1Методичні вказівки до практичного заняття
для студентів 1-го курсу стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATHELMINTHES).
Кількість годин: 6
Мета. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли сисунів – паразитів людини, їх патогенний вплив на організм людини, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики трематодозів людини. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, а також морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення стьожака широкого, ехінокока, альвеокока, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу. Вивчити морфофізіологічні особливості аскариди людської, кривоголовки, некатора, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної, їх систематику, їх життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини, лабораторну діагностику і профілактику аскаридозу, анкілостомозу, некаторозу, ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу. Ознайомитись з особливостями розвитку личинкових стадій цестод і трихінели в організмі людини. Ознайомитись з особливостями методів лабораторної діагностики гельмінтозів. Навчитися ідентифікувати яйця біо- та геогельмінтів людини.
Професійна орієнтація студентів. В організмі людини паразитують сисуни – збудники трематодозів людини: сисун печінковий (Fasciola hepatica), сисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus), сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum), сисун легеневий та кров’яні сисуни. Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium) – збудник теніозу (в личинковій стадії – цистицеркозу). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу. Ціп’як карликовий (Hymenolepis nana) – збудник гіменолепідозу.Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу. Ехінокок (Echinococcus granulosus) – збудник ехінококозу, альвеокок (Alveococcus multilocularis) – збудник альвеококозу. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) – збудник аскаридозу, кривоголовка дванадцятипала (Ancylostoma duodenale) – збудник анкілостомозу, некатор (Necatoramericanus) – збудник некаторозу. Гострик дитячий (Enterobius vermicularis) – збудник ентеробіозу, волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus) – збудник трихоцефальозу, трихінела спіральна (Trichinella sрiralis) – збудник трихінельозу. Своєчасна лабораторна діагностика гельмінтозів людини є надзвичайно актуальною у боротьбі з даними хворобами. Кліматичні умови Тернопільської області (помірний, без різких коливань, клімат; достатність вологи) сприяють поширенню геогельмінтів.
Методика виконання практичної роботи: (900 – 1200).
1. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 1. Сисун котячий, або сибірський (Opistorchis felineus) –збудник опісторхозу.
1.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний мікропрепарат сисуна котячого. Повністю в полі зору мікроскопа мікропрепарат не вміщується, тому вивчіть його будову,поступово переміщуючи препарат від переднього кінця до заднього. Виявіть: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім’яприймач,жовточники, яєчник, матку. Розеткоподібна форма сім’яників та їх розміщення в задній частині тіла – діагногностична ознака сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна котячого.
1.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна котячого. Вони мають порівняно невеликі розміри (5х30 мкм), видовжену форму. Оболонка тоненька, наодному полюсі розміщена кришечка, на іншому – невеликий горбик. Внутрішня структура дрібнозерниста. Замалювати.
1.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна котячого (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 2. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum) – збудник дікроцеліозу.
2.1 Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат сисуна ланцетоподібного. Розгляньте: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім’яприймач, жовточники, яєчник, матку. Овальна форма сім’яників та їх розміщення в передній частині тіла – діагностична ознака сисуна ланцетоподібного, за якою він відрізняється від сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна ланцетоподібного.
2.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна ланцетоподібного. Яйця коричневі, з товстою гладенькою оболонкою, асиметричні, мають кришечку.Всередині розміщений мірацидій з двома великими клітинами. Замалювати.
2.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна ланцетоподібного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 3. Сисун печінковий (Fasciola hepatica) – збудник фасціольозу
3.1. Під лупою і мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати сисуна печінкового. Вивчити будову травної, видільної і статевої системи. Розглянути схему життєвого циклусисуна печінкового (таблиця). Розглянути черепашки молюска малого ставковика (Limnea truncatula) – його проміжного хазяїна. Розглянути макропрепарат ділянки печінки тварини, вжовчних ходах якої розміщені статевозрілі фасціоли.
3.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна печінкового. Розміри їх великі (90х150 мкм), форма овальна, на одному полюсі розміщена кришечка, наіншому – горбик. Замалювати.
3.3. Розглянути схему життєвого циклу сисуна печінкового (таблиця). Вкажіть стадії розвитку
2. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – БИЧАЧИЙ, СВИНЯЧИЙ, КАРЛИКОВИЙ ЦІП’ЯКИ.
Робота 4. Ціп’як озброєний Таеnіа solium – збудник теніозу і цистицеркозу
4.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка озброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, яке складається з головки (сколекса), шийки і члеників(проглотид).
4.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити: 4 присоски, гачечки, шийку.
4.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, третю (додаткову) частку яєчника, сім’яники, сім’япровід,вагіну, цирусну сумку, матку, тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Третя (додаткова) частка яєчника – діагностична ознака гермафродитного членика ціп’яка озброєного,заякою він відрізняється від гермафродитного членика ціп’яка неозброєного. Вкажіть діагностичну ознаку гермафродитного членика ціп’яка озброєного.
4.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати На малюнку позначити бічні розгалуження матки, їх 7-12; це діагностична ознаказрілого членика ціп’яка озброєного, за якою він відрізняється від зрілого членика ціп’яка неозброєного.
4.5. Фіна (цистицерк). Ознайомитися з будовою личинки ціп’яка озброєного – цистицерка (на макро- і мікропрепараті).
4.6. Розглянути схему життєвого циклу ціп’яка озброєного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 5. Ціп’як неозброєний (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу.
5.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка неозброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників(проглотид).
5.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити: 4 присоски, шийку.
5.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розглянути: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку,тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Яєчник ціп’яка неозброєного, на відміну від яєчника ціп’яка озброєного, не має третьої (додаткової) частки. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика ціп’яка неозброєного.
5.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати. На малюнку позначити бічні розгалуження матки ( 17-35), що є діагностичноюознакою зрілого членика ціп’яка неозброєного.
5.5. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка неозброєною (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 6. Ціп’як карликовий (Нуmenolepis nаnа) – збудник гіменолепідозу.
6.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат ціп’яка карликового. Розгляньте: сколекс, хоботок з гачечками, 4 присоски, шийку, стробілу, зрілі проглотиди.
6.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць ціп’яка карликового. Яйця округлої форми, прозорі, безбарвні, діаметр 40-50 мкм, онкосфера в яйці майжекуляста (29х30 мкм) з довгими ниткоподібними придатками на полюсах. Замалювати. Описати будову.
6.3. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка карликового (таблиця). Вкажіть стадії розвитку: яйце, онкосферу, цистицеркоїд, статевозрілу стадію.
3. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – ШИРОКИЙ СТЬОЖАК, ЕХІНОКОК, АЛЬВЕОКОК – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 7. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу
7.1. Розглянути макропрепарат стьожака широкого. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників (проглотид).
7.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити ботрії (присмоктувальні щілини).
7.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку,тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Матка має вивідний отвір. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика стьожака широкого.
7.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. На відміну від зрілих члеників ціп’яка озброєного і ціп’яка неозброєного, ширина зрілого членика стьожака широкого перевищує довжину, а матка має розеткоподібну форму. 3амалювати. На малюнку позначити розеткоподібну матку, яка розміщується в центральній частинічленика.
7.5. Яйце. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат яєць стьожака широкого. Колір сірий або жовтуватий, форма широко-овальна, розмір до 70 мкм, має кришечку і горбик,оболонка тонка, гладенька. Замалювати. Описати будову.
7.6. Розгляньте схему життєвого циклу стьожака широкого (таблиця). Ваажіть стадії розвитку.
Робота 8. Ехінокок (Есhinococcus granulosus) – збудник ехінококозу.
8.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат ціп’яка ехінокока. Розгляньте: сколекс, присоски, гачечки, шийку, гермафродитні проглотиди, зрілу проглотиду, матку.
8.2. Фіна. Розглянути препарат печінки свині з численними ехінококовими міхурами. Така печінка важить 17,5 кг при нормі 1,5-2 кг. Розглянути препарат окремих ехінококовихміхурів з черевної порожнини людини, померлої від ехінококозу. Замалювати будову фіни ехінокока (таблиця). На малюнку позначити: зовнішню кутикулярну оболонку, внутрішнюгермінативну (зародкову) оболонку, материнський міхур, дочірні міхурі, сколекси. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат сколексів. Хоботок з гачечками може бути або ввернутийвсередину, або вивернутий назовні.
8.3. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка ехінокока (таблиця). Позначити стадії розвитку: яйце, онкосферу, фіну, статевозрілу стадію.
Робота 9. Альвеокок (Аlveococcus multilocularis) – збудник альвеококозу
9.1. Вивчити будову ціп’яка альвеокока (таблиця, слайди). Будова альвеокока подібна до будови ехінокока, але відрізняється формою матки (в альвеокока вона куляста, без бічних випинань, в ехінокока – з бічними випинаннями).
9.2. Фіна. Розглянути будову фіни (макропрепарат, таблиця). Описати відмінні риси в будові фін ехінокока і альвеокока.
9.3. Розгляньте схему життєвого циклу альвеокока (таблиця). Описати особливості життєвого циклу.
Робота 10. Розв’яжіть ситуаційні задачі.
Задача 1. У лабораторії дослідили харкотиння хворого, який приїхав з Далекого Сходу. Виявлено яйця розміром біля 0,1 мм, овальної форми, золотисто-брунатного кольору. Який діагноз найбільш ймовірний?
Задача 2.Людина з’їла недостатньо термічно оброблену печінку, в якій була фасціола. Чи заразиться людина на фасціольоз?
Задача 3. У сім’ї живе кішка, хвора на опісторхоз. Чи можуть від неї заразитися діти на цей гельмінтоз?
Задача 4. У пацієнта, який проходив обстеження, в фекаліях знайдені яйця фасціоли. Чи достатньо цього для встановлення діагнозу “фасціольоз”?
Задача 5. У пацієнта, який приїхав з Африки, встановлено захворювання сечостатевої системи, зявилася кров у сечі. При мікроскопії осаду сечі виявлені яйця гельмінта – великі (120-130 мкм), видовжено-овальної форми, жовтавого кольору. Оболонка тонка, прозора, на одному з полюсів видно шип, який витягнутий вздовж осі яйця. Визначте вид гельмінта.
Задача 6. Хворий доставив у лабораторію кілька члеників гельмінта, яких виявив вранці на постільній білизні. Який вид гельмінта, найбільш імовірно, було виявлено? Які дослідженняпотрібно зробити додатково для підтвердження діагнозу?
Задача 7. При дегельмінтизації хворого виділився гельмінт довжиною до 2 м білого кольору. Тіло гельмінта членисте, довжина члеників перевищує ширину. Виявлена маленькаголовка, на якій є 4 присоски і гачки. Визначте вид гельмінта.
Задача 8. У хворого, що пройшов лікування з приводу гіменолепідозу, проведена повторна гельмінтоовоскопія фекалій. Результат негативний. Чи достатньо цього для висновку процілковите видужання хворого?
Задача 9. При обстеженні дітей в дитячому садку в однієї дитини діагностовано гіменолепідоз. У родині, крім батьків, є ще двоє школярів. Чи являє собою дитина епідемічну небезпеку для інших членів сім’ї? Що слід робити в такому випадку?
Задача10. До лікарні поступив хворий із скаргами на слабість, запаморочення, біль при надавлюванні на віки, розлад травлення, епілептичні припадки. При дослідженні крові виявлено ознаки недокрів’я. З анамнезу виявилось, що він їв куплену у приватних осіб свинину, яка не пройшла ветеринарного контролю. Який гельмінтоз можна передбачити? Які методи лабораторних досліджень слід провести для підтвердження діагнозу?
Задача 11. При дегельмінтизації у хворого виявлені довгі фрагменти гельмінта, що має членисту будову. Ширина члеників перевищує довжину, у центрі членика видно темний,розеткоподібної форми утвір. Визначте вид гельмінта.
Задача 12. Про який гельмінтоз можна думати при наявності в хворого анемії? Який матеріал слід дослідити для підтвердження діагнозу ?
Задача13. Хворий скаржиться на слабість, зниження працездатності, головний біль, нудоту, слиновиділення, біль у шлунку. При дослідженні крові виявлено ознаки недокрів’я.Хворий любить вживати в’ялену рибу та м’ясо. При дослідженні фекалій виявлені у великій кількості широкоовальні сірого кольору яйця (75х50 мкм) з кришечкою на верхньому полюсі та з горбочком на протилежному боці. Про яке захворювання йде мова?
Задача14. Під час операції з приводу ехінококозу трапився розрив ехінококового міхура і його вміст потрапив у черевну порожнину хворого. Що загрожує хворому?
Задача 15. Людина з’їла термічно недостатньо оброблену печінку, в якій був маленький ехіноковий міхур із сколексами. Чи захворіє людина?
Відповіді. 1. Парагонімоз. 2. Ні. Для людини інвазійною стадією є адолескарій, який може знаходитися на овочах, що поливали водою з відкритих водойм. 3. Ні. Для людини інвазійною стадією є метацеркарій, який паразитує в м’язах риби. 4. Ні. Яйця можуть бути транзитними. 5. Schistosomа mansoni.6. Taeniarhynchus saginatus; дослідити зріліпроглотиди. 7.Таеnіа solium. 8.Недостатньо. Вилікуваними вважають людей, у яких при трьох-чотирьохразовому обстеженні протягом 6 місяців після дегельмінтизації не виявлені яйця гіменолепіса. 9. Являє. Гельмінтоовоскопія всіх членів сім’ї, дегельмінтизація хворих. 10. Цистицеркоз. Для уточнення діагнозу слід провести гельмінтоскопію фекалій. При виявленні зрілих члеників свинячого ціп’яка діагноз підтверджується 11. Стьожак широкий. 12. Дифілоботріоз; дослідити фекалії. Споживання стьожаком широкимціанокобаламіну і аскорбінової кислоти, необхідних для росту гельмінта та його дозрівання, порушує нормальне кровотворення в організмі хазяїна 13. Про дифілоботріоз. 14. Обсіменіння. Розвиток нових міхурів. 15. Ні. Інвазійна стадія для людини – яйця гельмінта.
4. МЕДИЧНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ. ПЛОСКІ ЧЕРВИ – ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 11. Аскарида людська (Аscaris lumdricoides) – збудник аскаридозу.
11.1. Розглянути тотальні вологі препарати самки і самця аскариди. Звернути увагу на статевий диморфізм: самець (15-25 см) менший за самку (до 45 см), задній кінець тіла в самця зігнутий у вигляді гачка, у самки – прямий і звужений.
Розглянути тотальні вологі препарати внутрішньої будови самки і самця аскариди. Вивчити внутрішню будову, розглянути: губи, навкологлотковс нервове кільце, кишечник, видільні канали,парні яєчники, яйцепроводи, дві матки, вагіну.
11.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат яєць аскариди. Яйця коричневого кольору (якщо видавлені з матки, то безбарвні і прозорі). Запліднені яйця овальної або округлоїформи, вкриті оболонками, зовнішня оболонка горбкувата. Яйцеклітина куляста, в центрі яйця. На полюсах яйця між клітиною і оболонками – світлі проміжки. Розмір яєць – 60-75 х 40-50 мкм.Незапліднені яйця мають більший розмір (45 х 80 мкм), видовжену форму, дрібногорбкувату оболонку, світлий простір на полюсах відсутній. Замалювати.
11.3. Життєвий цикл. Розглянути схему міграції личинок аскариди в тілі людини (таблиця).
Робота 12. Кривоголовка дванадцятипала (Аncylostoma duodenale) – збудник анкілостомозу.
12.1. Вивчити будову кривоголовки (таблиці, слайди). Гельмінт червонявого кольору. Довжина самки – 10-18 мм, самця – 8-10 мм. Головний кінець викривлений. На ньому розташована ротова капсула з 4 зубцями. Хвостовий кінець самця закінчується копулятивною сумкою (бурсою) у вигляді дзвона. Живиться кров’ю. Замалювати ротову капсулу. На малюнку позначити чотиризубці.
12.2. Яйце. Розглянути будову яйця кривоголовки (таблиця, слайд). За формою і розміром воно подібне до яйця аскариди, але оболонка гладенька, тонка і прозора. Яйце знаходиться на стадії4-8 бластомерів.
Робота 13. Некатор (Necator americanus) – збудник некаторозу.
13.1. Розглянути будову самки і самця некатора (таблиця, слайди). Довжина самки – 8-13 мм, самця – 5-10 мм. Замалювати ротову капсулу. На малюнку позначити дві гострі пластини.
5. ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, ТРИХІНЕЛА – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 14. Гострик дитячий (Еnterobius vermicularis) – збудник ентеробіозу.
14.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати самки і самця. Звернути увагу на статевий диморфізм: самець (до 5 мм) менший за самку (10-12 мм). Задній кінець тіла в самцяспірально закручений, у самки – шилоподібно загострений. Розглянути: ротовий отвір, везикулу (потовщення кутикули на передньому кінці), стравохід, бульбус (розширення стравоходу), кишечник, яєчники, яйцепроводи, матку, вагіну, статевий отвір.
14.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць гострика. Яйця безбарвні, прозорі, асиметричної форми (один бік опуклий, другий – плоский), оболонка тонка, гладенька,розмір до 30 х 60 мкм. Яйця на різних стадіях дроблення, може бути і личинка. Замалювати.
Робота 15. Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus) – збудник трихоцефальозу.
15.1 Під лупою розглянути мікропрепарати самки і самця. Передній кінець тіла ниткоподібно витягнутий (у ньому проходить довгий стравохід), задній – розширений (у ньому розміщенікишечник і статева система). Задній кінець тіла в самки прямий, у самця – спірально закручений.
15.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць волосоголовця. Яйця коричневі, оболонка товста, бочечкоподібної форми зі світлими коркоподібними утворами на полюсах,розмір 20х50 мкм. Замалювати.
Робота 16. Трихінела спіральна (Тrісhinella spiralis) – збудник трихінельозу.
16.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат поперечносмугастих м’язів з інкапсульованими личинками трихінели. Замалювати. На малюнку позначити: м’язові волокна, капсули зличинками трихінели.
6. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕЛЬМІНТОЗІВ. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ 5 І 6: «МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ», «МЕДИЧНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ»
Робота 17. Заповніть таблицю щодо лабораторної діагностики гельмінтозів.
Лабораторна діагностика гельмінтозів |
|||||
№пп |
Гельмінтоз |
Гельмінт |
Назва методу |
Матеріал для дослідження |
Що виявити |
1 |
|
|
|
|
|
2….. |
|
|
|
|
|
Робота 18. Відповідно до практичних навичок змістових модулів 5 і 6: «Медична протозоологія», «Медична гельмінтологія» вміти ідентифікувати (визначити) препарати:
- Лямблія
- Трихомонада піхвова
- Амеба дизентерійна
- Малярійні плазмодії
- Токсоплазма
- Печінковий сисун
- Котячий (сибірський) сисун
- Зрілий членик озброєного ціп’яка
- Зрілий членик неозброєного ціп’яка
- Фіна озброєного ціп’яка
- Фіна неозброєного ціп’яка
- Карликовий ціп’як
- Фіна ехінокока
- Зрілий членик стьожака широкого
- Аскарида
- Гострик
- Волосоголовець
- Кривоголовка
- Інкапсульовані личинки трихінели
Робота 19. Розв’яжіть ситуаційні задачі.
Задача 1. У хворого, що хворіє протягом тижня на пневмонію, при мікроскопії харкотиння виявлені личинки. У крові еозинофілія. Про який діагноз можна думати в даному випадку?
Задача 2. У дитини 8-ми років виявлений аскаридоз. Чи слід госпіталізувати хворого з метою запобігання зараженню інших членів сім’ї?
Задача 3. У фекаліях хворого виявлені яйця коричневою кольору, округлої форми, зовнішня оболонка горбкувата. Який вид гельмінта?
Задача 4. У хворого з ознаками анемії та алергїї в фекаліях виявлені маленькі рухомі черв’ячки червонястого кольору, довжиною близько 1 см. Яке паразитарне захворювання найбільш ймовірне?
Задача 5. Дитина неспокійно спить, уві сні скрегоче зубами, часто розчухує періанальну зону. У фекаліях дитини мати виявила маленьких білих черв’ячків близько 1 см довжиною, ниткоподібної форми, із загостреними кінцями. Визначте вид гельмінта.
Задача 6. У фекаліях хворого виявлено яйця коричневого кольору у вигляді бочечки зі світлими коркоподібними утворами на полюсах. Який діагноз найбільш імовірний?
Задача 7. До лікарні був прийнятий хворий з набряками повік і обличчя, лихоманкою, еозинофілією, болем у м’язах. При опитуванні хворого з’ясувалось, що він їв свинину, куплену в приватнихосіб. Який попередній діагноз можна встановити?
Задача 8. У хворого, що хворіє протягом тижня на пневмонію, при мікроскопії харкотиння виявлені личинки. У крові еозинофілія. Про який діагноз можна думати в даному випадку?
Задача 9. У фекаліях хворого виявлені яйця коричневою кольору, округлої форми, зовнішня оболонка горбкувата. Який гельмінтоз?
Задача 10. У хворого з ознаками анемії та алергїї в фекаліях виявлені маленькі рухомі черв’ячки червонястого кольору, довжиною близько 1 см. Яке паразитарне захворювання найбільш ймовірне?
Задача 11. До лікарні поступив хворий із скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні та обертанні очей, сонливість, температуру, набрякання повік і обличчя.При опитуванні хворого з’ясувалось, що він їв свинину, куплену у приватних осіб. Який вид гельмінтозу можна припустити? Яке лабораторне дослідження слід провести, щоб підтвердити діагноз?
Задача 12. Укажіть гельмінтози, для діагностики яких найбільш ефективними є імунологічні методи: а) теніоз, б) фасціольоз, в) ехінококоз, г) аскаридоз, д) альвеококоз, е) трихінельоз, в) цистицеркоз.
Задача 13. При яких гельмінтозах (гіменолепідоз, теніоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, фасціольоз, трихінельоз, ехінококоз) використовують метод опитування з метою діагностики захворювання?
Відповіді. 1. Аскаридоз. 2. Ні. Дитина виділяє з фекаліями неінвазійні яйця аскариди. 3 Ascaris lumbricoides. 4. Анкілостомоз. 5. Enterobius vermicularis. 6. Трихоцефальоз. 7. Трихінельоз. 8. Аскаридоз. 9. Аскаридоз. 10. Анкілостомоз. 11. Трихінельоз. Імунологічне дослідження чи виявлення личинок /лярвоскопія/ у м`язах шляхом біопсії. 12. в, д, е, в. 13. Теніоз, теніаринхоз,дифілоботріоз, трихінельоз.
Семінарське обговорення теоретичних питань: (1230 – 1400).
Програма самопідготовки студентів:
1. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
1. Поняття про гельмінти. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти.
2. Тип Рlаthelminthes. Характеристика, класифікація, медичне значення.
3. Клас Тrеmatodes. Характеристика, медичне значення.
4. Cисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика опісторхозу.
5. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дікроцеліозу.
6. Cисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика фасціольозу.
7. Інші види сисунів (сисун легеневий, клонорхіс, шистосоми).
2. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – БИЧАЧИЙ, СВИНЯЧИЙ, КАРЛИКОВИЙ ЦІП’ЯКИ.
8. Клас Сestoidea. Характеристика, медичне значення.
9. Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика теніозу та цистицеркозу, теніаринхозу.
10. Ціп’як карликовий (Hymenolepis nana). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактикагіменолепідозу.
3. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – ШИРОКИЙ СТЬОЖАК, ЕХІНОКОК, АЛЬВЕОКОК – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
11. Клас Сestoidea. Характеристика, медичне значення.
12. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу.
13. Ехінокок (Echinococcus granulosus). Альвеокок (Alveococcus multilocularis). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ехінококозу, альвеококозу
4. ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATHELMINTHES). КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATODA) – АСКАРИДА ЛЮДСЬКА, КРИВОГОЛОВКА, НЕКАТОР – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
14. Тип Nеmathelminthes. Характеристика, медичне значення.
15. Клас Nematoda. Характеристика, медичне значення.
16. Поняття про біогельмінти, геогельмінти, контактні гельмінти.
17. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу.
18. Кривоголовка дванадцятипала (Ancylostoma duodenale). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.
19. Некатор (Necator americanus) – збудник некаторозу. Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика анкілостомозу.
5. ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, ТРИХІНЕЛА – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
20.Гострик дитячий (Enterobius vermicularis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактикаентеробіозу.
21.Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихоцефальозу.
22.Трихінела спіральна (Trichinella sрiralis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихінельозу.
6. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕЛЬМІНТОЗІВ. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ 5 І 6: «МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ», «МЕДИЧНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ»
23.Лабораторна діагностика трематодозів.
24.Лабораторна діагностика цестодозів.
25.Лабораторна діагностика нематодозів.
Самостійна робота студентів: (1415 – 1500).
Письмове тестування студентів за системою «MOODLE», здача матрикулів практичних навичок, перегляд тематичних навчальних відеофільмів, тренінг тестів ліцензійного іспиту «Крок – 1», поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Наукові назви сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока їх систематичне положення, назви хвороб.
2. Морфофізіологічні особливості сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока.
3. Життєві цикли сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока шляхи зараження.
4. Патогенний вплив сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока на організм людини.
5. Латинські аскариди людської, кривоголовки дванадцятипалої, некатора, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної, їх систематичне положення, назви гельмінтозів.
6. Морфофізіологічні особливості аскариди людської, кривоголовки дванадцятипалої, некатора, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної, їх патогенний впив на організм людини.
7. Життєві цикли та шляхи зараження аскариди людської, крив оголовки дванадцятипалої, некатора, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної.
8. Патогенний вплив на організм людини аскариди людської, крив оголовки дванадцятипалої, некатора, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної.
9. Методи лабораторної діагностики гельмінтозів людини.
Студент повинен уміти:
1. Встановити вид паразита.
2. Обгрунтувати методи лабораторної діагностики і заходи профілактики фасціольозу, опісторхозу, дікроцеліозу, теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу.
3. Оформити протокол виконаної роботи.
4. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових.
5. Діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб.
6. Визначити видову належність збудників протозоозів.
7. Ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини.
8. Обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб.
9. Визначити видову належність гельмінтів і їх яєць.
10. Диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів.
11. Визначити видову належність переносників збудників інфекцій.
12. Доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Джерела інформації
1. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІУ рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. ІО.І.Бажори. Вінниця: Нова книга. 2004. – 656 с.; іл.
2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М: Высшая школа, 2001 – 432 (448) с. (книга I): 334 (340) с. (книга II); ил.
3. Біологія : Підручник А.О.Слюсарєв, С.В.Жукова _К: Вища школа, 1992.-С. 321-338.
4. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.: За заг. ред. проф. А.Д. Тимченка. – К.: Вища школа. 1992. – 391 с.; іл.
5. Саляк Н.О. Смачило І.С. Медична паразитологія. Практикум: Навч. посіб. / За ред. М.Б. Шегедин. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011. — 184 с.
6. Пішак В.П., Бажора Ю.О., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: Медуніверситет,2007. – 284 с.
7. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
Автор: доц. Бігуняк Т.В.
Затверджено на засіданні кафедри 13.01.2014р., протокол № 6