Облік праці та заробітної плати працівників аптечних підприємств.

1. Форми та система оплати праці в аптечних підприємствах.

  Основними показниками працi та заробiтної плати, що пiдлягають облiку, є чисельнiсть працiвникiв, їхнi професiї, квалiфiкацiя, витрати робочого часу у людиноднях, кiлькiсть виготовленої продукцiї, розмiр фонду оплати працi за категорiями працюючих, видами нарахувань, нарахування премiй, вiдпускних та iнш.

Заробiтна плата - це винагорода, обчислена як правило в грошовому виразi, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працiвниковi за виконану ним роботу вiдповаiдно до трудового договору. Розмiр заробiтної плати залежить вiд  складностi та умов виконуваної роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства. Регулюють заробiтну плату форми i системи оплати працi.

   Основними формами оплати працi i вiдповiдно облiковими показниками є вiдрядна i погодинна.  При вiдряднiй оплатi працi заробiтна плата робiтникiв прямо залежить вiд обсягу виконаноої роботи i розмiру розцiнки. Цю форму використовують при оплатi робiтникам, праця яких пiдлягає нормуванню (ФАБРИКИ, СКЛАДИ). Вilрядна система працi складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної i премiальної. Вона може бути iндивiдуальною i бригадною.

   При погодиннiй формi оплати заробiток працiвника залежить вiд вiдпрацьованого ним часу. Коло працiвникiв визначається наявнiстю таких систем, як проста пого-динна i погодинно-премiальна.

   Форми i системи оплати працi на пiдприємствi реголює керiвник пiдприємства.  Держава здiйснює регулювання оплати працi шляхом встановлення мiнiмальної заробiтної плати i неоподаткованого прибутком мiнiмуму.

    На пiдприємстах застосовують оплату працi за трудовими угодами, що укладаються мiж пiдприємством i працiвником для виконання роботи на договiрних засадах. Широко використовується  оплата працi за контрактом. Встановлюється порядок складання контракту, склад контракту, вирiшується питання органiзацiї робiт за контрактом. У разi найму працiвника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановлювати  умови оплати працi за погодженням з працiвником.

4.     Облiк особистого складу і використання робочого часу .

Робочий час - це встановлений законом або угодою сторiн час, протягом якого робiтники i службовцi згiдно правил внутрiшнього розпорядку повиннi виконувати свої трудовi обов’язки.

Робочий день - це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основi його правового регулювапння. Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.

    При п’ятиденному робочому тижнi встановлена тривалiсть робочого тижня - 40 годин, яка поширюється на всiх працiвникiв, фахiвцiв та керiвникiв,адмiнiстративного персоналу, безрецептурного вiдпуску. Передбачено скорочену тривалiсть робочого часу:

·     для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв - 6-ти годинний робочий день при ше-стиденному  робочому тижнi, тобто 36-годинний робочий тиждень, а для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнi вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) - 4 годинний робочий день, тобто 24-годинний робочий тиждень.

·     для працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiдливими умовами працi - не бiльше 36 годин на тиждень - прийом рецептiв та вiдпуск лiкiв за ними, виготовлення лiкiв контроль якостi..

  Заробiтна плата працiвникам, молодшим 18 рокiв, за скороченоюї тривалостi щоденної роботи сполачується в розмiрах, передбачених для працiвникiв вiдповiдних категорiй при повнiй тривалостi щоденної роботи.

    Облiк використання робочого часу, а також контроль за станом трудової ди-сциплiни на пiдприємствах здiйснюється шляхом табельного облiку. При прийомi на роботу працiвниковi надається табельний номер, а в трудовiй книжцi (що знаходиться у вiддiлi кадрiв) робиться позначка про його зарахування на пiдставi наказу керiвника пiдприємства. На кожногопрацiвника у вiддiлi кадрiв вiдкри-вається особова картка, в якiй зазначаються необхiднi анкетнi данi про працiвника i всi змiни, що вiдбуваються i його роботi. Бухгалтерфiя вiлкриває особову картку кожному працiвниковi.

Облiк використання робочого часу ведеться в табелi. Завданнями табельного облiку є:

·     контроль за явкою на роботу i залишення роботи

·     виявлення причин запiзнень або неявки на роботу

·     одержання даних про фактично вiдпрацьований працiвниками час, склад робочого часу

·     складання звiтностi про наявнiсть працюючих та їх рух, про стан трудової дисциплiни

До табеля заносяться прiзвища всiх працючиих. У табелi зазначається кiлькiсть вiдпрацьованих годин кожним працiвником, неявка на роботу (за допомогою умовних позначок). Наприкiнцi мiсяця данi табелiв пiдсумковуються по кожному працiвниковi  i передаються до бухгалтерiї. Цi данi необхiднi для контролю за використанням робочого часу i для нарахування заробiтної плати працiвникам пiдприємства за звiтний мiсяць.

Оплата працiвникам часу, протягом якого вони не працювали (виконання державних абр громадських  обов’язкiв, оплата пiльгових годин матерям для догляду за дiтьми до одного року, доплата пiдлiткам до середнього заробiтку за  скорочений робочий день, оплата чергових вiдпусток, тимчасової непрацездатностi тощо) здiйснюється за даними довiдок-розрахункiв та iнших додаткових документiв (наказiв директора, лiкарняних листкiв тощо).

3. Фонд оплати працi

  Фонд оплати працi складається з основної, додаткової та стимулюючих i компенса-цiйних виплат.

Основна заробiтна плата - це винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встанов-лених норм  працi (часу, виробiтку, обслуговування), посадових зобов’язвань. Вона встановлюється у виглядi тарифних ставок (окладiв) i  посадових окуладiв для служ-бовцiв.

   Додаткова заробiтна плата - це винагорода за працю понад встановленi норми, за трудовi досягнення i винахiдництво i за особливi умови працi. Вона включає доплати, надбавки, гарантiйнi й компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премiї за виконання виробничих завдань i функцiй.

Iншi стимулюючi та компенсацiйнi виплати. До них належать виплати у формi винагород за пiдсумками робiт року, премiї за спецiальними системами i положен-нями, компенсацiйнi та iншi грошовi й матерiальнi виплати, не передбаченi актами чинного законодавства або здiйсненi понад встановленi законодавством норми.

До фонду основної заробiтної полати належать:

1. Заробiтна плата, нарахована за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi, посадоових обов’язкiв за окремими працiвниками, тарифними ставками ро-бiтникiв та встановленими посадовими окладами незалежно вiд форм i систем оплати працi, прийнятих на пiдприємствi.

  2. Суми процентних або компенсацiйних вiдрахувань залежно вiд обсягiв доходiв (прибутку) , одержаних вiд реалiзацiї продукцiї , у випадках, коли вони є основною заробiтною платою.

 До фонду додаткової заробiтної полати належать:

3. Надбавки i доплати до тарифних  ставок i посадових окладiв у розмiрах, передбачених чинним законодавством:

·     квалiфiкованим робiтникам, що зайнятi на особливо вiдлповiдальних роботах, за високу квалiфiкацiйну майстернiсть

·     за власнiсть  водiям автомобiлiв

·     бригадаирам з-помiж робiтникiв, не звiльнених вiд рсновної роботи, за керiвництво бригадою

·     персональнi надбавки

·     керiвникам, спецiалiстам, за високi успiхи в порацi й виконання особливо важливих завдань, за встановлений строк їх виконання

·     за знання iноземної мови

·     за сумiщення професiй, розширення зон обслуговування або збiльшенння обсягу виконуваних робiт

·     за роботу в тяжких, шкiдливих , особливо шкiдливих умовах

·     за роботу у багатозмiнному й безперевному режимах виробництва, у нiчний час

·     iншi доплати i надбавки, передбаченi законодавством

4. Премiї працiвникам, керiвникам , спецiалiстам та iнш за виробничi результати, включаючи премiю за економiю конкретних виддiв матерiальних ресурсiв, у тому числi:

·     виконання i перевиконання виробничих завдань

·     виконання акордних завдань у втановлений термiн

·     пiдвищення продуктивностi працi, виробiток

·     покращення кiнцевих результатiв господарської дiяльностi

5. Винагороди (процентнi надбавки) за вислугу рокiв, стаж роботи.

6. Оплата працi робiтникiв, що не перебувають в штатi пiдприємства, за виконання робiт згiдно з договорами громадського-правового характеру

7. Оплата працi у вихиднi та св’ятковi днi, у понаднормовий час за розцiнками, встановленими законодавчими актами.

8. Заробiтна плата за кiнцевим пiдсумком року.

9. Сума компенсацiй внаслiдок тимчасової втрати працездатностi до фактичної заробiтної плати у випадках, якщо працiвник продовжує працювати на пiдприємствi.

10. Виплати врiзницi в окладах працiвникам, працевлаштованим з iншщих пiдприємств iз збереженням протягом деякого часу розмiру   посадового оклапду на колитшньому мiсцi роботи, а також при тимчасовому замiщеннi.

11. Процентнi або комiсiйнi винагороди, сплаченi додатково до тарифної ставки (оклладу).

12. Оплата робiтникам днiв вiдпочинку, наданих їм у зв’язку з роботою понаднормової тривалостi часу при вахтовому методi органiзацiї працi.

13. Оплата працi квалiфiкованим робiтникам, керiвникаiв, спецiалiстiв пiдприємств, що працюють без звiльнення вiд основної роботи, з пiдготовки, перепiдготовки i пдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, з керiвництва виробничою практикою студентiв.

14. Оплата працi студентiв вищих навчальних закладiв, якi залученi до тимчасової посильної працi на час канiкул.

15. Суми виплат, пов’язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiвникiв

16. Оплата вимушеного прогулу

17. Вартiсть безкоштовно наданих працiвникам окремих галузей комунальних послуг

18. Вартiсть безоплатно наданих предметiв (формений одяг, обмурдирування)

19. Оплата щорiчних i додаткових вiдпусток, грошових компенсацiй за невикористану вудпуску

20. Оплата спецiальної перерви в роботi у випадках, передбачених законодавством

21. Оплата робочого часу працiвникам, залучених до виконання державних i гшромадських обов’ячзкiв, якщо цi обов’язки виконуються у робочий час

22. Сума заробiтної  плати за основним мiсцем роботи працiвникам керiвникам i спецiалiстам пiдприємств пiд час їх  навчання з вiдривом вiд виробництва у системi пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв.

23. Оплата навчальних вiдпусток

24. Оплата працiвникам-донорам  днiв обстеження, здавання кровi i вiдпочинку, наданого для кожного дня здачi кровi

25. Суми, що сплачується працiвникам, якi перебувають у вiдпусцi з iнiцiативи адманiстрацiї

26. Винагороди за пiдсумками роботи року.

27. Винагороди, надбавки за вислугу рокiв, стаж роботи

28. Винагороди за вiдкриття, винахiдництво i рацiоналiзаторськi пропозицiї.

29. Премiї за сприяння винахiдництву i рацiоналiзацiї, за освоєння i впровадження нової технiки.

30. Одноразовi заохочення

31. Матерiальна допомога

32. Сума наданих пiдприємством трудових i соцiальних пiльг працiвникам:

·     оплата додатково наданих за рiшенням трудового колективу вiдпусток,у тому числi жiнок, якi виховують дiтей

·     одноразова допомога працвникам, якi йдуть на пенсiю

·     оплата навчання в навчальних закладах дiтей працiвникiв пiдприємства

·     вартiсть путiвок на лiкування i вiдпочинок

·     здешевлення вартостi харчування

·     витрати на погашення позичок

   Iншi виплати, що не входять до складу фонду заробiтної плати:

1. Сума вихiдної допомоги, передбаченi чинним законодавством

2. одноразова допомога i добовi, що сплачуються при переведеннi, зарахуваннi i вiдрядженнi на роботу до iгшої мiсцевостi

3. Допомога з тимичасової непрацездатностi по вагiтностi i пологах, одноразова допомога при народженнi дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством вiку, грошовi виплати матерям, зайнятим доглядом за трьома

i бiльше дiтьми вiком до 16 рокiв, допомога на дiтей вiком до 16 рокiв (учнiв до 18 рокiв).

4. Сума виплат щомiсячної та щорiчної компенсацiї родинам на дiтей, що потерпiли внаслiдок Чорнобильської катастрофи.

4. Перiод за яким обчислюється середня заробiтна плата

   Обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпуски i додаткових вiдпусток, творчої вiдпуски, додаткової вiдпуски працiвникам, якi мають дiтей, або для виплати компенсаувї за невикоританi вiдпуски здiйснюєтья виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю надання вiдпустки або сплати компенсацiї за невикористанi вiдпуски. Працiвниковi, який пропрацював на пiдприємствi менше року, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи. Якщо протягом останнiх двох календарних мiсяцiв працiвник не працював, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за попереднi два мiсяцi роботи. Час, протягом якого працiвники згiдно з чинним законодавством або з iнших поважних причин   не прайював i за ними не зберiгався заробiток або зберiгався частково, виключається з розрахункового перiоду.

   Тепер тривалiсть щорiчних вiдпусток у зв’язку з навчанням, додаткових вiдпусток працiвникам, якi мають дiтей, розраховується в календарних днях. Розрахунок середньої заробiтної плати для опати часу щорiчної вiдпуски працiвникам, якi мають дiтей, або для виплати компенсацiй за невикористанi вiдпуски здiйснюється виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передували мiсяцю надання вiдпуски або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпуски. При нарахуваннi середнтої заробiтної плати у всiх випадках її зберiгання i надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю, по вагiтностi i пологах до неї включається:  основна заробiтна плата, доплати i надбавки, виробничi премiї. Усi вмплати включаються до розрахунку середньої заро-бiтної плати в тому розмiрi, в якому вони нарахованi, без виключення сум вiдрахуваня на податки, стягнення алiментiв иа iнш.

   При обчисленнi середньої заробiтної плати у всiх випадках її зберiгання вiдповiдно до чинного законодавства, а також для забезпечення допомоги в зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю i допомогою по вагiтностi i пологах не врахоуються: виплати за виконання окремих доручень, одноразовi виплати, компенсацiйнi виплати, премiї за винахiдництво i тд, грошовi винагороди, зарплата за сумiсництвом i тд.

  Святковi i неробочi днi, що припадають на перiод вiдпуски i не збiгаються з недiльними днями, до розрахунку тривалостi вiдпуски не включаються i не оплачуються. У тих випадках, коли святковi днi збiгаються з недiльними днями, цi днi оплачуються, а тривалiсть вiдпуски за разунок святкових i неробочих днiв не збiльшується

5. Розрахунково-платiжна вiдомiсть

  Для нарахування заробiтної плати, яка належить кожному працiвниковi, розраховують заробiток за мiсяць i вiд цiєї суми здiйснюють необхiднi вiдрахування. Розрахунок на багатьох пiдриємствах здiйснюється i розрахунковiй або розрухунково-платiжнiй вiдомостях. У лiвiй частинi розрахунково-платiжної вiдо-мостi записують суми всiх видiв нарахування заробiиної плати за її видами, а у правiй - утримання за їх видами i суми до видачi.

   Розрахунково-платiжнi вiдомостi складаються щомiсячно  з групуванням прiзвищ працюючих в розрiзi категорiй. Нарахування заробiтної плати здiйснюється на пiдставi вiдповдних первинних документiв.

    Табель  - для зазначення фактичних годин нормової, понаднормової роботи кожного робiтника i роботи в нiчний час.

Кожен  iз первинних документiв має мiстити такi реквiзити: прiзвище виконавцiв роботи та їх  табельний номер; мiсце роботи, перiод роботи, найменування роботи та iнш.

Методика нарахування заробiтної плати спецiалiстам - потрiбно при повному-робочому мiсяцi проставити поданий йому клад згiдно з наказаом по пiдприємству вiдповiдно до посади.

Зарабiтну плату робiтникам за тарифом розраховують мнолженням годинної тарифної ставки на кiлькiсть годин змiни. Розподiл заробiтної плати при бригаднiй вiдряднiй системi оплати працi здiйснюється пропорцiйно коефiцiєнтам-годинам. 

Бригадаирам з -помiж робiтникiв вiдрядникiв, не звiльнених вiд основної роботи, нараховують  доплату за керiвництво бригадою.

    Повний брак продукцiї , що стався з вини робiтника, не оплачується, до того ж з нього утримується вартiсть забракованого матерiалу тощо. Частковий брак з вини робiтника оплачується в зменшенному розмiрi - не бiльше половини тарифної ставки наданого робiтниковi розряду за час, встановлений за нормою на дану роботу.  Повний брак, що стався не з вини робiтника, оплачується у розмiрi двох третин тарифної ставки  погодинної оплати працi даного робiтника за час, встановлений за нормою на дану роботу.  Повний брак  продукцiї, що стався не з виги робiтника,а також агпслiдок прихованого браку в оброблюваному матерiалi в за умови, що на виконання роботи витрачено повний робочий день або бiльше, оплачується як за якiсну продуцiю за втановленими розцiнками.

   Понаднормовi роботи проводяться лише з  дрзволу профспiлковго комiтету пiдприємства. Понаднормовi роботи не повинi перевершуви для кожного пра-цiвника чотирьох годин проягом двох днiв пiдряд i 120 годин на рiк. До понад-нормових  робiт забороняється залучати вагiтних жiнок i жiнок, якi мають  дiтей вiком до 3 рокiв; осiб молодших 18 рокiв. Оплати роботи в понаднормовивий час   здiйснюється в подвiйному розмiрi годинної ставки за погодинною систе-мою оплати працi, за пiдрядною чистемою оплати працi - доплата в розмiрi 100% тарифної ставки працiвника, якщо оплата працi здiйснюється за погодинною системою - за всi вiдпроацьованi понаднормовi години. Оплата працi в нiч-ний час здiйснюється в розмiрi, що встановлюються галузевими угодами, але не менше 20% тарифної ставки за кожне годину роботи в нiчний час. Нiчним вважається час вiд 22 до 6-ї години. Робота в святковi днi оплачується  - вiдрядни-кам - за подвiйними вiдрядними розцiнками, робiтникам  -  працю яких оплачують  за годинами або денними ставками - у розмiрi подвiйної годинної або денної ставки.

   Оплата працi сумiсникiв.  При сумiсництвi працiвник виконує роботу iз зайняттям штатної посади у вiльний вiд основної роботи час, в при сумiщеннi - без зайняття щтатної посади протягом основного робочого часу. Оплата часу за додаткову роботу, виконувану на умовах сумiсництва, проводиться  в розмiрi 0,5 ставки по посадi, по якiй виуконується робота.

 Вихiдна допомога сплачується у розмiрi не менше середньомiсячного заробiтку в разi призупинення трудового договору або внаслiдок порушення власником законодавства про працю, у випадку призову або вступу на вiйськову службу - не менше двохмiсячного середнього заробiтку. Вiрахування з вихiдної допомоги не здiйснюються.

5. Права на вiдпустки

    Встановленi державнi гарантiї права на вiдпуски, визначенi умови, тривалiсть i порядок надання їх працiвникам для вiдновлення працездатностi, змiцнення здоров’я. Встановленi такi види вiдпусток:

1. Щорiчнi вiдпуски:

·     основна вiдпуска

·     додаткова вiдпуска за роботу iз шкiдливими та важкими умовами працi

·     додаткова вiдпуска за особливi умовi працi

2. Додаткова вiдпуска у зв’зку з навчанням

3. Творча вiдпуска

4. Соцiальнi вiдпуски

·     вiдпуска у зв’язку з вагiтнiстю i  пологами

·     вiдпуска для догляду за дитиною до досяггнення нею трирiчного вiку

·     додаткова вiдпуска працiвникам, якi мають дiтей

5. Вiдпуска без збереження заробiтної плати.

Святковi та неробочi днi при визначеннi  тривалостi вiдпуски не враховуються. Тривалiсть щорiчної основної вiдпуски становить не менше 24 календарних днiв за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня укладання трудового договору.

Iнвалiдам 1 i 2 групи надається щорiчна основна вiдпуска тривалiстю 30 календарних днiв, а iнвалiдам 3 групм - 26 календарних  днiв. Особам вiком до 18 рокiв надається щорiчна вiдпуска тривалiстю 31 календарний день.

   Конкретна тривалiсть щорiчної додаткової вiдпуски за особливий характер працi визначається колективним чи трудовим договором залежно вiд часу зайнятостi працiвник в цих умовах. Загальна тривалiсть щорiчної й додаткових вiдпусток не може перевищувати 59 календарних днiв.

   До стажу роботи, що дає право на щорiчну основну вiдпуску зараховується:

·     час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається вiдпуска

·     час, коли працiвник не працював, але за ним згiдно з законодавством зберiгалися мiсце роботи та заробiтна плата та iнш.

Оплата вiдпусток. Витрати, пов’язанi з оплатою вiдпусток здiйснюються за рахунок коштiв пiдприємства, призначених на рплату працi, вбюджетних - за рахунок бюджетних асигнувань. Фiнансування допомоги по вагiтностi та пологах, а також по догляду за дитиною до досягненню нею трирiчного вiку здiйс-нюється з коштiв державного соцiального страхування. За бажанням працiвника частина щорiчної вiдпуски замiнюється грошовою компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної та додаткових вiдпустиок має становити не менше 24 календарних днiв. Особам вiком до 18 рокiв замiна всiх видiв вiдпусток грошовою компенсацiєю не  припускається.

Розрахунок вiдпускних.  Нарахування вiдпускних провощдиться виходячи iз розмiру середньоденної заробiтної плати, помноженої на число оплачуваних днiв. Розрахунковим перiодом для нарахування виплат за час щорiчної вiдпуски  - 12 календарних мiсяцiв роботи. Необхiдно пiдсумковий заробiток за останнi  преред наданням вiдпуски 12 мiсяцiв або менший фактично вiдпрацьований перiод подiлити на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року або меншого, фактично вiдпрацьованого перiоду ( за винятком святкових i неробочих днiв) Потiм одержану зарплату помножити на число календарних днiв вiдпуски.  Законодавством встановлено 10 святкових днiв - Новий рiк, Рiздво, Мiжнародний жiночий день, 1-2 травня, день перемоги День конституцiї, день незалежностi, три неробочих - Рiздво, Великдень,Трiйця. У розрахунках середньої заробiтної плати враховується 12 днiв.

   Нарахування оплати здiйснюється на пiдставi:

·     наказу про вiдпуску

·     наказу про компенсацiю за невикористану вiдпуску

·     копiїсвiдоцтва про народження пiдлiтка

·     наказу про звiльнення з роботи та iнш.

 Оплата пiдлiткам пiльгових годин (з 14 до 16 рокiв) здiйснюється за кожну   недопрацьовану годину годину  за ї вiдрядною ставкою;  при погодиннiй оплатi працi - за тарифними ставками або окладами вiдповiдних категорiй

   Для нарахування допомоги з тьимчасової непрацездатностi загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний). До  загального трудового стажу зараховується час роботи на умовах трудового договору та iнш. на пiдприємствi, протягом якого працiвник пiдлягав обов’язковому соцiальному страхуванню, незалежно вiд характеру й тривалостi роботи, тривалостi перерв. До загального трудового стажу зараховується також служба у Збройних силах та iнш, перiоод протягом якого виплачується допомога  з тимчасової непрацездатностi, по вагiвтностi та пологах, по догляду за дитиною до досягненню нею трирiчного вiку.

   До загального трудового стажу для призначення допомоги з тимчасової неп-рацездатностi не враховуються:  час навчання у Вузi, в аспiрантурi, докторантурi. Тривалiсть загального трудового стажу встановлюється власником або уповнова-женимним органом пiдприємства вiдповiдно до записiв у трудовiй книжцi.

    Допомога з тимчасової непрацездатностi визначається в розмiрi:

1. 100% середньої плати

·     працiвникам, якi мають загальний трудовий стаж 8 i бiльше рокiв

·     працiвникам, якi мають загальний трудовий стаж 8 i бiльше рокiв, що доглядають за дитиною вiком до 14 рокiв

·     працiвникам, що мають на своєму утриманнi 3 i бiльше дiтей вiком до 16 рокiв (учням - до 18 рокiв)

·     дружинам вiйськових незалежно вiд стажу роботи, а також по догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв

·      

·     учасникам, iнвалiдам вiйни

·     працiвникам, що дiстали трудове калiцтво i страждають професiйними захворюваннями

·     одному з батькiв хворих дiтей вiком до 14 рокiв, визнаних чорнобiльцями, якщо дитинi потрiбний догляд вiдповiдно до вмсновку ЛТЕК

·     працiвникам вiднесених до 1-4 категорiй вiдповiдно жо статусу чорнобiльцiв незалежно вiд стажу роботи

2. 80 % середньої заробiтної плати:

·     особам, якi маюють загальний стаж вiд 5 до 8 рокiв

·     особам, якi мають загальний трудовий стаж вiд 5 до 8 рокiв, по догляду за дитиною вiком до 14 рокiв

3. 60% середньої заробiтної плати

*  особам iз стажем до 5 рокiв

·     особам, якi мають загальний трудовий стаж до 5 рокiв, по догляду за ди-тиною до 14 рокiв

  Якщо працiвник працює за неповним (скороченим) робочим тижнем, був тимчасово непрацездатним, то в цьому випадку допомога обчислюється за робочi днi або години, в якi працiвник повинен був  працювати згiдно з графiком ро-боти пiдприємства.

   Вiдрахування з нарахованої заробiтної плати працюючих можуть здiйснюватися тiльки на пiдставi актiв чинного законодавства:

1. Прибутковий податок вiдаховується iз заробiтної плаьти за основним мiсцем роботи (за сiткою) i за сумiсництвом. Iз сум доходiв, одержаних не за мiсцем основної роботи, та громадян, якi не мають постiногомiсця проживання в Українi, податок нараховується - за ставкою 20%

2.Пенсiйний фонд - у розмiрi 1% вiд загальної нарахованої суми заробiтної плати до 150 грн , 2% вiд 151 до 250, 3% вiд 251 до 350 грн., 4% вiд 351 -до 500, 5% -понад 500 грн.

2. Алiменти (пiсля вiдрахування вiд нарахованої заробiтної плати прибутко-вого податку) - на 1 дитину -25%, на 2 дiтей - 33%, на 3 i бiльше - 50%

3. Профпiлковi внески - 1% вiд загальної нарахованої суми

4. Одержаний аванс за звiтний мiсяць

5. Надлишково сплаченi суми за попереднiй перiод, виявленi внаслiдок проведених перевiрок або самоперевiрок.

6. Своєчасно не поверненi пiдзвiтнi суми.

7.   Грошовi нарахування (за нестачу)

8.   Збiр на випадок безробiття - 0,5%

   До сукупного оподаткування доходу громадян не включаються суми матерiальної допомоги.

  Розрахунковi вiдомостi складаються з вкладних листкiв, якi брушуруються у книгу, що використовується протягом року. Такi вiдомостi по заробiтнiй платi складаються з трьох  роздiлiв:  нараховано, вiдраховано, належна на 1-е число наступного за звiтним мiсяця перiодом.

6. Облiк заробiтної плати в системi рахункiв.

   Облiк заробiтної плати в системi рахункiв - це синтетичний облiк нарахування i розподiлу заробiтної плати, визначення належної суми працюючим i вiднесення нарахованої оплати працi  на вiдповiднi рахунки витрат за статтями i об’єктами калькулювання.

   Рахунок № 66 «Розрахунок з оплати працi» призначений для облiку розрахункiв за всiма видами оплати працi - заробiтної плати, премiй та iнш. Для облiку розрахункiв по оплати працi використовують два субрахунки:

 № 661 - Розрахунки за заробiтною платою

  № 662 - Розрахунки з депонентами

  На кредитi субрахунка 661  вiдображаються:

·     нарахована заробiтна плата

·     нарахована заробiтеа плата за впровадження нової технiки, технологiї, за виконаний ремонт основних засобiв

·     суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатностi

·      

·     суми премiй, нарахованi за рахунок коштiв Фонду економiчного стимулювання або Фонду Соцiального призначення 

На  кредитi субрахунка  662  вiдображаються суми своєчасно не виданої заробiтної плати, премiй тощо

 На дебетi р 661 вiдображається виплачена заробiтна плата, депонована заробiтна плата, вiдрахований прибутковий податок  iз заробiтної плати на користь бюджету, вiдрахування до пенсiйного фонду, профспiлковi внески, сплаченi дивiденди за акцiями,

вiдрахуваання сум за лiкарняними листками, збiр на випадок безробiття та iнш.

   На дебетi 662 вiдображаються видачi депонованих сум.

   Аналiтичний облiк розрахункiв по заробiтнiй платi має стiльки ж рахункiв, скiльки працюючих на пiдприємствi за облiковим складом, тобто це облiк розрахункiв по заротнiй платi по кожному працюючому окремо. Сума всiх нарахувань заробiтної плати по кожному аналiтичному рахунку дорiнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка за звiтний мiсяць, тобто сумi нарахованої заро-бiтної плати по цеху i тд. Сума всiх вiдрахувань за аналiтичними рахунками до-рiвнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66 i т.д. Заробiтна плата є одним з елементiв витрат виробництва i однiєю з важливих статей собi-вартостi продукцiї. Щоб включити її до складу витрат, уся нарахована в розрахункових i Розрахунково-платiжних вiдомостях заробiтна плата групується за напрямками витрат у спецiальнiй вiдомостi або табуляграмi розподiлу.

Мінімальна заробітна плата - 2013 в Україні встановлюється Законом "Про держбюджет на 2013 рік" за поданням Міністерства фінансів України.

Таблиця. Мінімальна заробітна плата - 2013 рік, Україна.

Періоди	з 01 січня пo 30 листопада	c 01 пo 31 грудня
Сума	1147 гpив.	1218 гpив.
Приpіст	(+1,15%)	(+6,19%)
Почасова	6,88 гpив.	7,3 гpив.

Податкова соціальна пільга у 2013 році

Як розрахувати розмір податкової соціальної пільги та межу її застосування у 2013 році?

Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік» з 1 січня 2013 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1147 грн.

Порядок визначення податкової соціальної пільги, у порівнянні з минулим роком, не помінявся. Базовий розмір ПСП як і раніше становить 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, з розрахунку на місяць, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Відповідно, базовий розмір податкової соціальної пільги (ПСП) у 2013 році складе 1147 * 50% = 573,5 грн.

Для платника податків, що має 2 і більше дітей до 18 років розмір ПСП становитиме 573,5 грн. на кожну дитину.

Розмір ПСП становитиме 150% від 573, 5 грн., тобто 860, 25 грн. для платника податку, який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

д) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

е) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

ж) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

Розмір ПСП становитиме 1147 грн. для платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями “За відвагу”;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, що працювала у той час в тилу, інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, насильно вивезеною з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 по 27 січня 1944 року.

Що стосується граничного розміру доходу, до якого може бути застосована ПСП, то він складе: 1147грн. * 1,4 = 1605,8 грн., після округлення отримуємо 1610 грн.

Податкова соціальна пільга: головне у 2013 році

 Метою застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) до доходів фізосіб є додержання принципу соціальної справедливості. Саме таким чином законодавці запровадили соціальну підтримку громадян із незначними доходами. Водночас отримання фізособою права на ПСП потребує виконання певних умов. Про порядок застосування ПСП, її оформлення, розміри та відображення у звітності, а також окремі випадки її розрахунку читайте далі.

 Насамперед маємо пам'ятати, що сутність ПСП у тому, щоб цілком легально зменшити оподатковуваний дохід фізособи й таким чином зменшити податкове навантаження на його доходи. Сума, на яку проводиться зменшення, залежить від прожиткового мінімуму та категорії, до якої віднесено фізособу, та не змінюється протягом року. Але про все по-порядку.

Коли можемо зменшити дохід на ПСП?

 ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ). Платник податку самостійно обирає місце застосування ПСП, для чого подає роботодавцю заяву про її застосування.

Зверніть увагу!

ПСП не може застосовуватися до:

доходів платника податку інших, ніж заробітна плата;

 заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

(пп. 169.2.3 ПКУ)

 Отже, для правильного застосування ПСП маємо визначитися із терміном «заробітна плата» у розумінні ПКУ.

Нагадаємо

Заробітна плата  — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

(пп. 14.1.48 ПКУ)

 З норм пп. 169.2.3 ПКУ також випливає: якщо фізична особа зареєстрована приватним підприємцем і одночасно є найманим працівником, то до доходів у вигляді заробітної плати, яку отримує така особа як найманий працівник, може застосовуватися ПСП. Не застосовується ПСП лише до підприємницьких доходів і доходів від іншої незалежної професійної діяльності, які отримує така фізособа.

Нагадаємо

Така можливість з'явилася в підприємців із 01.01.2011 р. Адже в період дії Закону № 889 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності працівник не мав права на застосування ПСП стосовно доходів у вигляді заробітної плати, якщо він отримував протягом звітного податкового місяця одночасно доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Як оформити ПСП?

  ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх подання визначає КМУ. Наразі вони затверджені Порядком № 1227.

Форму заяви про застосування ПСП має затверджувати ДПСУ (п. 2 Порядку № 1227). Але доки такої форми немає, платник податків змушений подавати таку заяву в довільній формі.

 До речі, податківці, відповідаючи на запитання: «За якою формою працівники повинні подавати заяву на ПСП?» ( див. у підкатегорії 160.09.04 ЄБПЗ1), зазначають, що форма заяви про застосування ПСП була встановлена наказом ДПАУ України від 30.09.2003 р. № 461, що втратив чинність згідно з наказом ДПАУ України від 24.12.2010 р. № 1023. Але нова форма заяви про застосування ПСП не затверджена, тому працівники подають роботодавцю таку заяву в довільній формі. Водночас, ДПСУ рекомендує для зручності платникам податку подавати вказану заяву за зразком, що був затвердженийнаказом № 461, але із зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ст.169 ПКУ.

 З переліком документів, необхідних для отримання ПСП, можна ознайомитися в однойменному довіднику.

 У зв'язку із цим виникає цілком логічне запитання: «Чи потрібно щороку поновлювати заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП?» .

Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено, і в разі дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу ПСП застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги.

 Однак якщо в платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж тих, що зазначені в попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

 Розміри ПСП і граничний розмір зарплати для її застосування

 ПКУ передбачає застосування різних розмірів ПСП, а саме:

1)  так званої звичайної ПСП. Відповідно до пп. 169.1.1 ПКУ, вона надається в розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Проте слід нагадати, що пп. 169.1.1 ПКУ набирає чинності з 01.01.2015 р. До 31.12.2014 р. для цілей застосування цього підпункту ПСП надається в розмірі, що дорівнює 50%прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ). Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI (далі — Закон № 5515), прожитковий мінімум у розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2013 р. становить 1147 грн. Тобто розмір звичайної ПСП у 2013 році — 573,50 грн (1147,00 × 50%).

Звичайна ПСП може надаватися:

 будь-якому платникові податку (пп. 169.1.1 ПКУ);

 платнику податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ);

2)  підвищеної ПСП. Згідно з пп. 169.1.3 ПКУ, вона надається в розмірі, що дорівнює 150% звичайної ПСП, тобто в розмірі 860,25 грн (573,50 × 150%) у 2013 р.;

3)  максимальної ПСП. Відповідно до пп. 169.1.4 ПКУ, вона надається в розмірі, що дорівнює 200% звичайної ПСП, тобто в розмірі 1147,00 грн (573,50 × 200%) у 2013 р.

 З категоріями платників ПДФО, які мають право на підвищену та максимальну ПСП, можна ознайомитись у довіднику «Розміри податкової соціальної пільги та граничний розмір доходу, що дає право на її застосування у 2013 році» .

 Важливе значення має і дотримання граничного розміру заробітної плати, який надає право на застосування ПСП. Згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, ця пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. Оскільки згідно зі ст. 7 Закону № 5515 розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 1147 грн, то розмір заробітної плати, що надає право на застосування ПСП у 2013 році, становить1610 грн на місяць і не змінюватиметься впродовж року. При цьому граничний розмір доходу, який надає право на отримання ПСПодному з батьків у випадках і в розмірах, передбачених пп. 169.1.2 та пп. пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, визначається як добуток від множення цієї суми на відповідну кількість дітей.

Тобто до цих категорій осіб належить один із батьків, який:

 утримує двох чи більше дітей віком до 18 років;

 є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником;

 утримує дитину-інваліда.

 Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у т.ч. за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) належать до відповідних податкових періодів їхнього нарахування.

Розглянемо застосування ПСП у 2013 році на прикладах.

Приклад 1

ПСП для батьків однієї дитини

Працюючий батько та матір мають одну дитину. Яку ПСП застосовують до доходу батька (матері)?

 Підвищеної ПСП для батьків однієї дитини (повна родина) ПКУ не передбачає. Тобто батьки користуються лише загальною ПСП на себе, що дорівнює у 2013 році 573,50 грн, якщо дохід не перевищує 1610,00 грн.

Приклад 2

ПСП до зарплати студента

На підприємстві працює студент. Яку ПСП застосовувати в січні 2013 року до його заробітної плати в розмірі 1100 грн?

 Працюючий студент має право на застосування ПСП із двох підстав:

 за пп. 169.1.1 ПКУ — звичайної в розмірі 100%;

 за пп. «г» пп. 169.1.3 ПКУ — підвищеної в розмірі 150%.

 Застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір, тобто 150% — 860,25 грн.

 У нашому випадку заробітна плата студента не перевищила межі граничного розміру доходу, який надає право на застосування ПСП, — 1610 грн. Тому ПДФО січня становитиме:

 (1100 - 39,60 (ЄСВ) - 860,25) ×15% = 30,02 грн.

 Пам'ятайте, що пільгою студент зможе скористатися, лише якщо він одночасно не отримує стипендії з держбюджету (п. 169.2.3 ПКУ). Тож разом із заявою він має надати довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендії з бюджету задля уникнення безпідставного застосування зазначеної ПСП (див. підкатегорію 160.09.02 ЄБПЗ).

Приклад 3

ПСП для батьків двох дітей

Сім'я складається з матері, батька та двох дітей. Який розмір і до доходу кого з них застосовувати ПСП?

 У 2013 році батьки двох, трьох або більше дітей мають право на застосування звичайної ПСП у розрахунку — 573,50 грн на кожну дитину віком до 18 років. Однак лише одному з батьків дозволено збільшити граничну суму доходів. Вона визначається відповідно до кількості дітей, тобто в нашому випадку — 3220 грн у 2013 році (1610 грн х 2).

 Таким чином, один із батьків зможе скори статися ПСП, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3220 грн, а другий — якщо його зарплата не перевищує 1610 грн.

Приклад 4

ПСП для вдови, яка має дитину до 18   років

 На підприємстві працює жінка, яка є вдовою, має дитину віком до 18 років. Заробітна плата жінки в січні 2013 року становила 1300 грн. Як застосовувати ПСП щодо доходу такої жінки в 2013 році?

 Нагадаємо: у 2010 році відповідно до норм пп. «г» пп. 6.1.2 Закону № 889 150-відсоткова ПСП застосовувалася до доходу вдови чи вдівця, але на сьогодні такою пільгою користується лише вдова (вдівець), що має дитину або дітей до 18 років.

 Отже, у 2013 році таку ПСП застосовують до доходу вдови, яка утримує дитину до 18 років, — у розрахунку на кожну дитину (пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ).

 У січні 2013 року дохід жінки-вдови становив 1300 грн, що менше ніж 1610 грн, тому вона має право на застосування підвищеної ПСП (150%) на дитину віком до 18 років, що в січні 2013 році дорівнює 860,25 грн.

Приклад 5

ПСП для батьків, які мають трьох дітей, один із яких — інвалід

 Сім'я складається з матері, батька та трьох дітей, один із яких є інвалідом. Пільгою користується жінка, зарплата якої в січні 2013 року становила 2600 грн. Як застосовувати ПСП щодо доходу такої жінки в 2013 році?

 100-відсоткова ПСП застосовується до доходу платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ).

 На ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ, мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп.«б» пп. 169.1.3 ПКУ).

 Проте в разі якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 ПКУ, крім випадку, передбаченого пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ, ПСП за яким додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 ПКУ, у разі якщо особа утримує двох і більше дітей, у т.ч. дитину-інваліда (дітей-інвалідів) (пп. 169.3.1 ПКУ).

 Тобто обидва батьки при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ мають право на застосування двох пільг: по 100% — на кожного з дітей віком до 18 років, що не є інвалідами, та по 150% — на кожну дитину-інваліда (див. підкатегорію 160.09.02 ЄБПЗ).

 Але тільки одному з батьків дозволено збільшити суму доходу, який надає право на пільгу, кратно відповідній кількості дітей (пп. 169.4.1 ПКУ).

 У січні 2013 року дохід жінки становив 2600 грн, що менше ніж 4830 грн (1610 х 3), тому маємо право на застосування ПСП:

 на двох дітей віком до 18 років — по 100% на кожну дитину;

 на дитину-інваліда — 150%.

 ПСП у січні дорівнює 2007,25 грн ((573,50 х 2) + 860,25).

 Вибір розміру ПСП та строку її дії

 Під час вибору розміру ПСП і строку її дії відповідно до п. 169.3 ПКУ слід урахувати такі основні правила:

 якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1ПКУ, то застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 ПКУ. Проте в разі якщо особа утримує двох і більше дітей, у т. ч. дитину-інваліда (дітей-інвалідів), як виняток ПСП, що передбачена пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ (утримання дитини-інваліда), додається до ПСП, визначеної пп. 169.1.2 ПКУ (утримання двох чи більше дітей віком до 18 років);

 платник податку, який має право на застосування більшої ПСП, ніж звичайна (передбачена пп. 169.1.1 ПКУ), зазначає про таке право в заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи;

 ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та пп. пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ, надається до кінця року, у якому дитина досягає 18-річного віку, а в разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у т. ч. у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, у якому відбулася така подія;

 надання ПСП, передбаченої пп. «в»–«е» пп. 169.1.3 ПКУ, призупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Зауважимо

 ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, у якому платник податку помер, або оголошується судом померлим, чи визнається судом безвісти відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений із місця роботи (пп. 169.3.4 ПКУ).

Нагадаємо

До 2011 року, в умовах дії Закону № 889, з податкового місяця, у якому платник податку припиняв трудові відносини з працедавцем, зупинялося застосування ПСП. Отже, раніше у місяці звільнення працівника ПСП не застосовувалася, а зараз у такому місяці цю пільгу можна застосовувати.

Перерахунок ПДФО за місцем застосування ПСП

 Відповідно до пп. 169.4.2 ПКУ, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у т.ч. за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платникові податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

 за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

 під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ;

 під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

 Докладніше про проведення річного перерахунку читайте в статті «Як проводити річний перерахунок ПДФО за 2012 рік» газети  «Інтерактивна бухгалтерія».

 Зазначення ПСП у формі № 1ДФ

 Роботодавець відображає в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, усі випадки застосування або незастосування ПСП на підставі отриманих від платників податку заяв про застосування пільги, а також заяв про відмову від такої пільги.

 Для заповнення графи 8 форми № 1Д? Ф «ознака податкової соціальної пільги», використовують Довідник ознак ПСП, який наведено в додатку 2 до Порядку № 1020). За ним відображається:

 під кодом 01 — звичайна ПСП;

 під кодом 02 — підвищена ПСП;

 під кодом 03 — максимальна ПСП;

 під кодом 04 — звичайна ПСП, визначена під ознакою «01» для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років.

 Слід пам'ятати, що під час заповнення графи 8 форми № 1ДФ ураховується та ознака пільги, яка відповідає нарахованому доходу (ознака доходу «101» «Заробітна плата, нарахована (виплачена)» поєднується зі всіма ознаками ПСП, а саме: «01», «02», «03», «04»).

Відповідальність за неправомірне застосування ПСП

 Оскільки ПСП застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

 Якщо з вини платника відбувається неправомірне застосування ПСП, то такий платник втрачає право на її отримання за вcіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

 Відновлення права на ільгу можливо в разі подання платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. У заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення.

 На цій підставі роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня — за рахунок наступних виплат.

 У разі якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Нагадаємо

 Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Мінфін України), установлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм пп. 169.2.1 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

(ч.3. пп.169.2.4 ПКУ)

 Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1023.

Розрахунок лікарняних (середня заробітнаплата, приклади, виплата)

Працівник підприємства або підприємця захворів та після хвороби надав належним чином оформлений лікарняний лист. Роботодавець зобов’язаний компенсувати такому працівнику втрачену за період тимчасової непрацездатності заробітну плату (виплатити лікарняні). Яким чином здійснюється виплата лікарняних та як розрахувати їх суму? Відповіді на ці та на інші питання ви знайдете у цій темі. Обговорюємо та задаємо питання.

Основні нормативно-правові документи, які регулюють нарахування та виплату лікарняних

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-III. (далі – Закон №2240).

«Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 №1266. (далі – Порядок №1266).

«Інструкція зі статистики заробітної плати» затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5. (далі – Інструкція №5).

«Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації» затверджений Постановою КМУ від 06.05.2001 №439. (далі – Порядок №439).

«Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затверджений Постановою КМУ від 22.12.2010 №26. (далі – Порядок №26).

Загальний порядок дій при виплаті лікарняних

За скільки днів лікарняного сплачує роботодавець, а за скільки фонд соціального страхування?

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця (оплата за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця). Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).

Чи треба відкривати окремий рахунок для того, щоб фонд соціального страхування перераховував туди лікарняні?

Згідно пункту 2 статті 21 Закону №2240 роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Порядок дій роботодавця при отриманні належним чином оформленого лікарняного листа від працівника

Отримання лікарняного листа від працівника.

Розрахунок суми оплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Заповнення та подання до Фонду соціального страхування заяви-розрахунку про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Отримання фінансування від Фонду соціального страхування на спеціальний рахунок (протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку).

Виплата лікарняних працівнику.

Яким НПА затверджена форма заяви-розрахунку? Де можна скачати бланк?

Форма заяви-розрахунку про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами затверджена Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №26 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності». Бланк заяви-розрахунку можна скачати на цій сторінці.

Чи встановлені строки для подання заяви-розрахунку на призначення лікарняних від Фонду?

Згідно пункту 6 Закону №2240 матеріальне забезпечення виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності. День відновленні працездатності в даному випадку – це перший день виходу працівника на роботу.

Чи встановлені строки на виплату лікарняних?

Згідно пункту 2 статті 52 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати. Строки виплати лікарняних за перші п’ять днів хвороби за рахунок роботодавця такі самі.

Що робити, якщо допомогу призначено, але фінансування від Фонду не надійшло на рахунок до часу наступної виплати заробітної плати?

З цього приводу Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності написав лист від 26.05.2011 №07-35-1406 (текст листа читаємо тут), в якому зазначено, що виплата лікарняних за рахунок Фонду, здійснюється працівнику не пізніше наступної виплати заробітної плати з дня отримання фінансування на рахунок підприємства.

Які особливості визначення суми лікарняних за перші п’ять днів хвороби?

Згідно пункту 2 Порядку №439 оплата днів тимчасової непрацездатності повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні хвороби.

Наприклад. Працівник захворів у четвер. Перші п’ять днів припадають на четвер, п’ятницю, суботу, неділю та понеділок. Лікарняні за рахунок роботодавця виплачуються тільки за робочі дні, тобто за четвер, п’ятницю та понеділок. З вівторка починає нараховуватися допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування.

Загальна формула розрахунку лікарняних

Загальну формулу розрахунку лікарняних можна представити у наступному вигляді:

Л = З.П.с.д. * Кс.с. * Кд.л., де

З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;

Кс.с. – коефіцієнт страхового стажу робітника;

Кд.н. – кількість робочих днів лікарняного, згідно із листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку.

Яким чином визначається коефіцієнт страхового стажу працівника?

Коефіцієнти страхового стажу встановлені статтею 37 Закону №2240, згідно якої лікарняні виплачуються в залежності від страхового стажу в таких розмірах:

60% - якщо страховий стаж до п'яти років;

80% - якщо страховий стаж від п'яти до восьми років;

100% - якщо страховий стаж понад вісім років;

100% - незалежно від стажу, але окремим категоріям громадян. Вони перелічені у статті 37 Закону №2240.

Як розраховується середня заробітна плата, яка бере участь у розрахунку лікарняних?

Середня заробітна плата є головним показником для розрахунку лікарняних. Згідно пункту 14 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

У вигляді формули це виглядатиме приблизно так:

З.П.с.д. = З.П.н. / К р.д., де

З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;

З.П.н. – заробітна плата, нарахована у розрахунковому періоді;

К р.д. – кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Визначення розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати

Яким чином визначається розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати?

Порядок визначення розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати прописаний у пунктах 3 – 6 Порядку №1266. Розрахунковим періодом є:

Останні 6 календарних місяців (з першого по перше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (хвороба працівника). Наприклад, працівник захворів 25 вересня. Розрахунковим періодом для нього є період з 01 березня по 31 серпня, тобто повні 6 календарних місяців з першого по перше число.

Фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. Якщо робітник працював менше шести календарних місяців. Наприклад, робітник почав працювати 25 серпня, а захворів 29 жовтня. Розрахунковим періодом для розрахунку середньої заробітної плати для виплати лікарняних є період з 01 вересня по 31 вересня. Незважаючи на те, що фактично працівник відпрацював більше 60 календарних днів, до розрахункового періоду потрапляє лише один календарний місяць з першого по останнє число такого місяця.

Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку. Якщо робітник працював менше календарного місяця. Наприклад, робітник почав працювати з 5 вересня та захворів 29 вересня. Розрахунковим періодом для розрахунку середньої заробітної плати для виплати лікарняних є період з 5 вересня по 28 вересня включно. Інший приклад. Робітник почав працювати 5 вересня, а захворів 10 жовтня. Розрахунковим періодом є період з 5 вересня по 9 жовтня включно. Незважаючи на те, що робітник відпрацював більше 30 днів, він не відпрацював жодного календарного місяця, тобто з 1 по 31 (30) число.

Які причини вважаються поважними в цілях застосування Порядку №1266?

Згідно пункту 4 Порядку №1266 поважними причинами є:

Тимчасова непрацездатність.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Інші причини не вважаються поважними.

Чи включаються до розрахункового періоду місяці, в яких особа не працювала з поважних причин?

Згідно пункту 4 Порядку 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких робітник не працював з поважних причин виключаються з розрахункового періоду.

Наприклад. У розрахунковому періоді робітник хворів з 20 липня по 9 вересня включно. Місяцями розрахункового періоду є травень, червень, липень, вересень та жовтень. Незважаючи на те, що робітник фактично хворів на протязі трьох місяців, з розрахункового періоду виключається тільки серпень, оскільки в ньому не відпрацьовано жодного дня (робітник хворів з першого по перше число).

Як розраховується середньоденна заробітна плата, якщо у розрахунковому періоді особа зовсім не працювала з поважних причин?

Згідно пункту 10 Порядку №1266 якщо у розрахунковому періоді робітник не відпрацював жодного дня з поважних причин, або якщо він захворів у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку лікарняних визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Наприклад. На підприємстві встановлений п’ятиденний робочий тиждень. Посадовий оклад працівника складає 2000 грн. Середньоденна заробітна плата складає 2000 / 20 (кількість робочих днів у місяці, в якому настав страховий випадок) = 100 грн.

Якщо на підприємстві встановлений неповний робочий тиждень, середня зарплата розраховується виходячи з частини тарифної ставки (посадового окладу), на момент настання страхового випадку. Наприклад. На підприємстві встановлений скорочений чотириденний робочий тиждень. Посадовий оклад працівника 2000 грн. Чотириденний робочий тиждень складає 80% від п’ятиденного (4/5=0,8). Середньомісячна зарплата складає 2000*80%=1600 грн. Середньоденна заробітна плата для розрахунку лікарняних складає 1600/16(кількість робочих днів, які припадають на місяць настання страхового випадку)=100 грн.

Чи включаються до розрахункового періоду відпустка працівника?

З одного боку з відпускних сплачуються страхові внески та відпускні обкладаються податком на доходи фізичних осіб. З іншого боку, у період відпустки робітник не працює, а відпочиває. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 08.07.2002 №20-443 (текст листа читаємо тут) суми оплати праці у випадках збереження середньої заробітної плати (в період простою, виконання державних і громадських обов'язків, оплата відпусток) за періоди, коли застрахована особа не працювала, не включаються до розрахунку страхових виплат.

Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата

Заробітна плата, для включення до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми лікарняних, має одночасно відповідати наступним умовам:

вона повинна включатися до фонду оплати праці. До нього включається основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються Інструкцією №5.

з цих виплат сплачувалися внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ці виплати обкладалися податком з доходів фізичних осіб;

- виплати не повинні перевищувати граничної суми заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески до фондів соціального страхування.

Чим визначена гранична сума заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески?

Згідно статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Наприклад. Прожитковий мінімум для працездатних осіб у грудні 2012 року складає 1134 грн. Граничний розмір заробітної плати, яка може брати участь у розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних складає 1134*17= 19278 грн. Тобто, якщо заробітна плата працівника, наприклад, 20 000 грн., то у розрахунку середньої зарплати все одно бере участь 19278 грн.

Порядок розрахунку середньоденної заробітної плати

Формула розрахунку середньоденної заробітної плати була наведена вище. Вона виглядає так:

З.П.с.д. = З.П.н. / К р.д., де

З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;

З.П.н. – заробітна плата, нарахована у розрахунковому періоді;

К р.д. – кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді

Як розраховуються середня зарплата, якщо встановлена погодинна оплата праці або на підприємстві встановлений неповний робочий день?

Згідно пункту 15 Порядку №1266 в цьому випадку для розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних, використовується середньогодинна заробітна плата. Вона визначається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих годин.

Чи має право працівник на виплату лікарняних при роботі за сумісництвом?

Так, працівник має право на виплату лікарняних як за основним місцем роботи так і за сумісництвом. При цьому на роботі за сумісництвом працівник надає копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Як розраховується середня заробітна плата на роботі за сумісництвом?

Згідно пункту 21 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

При цьому, слід звернути особливу увагу, щоб заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом не перевищувала максимальний розмір зарплати, з якої сплачуються страхові внески.

Приклади розрахунку лікарняних

Найпростіший приклад розрахунку лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – 20 днів.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього 127 днів.

Середня заробітна плата = (2000*6)/127= 94,49 грн.

Лікарняні = 94,49*0,6*11= 623,63 грн.

Відпустка у розрахунковому періоді. Приклад розрахунку лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – 5 днів відпрацьовано. Інші дні працівник був відпустці. Відпускні 1000 грн. Заробітна плата за 5 днів складає 500 грн.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього відпрацьовано 112 днів. Дні, в яких працівник був у відпустці виключаються з розрахункового періоду. Те саме і з сумою відпускних, вони теж не включаються до розрахунку. Докладніше дивись лист Мінпраці, посилання на який також було вище.

Середня заробітна плата = ((2000*5)+500)/112=93,75 грн.

Лікарняні = 93,75*0,6*11=618,75 грн.

Лікарняний у розрахунковому періоді. Приклад розрахунку лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – 5 днів відпрацьовано. Інші дні працівник був на лікарняному. Лікарняні 1000 грн. Заробітна плата за 5 днів складає 500 грн.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього відпрацьовано 112 днів. Період, коли працівник був на лікарняному не включаються до розрахункового періоду так само як і суми лікарняних не включаються до нарахованої заробітної плати для розрахунку середньої.

Середня заробітна плата = ((2000*5)+500)/112=93,75 грн.

Лікарняні = 93,75*0,6*11=618,75 грн.

Матеріальна допомога до відпустки та відпустка у розрахунковому періоді. Приклад розрахунку лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – 5 днів відпрацьовано. Інші дні працівник був у відпустці. Відпускні 1000 грн. Заробітна плата за 5 днів складає 500 грн. Матеріальна допомога до відпустки 1300 грн.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього відпрацьовано 112 днів. Період, коли працівник був у відпустці не включається до розрахункового періоду так само, як і відпускні не включають до розрахунку середньої заробітної плати.

При цьому, згідно абз.2 пункту 9 Порядку №1266 у разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Щорічна або будь яка інша відпустка не відноситься до поважних причин, тому матеріальна допомога до відпустки повністю включається до розрахунку середньої заробітної плати незважаючи на те, що квітень відпрацьований не повністю.

Середня заробітна плата = ((2000*5)+500+1300)/122= 96,72 грн.

Лікарняні = 96,72 * 0,6 * 11 = 638,35 грн.

Разові виплати при повному невідпрацьованому місяці. Приклад розрахунку лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – Частину місяця працівник був у відпустці. Відпускні 1000 грн. Матеріальна допомога до відпустки 1300 грн. Іншу частину місяця працівник був на лікарняному. Лікарняні 200 грн. У квітні не відпрацьовано жодного робочого дня.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього відпрацьовано 107 днів. Оскільки у квітні робітник не відпрацював жодного робочого дня, разова виплата (матеріальна допомога до відпустки) повністю не включається до розрахунку середньої заробітної плати.

Середня заробітна плата = (2000*5)/107= 93,46 грн.

Лікарняні = 93,46*0,6*11= 616,84 грн.

Разові виплати при неповному відпрацьованому місяці. Розрахунок лікарняних

Працівник надав листок непрацездатності на 14 календарних днів. Кількість робочих днів, які припадають на період лікарняного 11. Страховий стаж працівника до п’яти років. Заробітна плата 2000 грн. Розрахунковий період – 6 місяців. З 01.03 по 31.08. У ці місяці відпрацьовано:

Березень – 21 день.

Квітень – Частину місяця працівник був у відпустці. Відпускні 1000 грн. Матеріальна допомога до відпустки 1300 грн. Частину місяця працівник був на лікарняному. Лікарняні 200 грн. Відпрацьовано у квітні 8 робочих днів. Заробітна плата за відпрацьовані дні 800 грн. Всього робочих днів у квітні 22.

Травень – 19 днів.

Червень – 22 дня.

Липень - 22 дня.

Серпень – 23 дня.

Всього відпрацьовано 115 днів. Оскільки у розрахунковому періоді є місяць, який відпрацьований не повністю, застосовуємо абз.2 пункту 9 Порядку №1266 та враховуємо матеріальну допомогу до відпустки пропорційно відпрацьованим дням.

Розраховуємо частину матеріальної допомоги, яка включається до розрахунку = 1300/22*8= 472,73 грн.

Середня заробітна плата = ((2000*5)+800+472,73)/115= 98,02 грн.

Лікарняні = 98,02*0,6*11= 646,93 грн.

Бухгалтерський та податковий облік лікарняних та відображення їх у звітності

Яким чином оподатковуються лікарняні податком на доходи фізичних осіб?

В цілях оподаткування лікарняні розглядаються як заробітна плата та до них застосовується ставка 15(17)% з урахуванням пункту 164.6 Податкового кодексу, тобто база оподаткування зменшується на суму утриманого єдиного соціального внеску.

Як нараховується на лікарняні єдиний соціальний внесок?

Сплата єдиного соціального внеску з лікарняних (так само, як і у випадку із заробітною платою) розділяється на дві частини. Одна сплачується за рахунок працівника, інша – за рахунок роботодавця.

Роботодавець утримує єдиний соціальний внесок з лікарняних за рахунок працівника за ставкою 2% (згідно пункту 12 статті 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI). Це стосується лікарняних які виплачуються як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду.

Роботодавець нараховує та сплачує за свій рахунок єдиний соціальний внесок за ставкою 33,3% (згідно абз.2 пункту 6 статті 8 Закону №2464). При цьому витрати по нарахування ЄСВ і на суму оплати перших п’яти днів і на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності несе роботодавець.

Чи підлягають суми лікарняних індексації?

Ні, не підлягають, оскільки при розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми лікарняних використовувалася вже проіндексована заробітна плата, нарахована за розрахунковий період. Згідно пункту 3 «Порядку проведення грошових доходів населення» затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності не відносяться до об’єктів індексації.

Відображення лікарняних у розрахунку за формою 1дф?

В цілях заповнення податкового розрахунку за формою 1 дф, лікарняні прирівнюються до звичайної заробітної плати, тому у звіті за формою 1дф відображаються під ознакою доходу «101».

Як у формі 1дф відображати лікарняні нараховані та виплачені в одному звітному періоді, але за минулі звітні періоди?

Мова йде про такий випадок. Працівник хворів з 20 березня по 15 квітня. Надав листок непрацездатності 16 квітня. Лікарняні йому нараховані та виплачені у наступний день виплати заробітної плати, нехай буде 1 травня. У формі 1дф за який квартал відображати ці лікарняні? У звіті за перший квартал, чи у звіті за другий квартал? Відповідь на це питання читайте у статті http://byhgalter.com/perexidni-vidpuskn ... formi-1df/ .

Яка сума лікарняних відноситься до витрат підприємства?

Оскільки лікарняні фактично відносяться до заробітної плати, платник податку на прибуток відносить до складу витрат суми лікарняних, які були виплачені працівнику за рахунок роботодавця, тобто оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. Також до витрат відносить єдиний соціальний внесок, нарахований підприємством як на лікарняні за перші п’ять днів так і на лікарняні за інші дні.

Чи відносяться лікарняні до витрат підприємця на загальній системі оподаткування?

Приватний підприємець на загальній системі оподаткування формує витрати так само, як і платник податку на прибуток, оскільки лікарняні фактично є заробітної платою.

Згідно ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», роздiлу 2 "Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами": в декретну відпустку йдуть на 30-му тижні вагітності. Раніше (на 28-му тижні) йдуть жінки при багатоплідній або складній вагітності.

 Щоб оформити цей вид державної допомоги, на основі медичної довідки треба звернутися в органи соціального захисту населення за місцем реєстрації і надати перелік необхідних документів.

 Тривалість відпустки залежить від складності пологів і кількості дітей, що з'явилися на світ. Якщо майбутня мати чекає на дитину і її пологи пройшли благополучно, тоді мамі надається відпустка в 70 календарних днів до пологів і 56 днів - після. На випадок, якщо вагітність багатоплідна або пологи були складними, то декрет буде складатися з 70 днів до пологів і 70 днів після.

 Майбутніх матусь також цікавлять питання з приводу роботи та оплати декрету. Можливо, будучи вагітною на ранніх термінах або безробітною, ви намагалися влаштуватися на роботу. Роботодавець не має права не надати вам роботу. Але на практиці, найчастіше, ніхто не хоче брати вагітну співробітницю до себе в колектив. Якщо вам відмовили, ви можете запросити офіційно завірену довідку від працедавця і опротестувати цю відмову в судовому порядку.

 На випадок, якщо ви офіційно працевлаштовані, вас не мають права навантажувати допоміжною роботою. Ви можете відмовитися від нічної роботи (чергувань), відряджень. Вам потрібно уважно поставитися до режиму і умов праці. Більш того, вагітній повинні замінити роботу на більш легку, не збавляючи зарплати. Допомога жінкам, офіційно працевлаштованим, призначається там, де вони працювали. Це оплата лікарняного листа з 30-го тижня вагітності і 56 календарних днів після пологів (ст. 51 Закону № 2240, п. 21 Порядку № 1266). Жінка, за законом, вважається непрацездатною. Тривалість декрету становить 126 днів, в ускладнених випадках -140 днів.

 Жінки, які втратили роботу через ліквідацію установи або організації, мають отримувати допомогу в розмірі 100% середньомісячного доходу. Претендують на цю допомогу всі вагітні, які стоять на обліку в консультації. Жінки, які перебувають на обліку біржі праці як безробітні, отримають допомогу в сумі розміру допомоги, яка оплачується в якості допомоги по безробіттю.

 Студентки та аспірантки претендують на допомогу в розмірі їх місячної стипендії. Жінки, які не працюють і жінки - приватні підприємці - на допомогу в сумі 25% розміру прожиткового мінімуму.

 По закінченню декрету жінці продовжують відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Спочатку держава виплачує допомогу по вагітності та пологах, потім після народження малюка ще призначають "Допомогу при народженні дитини" - це матеріальна допомога від держави для забезпечення дитини (ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», роздiл 3 "Допомога при народженні дитини").

Приклад

Працівник адміністративного персоналу частину поточного місяця відпрацював, а потім був у відпустці, яка закінчилась у наступному місяці.

Перед направленням працівника у відпустку йому було нараховано і перераховано на картковий рахунок суму відпускних за весь період відпустки і зарплату за поточний місяць. Зарплату наступного місяця було нараховано і перераховано на картковий рахунок працівника в наступному місяці.

Суми зарплати, відпускних, нарахувань та утримань за обидва місяці наведено в табл 2.

Таблиця 2. Суми зарплати, відпускних, нарахувань та утримань

№ з/п	Показник	Сума, грн.
1	2	3
Розмір установленого для підприємства єдиного внеску — 37%
Поточний місяць
1	Нарахована зарплата	2000
2	Усього сума відпускних, у тому числі:	3000
3	за поточний місяць	1200
4	за наступний місяць	1800
5	Усього сума зарплати і відпускних (2000 + 3000)	5000
6	Усього нараховано ЄСВ (5000 х 37%), у тому числі:	1850
7	на відпускні поточного місяця (1200 х 37%)	444
8	на відпускні наступного місяця (1800 х 37%)	666
9	на зарплату поточного місяця (2000 х 37%)	740
10	Усього утримано ЄСВ (5000 х 3,6%), у тому числі:	180
11	з відпускних та зарплати поточного місяця [(1200 + 2000) х 3,6%]	115,20
12	з відпускних наступного місяця (1800 х 3,6%)	64,80
13	Усього утримано ПДФО [(5000 – 180) х 15%], у тому числі:	723
14	з відпускних та зарплати поточного місяця [(1200 + 2000 – 115,20) х 15%]	462,72
15	з відпускних наступного місяця [(1800 – 64,80) х 15%]	260,28
16	Усього перераховано зарплати з відпускними на картковий рахунок працівника (5000 – 180 – 723)	4097
Наступний місяць
17	Нарахована зарплата	1500
18	Сума відпускних минулого місяця, яка припадає на цей місяць	1800
19	Усього зарплата і відпускні (1500 + 1800)	3300
20	Усього нараховано ЄСВ (3300 х 37%), у тому числі:	1221
21	на зарплату цього місяця (1500 х 37%)	555
22	Усього утримано ЄСВ (3300 х 3,6%), у тому числі:	118,80
23	із зарплати цього місяця (1500 х 3,6%)	54
24	Усього утримано ПДФО [(3300 – 118,80) х 15%], у тому числі:	477,18
25	із зарплати цього місяця [(1500 – 54) х 15%]	216,90
26	Перераховано зарплату на картковий рахунок працівника (1500 – 54 – 216,90)	1229,10

Бухгалтерський та податковий облік на підприємстві наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Бухгалтерський та податковий облік

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		Витрати
1	2	3	4	5	6
Поточний місяць
1	Нараховано за поточний місяць: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	2000	2000
2	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1200	1200
3	Нараховано за поточний місяць ЄСВ на: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	65 «Розрахунки за страхуванням»	740	740
4	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	65 «Розрахунки за страхуванням»	444	444
5	Утримано ЄСВ із зарплати та відпускних поточного місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	65 «Розрахунки за страхуванням»	115,20	—
6	Утримано ПДФО із зарплати та відпускних поточного місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	641 «Розрахунки за податками»	462,72	—
7	Перераховано зарплату поточного та відпускні поточного і наступного місяців на картковий рахунок працівника	661 «Розрахунки за заробітною платою»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	4097	—
8	Перераховано ЄСВ (1850 + 180)	65 «Розрахунки за страхуванням»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	2030	—
9	Перераховано ПДФО	641 «Розрахунки за податками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	723	—
Наступний місяць
10	Нараховано за цей місяць: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1500	1500
11	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	661 «Розрахунки за заробітною платою»	1800	1800
12	Нараховано за цей місяць ЄСВ на: зарплату	92 «Адміністративні витрати»	65 «Розрахунки за страхуванням»	555	555
13	відпускні	471 «Забезпечення виплат відпусток»	65 «Розрахунки за страхуванням»	666	666
14	Утримано ЄСВ із зарплати та відпускних цього місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	65 «Розрахунки за страхуванням»	118,80	—
15	Утримано ПДФО із зарплати та відпускних цього місяця	661 «Розрахунки за заробітною платою»	641 «Розрахунки за податками»	477,18	—
16	Перераховано зарплату цього місяця на картковий рахунок працівника	661 «Розрахунки за заробітною платою»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	1229,10	—
17	Перераховано ЄСВ (555 + 54)	65 «Розрахунки за страхуванням»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	609	—
18	Перераховано ПДФО	641 «Розрахунки за податками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	216,90	—