Сагітальні аномалії nприкусу.Мезіальний прикус.Етіологія.Патогенез..Клініка та діагностика nмезіального прикусу.Комплексне лікування мезіального прикусу та його nпрогнозування.
Фізіологічні види прикусу
У клініці ортодонтії nрозрізняють чотири форми фізіологічного nприкусу: ортогнатичний, прямий, біпрогнатичний nта опістогнатичний (рис. 2.1).
Всі nці прикуси мають однакові ознаки змикання в області молярів і премолярів і nрізні – в ділянці різців та nіклів.
Ознакою правильного nзмикання кутніх зубів по сагіталі є розміщення nпереднього щічного горбика першого nверхнього моляра в поперечній борозенці однойменного нижнього зуба.
Ортогнатичний nприкус постійних зубів у центральній nоклюзії характеризується наступними ознаками:
верхні фронтальні зуби перекривають нижні на n1/3 довжини коронок нижніх зубів; горбок коронки верхнього ікла розташований між нижнім іклом і першим премоляром; nсередня лінія між центральними різцями верхньої й нижньої щелепи співпадає; мезіально-щічний горбок верхнього першого моляра розташований у поперечній борозенці однойменного нижнього зуба; кожен зуб верхньої щелепи має два антагоністи – однойменний і позаду стоячий (за винятком нижніх центральних різців і верхніх зубів мудрості);
щічні горбики nверхніх бічних зубів перекривають nщічні горбики нижніх, а піднебінні горбики верхніх зубів розташовані між nщічними і язичними горбиками нижніх; верхня nзубна дуга має форму напівеліпса, а нижня n- параболи, у тимчасовому прикусі – півколо на nобох щелепах;
• nзубні дуги nверхньої й нижньої щелепи симе
nтричні;
• nу стані nцентральної оклюзії між усіма зубами
n(за винятком тих, що не повністю nпрорізалися)
nє повний оклюзійний контакт;
• nу стані nфізіологічного спокою між зубними ря
nдами утворюється міжоклюзійний простір, що
nваріює в межах
При цьому прикусі характерний nвисокий естетичний оптимум, найвищі nпоказники функції жування, найкращі умови для формування соматичного ковтання й повноцінної функції язика.
При прямому прикусі всі nперераховані оклю-зійні nспіввідношення зберігаються, за винятком характеру nзмикання фронтальних зубів, котрі контактують nіз нижніми ріжучими краями.
Фізіологічна nбіпрогнатія – всі перераховані оклюзійні співвідношення зберігаються, за nвинятком характеру змикання фронтальних зубів – nвони мають вестибулярний нахил верхніх і нижніх різців та іклів при незначному перекритті nверхніми зубами нижніх.
При опістогнатичному nприкусі ікла й різці на обох щелепах nнахилені в порожнину рота, контактуючи nміж собою шляхом перекриття нижніх зубів nверхніми на рівні зубних горбків або шляхом крайового змикання, всі nперераховані вище оклюзійні nспіввідношення зберігаються.
Ключ оклюзії за Енглем – фісурно-горби-кові контакти між першими постійними молярами верхньої й нижньої щелепи nпри правильному нахилі поздовжніх осей цих зубів до оклюзійної площини:
|
|
n
|
Рис. 2.2. Ключ оклюзії за Енглем |
n
• nмезіально-щічні nгорбики перших молярів верх
nньої щелепи повинні бути розташовані в між-
nгорбиковій фісурі молярів нижньої щелепи;
• nдистально-щічні nгорбики молярів верхньої ще
nлепи повинні щільно контактувати з дистально-
nщічними горбиками перших молярів нижньої
nщелепи і з мезіальним скатом щічних горбиків
nдругих молярів нижньої щелепи (рис. 2.2).
n
Рис. 2.3. n/ ключ за Ендрюсом. – правильний нахил осі 6-го зуба (1); – неправильний nнахил осі 6-го зуба (2, 3, 4).
n
n
Ключі оклюзіїза Ендрюсом (оптимальна nоклюзія)
У 1972 p. L. nAndrews описав 6 ключів, що характеризують оптимальну оклюзію. Деякі з них були відомі раніше, але для клінічної практики nважлива їх сумарна оцінка. У процесі усунення аномалій прикусу й при завершенні nортодонтич-ного й комплексного nлікування зубощелепно-ли-цевих nаномалій варто прагнути до досягнення множинних nконтактів між зубними рядами, тобто до nоптимальної оклюзії.
• Ключ 1 – nправильні горбиково-фісурні контакти між першими nпостійними молярами верхньої й нижньої nщелепи при правильному нахилі поздовжніх nосей цих зубів до оклюзійної площини: мезіально-щічні nгорбики перших молярів верхньої щелепи nповинні бути розташовані в міжгорбиковій фісурі молярів нижньої щелепи. Дистально-щічні горбики молярів верхньої щелепи повинні щільно контактувати з дистально-щічними горбиками nперших молярів нижньої щелепи й з мезіальним скатом щічних горбиків других молярів нижньої щелепи (рис. 2.3).
1 – правильний нахил осі n6-го зуба, його мезі-ально-щічний nгорбик розташований у міжгорбиковій фісурі нижнього n6-го зуба; дистально-щічний
правильно nконтактує з мезіально-щічним горбиком; n2-4 – варіанти змикання молярів при І класі за nЕнглем: неправильний нахил осі 6-го зуба, внаслідок чого порушене його nзмикання.
Ключ І дозволяє визначити nпорушення змикання перших постійних nмолярів у мезіодисталь-ному напрямку з nурахуванням місця розташування й nконтактів вершини мезіально-щічного й дистально-щічного горбиків першого nпостійного моляра з правого та лівого боку зубних рядів відносно міжгорбикової nфісури першого постійного моляра nнижньої щелепи й схилу мезіально-щічного nгорбика другого моляра.
• nКлюч II – правильна ангуляція в nградусах (мезіодистальний нахил) поздовжньої осі коронок всіх зубів. її характеризує величина кута, утвореного nпри перетині дотичної до клінічної коронки кожного зуба й перпендикуляра до nоклюзійної площини. При nоптимальній оклюзії ангуляція буває позитивною nтоді, коли оклюзійний сегмент дотичної до середньої лінії вестибулярної nповерхні коронки зуба перебуває nмезіально відносно ясенного краю, і негативною – при зворотному співвідношенні. nОстаннє характеризується як відхилення від nнорми (рис. 2.4, 2.5). При оптимальній оклюзії кожен зуб повинен мати nхарактерну для нього ангуляцію.
n
n
|
|
n
|
|
n
|
\ |
n
n
Рис. 2.4. // ключ за Ендрюсом, ангуляція різців: – нормальна (1), – позитивно порушена (2), – nнегативно порушена (3).
n
П. С
Рис. 2.5. // ключ за Ендрюсом і
ангуляція nпередніх і бокових зубів
верхньої nй нижньої щелеп.
• Ключ III – правильний торк (вестибуло-оральний нахил коронок і коренів) зубів. nЙого характеризують величиною кута, утвореного при перетині дотичної до середньої лінії nвестибулярної поверхні коронки зуба й nперпендикуляра до оклю-зійної nплощини. При нормальному розташуванні коронок різців їх оклюзійна частина перебуває вестибулярно відносно nясенної частини. У нормі лінгвальний nнахил оклюзійної частини коронок бічних зубів верхнього зубного ряду збільшується у напрямку від іклів до молярів (рис. 2.6
|
Рис. 2.1. Види фізіологічних прикусів: а – ортогнатичний; б – прямий; в – біпрогнатія; г – опістогнатія
|
n
Патологічні види прикуси
Прикуси, при яких nвідзначається аномальне положення nокремих зубів, деформації зубних дуг та їх nаномальне співвідношення (зсув у сагітальному, вертикальному й трансверзальному напрямках), називають аномальними, або nпатологічними.
Відомі наступні види nосновних аномальних прикусів:
1) прогнатичний (дистальний);
2) прогенічний (мезіальний);
3) відкритий;
4) глибокий;
5) косий (перехресний);
6) нейтральний прикус із аномальним положен
nням окремих зубів.
У кожному виді прикусів nможливий ряд варіантів, пов’язаних з характерною позицією перших молярів (нейтральна, дистальна або мезіальна), особливістю розвитку альвеолярних гребенів і положення щелеп (зубо-альвеолярні й гнатичні різновиди), сполучення ознак основної аномалії з ознаками інших видів прикусу наявності деформації зубних дуг (звуження, компресія або розширення, подовження або вкорочення), неповного або надмірного комплекту зубів.
Мезіальний прикус.
Під даною патологією nслід розуміти переднє положення нижнього зубного ряду по відношенню до верхньо n¬ му. При цьому перший постійний моляр нижньої щелепи розта ¬ дружин мезиально nпо відношенню до перших постійних молярів верх ¬ ній щелепі. Подібна клінічна nкартина може спостерігатися і при аномаліях величини і положення щелеп в nчерепі, напри ¬ мір, при нижній макро-і прогнати, верхній мікро-і ретрогна-тии. nЗа нашими даними (В.Н. Трезубов, Р.А. Фадєєв, О.С. Балгурі-на) в 40, 76% nвипадків таке співвідношення молярів обумовлено ано ¬ маліямі співвідношення nзубних рядів і в 59,24% – аномаліями ве ¬ личини і положення щелеп в черепі. nПричому, найбільш часто ми реєстрували нижню прогнатію – 35,55% і верхню nмікрогна-тію – 10,43%. Рідше зустрічалися поєднані і комбіновані форми nпатології.Що ж стосується аномалій співвідношення зубних рядів, то тут найбільш nчасто патологія захоплювала альвеолярні частини челюс ¬ тей, викликаючи тим nсамим неправильні співвідношення зубів. У част ¬ ності ми виявили в 2,35% – nзменшення довжини апікального базуватися ¬ са верхньої щелепи; в 7,05% – nзбільшення довжини апікального базуватися ¬ са нижньої щелепи; у 2,35% – nзменшення довжини апікального ба ¬ зиса верхньої щелепи , в комбінації зі nзбільшенням довжини апікаль ¬ ного базису нижньої; в 0,47% – збільшення довжини nапікального ба зиса верхньої щелепи, в комбінації із збільшенням протяжності nапікального базису нижньої щелепи; та ще в 0,47% – зменшення довжини nапікального базису верхньої щелепи в комбінації з змен ¬ ням довжини nапікального базису нижньої щелепи (В.Н. Трезубов, Р.А. Фадєєв, О.С. nБалгуріна).Мезіальний прикус з переважною локалізацією патоло ¬ гії тільки на nрівні зубних рядів зустрівся нам лише в 2,35% на ¬ спостережень. Дана аномалія nбула дізнався заднім положенням верх ¬ нього або ж переднім положенням нижнього nзубного ряду по отноше ¬ нію до апикальному базису. Можлива комбінація обох nпричин.При мезіалиюм прикусі може мати місце деякий виступу-ня нижньої губи, nзгладженість подбородочной складки. Однак, не відзначається помітного напруги nоколоротовой тканин. Діагноз “мезіальний прикус” ставиться хворим з nнормальними розмірами верхньої та нижньої щелепи, з їх нормальним положенням в nчерепі, але з наявністю мезиального (переднього) зміщення нижньої зубної дуги nпо відношенню до верхньої, коли відзначається зворотне співвідношення ¬ ня nрізців, в рідкісних випадках – з відсутністю контактів передніх зубів. В nбокових відділах зубних рядів відбувається змикання по ме-зіалиюму типу, тобто nпередній щічні горбок верхнього Перші МО ¬ ляра змикається з дистально-щічні горбки nнижню перші мо ¬ ляра або потрапляє в проміжок між першим і другим нижніми nмолярами (рис. 38). Основною ознакою мезіального прикусу є нормаль ¬ ве nрозвиток і нормальне положення в черепі обох щелеп. За клінічними і nрентгеноцефалометріческім ознаками діфферен ¬ ціруется від верхньої nмік-рогнатіі, верхній ретрог-Натіі, нижній макрогна-тии, нижній прогнати.
Надмірне nрізцевого перекриття. Надмірне різцева перкриття– ознака перехідної фор ми ортогнатіческій при куса, а також симптом деяких зубощелепних аномалій.надмірне різцева
випадку nмається на увазі таке со ¬ відношення передніх зубів, ког ¬ да верхні різці та nікла пере ¬ розкривають нижні більше ніж на ¬ половину при зберігається nріжучі-бугорковий контакт.Горизонтальне надмірнерізцевого перекриття определя n¬ється тоді, коли збережений ре ¬жуще-бугорковий контакт, асагітального nмежрезцовое рас ¬стояння перевищує вестибуло-Рис. 39. Надмірне різцева nпере-оральний розмір коронки цін-криті: / – вертикальне, 2 – гори-трального nнижнього різця (рис.еонтальное. 39). (В.Н. Трезубов).Глибокий прикус. Є nаномалією, що виявляється чрезмер ¬ вим різцьовим перекриттям і відсутністю nріжучі-Бугоркова контакту. Глибокий прикус може бути nпервинним, тобто сформованим під час формування зубних рядів і лицьового nскелета, і вторинним (набутим). Перший може зустрічатися як самостійна nаномалія, так і як синдром інших зубощелепних аномалій, на ¬ приклад, верхній nмакрогнатії або верхньої прогнати, другий являє ¬ ся результатом зменшення nміжальвеолярні висоти або деформує ¬ ції оклюзійної поверхні зубної дуги nвнаслідок патології зубів і їх пародонту або дистального зміщення нижньої nщелепи.Глибокий прикус є, потиснути, найпоширенішою па ¬ тології зубощелепної nсистеми. Так, за даними, Ю.К. Петрової (1985), обстежила 1157 пацієнтів у віці nвід 6,5 до 15 років, глибокий прикус був виявлений у 51,0 + 1,4% з нейтральним nта дис-тальним співвідношенням зубних рядів.Етіологія і патогенез глибокого nприкусу недостатньо вивче ¬ ни. Цю аномалію вважають дітищем нашого часу, nоскільки на викопних черепах вона не виявлена. Виникнення глибокого прикусу nпов’язують з редукцією гілки нижньої щелепи і підвищенням темпів ¬ ем тонусу nскроневої м’язи. Серед причин, що викликають аномалію, називають спадковість, nпорушення послідовності Прорі ¬ зиванія зубів (всі нижні зуби прорізуються nраніше ніж, верх ¬ ня), неправильне положення зачатків передніх зубів, раннє nуда ¬ ня зубів. Велике значення в патогенезі глибокого прикусу при ¬ дають nпорушення функції жувальних м’язів. Багато досліджень ¬ ки відзначають, що переважання nскроневої м’язи над м’язами, що висувають нижню щелепу, а також підвищення nтонусу верти-вертикально розташованих жувальних м’язів під час активного ріс ¬ nта щелеп затримує їх розвиток в бічних ділянках і веде до утворення глибокого nприкусу.До причин освіти глибокого прикусу відносять також інф-раокклюзію nверхніх передніх і нижніх бічних зубів, а також супраокклюзія нижніх передніх і nверхніх бічних зубів, високі зубні горбки, неправильну форму кривої Шпее, нахил nверхніх зубів до нижніх, прямовисне положення різців до основи верхньої nщелепи.Формування глибокого прикусу пов’язують з невеликою висо ¬ тій особи, nгоризонтальним розташуванням нижньощелепний, окклю ¬ зійної і піднебінної nплощин, невеликим нижньощелепного кутом.На думку А. Бьерке (1969) основна nпричина формування глибокого прикусу полягає в напрямку росту нижньої щелепи n”за годинниковою стрілкою з центрами обертання, розташованими, або в nобласті суглобових головок, або в області премолярів” (рис. 40). , .
|
|
|
|
При цьому, за даними nавтора, якщо умовний центр обертання нижньої щелепи розташований в області nсуглобових головок, то при формуванні глибокого прикусу відбувається зменшення nпередньої висоти особи за рахунок нижньої третини. У тому ж випадку, якщо nумовний центр обертання нижньої щелепи розташований в області премолярів, проис n¬ ходить не тільки зменшення передньої висоти особи, але і збільшення задньої nвисоти.Є.І. Гаврилов, В.М.
Треми зубів і А.С. nЩербаков изу ¬ чили взаємозв’язку між глибиною різцевого перекриття ¬ ку і nдеякими елемента ¬ ми гнатіческой частини обличчя при ортогнатіческій ПРІК ¬ nсе. Встановлено істотний ¬ ная негативна кореляції ¬ ція між глибиною пере ¬ nкриття різців і висотою нижньої третини обличчя. Відзначена ¬ на слабка nкореляція глуби-Р З 40 фотографії черепів, телерент-ни різцевого перекриття nз генограмму і щелеп людей з глибокимВИСОТОЮ нижніх молярів, і відкритим nприкусом (А. Бйорк).
індексом Тонна і шириною nверхнього зубного ряду в області кли ¬ ків. Виявлено тісну зв’язок глибини nрізцевого перекриття з ме ¬ жапікальним кутом і сагітальній межрезцовим nвідстанню.Функціональні порушення при глибокому прикусі пов’язані з блокуванням nруху нижньої щелепи, функціональної пере ¬ грузкой пародонту нижніх передніх nзубів і травмою слизової оболонки твердого піднебіння. Електроміографія nжувальних м’язів у хворих з глибоким прикусом виявляє порушення їх функції, ко n¬ торие проявляються в зниженні сили м’язового скорочення, зменшення nінтенсивності їх електричної активності, Вигуби ¬ ством координації м’язів nпротилежних сторін під час жування.Глибокий прикус не проявляється особливою nбудовою скронево-нижньощелепного суглоба. На рентгенограмах відмічається цент ¬ nрального положення головки нижньої щелепи в суглобовій ямці. У 20% хворих з nглибоким прикусом відзначаються структурні зраді ¬ ня вісочноніжнечелюстних nсуглобів (А.С. Щербаков).На думку А.С. Щербакова глибокий прикус як nсамостоятель ¬ ву аномалію відповідно до клініко-морфологічної характе ¬ них nхарактеристик слід розділити на дві форми. До першої відноситься па ¬ тологія з nпереважною локалізацією в межах зубоальвео-лярного комплексу. До другої – nпатологія, захоплююча не тільки зубні ряди і альвеолярні частини, але також nпідстави вер ¬ хней і нижньої щелеп.Рис. 41. Профіль особи і зубні ряди nпацієнта з глибоким прикусом і ло-калізаціей аномалії в межах зубоальвеолярного nкомплексу.Форма глибокого прикусу з переважною локалізацією в області nзубоальвеолярного комплексу проявляється морфологічно ¬ ми порушеннями nпереважно в межах зубних рядів і аль ¬ веолярних частин. Лицьові ознаки nаномалії не виражені. Не ¬ скільки поглиблена подбородочная складка, висота nнижньої третини обличчя не змінена (рис. 41).
Зубні ознаки аномалії nпроявляються прямовисних становищем передніх зубів із збільшенням глибини nрізцевого перекриття і від ¬ сутствует ріжучі-Бугоркова контакту. Нижні передні nзуби по ¬ вреждают слизову оболонку твердого піднебіння. Бічні зуби Смика ¬ nються як при ортогнатіческій прикусі. Досить часто є су ¬ ження зубних дуг і nсплощення їх переднього відділу. Спостерігається інфраокклюзія верхніх і nсупраокклюзія нижніх передніх зубів.Рентгеноцефалометріческій аналіз лицьового nскелета і його ДПА-тичної частини виявляє зміни в межах зубних рядів і аль ¬ nвеолярних частин. Має місце збільшення межрезцового кута, зменшення кута нахилу nрізців до основи щелеп, супраок ¬ Клюзо верхніх і нижніх різців (рис. 42 nа).Глибокий прикус з локалізацією патології не тільки на рів ¬ не зубних рядів, nале також підстав верхньої та нижньої щелеп, проявляється двома різновидами. nПерша з них накладає характерний відбиток на зовнішній вигляд пацієнтів. У цих nхворих ширина обличчя переважає над довжиною внаслідок зменшення ниж ¬ ній nчастині обличчя. Добре розвинені скронева і власне жеватель ¬ ва м’яз. Кут nнижньої щелепи наближається до прямого. Різко поглиблена подбородочная складка n(мал. 43).Зубні ознаки аномалії зводяться до надмірного перекриттю передніх nзубів з відсутністю ріжучі-Бугоркова контакту і висок ¬ вим їх становищем. nГлибокий прикус визначається тільки при змиканні зубів. У положенні спокою нижньої nщелепи надмірне різцевого перекриття зникає, а спостерігається значне свобод ¬ nве межокклюзіонного відстань. Бічні зуби змикаються за типом ортогнатіческій nприкусу. Супраокклюзія і інфраокклюзія пере ¬ дних зубів спостерігається nрідко.Рентгеноцефалометріческі лицьовій скелет і його гнатіческая частина nхарактеризуються: 1) правильним положенням щелеп в са ¬ гіттальном напрямку nщодо основи черепа; 2) більш горизонтальним положенням підстав щелеп відносно nос ¬ вання черепа; 3) зменшенням межчелюстного кута; 4) збільшен ¬ ням nмежрезцового кута; 5) прямовисних становищем передніх зубів; 6) зменшенням nпередньої лицевої висоти і нижньої частини обличчя; 7) зменшенням висоти nальвеолярних частин в області різців і моля ¬ рів (А.С. Щербаков) (рис. 42 nб).Друга форма глибокого прикусу з локалізацією аномалії не тільки в межах nзубоальвеолярного комплексу відрізняється від пер ¬ вої тим, що висота особи у nдеяких хворих не зменшена, а від ¬ меча подовження особи. Профіль особи не має nознак ано ¬ Малії (рис. 44).
n
n
n
n
|
|
n
|
|
n
Рис. 42. nРентгеноцефалометрическая характеристика различных форм глубокого nприкуса (А.С. Щербаков): а — с преимущественной локализацией патологии в пределах зубоальвеолярного комплекса; б, nв — с локализацией аномалии также в пределах оснований верхней и нижней nчелюстей {а — со снижением высоты нижней части лица, б — nбез снижения высоты нижней части лица).
Зубні nознаки характеризуються змиканням бічних зубів по нейтрального типу, надмірним nперекриттям передніх зубів з поте ¬ рей ріжучі-Бугоркова контакту. nВідзначається прямовисне положення передніх зубів, інфраокклюзія верхніх і nсупраокклюзія нижніх зубів. Вільне межокклюзіонного простір мінімальне і одно n0-
|
|
n
|
|
n
Рис. 43. nПрофиль лица и зубные ряды пациента с глубоким прикусом, обусловленным чрезмерным передним наклоном nоснования верхней челюсти и задним наклоном основания нижней челюсти. nНа левом снимке видно уменьшение нижней части лица.
Рис. 44. nПрофиль лица и зубные ряды пациента с глубоким прикусом не сопровождающимся nуменьшением нижней части лица.
тей относительно основания черепа не изменено; 2) nоснования челюстей и окклюзионная nплоскость занимают более отвесное положение относительно nоснования черепа; 3) увеличением угла нижней челюсти межрезцового и nмежчелюстного углов (рис. 42 е) (А.С.Щербаков).
Таким nчином, слід підкреслити, що існуюче думка, ніби глибокий прикус обов’язково nпов’язаний з недорозвиненням альвео ¬ лярна частини в області бічних зубів і з nїх надмірним розвитком в передньому ділянці, зменшенням висоти нижньої третини nобличчя право ¬ мірно не для всіх форм аномалії. Вивчення клінічних форм nглибокого прикусу показує, що ця аномалія може бути у хворих як зі зменшеною, так nі з нормальною, а в деяких випадках і із збільшеною висотою особи. Виходячи з nцих даних, планується і методика лікування.Частота аномалій зубів, зубних рядів nі прикусу приблизно однакова Найбільш часто спостерігається нейтральний прикус nз аномаліями положення зубів (39%), глибокий (23%), дисталь-ньж (20%) і nмезіальний (13%).При мезіальном прикусі огляд стома ¬ тології (один раз на nрік), ортодонтом (3 рази на рік), отори-ноларінгологом, ортопедом, логопедом, nгенетиком.Основну увагу слід звертати на:1) невідповідність в мезіодістальном nспіввідношенні дисталь-них поверхонь другого тимчасових молярів у періоді nтимчасового прикусу, тимчасових і постійних іклів – в періоді змінного і nпостійного прикусу (наявність «мезиально щаблі»), мезиально зміщення нижніх бічних nзубів після каріозного руйнування проксималь-них поверхонь коронок нижніх зубів nабо ранньої втрати зубів;2) вид прикусу в трансверсальному і вертикальному nнаправ ¬ леніях, ступінь звуження зубних дуг, протрузія або ретрузіі передніх nзубів з наявністю між ними трьома, їх відсутністю або тісним розташуванням, nвеличину сагітальної щілини між різцями і глибину різцевого перекриття;3) nперіод формування прикусу, прискорене формування ¬ ня зачатків нижніх зубів, nадентію окремих верхніх зубів, в тому числі третіх молярів, каріозна разруше ¬ nня зубів, ранню їх втрату, підвищену стертость зубів, стан тканин пародонта, nтемп зростання челюс ¬ тей, основне напрямок росту (горизонтальне, вер ¬ nтікальное або поєднане), вкорочення вуздечки язика, макроглоссия, шкідливі nзвички смоктання пальців, язи ¬ ка, різних предметів, парафункція м’язів nоколоро ¬ печних області, ротовий або змішане ротовий і носове дихання, nнесмиканіе губ, стан носоглотки , нару ¬ шення ковтання, неправильну nартикуляцію мови з оточуючими органами та тканинами, порушену поставу, nнаявність аналогічної аномалії прикусу у батьків і близьких родичів, ступінь nвираженості естет ¬ ческих порушень.Основні шляхи оздоровлення: нормалізація nзмикання губ і носового дихання, усунення шкідливих звичок, нормалізація функцій nзубощелепної системи, усунення звичний ¬ ного зміщення нижньої щелепи вперед і nв сторону, зійшли-фовиваніе нестершіхся бугрів тимчасових зубів, виборець ¬ ве nпрішліфовиваніе бугрів постійних зубів. Нормалізація функцій зубощелепної nсистеми, постави, санація носоглотки і порожнини рота. Лікувальна nгімнастика.При зубоальвеолярное формах мезіального прикусу рекомен ¬ дується nвиправлення положення зубів, нормалізація фор ¬ ми зубних дуг і прикусу, nусунення зміщення нижньої че ¬ Люст після видалення за показаннями окремих nзубів і ком-пактостеотоміі в області зубів, що підлягають переміщенню.При nгнатіческіх формах мезіального прикусу показано виправлення положення зубів, nнормалізація форми зубних дуг і прикусу: стимулювання зростання верхньої щелепи nі задер ¬ живание росту нижньої, за свідченнями видалення окремих зубів і nкомпактостеотомія в області зубів, що підлягають пе ¬ ремещенію за допомогою nортодонтичних апаратів та комплек ¬ сного лікування.Ретенція результатів, nдосягнутих за допомогою ортодонтії ¬ ческих апаратів: оцінка форми обличчя у nпацієнта і його роди ¬ телей, а також різновиди прикусу та розташування nзубів;визначення показань до хірургічного костнопластіческой ¬ му усунення nаномалії прикусу та особи, показаному біль ¬ вим старше 16 років.При глибокому nприкусу частота огляду ортодонтом один раз в 3 міс, оториноларингологом, nлогопедом, псіхонев ¬ рологии – за показаннями, а також генетиком. Основну nувагу слід звертати на:1) величину і розташування щелеп;2) співвідношення nзубних рядів у сагітальній, вертикальному і трансверсальному напрямках, форму nзубоальвеоляр ¬ них дуг – зубоальвеолярное подовження в області пере ¬ дних nзубів і вкорочення в області бічних (контакти ріжучих країв нижніх різців зі nскатом дентальних горбів верхніх, з коронками зубів в області шийок , з ясенним nкраєм, зі слизовою оболонкою піднебіння або відсутність контактів при глибокому nрізцевого перекриття);3) раннє каріозної руйнування коронок бокових зубів, nпідвищену стертості зубів, ранню втрату, бання ¬ цію окремих зубів, адентію, nзсув нижньої челю ¬ сті;4) запізніле прорізування бічних зубів при ранньому nпрорізуванні передніх, стан тканин пародонта, функціональне навантаження на nрізці;5) форму мови, наявність поздовжніх і поперечних борозен на його спинці, nвідбитків коронок зубов.Вредние звички, бруксизм, укорочена вуздечка мови. nЗаєда в кутах рота, порушення форми губ. Глибина супрамен-ментальною борозни, nспіввідношення верхньої, середньої та нижньої частин обличчя. Порушення обсягу nголовок нижньої щелепи в скронево-нижньощелепних суглобах. Порушення функцій nнку ¬ ня, ковтання, мови, порушення постави. Спадковість.Основні шляхи nоздоровлення: санація порожнини рота і носо ¬ глотки. Відновлення форми коронок nзруйнованих зубів (осо ¬ бенно бічних) і заміщення відсутніх зубів шляхом nпротезування. Нормалізація положення зубів, форми зуб ¬ них дуг, прикусу, nрозмірів щелеп за допомогою ортодонтії-чеських апаратів. Нормалізація функцій nзубощелепної си ¬ стеми. Застосування комплексного лікування (ортодонтичні, nхірургічні, протетичної, терапевтичні, оторіноларін-гологіческіе заходи, nлікувальна гімнастика і ін). З урахування дитини знімають через 3-4 роки після nзакінчення ортодонтії-чного та комплексного лікування.При відкритому прикусі nогляд ортодонтом (один раз на 3 міс), оторіноларігологом, логопедом, nпсихоневрологом (за показаннями), а також генетиком.Основну увагу слід звертати nна ті ж фактори, що і при глибокому прикусі. Особливу увагу приділяють різновид n¬ ності шкідливих звичок, захворювань, перенесеним в дитинстві (рахіт, диспепсія, nпорушення обміну речовин та ін), ротового диханню, протяжності відкритого nприкусу, його асиметрично розвитку відкритого прикусу за рахунок nзубоальвеолярного укорочення в області вер ¬ хніх або нижніх зубів, а також nзубоальвеолярного подовження в області верхніх бічних зубів.Основні шляхи nоздоровлення ті ж, що і для глибокого прикусу. Особливу увагу приділяють nборотьбі з шкідливими звичний ¬ ками. нормалізації обміну речовин в організмі, nзубоальве-олярному подовженню в області відкритого прикусу і по по ¬ казань nзубоальвеолярное укороченню в області верхніх бічних зубів. З урахування nРабенко знімають через 3-4 роки після закінчення ортодонтичного і комплексного nлікування.Діти з порушенням прикусу і деформацією щелеп, зумовленими nзапальними, травматичними та онкологічними про ¬ процесами. Частота огляду nстоматологом, хірургом, орто ¬ донт – один раз на 3 міс.Основну увагу слід nзвертати на асиметрію обличчя і порушення його форми, руху суглобових головок у nви ¬ соковито-нижньощелепних суглобах, локалізацію та величину дефекту зубних nдуг і щелеп, а також рубців, період формування прикусу, нахили і зміщення зубів nу бік дефекту, розташування зачатків зубів в щелепі, стан зубів, пародонту, nслизової оболонки, ступінь порушення фун ¬ кцій зубощелепної системи.Основні nшляхи оздоровлення: стимулювання зростання недо ¬ розвиненою щелепи, досягнення nзмикання зубних рядів. Віднов ¬ лення форми зубних дуг. Комплексне лікування n(ортодон ¬ тичні, хірургічні, протетичної заходи). Лого ¬ педіческое навчання. nПри користуванні обширним заступник ¬ вим зубощелепної протезом спостереження і nлікування до пере ¬ дачі хворого в поліклініку для дорослих.
Мезіальний прикус
Визначення:
патологія прикусу у сагітальній nплощині, яка характеризується мезіальним співвідношенням зубних рядів. ( за Е. nЕнглем III клас ).
Клінічні форми:
– зубоальвеолярна;
– гнатична;
– краніальна.
Діагностичні критерії:
естетичні порушення:
– увігнуте обличчя;
– верхня губа сплощена;
– згладжена губно-підборідна nборозна;
– пряме або виступаюче вперед nпідборіддя; зміна висоти нижньої частини обличчя;
– збільшення або зменшення ( nпри глибокому зворотньому перекритті ) величини кута нижньої щелепи;
– порушення пропорційності nрозмірів висоти, гілки та довжини тіла нижньої щелепи.
морфологічні порушення:
– зворотнє перекриття nфронтальних зубів різної глибини;
– наявність сагітальної щілини nрізних розмірів або її відсутність;
– мезіальне співвідношення іклів nта перших постійних nмолярів різного ступеня тяжкості;
– зміни форми та розмірів nзубних дуг у трьох площинах;
– аномалії окремих чи груп nзубів (розмірів, форми та розташування);
– макроглосія.
функціональні порушення: ( nдихання, ковтання, мови, жування ).
Параклінічні (допоміжні) методи nдослідження:
– аналіз діагностичних моделей nщелеп;
– фотометрія;
– рентгенологічне nдослідження: панорамна nрентгенографія; телерентгенографія (за nнаявністю умов).
Принципи лікування:
– психотерапевтична підготовка;
– усунення етіологічних nфакторів;
– нормалізація функцій;
– нормалізація форми та nрозмірів зубних рядів;
– нормалізація співвідношення nзубних рядів;
– ретенція досягнутих nрезультатів.
Лікування в період тимчасового nприкусу (зубоальвеолярної та гнатичної форм):
– психотерапевтична підготовка nдо ортодонтичного лікування;
– санація порожнини рота;
– санація носоглотки;
– усунення шкідливих звичок;
– логопедична корекція порушень nмови;
– профілактичне протезування nпри передчасній втраті зубів;
– функціональний n(профілактичний, біологічний) метод: гімнастика жувальних та мімічних м’язів, nфункціональне навантаження, вправи з шпателем-рожком, масаж альвеолярного nвідростка;
– зішліфовування горбків nтимчасових зубів;
– апаратурний метод: затримка nросту нижньої та стимулювання росту верхньої щелепи, нормалізація форми і nрозмірів зубних рядів, роз’єднання прикусу, нормалізація співвідношення зубних nрядів – дистальне зміщення нижньої щелепи, корекція прикусу по висоті (апарати nфункціональної та комбінованої дії – апарат Брюкля, регулятор функцій Френкеля nIII типу, моноблоки, підборідна праща при нижній макрогнатії);
– хірургічний метод лікування – nкорекція аномалій м’яких тканин порожнини рота (за протоколами хірургів);
– ретенція досягнутих nрезультатів.
Лікування в період змінного nприкусу (зубоальвеолярної форми):
– психотерапевтична підготовка nдо ортодонтичного лікування;
– санація порожнини рота;
– санація носоглотки;
– усунення шкідливих звичок;
– логопедична корекція порушень nмови;
– профілактичне протезування nпри передчасній втраті зубів;
– хірургічний метод лікування – nкорекція аномалій м’яких тканин порожнини рота (за протоколами хірургів);
– функціональний n(профілактичний, біологічний) nметод: гімнастика жувальних та мімічних nм’язів, функціональне навантаження, масаж альвеолярного відростка;
– апаратурний метод лікування: nстимуляція росту верхньої щелепи та затримка росту нижньої, нормалізація форми nі розмірів зубних рядів, роз’єднання прикусу, корекція прикусу по висоті за nдопомогою апаратів функціональної та комбінованої дії;
– ретенція досягнутих результатів.
Лікування в період змінного nприкусу (гнатичної форми):
– психотерапевтична підготовка nдо ортодонтичного лікування;
– санація порожнини рота;
– санація носоглотки;
– усунення шкідливих звичок;
– логопедична корекція порушень nмови;
– профілактичне протезування nпри передчасній втраті зубів;
– хірургічний метод лікування – nкорекція аномалій м’яких тканин порожнини рота (за протоколами хірургів;
– функціональний n(профілактичний, біологічний) метод: nгімнастика жувальних та мімічних м’язів, nфункціональне навантаження, масаж альвеолярного відростка;
– апаратурний метод – nстимуляція росту верхньої щелепи та затримка росту нижньої, нормалізація форми nі розмірів зубних рядів, роз’єднання прикусу, нормалізація співвідношення nзубних радів – дистальне зміщення нижньої щелепи, корекція прикусу по висоті за nдопомогою апаратів функціональної та комбінованої дії;
– ретенція досягнутих nрезультатів.
Лікування в період постійного nприкусу (зубоальвеолярної форми):
– психотерапевтична підготовка nдо ортодонтичного лікування;
– санація порожнини рота;
– санація носоглотки;
– хірургічний метод лікування – nкорекція аномалій м’яких тканин порожнини рота, видалення окремих зубів нижньої nщелепи, компактостеотомія (за протоколами хірургів);
– апаратурний метод лікування: nмезіальне зміщення зубів верхньої щелепи за допомогою внутрішньо- та nпозаротових пристосувань; нормалізація форми і розмірів зубних рядів; корекція nприкусу по висоті (знімними та незнімними апаратами комбінованої та механічної nдії; застосування гвинта Дерихсвайлера, лицевих масок);
– ретенція досягнутих nрезультатів.
Лікування в період постійного nприкусу (гнатичної форми):
– психотерапевтична підготовка nдо ортодонтичного лікування;
– санація порожнини рота;
– санація носоглотки;
– хірургічний метод лікування – nкорекція аномалій м’яких тканин порожнини рота, видалення окремих зубів нижньої nщелепи, компактостеотомія, (за протоколами хірургів);
– апаратурний метод лікування: nдекомпенсація положення зубів нижньої щелепи з наступною ортогнатичною nхірургією та створення міжоклюзійних контактів за допомогою незнімної nортодонтичної техніки механічної дії;
– ретенція досягнутих nрезультатів.
При лікуванні мезіального nприкусу слід так само, як при лікуванні дистального прикусу, враховувати вік і nклінічну картину деформації. У ранньому дитячому віці застосовують переважно nпрофілактичнізаходи. У другій половині змінного прикусу і постійному прикусі nпоказані переважно лікувальні заходи. До профілактичних заходів належать: nборотьба з патологією верхніх дихальних шляхів, боротьба зі шкідливими nзвичками, міогімнастіка, що затримує розвиток видвігателей, а саме закусиваніе nнижньої губи верхніми зубами, часте опускання нижньої щелепи, укорочення шляхом nспилювання нижніх молочних фронтальних зубів, що блокують верхні зуби, nзастосування підборіддя пращі,що заважає подальшому зростанню нижньої щелепи і nдо певної міри відтягувала щелепу дозаду.
Часто буває раціонально nзастосування підвищують прикус капп. Підвищуючи прикус на бічних зубах і nроз’єднуючи його в області передніх зубів знімають блокаду нижніми передніми nзубами верхніх, в результаті чого ліквідує два несприятливих наслідки цієї nблокади. Верхній фронтальний альвеолярний ділянку отримує можливість nнормальнорозвиватися. Зуби переміщуються кпереди, а нижні зуби не відчувають nбільше тиску на язичну їхній бік, не отримують поштовхів з верхніх зубів, що nстимулюють ненормальний зростання нижньої щелепи. В результаті верхні зуби nперекривають нижні.
У більш пізньому віці ми nзастосовуємо апаратурне лікування, причому види апаратів намічаються в nзалежності від клінічної картини. Для з’ясування останньої необхідно вказати, nщо мезіальнийприкус відрізняється різноманіттям клінічних форм. По-перше, nступінь перекриття нижніх зубів верхніми може бути різна, по-друге, як nзазначено вище, ще розрізняють за Б. Н. Биніну і А. С. Черномордик такі форми nмезіального прикусу.
Перша форма – нижня щелепа nнормальна, А верхня недорозвинена, т. е. мікрогнатія верхньої щелепи. Друга nформа – верхня щелепа нормальна і нижня надмірно розвинена, тобто nнижнямікрогнатія. Третя форма – недостатній розвиток верхньої щелепи і nнадмірний розвиток нижньої щелепи, тобто поєднання верхньої мікрогнатії з nнижньою макрогнатії.
Лікування першої форми nмезіального прикусу
При першій формі необхідно nспрямувати всі терапевтичні заходи на розвиток верхньої щелепи і досягнення nвідповідності її величини з розмірами нижньоїщелепи. Для цієї мети в різко nвиражених випадках аномалії застосовують дугу Енгл з таким розрахунком, щоб nвона у фронтальній області верхньої щелепи не прилягала до зубів. Зуби nприв’язують до дуги і переміщують кпереди і назовні до тих пір, поки нижні nфронтальні зуби вже трохи відстоять від верхніх, тоді замінюють дугу Енгл nфункціонально напрямним апаратом з похилою площиною. Вибір апарату для nпродовження лікування залежить від ступеня перекриття нижніми фронтальними nзубами верхніх – глибокого, середнього, малого або повної відсутності nперекриття.
При малому або повній nвідсутності перекриття лікування триває дугою Енгл, бо користування nфункціонально напрямним апаратом, що роз’єднують прикус, загрожує небезпекою nвиникнення відкритого прикусу. При середньому перекритті застосовують капу з nпохилою площиною по Б. Н. Биніну.
При глибокому прикусі nзастосовують капу з похилою площиною. Апарат з похилою площиною переміщує верхні nпередні зуби кпереди, в результаті чого досягається перекриття верхніми nфронтальними зубами нижніх.
Для успішного закінчення nлікування нерідко застосовують межчелюстной тягу.
Лікування другої і третьої nформи мезіального прикусу
При другій формі мезіального nприкусу – Нижньої макрогнатії – доводиться впливати головним чином на нижню nщелепу шляхом зменшення її розмірів відповідно до розміру верхньої щелепи. Для nцієї мети вдаються до симетричної екстракції перших премоляров на нижній nщелепі. Потім переміщують ікла кзади описаним вище способом, а решта передні nзуби, у разі потреби, переміщують кзади за допомогою ковзної дуги Енгл або nапарату Айзенберга-Гербста. Потім у разі потреби застосовують апарат з похилою nплощиною для перекладу верхніх зубів кпереди. Найбільше в цих випадках показані nнапрямні коронки А. Я. Катца з дротяною петлею.
Іноді буває доцільно замість nковзної дуги застосовувати апарат межчелюстной тяги, який виконує і функції nковзної дуги. Для цієї мети зміцнюють нижню дугу в трубках таким чином, щоб nквадратна частина гайки не доходила впритул до трубки, до передніх зубах дуга nповинна щільно прилягати. Натисканням дуги на передні нижні зуби під час nмежчелюстной тяги досягається переміщення їх назад і заміщення проміжку, що nутворився між іклами і бічними різцями внаслідок переміщення іклів дистально.
При третій формі мезіального nприкусу – Малої верхньої щелепи і великий нижній – показано переважно лікування nза допомогою апарата межчелюстной тяги. Завдяки застосуванню межчелюстной тяги nстворюється взаємодіюча система. Нижня щелепа переміщається назад, а верхня nзубна дуга – вперед. Часто буває доцільно верхню сталеву дугу в області nфронтального ділянки розташувати попереду передніх зубів, які прив’язують до nдуги лігатурою і притягують вперед.
Класифікація аномалій nзубощелепної системи Бетельмана.
Всі аномалії зубочелюстной nсистеми з цієї класифікації розділені на аномалії положення окремих зубів і nаномалії артикуляції.
Аномалії артикуляції nрозглядаються в трьох напрямках: по сагітталі, по вертикалі і трансверзалі.
Аномалії прикусу в сагітальній nнапрямку розрізняють два види: дистальний і мезіальний прикуси, по вертикалі nрозрізняють відкритий і глибокий прикуси, а по трансверзалі -односторонній і nдвосторонній косою прикуси.
Виходячи з симптоматологии, nАномалії прикусу в сагітальній напрямку діляться з цієї класифікації ще на nокремі форми.
Дистальний прикус має наступні nчотири форми:
1-а форма – нижня мікрогнатія;
2-а форма – верхня макрогнатії;
Третя форма – верхнямакрогнатії nі нижня мікрогнатія;
4-а форма – верхньо-щелепна nпрогнатия із стисненням в бічних ділянках.
Мезіальний прикус має три nформи:
1-а форма – верхня мікрогнатія;
2-а форма – нижня макрогнатії;
Третя форма – верхня nмікрогнатія і нижня макрогнатії.
Для характеристики nфункціональної патології автор класифікації використовує недостатність nмускулатури по Катцу.
Так, при дистальному прикусі nнижня щелепа розташована ззаду від верхньої порівняно з ортогнатіческій nприкусом. Одним із симптомів функціональної неповноцінності є недостатня nфункція видвігателей. При мезиальном прикусі нижня щелепа розташована попереду nверхньої, при цьому функціямускулатури, зміщує нижню щелепу дозаду, слабшає. nПереважає функція зовнішніх крилоподібні м’язів. Глибокому прикусу супроводжує nнедостатня функція м’язів, що висувають нижню щелепу вперед.
При відкритому прикусі nспостерігається слабка діяльність подниматель і кругової м’язи рота.
Класифікація аномалій nзубощелепної системи проф. Бетельмана має деякі переваги перед вищевикладеними nкласифікаціями.
Так, ця класифікація відображає nне тільки саггитальний, але і вертикальні і трансверзальние деформації. nЗагальні поняття «дистальний» і «мезіальний» прикуси розчленовані на форми, що nдає можливість легко обрати метод лікування деформації; усуває ту плутанину, nяка була до цього часу у визначенні прогенії – істинні і помилкові і т. д. nКласифікація дає не тільки морфологічну, але і функціональну характеристику nдеформацій, що має велике значення в плані лікування деформації, особливо в nранньому дитячому віці.
Як при роботі в клініці, так і nв даному викладі матеріалу, Ми користувалися класифікацією деформацій nзубощелепної системи, запропонованої А. І. Бетельманом.
Частота аномалій прикусу
З питання частоти аномалій nзубощелепної системи у дітей в даний час є велика кількість робіт, але дані nавторів не тільки досить суперечливі, але нерідко навіть прямо суперечливі.
Перші вказівки на проведення nобстежувально роботи з метою з’ясування аномалій зубощелепної системи в Росії nвідносяться до 1903 року. Дантист М. Елькін оглянув 193 учня, серед яких nаномалії були у 32 тобто у 1658%; з аномалій автор зазначає, головним чином, nнеправильне положення окремих зубів.
З числа більш пізніх робіт, що nстосуються аномалій зубощелепної системи в дитячому віці, можна назвати статтю nКоссаковскій (1929 р.), в якій представлені матеріали обстеження дітей в nклініці Канторовича. Співробітниками цієї клініки було обстежено 1211 дітей. За nданими автора, у дітей шестирічного віку, тобто до початку зміни молочного nприкусу, виявлено 70% аномалій прикусу; в 14 років, коли вже повністю nсформувався-постійний прикус, у дітей спостерігалося 12% аномалій.
За даними Енгл (1913 р.), nаномалії окремих зубів становлять 70% випадків всіх аномалій.
Обстеженням жувального апарату nу дітей займався також Агапов. За даними автора, аномалії зубощелепної системи nу баварських школярів. (Дагестан) в середньому становлять 68%.
Пластинки Шварца на верхню щелепу з накусочною nплощадкою в області передніх зубів(для усунення глибокого прикусу або оклюзійними накладками в області бічних nзубів (для лікування відкритого прикусу). Накушувальна пластинка Катца, що застосовується для лікування прогнатії і nглибокого прикусу. Особливістю її конструкції є перекидні гачки, що nперегинаються через ріжучий край передніх зубів на їх губну поверхню, і похила nплощина. Пластинка не прилягає до слизової оболонки передньої частини піднебіння і шийок фронтальних зубів. nПри накушуванні перебудовується передня ділянка верхньої і нижньої щелеп. У nбічних ділянках відбувається вертикальний їх ріст внаслідок роз’єднання nприкусу. Крім того, у момент змикання нижні передні зуби сковзають по похилій nплощині і переміщується вперед нижня щелепа.
Біонатор Балтерса. Є три види апаратів:
перший – для усунення звуження зубних рядів, протрузії nпередніх зубів і глибокого прикусу (1);
другий – для усунення відкритого прикусу (2);
третій – для усунення мезіального прикусу (3).
Біонатори виготовляють на моделях, загіпсованих у nконструктивному прикусі в оклюдаторі або артикуляторі. Основні їх деталі:
– бічні пластмасові щити, що покривають язичні або nпіднебінні поверхні бічних зубів обох щелеп до дистальних поверхонь перших nпостій-них молярів і з’єднуються в передній ділянці нижньої щелепи з язичної nсторони для збільшення опори апарату;
– піднебінний бюгель, зігнутий назад у перших двох видах nапаратів для орієнтації мови; в третьому вигляді піднебінний бюгель зігнутий nнаперед. Опорою в біонаторах І-І1 виду служать також оклюзійні накладки nна верхні молочні моляри, премоляри, що відходять від оральних бічних nпластмасових щитів. У біонаторі третього виду оклюзійні накладки виготовляють nна нижні молочні моляри;
– вестибулярні назубні дуги з петлями або дугоподібними nвигинами відростками в бічних ділянках зубних рядів, віддалені від зубів на
