ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕК ЯК ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗГІДНО З ВИМОГАМИ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ

  1. Загальнi вимоги до роздрiбної реалiзацiї лiкарських засобiв.

 Аптека - заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля лікарськими засобами -  діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.

    Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюються суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на відповідний вид діяльності за умови виконання кваліфікаційних, організаційних, інших спеціальних вимог, установлених Ліцензійними умовами.  Роздрібна торгівля лікарськими засобами без наявності ліцензії забороняються. Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання Ліцензійних умов;

Суб'єкт господарської дiяльностi - зареєстрована  в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно вiд її органiзацiйно-правової форми та форми власностi, яка проводить господарську дiяльнiсть, крiм органiв державної влади та органiв самоврядування, а також фiзична особа - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi.

    Суб’єкт господарювання при здійсненні діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами повинен дотримуватись вимог законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів, та установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

     Аптека, на яку покладено адмiнiстративне та органiзацiйно-методичне керiвництво аптеками району називається центральною районною аптекою (ЦРА).  Аптека, яка призначена для переважного забезпечення однiєї або декiлька лiкарень, iнших закладiв охорони здоро'я, а також населення медикаментами i предметами медичного призначення, називається вiдповiдно лiкарняною або мiжлiкарняною.

Ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен:

· забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, устаткування та обладнання для належного зберігання та торгівлі лікарськими засобами; 

· забезпечувати для кожного виробничого приміщення реєстрацію та контроль температури і відносної вологості повітря, справність усіх засобів вимірювальної техніки і проводити їх регулярну метрологічну повірку;

· мати необхідну кількість працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановлених Ліцензійними умовами;

· створити необхідні умови для доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек;

· дотримуватися визначених виробником загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів;

· мати в залі обслуговування населення інформацію про наявність ліцензії (копії ліцензії), про особливості правил відпуску лікарських засобів, місцезнаходження і номер телефону суб’єкта господарювання, якому належать аптека та структурні підрозділи, місцезнаходження і номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів, місцезнаходження і номер телефону територіального органу державного контролю якості лікарських засобів, а також книгу відгуків та пропозицій, забезпечити можливість встановлення та функціонування інформаційного стенда або термінала;

· забезпечувати наявність обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек;

· дотримуватися вимог законодавства щодо забезпечення контролю якості лікарських засобів та мати план термінових дій для вилучення лікарських засобів із продажу;

· забезпечити схоронність лікарських засобів;

· зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії;

· визначити Уповноважену особу, яка повинна мати повну вищу фармацевтичну освіту, здобути освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця — спеціаліст, отримати сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року) або загальної фармації та мати стаж роботи за фахом не менше двох років (виконання обов’язків Уповноваженої особи, відповідальної за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця — молодший спеціаліст, бакалавр). Виконання обов’язків Уповноваженої особи у сільській місцевості може покладатися на спеціалістів без стажу роботи за фахом.

·  Для аптек, які виробляють (виготовляють) лікарські засоби, обов’язковим є наявність чинної Державної Фармакопеї України.

     Забороняється дистанційна (через мережу Інтернет) торгівля лікарськими засобами, а також продаж лікарських засобів поштою та через будь-які заклади, крім аптечних, та поза ними

На фото: одна із найстаріших аптек м.Тернополя, на вул. Руській, зверніть на слово «аптика», так в цю пору в нашім краю називали аптеку.

 До роздрібної торгівлі допускаються лише зареєстровані в Україні лікарські засоби, крім випадків, передбачених Законом України "Про лікарські засоби", за наявності сертифіката якості, що видається виробником та завірений печаткою останнього постачальника.

Торгівля неякісними лікарськими засобами, у тому числі такими, термін придатності яких минув, або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником, або виготовленими аптекою з порушеннями умов виробництва, забороняється.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний зберігати сертифікати якості виробника (копії на паперових чи скановані копії на електронних носіях) на серії лікарських засобів, реалізованих суб'єктом господарювання, протягом трьох років з дати придбання.

У разі зберігання сертифікатів якості у вигляді сканованих копій сертифікатів ліцензіат зобов'язаний надати (на вимогу) їх паперові копії, засвідчені печаткою суб'єкта господарювання, у строк не пізніше двох днів.

Виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки здійснюється за наявності ліцензії на виробництво лікарських засобів.

Торгівля лікарськими засобами здійснюється виключно через аптечні заклади.  Аптека та її структурні підрозділи, аптечний склад (база) є закладами охорони здоров'я.

Забороняється дистанційна (через мережу Інтернет) торгівля лікарськими засобами, а також продаж лікарських засобів поштою та через будь-які заклади, крім аптечних.

Зберігання у приміщеннях аптечних закладів лікарських засобів та супутніх товарів, що не є їх власністю, забороняється. Зберігання в аптечних закладах товарів, крім лікарських засобів та супутніх товарів, забороняється.

Лікарські засоби та супутні товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються після перевірки їх фактичної кількості та проведення вхідного контролю якості, але не пізніше наступного робочого дня з моменту їх отримання.

У виробничих приміщеннях аптечних закладів забороняється зберігати та вживати особисті лікарські засоби, харчові продукти, у тому числі жувальну гумку, напої, тютюнові вироби, та палити.

В окремих приміщеннях аптеки, до яких є прохід тільки із залу обслуговування населення аптеки чи з тамбура/коридору загального користування, може здійснюватись медична практика у порядку, встановленому законодавством.

 На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням виду закладу.

    На видному місці перед входом до аптечного закладу розміщується інформація про найменування суб’єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек.

    У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під  яким аптечний заклад провадить свою діяльність, у вивісках та зовнішній рекламі аптечних закладів не допускається використання будь-яких відомостей, що містять твердження щодо рівня або іншої ознаки цін та соціальної спрямованості аптечного закладу, які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів у такому аптечному закладі.

За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик аптечного закладу та його структурного підрозділу, загальний опис якого затверджується МОЗ України.

Зовнішній сигнальний покажчик аптечного закладу та його структурного підрозділу є відмітним символом, що вказує на належність аптечного закладу та його структурного підрозділу до закладів охорони здоров'я України і не є рекламою. Зовнішній сигнальний покажчик розміщується на фасаді будівлі, де розташовуються аптечний заклад та його структурний підрозділ, перпендикулярно до стіни, до якої він кріпиться, і повинен мати освітлення у темний час доби.

   Зовнішній покажчик являє собою рівносторонній хрест зеленого кольору, у центрі якого розміщено зображення чаші зі змією, яка її обвиває, білого кольору. Габаритні розміри зовнішнього сигнального покажчика повинні бути не менше 400 мм.

Аптечні заклади повинні мати порядковий номер та, за бажанням ліцензіата, найменування. а

 Фото: зверніть увагу на покажчик біля аптека № 78.

2.  Мета i предмет дiяльностi аптеки

Аптека створюється з метою забезпечення населення i ЛПУ лiкарськими засобами i виробами медичного призначення, виробництва лiкарських форм, надання послуг, а також реалiзацiї на пiдставi отриманого прибутку  iнтересiв трудового колективу.

Предметом дiяльностi аптеки є:

· виготовлення, зберiгання i реалiзацiя лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв i вимогами лiкувально-профiлактичних закладiв;

·  внутрiаптечний контроль якостi виготовлених лiкiв, їх оформлення;

·  вiдпуск готових лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв, вимогами  лiкувально-профiлактичних закладiв;

· безрецептурний вiдпуск лiкiв i виробiв медичного призначення;

· заготовка , збiр, переробка лiкарської рослинної сировини;

· оптова реалiзацiю лiкарських засобiв (за особливими умовами);

· вхiдний контроль якостi лiкарських засобiв;

· визначення попиту та встановлення потреби на лiкарськi засоби;

Фото – торговий зал аптеки, яка була відкрита в 1775  році в м.Львові

3.         Рацiональне розмiщення аптеки.

   Аптека функцiонує як заклад охорони здоров'я та суб'єкт пiдприємницької дiяльностi.  Виконуючи виробничу i торгову функцiю, аптека повинна бути прибутковою. Тому мiсце знаходження аптеки - суттєвий  фактор правильностi вибору  в умовах конкуренцiї серед iнших аптек. Пiд мiсцерозмiщенням аптеки  розумiють фiзичнi характеристики її розмiщенння, якi дають можливiсть споживачу користуватися запропонованими товарами та послугами.   Як показує практика, розмiщення аптеки залежить не тiльки вiд бажання  власника  i його фiнансового стану, но i вiд об'єктивних умов, зв'язаних з структурою будiвель мiста, щiльнiстю розселенням людей, вартiстю землi та iнш.  В минулi роки будiвництво аптеки  планувалось  централiзовано, як правило на першому  поверху  житлового, чи торговельного примiщення. Зараз при вiдкриттi нових аптек або  беруть в оренду (або викупляють) торговi примiщення, рiдше переводять житловий фонд в нежитловий.

Розмiщення залежить вiд наступних  факторiв:

® демографiчних;

® рiвеня конкуренцiї;

® функцiонального мiсцезнаходження;

® типу торгової зони.

Вiдомо, що  для споживачів бажаним  є  зручне розмiщення торгових об'єктiв, щоб задовiльнити їх потреби. Найбiльш переважаючим вважається мiсце,  де рядом знаходяться  магазини. До факторiв i iнфраструктури вiдносяться i данi про  число полiклiнiк, якi можуть впливати на об'єм реалiзацiї медикаментiв за рецептами.

Демографiчна характеристика району. Це густина населення i середнiй рiвень його  прибутку.

Рiвень конкуренцiї. Конкуренцiя не тiльки розмiщених рядом аптек, но i  магазини, що торгують товарами санiтарiї i гiгiєни, косметики, парафармацевтичними товарами. На протязі останніх років встановлювались, а потім відмінялися норми відстанні аптек одна від одної.

Функцiональне мiсцезнаходження. Пiд функцiональним мiсцезнаходженням розумiють географiчне мiсцезнаходження функцiональних завданням аптеки - iмпульсивне, перериваюче i стимулююче.

     Пiд iмпульсивним мiсцезнаходженям розумiють таке розмiщення аптеки, коли вiдвiдувач заходить  випадково, не маючи прямого намiру придбати  лiки. Покупка товарiв аптечного  асортименту в цьому випадку носить випадковий характер i є результатом наявностi декiлькох параметрiв, що визначають прийняття рiшень  про торгiвлю препаратом (готель, полiклiнiка). Ймовiрнiсть повторної покупки там мiнiмальна і мова може йти про бзрецептурнi ліки.

     Пiд перериваючим місцезнаходженням   вважається ситуація, коли  аптека  перериває шлях споживача вiд однiєї точки до iншої.

     Стимулююче мiсцезнаходження визначається  тоді, коли  аптеки  аптека знаходиться  всерединi великого торгового центру.

   Тип торгової зони. Торговою зоною буде вважатись частина територiї, звiдки аптека буде отримувати своїх клiєнтiв. Торговi зони дiляться на первиннi i вториннi. Для первинної торгової зони є та , де проживає 50% постiйних клiєнтiв, вторинна - де проживає 90% постiйних покупцiв.  В деяких зарубіжних країнах встановлюють так званий радіус обслуговування постійних клієнтів. Ще використовують первинна - 1.7 км радiус, вторинна - 4.2 км.

   На територiї України в останнi роки вводились, а потiм вiдмiнялись норми пiшоходної доступностi вiд однiєї аптеки до iншої.

На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням виключно виду закладу, а саме: «Аптека», «Аптечний пункт». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб’єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов’язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек.

Аптечні заклади повинні мати порядковий номер та, за бажанням ліцензіата, найменування.

   При відкриті нових аптек часто використовують не житлові приміщення, це  спостерігається в центрі міста, де добре розвинута торговельна зона. В нових мікрорайонах  таких приміщень практично немає. Проте, щільність населення дозволяє прогнозувати доцільність відкриття аптеки.

   Існує певний порядок переводу житлового фонду в нежитловий. Для цього необхідно бути впевненим, чи дозволять місцеві органи самоврядування це зробити. Насамперед, потрібно звернутися в архітектурне управління міста. Із-за різних причин головний архітектор може не дати дозволу це зробити. При позитивному вирішенні питання необхідно рішення райради (міськПри позитивному вирішенні питання необхідно рішення райради (міськраради) про перевід житлового фонду в нежитловий.

   При проектуванні приміщення аптеки у більшості випадків вхід у торговий зал роблять через балкон спальної кімнати (площою не менше  18 м.кв.). 

  Станом на 1.01.1991 р. в Україні функціонувало 6500 аптек, серед них – 266 лікарняних і 250 – міжлікарняних. Динаміка розвитку аптечної  мережі за останні 5 років показана в таблиці.

Роки	Аптеки
	Всього	В місті	В сільській місцевості
2008	16776	13842	2934
2009	17553	14391	3162
2010	17960	14547	3413
2011	19100	15011	4089
2012	20048	15331	4717
2013	20873	15810	5083

 Станом на  1 квітня  2013 р. в Україні нараховувалось  20 873 аптечних закладів, з них 5063 — в сільській місцевості. В середньому в Україні   1 аптечний заклад обслуговує  2193 жителя, що відповідає середньоєвропейському рівню (в сільській місцевості - 2823, в місті - 1984 жителів). Нагадаємо, что в среднем в странах ЕС 1 аптечний заклад обслуговує  3,5 тыс. человек.

   4. Вимоги до примiщення аптеки.

       Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки та їх структурні підрозділи.  До  структурних підрозділів відноситься  аптечні  пункти.   Аптечний пункт - структурний підрозділ аптеки, який створюється у лікувально-профілактичних закладах, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами.

  У сільській місцевості у разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим наказом МОЗ України, здійснюється у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

   Умови функціонування аптеки регламентовані наказом МОЗ України від 31.10.11 № 723 «ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ   провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами»

Для забезпечення діяльності з роздрібної торгівлі аптека повинна:

а) розміщуватися у виведеному із житлового фонду окремому будинку або у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі з окремим самостійним виходом назовні із торговельного залу.

Дозволяється улаштування загального вхідного тамбура в будинках громадського призначення (окрім шкіл, закладів дошкільної освіти та під’їздів житлових будинків) за умови забезпечення вільного доступу до аптеки та дотримання в тамбурі санітарно-гігієнічних вимог, установлених для аптек. Площа загального вхідного тамбура не включається в мінімальну та загальну площу аптеки, але це приміщення обов’язково зазначається у паспорті аптечного закладу.

Якщо аптека займає ізольоване декількаповерхове (в тому числі підвальне, напівпідвальне чи цокольне) приміщення і має декілька залів обслуговування населення, один із них повинен бути розташований на першому поверсі з обов’язковою організацією одного робочого місця для відпуску лікарських засобів.

Дозволяється розміщення залу обслуговування населення не тільки на першому поверсі, якщо рівень його підлоги не нижче/вище планувального рівня землі більше ніж на 0,5 метра.

Допускається розміщення аптеки у приміщеннях торговельних центрів, санаторно-курортних закладів, готелів, аеропортів, вокзалів, у ізольованому приміщенні на першому поверсі без улаштування окремого самостійного виходу назовні.

У приміщеннях лікувально-профілактичних закладів допускається розміщення аптеки в ізольованому приміщенні на будь-якому поверсі та без улаштування окремого самостійного виходу назовні.

У сільській місцевості дозволяється також розміщення аптеки у будинках громадського призначення (окрім шкіл, закладів дошкільної освіти та під’їздів житлових будинків), у приміщеннях сільської (селищної) ради, підприємств поштового зв’язку без улаштування окремого самостійного виходу назовні;

б) мати зал обслуговування населення та виробничі приміщення: необхідну зону та/або приміщення для приймання лікарських засобів, приміщення (зони) для зберігання різних груп лікарських засобів відповідно до вимог, визначених виробником. Прохід до виробничих приміщень не може здійснюватися через приміщення загального користування (коридори, тамбури тощо). Мінімальна загальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою 10 кв.м.

Допускається облаштування залу обслуговування населення з вільним доступом споживачів до лікарських засобів, які відпускаються без рецептів згідно з Переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.12.2010 № 1081, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1316/18611, та супутніх товарів за наявності в залі фахівців-консультантів (провізорів, фармацевтів).

Для аптек, які розташовані у лікувально-профілактичних закладах і здійснюють виготовлення (виробництво) лікарських засобів в умовах аптеки та відпуск готових лікарських засобів лише у відділення лікувально-профілактичних закладів, допускається відсутність залу обслуговування населення за умови наявності експедиційного приміщення. Для здійснення роздрібної торгівлі лікарських засобів населенню в цих лікувально-профілактичних закладах такі аптеки можуть створювати аптечні пункти;

в) мати службово-побутові приміщення: приміщення для персоналу, вбиральню з рукомийником (для аптек, розташованих в сільській місцевості та населених пунктах, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розташування вбиральні поза межами аптеки, при цьому в аптеці обов'язково повинно бути обладнане окреме місце для санітарної обробки рук), приміщення або шафу для зберігання інвентарю для прибирання. Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення. При використанні персоналом аптеки окремого службового входу ззовні дозволяється прохід в технологічному одязі та взутті із службово-побутових і додаткових приміщень до залу обслуговування населення через приміщення для зберігання лікарських засобів та у зворотному напрямку.

Загальна мінімальна площа приміщень для персоналу не може бути меншою 8 кв.м.

Загальна мінімальна площа аптек, які займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинна становити:

для аптек, розташованих у містах, - не менше ніж 50 кв.м (площа торговельного залу - не менше ніж 18 кв.м);

для аптек, розташованих у селищах та селищах міського типу, - не менше ніж 40 кв.м (площа торговельного залу - не менше ніж 18 кв.м);

для аптек, розташованих у селі, - не менше ніж 30 кв.м (площа торговельного залу - не менше ніж 10 кв.м, приміщення для зберігання лікарських засобів - 6 кв.м; кімната персоналу – не менше ніж 4 кв.м).

 На фото: робоче місце відкрито для прямого контакту, в т.ч. для капельної інфекції     

У залі обслуговування населення на вітринах, у скляних та відкритих шафах тощо дозволяється розміщувати лікарські засоби, що відпускаються без рецепта. В окремих шафах (до яких немає доступу споживачів) зберігаються лікарські засоби, що відпускаються за рецептом лікаря, з обов’язковою позначкою «Відпуск за рецептом лікаря». Супутні товари розміщуються на вітринах, в шафах, окремо від лікарських засобів. Забороняється реклама (в будь-якій формі) рецептурних лікарських засобів.

Ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен:

забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, устаткування та обладнання для належного зберігання та торгівлі лікарськими засобами;

забезпечувати для кожного виробничого приміщення реєстрацію та контроль температури і відносної вологості повітря, справність усіх засобів вимірювальної техніки і проводити їх регулярну метрологічну повірку;

мати необхідну кількість працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам;

створити необхідні умови для доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек;

дотримуватися визначених виробником загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів;

мати в залі обслуговування населення інформацію про наявність ліцензії (копії ліцензії), про особливості правил відпуску лікарських засобів, місцезнаходження і номер телефону суб'єкта господарювання, якому належать аптека та структурні підрозділи, місцезнаходження і номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів, місцезнаходження і номер телефону територіального органу державного контролю якості лікарських засобів, а також книгу відгуків та пропозицій, забезпечити можливість встановлення та функціонування інформаційного стенда або термінала;

забезпечувати наявність обов'язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек;

дотримуватися вимог законодавства щодо забезпечення контролю якості лікарських засобів та мати план термінових дій для вилучення лікарських засобів із продажу;

забезпечити схоронність лікарських засобів;

зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії;

визначити Уповноважену особу, яка повинна мати повну вищу фармацевтичну освіту, здобути освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - спеціаліст, отримати сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року) або загальної фармації та мати стаж роботи за фахом не менше двох років (виконання обов'язків Уповноваженої особи, відповідальної за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - молодший спеціаліст, бакалавр). Виконання обов’язків Уповноваженої особи у сільській місцевості може покладатися на спеціалістів без стажу роботи за фахом.

Для аптек, які виробляють (виготовляють) лікарські засоби, обов'язковим є наявність чинної Державної Фармакопеї України.

Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для постійного забезпечення належного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря.

За наявності лікарських засобів, які потребують особливих умов зберігання, ліцензіат повинен виконувати вимоги законодавства та настанов належних практик в частині зберігання таких лікарських засобів.

Зал обслуговування населення для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів під час продажу повинен бути обладнаний устаткуванням (обладнанням) для постійного забезпечення відповідного температурного режиму та засобами для здійснення контролю за температурою. Робочі місця працівників повинні бути обладнані пристроями для захисту працівників від прямої крапельної інфекції.

Аптека повинна мати аптечку (лікарські та інші засоби) для надання долікарської медичної допомоги.

Ліцензіат під час транспортування лікарських засобів повинен забезпечити умови зберігання лікарських засобів відповідно до вимог, встановлених виробником.

Транспортний засіб для перевезення лікарських засобів повинен забезпечувати дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів і дозволяти проведення систематичного вологого прибирання з використанням дезінфекційних засобів.

Забороняється транспортування лікарських засобів транспортом загального користування, яким здійснюється перевезення пасажирів, та у поштових відправленнях.

У разі закриття аптечного закладу для проведення ремонтних робіт, технічного переобладнання чи інших робіт ліцензіат повинен письмово повідомити про це не пізніше ніж за 10 робочих днів Держлікслужбу України та її територіальні органи за мезцезнаходженням аптечного закладу та розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

У разі повного припинення роботи аптеки або її ліквідації забороняється здійснювати діяльність через структурні підрозділи, які підпорядковані цій аптеці, крім випадків, коли структурні підрозділи аптеки, що припинила діяльність, перепідпорядковані наказом керівника ліцензіата іншій аптеці, про що письмово повідомляється Держлікслужба України, яка вносить відповідні зміни в Ліцензійний реєстр.

Не допускається проведення ремонтних робіт у приміщеннях аптек та їх структурних підрозділів під час зберігання лікарських засобів, що можуть призвести до зміни умов зберігання лікарських засобів, передбачених виробником, та до погіршення їх якості.

Режим роботи аптек та їх структурних підрозділів встановлюється суб'єктом господарювання за погодженням з відповідним місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

 Аптека та її аптечні пункти можуть створюватися в межах однієї області, Автономної Республіки Крим (включно з містом Севастополем), Київської області (включно з містом Києвом). Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення залу обслуговування населення в капітальних будинках лікувально-профілактичних закладів.

Площа аптечного пункту не може бути меншою 18 кв.м. Якщо додатково в аптечному пункті наявні виробничі (приміщення для зберігання лікарських засобів) та службово-побутові приміщення (кімната персоналу, приміщення для зберігання інвентарю для прибирання, вбиральня), то прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення.

У разі відсутності у населеному пункті сільської місцевості лікувально-профілактичного закладу та аптеки дозволяється розміщення аптечного пункту в будь-яких інших приміщеннях, що відповідають вимогам цих Ліцензійних умов.

Приміщення аптечного пункту обов'язково обладнується шафами, холодильником, сейфом або металевою шафою для зберігання лікарських засобів, місцем для санітарної обробки рук, шафою для роздільного зберігання особистого та технологічного одягу, шафою для зберігання інвентарю для прибирання окремо за призначенням.

Для зберігання інвентарю для прибирання приміщення аптечного пункту та особистого одягу персоналу аптечного пункту можуть використовуватись додаткові приміщення, які не суміщені із приміщенням аптечного пункту та для проходу до яких не потрібно виходити за межі будівлі. Їх площа не враховується у мінімальну площу аптечного пункту, але такі приміщення обов’язково зазначаються у паспорті аптечного закладу, а їх площа включається до загальної площі аптечного пункту.

Аптечні пункти здійснюють торгівлю готовими лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом та без рецепта лікаря.

Санітарний стан приміщень та устаткування аптечних пунктів повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів.

 Надходження лікарських засобів до структурних підрозділів аптеки здійснюється лише через аптеку, якій вони підпорядковуються, або через аптечний склад (базу) цього ліцензіата. Порядок постачання лікарських засобів у структурні підрозділи аптеки визначається ліцензіатом з обов'язковим письмовим оформленням.

Аптека та її структурні підрозділи повинні бути забезпечені нормативно-правовими актами з питань фармацевтичної діяльності.

       5.  Вимоги до устаткування аптеки.

Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для постійного забезпечення належного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря.

Прилади, апарати, якi є в аптецi, повиннi мати технiчнi паспорти, а також пiдлягати своєчасному  технiчному  обслуговуванню та перевiрцi.

     Засоби вимiрювання, що використовуються, повиннi бути метрологiчно атестованi, мати державне повiрочне тавро i проходити перевiрку в установленому порядку.

     Зал обслуговування населення для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів під час продажу повинен бути обладнаний устаткуванням (обладнанням) для постійного забезпечення відповідного температурного режиму та засобами для здійснення контролю за температурою. Робочі місця працівників повинні бути обладнані пристроями для захисту працівників від прямої крапельної інфекції.

     Виробничі приміщення аптеки з  виготовленням  лікарських  засобів   повинні   бути  забезпечені  необхідним  обладнанням  та   устакуванням для належного виготовлення та  зберігання  лікарських засобів    (виробниче    устаткування,   лабораторне   обладнання,  вимірювальні прилади,  шафи,  стелажі, холодильники, сейфи тощо) і  технічними  засобами  для  постійного  контролю за температурою та  вологістю.  Забороняється  розміщувати  у  виробничих  приміщеннях  обладнання  та  устаткування,  які не стосуються виконуваних у них  робіт. 

      Розміщення та робота  обладнання  повинні  здійснюватися таким  чином,  щоб  звести  до  мінімуму  ризик  помилок,  а також  забезпечити ефективне очищення та експлуатацію,  що  дадуть  змогу уникнути  контамінації  та  будь-якого шкідливого впливу на якість лікарського засобу. 

  Виробничі приміщення аптеки,  що займається виробництвом  (виготовленням)     лікарських     засобів,     слід     обладнати   припливно-витяжною  вентиляцією  з  механічним   спонуканням для  досягнення відповідного очищення повітря. 

  Гардеробна   повинна  бути  відповідно  обладнаною  для  забезпечення утримання  та  схоронності  особистого  та  спецодягу персоналу  відповідно  до вимог санітарно-протиепідемічного режиму  аптек. 
 Вимоги до приміщень та обладнання аптеки, що займається виробництвом (виготовленням) стерильних лікарських засобів:
 *  виготовлення (виробництво)  стерильних   лікарських   засобів  повинно  здійснюватися  в  чистих зонах (приміщеннях) в асептичних  умовах;  
    * асептичний блок     складається    із    шлюзу,    асептичної  асистентської,  приміщення  для  отримання  води   для   ін'єкцій,  фасування,  укупорювання та стерилізації ліків.  Можливе суміщення  асистентської та фасувальної кімнат;  
    *  приміщення асептичного   блока   повинні   бути   максимально  ізольовані від інших приміщень аптеки, раціонально взаємопов'язані  між  собою  для  забезпечення  прямопоточних  робочих  процесів  і  скорочення  потоку   руху   ліків   у   процесі   їх   виробництва  (виготовлення);  обладнані шлюзами,  які захищають іззовні повітря   асептичної кімнати від контамінації;
   *  вікна в  асептичній  асистентській  повинні  бути  герметично  зачинені;  
    *  асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з  перевагою припливу повітря перед  витяганням,  яка  забезпечує  не менше  ніж 10-кратний обмін повітря за годину.  Система вентиляції  повітря  повинна  враховувати:  розмір  приміщення,  обладнання  і  
персонал, який у ньому перебуває, і мати відповідні фільтри;
    *    доступ до асептичного блока повинен  мати  тільки  визначений  персонал аптеки. 

    Виробничі    приміщення,   у   яких   виготовляються  радіофармацевтичні    лікарські    засоби   для   використання   в   лікувально-профілактичному закладі, повинні виключати перехрещення   технологічних потоків.

 

На фото:  фрагмент обшивки стін аптеки скляними   вітражами, на які нанесені надписи на фармацевтичну тематику
 
    6.  Кваліфікаційні та інші вимоги до персоналу, що займається виробництвом лікарських засобів (в умовах аптеки) та роздрібною торгівлею лікарськими засобами

Особи, які безпосередньо займаються виробництвом лікарських засобів в умовах аптеки, оптовою і роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

Зазначені особи повинні мати:

а) диплом державного зразка про фармацевтичну освіту;

б) сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю або провізора клінічного (для фахівців, які закінчили вищий учбовий заклад після 1992 року).

Зазначена вимога не поширюється на працівників аптечних складів (баз), які здійснюють відбір, комплектацію та упакування замовлень. Ці працівники повинні проходити навчання на постійній основі відповідно до їх обов'язків та періодичний медичний огляд.

Безпосередньо торгівлю лікарськими засобами можуть здійснювати провізори-спеціалісти та молодші спеціалісти з фармацевтичною освітою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Зайняття фармацевтичною діяльністю (безпосередньо) особою, яка не має відповідної фармацевтичної освіти унеможливлює ліцензіатом виконання Ліцензійних умов.

Фахівці, які пройшли спеціальну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до професійної діяльності у порядку, визначеному Порядком надання права на професійну діяльність в Україні особам, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.94 № 118-С, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.09.94 за № 218/428.

Спеціалісти, які не працюють понад п'ять років за зазначеною у дипломі, сертифікаті (посвідченні) спеціальністю, можуть бути допущені до діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами тільки після проходження перепідготовки.

Аптечні заклади повинні мати укомплектований штат працівників, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки, аптечного складу (бази) можуть заміщатися лише працівниками, що мають дипломи навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.Для аптек, розташованих у сільській місцевості, посади завідувачів, заступників завідувачів можуть займати особи, що мають дипломи навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Не допускається займання посади завідувача аптеки, аптечного складу (бази) за сумісництвом.

Працівники аптечних закладів, виробників лікарських засобів при прийнятті на роботу проходять медичне обстеження та подальший періодичний медичний огляд згідно із законодавством.

 У ліцензіата повинні бути затверджені посадові інструкції працівників, діяльність яких безпосередньо пов'язана з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, у яких викладені основні функції, повноваження, професійні знання, компетенція та інші вимоги до працівників.

  Фото:  робоче місце  провізора-аналітика

     7. Вимоги до санiтарного режиму аптеки.

    Основнi вимоги да санiтарного режиму аптеки регламентуються наказом № 275 від  15.05..06. р.  «Iнструкцiя по санiтарно-протиепiдемiчному режиму аптек».

Санітарний стан приміщень та устаткування аптеки повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Приміщення та устаткування повинні підлягати прибиранню, дезінфекції, дератизації згідно з письмовими інструкціями, затвердженими ліцензіатом.

   Для прибирання різних приміщень або зон (виробничих; вбиралень; службово-побутових, додаткових, зал обслуговування населення) повинен бути виділений окремий інвентар (відра, тази, щітки, ганчір’я), який маркується. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному місці (кімнати, шафи) окремо за призначенням. Інвентар для прибирання вбиральні зберігається окремо.

    Приміщення та устаткування кімнати персоналу аптеки повинні забезпечувати утримання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість вживання їжі та відпочинку (обладнані шафами для одягу, холодильником, меблями).

Для аптек, розміщених у селах, наявність холодильника в кімнаті персоналу не є обов’язковою.

 Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для постійного забезпечення належного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря.

За наявності лікарських засобів, які потребують особливих умов зберігання, ліцензіат повинен виконувати вимоги законодавства та настанов належних практик в частині зберігання таких лікарських засобів.

Зал обслуговування населення для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів під час продажу повинен бути обладнаний устаткуванням (обладнанням) для постійного забезпечення відповідного температурного режиму та засобами для здійснення контролю за температурою. Робочі місця працівників повинні бути обладнані пристроями для захисту працівників від прямої крапельної інфекції.

 Санітарний стан приміщень та устаткування аптеки повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Приміщення та устаткування повинні підлягати прибиранню, дезінфекції, дератизації згідно з письмовими інструкціями, затвердженими ліцензіатом.

Для прибирання різних приміщень або зон (виробничих; вбиралень; службово-побутових, додаткових, зал обслуговування населення) повинен бути виділений окремий інвентар (відра, тази, щітки, ганчір'я), який маркується. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному місці (кімнати, шафи) окремо за призначенням. Інвентар для прибирання вбиральні зберігається окремо.

Приміщення та устаткування кімнати персоналу аптеки повинні забезпечувати утримання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість вживання їжі та відпочинку (обладнані шафами для одягу, холодильником, меблями).

Для аптек, розміщених у селах, наявність холодильника в кімнаті персоналу не є обов’язковою.

Аптека повинна мати аптечку (лікарські та інші засоби) для надання долікарської медичної допомоги.

  Аптека повинна мати аптечку (лікарські та інші засоби) для надання долікарської медичної допомоги.

Персонал аптек повинен дотримуватися таких правил:

- прийшовши на роботу, зняти верхній одяг і взуття в окремій гардеробній;

 - перед початком роботи у другій гардеробній зняти  особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і вимити руки;

n надіти технологічний одяг (халат,  шапочку, фартух) і спеціальне взуття,  які зберігаються в окремих шафах під бактерицидним опромінюванням (халати в розвішеному стані),  вимити і продезинфікувати руки .

n  Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не більше 3 рази за зміну.

- перед відвідуванням туалету знімати халат,  а після відвідування ретельно мити і дезинфікуванти руки;

 - не виходити за межі аптеки в технологічному одязі і взутті.

Об'єктами бактеріологічного контролю в аптеках є:

• вода очищена і вода для ін'єкцій;

•  лікарські засоби;

• аптечний посуд, пробки та інші допоміжні матеріали;

• інвентар, устаткування;

• руки і одяг персоналу;

• повітряне середовище.

Фото:  торговий зал аптеки (зверніть вагу на квіти, їх можна розміщати в торговому залі, однако  не на обладнанні торгового залу !)

   8. Функції   аптек.

  Аптека виконує соціальну,  виробничу, торговельну,фiнансову i господарську функцiю.

Соціальна функція аптеки:

· Надання населенню невідкладної медичної допомоги;

· Фармацевтична опіка;

·  Надання фармацевтичної інформації;

· Розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань

Виробнича функцiя  аптеки:

· виготовлення за рецептами лiкарiв та вимогами ЛПЗ лiкарських форм;

· проведення лабораторно-фасувальних робiт; 

· внутрiаптечний контроль якостi лiкарських форм;

Комерцiйна  функцiя:

· отримання та вiдпуск хворим та населенню лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення.

· вивчиння попиту на лiки отриманнi їх через виробника чи склад;

· проведення зоготовки лiкарської сировини.

Інформаційна функція – організація санітарно-просвітницької діяльності серед населення, фармацевтичної опіки та інформаційної допомоги лікарям з фармацевтичних питань;

Фiнансова функцiя:

· в веденнi бухгалтерського облiку i звiтностi;

·  в проведеннi розрахункових операцiй з постачальниками, банками, покупцями.

Господарська функцiя:

· пiдтримуваннi у вiдповiдному станi примiщення, закрiплену територiю, 

проведеннi ремонту.

  9.  Органiзацiйна структура аптеки і посади працiвникiв аптеки.

      В залежності від обсягу роботи, що виконуються в аптеках, можуть бути організовані самостійні структурнi пiдроздiли:

  * рецептурно-виробничий, 

   * вiддiл запасiв, 

    *  вiддiл ГЛЗ за рецептами лiкарiв , 

   * вiддiл безрецептурного вiдпуску;

    * інші відділи (оптики, лікувальної косметики)

З кожного роздiлу буде прочитана лекцiя

Посади працiвникiв аптеки

° завiдувач аптеки;

° заступник завiдувача аптеки

° завiдувач вiддiлу

° заступник завiдувача вiддiлу

° старший провiзор

° провiзор

° провiзор-аналiтик

° провiзор-iнтерн

° провiзор-косметолог

°фармацевт

° молодший фармацевт

° завiдувач аптечного пункту

° завiдувач аптечного кiоску

°фасувальник

° санiтарка-мийниця

° бухгалтер

° прибиральниця

10. Класифiкацiя i види дiяльностi аптеки.

  Аптеки можна класифiкувати за:

· формами власностi;

· пiдпорядкованiстю;

· видами реалiзацiї;

· видами спецiалiзацiї та iнш.

  За формою власностi аптеки дiляться на:

· державної;

· колективної;

· приватної.

За видами пiдпорядкованостi аптеки вiдносяться до наступних мiнiстерств i вiдомтв:

· МОЗ України;

· Мiнiстерства оборони;

· Мiнiстерства внутрiшнiх справ;

· Мiнiстерства транспорту і  зв′язку та інш.

За видами  реалiзацiї:

· роздрiбнi, якi обслуговують хворих та населення за готiвку

· оптовi, що обслуговують лiкувально-профiлактичнi заклади та iншi органiзацiї за безготiвковими операцiями (лiкарнянi аптеки);

· роздрiбно-оптовi, що обслуговують населення за готiвку i мають лiцензiю на оптову реалiзацiю (303 суб’єкта  господарювання мають роздрiбну та оптову мережу).

За  видами  спецiалiзацiї:

1. За специфiкою виробничої дiяльностi  -  аптеки з правом екстемпорального виготовлення

лiкарських форм i аптеки, якi здiйснюють реалiзацiю готових лiкарських препаратiв.

2.   За специфiкою постачання  -  лiкарнянi,  мiжлiкарнянi.

3.    За характером обслуговування контингенту хворих - аптеки для дiтей, аптеки матерi i дитини, герiатричнi  аптеки, ветиранськi  аптеки.

4.  За специфiкою групи лiкiв, що вiдпускаються - гомеопатичнi, лiкарських рослин, протидiабетичнi, офтальмологiчнi, гормональних препаратiв та iнш.

Аптеки незалежно вiд форм власностi повиннi забезпечувати:

8пiдтримання обовязкового асортименту лiкарських та iмунобiологiчних препаратiв

8вiдповiднiсть виробничих примiщень аптек та їх структурних пiдроздiлiв необхiдним санiтано-гiгiєнiчними умовами та вимогам  нормативних актiв щодо  зберiгання, виготовлення та реалiзацiї лiкарських засобiв, а також охорони працi

8постiйний розвиток матерiально-технiчної бази аптеки, оснащення її сучасним обладнанням

11.  Види спецiалiзацiї аптек.

          В Українi за часiв нормативної економiки спостерiгалась спецiалiзацiя аптек. Тодi аптеки  виготовляли значну кiлькiсть екстеспоральних лiкiв, проводили внутрiаптечнi лабораторнi та фасувальнi роботи.  Органiзацiя спецiалiзованих аптек сприяла концентрацiї  виробництва екстемпоральних  лiкарських форм та внутрiаптечних заготовок за типовими прописами,  рацiональному  використанню методiв малої механiзацiї,  оргтехнiки тощо. При значному  дефiцитi лiкарських субстанцiй, допомiжних речовин i, особливо, обладнання для екстемпорального виготовлення лiкарських форм,  спецiалiзацiя аптек за виробничим признаком була теж оправдана, адже деяким аптека приходилось за змiну виготовляти тисячi флаконiв iнфузiйних розчинiв чи проводити фасування   значної кiлькостi порошкiв.

   Спецiалiзацiя аптек цих часiв описана в посiбнику Б.Л.Парновського, Д.С.Волоха i А.В.Знаєвської «Спецiалiзована аптека» (Київ, «Здоров’я», 1988 р.)

Спецiалiзацiя аптек здiйснюється  за наступними ознаками:

1. За специфiкою виробничої дiяльностi  -  аптеки з правом екстемпорального виготовлення лiкарських форм i аптеки, якi здiйснюють реалiзацiю готових лiкарських препаратiв.

 2. За специфiкою постачання  -  лiкарнянi,  мiжлiкарнянi.

 3.  За характером обслуговування контингенту хворих - аптеки для дiтей, аптеки матерi i дитини, герiатричнi  аптеки, ветиранськi  аптеки.

     4.  За специфiкою групи лiкiв, що вiдпускаються -  аптеки лiкарських рослин, гомеопатичнi атеки , протидiабетичнi, офтальмологiчнi, гормональних препаратiв та iнш.

  Зберiглися в Українi лiкарняня та мiжлiкарнянi аптеки, на якi покладено  забезпечення стацiонаних хворих лiкарськими засобами та виробами медичного призначення.  В 2011 р. ліцензію на екстемпоральне виготовлення ліків отримали біля 700  аптек.

    Спецiалiзацiя аптек  за характером обслуговування контингенту хворих на сьогоднi зберiглася в найбiльшiй мiрi. Створенi в  обласних центрах аптеки реалiзують  в бiльшiй мiрi, нiж iншi аптеки, засоби для дiтей (аптеки для дiтей), матерiв (аптека матерi i дитини), людей похилого вiку (аптеки герiатричнi), тримають товарнi запаси для вказаної категорiї населення, проводять iнформацiйну роботу.

        Перша дитяча аптека в Українi була  створена в 1965 р. в м. Києвi. Вона займалася виготовленням лiкiв для дiтей, а также здiйснювала контроль  за лiкарським забезпеченням  дiтей регiону iншими аптеками. Вона була методичним центром щодо лiкування i профiлактики захворювань у дiтей.  Дiяльнiсть таких аптек була направлена на розширення номенклатури екстемпоральних  лiкарських засобiв (мiкстур з покращеним смаком, дитячих ректальних свiчок, якi вимагали спецiальних супозиторних основ тощо).

    Пiзнiше почали вiдкриватися аптеки матерi i дитини. Було доцiльно здiйснювати  медакаментозне обслуговування дiтей i матерiв в одних i тих же аптеках. Такi аптеки були створенi в обласних центрах, а аптека матерi i дитини успiшно функцiонує сьогоднi в м.Львовi.

Аптеки обслуговували насамперед пологовi будинки, жiночi консультації, дитячi полiклiнiки. В таких аптеках готували значну кiлькiсть екстемпоральних фасовок,склад яких узгоджувався iз лікувальними закладами.

Аптеки герiатричнi створювались  з метою забезпечення хворих та населення похилого вiку. Передбачалось, що на пiдставi рекомендацiй лiкарiв-герiантологiв   в таких аптеках будуть отримувати специфiчнi лiки - амiнокислоти, полiвiтамiни тощо.

    Аптеки ветеранськi створюються в останнi роки з метою соцiального захисту хворих похилого вiку, ветеранiв вiйни, значна частка яких має право на безоплатне або пiльгове отримання лiкiв. Часто такi аптеки вводять торговi знижки на лiки для цiєї категорiї хворих та населення.

   У 90-тi роки минулого столiття  в Укрїнi  почали створюватися фiтоаптеки або фiтовiддiли розрахункових аптек, особливо це стоосувалось промислових регiонiв України.  Професор В.М.Толочко  iз спiвавт. опрацював орнагiзацiйнi аспекти  забезпечення населення лiкарськими засобами з рослинної сировини через сiтку спецiалiзованих фiтоаптек (вiддiлiв).  При цьому  бралось до уваги, що в таких фiтовiддiлах  рослинна сировина витрачається бiльш  економно за рахунок виготовлення i вiдпуску  однотипних  лiкарських засобiв, використання малої механiзацiї тощо.Було опрацьованi рацiональнi рецептури фiточаїв,  їх технологiя, виданi рекомендацiї щодо заготiвлi i сушки лiкарської рослинної сировини тощо. В аптеках готовили вiтамiзованi фiточаї, чаї заспокiйливої дiї та iнш. В деяких аптеках (наприклад м. Кривого Рогу) почали створюватись вiдокремленi пiдроздiли аптеки - фiтобари.

    В цi роки такi дiї були оправданi, так як  лiкарськi трави поступали в аптеку у пачках по 100-200 гр. Виготовлення комбiнованих настоїв i вiдварiв вимагало вiд користувача спецiальних

знань.  З появою  в останнi роки  значної кiлькостi комбiнованих фiточаїв в iндивiдуальних пакетах (типу фiточаїв «Доктор») дозволило користувачам в домашнiх умовах виготовляти витяжки.

     На сьогоднi аптеки лiкарських трав зберiглися в обласних центрах. В них представлений широкий асортимент лiкарської рослинної сировини в iндивiдуальному видi (пачаках) i у виглядi комбiнованих  складiв (iндивiдуальних пакетiв).  Такi аптеки здiйснюють вiдпуск лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення на загальних засадах.

    Гомеопатичнi лiки все бiльше користуються попитом серед хворих.  Цьому сприяє робота лiкарiв-гомеопатiв, а також наявнiсть на фармацевтичному ринку гомеопатичних препаратiв  Нiмецького гомеопатичного союзу. Такi аптеки створенi в м. Київi та обласних центрах.

    Аптеки,  що спецiалiзуються на вiдпуску окремих груп лiкарських засобiв (протидiабетичних, гормональних, офтальмологiчних та iнш.) вiдкриваються в примiщеннях диспансерiв  або профiльних полiклiнiк.

    12.  Створення аптеки та її майна.

Аптека має статус юридичної особи.  Юридична особа - пiдприємство,  органiзацiя, до яких характернi ознаки, встановленi законодавством:

· незалежнiсть iснування юридичної особи вiд окремих членiв, якi входять до її складу i можуть змiнюватися;

· наявнiсть в неї власного майна;

· право купувати, користуватися i розпоряджатися власнiстю;

· право вiд свого iменi бути позивачем i вiдповiдачем у судi;

· самосiйна майнова вiдповiдальнiсть.

Порядок відкриття аптеки зображений на схемі.

Оснащення власного приміщення згідно вимог ліцензійних умов або  взяття приміщення під аптеку а умовах оренди (укладання договору оренди)
Обладнання та оснащення приміщення згідно санітарним нормам
Оформлення документів на право роздрібної  торгівлі лікарськими засобами	Оформлення і одержання інших документів, необхідних для здійснення діяльності
Заповнення відомості про наявність матеріально-технічної бази та кваліфікаційний рівень працівників (для виробництва лікарських засобів в умовах аптеки) згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України  від 31.10.2011 № 723	- Одержання дозволу пожежної інспекції; - Реєстрація в різних  управліннях ( податковій, статуправлінні тощо); - Встановлення РРО і заключення угоди на сервісне обслуговування; - Заглючення угоди з територіальною Державною службою з лікарських  засобів та інш

Більш детально про порядок відкриття аптеки будемо вивчати на 8 семестрі з дисципліни «Менеджмент та маркетинг у фармації».

 Поняття  про торговий патент аптеки.

  Відпуск лікарських препаратів, виробів медичного призначення і лікувальної косметики, які зареєстровані і дозволені до медичного застосування здійснюється без сплати податку на додану вартість. Апетеки державної і комунальної форми власності працюють без патенту. Аптеки колективної (приватної) форми власності повинні отримувати в податковій службі за місцем реєстрації патент. Патент буває пільговий та загальний. Пільговий патент дає право реалізації ЛЗ на які не сплачується ПДВ. При реалізації товару, на який сплачується  ПДВ, аптека зобов’язана щомісяця брати в податковій службі загальний патент. В різних регіонах встановлена різна вартість торгового  патенту.  Необхідно звертатись в податкову службу за місцем заходження аптеки.  В середньому вартість торгового патенту біля 320 грн.на місяць.

     Зберігання у приміщеннях аптечних закладів лікарських засобів та супутніх товарів, що не є їх власністю, забороняється. Зберігання в аптечних закладах товарів, крім лікарських засобів та супутніх товарів, забороняється. Лікарські засоби та супутні товари, що надійшли до аптечного закладу, оприбутковуються після перевірки їх фактичної кількості та проведення вхідного контролю якості, але не пізніше наступного робочого дня з моменту їх отримання.

13. Перелік товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (Наказ МОЗ України 06.07.2012 №498):

1. Вироби медичного призначення (у тому числі оптика), медична техніка.

2. Предмети та засоби особистої гігієни (засоби для догляду за ротовою порожниною, шкірою, волоссям, засоби для гоління та після гоління, мило туалетне, шампуні, гігієнічні серветки).

3. Природні та штучні мінеральні води, столова питна вода.

4. Косметичні засоби (креми, солі, лосьйони, скраби та інші засоби, які виконують гігієнічні профілактичні та естетичні функції) за винятком парфумів та декоративної косметики.

5. Функціональні харчові продукти, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (у тому числі продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку), дієтичні добавки, напої, не віднесені до дієтичного/дитячого харчування.

6. Репеленти (у тому числі електричні пристрої для використання змінних картриджів з репелентами).

7. Дезінфекційні засоби.

8. Прилади для контролю та регуляції мікроклімату середовища (іонізатори та зволожувачі повітря, термометри).

9. Пристрої для доочищення питної води та змінні фільтри-картриджі до них.

10. Предмети догляду за немовлятами, що не зареєстровані як вироби медичного призначення.

11. Література з питань медицини, фармації та здорового способу життя.

12. Спеціальний одяг для працівників медицини та фармації.

13. Товари для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Примітка. Придбання та торгівля зазначеними товарами здійснюються аптечними закладами та їх структурними підрозділами за умови забезпечення відокремленого місця зберігання і відпуску цих товарів.

14. Керування аптекою.

      Керує аптекою завідувач, який призначається на роботу власником майна.

Призначення на посаду завідувача аптеки та звільнення з неї здійснюється наказом по фармацевтичному підприємству із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Посаду завідувача аптеки може обіймати особа з повною вищою освітою (магістр, спеціаліст) за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю «Фармація». Проходження інтернатури за спеціальністю «Загальна фармація» (у разі закінчення вищого навчального закладу після 1992 року), з наступною спеціалізацією за фахом «Організація і управління фармацією» та підвищенням кваліфікації кожні 5 років. Наявність необхідної кількості балів відповідно до затвердженої МОЗ України Шкали значень різних видів діяльності провізорів у період між передатестаційними циклами. Стаж роботи за фахом не менше 5 років.

Завідувач аптеки несе повну матеріальну відповідальність за майно, товарні та грошові цінності підприємства.

Завідувач аптеки безпосередньо підпорядковується  власнику аптеки.   .

Завідувачу аптеки підпорядковується адміністративно-управлінський, провізорський, фармацевтичний, допоміжний та господарсько- обслуговуючий персонал підприємства.

  На період тимчасової відсутності завідувача аптеки (відрядження, хвороба, відпустка) його обов'язки виконує заступник завідувача аптеки, який несе повну відповідальність за належне їх виконання та набуває усіх відповідних прав.

Завідувач аптеки у своїй роботі керується положеннями діючого законодавства. Державною Фармакопеєю України, нормативними документами, які затверджені Міністерством охорони здоров'я України, і а іншими документами, що регулюють діяльність суб'єктів господарської діяльності, Статутом підприємства, посадовою інструкцією.

 Завдання та обов'язки

Завідувач аптеки:

  Забезпечує виконання ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів та надання належної фармацевтичної допомоги населенню, лікувально-профілактичним закладам та іншим установам.

 Планує, організовує та контролює ефективну діяльність аптечною закладу та його структурних підрозділів, визначає їх функції, організаційну та управлінську структуру, графік роботи, штатний розклад.

 Організовує та контролює роботи з прийому рецептів, виготовлення, контролю якості, фармацевтичної опіки, відпуску лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту, заготівлі лікарської рослинної сировини, інформування медичних працівників, надання першої долікарняної допомоги та просвітництва населення.

   Забезпечує наявність асортименту лікарських засобів, виробів медичного призначення, інших товарів та швидкість їх реалізації.

Контролює виконання правил відпуску лікарських засобів з аптечного закладу, в тому числі на пільгових умовах.

Створює необхідні умови зберігання лікарських засобів, виробів медичного призначення, супутніх товарів відповідно до їх властивостей та вимог НТД.

    Організовує роботу з кадрами (розробку посадових інструкцій, добір, навчання, розстановку, мотивацію), контролює якість виконання працівниками обов'язків, забезпечує підвищення ними кваліфікації.

    Доводить до персоналу вимоги нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств з роздрібної реалізації лікарських засобів, та контролює їх виконання.

Створює належні та безпечні умови праці в аптеці, організовує своєчасне проходження працівниками медичного огляду.

       Забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарчу діяльність підприємства, кадрової документації.

      Контролює раціональність використання матеріальних засобів аптеки та їх стан, забезпечує збереження майна, товарних та грошових цінностей.

      Впроваджує у роботу аптеки досягнення фармацевтичної науки, перспективні форми лікарського забезпечення населення, сучасну та ефективну організацію праці.

 Права

Завідувач аптеки має право:

Діяти від імені аптеки у взаємовідносинах з різними підприємствами та державними органами.

Підписувати та візувати документи у межах своєї компетенції.

Залучати персонал аптеки до вирішення поставлених завдань, надавати працівникам обов'язкові для виконання директиви.

      Заохочувати працівників, які відзначилися, та притягати до дисциплінарної і матеріальної відповідальності працівників, які не виконують належним чином свої посадові обов'язки.

Приймати управлінські рішення у межах своєї компетенції.

Брати участь у конференціях, нарадах, секціях, де розглядаються питання його професійної компетентності.

 Відповідальність

Завідувач аптеки несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку - в межах, визначених законодавством України про працю.

       За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

За неякісні або помилкові дії підпорядкованого йому персоналу в межах, ви значених чинним законодавством.

 Завідувач аптеки повинен знати

 Чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я.

      Організацію фармацевтичного забезпечення населення.

Організацію ефективної діяльності аптечних закладів.

  Організацію процесу виготовлення та контролю якості ліків, на виготовлених лікарських форм і готових лікарських засобів, зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Основні принципи ціноутворення, формування ринку фармацевтичних товарів, визначення попиту та потреби в лікарських препаратах і виробах медичного призначення з урахуванням кон'юнктури фармацевтичного ринку.

Міжнародні правила здійснення експортно-імпортних операцій.

       Основи бухгалтерського обліку і звітності.

       Документи, що визначають потужність, структуру, штатний розклад закладу, укомплектованість підрозділів та потребу в кадрах.

Нормативні акти щодо підготовки, підвищення кваліфікації та атестації фармацевтичних працівників.

Порядок ведення облікової та звітної документації.

Організацію матеріальної відповідальності членів колективу залежно від структури закладу.

Методи фармацевтичного обстеження аптечних закладів.

       Сучасну літературу за фахом, методи її аналізу та узагальнення.

Організацію фармацевтичної інформації.

(Робоче місце завідувача аптеки )      

      Кількість співробітників аптеки залежить від наступних факторів: виду виробничої діяльності, обсягу роботи, наявності та кількості роздрібної мережі. Штат аптеки поділяється на: адміністративно-управлінський, провізорський, фармацевтичний, допоміжний та господарсько-обслуговуючий.   Права та обов’язки працівників аптеки регламентуються функціонально-посадовими інструкціями. В аптеці розробляються такі інструкції на всіх працівників згідно з штатним  розкладом.

  14.  Основнi обов'язки провiзора аптеки

        Призначення на посаду провізора та звільнення з неї здійснюється наказом по фармацевтичному підприємству з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Посаду провізора може обіймати особа з повною вищою освітою (магістр, спеціаліст) за напрямом підготовки «Фармація», спеціальнісію «Фармація». Спеціалізація за фахом «Загальна фармація» (інтернатура, курси підвищення). Наявність необхідної кількості балів відповідно до затвердженої МОЗ України Шкали значень різних видів діяльності провізорів у період між передатеетаційними циклами. Наявність сертифіката провізора-спеціаліста. Підвищення кваліфікації провізора повинно здійснюватися кожні п'ять років.

За рішенням трудового колективу з провізором може бути підписано договір про матеріальну відповідальність за товарні та гро¬шові цінності аптеки.

   Провізор безпосередньо підпорядковується заступнику завідувача аптеки, у разі відсутності відділів завідувачу аптеки.

Провізор керує роботою провізорів-інтернів, фармацевтів та студентів (під час проходження ними виробничої практики).

        На період тимчасової відсутності провізора аптеки (відрядження, хвороба, відпустка) його обов'язки виконує особа, що призначена в установленому порядку (ировізор-косметолог, клінічний провізор, нровізор-аналітик), які несуть повну відповідальність за належне їх виконання та набувають усіх відповідних прав.

Прові зор у своїй роботі керується положеннями діючого законодавства, Державною Фармакопеєю України, нормативними документами. які затверджені Міністерством охорони здоров'я України, та іншими документами, що затверджені в установленому порядку, посадовою і псі рукцією.

Завдання га обов'язки

Провізор:

        Здійснює прийом рецептів; перевіряє відповідність та правильність оформлення рецептурного бланку, термін дії рецепту, сумісність інгредієнтів, відповідність пропису та способу застосування, відповідність призначеної дози сильнодіючих та отруйних лікарських засобів віку хворого, норми одноразового відпуску. Визначає вартість екстемпорального лікарського засобу.

        Інформує лікарів та інших працівників щодо лікарських засобів, режиму їх відпуску, способу використання, дозування, можливості заміни тимчасово відсутніх ліків.

        Виготовляє лікарські та гомеопатичні засоби, концентровані розчини, напівфабрикати відповідно до діючих вимог.

        Здійснює фармацевтичну опіку, з'ясовує стан хворого та надає йому відповідну інформацію щодо відповідального самолікування та застосування безрецептурних лікарських засобів.

        Відпускаючи лікарські засоби, пояснює спосіб їх застосування га режим зберігання в домашніх умовах, здійснює контроль при відпуску екстемпоральних лікарських засобів.

        Бере участь у здійсненні фармаконагляду: проводить моніто¬ринг призначень лікарських засобів хворим, відстежує результати їх лікування.

        Перевіряє правильність умов зберігання та терміни придатності лікарських засобів.

        Надає консультації відвідувачам з питань попередження й профілактики захворюваності та зміцнення стану здоров'я.

        Надає долікарняну допомогу хворим.

        Здійснює тестування біохімічних та фізіологічних показників стану здоров'я пацієнтів.

        Приймає лікарські засоби у відділ, оформляє їх до відпуску, розміщує за місцем зберігання.

.       Здійснює реєстрацію лікарських засобів, що тимчасово відсутні в аптеці, та приймає замовлення па їх доставку.

.       Розташовує лікарські засоби на вітрині відповідно до вимог мсрчандайзингу.

Здійснює розрахунково-касові операції.

Бере участь у роботі з обліку та звітності щодо руху матеріальних цінностей в аптеці, у проведенні інвентаризації.

Права

Провізор має право:

Знайомитись з проектами рішень керівництва, що поширюються на його діяльність.

        Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання його обов'язків.

        Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення діяльності аптеки.

        Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадо-вих обов'язків.

    Відповідальність

Провізор несе відповідальність:

   За належне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також пра-вилами внутрішнього трудового розпорядку - в межах, визначених законодавством України про працю.

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності,  в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

        За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

Провізор повинен знати:

Чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я.

Організацію фармацевтичного забезпечення населення, лікувально-профілактичних закладів, інших покупців лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Основи фармацевтичного права.

        Права, обов'я зки та відповідальність прові зора в забезпеченні якості га раціонального застосування лікарських засобів.

        Показники роботи аптечних закладів.

        Технологію виготовлення ліків та правила їх зберігання.

        Систему контролю якості лікарських засобів на стадіях розробки, виготовлення, розподілу, транспортування, зберігання та споживання.

        Порядок раціонального використання дикорослих лікарських рослин. їх заготівлі та аналізу.

       Фармакотерапевтичні властивості лікарських засобів.

Методи дослідження та оцінки ринку фармацевтичних товарів, визначення попиту та розрахунок потреби в лікарських препаратах і виробах медичного призначення.

       Ціноутворення, податкове регулювання доходів.

       Міжнародні правила оформлення та здійснення експортно- імпортних операцій по забезпеченню фармацевтичними товарами.

Організацію підприємницької діяльності.

        Правила оформлення документації, облік коштів та розра-хункових операцій.

Сучасну літературу за фахом, методи її аналізу та узагаль¬нення.

14. Матерiальна вiдповiдальнiсть в аптечних пiдприємствах iї документальне оформлення.

   Матеріальна відповідальність – це  принцип господарського розрахунку, який передбачає зобов’язання відшкодування збитків аптечному підприємству, заподіяних з вини працівника, матеріально відповідальними особами. Види матеріальної відповідальності: обмежена і повна (індивідуальна, колективна (бригадна)).

     Письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником за наявності таких умов:

· досягнення 18-річного віку;

· обійманя посади або виконання роботи, безпосередньо пов’язаної зі зберіганням, обробкою, реалізацією або використанням у процесі виробництва цінностей і самостійною звітністю за ці цінності перед бухгалтерією установи.

Адміністрація аптеки  укладає письмові договори про повну індивідуальну

відповідальність з працівниками, які обіймають такі посади:

· касирів, які несуть матеріальну відповідальність за збереження грошових коштів та інших цінних паперів;

· завідуючих відділами аптеки, якщо в ній немає можливості ввести колективну (бригадну) матеріальну відповідальність;

· провізорів (фармацевтів) – завідувачів структурних підрозділів аптеки (аптечних пунктів та аптечних кіосків).

Рішення адміністрації про встановлення колективної (бригадної матеріальної відповідальності), яке погоджено з місцевим профспілковим  комітетом, оформляється наказом керівника аптеки і оголошується колективу на загальних зборах.

    Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність вводиться за умови відокремленого бухгалтерського обліку та зберігання товарних і матеріальних цінностей у кожному відділі.

     Обмежену матеріальну відповідальність  несуть працівники в розмірі заподіяної ними шкоди, але не більше від їх середньомісячного заробітку за псування та знищення  матеріалів, напівфабрикатів, виробів, інструментів, вимірювальних приладів, виданих працівнику для користування.  Матеріальну відповідальність несуть також керівники аптеки, структурних  підрозділів, їх заступники, з вини яких заподіяну шкоду (не більше їх середньомісячного заробітку).  Матеріальну відповідальність в повному обсязі працівник несе на тій підставі, що майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або іншими разовими документами, або коли шкоду заподіяно вчинками працівника, склад яких переслідується у кримінальному порядку, крім цього, коли шкоду заподіяно працівником, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, у разі недостачі, навмисного знищення чи псування матеріалів, виробів, або не при виконанні трудових обов’язків.

Права і обов'язки членів колективу і власника. Члени колективу (бригади) мають право:

· Брати участь у прийомі цінностей і здійснювати взаємний контроль за  роботою із збереження, обробки, продажі (відпуску), перевезенню або застосування в процесі виробництва матеріальних цінностей;

· Брати участь в інвентаризації цінностей, які передані колективу (бригаді);

·  Знайомитись із звітами про рух і залишок переданих колективу (бригаді) цінностей;

·  В необхідних випадках вимагати від "Власника" проведення інвентаризації

переданих цінностей, про відвід членів колективу (бригади), в тому числі керівника колективу (бригади), який, за їх думкою, не може забезпечити їх збереження.

       Члени колективу (бригади) зобов'язані:

· Бережно відноситись до цінностей і приймати міри по попередженню шкоди

·  Своєчасно ставити до відома "Власника" про всі обставини, які загрожують збереженню цінностей.

      "Власник" зобов'язаний:

· Створювати колективу (бригаді) умови, які необхідні для забезпечення повного збереження цінностей;

·  Своєчасно приймати міри до виявлення і усунення причин, які перешкоджають забезпеченню колективом збереження цінностей, виявляти конкретних осіб, які винні в нанесенні шкоди і притягти їх у встановленній законодавством відповідальності.

·  Ознайомлювати колектив з діючим законодавством про матеріальну відповідальність працівників і службовців за шкоду, яка нанесена підприємству (установі), а також з діючими інструкціями і правилами прийому, зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва цінностей і їх облік.

·  Забезпечувати колективу (бригаді) умови, які необхідні для своєчасного обміну і звітності про рух і залишок переданих йому цінностей.

· Розглядати спільно з комітетом профспілок (профорганізатором) питання про обгрунтованість вимог членів колективу (бригади) про проведення і інвентаризацію цінностей.

·  Розглядати спільно з комітетом профспілки відвід працівнику  у випадку обгрунтованності  відводу, приймати міри до виведення його із складу колективу (бригади) і вирішувати питання про вивід його із складу колективу (бригади) і вирішувати питання про подальшу роботу у відповідності з чинним законодавством.

      Матеріальна відповідальність оформляється письмовою угодою, укладено. Між працівникам (працівниками) аптеки і власником аптеки. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між аптекою (власником) і всіма членами  колективу (бригади). У випадку відмови працівника від підписання угоди  про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність власник аптеки може запропонувати працівнику іншу роботу, щ відповідає його кваліфікації. При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої роботи він може бути звільнений.

    При зміні керівника колективу (бригади) або звільненні більше 50% працівників від його початкового складу угода про матеріальну відповідальність переоформляється. Угоду не переоформляють при вибутті зі складу бригади окремих працівників або при прийманні в бригаду нових працівників (крім керівника). У таких випадках напроти звільненого члена колективу вказується дата його вибуття, а новий працівник підписує угоду і вказує дату вступу в бригаду.

    Розмір  заподіяної аптеці шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського  обліку виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей. В разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють на день відшкодування. Розмір шкоди, що підлягає покриттю, заподіяної з вини працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

    Збитки, виявлені при відсутності прямих винуватців їх виникнення, відшкодовуються членами бригади:

- пропорційно посадовому окладу;

- пропорційно часу, фактично відпрацьованому за період від останньої інвентаризації до дня встановлення збитків;

   Члени колективу звільняються від відшкодування збитків:

- коли буде встановлено, що збитки причинені не з їх вини;

- коли будуть встановлені конкретні винуватці виявлення збитків з числа колективу.

  Покриття шкоди працівниками  в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, проводиться за розпорядженням власника аптеки шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника аптеки  має бути зроблене не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.  Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в суді.

15. Обов’язковий  мінімальний асортимент (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів

I. Лікарські засоби*  (за умови їх виробництва)

№ з/п	Найменування	№ з/п	Найменування
1	Аденозинтрифосфорна кислота	52	Лідокаїн
2	Азитроміцин	53	Лінімент бальзамічний за Вишневським **
3	Алохол **	54	Лоперамід
4	Алтея **	55	Лоратадин
5	Альтабор** та/або уміфеновір**	56	Магнію сульфат
6	Амброксол	57	Оксолін **
7	Аміаку розчин **	58	Мебгідролін
8	Амізон**	59	Мелоксикам
9	Аміодарон	60	Метамізол натрію
10	Амоксицилін	61	Метоклопрамід
11	Аскорбінова кислота	62	Метопролол
12	Аспаркам **	63	Метронідазол
13	Атенолол	64	Метформін
14	Ацетилсаліцилова кислота	65	Натрію хлорид
15	Ацетилцистеїн	66	Німесулід
16	Ацикловір	67	Нітрогліцерин **
17	Бендазол	68	Нітроксолін
18	Бісакодил	69	Ніфедіпин
19	Бісопролол	70	Норфлоксацин
20	Брильянтовий зелений **	71	Омепразол
21	Валеріана та її комбінація з конвалією, красавкою, ментолом **	72	Папаверин
22	Валідол **	73	Парацетамол
23	Вінпоцетин	74	Пентоксифілін
24	Вода для ін’єкцій	75	Перекис водню **
25	Вугілля активоване **	76	Пірацетам
26	Гідрокортизон	77	Піридоксин
27	Гідрохлортіазид	78	Платифілін
28	Глібенкламід	79	Полівітаміни **
29	Глюкоза **	80	Поліферментні препарати, що містять ліпазу, протеазу та інші активні речовини (панкреатин) **
30	Дексаметазон	81	Преднізолон
31	Диклофенак	82	Прокаїн
32	Доксициклін	83	Пропранолол
33	Домперидон	84	Розчин йоду **
34	Дротаверин	85	Сальбутамол
35	Еналаприл	86	Сена **
36	Епінефрин	87	Силімарин
37	Етанол	88	Сульфаніламід
38	Ібупрофен	89	Тіамін
39	Ізосорбіду динітрат	90	Токоферол
40	Інгаліпт **	91	Флуконазол
41	Індометацин	92	Фолієва кислота
42	Кальцію глюконат	93	Фталілсульфатіазол
43	Кальцію хлорид	94	Фуросемід
44	Каптоприл	95	Хлорамфенікол
45	Кеторолак	96	Хлоропірамін
46	Кислота мефенамінова	97	Цефазолін
47	Клотримазол	98	Цефотаксим
48	Комбінація з етиловим ефіром альфа-бромізовалеріанової кислоти **	99	Цефтриаксон
49	Ксилометазолін	100	Цинаризин
50	Левамізол	101	Ципрофлоксацин
51	Левотироксин натрію	102	Ціанокобаламін

* Лікарські засоби наведені за міжнародними непатентованими назвами.

** У разі відсутності міжнародних непатентованих назв наведені загальноприйняті назви.

II. Вироби медичного призначення*

(за умови їх виробництва)

№ з/п	Найменування
1	Вата або вироби з вати
2	Гірчичники
3	Грілки
4	Лейкопластир
5	Лейкопластир бактерицидний
6	Марля
7	Маски одноразові або багаторазові марлеві
8	Перев’язувальний матеріал
9	Піпетка
10	Презервативи
11	Пристрої/системи для інфузій
12	Рукавички нестерильні
13	Спринцівки
14	Термометри
15	Шприци

* Назви виробів медичного призначення наведені згідно з Державним реєстром медичної техніки і виробів медичного призначення.

  16. Інструкція про книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі

Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24.06.96 р. N 349

Всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі незалежно від форм власності ведуть Книгу відгуків і пропозицій встановленої форми, в яку споживачі записують скарги, пропозиції, відгуки та зауваження (надалі - заяви).

Книга відгуків та пропозицій розміщується на видному і доступному місці в куточку споживача.

 В підприємствах роздрібної торгівлі, що мають відділи, Книга відгуків і пропозицій ведеться в кожному відділі.Кожне дрібнороздрібне торговельне під-приємство повинно мати Книгу відгуків і про позицій, яка розміщується на видному місці і надається споживачу на першу його вимогу.

Споживачу, який бажає зробити запис до Книги відгуків і пропозицій, повинні бути створені необхідні для цього умови. Забороняється вимагати від заявника пред'явлення будь-яких особистих документів або пояснення причин, що викликали необхідність написання скарги, пропозиції, відгуку, зауваження.

Працівник підприємства роздрібної торгівлі, дії якого викликали нарікання, повинен не пізніше наступного дня повідомити про це керівника підприємства або його заступника та надати письмове пояснення з приводу його виникнення.

Фото:   торговий   зал   аптеки

Керівник підприємства роздрібної торгівлі або його заступник зобов'язаний в тижневий термін розглянути запис, що внесений до Книги відгуків і пропозицій, розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів до усунення недоліків і порушень в роботі підприємства або до реалізації висловлених пропозицій.

Керівник підприємства або його заступник за результатами розгляду заяви повинен подати у Книзі відгуків і пропозицій на зворотньому боці заяви споживача інформацію про заходи, яких вжито, та у тижневий термін, в обов'язковому порядку, надіслати письмову відповідь заявнику за вказаною ним адресою.

Копії листів, якими дана відповідь споживачам, зберігаються у керівника підприємства або його заступника протягом року.

Записи інших споживачів, зроблені у Книзі відгуків і пропозицій з метою спростування раніше внесеної до неї заяви, підлягають перевірці та приймаються до уваги керівником підприємства тільки за умови підтвердження викладених у них фактів.

Якщо для здійснення заходів по усуненню зазначених споживачем недоліків або виконання його пропозицій необхідно більше семи днів, то керівник підприємства або його заступник визначає інший термін виконання, але не більше 15 днів, про що зазначається у Книзі відгуків та пропозицій.

У разі, коли суб'єкт господарювання має у підпорядкуванні декілька підприємств торгівлі, а питання, що поставлене у заяві споживача, не може бути вирішене безпосередньо в підприємстві, керівник структурної одиниці зобов'язаний в тижневий термін подати його на розгляд суб'єкта господарювання та письмово повідомити про це споживача за вказаною ним адресою.

 У разі надходження від споживачів скарг щодо грубого порушення правил торгівлі, законодавства про захист прав споживачів, роздрібних цін, керівник підприємства торгівлі, закладу ресторанного господарства (структурної одиниці) повинен не пізніше наступного дня повідомити про це керівника суб'єкта господарювання.

Керівні працівники суб'єкта господарювання зобов'язані щоквартально перевіряти правильність ведення Книги відгуків і пропозицій в усіх підпорядкованих йому підприємствах торгівлі та закладах ресторанного господарства (структурних одиницях), вживати заходів до усунення недоліків, що мають місце в роботі, та причин, які викликають скарги споживачів.

Вилучення Книги відгуків і пропозицій з підприємств торгівлі (закладів ресторанного господарства) для перевірок, зняття копій та інших цілей не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Порушення працівниками роздрібної торгівлі та ресторанного господарства порядку ведення Книги та розгляду скарг і пропозицій споживачів дають підстави для притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Обгрунтовані скарги, їх кількість і характер враховуються керівником підприємства при вирішенні питання про матеріальне та моральне стимулювання працівників підприємств роздрібної торгівлі (закладів ресторанного господарства).

Книга відгуків і пропозицій є документом суворої звітності. Термін зберігання Книги, що повністю заповнена, - один рік. Книга відгуків і пропозицій, що не повністю заповнена протягом календарного року, є чинною у наступному році, про що робиться відповідний запис у Книзі.

Книга відгуків і пропозицій підлягає заміні на нову не пізніше п'яти днів з дати заповнення третього з кінця бланку для заяв. Книга, що повністю заповнена, разом з коротким звітом про характер скарг та заходи, що вживалися, передається до суб'єкта господарювання на зберігання. Про прийняття Книги суб'єктом господарювання робиться відмітка у спеціальному журналі.

Суб'єкт господарювання забезпечує всі підпорядковані підприємства роздрібної торгівлі Книгами відгуків і пропозицій, видає їх підприємствам пронумерованими, прошнурованими, завіреними підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання.

Дата видачі Книги та найменування суб'єкта господарювання, що отримав її, відмічаються в спеціальному журналі.

Повний текст цієї Інструкції, адреси та номери телефонів місцевих органів захисту прав споживачів та відділів з питань торгівлі друкуються на першому аркуші Книги відгуків і пропозицій.

Відсутність в підприємствах роздрібної торгівлі Книги відгуків і пропозицій, недодержання порядку її ведення вважається порушенням правил торговельного обслуговування населення, за що керівник несе відповідальність згідно з чинним законодавстом.