ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

Навчальна програма

З    ГІГІЄНИ

Кафедра загальної гігієни та екології

Спеціальність 6.010203 « Здоров’я людини»

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з «Гігієни» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальності 6.010203 «Здоров’я людини» напрямку підготовки 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини». Термін навчання за цією спеціальністю здійснюється протягом 4 років. Вивчення «Гігієни» здійснюється на ІІ курсі (3,5 кредити) в обсязі 126 години, у тому числі 16 годин лекції, 42 годин практичних занять та 68 годин самостійної роботи студентів.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми відповідно до вимог „Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12. 10. 2004 року № 492).

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни «Гігієна» складається з одного модуля, який у свою чергу, поділяється на 3 змістових модулі. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модуля.

Змістові модулі:

1.     Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його гігієнічного дослідження.

2.     Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків.

3.     Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Гігієнічні вимоги до лікарняних закладів.

 

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).

 

На лекціях розглядаються найважливіші питання проблемного характеру. Інші матеріали теоретичного курсу студенти засвоюють самостійно по посібниках і додатковій літературі.

Практичні заняття побудовані таким чином, що студентам при підготовці до них необхідно якісно засвоїти навчальний теоретичний матеріал, що в свою чергу стимулює їх самостійну роботу.

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:

1) дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності природним рівням і гігієнічним  нормативам;

2)     дослідження впливу цих факторів на організм людини і здоров’я населення;

3) оформлення на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій;

4) вирішення ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки. При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється на останньому практичному занятті у вигляді заліку. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих змістових модулів і тем, а також виконання індивідуального завдання.

 

МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ГІГІЄНА»

Формування системи санітарно-гігієнічних знань, вмінь та навичок, що спрямовані на збереження та зміцнення індивідуального, групового і суспільного здоров’я.

Кінцеві ЦІЛІ дисципліни

1.     сформувати поняття про природні та антропогенні чинники навколишнього середовища та соціальні умови, що впливають на здоров’я людини;

2.     ознайомити із закономірностями впливу чинників і умов навколишнього середовища на організм людини або популяцію людей;

3.     навчити науково обґрунтовувати гігієнічні нормативи, правила та заходи для максимально ефективного використання чинників навколишнього середовища, які позитивно впливають на організм людини та знешкодження або обмеження до безпечного рівня шкідливих чинників;

4.     навчити практично використовувати методи та засоби впливу гігієнічних чинників на стан здоров’я людей різного віку;

5.     навчити прогнозувати санітарно-гігієнічну ситуацію на найближчу та віддалену перспективи.

 Опис навчального плану підготовки з дисципліни «Гігієна»

 

Примітка: 1 кредит ECTS – 36 годин: аудиторне навантаження – 58 %, СРС – 42 %.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Гігієна

Змістовий модуль1. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження.

 

Конкретні цілі:

–                           Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.

–                           Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.

–                           Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

–                           Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.

–   Трактувати основні поняття про біосферу, про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов.

–   Аналізувати і використовувати в практичній діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).

–   Засвоїти методи визначення хімічного забруднення  повітря приміщень.

–   Аналізувати гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

–   Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел.

–   Описувати види водопостачання населених місць – централізованих та  децентралізованих систем. Визначати та оцінювати види покращання якості води – знезараження, знешкодження, очистку (освітлення), опріснення, дезактивацію та інші (спеціальні) види обробки води.

–   Інтерпретувати гігієнічне значення ґрунту.

–   Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні ґрунту з метою профілактики захворювань.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГІГІЄНИ.

Визначення гігієни, як науки. Об’єкт та предмет гігієни. Мета та завдання гігієнічної науки. Основні закони та закономірності перебігу санітарно-гігієнічних процесів. Визначення санітарії, співвідношення гігієни та санітарії. Методи дослідження в гігієні. Історія розвитку гігієни.

 

ГІГІЄНІЧНЕ НОРМУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

Вплив природного та зміненого повітря на здоров’я людини. Будова атмосфери. Фізичні властивості повітря. Вплив кліматичних факторів та погоди на стан здоров’я людини. Хімічний склад повітря, гігієнічне нормування шкідливих газоподібних та механічних домішок. Мікрофлора повітря. Методи дослідження.

 

ГІГІЄНІЧНЕ НОРМУВАННЯ ВОДИ

Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води. Фізичні властивості та хімічний склад води. Біологічні чинники водного середовища. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до джерел та систем водопостачання. Очистка та дезінфекція води. Методи дослідження.

ГІГІЄНА ГРУНТУ

Гігієнічне значення ґрунту. Склад та фізичні властивості ґрунту. Епідеміологічне значення ґрунту, самоочищення ґрунту. Хімічне та радіоактивне забруднення ґрунту. Ландшафтний фактор, методи дослідження ґрунту.

 

Змістовий модуль 2. Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків.

Конкретні цілі:

–               Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини.

–               Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин).

–               Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо- та геогельмінтозів, харчових отруєнь.

–               Обґрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим  особам дієтичне, лікувально-профілактичне.

–               Описувати та ідентифікувати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров’я дітей та підлітків.

–               Пояснювати та використовувати методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів.

–               Пояснювати та вміти планувати та здійснювати заходи навчального і виховного процесу в дошкільних та шкільних навчальних закладах різного типу (регламентація  режиму дня, шкільного і позашкільного навантаження та відпочинку, елементів фізичного навантаження, харчування дітей різних вікових груп).

–               Пояснювати гігієнічні особливості  планування та режими експлуатації дошкільних  та шкільних будівель і окремих приміщень (класів, кабінетів, майстерень) для забезпечення належних умов перебування в них дітей і підлітків.

 

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

Фізіологічні та гігієнічні принципи харчування. Класична теорія збалансованого харчування. Теорія адекватного харчування. Кількісна та якісна повноцінність їжі, раціональний режим харчування. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів. Харчові добавки, харчові інфекції та отруєння. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до дитячого та лікувально-профілактичного харчування. Харчування людей похилого та старечого віку. Харчування спортсменів.

 

ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕРЕДОВИЩА РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків. Особиста гігієна дітей, основні санітарно-гігієнічні вимоги до дитячого одягу та взуття. Працездатність дітей та підлітків. Гігієна опорно-рухового апарату, основні санітарно-гігієнічні вимоги до шкільних меблів. Гігієна загартовування, його фізіологічні основи.

 

Змістовий модуль 3. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Гігієна лікувально-профілактичних закладів.

 

Конкретні цілі:

–         Пояснювати основи здорового способу життя, методи і засоби  боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією, впроваджувати їх серед різних контингентів населення.

–         Пояснювати оздоровче значення елементів особистої гігієни (гігієни тіла, волосся, ротової порожнини), методів і засобів загартування організму (Сонце, повітря, вода, фізична культура) та планувати їх впровадження.

–         Інтерпретувати гігієнічні вимоги до одягу і взуття різного призначення та індивідуальних засобів захисту тіла, зору, слуху, органів дихання на виробництвах з різними шкідливостями.

–               Інтерпретувати значення оптимального гігієнічного режиму лікувально-профілактичних закладів для підвищення ефективності  лікування  хворих, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, створення оптимальних умов  праці персоналу та їх поліпшення.

–               Пояснювати гігієнічні вимоги до земельних ділянок для розміщення лікувально-профілактичних, оздоровчих закладів, їх забудови, до планування, обладнання і режиму експлуатації окремих відділень (приймальних, соматичних, дитячих, інфекційних, психоневрологічних) палатних секцій і палат, спеціалізованих приміщень.

–               Пояснювати дотримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму у лікарнях, оздоровчих закладах, заходів профілактики внутрішньо-лікарняних  інфекцій.

–               Інтерпретувати гігієнічне значення для лікування, реабілітації пацієнтів, створення оптимальних умов роботи персоналу: освітлення, опалення, вентиляції, санітарної обробки приміщень, пацієнтів, збору, видалення і знешкодження рідких і твердих відходів.

 

ОСОБИСТА ГІГІЄНА, ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА, ОСНОВИ ЗАГАРТОВУВАННЯ.

      Здоровий спосіб життя,  визначення, зміст. Особиста гігієна  як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення  здоров`я в сучасних умовах.

Гігієна тіла, шкіри та волосся. Сучасні мийні засоби, їх  гігієнічна оцінка. Гігієна порожнини рота та зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

Загартовування. Визначення поняття, фактори загартовування. Принципи, методи, засоби та режим загартовування з використанням  природних чинників (сонячне  випромінювання, повітря, вода тощо).  Вимоги до організації, планування і режиму роботи соляріїв та фотаріїв.

Гігієнічна оцінка  парових та сухожарових лазень.

Профілактика гіпокінезії. Фізична культура як один з  найважливіших елементів особистої гігієни в сучасних умовах. Види фізичної культури, значення ранкової гігієнічної гімнастики, перебування та прогулянок  на свіжому повітрі. Дозування фізичних навантажень та їх контроль.

ГІГІЄНА ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ

Порівняльна гігієнічна характеристика одягу та взуття з природних і штучних тканин та матеріалів. Вимоги до спортивного одягу і взуття.

 

ГІГІЄНА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЇХ ПЛАНУВАННЯ ТА УСТАТКУВАННЯ.

Значення оптимального гігієнічного режиму лікувально-профілактичних закладів для підвищення ефективності лікування хворих, профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій,  створення безпечних умов праці персоналу та їх поліпшення.

Сучасні системи забудови лікарень (централізована, блочна, децентралізована, павільйонна, змішана), їх  порівняльна гігієнічна оцінка, перспективи удосконалення. Гігієнічні вимоги до земельних ділянок розміщення лікарень.

Ситуаційний та генеральний плани забудови лікарняних закладів, гігієнічні вимоги до основних показників забудови (віддаленість від джерел забруднення повітря, ґрунту, площа, щільність забудови та озеленення, взаєморозміщення  будівель, санітарний благоустрій ділянки), функціональне зонування території.

Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і режиму експлуатації відділень: приймальних (для соматичних, інфекційних, дитячих відділень), терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю, дитячих відділень, спеціалізованих лікарень  (психоневрологічних, фтизіатричних та інших).

Палатна секція, її склад, лікарняна палата, варіанти її планування і обладнання для соматичних хворих, інфекційних, психічних, реанімацій, реабілітації. Особливості планування боксів, напівбоксів в інфекційних, дитячих відділеннях лікарні.

Гігієнічні вимоги до площі, кубатури палат, їх наукове обґрунтування.

Вимоги до орієнтації вікон палат, мікроклімату, повітряного середовища, освітлення, опалення, вентиляції, шумового режиму. Нормативи освітлення, мікроклімату, вмісту двоокису вуглецю як показника хімічного забруднення повітря, бактеріального обсіменіння.

Заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні вимоги до санітарної обробки хворих, їх туалету, зміни білизни.

Вимоги до режиму профілактики респіраторних та кишкових захворювань серед хворих і персоналу під час епідемій.

Режим, методи і засоби вологого прибирання приміщень з застосуванням антисептичних препаратів, провітрювання приміщень, ізоляція хворих.

Видалення і знешкодження твердих відходів, знезараження каналізаційних стічних вод в лікувальних закладах., їх особливості у сільських лікарнях, окремо розміщених оздоровчих закладах.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ГІГІЄНИ

 (факультет здоров’я людини)

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У

МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК