Форма № Н - 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

_________д-р мед. н., проф. Шульгай А.Г.

“__25__”___червня___2014_ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Біостатистика

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 1201 Медицина

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12010001 “Лікувальна справа”

(шифр і назва спеціальності)

факультет медичний

(назва інституту, факультету, відділення)

2014 – 2015 навчальний рік

Робоча програма з біостатистики для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1201 Медицина, спеціальністю 7.12010001 “Лікувальна справа”.

Розробники:

д-р мед. н., професор кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Шульгай А.Г.

канд. мед. н., доцент кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Панчишин Н.Я.

канд. мед. н., доцент кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Смірнова В.Л.

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою

Протокол від “_30_”___травня____2014_ року № _11_

Завідувач кафедри соціальної медицини,

організації та економіки охорони здоров’я

з медичною статистикою

_______________________ (Шульгай А.Г.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2014 рік

Ó __________, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

____1201 Медицина___

(шифр і назва)

Нормативна

Модулів – 1

Спеціальність:

____1201 Медицина___

Рік підготовки

Змістових модулів – 2

4-й

Семестр

Загальна кількість годин – 45

7-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1,4

самостійної роботи студента – 0,85

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

___спеціаліст___

10 год.

Практичні

18 год.

Лабораторні

год.

Самостійна робота

17 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Форма № Н - 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

_________д-р мед. н., проф. Шульгай А.Г.

“__25__”___червня___2014_ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Біостатистика

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 1201 Медицина

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12010001 “Лікувальна справа”

(шифр і назва спеціальності)

факультет медичний

(назва інституту, факультету, відділення)

2014 – 2015 навчальний рік

Робоча програма з біостатистики для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1201 Медицина, спеціальністю 7.12010001 “Лікувальна справа”.

Розробники:

д-р мед. н., професор кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Шульгай А.Г.

канд. мед. н., доцент кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Панчишин Н.Я.

канд. мед. н., доцент кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою Смірнова В.Л.

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою

Протокол від “_30_”___травня____2014_ року № _11_

Завідувач кафедри соціальної медицини,

організації та економіки охорони здоров’я

з медичною статистикою

_______________________ (Шульгай А.Г.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2014 рік

Ó __________, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 1,5	Галузь знань ____1201 Медицина___ (шифр і назва)	Нормативна
Модулів – 1	Спеціальність: ____1201 Медицина___	Рік підготовки
Змістових модулів – 2		4-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 45		7-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 1,4 самостійної роботи студента – 0,85	Освітньо-кваліфікаційний рівень: ___спеціаліст___	10 год.
		Практичні
		18 год.
		Лабораторні
		год.
		Самостійна робота
		17 год.
		Індивідуальні завдання:
		год.
		Вид контролю:
		Тестовий модульний контроль

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 62,2 : 37,8

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Метою біостатистики є вивчення та аналіз основних статистичних показників на основі доказової медицини , що закладає основи формування навичок узагальнення та аналізу медико-біологічних, клінічних та екологічних даних.

Завдання:

· вивчення теоретичних та методичних основ біостатистики;

• оцінка та аналіз статистичних показників та параметрів статистичних сукупностей;
• набути практичних знань, умінь та навичок використання прикладних методів біостатистики для аналізу даних;
• оволодіння теоретичними та методичними основами аналізу статистичних результатів, їх оцінки та описання з метою формування обґрунтованих висновків;
• підготовка та виховання лікарів на ґрунтованій соціально-медичній основі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– теоретичні основи, сучасні принципи доказової медицини;

– теоретичні основи біостатистики;

– методичні та теоретичні основи формування статистичних сукупностей для подальшого адекватного їх аналізу;

вміти:

– визначати та аналізувати основні біостатистичні показники та критерії;

– оцінювати результати аналізу за окремими критеріями та у взаємозв’язку з чинниками, що на них впливають.

3. Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ 1.

БІОСТАТИСТИКА

Змістовий модуль 1

ВВЕДЕННЯ В БІОСТАТИСТИКУ. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ.

Конкретні цілі:

· знати визначення біостатистики як навчальної дисципліни та її ролі в системі доказової медицини;

· оволодіти теоретичними та методичними основами біостатистики;

· оволодіти основними організаційними елементами статистичного дослідження, його методичними та практичними аспектами;

· оволодіти основними підходами та показниками для характеристики статистичних сукупностей та оцінки даних в динаміці;

· вміти оцінювати та аналізувати статистичні показники та параметри статистичних сукупностей.

тема 1. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

Теорія та поняття статистичного спостереження, етапи його проведення. Методологічні основи, форми та способи статистичного спостереження та збору даних. Точність спостережень. Використання різних шкал вимірювання: абсолютна, порядкова, інтервальна, відношень.

Джерела статистичної інформації. Види статистичних даних, статистична звітність, вибіркові дослідження.

Маркетингові та соціологічні опитування, види питань при анкетуванні, проблеми організації опитувань в охороні здоров’я.

Види вибіркових досліджень, поняття рандомізації та стратифікації, дизайн клінічних досліджень.

Групування статистичних даних, методи, значення. Види групувань, принципи побудови статистичних групувань та класифікацій. Співставність статистичних групувань. Поняття про багатомірні класифікації.

Статистичні таблиці, їх характеристика, види, правила побудови. Методичні основи читання та аналізу таблиць.

Поняття про нечислові дані, якісні ознаки.

тема 2. ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ (СТАТИСТИЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ). гРАФІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ.

Поняття про статистичні показники, їх види, форма представлення.

Абсолютні дані, відносні величини, їх практичне значення.

Види відносних величин, методика їх розрахунку та методичні основи застосування для аналізу даних.

Поняття та види структури медико-біологічних даних, структурні зміни, особливості їх аналізу.

Графічні методи аналізу даних. Види графіків, правила їх побудови.

тема 3. ФАКТОРИ РИЗИКУ. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ та оцінки РИЗИКІВ.

Поняття про фактори ризику. Показники ризику, методика їх розрахунку та аналізу. Абсолютний, додатковий ризик. Відносний ризик, додатковий популяційний ризик. Відношення шансів.

Практичне використання методики оцінки ризиків.

тема 4. метод стандартизації.

Проблеми співставлення статистичних показників.

Види методів стандартизації, характеристика, оцінка результатів.

тема 5. РЯДИ ДИНАМІКИ ТА ЇХ АНАЛІЗ.

Види рядів динаміки. Основні правила побудови та аналізу динамічних рядів при вивченні динаміки медико-біологічних явищ.

Основні показники аналізу динамічних рядів.

Основні прийоми обробки динамічного ряду з метою визначення тренду.

Вивчення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.

Співставність динамічних рядів.

Інтерполяція та екстраполяція в рядах динаміки.

Прогнозування на основі екстраполяції рядів динаміки.

Змістовий модуль 2.

АНАЛІТИЧНА СТАТИСТИКА.

Конкретні цілі:

· набути умінь та навичок формування статистичних гіпотез;

· вміти аналізувати та оцінювати статистичні моделі за їх основними характеристиками, показниками.

· оволодіти методичними основами та критеріями вибору основних адекватних методів аналізу для перевірки статистичних гіпотез;

· набути практичних знань, умінь та навичок використання прикладних методів біостатистики для аналізу даних;

· оволодіти теоретичними та методичними основами аналізу статистичних результатів, їх оцінки та описання з метою формування обґрунтованих висновків.

тема 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ СТАТИСТИЧНОЇ СУКУПНОСТІ. СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ПОКАЗНИКИ ВАРІАЦІЇ.

Середні величини в клінічних та епідеміологічних дослідженнях, їх види, практичне значення, методи розрахунку.

Поняття варіації, її значення. Мінливість параметрів сукупності, методи оцінки. Абсолютні показники варіації, середнє квадратичне відхилення, їх оцінка. Відносні показники варіації: коефіцієнти варіації та детермінації.

Міри варіації, поняття про закони розподілу, їх види, характеристики.

тема 7. ПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ.

Вибіркове спостереження як джерело статистичної інформації.

Нульова та альтернативна гіпотези.

Похибки першого та другого роду. Рівень значимості статистичних критеріїв.

Середня похибка середньої та відносної величини, довірчий інтервал.

Оцінка вірогідності різниці: критерій Стьюдента, методика розрахунку, його оцінка, типові помилки використання.

тема 8. НЕПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА аНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ.

Обґрунтування випадків використання непараметричних методів оцінки, їх значення.

Види порівнюваних сукупностей, їх характеристика.

Аналіз та оцінка результатів у пов’язаних сукупностях, критерій знаків, Вілкоксона.

Перевірка статистичної гіпотези для незалежних вибірок, критерій Колмогорова-Смірнова, Уайта, серійний.

Критерій Хі-квадрат, його оцінка та практичне застосування.

тема 9. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ДОСЛІДЖУВАНИМИ ПАРАМЕТРАМИ СТАТИСТИЧНИХ СУКУПНОСТЕЙ.

Вивчення зв’язку між кількісними перемінними. Кореляція, види коефіцієнтів кореляції.

Коефіцієнт лінійної кореляції, його оцінка, характеристика.

Непараметричні методи оцінки зв’язку – ранговий коефіцієнт кореляції.

Регресійний аналіз, коефіцієнт регресії, рівняння регресії. Використання регресійного аналізу для прогнозування.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма
	усього	у тому числі
		л	п	лаб.	інд.	с. р.
1	2	3	4	5	6	7
Модуль 1. Біостатистика
Змістовий модуль 1. Введення в біостатистику. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.
Тема 1. Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я.	3	2				1
Тема 2. Епідеміологічні дослідження в охороні здоров’я, їх характеристика та аналіз. Основи біостатистики, її значення в практиці охорони здоров’я.	3	2				1
Тема 3. Методичні основи організації статистичних досліджень в системі охорони здоров’я.	4		6			1
Тема 4. Відносні величини (статистичні коефіцієнти).	4					1
Тема 5. Клінічна епідеміологія. Сучасні принципи та правила проведення клінічних досліджень. Поняття нульової гіпотези, принципи рандомізації та стратифікація в медичних дослідженнях.	3	2				1
Тема 6. Фактори ризику. Методика розрахунку та оцінки ризиків.	1					1
Тема 7. Аналіз даних епідеміологічних досліджень, оцінка ризиків.	1					1
Тема 8. Метод стандартизації.	4		6			1
Тема 9. Ряди динаміки та їх аналіз. Графічні методи аналізу.	4					1
Разом за змістовим модулем 1	27	6	12			9
Змістовий модуль 2. Аналітична статистика.
Тема 10. Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації.	3		6			1
Тема 11. Параметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.	2					1
Тема 12. Непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.	2					1
Тема 13. Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.	3					1
Тема 14. Типи даних, принципи формування статистичних сукупностей (баз даних) для аналізу. Узагальнення результатів статистичних досліджень, мета-аналіз. Аналіз якісних параметрів, сучасні підходи до аналізу та оцінки якості життя. Види опитників, їх характеристика.	3	2				1
Тема 15. Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення, її переваги та недоліки. Європейська база «здоров’я для всіх». Програмне забезпечення статистичних досліджень.	3	2				1
Разом за змістовим модулем 2	16	4	6			6
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 1.	2					2
ІНДЗ – не передбачено	-		-			-
Усього годин	45	10	18			17

5. Теми лекційних занять

№ з/п	Назва теми		Кількість годин
Модуль 1. Біостатистика
Змістовий модуль 1 Введення в біостатистику. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.
1		Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я.	2
2		Клінічна епідеміологія. Сучасні принципи та правила проведення клінічних досліджень. Поняття нульової гіпотези, принципи рандомізації та стратифікація в медичних дослідженнях.	2
Змістовий модуль 2 Аналітична статистика.
3		Типи даних, принципи формування статистичних сукупностей (баз даних) для аналізу. Узагальнення результатів статистичних досліджень, мета-аналіз. Аналіз якісних параметрів, Сучасні підходи до аналізу та оцінки якості життя. Види опитників, їх характеристика.	2
4		Основи біостатистики, її значення в практиці охорони здоров’я.	2
5		Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення, її переваги та недоліки. Європейська база «Здоров’я для всіх». Програмне забезпечення статистичних досліджень.	2
Всього			10

6. Теми семінарських занять – не передбачено

7. Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми		Кількість годин
Модуль 1. Біостатистика
Змістовий модуль 1 Введення в біостатистику. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.
1		Біостатистика та її значення для оцінки здоров'я населення і діяльності органів та закладів охорони здоров'я. Організація статистичних досліджень в системі охорони здоров’я. Відносні величини.	6
2		Ряди динаміки та їх аналіз. Прямий метод стандартизації показників. Графічні методи аналізу.	6
Змістовий модуль 2 Аналітична статистика.
3		Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації. Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез. Аналіз взаємозв'язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.	6
Всього			18

8. Теми лабораторних занять – не передбачено

9. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Модуль 1. Біостатистика
Змістовий модуль 1 Введення в біостатистику. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.
1.	Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я.	1
2.	Епідеміологічні дослідження в охороні здоров’я, їх характеристика та аналіз. Основи біостатистики, її значення в практиці охорони здоров’я.	1
3.	Методичні основи організації статистичних досліджень в системі охорони здоров’я.	1
4.	Відносні величини (статистичні коефіцієнти).	1
5.	Клінічна епідеміологія. Сучасні принципи та правила проведення клінічних досліджень. Поняття нульової гіпотези, принципи рандомізації та стратифікація в медичних дослідженнях.	1
6.	Фактори ризику. Методика розрахунку та оцінки ризиків.	1
7.	Аналіз даних епідеміологічних досліджень, оцінка ризиків.	1
8.	Метод стандартизації.	1
9.	Ряди динаміки та їх аналіз. Графічні методи аналізу.	1
Змістовий модуль 2 Аналітична статистика.
10.	Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації.	1
11.	Параметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.	1
12.	Непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.	1
13.	Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.	1
14.	Типи даних, принципи формування статистичних сукупностей (баз даних) для аналізу. Узагальнення результатів статистичних досліджень, мета-аналіз. Аналіз якісних параметрів, сучасні підходи до аналізу та оцінки якості життя. Види опитників, їх характеристика.	1
15.	Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення, її переваги та недоліки. Європейська база «здоров’я для всіх». Програмне забезпечення статистичних досліджень.	1
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 1.		2
Всього		17

10. Індивідуальні заняття – не передбачено

11. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

12. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як оцінка за модуль, за яким структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання індивідуальних завдань та вміння робити висновки, уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем та алгоритмів. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – використання основних методів медичної статистики при проведенні та оцінці медико-біологічних досліджень із врахуванням основних положень доказової медицини; комплексна оцінка здоров’я населення в зв’язку з соціальними та природними факторами на визначеній території.

13. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення практичної частини заняття та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль №1 (поточне тестування)	Оцінка
1	Змістовий модуль 1
	Заняття 1	12
	Заняття 2	12
2	Змістовий модуль 2
	Заняття 3	12
	Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання	120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1		80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1		200

Мінімальний середній бал, з яким студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з біостатистики визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з біостатистики виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модуля № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з біостатистики у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS	Статистичний показник
А	Найкращі 10 % студентів
B	Наступні 25 % студентів
C	Наступні 30 % студентів
D	Наступні 25 % студентів
E	Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	«5»
B, С	«4»
D, E	«3»
FX, F	«2»

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
	А	відмінно	зараховано
	В	добре
	С
	D	задовільно
	E
	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

14. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до практичних занять.

2. Матеріали підготовки до лекцій.

3. Презентації лекцій.

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

15. Рекомендована література

Базова

1. Біостатистика. Підручник / За заг. ред В.Ф.Москаленка. – К., 2009 . – 184 с.

2. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під заг. ред. Ю.В.Вороненка, В.Ф.Москаленка. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000. – 680 с.

3. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Київ: ВСВ «Медицина», 2011. – 208 с.

4. Громадське здоров’я: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / За ред. В.Ф. Москаленко. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 560 с.

5. Москаленко В.Ф. Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров’я: український контекст. Монографія. – К.: „Книга плюс”, 2008. – 320с.

6. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я /Під ред. Ю.В.Вороненка. – Вид. друге, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002. – 316 с.

7. Тестові завдання із соціальної медицини, організації охорони здоров’я та біостатистики. /За ред. проф. Огнєва В.А. – Харків: «Майдан», 2005 . – 304 с.

Допоміжна

1. Методы изучения здоровья населения: Учебное пособие для студентов медицинских факультетов / Агарков В.И., Бутева Л.В.; Грищенко С.В. и др. – Донецк: ДонНМУ, 2011. – 106 с.

2. Практическое руководство по медицинской статистике: Учебное пособие для медицинских вузов/ Под ред. В.И. Агаркова. – Донецк: «Ноулидж» (донецкое отделение), 2011. – 276 с.

3. Столяров Г.С., Вороненко Ю.В., Голубчиков М. В. Статистика охорони здоров'я. – К.: КНЕУ, 2000. – 187 с.

4. Загальна теорія статистики: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] /Ткач Є.І., Сторожук В.П. – [3-тє вид.] – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 442 с.

5. Голубчиков М.В. Методика аналізу стану здоров'я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів адміністративних територій: методичні рекомендації/ М.В.Голубчиков, Н.М.Орлова. - К.: МОЗ України, 2011. – 45 с.

6. Єріна А. М. Статистика: підручник / А. М. Єріна, З. О. Пальян; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – К : КНЕУ, 2010. – 351 с.

7. Єріна А. М. Теорія статистики: практикум / А. М. Єріна, З. О. Пальян. – К. : Знання, 2009. – 255 с.

8. С. Гланц. Медико-биологическая статистика. Пер. с англ. — М., Практика, 2011. — 459 с.

9. Теория статистики. Учебник. /Под ред. Громыко Г.Л. – М. : Инфра-м, 2010. – 414 с.

10. Щорічні статистичні довідники управління охорони здоров'я Тернопільської області.

16. Інформаційні ресурси

1. Опря А.Т. Статистика.

2. Электронный учебник «Статистика».

3. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.