МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичних занять для студентів ННІ медсестринства

 

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 7 годин)

Тема: 1. Динамічні ряди – 2 год.

2. Пересічні величини – 2 год.

3. Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини – 3 год.

Мета: 1. Оволодіти методикою побудови динамічних рядів, розрахунку показників, аналізу і вирівнювання динамічного ряду.

2. Оволодіти методикою обчислення пересічної величини та її різноманітності.

3. Оволодіти методикою вирахування похибок пересічних та відносних величин і оцінкою достовірності результатів дослідження.

 

Професійна орієнтація студентів: Вивчення динамічних процесів необхідне для правильного аналізу соціально-медичних явищ, діяльності органів та закладів охорони здоров'я, прийняття обґрунтованих управлінських рішень, прогнозування лікувально-профілактичних, організаційних та інших заходів.

Знання пересічних величин дозволяє вирішувати питання про норму або патологію та є професійною необхідністю лікаря.

В спеціальній літературі звичайно дається статистична оцінка отриманих результатів в кожному розділі медицини. В зв'язку з цим кожний лікар для правильного сприйняття інформації повинен самостійно володіти методикою оцінки достовірності пересічних та відносних величин.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття:

Тема № 1 практичного заняття „Динамічні ряди”

1. Що таке динамічний ряд?

2. Які бувають типи динамічних рядів?

3. Показники динамічного ряду (рівні ряду, абсолютний приріст, темп приросту, темп росту), їх характеристика.

4. Методика розрахунку показників динамічного ряду.

5. Способи вирівнювання динамічних рядів: укрупнення інтервалу, розрахунок групової пересічної, змінної пересічної, метод найменших квадратів.

Тема № 2 практичного заняття „Пересічні величини”

1. Порядок побудови варіаційного ряду.

2. Дати визначення пересічним величинам, привести приклади їхнього застосування в практичній роботі лікаря.

3. Властивості пересічних величин.

4. Що таке пересічне квадратичне відхилення (σ), залежність його величини від структури варіаційного ряду?

5. Скільки відсотків випадків при нормальному розподілі ознаки знаходиться в межах М±σ, М±2σ, М±3σ?

6. Що таке коефіцієнт варіації (Сv) і як він свідчить про різноманітність ознаки?

Тема № 3 практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”.

1. Для чого проводиться оцінка достовірності результатів статистичного дослідження?

2. Яка формула обчислення похибки відносної величини?

3. Що означає поняття «довірчі межі»?

4. Яке мінімальне значення імовірності безпомилкового прогнозу допустиме в медичних дослідженнях?

5. Для чого проводиться оцінка достовірності різниці пересічних та відносних величин? За якими формулами?

6. В яких випадках різниця пересічних та відносних величин вважається суттєвою?

 

2. Зразки тестових завдань:

а) до практичного заняття „Динамічні ряди”

1. Якими величинами виражені рівні простого динамічного ряду?

А. Відносними

В. Середніми

С. Абсолютними

D. Відносними та абсолютними

Е. Відносними та середніми

2. Які із наведених показників використовуються для аналізу динамічного ряду?

А. Мінімальне та максимальне значення показників ряду

В. Абсолютний приріст, темп росту, темп приросту

С. Рівень та інтервал ряду

D. Мода, медіана, середня арифметична

Е. Ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації

3. Число лікарів у районі за 5 років (на 1.01 кожного року) становило 120; 122; 125; 121; 118. Який динамічний ряд наведено?

А. Складний

         В. Ранговий

         С. Вирівняний

D. Моментний

Е. Інтервальний

4. Напишіть приклад показника абсолютного приросту (динамічний ряд: 10, 15, 5).

А. 15/10х100=150 %

         В. 15-10=+5

         С. 15-5=+10

         D. 10/5х100=200 %

Е. 5/10х100=50 %

5. Напишіть приклад показника темпу росту (динамічний ряд: 24, 12, 4).

А. 12/24х100=50 %

         В. 12-24=-12

         С. 24-12=+12

         D. 4/-12х100=-33,3 %

Е. 4/24х100=16,7 %

 

б) до практичного заняття „Пересічні величини”

1. Вкажіть елементи варіаційного ряду.

А. Мода, медіана, середня арифметична.

В. Варіанта, частота.

С. Ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт

варіації.

D. Ліміт, амплітуда, середня арифметична.

Е. Мода, медіана, середнє квадратичне відхилення.

2. Вкажіть критерії 2 властивості статистичної сукупності.

А. Мода, медіана, середня арифметична.

В. Ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт

варіації.

С. Варіанта, частота.

D. Ліміт, амплітуда, середня арифметична.

Е. Мода, медіана, середнє квадратичне відхилення.

3. Яке значення коефіцієнта варіації відповідає середній різноманітності ознаки?

А. С = 0 - 10 %

В. С < 10 %

С. С > 20 %

D. С = 10 - 20 %

Е. С = 30 %

4. Вкажіть числове значення медіани в наступному варіаційному ряді: 24, 25, 26, 27, 27, 27, 28, 28, 28, 29, 29.

А. 25 

В. 26 

С. 29 

D. 28 

Е. 27 

5. Вкажіть формулу для визначення середньої арифметичної величини за способом моментів.

А.                        В.

С.           D.

Е.

 

в) до практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”

1. Що таке похибка вибіркового дослідження?

А. Різниця між найбільшим і найменшим значенням варіанти.

В. Різниця між показниками у дослідній та контрольній групах.

С. Пересічне значення ознаки, що вивчається.

D. Середнє квадратичне відхилення.

Е. Різниця між результатом вибіркового і суцільного дослідження.

2. Які є критерії достовірності?

А. Коефіцієнт варіації, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента

В. Похибка репрезентативності, довірчі межі, коефіцієнт Ст’юдента

С. Похибка репрезентативності, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт Ст’юдента

D. Похибка репрезентативності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт Ст’юдента

Е. Похибка репрезентативності, коефіцієнт Ст’юдента

3. Яке значення t відповідає ймовірності безпомилкового прогнозу (р) 95,5 %?

А. 1

B. 2

С. 3                           

D. 5

Е. 0,5

4. Що є основою для визначення достовірності результату вибіркового дослідження або його похибки ?

А. Теорія ймовірності.

В. Закон великих чисел.

С. Нормальний тип розподілу.

D. Способи статистичної вибірки.

Е. Динамічний аналіз.

5. В яких випадках застосовують критерій Стьюдента?

A.  Для вивчення взаємозв’язку між явищами

B.   Для порівняння показників, обчислених в якісно неоднорідних сукупностях

C.  Для вивчення динаміки явища

D.  Для аналізу складних комплексних проблем в системі охорони здоров’я

E. Для визначення суттєвих відмінностей між показниками в двох різних групах.

3. Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Динамічні ряди”:

1. С.  2. В.  3. D.  4. В.  5. А.

Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Пересічні величини”:

1. B.  2. А.  3. D.  4. E.  5. C.

Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”:

1. Е.   2. В. 3. В.  4. В.  5. Е.

 

4. Джерела інформації:

Основні:

1.     Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000, - 680 с.

2.     Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. Тернопіль, 1997, стор. 204-219.

3.     Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. Ю.В. Вороненка.- вид. Друге, Тернопіль, “Укрмедкнига”.- 2002.- 316 с.

Додаткові:

1.     Посібник для практичних занять із соціальної гігієни та організації охорони здоров'я під ред. Ю.П. Лісіцина, М.Я. Копита. М., 1984, стор. 49-52. 

2.     Статистичні довідники управління охорони здоров'я Тернопільської області.

 

5. Методика виконання практичної роботи (900-1200)

Тема № 1 практичного заняття „Динамічні ряди”.

Робота 1.

Розрахунок відносних величин.

а) Вибрати із ситуаційної задачі явище (кількість захворювань) і однорідне з цим явищем середовище (населення) та розрахувати інтенсивний показник за формулою:

         ІП = (або 10000...)

б) Вибрати із ситуаційної задачі явище, яке має свої складові частини (наприклад: к-сть захворювань за класами хвороб), та розрахувати екстенсивний показник за формулою:

       ЕП =                

в) Вибрати із ситуаційної задачі явище (наприклад: к-сть лікарських посад) та середовище, яке не продукує безпосередньо явище (населення), та розрахувати за формулою показник співвідношення:

ПС =

г) В ситуаційній задачі знайти дані, які характеризують динаміку явища по роках. Початкову величину явища прийняти за 100 % і визначити значення кожної величини по відношенню до початкової, розраховуючи показник наочності.

 

 

Тема № 2 практичного заняття „Середні величини”

Робота 2.

Розрахунок середніх величин та різноманітності.

а) На основі отриманого завдання студенти будують варіаційні ряди (два) — для великої і малої кількості спостережень.

б) Визначають пересічну арифметичну (M) просту та за способом моментів за формулами:

в) Розраховують пересічне квадратичне відхилення — сигму (σ) — просте та за способом моментів за формулами:

 

г) Визначають межі коливання пересічної величини з допомогою знаків ± (в межах 1σ, 2σ, 3σ) і показують у відсотках ступінь різноманітності ознаки.

д) Визначають за формулою і оцінюють коефіцієнт варіації.

 

Тема № 3 практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”.

Робота 3.

Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження.

а)  На основі отриманого завдання студенти використовують наступні формули:

Похибка пересічної величини визначається за формулою:

, якщо n > 30; , якщо n < 30.

де δ – середнє квадратичне відхилення,

n — число спостережень у вибірковій сукупності. При малому числі спостережень (n < 30) в знаменнику замість n використовується  n-1

Похибка відносної величини визначається за формулою:

якщо n > 30; , якщо n < 30.

де р — відносна величина (в % або ‰);

q = 100 – р (якщо в %) і q = 1000 – р (якщо в ‰);

n — число спостережень.

б) Довірчі межі середніх величин:

Мген = Мвиб ± mt

де  Мген – очікувана середня величина в генеральній сукупності,

Мвиб – середня величина, отримана у вибірковому дослідженні

m – похибка середньої величини (див. попередню формулу)

t – критерій достовірності або довірчий критерій

Довірчі межі відносних величин:

Рген = Рвиб ± mt

де  Рген – очікувана відносна величина в генеральній сукупності,

Рвиб – відносна величина, отримана у вибірковому дослідженні

m – похибка відносної величини (див. попередню формулу)

t  – критерій достовірності або довірчий критерій

в) Критерій Ст’юдента для пересічних величин:

 

де t  – критерій достовірності

М1 – середня величина в першій статистичній сукупності

М2 – відповідна середня величина в другій статистичній сукупності

m1 – похибка середньої величини в першій статистичній сукупності

m2 – похибка середньої величини в другій статистичній сукупності

Критерій Ст’юдента   для відносних величин:

де t  – критерій достовірності

Р1 – відносний показник в першій статистичній сукупності

Р2 – відповідний відносний показник в другій статистичній сукупності

m1 – похибка відносного показника в першій статистичній сукупності

m2 – похибка відносного показника в другій статистичній сукупності

 

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (1230-1400)

7. Вихідний рівень знань та вмінь. (1415-1500)

8. Студент повинен знати:

Тема № 1 практичного заняття „Динамічні ряди”

1. Визначення поняття динамічного ряду.

2. Показники динамічних рядів.

Тема № 2 практичного заняття „Пересічні величини”

1. Що собою являють пересічні величини та пересічне квадратичне відхилення σ?

2. Пояснити значення пересічних величин та пересічного квадратичного відхилення в практичній діяльності лікаря.

Тема № 3 практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”.

1. Для чого проводиться оцінка достовірності результатів статистичного дослідження?

2. Яке мінімальне значення ймовірності безпомилкового прогнозу, що допускається в медичних дослідженнях?

 

9. Студент повинен вміти:

Тема № 1 практичного заняття „Динамічні ряди”

1. Визначати показники динамічного ряду.

2. Зробити аналіз динамічних рядів.

Тема № 2 практичного заняття „Пересічні величини”

1. Побудувати варіаційний ряд.

2. Розрахувати пересічні величини (Мо, Me, M) та пересічне квадратичне відхилення σ.

3. Визначити пересічну арифметичну (М) та межі її коливання і на підставі цього дати оцінку ступеню різноманітності ознаки.

4. Обрахувати коефіцієнт варіації (СV) і дати відповідну оцінку.

Тема № 3 практичного заняття „Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини”.

1. Провести розрахунок похибок пересічних та відносних величин.

2. Визначити довірчі межі пересічних та відносних величин за малої та великої вибірки.

3. Розрахувати достовірність різниці двох пересічних та двох відносних величин.

 

 

 

 

Методичну вказівку склала                                    асист. Федчишин Н.Є.

 

 

 

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

___21 травня___2010 р. протокол № __10_

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

______________20__ р. протокол № ____