ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО 

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра філософії та суспільних дисциплін

 

           “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

_________________________

 

“______”_______________20___ року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

09.00.01 Філософія

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки                       0102  «Здоров’я людини»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність            6.010203 «Здоров’я людини»

                                                                              (шифр і назва спеціальності)

факультет                      Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини   

                                                            (назва інституту, факультету, відділення)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 – 2014 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2013

 

Робоча програма з філософії для студентів

(назва навчальної дисципліни)   

за напрямом підготовки 0102  Здоров’я людини, спеціальністю 6.010203 «Здоров’я людини».

 

 

Розробник: викладач кафедри філософії та суспільних дисциплін Білик С. М.

                                                     (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри філософії та суспільних дисциплін

 

 

Протокол від “____”________________20__ року № ___

 

                         Завідувач кафедри філософії та суспільних дисциплін 

                                                                _______________________ (Мельничук І.М.)

                                                                                                                                               (підпис)                                            (прізвище та ініціали)        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014  рік

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів  – 3,6

Галузь знань

0102  Здоров’я людини

(шифр і назва)

Нормативна

 

 

Модулів – 1

Спеціальність:

6.010203 «Здоров’я людини»

Рік підготовки

Змістових модулів – 3

2-й

 

Семестр

Загальна кількість годин –  108

3-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 2,85

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

 

20 год.

Семінарські

30 год.

Лабораторні

 год.

Самостійна робота

58 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Тестовий  модульний контроль

 

 

 

 

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 55,5:44,5

 

 

 

 

 

1.                  Мета та завдання навчальної дисципліни

Програма з філософії для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим за принципами Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005, №____. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а  базова медична підготовка – протягом 5 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з української мови для зазначених спеціальностей.

Програма структурована на модуль, змістові модулі, теми відповідно до вимог “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗУкраїни від 12.10.2004 р. № 492).

 Вивчення філософії студентами здійснюється протягом третього та четвертого семестрсеместрів ІI року навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни „Філософія” структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції,

б) семінарські заняття,

в) самостійна робота студентів (СРС),

 г) індивідуальна робота.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів з філософії. 

Семінарські заняття передбачають:

1) аналіз студентами проблеми буття, особливостей філософського мислення, ознайомлення з основними категоріями та поняттями філософії;

2)  вивчення  суспільно-історичних передумов розвитку філософії, аналіз внеску видатних представників науки і культури в формування духовної скарбниці людства..

3)  вирішення творчих завдань, спрямованих на розвиток мислення, творчої уяви та логіки студентів-майбутніх лікарів.

Студентам рекомендується до семінарських занять виконувати творчі письмові завдання, реферувати публікації, присвячені актуальним проблемам світової та вітчизняної філософії, готувати наукові повідомлення з тем семінару.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби  визначення рівня підготовки студентів:

–        тести;

–        розв’язування творчих завдань;

–        проведення індивідуального та фронтального усного опитування;

–        реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій у періодиці.

Завершення засвоєння модуля здійснюється підсумковим контролем.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні. 

Для тих студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі: під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

 

           Мета вивчення філософії –  кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту навчальної  дисципліни.

Студент повинен знати і вміти:

1. Діяти відповідно до принципів моралі та враховувати національні та релігійні особливості хворих при виконання професійних обов’язків лікаря.

2. Диференціювати біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні та гносеологічні витоки релігії.

3. Інтерпретувати сутність основ віровчень та культів світових релігій, які впливають на фізичний та психологічний стан людини.

4. Використовувати у професійній та повсякденній діяльності закони та категорії діалектики.

5. Користуватися критеріями істини при постановці діагнозу.

6. Трактувати закономірності пізнавально-практичjјї діяльності людини у професійній роботі лікаря.

7. Інтерпретувати принципи філософського пізнання природи і суспільства і їх взаємодії.

8. Демонструвати володіння загальнонауковими та конкретно науковими  методами пізнання та практичної діяльності.

9. Застосовувати філософські знання для розуміння культурних традицій  та їх впливу на розвиток медицини. 

 

 

2.    Програма навчальної дисципліни

            Мета вивчення філософії – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту навчальної  дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовано конкретні цілі у вигляді певних умов (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

 

Зміст програми

 

Модуль 1. Історія філософської думки

 

Змістовий модуль 1. Філософська думка Сходу і Заходу.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати специфіку філософського осмислення світу та людини, на відміну від конкретно наукового їх розуміння.

2. Трактувати специфіку філософських понять у їх порівнянні з буденними та науково-медичними знаннями.

3. Інтерпретувати основні функції філософії.

4. Аналізувати зв’язок розвитку філософії зі світовою наукою, культурою, медициною.

 

Тема 1. Філософія і коло її проблем.

             Філософія як фундаментальна гуманітарна дисципліна, що обґрунтовує загальні закономірності функціонування світу, людини та їх взаємовідносин, загальні методи пізнання заради ефективності діяльності людини.

            Філософія в системі світоглядних знань про світ і людину. Місце філософії в системі культури та науки. Зв’язок філософії з медициною.

            Специфіка філософського знання. Основні проблеми філософії. Матеріалізм та ідеалізм. Основне коло філософських роздумів. Головні напрями у філософії.

            Основні функції філософії.

            Філософія і світогляд сучасного лікаря.

 

Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія.

            Культурно-історичні передумови  виникнення філософії. Основи східного і західного способів буття.

            Передумови філософії у стародавній Індії. Ведична та епічна література про людину. Релігійно-філософські вчення :  джайнізм, чарвака, буддизм та ін. Близькість буддизму з системою медицини та вченням йоги. Сансара, карма, дхарма, нірвана.

            Зародження філософії у стародавньому Китаї. Конфуціанство і даосизм. Даосизм і китайська медицина. Філософський принцип природності та його вплив на розвиток нетрадиційної китайської медицини.     

            Сучасна східна філософія  та самопізнання людини. Космос і людина.

            Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Філософія Мілетської школи. Натурфілософія. Геракліт і Парменід: релятивізм та абсолютизм. Позиції Піфагора, Емпедокла щодо світу. Класична антична філософія. Філософські вчення Сократа, Платона, Аристотеля. Атомістичне вчення Демокріта. Філософія епохи еллінізму. Скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

 

Тема 3. Філософія Середніх віків та епохи Відродження.

            Християнство як світоглядне підґрунтя філософії Середньовіччя. Основні риси філософії Середньовіччя.  Екзегеза та Філон Александрійський.   Теорія двох істин Оккама. Апологетика, патристика, схоластика. Гностицизм. Терту ліан та Августин . Номіналізм та реалізм. Філософія Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, співвідношення релігії, філософії, науки. П’єр Абеляр та концепція любові. Данте як проповідник філософії любові.

            Філософія Відродження у контексті епохи. Гуманізм, пантеїзм та антропоцентризм. Романське та германське Відродження. Марсіліо Фічіно та утвердження богоподібностілюдини. Геліоцентризм, вчення про нескінченність Всесвіту, Джордано Бруно і Галілео Галілей. Микола Казанський і його діалектика. Еразм Роттердамський і „Похвала глупоті”. Філософські ідеї Мартіна Лютера.

 

Тема 4. Філософія Нового Часу і Просвітництва. 

            Загальна характеристика філософії Нового Часу, гносеологізм. Наукова революція і проблема методу пізнання у філософії (Ф.Бекон, Р. Декарт).  Емпіризм і раціоналізм. Створення механіко-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії. Дуалізм, плюралізм, монізм.  Томас Гоббс і його філософські ідеї.. Джон Локк та „чиста дошка”. Філософська есеїстка та філософське мистецтво Нового Часу. Блез Паскаль, Уільям Шекспір, Мігель Сервантес.

            Проблема людини у філософії Просвітництва. Історичні типи Просвітництва. Монтеск”є, Вольтер, Руссо. Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства.  Ж.Ламетрі, К.Гельвецій, П.Гольбах, Д.Дідро.

 

Змістовий модуль 2. Німецька класична, некласична та сучасна філософія. Філософська думкаУкраїни.

 Конкретні цілі:

1. Аналізувати специфіку філософського осмислення світу та людини на відміну від конкретно наукового їх розуміння.

2. Трактувати специфіку розуміння філософських понять у їх порівнянні з буденними та науково-медичними знаннями у філософській думці Німеччини.

3. Інтерпретувати основні положення вчень видатних представників культури України у контексті їх взаємозв’язку з філософськими ідеями.

4. Аналізувати зв’язок розвитку філософії України зі світовою наукою, культурою, медициною.

5. Оцінювати місце і роль українства у світовому культурно-філософському просторі.

 Тема 5. Німецька класична і новокласична філософія.

            Феномен німецької класичної філософії, її місце в історії філософської думки. Філософські позиції І.Канта. Категоричний імператив. Філософська системи І.Фіхте. НауковченняІ.Фіхте.  Філософія тотожності Й.Шеллінга, філософія мистецтва. Абсолютний ідеалізм Г.Гегеля.

            Г.Гете і його погляди на людину. Феномен романтизму ( Шлегель, Новаліс, пізній Шеллінг). Особливості світорозуміння С. К”єркегора.

 

Тема 6. Некласична філософська думка. Тенденції розвитку сучасної філософії.

            Людвіг Фейєрбах як родоначальник некласичної філософії. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Вчення Фейєрбаха про смерть і безсмертя людини. Марксистська філософія  як подолання гносеологізму через категорію практики. Матеріалістичне розуміння історії. Категорія відчуження. Досягнення і втрати марксизму. Волюнтаризм як некласичне філософське вчення. Філософія Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше. Психоаналітична парадигма людського буття, вчення Зигмунда Фрейда. Карл Юнг і його погляди на колективне позасвідоме, Еріх Фром: відчуження і любов. Філософська антропологія ХХ ст. Макс Шелер. Феномен екзистенціалізму, Мартін Хайдегер Жан Поль Сартр, Альбер Камю, Карл Яс перс  і особливості їх філософії. Персоналізм як філософська течія.

  Тема 7. Філософська думка в Україні.

            Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян: давньослов’янська міфологія, запровадження християнства. Найдавніші пам”ятки Київської Русі про людину і світ. Митрополит Іларіон, Кирило Турівський, Ярослав Мудрий. Проторенесанс і Ренесанс в Україні. Юрій Дрогобич, Павло Русин, Лукаш з Нового міста, Станіслав Оріховський. Національні культурно-освітні центри та їх роль у розвитку філософської думки. Острозькі мислителі про людину. Іван Вишенський та його філософська проблематика.  Братства і їх роль як ідейних центрів українства. 

Києво-Могилянська академія – перший в країні центр професійної філософії. Обгрунтування нового бачення предмету філософії, натурфілософія та вчення про людину.  Григорій Сковорода та його філософські вчення ( про дві натури і три світи, про сродну працю, про роль серця). Філософські погляди Памфіла Юркевича. Кирило-_Мефодіївськебратство, Т.Г.Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Михайло Драгоманов, Іван Франко  та їх філософські ідеї. Теорія українського націоналізму (Дмитро Донцов). Сучасні тенденції у філософії України.

 

Змістовий модуль  3. Релігія як об’єкт філософського пізнання

 Конкретні цілі: 

1. Визначати місце філософії релігії в системі філософських знань.

2. Аналізувати зміст поняття „релігія”, витоки релігії.

3. Інтерпретувати функції релігії.

4. Аналізувати форми релігії.

5. Визначати головні особливості світових релігій та пояснювати причини їх поширення у світі.

6.Тлумачити сутність віровчень та культів світових релігій, що впливають на стан людини.

7. Пояснювати значення релігійних цінностей та їх вплив на виконання професійних обов’язків лікаря.

8. Аналізувати місце та призначення людини в різних релігійних системах.

9. Визначати основний зміст сотеріологічних проблем:  ідея спасіння, кінцева ціль спасіння, засоби та шляхи спасіння.

Тема 8. Предмет філософії та філософія релігії

            Світогляд і філософія. Історичні типи світогляду. Філософія як навчальна дисципліна. Предмет філософії. Поняття „філософія релігії”, співвідношення філософії та релігії. Історична обумовленість їх зв’язку. Історія відношень філософії та релігії: античність, середньовіччя, ренесанс, новий час, сучасність.

Визначення поняття релігії як світоглядної системи, що містить в собі ідеї та догмати, пов’язані з вірою в Бога, які знаходять свій вияв в релігійній діяльності та поділяються певною кількістю послідовників.

Теологічний та науковий  аспект у вирішенні питання  про сутність та природу релігії.

            Структурні елементи релігії. Релігійна свідомість як форма суспільної свідомості. Визначення релігійної психології, релігійної ідеології. Релігійний культ як реалізація релігійних ідей в сфері практичної діяльності. Релігійні організації. Типи релігійних організацій, їх функції.

            Соціальні функції релігії: світоглядна, компенсаторна, регулятивна, комунікативна та інтегративна.

Тема 9. Світові релігії: буддиз, християнство, іслам.

            Поняття світових релігій. Відкритість та доступність цих релігій для широкого загалу. Привабливість ідеї спасіння як вирішального моменту у зростанні кількості адептів віровчень.

            Буддизм, його першоджерела. Напрямки в буддизмі. Вчення Йоги. Поняття «сансара», «карма», «дхарма», «нірвана» як основа філософських засад буддизму.

Християнство: основи віровчення, догматики та культу. Структурний та змістовий аналіз Біблії. Напрямки в християнстві: католицизм, православ’я, протестантизм. Християнство в Україні: історія та сучасність.

            Іслам: основи віровчення та культу. Коран – священна книга мусульман. Основні напрямки в ісламі. Політизація ісламу та ісламізація політики.

  Тема 10. Онтологія та  антропологія релігії.  Гносеологія та аксіологія релігії

            Ідеї подвоєння світу, буття Бога, Абсолюту. Докази буття Бога в християнстві. Питання про походження світу.

Значення та місце людини в різних релігійних системах. Релігійні теорії походження людини. Недосконалість людської істоти: гріх, страждання, смерть. Вчення про спокуту та спасіння. Божий промисел та свобода людської волі. Призначення людини та сенс людського існування у світі.

Проблема можливості пізнання в релігії. Об’єкт та суб’єкт релігійного світосприйняття. Релігійна істина як предмет віри та данність, що не підлягає визначенню та обгрунтуванню.

Проблема богопізнання в богослов’ї та філософії релігії. Гармонія віри та розуму, науки та релігії. Релігія та наука – протиріччя та взаємадія.

            Релігійна етика. Основи християнської моралі. Етика ісламу. Етика буддизму.

 

3. Структура навчальної дисципліни

Денна форма навчання

 

Назви змістових модулів і тем

усього

у тому числі

л

с

лаб.

інд.

с.р

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1. Історія філософської думки

Змістовий модуль 1.

Філософська думка Сходу і Заходу.

Тема 1. Філософія і коло її проблем.

9

2

3

 

 

4

Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія.

11

2

3

 

 

6

Тема 3. Філософія Середніх віків та епохи Відродження.

11

2

3

 

 

6

Тема 4. Філософія Нового Часу і Просвітництва. 

11

2

3

 

 

6

Разом за змістовим модулем 1

42

8

12

 

 

22

Змістовий модуль 2.

Німецька класична, некласична та сучасна філософія. Філософська думкаУкраїни.

Тема 5. Німецька класична і новокласична філософія.

11

2

3

 

 

6

Тема 6. Некласична філософська думка. Тенденції розвитку сучасної філософії.

11

2

3

 

 

6

Тема 7. Філософська думка в Україні.

14

2

6

 

 

6

Разом за змістовим модулем 2

36

6

12

 

 

18

Змістовий модуль  3.

Релігія як об’єкт філософського пізнання.

Тема 8. Предмет філософії та філософія релігії.

10

2

2

 

 

6

Тема 9. Світові релігії: буддиз, християнство, іслам.

10

2

2

 

 

6

Тема 10. Онтологія та  антропологія релігії. Гносеологія та аксіологія релігії.

10

2

2

 

 

6

Разом за змістовим модулем 3

30

6

6

 

 

18

Підсумковий модульний контроль І модуля

-

-

-

 

 

-

Усього годин

108

20

30

 

 

58

ІНДЗ – не передбачено

 

 

-

-

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Теми лекційних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1. Історія філософської думки

Змістовий модуль 1. Філософська думка Сходу і Заходу.

1

Тема 1. Філософія і коло її проблем.

2

2

Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія.

2

3

Тема 3. Філософія Середніх віків та епохи Відродження.

2

4

Тема 4. Філософія Нового Часу і Просвітництва. 

2

Змістовий модуль 2. Німецька класична, некласична та сучасна філософія. Філософська думкаУкраїни.

5

Тема 5. Німецька класична і новокласична філософія.

2

6

Тема 6. Некласична філософська думка. Тенденції розвитку сучасної філософії.

2

7

Тема 7. Філософська думка в Україні докласичної епохи.

2

Змістовий модуль 3. Релігія як об’єкт філософського пізнання.

8

Тема 8. Предмет філософії та філософія релігії.

2

9

Тема 9. Світові релігії: буддиз, християнство, іслам.

2

10

Тема 10. Онтологія та антропологія релігії. Гносеологія та аксіологія релігії.

2

 

Всього:

20

 5. Теми практичних робіт – не передбачено

 6. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1. Історія філософської думки

Змістовий модуль 1. Філософська думка Сходу і Заходу.

1

Тема 1.  Філософія і коло її проблем. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія.

6

2

Тема 2. Філософська думка Середніх віків і Відродження. Філософія Нового Часу і Просвітництва.

6

Змістовий модуль 2. Німецька класична, некласична та сучасна філософія. Філософська думкаУкраїни.

3

Тема 3. Німецька класична та новокласична філософія. Некласична  філософська думка. Тенденції розвитку сучасної філософії.

6

4

Тема 4. Філософська думка в Україні докласичного періоду. Українська класична філософська думка.

6

Змістовий модуль 3. Релігія як об’єкт філософського пізнання.

5

Тема 5. Предмет філософії та філософія релігії. Світові релігії: історія та сучасність. Онтологія та антропологія релігії. Гносеологія та аксіологія релігії

6

 

Всього:

30

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1. Історія філософської думки

Змістовий модуль 1. Філософська думка Сходу і Заходу.

1

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

58

1.1

Опрацювання матеріалів підручника, складання тез виступів, конспектування оригінальних філософських текстів.

4

1.2

Буддизм як релігійно-філософське вчення.

6

1.3

Філософські школи Древньої Греції.

6

1.4

Апологетика, патристика, схоластика у середньовічній філософії.

6

Змістовий модуль 2. Німецька класична, некласична та сучасна філософія. Філософська думкаУкраїни.

1.5

Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту.

6

1.6

Проблема людини у філософії Просвітництва.

6

1.7

Християнське і українське питання – сутність протиріччя.

6

Змістовий модуль 3. Релігія як об’єкт філософського пізнання.

1.8

Тенденції розвитку сучасної філософії.

6

1.9

Виконання індивідуального завдання з релігієзнавчих питань.

6

1.10

Світові релігійні неорухи, секти, вчення.

6

 

Разом

58

 

9. Індивідуальні заняття – не передбачено

 

10. Методи навчання

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; семінарські – семінарська робота, задання.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

                                                    

 

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх семінарських заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – виконання самостійних завдань та вміння робити висновки. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно шляхом аналізу довести наявність певних аксіом; вміти сформувати проміжні та загальні висновки по вивченій тематиці.

                                                                    

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап семінарського заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати умови та хід проведення практичного завдання та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

 

 

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам

№

Модуль №1 (поточне тестування)

Оцінка

1

Змістовий модуль 1

 

 

Заняття 1

12

 

Заняття 2

12

2

Змістовий модуль 2

 

 

Заняття 3

12

 

Заняття 4

12

3

Змістовий модуль 3

 

 

Заняття 5

12

 

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1

80

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1

200

 

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з соціології визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з соціології виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з соціології в оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

 

Оцінка ЕCTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

B

Наступні 25 % студентів

C

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

 

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка ЕCTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

«5»

B, С

«4»

D, E

«3»

FX, F

«2»

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЕКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

 

А

відмінно 

 

 

зараховано

 

В

добре

 

С

 

D

задовільно

 

E

 

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

 

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

14. Рекомендована література

Базова

 

1.            Філософія. Навч-метод.посібник для самостійного вивчення дисципліни / В.Х.Арутюнов, М.М.Демченко, С.Л.Йосипенко. – К.:КНЕУ, 2001.- С.70 – 84.

2.            Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник /За ред. І.В.Бичка. – К.:Либідь, 1994. – Лекція 2,3.

3.            Філософія: Підручник/ Г.А.Заїченко. – К.: Вища школа, 1995, - Розділ 2,  п.1,2.

4.            Практикум з філософії: Методичний посібник для викладачів і студентів ВНЗ/ За ред. В.Л.Петрушенка. – Львів: Новий світ, 2003.- С.36 -45.

5.            Касьян В.І. Філософія: Відповіді на питання екзаменаційних білетів. – К.:Знання, 2005. – С.33 -40.

6.            Соловьев В.С. Жизненная драма Платона. – М, 1988. – Т.2. –С.601 – 605.

7.            Алексеев П.В. Философия: Учебник / П.В. Алексеев, А.В. Панин. – М.: Проспект, 1997.

8.             568 с. – ISBN 5-7896-0024-7.

9.            Алексеев П.В. Социальная философия: Учебное пособие. – М.: ООО «ТК Велби», 2003. – 256 с. – ISBN 5-98032-075-Х.

10.        Губин В.Д. Философия: актуальные проблемы: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Философия» / В.Д. Губин. – М.: РГТУ: Омега-Л, 2005. – 370 с. – ISBN 5-98119-225-9.

11.        Зеленов Л.А., Владимиров А.А. Основы философии: Учеб. пособие для пед. училищ. – М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2000. – 160 с. – ISBN 5-691-00546-4.

12.        Зеленов Л.А. Система философии: Монография. – Н. Новгород, 1991.

13.        Зеленов Л.А. Введение в общую методологию: Монография. – Н. Новгород, 2002. – ISBN 5-93530-042-7.

14.        Основы современной философии: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. М.Н. Расенко [и др.] – СПб.: «Лань», 2001. – 384 с. – ISBN 5-8114-0355-0.

15.        Петров В.П. Философия: Учебное пособие для студентов. – Н. Новгород: изд. Гладкова О.В., НФ МГЭИ, 2003. – 316 с. – ISBN 5-93530-062-1.

16.        Плеханов Г.В. Материалистическое понимание истории // Соч. в 5-ти т. Т. 2. – М., 1956.

17.        Рычков А.К. Философия: Учебник / А.К. Рычков, В.П. Яшин. – М.: Владос, 2004. – 382 с. – ISBN 5-691-00901-Х.

18.        Спиркин А.Г. Философия. Учебник / А.Г. Спиркин. – М.: Гардарики, 2004. – 736 с. – ISBN 5-8297-0098-7 (в пер.).

19.        Философия: 100 экзаменационных вопросов (экспресс–справочник для студентов вузов) / Отв. ред. В.П. Кохановский [и др.] – Ростов н/Д.: «МарТ», 2002. – 256 с. – ISBN –5-241-0002-Х.

20.        Философия: Учебник для вузов / Под общ. ред. В.В. Миронова – М.: Норма, 2005. – 928 с. – ISBN 5-89123-875-6.

21.        Философия: Учебник / Под ред. В.Н. Лавриненко [и др.] – М.: Юристъ, 2005. – 506 с. – ISBN 5-7975-0771-4 (в пер.).

22.        Философия: Учебник / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 576 с. – ISBN 5-222-00051-6.

23.        Философия в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под ред. Е.Е. Несмеянова. – М.: Гардарики, 2000. – 349 с. – ISBN

24.        Философия: Учебник / Под ред. В.П. Горюнова [и др.] – М.: Гардарики, 2005. – 442 с. – ISBN 5-8297-0181 (в пер.).

25.        Шаитванов В.Ф. Основы философии: Учеб. пособие для вузов. – М.: ФАИР-Пресс, 2000. – 608 с. – ISBN 5-8183-0225-3.

 

 

Додаткова література:

 

1. Глаголев С. Богословие орфиков / Глаголев С. – Труды МДА // Богословский вестник. – Типография Св.-Тр. Сергиевой Лавры, 1909 – Т. 2. – С. 339 – 340, С. 370 – 372.

2. Тахо-Годи А. А., Лосев А. Ф. Греческая культура в мифах, символах и терминах / Тахо-Годи А. А., Лосев А. Ф. ; составитель и общ. ред. А. А. Тахо-Годи. – СПб. : Изд. «Алетейя», 1999. – С. 9 – 11, С. 364 – 365.

3. Лебедев А. П. Христианский мир и эллино-римская цивилизация / Лебедев А. П. // Исследования по истории древней Церкви. – СПб.: „Издательство Олега Абышко”, 2005. – 352 с.

4. Олесницкий М. Нравственность древняго греческаго народа / Олесницкий М. – Труды КДА. –  Т. 2., К., 1904. – С. 190 – 248.

5. Иваницкий В. О происхождении иудейского эллинизма Александрии / Иваницкий В. // Труды КДА. – К., 1912. – С. 253 – 269.

6. Глаголев С. Эпоха Гомера / Глаголев С. – Труды МДА // Богословский вестник. – Типография Св.-Тр. Сергиевой Лавры, 1908. – Т. 1. – С. 355 – 357, С. 642.

7. Тахо-Годи А. А. Миф у Платона как действительное и воображаемое / Тахо-Годи А. А. // Греческая культура в мифах, символах и терминах : [сост. и общ. ред. А. А. Тахо-Годи]. – СПб. : Изд. «Алетейя», 1999. – С. 537 – 539.

8. Малеванский Г. Нравственные принципы и характеры древних греческих философов / Малеванский Г. // Труды КДА. – К.: Типография Императорскаго Университета св. Владимира. – Т. ІІІ, 1897. – С. 284 – 303.

9. Нравственные и религиозные понятия у древних греческих философов // Труды КДА. – К.: Тип. И. И. Горбунова. – 1870. – Т. IV. – С. 141, С. 189, С. 193, С. 416.

10. Новосадский Н. И. Елевсинские мистерии / Новосадский Н. И. [магистерская диссертация] – СПб., 1887. – 183 с.

11. Маковельский А. О. Досократики / Маковельский А. О. – Ч. 1., Казань, 1914. – С. ХХ – ХХІ, С. 26, С. 87-88.

12. Глаголев С. Богословие орфиков / Глаголев С. – Труды МДА // Богословский вестник. – Типография Св.-Тр. Сергиевой Лавры, 1909 – Т. 2. – С. 339 – 340, С. 370 – 372.

13. Асмус В. Ф. Античная философия / Асмус В. Ф. [учеб. пособие. изд. 2-е, доп]. М.: „Высшая школа”, 1976 г. – 543 с.

14. Платон. Сочинения в трех томах / Платон. – [пер. с древнегреч. под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса] – М.: Изд-во „Мысль”. – Т. 1. – 623 с.; Т. 2. – 611.; Т. 3. – Ч. 1. – 687.; Т. 3. – Ч. 2. – 678 с.

15. Главные моменты в истории вопроса об отношении веры к знанию. – Труды КДА. – К.: Тип. И. И. Горбунова, Т. ІІІ, 1901. – С. 191.

 

 

15. Інформаційні ресурси

 

1.      http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=philosophy/metod_rozrobky/uk/med/lik/ptn/2/%D4%B3%EB%EE%F1%EE%F4%B3%FF/

2.      http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=philosophy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/2/%D4%B3%EB%EE%F1%EE%F4%B3%FF/

3.      http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=philosophy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/2/%D4%B3%EB%EE%F1%EE%F4%B3%FF/