МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття для студентів IV курсу медичного факультету
до змістового модулю № 3
«Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань»
Практичне заняття № 17
Тема: Жовчнокам’ яна хвороба. Хронічний
холецистит та функціональні біліарні порушення - 4 години. Хронічні панкреатити – 2 години.
Мета: вивчити вірогідні етіологічні
фактори, патогенез, хронічного
панкреатиту, функціональних біліарних
порушень, хронічного холециститу, жовчнокам яної хвороби, їхні
основні клінічні форми, варіанти перебігу захворювань, диференціальну
діагностику, лікувальну тактику, визначення прогнозу і працездатності хворих.
Професійна орієнтація студентів: за останні роки зростає захворюваність на хронічний
панкреатит, захворювання жовчного міхура. Це призводить до значного
економічного і соціального збитку: тимчасової втрати працездатності, інвалідизації пацієнтів, великих витрат на лікування,
психологічного дискомфорту пацієнтів, а іноді їх смерті.
Практична частина заняття –
9.00-12.00
Методика виконання практичної
роботи:
Алгоритм спілкування студентів із
пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):
Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з
внутрішніми хворобами
1.
Привітний
вираз обличчя, усмішка.
2.
Лагідний
тон розмови.
3.
Привітання
та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4.
Збір
скарг та анамнезу пацієнта.
5.
Пояснення
результатів обстеження.
6.
Пояснення
дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання
в майбутньому.
7.
Завершення
розмови.
Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами
1.
Привітний
вираз обличчя лікаря, усмішка.
2.
Лагідний
тон розмови.
3.
Привітання
та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4.
Пояснення
пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.
5.
Встановлення
контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.
6.
Попередження
про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.
7.
Підготовка
до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий
фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).
8.
Проведення
обстеження ( демонстрація клінічної навички ).
9.
Пояснення
результатів обстеження.
10. Завершення бесіди.
Повідомлення результатів обстеження
пацієнтам з внутрішніми хворобами.
1.
Привітний
вираз обличчя лікаря, усмішка.
2.
Лагідний
тон розмови
3.
Привітання
та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4.
Коректна
та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5.
Залучення
пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми
результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6.
Завершення
бесіди.
Планування та прогнозування
результатів консервативного лікування:
1.
Привітний
вираз обличчя лікаря, усмішка.
2.
Лагідний
тон розмови.
3.
Привітання
та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4.
Коректна
та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що
призначається.
5.
Залучення
пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому,
можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).
6.
Завершення
бесіди.
Повідомлення прогнозу лікування
1.
Привітний
вираз обличчя лікаря, усмішка.
2.
Лагідний
тон розмови.
3.
Привітання
та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4.
Коректна
та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування,
що призначається.
5.
Залучення
пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання
призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші
пояснення).
6.
Завершення
бесіди.
Робота 1.
1.Збір скарг, анамнез, огляд хворого з жовчнокам’яною хворобою.
2.Виявлення клінічних
та інструментальних симптомів.
3.Групування симптомів у
синдроми.
4.Визначення провідного синдрому.
5.Оцінка
лабораторно-інструментальних даних (в палаті або в навчальній кімнаті): клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний
аналіз крові, жовчі, коагулограма,
електрофорез білків, дослідження жовчі, УЗД органів черевної порожнини,
сканування, ЕГДС, холецистографія, та ін.
6.Проведення диференціальної діагностики.
7.Клінічний діагноз
8.Призначення
лікування (письмово у вигляді рецептів).
Робота
2.
1.Збір скарг, анамнез, огляд хворого з хронічним холециститом.
2.Виявлення клінічних
та інструментальних симптомів.
3.Групування симптомів у
синдроми.
4.Визначення провідного синдрому.
5.Оцінка
лабораторно-інструментальних даних (в палаті або в навчальній кімнаті): клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний
аналіз крові, жовчі, коагулограма,
електрофорез білків, дослідження жовчі, УЗД органів черевної порожнини,
сканування, ЕГДС, холецистографія, та ін.
6.Проведення диференціальної діагностики.
7.Клінічний діагноз
8.Призначення
лікування (письмово у вигляді рецептів).
Робота
3.
1.Збір скарг, анамнез, огляд хворого з хронічним панкреатитом.
2.Виявлення клінічних
та інструментальних симптомів.
3.Групування симптомів у
синдроми.
4.Визначення провідного синдрому.
5.Оцінка
лабораторно-інструментальних даних (в палаті або в навчальній кімнаті): клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний
аналіз крові, коагулограма,
електрофорез білків, діастаза сечі, УЗД органів черевної порожнини, сканування,
ЕГДС, копрограма
та ін.
6.Проведення диференціальної діагностики.
7.Клінічний діагноз
8.Призначення
лікування (письмово у вигляді рецептів).
Програма
самопідготовки студентів до заняття:
Жовчнокам’яна
хвороба
1.
Особливості анатомічної будови жовчного міхура.
2.
Функціональні особливості жовчного міхура
3.
Методика і особливості обстеження хворих на
захворювання жовчного міхура.
4.
Лабораторна та інструментальна діагностика
при захворюваннях жовчного міхура.
5.
Принципи фармакотерапії при захворюваннях жовчного міхура.
6. Профілактика та експертиза
працездатності при захворюваннях жовчного
міхура.
Хронічний холецистит та
функціональні біліарні порушення
1.
Особливості анатомічної будови жовчного міхура.
2.
Функціональні особливості жовчного міхура
3.
Методика і особливості обстеження хворих на
захворювання жовчного міхура.
4.
Лабораторна та інструментальна діагностика
при захворюваннях жовчного міхура.
5.
Принципи фармакотерапії при захворюваннях жовчного міхура.
6. Профілактика та експертиза
працездатності при захворюваннях жовчного
міхура
Хронічний панкреатит
1.
Особливості анатомічної будови підшлункової залози.
2.
Функціональні особливості підшлункової залози
3.
Методика і особливості обстеження хворих на
захворювання підшлункової залози.
4. Лабораторна та інструментальна діагностика при захворюваннях підшлункової залози.
5.
Принципи фармакотерапії при захворюваннях підшлункової залози.
6. Профілактика та експертиза
працездатності при захворюваннях підшлункової
залози.
Ситуаційні задачі :
Задача 1. Хвора Ш.,
32 роки поступила в гастроентерологічне відділення. Клінічний діагноз: Дискінезія жовчевивідних шляхів по гіперкінетичному типу. Яке з приведених
нижче обстежень даної пацієнтки найбільш інформативне до діагностики ДЖШ:
A.
Ретельне дослідження калу на скриту кров;
B.
Дуоденальне зондування;
C.
Бактеріологічне і мікроскопічне дослідження калу;
D.
Аналіз калу на діастазу.
E.
Жоден з наведених
Задача 2.
Хвора А., 38 р., звернулася до дільничого терапевта
з скаргами на тупий ниючий біль в лівому
підребер'ї, нудоту, здуття живота. Біль турбує майже постійно, має оперізуючий характер, підсилюється
після вживання жирної їжі, молока. Стілець з схильністю до проносів. При об'єктивному обстеженні живіт здутий, болючий в лівому підребер'ї, в зоні Шоффара, Губергріца-Скульського,
в т. Дежардена.
1. Який попередній діагноз?
2. Які обстеження потрібно зробити?
Задача 3. У хворої з трохи підвищеною масою
тіла після жирної їжі періодично виникають ниючі болі у правому підребер'ї,
нудота, блювота. Раніше хворіла на вірусний гепатит. Об'єктивно: болючість в
області правого підребер'я, симптом Кера слабопози-тивний. Край печінки виступає на
A.
Хронічний
некалькульозний холецистит
B.
Хронічний
калькульозний холецистит
C.
Гострий
холецистит
D.
Аутоімунний холецистит
E.
Водянка
жовчного міхура
Задача 4. У хворого з явищами порушеного
травлення, стеатореї, через 4 години після їжі
виникають болі в животі, особливо вище пупка і лівіше. Поноси можуть
змінюватися закрепами по 3-5 днів. Пальпаторно -
помірна болючість у холедохопанкреатичній зоні.
Рівень амілази в крові не підви щується.
Рентгенологічно виявлені кальцинати,
розташовані вище пупка. Який попередній діагноз?
A.
Хронічний
гастродуоденіт
B.
Хронічний
панкреатит
C.
Виразка
дванадцятипалої кишки
D.
Синдром
Золінгера - Еллісона
E.
Хронічний
калькульозний холецистит
Задача 5. Жінка 60-ти років скаржиться на
нестерпні болі у правому підребер'ї.
В анамнезі - гострий панкреатит. Температура
- 38,2 °С. Об'єктивно: жовтя-ничність склер.
Симптомів подразнення очеревини немає. Позитивні симптоми Ортнера,
Губергріца - Скульського.
Діастаза сечі - 256 мг/год.хмл. Який діагноз найбільш
імовірний?
A. Гострий холангіт
B.
Хронічний
холецистит
C.
Хронічний
панкреатит
D. Гострий холецистит
E.
Рак
підшлункової залози
Тестові
завдання:
1. Головні причини
ДЖШ?
A.
Нераціональне харчування.
B.
Порушення функції ЦНС.
C.
Надмірне харчування вуглеводами.
D.
Запальні захворювання гепатобіліарної системи.
E. жодна з перелічених
2. Якими клінічними ситуаціями відрізняються первинні ДЖШ від вторинних ?
A. Ступенем порушення моторної функції ШКТ.
B. Кольором фекалій.
C. Відсутністю передуючої патології гепатобіліарної системи.
D. Характером больового синдрому
E. жодна з перелічених
3. Що лежить в основі поділу ДЖШ на
гіпотонічні (гіпокінетичні) та гіпертонічні
(гіперкінетичні) ?
A. Вік пацієнта.
B. Стать пацієнта.
C. Наявність супутньої патології
ШКТ.
D. Тонус блукаючого нерва.
E. Характер випорожнення
4. Найсуттєвішими проявами ДЖШ є:
A.
Розлади стільця.
B.
Ознаки гіповітамінозу.
C.
Поява болей після
психоемоційного навантаження.
D.
Загальноневротичні розлади.
E.
Наявність больових
точок властивих для
холециститу.
5. Які характерні особливості загального стану
хворого на ДЖШ?
A. Цілком задовільний.
B. Пригнічений.
C. Дратівливий.
D. Сонливий.
E. жодна з перелічених
6. Які розлади стільця
характерні для гіпокінетичної
дискінезії?
A. Закрепи.
B. Проноси.
C. Чергування закрепів та проносів.
D. Нормальні випорожнення.
E. жодна з перелічених
7. Для хронічного
панкреатиту не характерні:
A.
проноси
B.
нудота
C.
блювота
D.
здуття
живота
E.
закрепи
8. Найбільш характерна ознака болю
при ХП:
A.
голодний
B.
нічний
C.
тупий
D.
колькоподібний
E.
має оперізуючий характер
9. Найчастіше ХП виникає внаслідок:
A.
виразкової хвороби
B.
хронічного гастриту
C.
жовчекам'яної хвороби
D.
хронічного гепатиту
E.
хронічного ентероколіту
10. Для діагностики ХП не використовується:
A.
загальний аналіз крові
B.
біохімічний аналіз крові
C.
УЗД
D.
копрограма
E.
аналіз калу на
скриту кров
Перерва
– 14.00-14.15
Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00
- розбір завдань тестових ліцензійних
іспитів «Крок»-2;
- оцінювання студентів, якеі не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
- здача студентами практичних навичок з
відповідним записом у матрикулярну книжку.
Студент повинен знати:
1. Етіологію і патогенез
хронічного панкреатиту, захворювань жовчного міхура.
2. Клінічні прояви хронічного панкреатиту, захворювань жовчного
міхура.
3.Лабораторно-інструментальні методи дослідження при захворюваннях підшлункової залози, жовчного міхура.
4. Методику постановки діагнозу.
5. Принцип терапії захворювань.
Студент повинен вміти:
1. Оцінити отримані дані
об'єктивного обстеження хворого.
2.
Оцінити результати лабораторних та інструментальних обстежень.
3. Проводити диференціальну діагностику.
4. Сформулювати діагноз.
5. Призначити лікування
хворим.
Правильні відповіді на ситуаційні
задачі та тести:
Задача 1. Еталон відповіді: В.
Задача 2.
Еталон відповіді: 1. Хронічний панкреаит у фазі
загострення; 2. Загальноприйняті обстеження (аналіз крові, сечі, кал на яйця
глистів, флюорографія та ін.). Аналіз панкреатичного соку.УЗД
підшлункової залози. Біохімічний аналіз
крові: цукор, амілаза,
АСТ, АЛТ, білірубін. Копрограму. Діастазу в сечі.
Задача 3. Еталон
відповіді: А
Задача 4. Еталон
відповіді: В
Задача 5. Еталон
відповіді: С
Еталони відповіді на тести:
1 – B,D;
2 – D;
3 –D;
4 – C,D,E; 5 - A; 6 – A; 7 – E; 8 – E; 9 – C; 10 – E.
Джерела інформації:
А - Основні:
1.
Основи
внутрішньої медицини /Швед М.І., Пасєчко Н.В., Боб
А.О. та ін.; за ред. Шведа М.І. –Тернопіль, ТДМУ,
,,Укрмедкнига».-2013.-827с.
2.
Матеріали
підготовки до заняття з сайту tdmu.edu.ua
3.
Матеріали
підготовки до лекцій
4.
Внутрішня
медицина: Підручник / Н.М.Середюк, Є.М.Нейко, І.П.Вакалюк та ін.; за ред. Є.М.Нейка .- К.; Медицина, 2009. - С. 28-42.
5.
Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник.
- К., 2009. – І том. – С. 4-32.
6.
Середюк
Н.М. Внутрішня медицина. Підручник. - Київ „Здоров’я”, – 2007. – С. 68-89.
В - Додаткові:
1. Гастроентерологія / Харченко Н.В., Бабак О.Я. – К.: 2007
р. – 720 с.
2.
Семіотика і діагностика внутрішніх хвороб /фізикальні методи обстеження/ за ред.
В.М.Василюка-2.вид.перероб.і допов.-Тернопіль: ТДМУ,
2005.-460 с.
3. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених
захворювань внутрішніх органів. За редакцією Мостового Ю.М. – Вінниця, 2011.
4. Бабак О.Я., Харченко Н.В. Гастроэнтеролог.
Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения. - Изд.: ТОВ "Доктор-Медиа",
2007. - 134 с.
5.
www.tdmu.edu.te.ua.
Автор: доц. Смачило
І.В.
Затверджено на засіданні кафедри
“_10_”січня 2013_ р., протокол № 8
Переглянуто і перезатверджено на
засіданні кафедри
“__26__” червня 2013 р., протокол № 14