медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 5 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема 1: МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ.
Тема 2: МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ТА
ПОРОДІЛЬ.
Тема 3: МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК
АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС.
Мета: Навчитися розробляти та реалізовувати програми
відновного лікування дітей, гінекологічних хворих та породіль. Поглиблення та
вдосконалення знань студентів про особливості перебігу та лікування хронічних
захворювань, оволодіння принципами та методами медичної реабілітації хворих із
зон радіоактивного забруднення.
Професійна
орієнтація студентів: Сучасна охорона здоров’я в останні десятиріччя
переживає зміну пріоритетів, суть яких полягає в покращенні якості лікувальних
міроприємств, різкому підвищенні ефективності лікування. У цій зміні великі
сподівання покладаються на впровадження в теорію та практику медицини провідних
положень реабілітації. Особливо це стосується хворих дітей. Зокрема для
педіатрії реабілітація являє особливий інтерес, так як в дитячому віці
розпочинається більшість захворювань, що призводять до стійкої втрати
працездатності та інвалідизації. В дитячому віці ранній початок програми
відновлення здоров’я забезпечує досягнення високого реабілітаційного
потенціалу. У дітей на відміну від дорослих реабілітація забезпечує одночасно і
розвиток всіх функцій та систем, попереджуючи затримку в рості та розвитку
хворої дитини.
Сучасна охорона здоров’я в останні
десятиріччя переживає зміну пріоритетів, суть яких полягає в покращенні якості
лікувальних міроприємств, різкому підвищенні ефективності лікування. У цій
зміні великі сподівання покладаються на впровадження в теорію та практику
медицини провідних положень реабілітації. Зокрема це стосується гінекологічних
хворих. Сучасні наукові дослідження та практичний досвід роботи показують
необхідність розумного обмеження медикаментозного навантаження на організм
жінки без подовження термінів та зниження кінцевого результату лікуванняч
Широке застосування фізичних методів реабілітації в акушерсько-гінекологічній
практиці зменшує алергічні та інші побічні негативні впливи медикаментів на
організм не лише жінки, але й плоду.
Внаслідок масштабності ураження
населення іонізуючим випромінюванням, спричиненого катастрофою на ЧАЕС,
проблема відновлення здоров”я потерпілих, постає однією з найважливіших у
системі охорони здоров”я. Її вирішення не можливе без організації та втілення в
життя сукупності медико-реабілітаційних заходів, що базуюються на переважному
використанні природних і преформованих чинників, з метою не лише виведення
інкорпорованих радіонуклідів, а й максимального відновлення функцій усіх
органів і систем організму.
Методика виконання практичної роботи: - 9.00 –
12.00
Робота 1. Відбір хворих
для проведення медичної реабілітації.
На основі зібраних скарг,
анамнезу захворювання та життя хворого, проведеного об’єктивного обстеження та
даних допоміжних методів дослідження виставити точний діагноз хвороби,
визначити ступінь обмеження працездатності. Використовуючи медичні, біологічні
та психологічні критерії вирішити питання про необхідність проведення медичної
реабілітації в даному конкретному випадку, та визначити етап її проведення.
Робота 2. Розробка
комплексу реабілітаційних заходів.
Виходячи із встановленого
функціонального діагнозу та враховуючи покази і протипокази до призначення
окремих фізіотерапевтичних процедур скласти комплекс необхідних лікувальних
міроприємств та призначити їх хворому.
Робота 3. Провести відбір
хворих для проведення медичної
реабілітації на санаторно-курортному етапі.
На основі скарг хворого,
анамнезу захворювання, даних об’єктивного обстеження та додаткових методів
дослідження студент формулює діагноз. Враховуючи характер захворювання, його
форму, стадію, активність, особливості перебігу та наявність ускладнень,
вирішує питання про необхідність реабілітації конкретного хворого.
Робота 4. Складання
індивідуальної реабілітаційної програми.
Виходячи із встановленого
діагнозу, степені обмеження працездатності
призначити хворому режим лікування та відпочинку і необхідні фізіотерапевтичні процедури.
Робота 5. Контроль
ефективності відновної терапії.
Враховуючи активність
захворювання, наявність загострень та рецидивів, самопочуття хворого та даних
об’єктивного обстеження зробити висновок про адекватність проведеного лікування
та в разі необхідності відкорегувати його.
Алгоритм спілкування
студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні
навички) (для клінічної кафедри):
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка -
це дозволяє встановити до вас довірчі відносини з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити
мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Якщо
пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його
родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз,
мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання
в майбутньому.
5. Перед проведенням фізикальних методів
обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні
неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього
обстеження, наголосити на обов'язковості цього обстеження в діагностиці даного
захворювання та отримати його згоду.
6. За потреби транспортування до місця
обстеження (оглядова кімната, ендоскопічне відділення, рентгенкабінет,
УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.
7. Підготуватись до проведення обстеження
(для даних патологій мається на увазі пальцеве дослідження, аноскопія,
ректороманоскопія, колоноскопія, іригографія) чи лікувальних процедур (очисна
клізма, лікувальна мікроклізма), – помити руки теплою водою, вдягнути
рукавички, підготувати інструментарій до обстеження чи лікувальних
міроприємств.
8. Провести те чи інше заплановане обстеження
чи лікувальну маніпуляцію.
9. Разом з лікуючим лікарем в коректній та
доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого
обстеження.
10.
Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм
результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх
результати, обов'язково з'ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.
11.
Обов'язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність
оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.
12.
Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря
та за його згоди слід повідомити результати
оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість
виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.
13.
За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту
як вірно виконувати гігієнічні процедури, місцеві ванночки, тощо.
14.
У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев'язці.
15.
Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам,
ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в
майбутньому а також тактики подальшого лікування.
16.
За умов завершення хірургічного лікування тієї чи іншої патології виведенням
стоми інформувати стомованих пацієнтів про можливості подальшої реабілітації,
покращення якості життя.
17.
Завершити бесіду слід обов'язково з побажанням пацієнту найшвидшого
одужання.
Перерва 12.00-12.30
1. Загальна характеристика хворих дітей, які
потребують відновного лікування.
2. Завдання та організація реабілітації
дитячих захворювань.
3. Етапи медичної реабілітації.
4. Загальні механізми відновної терапії у
хворих дітей.
5. Лікувально-виховні заходи при дитячих
хворобах (лікувально-охоронний режим, лікувальне харчування, фармакотерапія,
ЛФК та масаж, фізіотерапія).
6. Покази та протипокази до проведення
відновного лікування у гінекологічних хворих.
7. Організація медичної реабілітації у
гінекологічних хворих та у породіль.
8. Етапи медичної реабілітації.
9. Загальні механізми відновної терапії у
гінекологічних хворих.
10. Засоби відновного лікування
акушерсько-гінекологічних хворих (лікувальне харчування, ЛФК та масаж, водо- та
теплолікування, апаратна фізіотерапія, психотерапія, кліматотерапія).
11.
Зовнішній і внутрішній вплив іонізуюючого випромінення на організм.
12.
Курортні фактори та їх використання у відновному лікуванні терапевтичних хворих
із зон радіоактивного забруднення.
13.
Покази та протипокази для проведення фізіотерапевтичного лікування.
14.
Фітотерапія, лікувальне харчування та фітодієтика у хворих із терапевтичною
патологією, що постраждали від наслідків катастрофи на ЧАЕС.
15.
Роль психотерапії у медичній реабілітації терапевтичних хворих із зон
радіоактивного забруднення.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
-
12.30-14.00 год.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Які засоби та форми
ЛФК застосовуються при бронхіальній астмі у дітей в підготовчому періоді?
А. Лікувальне плавання.
Б. Звукова гімнастика.
В. Біг на місці.
Г. Піднімання по сходах.
Д. Гребля в установці
типу “Регата”.
2. Води з якою
мінералізацією застосовують у дітей для вживання всередину:
А. до 2 г/л.
Б. 2-15 г/л (
маломінералізовані ).
В. 15 г/л ( середньомінералізовані
).
Г. Вище 35 г/л ( розсоли
).
Д. Вище 150 г/л ( міцні
розсоли ).
3. Показ до призначення
фізичних тренувань при захворюваннях органів дихання у дітей.
А. Загострення ХНЗЛ.
Б. Легенево-серцева
недостатність ІІ ст.
В. Легенево-серцева недостатність
ІІІ ст.
Г. Легеневе серце із
симптомами декомпенсації.
Д. Відновний період
гострої пневмонії.
4. Показ до направлення
дітей на гірські кліматичні курорти:
А. Хронічний бронхіт.
Б. Тиреотоксикоз.
В. Поєднана мітральна
вада.
Г. Нефрит.
Д. Хронічний гастрит.
5. В яких санаторіях
показано лікування дітей із цукровим діабетом?
А. Трускавець
Б. Миргород
В. Друскінінкай
Г. Сочі
Д. Слов’янськ
6. Які курорти показані
дітям із вегетосудинною дистонією?
А. Дарасун
Б. Єсентуки
В. Крим
Г. Трускавець
Д. Немирів
7. Яка процедура найбільш
показана дітям із хронічною пневмонією?
А. Магнітотерапія.
Б. Ультразвук.
В. УФО.
Г. Дарсонвалізація.
Д. Ампліпульстерапія.
8. Мінеральна вода для
лікування хронічного холецистохолангіту.
А. Азовська.
Б. Дарасун.
В. Нарзан.
Г. Слов”янська.
Д. Семигірська.
9. Курорт для лікування
хронічного гастриту.
А. П’ятигірськ.
Б. Сочі.
В. Трускавець.
Г. Друскінінкай.
Д. Нальчик.
10.Яка вода найчастіше
використовується при хронічних захворюваннях нирок?
А. Нафтуся.
Б. Єсентуки.
В. Дарасун.
Г. Азовська.
Д. Симигірська.
11. При направленні в
санаторій хворої жінки із вагітністю 20 тижнів лікар в лікарняному листку вкаже
наступний вид непрацездатності:
А. Допологова відпустка.
Б. Санаторно-курортне
лікування.
В. Захворювання.
Г. Загальне захворювання.
Д. Профзахворювання.
12. Найважливіший фактор
збереження працездатності та профілактики інвалідності у жінок:
А. Направлення в
санаторій.
Б. Звільнення від нічних
змін.
В. Стаціонарне лікування.
Г. Раціональне
працевлаштування.
Д. Протезування.
13. Протипоказ до
направлення хворих на санаторно-курортне лікування.
А. Хронічний
сальпінгоофорит.
Б. Хронічний епідометрит.
В. Патологічна
вагітність.
Г. Клімактеричний
синдром.
Д. Хронічний параметрит.
14. Яка фізіотерапевтична
методика найбільш показана хворій із клімактеричним синдромом?.
А. центральне
електроанальгезія.
Б. Магнітотерапія.
В. Інтерференцтерапія.
Г. Ампліпульстерапія.
Д. УФО.
15. Який метод відновного
лікування найчастіше застосовується при хронічному сальпінгоофориті для зняття
болей?
А. Електрофорез магнію.
Б. Індуктотермія.
В. Франклінізація.
Г. Діадинамотерапія.
Д. Озокеритові аплікації.
16. Яку методику слід
застосувати при безплідді пов”язаному із облітерацією маткових труб.
А. Електрофорез.
Б. Змінне магнітне поле.
В. Водолікування.
Г. Франклінізацію.
Д. Імпульсний ультразвук.
17. Який найбільш
оптимальний термін початку курсу фізіотерапевтичних процедур у жінок?.
А. 1-5 дні менструального
циклу.
Б. 5-7 дні.
В. 7-12 дні.
Г. 12-20 дні.
Д. 20-28 дні.
18. Який проміжок часу
повинен бути між курсами мінеральних ванн і гінекологічними орошеннями?
А. 1 міс.
Б. 2 міс.
В. 3 міс.
Г. 4 міс
Д. 5 міс.
19. Яка температура
торфоболота для проведення вагінальних аплікацій?
А. 36-38°С.
Б. 38-40°С.
В. 44-48°С.
Г. 50-52°С.
Д. 52-54°С.
20. Яку методику слід
застосувати для відновного лікування після оперативних втручань з приводу
позаматкової вагітності?
А. Медикаментозна
гідротубація.
Б. УФО.
В. Магнітотерапія.
Г. Ампліпульстерапія.
Д. Електросон.
21.Для якого контингенту
людей характерна підвищена радіочутливість?
А. З хронічними
захворюваннями.
Б. З порушенням
адаптації.
В. З тривалим
строком проживання в умовах, різко
обмежуючих нормальну дію натуральних природних факторів.
Г. З тривалим
строком проживання в умовах з підвищеним
радіаційним фоном.
Д. Всі відповіді
правильні.
22. Які дози іонізуючого
випромінювання підвищують частоти генетичних порушень в опромінених клітинах?
А. Малі дози.
Б. Великі дози.
В. Середні дози.
Г. Субпорогові дози.
Д. Всі відповіді
правильні.
23. Характерною
особливістю радіаційної обстановки, обумовленної катастрофою на Чорнобильській
АЕС, стала:
А. Гостра дія іонізуючого
випромінювання в малих дозах на великі
контингенти людей.
Б. Хронічна дія
іонізуючого випромінювання в малих дозах
на великі контингенти людей.
В. Гостра дія іонізуючого
випромінювання в малих дозах на малі
контингенти людей.
Г. Хронічна дія
іонізуючого випромінювання в малих дозах
на малі контингенти людей.
Д. Всі відповіді
неправильні.
24.Шляхи поступлення
основної кількості радіонуклідів в організм:
А. Через легені.
Б. Через шкіру.
В. Через
шлунково-кишковий тракт.
Г. Через слизові
оболонки.
Д. Всі відповіді
правильні.
25. Як виводяться
радіонукліді з організму?
А. З калом.
Б. З сечею.
В. З потом.
Г. З слизом.
Д. Всі відповіді
правильні.
26. До яких органів
проявляють спорідненність радіонукліди йоду?
А. Паращитовидні залози.
Б. Щитовидна залоза.
В. Печінка.
Г. Кістки.
Д. Всі відповіді
правильні.
27. До яких органів
проявляють спорідненність радіонукліди
стронцію, барію, цирконію та радію?
А. Щитовидна залоза.
Б. Поширюються
рівномірно.
В. Кістки.
Г. Печінка.
Д. Нирки
28. Які ще органи та
системи уражуються при дії іонізуючим випромінюванням, крім радіочутливих
тканин?
А. Легені
Б. Нирки, печінка,
слизова тонкої кишки.
В. Мязи, серце, головний
мозок.
Г. Селезінка, статеві
залози, кістковий мозок.
Д. Всі відповіді
правильні.
29. Яка патологія займає
одне з провідних місць в структурі
захворюванності осіб, що зазнали дії іонізуючого випромінювання в результаті
катастрофи на Чорнобильській АЕС.
А. Органів травлення.
Б. Органів дихання.
В. Органів
сечо-виділення.
Г. Статевих органів.
Д. Всі відповіді
правильні
30. Для людей, які живуть на забрудненій
радіонуклідами території більше 6 років характерний:
А. затяжний безсимптомний перебіг захворювань
органів травлення.
Б. затяжний безсимптомний перебіг
захворювань органів сечо-статевої ситеми.
В. затяжний безсимптомний перебіг
захворювань статевих органів.
Г. хронічний перебіг захворювань
органів травлення.
Д. Всі відповіді неправильні.
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00.
Розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
оцінювання студенів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»
відпрацювання та прийом пракичних навичок
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування
ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні
запитання.
(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)
Студент повинен знати:
1. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого
організму.
2. Загальні принципи організації відновного
лікування педіатричних хворих.
3. Засоби медичної реабілітації, що
застосовуються в педіатричній практиці.
4. Критерії відбору осіб для проведення медичної реабілітації.
5. Особливості медичної реабілітації дітей.
6. Анатомо-фізіологічні особливості жіночого
організму.
7. Загальні принципи організації відновного
лікування в акушерсько-гінекологічній практиці.
8. Засоби медичної реабілітації, що
застосовуються в акушерсько-гінекологічній практиці.
9. Критерії відбору осіб для проведення медичної реабілітації.
10. Особливості медичної реабілітації
гінекологічних хворих та породіль.
11. Анатомо-фізіологічні особливості організму, що зазнав дії іонізуючого опромінення.
12. Етіологію, патогенез, клініку захворювань органів дихання, травлення, серцево-судинної системи та нервової системи, що виникають в результаті дії іонізуючого випромінення.
13. Механізм дії немедикаментозних засобів
лікування.
14. Характеристику лікувальних факторів, що
використовуються при проведенні
медичної реабілітації хворих, що зазнали дії іонізуючого опромінення.
15. Покази до проведення медичної реабілітації.
16. Особливості відновного лікування хворих із
зон радіоактивного забруднення.
Студент повинен
вміти:
1. Визначити етапи та види медичної реабілітації при дитячій патології.
2. Відібрати осіб, що потребують відновного
лікування.
3. Скласти індивідуальну програму
реабілітації.
4. Призначати та проводити основні лікувальні
засоби медичної реабілітації.
5. Проводити динамічний контроль за
ефективністю реабілітаційних міроприємств.
6. Визначити етапи та види медичної
реабілітації у гінекологічних хворих.
7. Відібрати осіб, що потребують відновного
лікування.
8. Скласти індивідуальну програму
реабілітації.
9. Призначати та проводити основні лікувальні
засоби медичної реабілітації.
10. Проводити динамічний контроль за
ефективністю реабілітаційних міроприємств
11. Відібрати хворих для проведення медичної реабілітації.
12. Підібрати засоби та методи відновного
лікування при захворюваннях, що пов”язані із дією радіації.
13. Вміти давати оцінку ефективності заходів
медико-соціальної реабілітації терапевтичних хворих, що постраждали від
наслідків катастрофи на ЧАЕС.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1- Б; 2-Б; 3-Д; 4-А; 5-А; 6-В;
7-В; 8-Г; 9-В; 10-А; 11-Б; 12-Г; 13-В; 14-А; 15-Г; 16-Д; 17-Б; 18-Г;19-В; 20-А; 21-Д; 22-А; 23-Б; 24-В;
25-Д; 26-Б; 27-В; 28-Д; 29-А; 30-А.
Джерела інформації:
А – Основні:
2. Медична та соціальна реабілітація / Мисула І.Р., Вакуленко Л.О., Швед М.І. та ін. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 400 с.
3. Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия в схемах и рисунках: Справочник. – М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. – 302 с.
4. Лекции по общей физиотерапии. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. – К.: Куприянова Е.А., 2005, - 368 с.
5. Маньшина Н.В. Курортология для всех. За здоровьем на курорт / Н.В.Маньшина. – М.: Вече, 2007. – 592 с.
6. Основи курортології: Посібник для студентів та лікарів. За редакцією М.В.Лободи, Е.О.Колесника. – К.: Видавець Купріянова О.О., 2003. – 512 с.
7. Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.М. та ін. Фізіотерапевтичні та фізіопунктурні методи і їх практичне застосування. Навчально-методичний посібник. 2-е вид., доп. – К.: Купріянова О.О., 2004. – 316 с.
В – Додаткові:
8. Вакуленко Л.О. та ін.. Лікувальний масаж. – Тернопіль: ТДМУ, 2006. – 468 с.
9. Діагностика захворювань та реабілітація дітей / За редакцією проф. Л.М.Слободян. – Тернопіль „Укрмедкнига” 2004. – 614 с.
Методичну
вказівку склала – доц. Бакалюк Т.Г.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“ 1” червня 2012 р.
протокол № 11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
“_27_”__cерпня__ 2013 р.
протокол № 1
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
“_27_”__cерпня__ 2014 р. протокол № 1