08 Міжнародне патентне право
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) і міжнародне співробітництво в сфері охорони промислової власності. Задачі і мета ВОІВ. Органи ВОІВ. Членство ВОІВ.
Міжнародна система охорони інтелектуальної власності спрямована на формування єдиних підходів до забезпечення прав інтелектуальної власності. Комплекс заходів щодо міжнародного співробітництва координує Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), що є однією з 16-ти спеціалізованих організацій в Організації Об'єднаних Націй.
ВОІВ у її сучасному вигляді було започатковано у 1883 і ,1886 роках, коли були прийняті, відповідно Паризька конвенція по охороні промислової власності і Бернська конвенція по охороні літературних і художніх творів. Кожна з цих Конвенцій передбачала створення секретаріату - Міжнародного бюро. У 1893 році обидва Бюро були об'єднані.
ВОІВ була заснована Конвенцією, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, яка була підписана в Стокгольмі 14 липня 1967 році. Конвенція набрала чинності у 1970 році.
Конвенція визначає об'єкти інтелектуальної власності, права на які мають охоронятись державами- учасницями. Відповідно до статті 2 Конвенції, під інтелектуальною власністю розуміються авторські права і права на винаходи у всіх сферах людської діяльності, наукові відкриття, промислові зразки, знаки для товарів, знаки обслуговування, комерційні найменування і комерційні позначення, захист від недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, що відносяться до
лекгуальної діяльності у виробничій, науковій і ржній сферах.
На 24 жовтня 2005 року 182 держава беруть сть у Конвенції.
Україна є учасницею Конвенції з 26 квітня 1970 як одна з держав членів Організації Об'єднаних
цій.
Основними цілями ВОІВ є:
- сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі, шляхом співробітництва між державами і, у відповідних випадках, у взаємодії із будь-якою іншою міжнародною організацією;
- забезпечення адміністративного співробітництва між Союзами в сфері охорони інтелектуальної власності, тобто Союзами, створеними в рамках Паризької і Бернської конвенцій, а також у рамках інших договорів, що адмініструє ВОІВ.
З метою сприяння охороні інтелектуальної власності, в усьому світі ВОІВ заохочує розробку і прийняття нових міжнародних договорів, направлених на уніфікацію національних законодавств у сфері охорони інтелектуальної власності; надає технічну допомогу країнам, що розвиваються; збирає і поширює інформацію; забезпечує роботу служб, що полегшують одержання охорони винаходів, знаків для товарів і послуг і промислових зразків; сприяє розвитку інших видів адміністративного співробітництва між державами- членами.
Що стосується адміністративного співробітництва між Союзами, те ВОІВ централізує адміністративне керування Союзами і Міжнародним бюро в Женеві, що є секретаріатом ВОИС і здійснює контроль за такими адміністративним керуванням через свої різні органи.
ВОІВ виконує адміністративні функції наступних Союзів або договорів в області промислової власності:
ВОИС виконує адміністративні функції наступних Союзів або договорів в області промислової власності:
- Паризький союз по охороні промислової власності;
- Мадридська угода про припинення помилкових або вказівок, що вводять в оману, походження на товарах;
- Мадридський союз по міжнародній реєстрації знаків;
- Гаазький союз по міжнародному депонуванню промислових зразків;
- Ніццький союз по міжнародній класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків;
- Лісабонський союз по охороні найменувань місць походження і їхньої міжнародної реєстрації;
- Локарнський союз, що засновує міжнародну класифікацію промислових зразків;
- Союз РСТ (Договір про патентну кооперацію);
- Союз МПК (міжнародна патентна класифікація);
- Віденський союз. Що засновує міжнародну класифікацію образотворчих елементів знаків;
- Будапештський союз по міжнародному визнанню депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури;
- Найробський договір про охорону олімпійського символу;
- Договір про закони щодо товарних знаків.
ВОІВ має три керівних органи:
1. Генеральна Асамблея, членами якої є держави- члени ВОІВ, що також є членами Паризького і/або Бернського союзів;
2. Конференція, членами якої є всі держави-члени ВОІВ;
3. Координаційний комітет, члени якого обираються з числа членів ВОІВ, Паризького і Бернського комітет збирається на чергову союзів, і Швейцарія, яка є членом ех оїїісіо.
Генеральна Асамблея і Конференція збираються на чергові сесії один раз кожні два роки. Тоді як Координаційний комітет збирається на свою сесію один раз у рік.
Виконавчим главою ВОІВ є Генеральний директор. Членом ВОІВ може стати будь-яка держава, що є членом Паризького чи Бернського союзів, а також будь-яка інша держава, що відповідає одній з наступних умов:
~ є членом Організації Об'єднаних Націй;
- є членом кожного зі спеціалізованих установ, зв'язаних з Організацією Об'єднаних Націй, чи Міжнародного агентства по атомній енергії;
- є стороною Статуту Міжнародного суду;
- запрошено Генеральною Асамблеєю стати учасником Конвенції ВОІВ.
Щоб стати членом ВОІВ держава повинна здати на зберігання ратифікаційну чи грамоту акт про приєднання Генеральному директору ВОІВ у Женеві.
5.2 Міжнародні договори у сфері охорони прав на об'єкти промислової власності, що адмініструються ВОІВ.
Міжнародні договори у сфері охорони прав на об'єкти промислової власності, що адмініструються ВОІВ можна розділити на три групи:
- 1. Договори, що встановлюють принципи охорони об'єктів промислової власності, або за класифікацією ВОІВ - договори по охороні об'єктів промислової власності,
- 2. Договори, що забезпечують можливість одержання охорони в різних державах, або за класифікацією ВОІВ - договори щодо глобальної системі охорони.
- 3. Договори, що затверджують міжнародні класифікації, або за класифікацією ВОІВ - договори щодо класифікацій.
5.2.1 Договори по охороні об'єктів промислової
власності
Міжнародні договори, що входять до цієї групи визначають міжнародно-визнані основні стандарти охорони об'єктів промислової власності, які є обов'язковими для кожної держави-учасниці.
До цієї групи відносяться:
- Паризька конвенція по охороні промислової власності
- Договір про патенту права (РІГ)
- Договір про закони щодо товарних знаків (ТИ)
- Найробський договір про охорону олімпійського символу.
5.2.2 Договори щодо глобальної системи охорони.
Ця група договорів спрощують для заявника процедури одержання прав на різні об'єкти промислової власності в різних державах-учасницях Паризької конвенції. За умови використання процедур передбачених цими договорами заявник має змогу скоротити фінансові та часові затрати на одержання прав.
До цієї групи відносяться:
- Договір про патенту кооперацію (РСТ)
- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.
- Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- Будапештський договір про міжнародне депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури.
- Лісабонська угода про охорону назв місць походження та їх міжнародну реєстрацію.
5.2.3 Договори щодо класифікацій.
Ця група договорів затверджує системи класифікацій, які надають можливість організувати інформацію щодо винаходів, торговельним марках, промислових зразках в індексовані та впорядковані структури для забезпечення проведення відповідних пошуків.
До цієї групи відносяться:
- Локарнська угода про затвердження Міжнародної класифікації промислових зразків.
- Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрування знаків.
- Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію.
ДОДАТКИ.
Рекомендована література
Нормативно-правові акти
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Офіційне видання. К.: Право, 1996. — 63 с.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.
3. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 № 3687- XII. із змінами від 22.05.2003
4. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.1993 № 3688- XII. із змінами від 22.05.2003
5. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689- XII. із змінами від 22.05.2003
6. Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", від 05.11.1997 №621/97-ВР із останніми змінами від 22.05.2003
7. Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", 16.06.1999 № 752/ХІУ із змінами від 22.05.2003
8. Положення про Міністерство освіти і науки України (витяг)
9. Положення про Державний департамент інтелектуальної власності
10. Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)
11. Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель
12. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель
138
13. Положення про Державний реестр патентів і деклараційних патентів України на винаходи
14. Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на корисні моделі
15. Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)
16. Правила складання і подання заявки на промисловий зразок
17. Правила розгляду заявки на промисловий
зразок
18. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки
19. Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка
20. Правила складання, подання і розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми
21. Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем
22. Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг
23. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг
24. Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг
25. Правила погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави "Україна", до знака для товарів і послуг
26. Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
27. Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів
28. Положення про Перелік видових назв товарів
29. Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів
30. Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності
31. Регламент Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності
Міжнародні договори
1. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, від 14 липня 1967 р.
2. Паризька конвенцію про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р.
3. Договір про закони щодо торговельних марок.
4. Договір про патентне право.
5. Договір про патентну кооперацію.
6. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію
знаків
7. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрації знаків.
8. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.
9. Лісабонська угода про охорону географічних зазначень і міжнародну реєстрацію прав на них.
10. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
11. Найробський договір про охорону Олімпійського символу
12. Будапештський Договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури
Основна література.
1. Інтелектуальна власність. Основні матеріали ВОИС. -Женева: ВОИС, 1998.
2. Боденгаузен Г. Паризька конвенція по охороні промислової власності. Коментар. - М.: Прогрес, 1977.
3. Жаров В.О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав. -К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - С. 188.
4. Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності. Навчальний посібник для студентів спеціальності "Інтелектуальна власність". Інститут інтелектуальної власності і права. Київ, 2003.
5. Ніколаєнко Л.І., Кожарська І.Ю., Радомський В.С і ін. Патентування винаходів в іноземних державах: практичний посібник. - К. 1999.
6. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності в Україні. - К: Вища школа. 1999.
Додаткова література
1. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. — Наук.-практ. вид.: У 4-х т. // За заг. ред. О. Д. Святоцького. — К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999, — 1968 с.
2. Інтелектуальна власність як джерело якісного розвитку: Загальний огляд для малих і середніх підприємств/ За редакцією М. В. Паладія. - К., - 2003.
3. Мзггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность. - М.: Юрисгь, 2000. - 400 с.
4. Дозорцев В.А. Интеллектуальньїе права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей // Исслед. центр частого права. - М.: Статут, 2003. -416 с.
5. Гаврилов З.П. Право на промьішленньїй образец и обьектьі авторского права // Вопросьі изобретательства. 1976 №9.
6. Гаврилов З.П. О преждепользовании // Вопросьі изобретательства. 1990. № 11. С. 11-14.
7. Гаврилов З.П. Практические вопросьі соотношения промьішленньїх образцов и произведений ДПИ// 1981ю №9.
8. М'ясникові М.А. Разграничение произведений ДПИ и промьішленньїх образцов // Вопросьі изобретательства. 1986. № 3.
9. Савельєва И.В. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества. М.,
1986. С. 35-36.
10. Смирнов Г.И. Об уточнений понятия „промьішленньїй образец" // Вопросьі изобретательства.
1987. №9. С.38.
11. РоиіІІеІТгаіІе сіє Іа ргоргіеїе Іійегаіге еї агіізііцие., Розенберг П. Основи патентного права США.М.,1979. с.42.
12. ІІгЬапеїї Магіапо 1)гса*ес|иі. Ргоргіесіаа іпсіизіїїаі. Сагасаз, 1970. р.49
13. Синайский В.И. Русское гражданское право. Вьіпуск 1, Киев. 1917, с.242.
14. Шершеневич Г.Ф. Авторское право на литературньїе произведения. Казань, 1891. с.132-146.
15. Шатров В.П. Международное сотрудничество в обпасти изобретательского и авторского права. М., 1982.
с.8.
16. Сергєєв А.П. Патентне право. Навчальний посібник для студентів юридичних факультетів і факультетів, - М., Изд-во БЕК. 1994
17. Сергєев А.П. Право інтелектуальної власності в Російській Федерації: підручник. - М„ 1996
Навчальний посібник КОЖАРСЬКА ІРИНА ЮРІЇВНА
Право інтелектуальної власності на об'єкти промислової власності
Комп'ютерна верстка С.М. Болєлий Відповідальний за випуск О.О. Бєлай
Зауваження і пропозиції просимо направляти за адресою: МСП 03680, Київ-35, вуп. Урицького, 45, ЗАТ "Інститут інтелектуальної власності і права" тел. для довідок: (8-044) 494-06-76
ЗАТ "Інститут інтелектуальної власності і права"
МСП 03680, Київ-35, вул. Урицького, 45 Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єктів видавничої справи ДК №2075 від 27.01.2005 р. Підписано до друку 29.09.2006, Формат 60x84 1/16, Обсяг 3,70 обл,- вид. арк. Набір комп'ютерний. Ціна . Наклад 100 прим.