  заняття.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) семінарські заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів історії української культури.

Семінарські заняття передбачають:

1) аналіз студентами культуротворчих процесів на території України, особливостей національної культури, ознайомлення з кращими духовними надбаннями українського народу;

2) вивчення  суспільно-історичних передумов розвитку національної

культури, аналіз внеску видатних представників науки і культури України в формування духовної скарбниці людства.

3) вирішення творчих завдань, спрямованих на розвиток мислення, творчої уяви та логіки студентів-майбутніх лікарів.

Студентам рекомендується до семінарських занять виконувати творчі письмові завдання, реферувати публікації, присвячені актуальним проблемам культурного життя України, готувати наукові повідомлення з теми семінару.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на семінарських заняттях у відповідності з конкретними цілями. Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів:

–       тести;

–       розв’язування творчих завдань;

–       проведення індивідуального та фронтального усного опитування;

–       реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій у періодиці.

Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою,   прийнятою в Україні.

 

2. Мета вивчення навчальної дисципліни.

Мета вивчення «Історії української культури» –  кінцеві цілі  встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (гуманітарна освіта) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Історія української культури як навчальна дисципліна:

- формує уявлення студентської молоді про культурно-історичний процес на території України;

- формує бачення студентів духовних цінностей та пріоритетів українського народу;

- ознайомить студентів і дозволить аналітично оцінити культурний розвиток України в різні історичні періоди;

- охарактеризує особливості вітчизняної культури.

Кінцеві цілі вивчення історії української культури:

·        Інтерпретувати особливості національної культури українського народу, його духовні цінності та пріоритети.

·        Аналізувати культурний розвиток України в різні історичні епохи.

·        Аналізувати тенденції розвитку національної культури в контексті світового культурного процесу.

·        Робити висновки про відродження та перспективи розвитку української культури в умовах державної незалежності.

·        Визначати основні форми і напрями розвитку національної культури, види, стилі і жанри мистецтв.

 

Предмет "Історія української культури" збагатить духовний світ студентів, сформує вміння бачити й розуміти твори мистецтва, дозволить сприймати національну культуру як невід'ємну частину загального розвитку й становлення особистості.

Опис навчального плану з дисципліни “Історія української культури”

для студентів спеціальності «Здоров’я людини»

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Семінар. занять

 

90

12

28

50

1

Поточний та підсумковий (стандартизований)

Кредитів ЕСТS

2, 0

0,5

0,8

0,7

 

Модуль 1:

Змістових модулів 2

90 год/ 2,5 кредити ЕСТS

12

28

50

 

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год. Аудиторне навантаження – 40%, СРС – 60%

 

 

 

3. Зміст програми.

 

 

Змістовий модуль 1. Культура України від найдавніших часів

до початку ХIV ст.

 

Конкретні цілі:

Ø                Аналізувати значення культури в процесі гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Ø                Пояснювати напрямки та методи аналізу культурних об’єктів.

Ø                Усвідомлювати суть поняття «культура», його  етимологію та особливості розвитку на різних історичних етапах, проаналізувати сучасне трактування цього терміну.

Ø                Трактувати поняття «духовна» і «матеріальна», «світова» і «національна культура» та їх взаємозв’язок.

Ø                Визначати функції культури.

Ø                Трактувати поняття «українська національна культура» та її складники.

Ø                Пояснювати періодизацію розвитку української культури.

Ø                Аналізувати особливості етногенезу українського народу.

Ø                Аналізувати особливості культури прадавньої України, її значення в історії світової цивілізації.

Ø                Пояснювати тенденції розвитку цивілізаційних систем на прадавніх українських землях.

Ø                Аналізувати особливості духовної і матеріальної культури дохристиянської Русі.

Ø                Оцінити роль Хрещення для культурного розквіту України-Русі.

Ø                Визначити характерні особливості культурного розвитку Галицько-Волинського князівства.

 

Тема 1. Українська культура як самобутнє духовне утворення.

 

Поняття «етнічна культура». Українська національна культура, її складники. Основні проблеми та особливості етногенезу українського народу. Культурно-історична своєрідність регіонів України.

Історичні передумови виникнення української культури. Періодизація української національної культури.

Тлумачення культури в різні історичні періоди, внесок українських учених (Г. Сковороди, Д. Антоновича, І. Крип’якевича та ін.) в її наукове обґрунтування.

Методи аналізу культурних об’єктів. Основні підходи до вивчення культури: антропологічний, соціологічний, філософський, аксіологічний (ціннісний), формаційний.

Функції культури: інтегративна, виховна, комунікативна, пізнавальна, інформаційна, нормативна, світоглядна та ін.

 

Класифікація культури за сферами діяльності людини (духовна і матеріальна) та на основі носіїв (національна та світова). Культурні цінності, їх значення в історії та сучасності людства.

Тема 2. Найдавніше населення на території України та його культура.

        

         Культура доби палеоліту на території України.

         Витоки культури найдавнішого населення на теренах України. Період палеоліту. Поява найдавніших людей. Освоєння людьми теренів України. Особливості археологічних культур. 

Вдосконалення виробництва крем’яних та кам’яних знарядь праці. Стоянки первісних людей. Пізньопалеолітичні житла. Основні види заняття людини. Початки приручення тварин. Перехід від полювання і збиральництва до скотарства і землеробства. Вироби з кістки, рогу і каменя.

Диференціація соціальних взаємин (сім’я, рід і плем’я). Початки релігійних уявлень і вірувань. Культові дійства. Поява найдавнішого образотворчого та музичного мистецтва. Характерна особливість палеолітичної пластики.

Трипільська культура.

Культура неоліту та епохи міді-бронзи. Автохтонна мисливська культура. Перші землеробські племена на теренах України.

Археологічні пам’ятки, віднайдені біля с. Трипілля Київської області. Територіальне розташування трипільської культури. Пам’ятки трипільської культури в Україні.

Культура землеробства та інші види господарської діяльності трипільців. Суспільна організація трипільців. Матріархат. Домашні промисли та общинні ремесла (кушнірство, прядіння і ткацтво).

Витоки традицій української народної архітектури у пам’ятках трипільського будівництва, протоміста. Технічний і художній рівень керамічного виробництва. Живопис трипільців. Семантика живописно-орнаментальних мотивів. Антропоморфна пластика. Світове значення культури Трипілля.

Скіфо-сарматська та культура античних міст полісів.

Період і територія поширення археологічної культури скіфського типу. Побут, звичаї і традиції царських скіфів і скіфів-орачів. Скіфські поховання.

Скіфо-сарматське мистецтво. Архітектура та будівництво Скіфії. Пластика і художні вироби кіммерійців, скіфів, сарматів. Цивілізаційні системи на тодішніх українських землях: скотарсько-хліборобсько-степова і антично-полісно-міська.

Поширення здобутків середземноморської культури. Розвиток античної культури і мистецтва на теренах України ІV-VІ ст. до н.е. Культура античних міст-полісів Північного Причорномор’я. Архітектура, скульптура, малярство. Мистецтво тавро-русів – складова духовної спадщини народів Півдня України, які творили історичне тло праукраїнського етносу.

Давньослов’янська культура

Слов’янські культури V-VІІ ст.: празько-корчацька, пеньківська і колочинська. Особливості житлобудівництва, знарядь праці, кераміки, поховальної обрядовості.

Східнослов’янські об’єднання племен на території України, їх духовна і матеріальна культура. Житлобудування, ремісниче та сільськогосподарське виробництво.

Культ природи у релігійному світогляді слов’ян у дохристиянські часи. Пантеон язичницьких богів давніх слов’ян. Язичницькі обряди, культові споруди. Язичницькі святилища на території України. Збруцький ідол як відображення світогляду давніх слов’ян. Поховальна обрядовість.

Релігійний світогляду у фольклорі давніх слов’ян. Відображення макрокосмосу в творах мистецтва. Аграрно-заклинальна символіка. Язичницькі святкування. Ритуальні танці та атрибутика.

 

Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

 

Культура Київської Русі .

Початки держави східних слов’ян. Культура дохристиянської Русі . Князь Володимир і завершення формування Київської держави.

Християнство і розквіт культури Київської Русі. Церкви і монастирі як осередки культурного життя. Київська Свято-Успенська Печерська Лавра – перший духовний центр Південно-Східної Європи. Печерський патерик. Роль українських святих у культурному піднесенні нації.

Виникнення писемності й школи. Розквіт культури Київської Русі. Писемні пам’ятки Княжої доби. Досягнення культури за Ярослава Мудрого: монументальне будівництво, розвиток освіти, науки, мистецтва. Особливості музично-видовищного мистецтва.

Культура Галицько-Волинського князівства.

Історико-культурне значення утворення Галицько-Волинської держави. Розвиток сільського господарства, солеварних промислів, торгівлі. Фортифікаційна і будівельна діяльність князів. Роль Данила Галицького в культурному піднесенні князівства.

Церковні установи в культурному житті Галицько-Волинської землі. Літописання та книгописні майстерні в Галицькій землі. Галицько-Волинський літопис.

Галицька архітектурна школа. Кам'яна сакральна архітектура Галича. Іконописні традиції Галицько-Волинської землі.

Синтез в культурі Галицько-Волинської доби слов‘янської спадщини і культурних зв’язків з Візантією, Західною і Центральної Європи та країн Сходу.

 

Змістовий модуль 2. Культура України кінця ХIV – поч. ХХІ ст.

Конкретні цілі:

 

Ø                Пояснювати духовно-культурні надбання Козацької доби.

Ø                Робити висновки про стан української культури в умовах відсутності державності на теренах Наддніпрянщини та Галичини.

Ø                Аналізувати історико-культурні особливості розвитку на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. 

Ø                   Аналізувати суспільно-політичні та історичні передумови формування культури України 20-30-рр. ХХ ст.

Ø                   Трактувати поняття «розстріляне відродження».

Ø                   Робити висновки про розвиток української культури в умовах тоталітарного режиму

Ø                   Аналізувати культурне життя в Україні в період «відлиги».

Ø                   Робити висновки про відродження та перспективи розвитку української культури в умовах державної незалежності.

 

Тема 4. Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст.

 

Суспільно-політичні умови культурного життя на теренах України кінця ХIV– першої половини ХVII ст.

Розвиток української мови як важливий чинник поступу національної культури. Усна народна творчість. Обрядова поезія та героїчний епос України. Релігійна та світська література.

Традиції архітектури кінця ХIV – середини ХVI ст. Готичний стиль в культовій архітектурі. Оборонне будівництво. Стиль Ренесансу в архітектурі та скульптурі другої половини ХVI ст. – початку ХVIІ ст.

Розвиток монументального живопису наприкінці ХIV–ХV ст. Традиції іконопису. Книжкова мініатюра та графіка. Монастирі як центри книгописання. Початок українського книгодрукування.

Наука і освіта. Культурно-освітнє значення братських шкіл. Започаткування традицій вищої школи в Україні.

 

Тема 5. Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.

 

Формування української козацької держави і розвиток національної культури. Культурно-національна еліта Козацької доби. Внесок у розвиток української культури гетьмана Івана Мазепи.

Православ’я і козацтво. Монастирі як осередки освіти, науки, літописання, книжності, друкарства, образотворчого мистецтва, музики.

Стиль бароко в українському мистецтві. Розвиток світської та релігійної архітектури. Розквіт скульптури в Україні. Монументальний та станковий живопис. Творчість іконописців Івана Рутковича та Йова Кондзелевича.

 

Тема 6. Українське національно-культурне відродження

(кінець ХVIІІ- поч. ХХ ст.)

 

Кінець ХVІІІ – початок ХХ ст. – доба національно-культурного відродження України. Історико-культурні особливості розвитку на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. “Енеїда” І. Котляревського – початок українського відродження.

Український романтизм. Кирило-Мефодіївське братство, його культурно-освітнє значення. Україноцентризм творчості М. Костомарова, П. Куліша. Виступ Т. Шевченка проти національного та соціального поневолення рідного народу. Київська громада: В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, Т. Рильський у культуротворчих процесах.

Пожвавлення культурних зв’язків між Галичиною та Наддніпрянською Україною (діяльність визначних діячів українознавства). Національне пробудження на західноукраїнських землях. Українське шкільництво та культурне життя галичан. Вплив європейської культури на літературу, архітектуру та образотворче мистецтво краю.

Тема 7. Культура України ХХ – початку ХХІ століття.

         Тенденції розвитку української культури 20-30-х рр. ХХ ст. Суспільно-політичні та історичні передумови формування культури України 20-30-рр. ХХ ст., успіхи та прорахунки українізації.

Розмаїття літературних напрямів, численні письменницькі групи: пролетарські “Плуг” (П. Панч, А.Головко, С. Пилипенко) і “Гарт” (Василь Елан-Блакитний, М. Хвильовий,  В. Сосюри); неокласики (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара), символісти (П. Тичина, Д. Загул, Ю. Меженко) та футуристи (Михайль Семенко, Гео Шкурупій).

Значення театрального мистецтва в культурному житті України  цього періоду. Драматургія В. Винниченка та М. Куліша. Творча діяльність Леся Курбаса в еволюції українського театру. Новаторство “Мистецького об’єднання Березіль”. Український кінематограф: О. Довженко кінорежисер світового рівня.

Пошуки  національного стилю  в малярстві  та архітектурі. Мистецькі погляди М. Бойчука та його школа.

         Українська культура в умовах тоталітарного режиму. Сталінський “соцреалізм” і наступ на українську культуру. Репресії проти української інтелігенції.Представники “ростріляного відродження” та їх роль у формуванні національної свідомості українців.

Особливості розвитку культури України кінця 30-х р.: започаткування дослідження фундаментальних наук (фізики, математики), відсутність свободи творчості  в літературі та мистецтві. Соцреалізм в українському  мистецтві.

Культурне життя в повоєнний період. Хрущовська “відлига” (1953-1964). Пробудження національно-духовного життя в Україні. Шістдесятники: поети В. Симоненко, Л. Костенко, І. Драч, М. Вінграновський, В. Стус, художники А. Горська, О. Заливаха, журналіст В. Чорновіл, історик В. Мороз, мистецтвознавець Б. Горинь, психолог М. Горинь та ін. Духовний опір тоталітаризму, пригніченню національної культури. Розправа з шістдесятництвом. Новітня русифікація 60-80-х рр. Теорія злиття націй та її втілення. Освіта, література, театр, кінематограф за умов зросійщення української культури.

Відродження та перспективи розвитку української культури в умовах державної незалежності. Відродження історичної пам’яті, повернення забутих імен діячів культури і мистецтва. Просвітницьке значення Спілки письменників України та її друкованих органів (газети “Літературна Україна”, часописи “Вітчизна”, “Дзвін” та ін.). Українська література: творчість, Л. Костенко, І. Драча, В. Дроза, І. Дзюби, Р. Федоріва, Р. Іваничука, В. Земляка, Ю. Мушкетика, П. Загребельного.

Театр і українське кіномистецтво в умовах незалежності. Відновлення та створення культурно-освітніх товариств (“Просвіти”, Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Товариства української мови ім. Т. Шевченка та ін.), їх значення в культурному житті українців.

Актуальні проблеми культури України кінця ХХ – початку ХХІ ст.

 4. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.

1. Загальна характеристика української культури та її своєрідність.

2. Поняття «етнічна культура», особливості етногенезу українського народу.

3. Періодизація розвитку української культури.
4. Предмет і завдання курсу «Історія української культури». Напрямки і методи дослідження.

5. Еволюція поглядів на культуру її сутність та структура.

6. Первісна епоха та культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт)

7. Трипільська культура.

8. Кіммерійці, скіфи, сармати та їх культура.

9. Розвиток античної культури і мистецтва на теринах України.

10. Культура давніх слов'ян.

11. Язичницькі вірування давніх слов’ян, пантеон язичницьких богів.

12. Культура дохристиянської Русі.

13. Особливості прийняття християнства та його роль у розвитку культури.

14. Писемність і літературна традиція Київської Русі.

15. Освіта і наукові знання Київської Русі.

16. Архітектура Київської Русі.

17. Образотворче та музично-видовищне мистецтва  Київської Русі.

18. Культура Галицько-Волинського князівства.

19. Українська культура після татаро-монгольської навали ХІІІ-ХV ст.

20. Передумови і труднощі культурного розвитку XVI-XVII ст.

21. Ренесанс в Українській культурі.

22. Просвітницьке значення братських шкіл.

23. Розвиток друкарської справи на українських землях у XVI-XVII ст.

24. Розвиток літератури. Полемічна література.

25. Історичні умови культурного життя українського народу другої половини XVII–XVIII ст.

26. Феномен козацької культури.

27. Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII–XVIII ст.

28. Літературна творчість в Україні XVII–XVIII ст.

29. Феномен українського бароко в архітектурі.

30. Образотворче мистецтво, театр та музика в Україні XVII–XVIII ст.

31. Суспільно-політичні й історичні обставини розвитку української культури наприкінці XVIII- ХІХ ст.

32.Національно-культурне відродження у Лівобережній Україні першої половини XIX ст.

33. Розвиток  образотворчого мистецтва, театру та музики першої половини ХІХ ст.

35. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики на Україні у ХІХ ст.

36. Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях першої половини ХІХ ст.

37. Діяльність “Руської Трійці” та її роль у національно-культурному відродженні.

38. Кирило-Мефодіївське братство, його культурно-освітнє значення.

39. Культурні зв’язки між східно і західноукраїнськими землями у другій половині XIX ст.

40. Особливості літературного процесу в Україні у другій половині XIX ст.

41. Роль творчості Т. Шевченка у становленні української культури.

42. Розвиток театрального мистецтва у другій половині XIX ст.

43. Розвиток шкільництва та народної освіти у другій половині XIX ст.

44. Розвиток художньої культури – архітектури, образотворчого мистецтва та музики у другій половині XIX – поч. ХХ ст.

45. Загальні особливості розвитку української культури у ХХ ст.

46. Національно-культурне відродження  першої половини ХХ ст.

47. Перспективи розвитку освіти, науки та мистецтва в умовах Української національно-демократичної революції (1917-1920).

48. Українізація її успіхи та прорахунки.

49. Театральне мистецтво в культурному житті України  першії пол. ХХ ст.

50. Літературні групи та напрями у 20-х роках ХХ ст.

51. Українська культура в умовах тоталітарного режиму.

52. «Розстріляне відродження», його роль в історії української культури.

53. Тенденції розвитку культури в радянській Україні повоєнного часу.

54. Діяльність  шістдесятників України.

55. Розвиток української культури у незалежній Україні.

 Тематичний план лекції

 

№ з.п.

Тема лекції

 

1.

Українська культура як самобутнє духовне утворення.

 1.1 Найдавніше населення на території України та його культура.

 

 

2.

Культура Київської Русі .

 

 

3.

Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст.

 

 

4.

Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.

 

 

5.

Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст.

 

6.

Культура України ХХ.

 

 

РАЗОМ:

12 год.

               

                                        Тематичний план семінарських занять

 

№

Занят

тя

ТЕМА

Кількість годин

 

Змістовий модуль1: Культура України від найдавніших часів до початку ХIV століття.

 

 

1.

1.1 Українська культура як самобутнє духовне утворення.

1.2 Найдавніше населення на території України та його культура.

1.3 Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

6

 

Змістовий Модуль 2: Культура України кінця ХIV- початку ХХІ століття

 

2.

2.1 Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст. (литовсько-польський період).

2.2 Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. (період Гетьманщини)

6

 

3.

3. Українське національно-культурне відродження кінця ХVIІІ- поч. ХХ ст.:

3.1 Українська культура першої половини ХІХ ст.

3.2 Українська культура другої половини ХІХ ст.

 

6

4.

4. Культура України ХХ – початку ХХІ століття:

4.1 Українська культура першої половини ХХ ст.

4.2 Українська культура другої половини ХХ ст. та доби незалежності.

 

6

 

РАЗОМ ЗА МОДУЛЬ

 

24

 

 

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)

 

№ з.п.

ТЕМА

Кількі

сть годин

1.

Українська культура як самобутнє духовне утворення. 1.1 Найдавніше населення на території України та його культура.

 

8

2.

Культура Київської Русі.

 

6

3.

Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст.

 

8

4.

Культура України  другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.

 

8

5.

Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст.

 

10

6.

Культура України ХХ – початку ХХІ століття.

10

 

РАЗОМ

50