ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ З АНТИБІОТИКАМИ

ДИТЯЧІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

АНТИБІОТИКИ ТА ЇХ ХІМІЧНА ПРИРОДА

Антибіотики - низькомолекулярні продукти метаболізму мікроорганізмів (молекулярна маса не перевищує декількох тисяч дальтон), що пригнічують у малих концентраціях ріст інших мікроорганізмів.

Антибіотики - це природні продукти, чи утворені мікроорганізмами, чи напівсинтетичні речовини, отримані хімічною модифікацією природних антибіотиків чи інших продуктів метаболізму мікроорганізмів, у результаті мікробіологічної трансформації синтетичних з'єднань.

Говорячи про пригнічення антибіотиками здатності мікроорганізмів до розмноження, варто підкреслити, що вона може бути необоротною - тоді дія антибіотика називають бактерицидною. Якщо пригнічення росту мікроорганізму припиняється після видалення антибіотика із середовища, у цьому випадку антибіотик володіє бактеріостатичною дією.

В даний час виділено й описано більше 3 000 антибіотиків, причому для багатьох з них встановлена хімічна структура.

Всі антибіотики є твердими органічними речовинами. Це явище не цілком зрозуміле, тому що у твердому стані знаходяться звичайно високомолекулярні речовини чи сполуки, молекули яких містять кілька полярних груп. Як правило, антибіотики містять полярні групи, взаємодіючі з макромолекулами бактерій, що і приводить до пригнічення росту останніх. Можливо, саме тому низькомолекулярні антибіотики є твердими речовинами.

КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИБІОТИКІВ

Відомо кілька класифікацій антибіотиків, але жодна з них не є загальноприйнятою.

Антибіотики часто поєднують у групи відповідно до їхнього спектра дії: противірусні, антибактеріальні, протигрибкові, антипротозойні, протипухлинні

Антибактеріальні антибіотики можна розділити на групи відповідно до їхньої активності у відношенні грампозитивних і грамнегативних бактерій чи мікобактерій. Більшість антибіотиків діють на грампозитивні бактерії, через клітинну стінку яких вони легше проникають. Про такі антибіотики говорять, що вони мають вузький спектр дії.

Антибіотики пригнічують:

- синтез клітинної стінки мікроорганізму;

- синтез білка;

- реплікацію і транскрипцію;

- функціонування клітинної мембрани;

- синтез нуклеотидів.

Лікування інфекційних захворювань антибіотиками засновано на їхній здатності вибірково пригнічувати розмноження патогенних мікроорганізмів, не роблять токсичної дії на клітки макроорганізму. Ця властивість антибіотиків допомагає захисним силам організму боротися з хворобою.

Незважаючи на те, що виділена і синтезована величезна кількість антибіотиків, тільки деякі з них відповідають вимогам, пропонованим до лікарських препаратів.

Антибіотики повинні:

- бути активними у відношенні одного чи декількох патогенних мікроорганізмів;

- добре всмоктуватися і розподілятися в організмі, тобто досить довго зберігатися у вогнищі інфекції в концентраціях, що перевищують мінімальні пригнічуючі концентрації (МПК);

- бути нетоксичними і, по можливості, не виявляти негативні побічні дії. Серйозні побічні реакції допускаються лише в тому випадку, якщо антибіотик застосовується при дуже важких захворюваннях.

Антибіотики іноді призначають ще до появи клінічних ознак захворювання з метою попередження їх розвитку. Але при цьому не можна забувати, що безладне використання антибіотиків як профілактичних засобів може принести більше шкоди, чим користі, тому що виникають стійкі штами, побічні реакції і сенсибілізація хворих.

ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ АНТИБІОТИКІВ

Антибактеріальна активність антибіотиків виражається в одиницях дії (ОД), що відповідають визначеним ваговим частинам хімічно чистого кристалічного препарату, що встановлюється методом біологічної стандартизації.

У деяких антибіотиків (стрептоміцин, еритроміцин і ін.) одиниця дії відповідає 1 мкг хімічно чистого препарату у вигляді основи, кислоти чи солі.

Якщо такої відповідності немає, то при перерахуванні ОД антибіотиків у вагові співвідношення варто користатися даними, приведеними у відповідних приватних статтях ДФ Х видання.

Залежність між масою і одиницями дії деяких антибіотиків

Лікарська речовина

Одиниці дії (ОД), млн

Маса, г

Ампіцилін

Бензилпеніциліну натрієва сіль

Бензилпеніциліну новокаїнова сіль

Еритроміцин

Канаміцин

Мономіцин

Новобіоцин

Олететрин

Поліміксин

Тетрациклін

Феноксиметилпеніцилін

Фториміцин

Циклосерин Д

0,580

0,600

0,900

1,110

1,230

1,000

0,125

1,000

0,650

1,300

1,000

Наприклад, у рецепті прописано бензилпеніциліну натрію 200 000 ОД. У приватній фармакопейній статті №95 (ДФ Х вид. с. 126) зазначено в примітці, що 0,0005988 мг хімічно чистої натрієвої солі бензилпеніциліну відповідають 1 ОД. Отже, 200 000 ОД будуть відповідати (0,0005988 ´ 200 000) = 120 мг чи 0,12 г, а 100 000 ОД складуть 0,06 г.

ОСОБЛИВОСТІ АНТИБІОТИКІВ

При приготуванні лікарських форм з антибіотиками необхідно враховувати наступні їхні особливості:

- вони недостатньо стабільні, що обумовлене їхньою хімічною будовою, недостатнім ступенем чистоти, а також визначеними значеннями рН;

- у них порівняно короткий період напіврозпаду, що приводить до частого введення препарату (4-6 разів у добу) і утрудняє приготування лікарських форм продовженої дії;

- вони здатні вступати у взаємодію з допоміжними речовинами, що приводить до зниження їхньої активності;

- ускладнений процес одержання стерильних лікарських форм з антибіотиками в зв'язку з їх термолабільністю;

- тривале застосування антибіотиків приводить, як правило, до виникнення стійких штамів і до інших важких наслідків;

- з метою розширення спектра антимікробної дії антибіотиків, попередження розвитку авітамінозів і кандидомікозів їх призначають у сполученні з іншими препаратами (сульфаніламідами, вітамінами й ін.)

Таким чином, перераховані вище особливості вимагають розгляду питання створення лікарських форм з антибіотиками як важливу область фармацевтичної технології.

ВИМОГИ ДО ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ З АНТИБІОТИКАМИ

Антибіотики можуть бути прописані у вигляді наступних лікарських форм: очні краплі, краплі для носа, краплі для вуха, промивання, суспензії, очні і дерматологічні мазі, супозиторії, пігулки, таблетки й ін.

Які ж вимоги пред'являються лікарським формам з антибіотиками?

1. Приготування лікарських форм з антибіотиками повинне проводитися в асептичних умовах. Це зв'язано з тим, що знижується антибактеріальна активність антибіотиків під впливом мікроорганізмів і їхніх ферментів.

2. Вид лікарської форми повинний забезпечувати стабільність антибіотика як у процесі технології, так і при збереженні.

3. Лікарська форма повинна сприяти створенню необхідної концентрації антибіотика в крові макроорганізму при мінімальному дозуванні.

4. Технологія лікарських форм з антибіотиками повинна бути нескладною і недорогою.

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ З АНТИБІОТИКАМИ

Лікарські препарати, до складу яких входять антибіотики, представлені, як правило, ін'єкційними лікарськими формами (розчини водні і масляні, суспензії, емульсії), пероральними (мікстури, таблетки, капсули, пігулки), ректальними і вагінальними, а також лікарськими формами для місцевого застосування (розчини, очні краплі, краплі для вуха, краплі для носа, мазі, порошки).

Приготування рідких лікарських форм з антибіотиками проводять за загальними правилами, строго дотримуючи асептичних умов.

Як розчинник використовують очищену воду, етанол, гліцерин, рослинні олії. Крім того, для підвищення стабільності деяких антибіотиків застосовують буферні розчини.

Однією з важливих умов стабільності розчинів для ін'єкцій є дотримання визначених значень рН середовища. Так, наприклад, розчин пеніциліну, приготовлений на фосфатному буфері чи на 0,9% розчині натрію хлориду, має рН 6,2-7,0 і стабільний протягом 1 року. Слід зазначити, що в екстемпоральній рецептурі зустрічаються прописи, що передбачають приготування розчинів пеніциліну на 5,2% розчині глюкози чи 0,25 - 0,5% розчині новокаїну.

Відомо, що розчини новокаїну і глюкози зі стабілізаторами, що мають рН середовища, рівну відповідно 3,8-4,5 і 3,0-4,0 сприяють інактивації пеніциліну при 25- 30⁰ С. На підставі вищевикладений пеніцилін рекомендовано розчиняти у свіжоприготовлених розчинах безпосередньо перед застосуванням.

Більш стабільними в порівнянні з водними розчинами пеніциліну є масляні суспензії, призначені для внутрім'язових ін'єкцій.

У тих випадках, коли неможливо ввести пеніцилін парентерально, його призначають у виді мікстури, капсул, пігулок. Оскільки в кислому середовищі шлунка частина його інактивується, дозу пеніциліну збільшують у п'ять разів у порівнянні з внутрім'язовим введенням. Це необхідно для створення в крові необхідної концентрації.

Відомо, що парентеральний шлях введення антибіотиків має цілий ряд недоліків, також як і пероральний.

Тому для практичної медицини призначення антибіотиків у виді супозиторіїв має велике значення.

Встановлено, що натрієва сіль бензилпеніциліну, введена у виді супозиторіїв на основі олії какао, швидко всмоктується і виявляється в крові в досить високих концентраціях.

Швидкість всмоктування антибіотиків залежить від природи основи. Наприклад, у присутності натрію лаурилсульфату (ПАР) процес всмоктування значно зростає. Останнім часом у якості супозиторних основ запропоновано використовувати гідровані рослинні олії.

У виді супозиторіїв часто прописують пеніцилін, левоміцетин, стрептоміцин і ін. антибіотики, що вводять в основу у вигляді тонкого порошку.

Найбільш розповсюдженою лікарською формою, до складу, якої входять антибіотики, є очні краплі, трохи рідше зустрічаються примочки і промивання.

Rp.: Benzylpenіcіllіnі-natrіі 200 000 ОД

Sol. Natrіі chlorіdі іsotonіcae 10 ml

Mіsce. Da.

Sіgna. По 2 краплі в кожне око.

Печатка лікаря Підпис лікаря

Даний лікарський препарат - очні краплі, що представляють собою розчин натрієвої солі бензилпеніциліну в 0,9% розчині натрію хлориду. Приготування проводять в асептичних умовах. У склянку для відпустки відмірюють 10мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду і розчиняють 0,12г натрієвої солі бензилпеніциліну. Перевіряють відсутність домішок. Склянку закупорюють гумовою пробкою й алюмінієвим ковпачком під закатку. Оформляють до відпуску етикетками: "Очні краплі", "Приготовлено асептично", "Зберігати в прохолодному місці".

Посуд для приготування стерилізують в біксах

Відмірювання води

Розчинення лікарської термостабільної речовини

Фільтрування через фільтр і вату

Закупорка очних крапель

Перевірка прозорості на установці УК-2

Стерилізація розчину термостабільних речовин

Антибіотики є термолабільними речовинами (за виключенням левоміцетину). Їх додають до простерилізованого розчину в останню чергу, відкривши в асептичних умовах флакон із простерилізованим розчином термостійких речовин. Після додавання лікарських речовин розчин при необхідності фільтрують, а потім закатують.

Далі наведено послідовність додавання речовин (на прикладі адреналіну гідрохлориду – антибіотики додають аналогічно)

Проведення хімічного аналізу

Рефрактометричне визначення кількісного вмісту діючих речовин

Оформлення до відпуску

ППК

Дата № рецепта

Sol. Natrіі chlorіdі 0,9% sterіle 10 ml

Benzylpenіcіllіnі-natrіі 0,12 (100 000 ОД=0,06)

Addіta aseptіce

Приготував

Перевірив

В офтальмологічній практиці широко використовуються 0,02-0,03% водні розчини левоміцетину, що зберігають свою активність протягом 2 років. Ці очні краплі з метою їх ізотонування і поліпшення розчинності левоміцетину рекомендується готувати на борному буфері або в сполученні з глюкозою, рибофлавіном і кислотою аскорбіновою.

Rp.: Laevomycetіnі 0,025

Natrіі tetraboratіs 0,02

Acіdі borіcі 0,11

Natrіі chlorіdі 0,02

Aguae purіfіcatae ad 10 ml

Mіsce. Da. Sіgna. По 2 краплі в кожне око.

Печатка лікаря Підпис лікаря

Даний лікарський препарат - очні краплі, що представляють собою розчин левоміцетину в борному буфері. Очні краплі готують в асептичних умовах. Спочатку готують борний буфер, а потім у ньому розчиняють левоміцетин. Оскільки він не є термолабільним, очні краплі стерилізують при 100⁰ С - 30 хв. Приймаючи до уваги той факт, що левоміцетин виписаний у кількості, що не зважується, очні краплі готують у подвійному об’ємі.

ППК

Дата № рецепта

Aguae purіfіcatae 20 ml

Natrіі chlorіdі 0,04

Natrіі tetraboratіs 0,04

Acіdі borіcі 0,22

Laevomycetіnі 0,05

Sterіlіs

Приготував підпис

Перевірив підпис

У медичній практиці знайшли застосування спиртові розчини левоміцетину, граміцидину, інших антибіотиків.

Rp.: Laevomycetіnі 3,0

Spіrіtus aethylіcі 70% 50 ml

Mіsce. Da. Sіgna.Протирати шкіру обличчя.

Печатка лікаря Підпис лікаря

Даний лікарський препарат - спиртовий розчин для зовнішнього застосування, до складу якого входить левоміцетин. У склянку для відпуску поміщаємо 50мл 70% етанолу. Підігріваємо його до 40-50⁰ С і розчиняємо 3,0 левоміцетину. Закупорюємо. Оформляємо до відпуску сигнатурою й етикеткою "Зберігати в прохолодному і темному місці".

Rp.: Gramіcіdіnі 2% 2,0 ml

Spіrіtus aethylіcі 70% 100 ml

Mіsce. Da. Sіgna. Для змочування пов'язок.

Печатка лікаря Підпис лікаря

В асептичних умовах розкривають ампулу з розчином граміцидину, що додають до 100 мл 70% етанолу, заздалегідь відміряним у склянку для відпуску. Оформляють аналогічно попередньому препарату.

Лікарськими формами, що забезпечують більш тривалу дію антибіотиків, є мазі і присипки.

Для приготування мазей з антибіотиками використовують, як правило, ланоліно-вазелінову основу, що представляє собою сплав 4 частин ланоліну безводного і 6 частин вазеліну.

Крім того, мазі з антибіотиками готують на емульсійних основах типу О/В і В/О.

Включення жирів у мазі з антибіотиками небажане, тому що наявність перекісних з'єднань у їхній структурі може бути причиною руйнування антибіотиків.

Усі види основ для мазей з антибіотиками використовують тільки стерильними. Їх розливають у баночки звичайно по 10 грамів і зберігають у холодильнику.

Якщо концентрація натрієвої солі бензилпеніциліну не зазначена, то готують мазь з розрахунку 5 000 ОД зазначеного антибіотика в 1,0 мазі.

Rp.: Benzylpenіcіllіnі-natrіі 50 000 ОД

Lanolіnі anhydrіcі 4,0

Vaselіnі pro oculі 6,0

Mіsce, ut fіat unguentum

Sіgna. Закладати за нижню повіку правого ока.

Печатка лікаря Підпис лікаря

Натрієву сіль бензилпеніциліну вводять у мазь тільки по типу суспензії, тому що у водному розчині вона швидко інактивується.

Приготування мазі проводять в асептичних умовах. У стерильну ступку, злегка підігріту, поміщають 0,03 натрієвої солі бензилпеніциліну і розтирають з невеликою кількістю основи, поступово додаючи всю основу. Змішують до однорідності і поміщають у стерильну баночку з накручуюся кришкою з прокладкою. Оформляють до відпуску етикетками: "Очна мазь", "Приготовлено асептично", "Зберігати в прохолодному і темному місці".

ППК

Дата № рецепта

Benzylpenіcіllіnі-natrіі sterіle 0,03 (100 000 ОД=0,06)

Basіs (6:4) sterіle 10,0

Addіta aseptіce

Приготував підпис

Перевірив підпис

Порошки з антибіотиками призначаються, як правило, для зовнішнього застосування. В основному в аптеках готують складні порошки, що містять антибіотики, сульфаніламіди й ін. лікарські речовини, що знайшли застосування в хірургічній, дерматологічній і стоматологічній практиці.

Rp.: Ephedrіnі hydrochlorіdі 0,05

Streptocіdі

Norsulfazolі по 1,5

Benzylpenіcіllіnі-natrіі 250 000 ОД

Mіsce, ut fіat pulvіs

Da. Sіgna. Вдихати при грипі через ніс.

Печатка лікаря Підпис лікаря

Печатка для рецептів

Даний лікарський препарат - складний не дозований порошок для зовнішнього застосування (нюхальний порошок), до складу якого входять речовини списку Б: одурманююча - ефедрину гідрохлорид, два сульфаніламідних препарати й антибіотик.

Такі порошки готують за правилами приготування складних порошків: В асептичних умовах у стерильній ступці подрібнюють стрептоцид з 8-ма краплями 95% етилового спирту, відсипають частина на капсулу, поміщають у ступку ефедрину гідрохлорид (отриманий за вимогою), додають раніше відсипаний стрептоцид і відважений норсульфазол, добре перемішують (ступінь подрібнення 0,2 мм, сито №32). Термостабільну суміш речовин стерилізують сухим жаром при 150⁰ С в продовж години, насипавши тонким шаром у чашку Петрі. Потім висипають у стерильну ступку й в асептичних умовах додають антибіотик.

Видав Ephedrіnі hydrochlorіdі 0,05

Дата Підпис

Одержав Ephedrіnі hydrochlorіdі 0,05

Дата Підпис

ППК

Дата №рецепта

Streptocіdі 1,5

Ephedrіnі hydrochlorіdі 0,05

Norsulfazolі 1,5

Sterіlіs

Benzylpenіcіllіnі-natrіі sterіle 0,15 (100 000 ОД=0,06)

Addіta aseptіce

Приготував підпис

Перевірив підпис

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що обов'язковою умовою приготування лікарських форм з антибіотиками є дотримання правил асептики.

Введення антибіотиків у мазі, супозиторії здійснюється, як правило, по типі суспензії.

Порушення приведених вище правил приготування лікарських форм з антибіотиками приводить до часткової чи повної інактивації останніх.

Загальні вказівки до приготування лікарських форм
з антибіотиками в аптеці

1. Приготування лікарських форм з антибіотиками повинно проводитись в асептичних умовах. Це пов’язано з тим, що антибактеріальна активність їх знижується під впливом мікроорганізмів та їх ферментів.

2. Вид лікарської форми повинен забезпечувати стабільність антибіотика, тобто залишати незмінною точну концентрацію лікарських речовин та їх терапевтичну дію, як у процесі технології, так і при зберіганні.

3. Лікарська форма повинна забезпечувати необхідну концентрацію антибіотика в макроорганізмі при його мінімальній кількості.

4. Антибактеріальна активність антибіотиків виражається в одиницях дії (ОД) (таблиця1), відповідаючим певним ваговим частинам хімічно чистого кристалічного препарату, що визначається методом біологічної стандартизації. При перерахунку ОД антибіотиків у вагові співвідношення слід користуватися даними, наведеними у відповідних власних статтях ДФ, в яких указана залежність між масою та одиницями дії антибіотиків (Додаток 3).

5. Порошки з антибіотиками готуються за загальними правилами приготування складних порошків. Лікарські речовини, що входять до складу порошків, за винятком антибіотиків, попередньо стерилізують і охолоджують.

6. Супозиторії з антибіотиками готуються за загальними правилами.

7. Мазі з антибіотиками готуються на стерильній основі – сплаві 4 частин ланоліну безводного і 6 частин вазеліну (сорту для очних мазей). Мазі з антибіотиками готують за типом суспензій, тому що в водному розчині антибіотики швидко інактивуються.

8. Маркірування.

Лікарські форми з антибіотика оформляють відповідними загальними етикетками. На етикетці повинні бути попереджувальні написи “Приготовлено асептично”, “Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці”, “Берегти від дітей”.

На етикетці обов’язково повинні бути такі позначення:

Ø назва виробничого об’єднання

Ø аптека № ___

Ø Гр. _________ (прізвище хворого)

Ø № рецепту (або серії)

Ø докладний спосіб застосування

Ø дата

Ø ціна

9. Зберігання лікарських форм з антибіотиками. Лікарські форми з антибіотиками зберігають у захищеному від світла місці в холодильнику (2-8°С).

Терміни придатності очних крапель та мазей зазначені в НТД

Порошки

1. Rp.: Benzylpenicillini-natrii 300000 ЕД

Streptocidi 3,0

M. D. S. Вдихати при грипі.

Технологія

В ступці подрібнюють 3,0 стрептоциду (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5, з 15 краплями 95% спирту етилового. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,18 бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи відібраний стрептоцид. Змішують, перевіряють однорідність та переносять у скляний флакон, Закупорюють та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Бензилпеніциліну-натрію

1 млн ОД ‑ 0,6

300000 ОД ‑ х х = 0,18

Спирту етилового 95%

для подрібнення стрептоциду

1,0 ‑ 5 крап.

3,0 – х х = 15 крап.

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Streptocidi sterile 3,0

Benzylpenicillini-natrii 0,18 (1 млн ОД = 0,6)

m = 3,18

Addita aseptice

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Етикетки: “Порошки”, “Виготовлено асептично”, “Берегти від дітей”.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

2. Rp.: Benzylpenicillini-natrii 200000 ЕД

Norsulfazoli 2,0

M. D. S. Вдихати при грипі.

Технологія

В ступці подрібнюють 2,0 норсульфазолу (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,12 бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи відібраний норсульфазол. Змішують, перевіряють однорідність та переносять у скляний флакон. Закупорюють, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Бензілпеніциліну-натрію

1 млн ОД ‑ 0,6

200000 ОД ‑ х х = 0,12

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Norsulfazoli sterile 2,0

Benzylpenicillini-natrii 0,12 (1 млн ОД = 0,6)

m = 2,12

Addita aseptice

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Етикетки: “Порошки”, “Виготовлено асептично”, “Берегти від дітей”.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

3. Rp.: Benzylpenicillini-natrii 300000 ЕД

Streptocidi

Norsulfazoli ana 1,5

M. D. S. Вдихати при грипі.

Технологія

В ступці подрібнюють 1,5 стрептоциду (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5, з 8 краплями 95% спирту етилового. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,18 бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи залишок стептоциду та 1,5 норсульфазолу (попередньо простерилізованого). Змішують, перевіряють однорідність та переносять у скляний флакон. Закупорюють, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Бензилпеніциліну-натрію

1 млн ОД ‑ 0,6

300000 ОД ‑ х х = 0,18

Спирту етилового 95% для
подрібнення стрептоциду

1,0 ‑ 5 крап.

1,5 ‑ х х = 8 крап.

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Streptocidi sterile 1,5

Benzylpenicillini-natrii 0,18
(1 млн ОД = 0,6)

Norsulfazoli sterile 1,5

m = 3,18

Addita aseptice

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Етикетки: “Порошки”, “Виготовлено асептично”, “Берегти від дітей”.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Мазі

1. Rp.: Benzylpenicillini-natrii 200000 ЕД 10,0

Basis 15,0

M. D. S. Закладати за повіку.

Технологія

Відважують на ВР-1 0,12 бензилпеніциліну-натрію у ступку, додають частку підігрітої до 40 ºС стерильної мазевої основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну мазеву баночку. Закупорюють, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Бензилпеніциліну-натрію

1 млн ОД ‑0,6

0,2 млн ОД – х х = 0,15

ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Benzylpenicillini-natrii 0,12

Basis sterile (6:4) 15,0

m = 15,0

Addita aseptice
Приготував
Перевірив

Оформлення до відпуску. Етикетки: “Очна мазь”, “Приготовано асептично”, “Зберігати у прохолодному, захищеному від світла місці”, “Берегти від дітей”.

Застосування. Антибактеріальний засіб.

2. Rp.: Ung. Laevomycetini 1% 10,0

D. S. Змащувати краї повік 2 рази на день.

Технологія

Відважують на ВР-1 0,1 левоміцетину, додають частку підігрітої до 40 ºС стерильної мазевої основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну мазеву баночку. Закупорюють, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Левоміцетину

1,0 – 100,0

х – 10,0 х = 0,1

ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Laevomycetini 0,1

Basis sterile (6:4) 10,0

m = 10,0

Addita aseptice
Приготував
Перевірив

Застосування. Антибактеріальний засіб.

3. Rp.: Ung. Tetracyclini 1% 10,0

D. S. Змащувати краї повік 2 рази на день.

Технологія

Відважують на ВР-1 0,1 тетрацикліну, додають частку підігрітої до 40 ºС стерильної мазевої основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну мазеву баночку. Закупорюють, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Тетрацикліну

1,0 – 100,0

х – 10,0 х = 0,1

ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Tetracyclini 0,1

Basis sterile (6:4) 10,0

m = 10,0

Addita aseptice
Приготував
Перевірив

Застосування. Антибактеріальний засіб.

Супозиторії

1. Rp.: Laevomycetini 0,2

Olei Cacao 2,0

Misce, ut fiat suppositorium.

D. t. d. N. 10.

S. По одній свічці 2 рази на день.

Технологія

В ступці подрібнюють 2,0 левоміцетину, відваженого на ВР-5. Додають приблизно 1,0 масла какао (із відважених на ВР-20 20,0 масла какао) ретельно диспергують, поступово додаючи залишок основи. Масу перевіряють на однорідність, зважують, роблять з неї брусок, розділяють його на 10 частин, формують ректальні супозиторії та загортають у вощані капсули. Готові свічки складають у коробку, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Левоміцетину 0,2 х 10 = 2,0

Масла какао 2,0 х 10 = 20,0

Маса 1 дози 0,2 + 2,0 = 2,2

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Laevomycetini 2,0

Olei Cacao 20,0

Massae suppositoriorum 22,0

2,2 № 10

Addita aseptice

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Етикетки: “Зовнішнє”, “Зберігати у прохолодному місці”, ”Виготовлено асептично”, “Берегти від дітей”.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

ВРД левоміцетину 1,0

ВДД левоміцетину 4,0

2. Rp.: Laevomycetini 0,25

Extracti Belladonnae 0,015

Methyluracili 0,2

Olei Cacao 1,5

Misce, ut fiat suppositorium.

D. t. d. N. 10.

S. По одній свічці 2 рази на день.

Технологія

В ступці подрібнюють 2,5 левоміцетину, відваженого на ВР-5. Додають 2,0 метилурацилу, ретельно диспергують, додають 6 крапель розчину густого екстракту красавки (1:2), змішують. Додають приблизно 2,0 масла какао (із відважених на ВР-20 15,0 масла какао) ретельно диспергують, поступово додаючи залишок основи. Масу перевіряють на однорідність та зважують. Роблять з неї брусок, розділяють його на 10 частин, формують ректальні супозиторії та загортають у вощані капсули. Готові свічки складають у коробку, заповнюють лицьовий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Левоміцетину 0,25 х 10 = 2,5

Екстракту красавки (густого)

0,015 х 10 = 0,15

Розчину густого екстракту красавки (1:2)

0,1 – 4 крап.

0,15 ‑ х х=6 крап.

Метилурацилу 0,2 х 10 = 2,0

Масла какао 1,5 х 10 = 15,0

Маса 1 дози 0,25 + 0,015 + 0,2 + 1,5 = 1,96

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Laevomycetini 2,5

Methyluracili 2,0

Extracti Belladonae soluti (1:2)

gtts. VI (0,1 –4 крап.)

Olei Cacao 15,0

Massae suppositoriorum 19,65

1,96 № 10

Addita aseptice

Приготував

Перевірив

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

ВРД екстракту беладонни густого 0,05

ВДД екстракту беладонни густого 0,15

ВРД левоміцетину 1,0

ВДД левоміцетину 4,0

ДИТЯЧІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

Дитячі лікарські форми – це специфічна група ліків, що вимагає особливих умов готування, найсуворішого дотримання асептики, технологічної дисципліни, повної відповідальності за готування, контроль якості й оформлення до відпустки лікарських препаратів.

• Дитячі лікарські препарати – це такі препарати, які дозволені для використання в дитячій практиці у відповідних віку дитині дозах, у лікарських формах, які забезпечують терапевтичний ефект і зручність застосування

• В даний час відома така класифікація періодів дитячого віку:

• немовлята (перші 4 тижні життя)

• - грудний вік (від 1 до 12 місяців)

• - ранній дитячий вік (від одного до 3-х років)

• - дошкільний вік (від трьох до семи років)

• - шкільний вік (від семи до вісімнадцяти років).

Основні вимоги:

• Висока терапевтична ефективність і висока біодоступність

• Стерильність (для новонароджених);

• Стабільность;

• Апірогенність (для новонароджених);

• Відсутність алергізуючої дії;

• Нетоксичність.

• Мікробіологічна чистота

• Зручність застосування

• Приємні органолептичні властивості

• Малокомпонентність

• повинні забезпечувати позитивний психіко - фізіологічний вплив на дитину (вид лікарської форми, колір, смак, ефект, запах) – бажано не використовувати ін’єкцій;

Препарати, що дозволяються приймати в дитячій практиці, не повинні містити речовин, які впливають на ріст чи розвиток тканин, понижують імунітет, є токсичними, не містити консервантів і барвників. Наприклад, тетрацикліни порушують зубну емаль у дітей, впливають на ріст кісток; стрептоміцин і гентаміцин можуть викликати ото токсичність. Дітям до 1 року заборонено приймати ліки з вмістом спирту.

При призначенні лікарських засобів дітям необхідно дотримуватися наспупних рекомендацій:

• Призначити тільки розраховані дози ліків у відповідності до віку, ваги тіла.

• Проводити попередню пробу на переносимість і чуттєвість до призначеного препарату (можливо на матері дитини).

• Враховувати функціональний стан життєво важливих органів організму.

• Антибіотики і сульфаніламіди призначити відповідно до етіології, властивостей мікроорганізмів, не призначати ті препарати, які часто викликають побічну дію; призначити бажано після попереднього тесту на алергію та чуттєвість до відповідних груп а/б (дослідження можливо і на матері)

• Не допускати підсиленої лікарської терапії при легких формах хвороби, використовувати ліки короткими курсами.

• Не використовувати одночасно ліки з однаковим механізмом дії.

Особливості прописування лікарських форм для дітей

• Лікарські препарати для дітей виписуються на окремих бланках рецептів з позначкою „для немовлят” і вказівкою точного віку і маси дитини.

• При прийманні рецепту необхідно перевіряти дози отруйних і сильнодіючих речовин, а також сумісність прописаних інгредієнтів, враховувати раціональність поєднання антибіотиків, сульфаніламідів та інших лікарських речовин.

• Дози отруйних і сильнодіючих речовин, прописаних в супозиторіях і клізмах, зрівнюють з дозами для перорального приймання.

Дозування дитячих лікарських форм здійснюється з урахуванням ряду факторів, до яких належать:

• фармакокінетика і фармакодинаміка лікарських препаратів;

• вік і маса дитини;

• характер і важкість захворювання;

• стан печінки, нирок, серця;

• індивідуальну чутливість дитини;

• побутові умови життя дитини, особливості харчування;

• кліматичні і географічні умови фактори

• лікарський анамнез (чи лікувати дитину або матір цим лікарським засобом чи були ускладнення, алергічні прояви, тощо)

Для визначення доз лікарських препаратів в педіатрії ще здавна використовували два методи:

• Емпіричний – необхідну дозу препарату вираховували для дітей різних вікових груп на основі того ефекту, який спостерігався від введення препарату в тій чи іншій дозі.

• Метод, оснований на виборі доз, які визначали з допомогою коефіцієнтів чи спеціальних формул.

• Емпіричний, коли дозу препарату для дітей зменшують від дози дорослого відповідно до віку. Не є досить точним, так як діти одного віку мають різну вагу тіла, умови проживання, харчування і т.д.

• У відповідності до цього метода дітям призначають:

до 1 року – 1/24 та 1/12 від дози дорослого;від 1 року до 2 років – 1/12;від 2 років до 4 років – 1/6;від 4 років до 6 років – 1/4;від 6 років до 7 років – 1/3;від 7 років до 14 років – 1/2;від 14 років до 18 років – 3/4;

Для обрахунку дози лікарського препарату можна застосувати формули:

• Дитяча доза =доза дорослого • маса тіла дитини

• Дитяча доза = доза дорослого • вік дитини у роках

Вік дитини у роках + 12

• Для обрахунку дози седативних і наркотичних засобів:

Дитяча доза = Б (4 • а)+ 20 ,

100

де Б – доза для дорослого,

а – вік дитини в роках.

Структура прописів екстемпоральної рецептури дитячих лікарських форм :

• ін’єкційні р-ни – 5 %

• рідкі лікарські форми для внутрішнього використання – 17%,

• рідкі лікарські форми для зовнішнього використання - 28%,

• порошки, присипки – 40%

• м'які лікарські форми – 10%.

Всі лікарські форми для дітей готують за загальними правилами приготування, але з дотриманням умов аптеки. Обов’язкова умова для ЛФ для дітей до 1 року – стерильність (мікстури для зовнішнього, внутрішнього використання, олії) або асептичність виготовлення (мазі, супозиторії, порошки). Всі ліки до стерилізації пробують на смак.

Порошки готують за загальними правилами з наступною їх стерилізацією в повітряних стерилізаторах при t = 180°C – 1 година і зберігають 15 діб. Термолабільні речовини додають в асептичних умовах.

Мікстури готують у відповідності до наказу № 197 “Інструкція по приготуванні РЛФ в аптеках”. Стерилізують при t = 120°C – 8 хвилин. Не використовують консерванти і стабілізатори. Для корекції смаку додають фруктові сиропи, лимону кислоту. Не дозволяють фасовку ДЛФ більше 100 мл за рецептами. Розчин 0,02 % димедролу фасовка не більше 10 мл. Розчини для зовнішнього застосування – аналогічно як і мікстури. Фасовка за індивідуальними рецептами не більше 30 мл.
Олії для дітей, а саме персикову, оливкову, соняшникову, вазелінову стерилізують у флаконах для кровозамінників, що закупорені гумовими корками при t = 180° C – 30 хвилин. Переважна більшість цих лікарських форм зберігається протягом 30 діб.

Технологічний процес приготування дитячих мікстур для немовлят складається з наступних стадій:

• Підготовка асептичного блоку й організація роботи в асептичних умовах.

•

• Підготовка посуду і допоміжних матеріалів.

• Підготовка розчинників і лікарських речовин.

• Розчинення лікарських речовин.

• Контроль якості розчинів.

• Проціджування розчинів з наповненням флаконів, перевірка на відсутність механічних включень.

• Укупорка, перевірка герметичності, підготовка до стерилізації (маркірування).

• Стерилізація.

• Контроль якості й оформлення лікарських препаратів до відпустки.

Мікстури готують масооб'ємним методом, при якому лікарська речовина береться по масі, а розчинник додають до одержання потрібного об’єму розчину. При необхідності можна використати стерильні розчини-концентрати.

Rp.: Phenobarbitali 0,1

Solutionis Natrii bromidi 3% 100 ml

Misce. Da. Signa. По 1 чайній ложці 3 рази на день при тетанії

(дитині 3 тижнів)

ВРД фенобарбіталу=0,005

ВДД фенобарбіталу=0,01

Посуд стерильний в біксах

Відважування фенобарбіталу

Розчинення фенобарбіталу

Проціджування мікстури

Бюреткова система

Додавання розчинів-концентратів

Установка УК-2

Перевірка на прозорість

Укупорка під обкатку

Стерилізація в автоклаві

Оформлення до відпуску

Rp.: Sol. Glucosi 10% - 100 ml

Acidi glutaminici 1,0

M.D.S. По 1 чайній ложці 3 рази на день при епілепсії

(дитині 11 місяців)

ППК (з.б.)

Глюкози: 10,0

Кислоти глютамінової 1,0

сух. речовин > 3%, враховуємо КЗО

води свіжепрокип’яченої очищеної:100 – (10х0,64+1х0,62) = 93 мл.

ППК (л.б.)

Дата N р.

Aquae purificatae 93 ml.

Acidi glutaminici 1,0

Glucosi 10,0

V=100ml

Sterilis

Приготував

Перевірив

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. –Харків: РВП “Оригінал”, 1995.- 600с.

2. А.И. Тихонов, Т.Г. Ярных, А.П. Гудзенко и др. Учебное пособие по аптечной технологии лекарств /Под. ред. акад. А.И. Тихонова. –Х.: Основа, 1998. –336с.

3. Наказ МОЗ Украйни від 30.06.94 № 117 “Про порядок виписування рецептів та відписку лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек”. –К., 1994. –30с.

4. Муравьев И.А. Технология лекарств: В 2-х т.- 3-е изд. –М.: Медицина, 1980. –Т.І. –С.298-301, 304-305.

5. Технология лекарственных форм: Учебник в 2-х Т. Том 1 / Т.С. Кондратьева, Л.А. Иванова, Ю.И. Зеликсон и др.:, Под ред. Т.С. Кондратьевой. –М.: Медицина, 1991. -496с.

6. Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговец Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. – Х.: Прапор, 1995. – 303с.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм / Под ред. Т.С. Кондратьевой. –М.: Медицина, 1986. –288с.

8. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Підручник для слухачів інститутів, факультетів підвищення кваліфіквції фахівців фармації: У 2-т. / І.М. Перцев, І.А. Зупанець, Л.Д. Шевченко та ін.; За ред. І.М. Перцева, І.А. Зупанця. –Х.: Вид-во УкрФА, 1999. –Т.1. –464с.

9. Муравьев И.А., Козьмин В.Д., Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных средств. –М.: Медицина, 1978. –240с.

10. Максимович Я.Б., Гайденко А.И. Прописывание, несовместимость и побочное действие лекарственных средств. – 3-е изд. –К.: Здоров’я, 1987.-144с.

11. Пособие по затруднительным случаям приготовления лекарств в аптеках / Под ред. О.И. Беловой.- 2-е изд.- Медицина, 1975.-136с.

12. Справочник фармацевта / Под ред. А.И. Тенцовой. –2-е изд.- М: Медицина, 1981. –С.150-174.

13. Карпенко Г.Н., Туркевич Н.М. Антагонизм лекарственных веществ и их несовместимые сочетания. –Киев: Госменздрав УССР, 1958.-С. 11-244.

14. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтический справочник. –8-е изд., перераб. и доп. –К.: : Здоров’я, 1998. -888с.

15. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2-х томах. Т.2. –Изд. 13-е новое. –Х..: Торсинг, 1997. –592с.