“... неможливо продовжувати практику запису інформації розроблену в ранніх простіших умовах медичного лікування. Існує  потреба радикально покращити керування медичною інформацією, це більше ніж сила самого комп’ютера. Вимагаються сили, що приведуть до введення комп’ютерної технології у медичне середовище ”.

Г. Окто Барнет, New England Journal of Medicine 310:1643-50 (1984) 

Для систем комп”ютерного обліку пацієнтів особливо важливим є задоволення наступних питань:

Основним поняттям систем обліку пацієнтів та шпитальних інформаційних систем є клінічна робоча станція. Інформаційна структура клінічної робочої станції подана на малюнку

 Програмне забезпечення клінічної робочої станції можна умовно поділити на наступні  п”ять категорій.

            Загально-вживане програмне забезпечення охоплює популярні програмні продукти загально-офісного призначення.

            Клінічні додатки призначені для розв”язування повсякденних медичних задач.

            Адміністрування включає можливості клінічних додатків регулювати доступом до даних різних груп медичних працівників та пацієнтів.

            Програмне забезпечення для аналізу роботи дозволяє отримати протоколи виконаної роботи, висновки, зробити аналіз якості обслуговування.

            Навчальна інформація клінічної робочої станції надає можливість отримати найсвіжішу інформацію щодо методик діагностики та лікування.

    В основі клінічної робочої станції лежить медичний запис.  Під медичним записом мають на увазі спосіб ведення медичної документації (облік пацієнтів, проведеної роботи), що проводиться на клінічній робочій станції, що повинен володіти такими ознаками:

-         цілком електронний

-         доступний для певного кола осіб, але в той же час конфіденційний і секретний

-         має можливість інтегрування  з іншими видами інформації

Традиційне ведення  медичної документації  на папері застаріло і є неадекватним сучасній системі охорони здоров”я. Тому майбутнє клінічних досліджень пов’язане з автоматизацією медичних записів. Реалізація електронних записів має на меті в першу чергу організаційні зміни. Тобто електронний запис пацієнта в майбутньому повинен бути дещо більшим ніж комп’ютерною реалізацією того, що сьогодні робиться на папері.

Щоб розібратися у природі медичних записів, звернемося до історії медицини. Традиційні медичні записи з”явилися як:

-         спосіб для лікарів записувати свої спостереження (обстеження)

-         механізм запам’ятовування про попередні відвідування пацієнта

На них не накладалися жодні організаційні вимоги.

Електронним записом називається  процес збору, приєднання (добавлення ), відображення, аналізу, спільного використання даних.

Зауважимо що медичний запис не є завершеним об”єктом, а швидше динамічним процесом.

Малюнок 1. Традиційний медичний запис

Зауважимо, що комп’ютерний медичний запис - це не об’єкт чи продукт а набір процесів, що повинні мати місце і підтримуватися технологічно. Тому неможливо придбати систему медичних записів як товар, що лежить на поличці.

Малюнок 2. Медичний запис як набір процесів

Потреби в комп"ютеризації медичних записів спричинені такими факторами:

Останнім часом у світі спостерігається зростання асигнувань для надання медичної допомоги. Особливо така ситуація спостерігається у високорозвинутих країнах. Так витрати на охорону здоров’я становили в США в 2000 р 18%  ВВП, або $1,6 трильйона. Асигнування на медичні програми у США в 2000 р.  становили 20% федерального бюджету.  При цьому значні витрати припадають на оборобку медичної інформації. Так 28% вартості охорони здоров’я припадає на адміністрування програми. 6% вартості надання медичної допомоги припадає на складності з керуванням клінічною інформацією.

Порівняння паперових і комп’ютерних записів пацієнтів (КЗП)

·        КЗП не обмежені послідовністю і форматом, використовуваними в даних, що записуються

·        Помилки і неточності можливі в обох системах

·        КЗП зменшує ймовірність помилки в перекладі і гарантує оптимальне використання попередньо зібраних даних.

-         уникнення дублювання

-         підтримка гарантування якості

-         покращені механізми приватності і конфіденційності даних.

-         наявність даних для другорядних споживачів

-         переносимість у нашому мобільному світі

-         безпечне архівування, чутливе до вимог законодавства

·        Довільний документ повинен зберігатися деякий термін (3-7 років).

·        Наявність документації

·        перевірки щодо гарантування и) якості.

·        Відмінність цілей

·        Постійний ріст розміру бази даних

·        Тривалий термін життя запису порівняно із шпитальним записом

·        Питання неперервності і слідування

·        Доступ до старої інформації при потребі

·        Питання пов’язані з вимогами законодавства, архівування

  Розробка стандартів клінічної термінології ( наприклад (ICD-9 International Classification of Disease))

-         переваги комп’ютерних ресурсів

-         зрослі можливості

-         клінічними ( по різних спеціальностям)

-         фінансовими

-         всередині і ззовні “ установи” (закладу)

    Вручну;

  Автоматизоване:

З традиційними паперовими записами проводяться по різному при амбулаторному або ж стаціонарному виді лікування. Тому природньо виникає запитання чи може один КЗП задовільнити вимоги як амбулаторного так і стаціонарного середовища? Поняття “шпитальної інформаційної системи” (ШІС) надає шлях для виконання обчислень в межах лікувальної установи.

Вартість обробки інформації становить 25% сумарних шпитальних витрат. При цьому відсоток часу відданого обробці інформації значно відрізняється залежно від місця працівника, та все ж професіонали витрачають принаймі 1/3 свого часу на такий вид діяльності. Середній час для всіх працівників становить приблизно 25%

Природньо, що впровадження інформаційних технологій в охороні здоров’я почалися у шпиталях. Це сталося внаслідок того, що великий відсоток шпитальних витрат припадає на обробку інформації а також через відмінності в обробці інформації різними групами працівників.

Завдяки конверсії (а саме, для військових цілей вже було розроблено технології баз даних) в середині 1960-х з’явилась перша ШІС у шпиталі Ель Каміно в Маунтін Вью (штат Каліфорнія, США).

Про перші відгуки професіоналів свідчить газета (Datamation, 1973):

“ Коли ви згадаєте про комп’ютер деяким лікарям із шпиталю Ель Каміно в Маунтін Вью (Каліфорнія), вони стають роздратованими. Деякі медсестри, також, виявляють відразу до загальношпитальної медичної інформаційної системи. Насправді, ж здається, що ніхто не впевнений у долі системи, хоча, здається, що загальна думка медичного персоналу стане більш позитивною з часом. Спроби невдоволеної меншості відкинути систему на сьогодні провалилась. Департамент США з питань охорони здоров’я, освіти виявив зацікавленість у системі, яка на сьогодні розглядається як експериментальна”  

         Про використання лікарями комп”ютерних програм свідчать такі статистичні дані.

система медичних записів                                                 83%

ШІС                                                                                      97%

Моніторинг пацієнтів                                                         80%

Діагностичні консультації                                                  81%

Терапевтичні консультації                                                 83%

Перевірка компетентності лікарів при ліцензуванні       52%

·        Служба прийомів

- складання розпорядку, перепис, переведення, виписка, прийоми

·        Відділення амбулаторного лікування

- записи, списки скарг, списки ліків, складання розпорядку, заняття історії

·        Бізнес-офіс

- кімната переведення платежів, страхування, аналіз активності, аналіз продуктивності і т. д.

·        Кардіологічні відділення:

- задати ЕКГ, отримання сигналу, обробка інтерполяції, формування звіту, підготовка і керування записами, аналіз вживуваності.

·        Клінічні лабораторії:

- замовлення ліків, отримання даних в реальному часі, формування звіту, керування якості, аналіз вартості.

·        Відділення дієтології:

-         контроль харчування, планування меню, харчовий аналіз, керування службою харчування.

·        Відділення інтенсивної терапії:

- моніторинг пацієнта, сигнали застереження, керування з обмеженим зв’язком.

·        Відділення медичних записів:

- реєстрація діагнозу, діаграми, системи запису пацієнтів.

·        Медсестринські Відділення:

- прийом замовлення лікаря, огляд даних, мед сестринські робочі картки, контроль інвентаря.

·        Операційні кімнати:

- розпорядок роботи, огляд утилізації, оптималізація використання кімнати.

·        Фармація:

- замовлення лікарів, приготування етикеток, аналіз дозування, застереження про взаємодію ліків, сприйнятливість до алергії, список ліків пацієнта.

·        Радіологія:

- замовлення лікарів, аналіз вартості.

Складно довести, що ШІС дійсно заощаджує гроші. Користь в основному, полягає у збільшенні продуктивності, якості лікування пацієнта, ефективності робочого середовища.

Прагнучи залучити до користування системою якомога більше користувачів слід враховувати такі фактори:

·        Боязнь і настороженість: важливо, щоб “все вийшло” з першого ж разу.

·        Вік користувача і роль “комп’ютерного лексикону”.

·        Розуміння психології і потреб різних груп споживачів: “мої потреби-особливі”.

·        Роль споживачів у користування системи – приклад: конструювання звітів.

·        Проблеми перенесення технології на нові місця

В цілому архітектура ШІС-м опирається на централізовану на відміну від модульних філософію. Зазначимо, що архітектура ШІС-м зазнала еволюції. Вона постійно зустрічає бар’єри, пов’язані з впровадженням в “законодавчі системи”. До складностей реалізації таких архітектур слід віднести, що ШІС-ми  підтримують прийняття рішень.

На наступних малюнках представлено принципові схеми архітектур, що використовувалися в різні періоди в ШІС-мах. 

Малюнок 1  Централізована архітектура (кінець 1960-х)

Малюнок 2  Мережеві системи (1980-і  і  1990-і)

Інформаційна система  максимальної функціональності може бути представлена наступною схемою

Малюнок 3 Склад  медичної інформації

Чи може КЗП бути лише електронним перевтіленням паперового медичного запису, що використовувався століттями ?

Перша думка розробників КЗП була - створити електронну версію чогось із реального світу. Оскільки комп’ютер дозволяє скористатися моделюванням фізичних об’єктів. Це так звана “парадигма перевтілення”, наприклад:

- друкарська машинка   -    текстовий редактор

- таблиці на папері       -      табличний процесор

- банківські доручення    -       всесвітня мережа АТМ

- паперові записи пацієнтів    -   ???

Цілком природньо, що тут повинні зберігатися дані щодо певних пацієнтів.  Все вірно, але чому б і не безпосередній доступ до:

·        даних щодо популяції пацієнтів

·        біомедичної літератури

·        інших клінічних довідників або джерел даних

·        консультаційних порад (підтримка рішень)

  Малюнок 4  Intranet установи – внутрішня комп”ютерна мережа установи

·        Витрати на персонал а також адміністративні витрати зростатимуть, тоді як витрати на автоматизацію зменшуватимуться або залишаться таким ж.

·        Стандартизація термінології значно прискорить процес у цій та багатьох інших галузях медичної інформатики

·        Мережеві технології прискорюватимуть інтеграцію місцевих та національних інформаційних ресурсів

·        Прискорюватиметься інтеграція із системами підтримкм рішень

·        Зростатиме використання таких систем для виготовлення навчальних матеріалів для пацієнтів

·        Графічні інтерфейси, мобільність та інтегровані робочі станції сприйматимуть сприйняттю систем лікарями.