ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з медичної біології

Кафедра медичної біології

 

Спеціальність 5.12010102 "Сестринська справа"

 

 

 

 

 

 

 

Програму склали: проф. Федонюк Л.Я., Недошитко Х.Ю.

Програму обговорено на засіданні кафедри:

«_____»  «______________» 2013 року, протокол №  _____

 

Завідувач кафедри,

професор ___________ Федонюк Л.Я.

 

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії

ННІ медсестринства

«_____»  «______________» 2013 року, протокол №  _____

 

Голова циклової методичної комісії

доцент _____________ Ястремська С.О.

 

 

 

Тернопіль – 2013

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з медичної біології

Кафедра медичної біології

Спеціальність 5.12010102 "Сестринська справа"

 

 

1.     ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

 

Програма з дисципліни “Медична біологія” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації  складена для спеціальності “Сестринська справа” 5.12010102 у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України 16.04.03 №239 та згідно рекомендацій, затверджених наказами МОЗ України від 12.10.04 №492, МОН України від 20.10.04 №812

 

Медична біологія – це комплексна дисципліна про закономірності розвитку життя, будову і життєдіяльність людського організму на всіх рівнях організації живого, впливу на людину факторів навколишнього середовища.

Медична біологія вивчає також закономірності спадковості, мінливості, індивідуального розвитку й морфофізіологічної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною суттю. Медична біологія як фундаментальна дисципліна є теоретичною базою медицини, основою підготовки майбутніх лікарів. Навчання студентів має дві основні мети:

1.Забезпечити високий рівень загальнобіологічної підготовки, оскільки медицина органічно входить до системи біологічних наук.

2. Досягти чіткої медико-біологічної орієнтації студентів першого курсу, заклавши фундамент їх навчання на профільних теоретичних кафедрах, а в подальшому – в клініці.

Для реалізації вказаних завдань програмою передбачається рівневий підхід до вивчення організації живої матерії, що дозволяє визначити завдання медичної біології – аналіз впливу на здоров’я людей молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних, популяційних та екологічних факторів.

 

2.                                   МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Медична біологія як навчальна дисципліна:

а) базується на попередньо вивчених студентами в середній загальноосвітній школі таких предметів як "Загальна біологія", "Біологія людини", "Біологія тварин", " Біологія рослин";

б) забезпечує високий рівень загальнобіологічної підготовки;

в) закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань із профільних теоретичних і клінічних професійно-практичних дисциплін (медичної хімії, медичної генетики, клінічної імунології, інфекційних хвороб із епідеміологією, внутрішньої медицини, хірургії, педіатрії тощо).

 

 

КІНЦЕВІ НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

1. Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живого.

2. Застосувати  знання  фенотипового прояву для пояснення механізмів ви­ник­нення спад­ко­вих хвороб людини.

3. Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в обґру­нт­у­ванні зако­но­мір­ностей онтогенезу людини.

4. Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних захво­рювань і виз­на­чити заходи профілактики інвазійних хвороб.

5. Обґрунтувати біологічну суть і механізми розвитку хвороб людини, які ви­никають внас­лідок антропогенних змін у довкіллі.

 

Після вивчення курсу студенти повинні знати:

—   предмет і завдання біології;

—      цитологічні основи спадковості;

—      вплив зовнішніх і внутрішніх чинників ризику на генетичний апарат клітини і запліднення;

—      основні типи поділу еукаріотичних клітин, їх суть і значення;

—      генетичні особливості статевих клітин;

—      роль молодшого медичного працівника в профілактиці тератогенезу і спадкових хвороб;

—   основні поняття генетики;

—   закономірності успадкування ознак;

—   основні положення хромосомної теорії спадковості;

—   хромосомне вивчення статі;

—   успадкування групи крові та резус-фактора;

—   види мінливості, їх роль у патології людини;

—   генетичну небезпеку забруднення навколишнього середовища;

— методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитарними найпростішими;

— загальну характеристику типу плоских та круглих червів;

— заходи особистої гігієни та громадської профілактики хвороб, що спричинюються паразитичними найпростішими та паразитичними червами;

— морфологічні особливості яєць гельмінтів;

— завдання сучасної екології;

 

 Студенти повинні вміти:

—   застосовувати світловий мікроскоп для вивчення мікропрепаратів;

—   відрізняти клітини в інтерфазі та в періодах мітозу;

—   розв’язувати задачі з метою моделювання:

·  процесів транскрипції і трансляції;

·  закономірностей моно- і дигібридного схрещування;

·  взаємодії генів;

· успадкування груп крові і резус-фактора;

· успадкування, зчепленого зі статтю;

—   проводити орієнтовний аналіз мікрофотографій каріотипів людини (нормального і патологічного), визначати загальну кількість хромосом, їх парність;

—   проводити клінічний розбір карт стаціонарних хворих зі спадковою патологією (виявляти причину, вид патології, вид мінливості, методи діагностики і лікування);

—   визначати стать і число Х-хромосом у каріотипі на основі кількості Х-хроматину в ядрі, під час інтерфази;

—   складати та робити аналіз родоводів;

—   відбирати групу ризику для направлення до МГК;

—   діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників паразитарних хвороб;

—   ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

—   визначати видову належність гельмінтів і їх яєць;

—   передбачати вплив факторів довкілля на організм людини.

 

ОПИС СТРУКТУРОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

 З ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ» 

 

 

 

КУРС

Кількість годин, із них

 

Рік навчання, семестр

Вид контролю

Всього годин

Аудиторних

СРС

Л

ПЗ

 

І

81

 

20

 

 

24

 

 

37

 

 

1-й, ІІ

Диф.залік

 

1.     ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Тема 1. Вступ до курсу медичної біології. Рівні організації живого.

Оптичні системи в біологічних дослідженнях

         медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини, що вивчає закономірності спадковості, мінливості, індивідуального та еволюційного розвитку і морфо фізіологічної та соціальної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

         сучасний етап розвитку загальної та медичної біології. Місце біології в системі медичної освіти.

         сутність життя. Форми життя, його фундаментальні властивості й атрибути. Еволюційно зумовлені структурні рівні організації життя; елементарні структури рівнів та основні біологічні явища, що їх характеризують. Значення уявлень про рівні організації живого для медицини.

         оптичні системи в біологічних дослідженнях. Будова світлового мікроскопа і правила роботи з ним. Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів, вивчення та описування.

 Тема 2. Морфологія клітини. Структурні компоненти цитоплазми та ядра. Клітинні мембрани. Транспорт речовин крізь плазмолему.

         структурно-функціональна організація еукарітичної клітини.

         хімічний склад клітини: макро- та мікроелементи. Вода, значення водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини. Органічні сполуки – вуглецевмісні речовини живих організмів.

         цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми – мембранні та не мембранні, призначення і принципи функціонування. Включення в клітинах, їхні функції.

         клітина як відкрита система. Асиміляція ти дисиміляція.

         клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип компарментації.

         рецептори клітин.

         транспорт речовин крізь плазмолему.

         організація потоків речовини й енергії в клітини. Етапи енергетичного обміну. Енергетичне забезпечення клітини, атф. Розподіл енергії.

 Тема 3. Ядро. Морфологія хромосом. Каріотип людини. Молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот.

         ядро – центральний інформаційний апарат клітини. Структура інтерфазного ядра. Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Хроматин: еухроматин, гетерохроматин. Ядерце як похідне хромосом, роль в утворенні рибосом.

 каріотип: морфо функціональна характеристика і класифікація хромосом людини. Правила хромосом. Хромосомний аналіз. Ядерце як похідне хромосом, роль в утворенні рибосом. Ідіограма.

         молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот: днк і рнк, просторова організація, видова специфічність, роль у зберіганні та перенесенні спадкової інформації. Реплікація днк. Підтримування генетичної стабільності клітин: самокорекція і репарація днк.

 Тема 4. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, трнк, ррнк. Організація потоку інформації у клітин. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості в людини.

         ген як одиниця генетичної функції. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, трнк, ррнк. Генетичний код, його властивості.

         організація потоку інформації у клітині. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг. Трансляція (ініціація, елонгація, термінація). Посттрансляційна модифікація білків. Регуляція експресії генів у прокаріотів. Екзонно-інтронна організація генома еукаріотів.  Молекулярні механізми мінливості в людини.

 Тема 5. Життєвий цикл клітини. Поділ клітин. Розмноження та його форми.

         організація клітини в часі. Клітинний цикл. Спроби поділу клітини: амітоз, мітоз. Ендомітоз, політенія. Зміни клітин та їхніх структур під час мітотичного (клітинного) циклу (інтерфази і мітозу).  

         ріст клітин. Фактори росту.

         мітотична активність тканин. Порушення мітозу, соматичні мутації.. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.

         розмноження як механізм забезпечення генетичної безперервності в ряді поколінь.

         нестатеве розмноження, його форми.

         статеве розмноження.

         мейоз, його біологічне значення. Гаметогенез.

         можливості клонування організмів.

Тема 6. Організмовий рівень організації генетичної інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини(моно-,ди- та полігібридне схрещування). Взаємодія алельних і неалельних генів. Множинний алелізм. Генетика груп крові

         генетика:предмет і завдання, етапи розвитку; основні терміни і поняття генетики. Принципи гібридологічного аналізу.

         моногібридне схрещування: закон одноманічтності гібридів першого покоління, закон розщеплення. Закон «чистоти гамет». Цитологічні основи законів.

         аналізуюче схрещування, його практичне застосування.

         летальні гени. Відхилення від очікуваного розщеплення.

         ди- і полігібридне схрещування: закон незалежного комбінування ознак,  його цитологічні основи.

         первинна та вторинна плейотропія.  Домінантий та рецесивний типи успадкування нормальних та патологічних ознак людини

         взаємодія алельних генів (повне домінування, неповне домінування, понаддомінування або супердомінування, кодомінування) та неалельних генів (комплементарна взаємодія, епістаз, полімерія). Полігенне успадкування ознак людини.

         серії множинних алелів. Успадкування груп крові за антигенними системи ав0 та mn. Резус-фактор. Резус-конфлікт.

         імуногенетика: предмет,завдання. Тканина й видова специфічність білків, їхні антигенні властивості.

 Тема 7. Зчеплене успадкування. Генетика статі

         зчеплене успадкування. Особливості успадкування груп зчеплення.

         хромосомна теорія спадковості.

         механізми кросинговеру, цитологічні докази, біологічне значення .

         генетичні карти хромосом. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан досліджень генома людини. Не хромосомна спадковість.

         успадкування статі у людини. Успадкування зчеплених зі статтю захворювань людини. Механізми генетичного визначення статі у людини та їх порушення.

         ознаки, зчеплені зі статтю, закономірності їхнього успадкування. Успадкування зчеплених зі статтю захворювань людини.

         ознаки, обмежені статтю і залежні від статі.

 Тема 8. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище: фенотипова та генотипова мінливість

         мінливість, її форми та прояви на організмовому рівні: фенотипові та генотипові мінливість.

         модифікації та норма реакції. Тривалі модифікації. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

         комбінативна мінливість, її джерела.

         мутаційна мінливість у людини й її фенотипові прояви. 

         класифікація мутацій: генні, геномні,хромосомні аберації, генні.

         природний мутагенез, індукований мутагенез. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Генетичний моніторинг. Генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени і комутагени.

Тема 9. Основи медичної генетики. Метод вивчення спадковості людини

         основи медичної генетики.

         людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

         методи вивчення спадковості людини.

         генеалогічний метод. Правила побудови родоводів. Генетичний аналіз родоводів.

         близнюковий метод. Визначення впливу генотипу та довкілля в прояві патологічних ознак людини.

         дерматогліфічний, імунологічний та методи гібридизації соматичних клітин.

 Тема 10. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і днк-діагностика. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування

         класифікація спадкових хвороб людини.

         хромосомні хвороби, що зумовлені порушенням кількості чи структури хромосом, цитогенетичні механізми, сутність.

         цитогенетичні методи. Каріотипування. Аналіз каріотипів хворих зі спадковими хворобами. Визначення х- та y-статевого хроматину як методу діагностики спадкових хвороб людини.

         моногенні молекулярні хвороби людини, що зумовлені зміною молекулярної структури гена.  Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового, ліпідного, мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи лабораторної пренатальної діагностики.

 генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.

.         популяційно-статистичний метод. Закон сталості генетичної структури ідеальних популяцій.

         використання формули закону харді-вайнберга в медицині для визначення генетичної структури популяцій людей.

         медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Профілактика спадкової та вродженої патології. Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

Тема 11. Біологічні особливості репродукції людини. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Особливості пренатального періоду розвитку людини. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.

         гаметогенез у людини. Запліднення в людини – відновлення набору хромосом, збільшення різноманітності генів у нащадків.

         особливості репродукції людини в зв’язку з її біосоціальною суттю.

         онтогенез: типи, періоди, етапи.

         етапи ембріонального розвитку людини. Диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях. Природжені вади розвитку. Класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні, гаметопатії, бластопатії, ембріопатії, фетопатії.

         регуляція функції генфів в онтогенезі. Експериментальне вивчення ембріонального розвитку проблема детермінації та взаємодії бластомерів.          Ембріональна індукція.

         регуляція в процесі дроблення і її порушення (близнюки, вади розвитку, виродливість).

         критичні періоди розвитку. Тератогенез. Тератогенні фактори середовища.

         періоди постембріонального розвитку людини.

Процеси росту та диференціювання в постнатальному періоді індивідуального розвитку людини.

         особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини в зв’язку з її біосуціальною суттю. Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорії старіння.

         поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення.

         види та шляхи регенерації. Види трансплантації тканин у людини.

Тема 12. Медико –біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Підцарство найпростіші (protozoa).

         вступ в медичну паразитологію. Походження й еволюція паразитизму.

         принципи класифікації паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.

         морфологічна адаптація паразитів.

         поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазії

         видатні вченні-паразитологи: в. О. Догель, в.м беклемішев, є.н. Павловський, к.і. Скрябін,о.п макаревич, л.в. Громашевський та ін.

         характерні риси і класифікація підцарства найпростіші (protozoa)

Тип саркоджгутикові (sarcomastigophora), клас справжні амеби (lobosea). Дизентерійна амеба (entamoeba histolytica), кишкова амеба (е.coli), ротова амеба (e.gingivalis). Медична географія, морфо функціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика амебіазу.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактикалямбіозу, сечостатевого трихоманозу, лейшманіозів і трипаносомозів.

 Теми 13. Тип апікомплексні (apicomplexa). Представники класу споровики (sporozoea) – паразити людини. Тип війконосні (ciliophora). Представники класу щілиннороті (rimostomatea) – паразити людини

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикл розвитку малярійних плазмодії і токсикоплазми. Шляхи зараження, лабораторна діагностикатапрофілактика викликаних ними захворювань.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика балантидіазу.

         методи лабораторної діагностики захворювань, викликана паразитами найпростішими.

Тема 14. Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактики фасціольозу, опісторхозу, дикроцеліозу, парагонімозу.

         збудники метагонімозу, нанофієтозу.

         кров‘яні сисуни – збудники паразитарних хвороб людини.

         молюски, ракоподібні, хордові – проміжні хазяїни гельмінтів.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностиката профілактика теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу.

 Теми 15. Круглі черви – паразити людини. Лабораторна діагностика гельмінтозів.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу, анкілостомозу, некаторозу.

         медична географія, морфо функціональні особливості, цикли розвитку, шлихи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу.

         ришта та філярії – збудники захворювань людини.

         трансмісивні та природно-осередковігельмінтози.

         принципи і зміст основних макро- і мікрогельмінтоскопічних методів дослідження фекалій, води, грунту та ін. Особливості будови яєць сисунів стьожкових і круглих червів – паразитів людини. Вчення к.і. Скрябіна про дегельмінтацію, девастацію та знезараження навколишнього середовища від яєць та личинок гельмінтів.

Тема 16. Медична арахноентомологія. Членистоногі (arthropoda) як збудники та переносники збудників інфекція та інвазій. Клас павукоподібні (arachnoidea). Клас комахи (insecta) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини.

         особливості морфології, живлення та розмноження павукоподібних.

         отруйні павукоподібні (скорпіони, павуки). Медичне значення кліщів як збудників захворювань людини.

         кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.

         прогресивні та регресивні зміни в організації класу комахи (insecta) залежно від середовища існування. Особливості морфології, живлення та розмноження комах. Медичне значення вошей, бліх, клопів, тарганів як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

         комарі, мухи, москіти, їхнє медичне значення.

         гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб людини

 Тема 17. Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Основи загальної екології й екології людини

         структура та функції біосфери. Основні положення вчення в.і.вернадського про організацію біосфери. Сучасні концепції біосфери. Ноосфера. Людство як активна геологічна сила. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.

         Екологія людини. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ. Фактори середовища. Єдність організму й середовища. Види екосистем. Проникнення людини в біогеоценози, формування антропоценозів. Антропогенна міграція елементів. Лікарські речовини в ланцюгах живлення. Екологічне прогнозування . Здорове(комфортне). Нездорове( дискомфортне). Ексримальне середовища. Адекватні й неадекватні умови середовища. Адаптація людей до екстремальних умов.

         Вплив  антропогенних чинників довкілля на здоров’я населення.

         Характеристика отруйних для людини рослин і тварин.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ з/п
Тема лекції

К-сть

годин

1.

Вступ до предмету медична біологія. Загальна характеристика життя. Структурно-функціональна організація клітин і вірусів.

2

2.

Розмноження на клітинному рівні.

2

3.

Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів. Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.

2

4.

Мінливість у людини як властивість життя та генетичне явище.

2

5.

Спадкові хвороби людини.

2

6.

Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.

2

7.

Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія.

2

8.

Медична гельмінтологія. Плоскі та круглі черви – паразити людини.

2

9.

Медична арахноентомологія. Членистоногі як збудники та переносники збудників інфекцій та інвазій.

2

10.

Біосфера як система, що забезпечує існування людини.

2

ВСЬОГО

20

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№

з/п

Тема практичного заняття

К-сть год

1.

Структурно-хімічна організація клітини. Біологія вірусів, будова вірусу імунодефіциту людини. Спадковий апарат еукаріотичних клітин і його функціонування. Розмноження та його форми. Біологічна сутність і цитологічні основи статевого розмноження.

6

2.

Особливості генетики людини. Закономірності успадкування на прикладі менделюючих ознак людини при моно-, ди- та полігібридному схрещуванні.взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії. Множинний алелізм. Генетика груп крові. Зчеплене успадкування. Генетика статі. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

6

3.

Медико-біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Тип Апікомплексні (Apicomplexa).   Тип Війконосні (Ciliophora). Тип Членистоногі (Arthropoda): Клас Павукоподібні (Arachnoidea), Клас Комахи (Insecta).

6

4.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Тип Круглі черви (Nemathelminthes).

6

ВСЬОГО

24

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

№ з/п
Тема

К-сть
годин

1.

Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРНК, рРНК.

4

2.

Шляхи передачі та первинна профілактика ВІЛ-інфекції.

4

3.

Генетичні карти. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан дослідження генома людини.

4

4.

Мінливість, її форми та прояви: фенотипова, генотипова.

4

5.

Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування.

3

6.

Особливості пренатального періоду розвитку людини. Передумови вроджених вад розвитку.

3

7.

Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитич­ними найпростішими.

3

8.

Кров'яні сисуни - збудники паразитарних хвороб людини. Збудники метагонімозу та нанофієтозу.

3

9.

Ришта та філярії - збудники хвороб людини.

3

10.

Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.

3

11.

Отруйні для людини рослини і тварини.

3

ВСЬОГО

37

 

 

Перелік практичних навичок, внесених у матрикул

практичних навичок

 

№

з/п

Назва практичної навички

Рівень засвоєння

Лінія матрикула

1.

Вміти користуватися світловим мікроскопом.

5

І

2.

Виключити батьківство за визначенням груп крові батьків і дитини.

3

І

3.

Мікроскопічний аналіз постійних мікропрепаратів найпростіших із визначенням виду паразита та його медичного значення

3

І

4.

Мікроскопічний аналіз постійних мікропрепаратів гельмінтів із визначенням виду паразита та його медичного значення

3

І

5.

Ідентифікувати членистоногих за допомогою лупи або світлового мікроскопа та вказати їх медичне значення

3

І

 

Перелік питань для диференційованого заліку

 

1.     Клітинна теорія та її сучасний стан. Значення для медицини.

2.     Клітинний рівень організації життя: прокаріотичні і еукаріотичні клітини.

3.     Компоненти клітини, їх структура і функції: цитоплазма, ядро, цитоплазматична мембрана.

4.     Цитоплазма: гіалоплазма, органоїди, включення.

5.     Ядро: ядерна оболонка, ядерний сік, ядерце, хромосоми.

6.     Органоїди загального і спеціального призначення, їх будова й функції.

7.     Клітина як відкрита система. Асиміляція й дисиміляція.

8.     Клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип компартментації.

9.     Типи поділу соматичних клітин: мітоз, амітоз.

10. Мітотичний цикл, його періоди (пресинтетичний G1,  синтетичний S і постсинтетичний G2 періоди інтерфази, мітоз).

11. Мейоз та його біологічне значення.

12. Морфофункціональна характеристика хромосом людини.

13. Хроматин: еухроматин і гетерохроматин.

14. Класифікація хромосом людини. Ідіограма хромосом.

15. Нуклеїнові кислоти: ДНК і РНК, їх роль у збереженні, реалізації і передачі генетичної інформації, хімічна будова і просторова організація, видова специфічність.

16. Ген як одиниця генетичної функції. Будова  гена прокаріот та еукаріот. Класифікація генів.

17. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг.

18. Трансляція (ініціація, елонгація, термінація).

19. Основні поняття генетики: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, геном, генофонд, алельні гени, гомозигота, гетерозигота.

20. Моногібридне, дигібридне та полігібридне схрещування. Закони Г. Менделя. Гіпотеза чистоти гамет.

21. Аналізуюче схрещування.

22. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.

23. Множинні алелі. Генетика  груп  крові  людини. Упадкування груп крові системи АВО.

24. Успадкування резус-фактора крові людини. Резус-конфлікт. Гемолітична хвороба новонароджених.

25. Взаємодії неалельних генів: комплементарність, епістаз, полімерія.

26. Полігенне  успадкування кількісних  ознак. Плейотропія.

27. Основні положення хромосомної теорії спадковості.

28. Зчеплене успадкування генів: групи зчеплення генів, повне і неповне зчеплення, кросинговер, кросоверні гамети, некросоверні гамети, рекомбінанти, нерекомбінанти.

29. Закономірності успадкування ознак: зчеплених з Х-хромосомою, зчеплених з У-хромосомою.

30. Класифікація мутацій: геномні, хромосомні аберації, генні.

31. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Антимутагени.

32. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica): поширення, морфофізіологічні особливості, цикл розвитку, шлях зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика амебіазу.

33. Інші види амеб: амеба кишкова, амеба ротова. Відмінні риси в будові цист кишкової і дизентерійної амеб.

34. Трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, T. brucei rodesiense, T.cruzi). Поширення трипаносом, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика африканського та американського трипаносомозів.

35. Лейшманії (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana, L. donovani, L. infantum). Поширення лейшманій, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика шкірного і вісцерального лейшманіозів.

36. Трихомонади (Trichomonas hominis, Т. vaginalis). Поширення трихомонад, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика урогенітального трихомонозу.

37. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу.

38. Балантидій кишковий (Ваlаntidium coli). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика балантидіазу.

39. Cисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика опісторхозу.

40. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дікроцеліозу.

41. Cисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика фасціольозу.

42. Ціп'як озброєний, або свинячий (Taenia solium). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика теніозу та цистицеркозу, теніаринхозу.

43. Ціп'як карликовий (Hymenolepis nana). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика гіменолепідозу.

44. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу.

45. Ехінокок (Echinococcus granulosus). Альвеокок (Alveococcus multilocularis). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ехінококозу, альвеококозу

46. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу. 

47. Кривоголовка дванадцятипала (Ancylostoma duodenale). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.

48. Некатор (Necator americanus) – збудник некаторозу. Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.

49. Гострик дитячий (Enterobius vermicularis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ентеробіозу.

50. Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихоцефальозу.

51. Трихінела спіральна (Trichinella sрiralis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихінельозу.

52. Лабораторна діагностика трематодозів.

53. Лабораторна діагностика цестодозів.

54. Лабораторна діагностика нематодозів

55. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика корости.

56. Залозник вугровий (Demodex folliculorum). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика демодекозу.

57. Іксодові кліщі. Кліщ собачий (Ixodes ricinus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

58. Кліщ тайговий (Ixodes persulcatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.

59. Аргасові кліщі. Кліщ селищний (Ornithаdorus papillipes). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

60. Ряд Воші (Anoplura). Види: воша головна (Pediculus humanus capitis), воша одежна (P. humanus humanus), воша лобкова (Phthirus pubis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з вошами.

61. Ряд Блохи (Aphaniptera). Види: блоха людська (Pulex irritans), блоха щуряча (Xenopsylla cheopis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з блохами.

62. Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи (Hemiptera). Види: клоп постільний (Cimex lectularius), клоп поцілунковий (Triatoma infestans). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з клопами

63. Мухи: муха хатня (Musca domestica), муха жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica), муха цеце (Glossina palpalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.

64. Москіти: рід Phlebotomus. Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.