ЗАНЯТТЯ
ПРАКТИЧНЕ – 2 ГОД.
Тема: Особливості
перебігу серцево-судинних захворювань у хворих похилого та старечого віку.
Мета: поглибити знання
інтернів з особливостей ведення, хворих похилого та старечого віку з
захворюваннями органів кровообігу.
Актуальність теми: Порівняно з
особами працездатного віку, у похилому і старечому віці захворюваність вища у
2-6 разів, при цьому потреба в
амбулаторно-поліклінічній допомозі зростає в 2-4 рази. Практично всі особи похилого віку потребують
щорічного медичного контролю за здоров'ям і профілактичної
реабілітації. До 60 % із них страждають хронічними дегенеративними
невиліковними хворобами. До групи практично здорових старих людей можна
віднести не більше 1-2 % від загальної кількості.
Отже, по суті, старість - невиліковна хвороба.
Методика
виконання практичної роботи.
Робота
1. Обгрунтування та формулювання
клінічного діагнозу, визначення тактики обстеження і лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями у хворих похилого та
старечого віку.
Інтерн ознайомлюється з документацією
(історіями хвороби хворих із пре еклампсією і еклампсією), виділяє основні
клінічні ознаки даної патології, проводить диференційну діагностику захворювань
з подібною симптоматикою. Обґрунтовує використання методів
консервативного і оперативного лікування, складає діагностичну
програму, формулює діагноз. На основі скарг, анамнезу захворювання і життя,
даних об'єктивного, лабораторного дослідження проводить диференціальний
діагноз.
Запитання на які інтерн повинен дати відповіді:
1. Особливості патології в похилому і старечому віці;
2. Артеріальна гіпертензія у людей похилого віку;
3. Особливості ішемічної хвороби серця в старості;
4. Аритмії і блокади серця в похилому віці;
5. Некоронарогенні хвороби міокарда;
6. Особливості хронічної серцевої недостатності в старості;
Робота 2. Визначення плану обстеження і лікування
хворих із із серцево-судинними захворюваннями у
хворих похилого та старечого віку.
Диспансеризація хворих із серцево-судинними
захворюваннями у хворих похилого та старечого віку.
Тести
самоконтролю знань, умінь.
Вихідний
рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з
кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів і ситуаційних
задач у викладача)
Основною причиною ХСН є:
А. Дилятаційна кардіоміопатія
В. Міокардит
С. Гіпертрофічна кардіоміопатія
Д. ІХС*
Е. Вади серця
95. Які механізми розвитку ХСН:
А. Пряме ушкодження міокарда: ІХС, міокардит, ДКМП
В. Перевантаження серця об’ємом
С. Перевантаження серця тиском
Д. Хронічні аритмії, блокади серця
Е. Все перераховане *
96. Яким чином здійснюється ремодуляція серця при ХСН?
А. Збільшення маси міокарда
В. Фіброз строми
С. Зміна геометричних характеристик шлуночків
Д. Дилятація порожнин серця
Е. Все перераховане *
97. Згідно з статистичними даними, при ХСН ІІ Б стадії розлади ритму і блокади серця діагностують у:
А. 10 % хворих
В. 20 % хворих
С. 50 % хворих
Д. 80 % хворих *
Е. 100 % хворих
99. Прогноз при ХСН насамперед залежить від:
А. Ступеня діагностичної дисфункції ЛШ
В. Ступеня систолічної дисфункції ЛШ*
С. Розміру лівого передсердя
Д. Розміру правого шлуночка
Е. Все перераховане
100. Яка група препаратів, при їх довготривалому застосуванні покращує якість життя і продовжує його тривалість у хворих на ХСН?
А. Антагоністи кальцію групи верапамілу
В. Діуретики
С. Антагоністи кальцію групи ніфедипіну
Д. Серцеві глікозиди
Е. ІАПФ *
101. Які є найбільш ефективні патофізіологічні механізми медикаментозної терапії ХСН?
А.Гемодинамічне розвантаження серця: зменшення перед- і післянавантаження
В. Зменшення переднавантаження на серце, посилення інотропної функції серцевого м’яза
С. Гемодинамічне розвантаження серця, посилення інотропної функції серцевого м’яза, попередження ремодуляції серця *
Д. Посилення інотропної функції серцевого м’яза, попередження ремодуляції серця
Е.Зменшення післянавантаженням на серце, попередження ремодюляції серця
102. Яку кількість кухонної солі необхідно рекомендувати вживати за добу хворому на ХСН?
А. Не вживати кухонної солі взагалі
В. 2-4 г*
С.
6-
Д.
8-
Е. > 10г
103. До основних груп медикаментозних препаратів для лікування ХСН належать:
А. Діуретики
В. ІАПФ, периферичні вазодилятатори
С. Серцеві глікозиди, неглікозидні інотропні засоби
Д. Бета-адреноблокатори
Е. Всі перераховані *
104. При яких рівнях клубочкової фільтрації і концентраціях креатиніну зменшується ефективність тіазидних діуретиків?
А. < 30 мл/хв і > 0,2 ммоль/л*
В.< 50 мл/хв і > 0,1 ммоль/л
С. < 50 мл/хв і > 0,3 ммоль/л
Д. < 80 мл/хв і > 0,1 ммоль/л
Е. < 80 мл/хв і > 0,3 ммоль/л
105. При ХСН ІІ Б ст. лікування діуретиками як правило, починають з призначення:
А. Індопресу
В. Тріамтерену
С. Фуросеміду, тріфасу чи урегіту *
Д. Гіпотіазиду
Е. Хлорталідону
106. При лікуванні потужними діуретиками найчастіше виникають наступні побічні ознаки:
А. Гіпокаліємія
В. Гіпонатріємія, гіпохлоремія
С. Метаболічний алкалоз
Д. Дегідратація з різкою слабістю
Е. Все перераховане *
Інтерн повинен знати:
Інтерн
повинен вміти:
1). Клінічне тлумачення результатів
досліджень: біохімічних показників крові (холестерин, α-холестерин, електроліти), коагулограми.
2). Запис і розшифровка ЕКГ Читання рентгенограм серця.
3). Трактова ехокардіографії та холтерівського моніторування ЕКГ
4). Оцінка
результатів велоергометричної проби на толерантність до фізичних
навантажень
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Рудик Б.І.,
Вибрані лекції з
кардіології. Видання друге,
доповнене і
перероблене. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2002, с.
346-368
В – Додаткові:
Методичну
вказівку склала
доц. Ярема Н.І..
|
Обговорено на засіданні кафедри |
Схвалено на на засіданні методичної комісії ФПО 15.06.2011 р., протокол № 4 |