МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА nВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ nМЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ n№ 5 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. nМетодика розрахунку енерговитрат людини та потреб у харчових речовинах. Оцінка nадекватності харчування за меню-розкладкою. – 3 год

               n2. Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного nконтролю за забезпеченням організму вітамінами. – 3 год.

 Мета: 1. Засвоїти методи оцінки повноцінності раціону харчування nіндивідууму.

2.Навчитися визначати добові nенерговитрати людини.

3. Оцінювати енергетичний баланс nі адекватність харчування.

4. Провести nвизначення харчового статусу організму.

5.  Навчитись оцінювати С-вітамінне забезпечення nорганізму.

6. Засвоїти методи оцінки вітамінної nцінності раціону.

ПРОФЕСІЙНА nОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

          Харчування – один з факторів, які в nзначній мірі  визначають стан здоров’я nлюдини. І, в першу чергу, раціональне харчування повинне відповідати nенергетичним затратам організму, поповнювати його потребу в поживних речовинах n(білках, жирах, вуглеводах), вітамінах, мінеральних солях та мікроелементах.

Енергетичні потреби здорової людини визначені ФАВ/ВООЗ, як рівень nспоживання енергії за рахунок їжі, який компенсує витрати енергії у nвідповідності з розмірами тіла та його структурою, і як рівень фізичної nактивності, що відповідає тривалому доброму здоров’ю людини. Згідно із nтимчасовими нормами харчування для населення України, які побудовані на основі nсистеми ФАО/ВООЗ, величина енергозатрат людини складається із основного обміну nта поправки на фізичну активність без додавання надбавки 10-15 % n(специфічно-динамічна дія змішаної їжі). Співвідношення загальних енерговитрат nдо величини основного обміну дає КФА- коєфіцієнт фізичної активності. nТимчасовими нормами харчування все доросле населення України диференційоване на nчотири групи фізичної активності.

          Вітаміни виконують в організмі nкаталітичні функції. Разом з білками вони утворюють ферменти і є необхідними nкомпонентами тих чи інших ферментних реакцій. Достатня кількість вітамінів в nїжі сприяє росту та відновленню тканин, оптимальному перебігу обмінних процесів nі підтримує їх на такому рівні, коли захисні властивості організму проти nнесприятливих впливів факторів зовнішнього середовища значно зростають. Ось чому nвелике практичне значення має не тільки попередження вітамінної недостатності, nале й забезпечення організму оптимальними кількістями вітамінів.

    Важлива роль в обміні речовин в організмі nналежить вітаміну С. Ступінь забезпеченості цим вітаміном суттєво впливає на nрезистентність капілярів, реактивність організму, його захисні механізми, nопірність до інфекцій та стійкість до різних несприятливих факторів зовнішнього nсередовища. Аскорбінова кислота легко руйнується при кулінарній обробці nхарчових продуктів. Враховуючи важливе значення вітаміну С для організму, з nодного боку, а з іншого – його велику нестійкість, необхідно проводити nсистематичний лабораторний контроль за фактичним вмістом вітаміну С в раціоні nлюдини.

Під харчовим nстатусом розуміють фізіологічний стан організму, обумовлений його nхарчуванням. Харчовий статус визначають: співвідношенням маси тіла з віком, nстаттю, конституцією людини, біохімічними показники обміну речовин, наявністю nознак аліментарних та аліментарно обумовлених розладів і захворювань.

Вивчення харчового статусу людини чи організованого nколективу з однаковим фізичним, емоційним навантаженням та загальним nхарчуванням дозволяє об’єктивно оцінити це харчування і своєчасно виявити nаліментарно обумовлені порушення здоров¢я та nзахворювання (енергетично-білкову, вітамінну, макро-, мікроелементну nнедостатність та ін.). А тому поряд з визначенням енерговитрат та повноцінності nдобового раціону оцінка харчового статусу є одним з перших і основних методів nмедичного контролю за харчуванням різних статево-вікових та nсоціально-професійних груп населення.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ 9.⁰⁰-12.⁰⁰ nгод.

Тема №1 “ 1. nМетодика розрахунку енерговитрат людини та потреб у харчових речовинах. Оцінка nадекватності харчування за меню-розкладкою.”

1.      Скласти меню-розкладку nдобового раціону (напередодні вдома студент складає свій добовий раціон і nприносить на заняття).

2.      Підрахувати, nкористуючись «Таблицями складу харчових продуктів», енергетичну цінність nдобового раціону, вміст білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей (Са, Р, nFе, К, Nа, Мg ) і клітковини, заносячи результати у наступну таблицю за nокремими прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря):

3.      Скласти хронограму всіх nвидів діяльності протягом доби (включаючи і сон).

4.      Користуючись таблицею n«Витрати енергії при різних видах роботи» розрахувати добові енергозатрати.

5.      Оцінити енергетичний nбаланс.

6.      Дати якісну оцінку nхарчування: співвідношення між окремими поживними речовинами та мінеральними nсолями.

7.      Оцінити режим nхарчування.

Хронограма nенергозатрат, добова меню-розкладка і всі розрахунки оформляються в nпротоколі.  Робота закінчується висновком nпро адекватність індивідуального харчування і його режим. При необхідності nповинні бути внесені відповідні зміни та рекомендації для оптимізації nхарчування   

Тема №2 .” nМетодика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за nзабезпеченням організму вітамінами. ”:

1.      Визначити харчовий nстатус індивідууму.

2.      Визначити nгармонійність статури і конституційний тип.

3.      Дати практичні nрекомендації по нормалізації харчового статусу конкретної людини.                                      
nРЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

          Уважно огляньте обличчя пацієнта. При nобстеженні очей зверніть увагу на стан і колір склер, кон’юнктив, країв повік. nВизначте, чи немає ознак ксерозу, кон’юнктивіту, наявність бляшок Іскерського n(плям Біто), спитайте обстежуваного про адаптацію зору у сутінках. Блідість nкон’юнктив наряду з блідістю шкіри та слизових оболонок порожнини рота є клінічними nознаками анемії. Ксероз кон’юнктив, який проявляється сухістю, потовщенням, nпігментацією кон’юнктиви відкритої частини очного яблука, втратою блиску і nпрозорості кон’юнктив найчастіше є ознакою недостатності вітамінів А, В₂, nВ₆.

          Оглядаючи губи зверніть увагу на їх nколір, можливі ознаки ангулярного стоматиту ( ерозії та тріщини у обох куточках nрота), ангулярних рубців (рожеві або білі рубці у куточках рота після заживання nангулярного стоматиту), ангулітів, які є ознаками недостатності вітамінів В_{2, n}В₆, хейлозу (вертикальні тріщини губ з гіперемією, набряком, nвиразками), що є наслідком гіповітамінозів В₂, В₆, РР та nінше.

          Огляньте язик, визначте можливі сліди nнабряку, стан та колір сосочків (можливу атрофію чи гіпертрофію, гіперемію), що nможе бути наслідком гіповітамінозів В₂, В₆, РР та інше.

Зверніть nувагу на зуби, їх кількість, стан емалі, ураження карієсом. І який може бути nпов’язаний не тільки з недостатнім вмістом у їжі кальціймістких продуктів, але nі з надлишком вуглеводів особливо рафінованих, іншими аліментарними чинниками.

          Огляньте ясна, їх колір, стан, набряк nзовнішніх міжзубних сосочків, кровоточивість.

          При огляді шкіри обстежуваного, nзверніть увагу на її колір, стан, вигляд, можливі ознаки ксерозу, фолікулярного nгіперкератозу, стан шкіри на ліктях та колінах, наявність синців та петехій.

          Огляньте нігті, їх форму, колір, nнаявність плям та смуг, крихкість, деформації.

          Огляньте волосся, його вигляд сухість, nламкість, випадіння, стан шкіри голови.

          Огляньте кісткову систему пацієнта з nметою виявлення ознак наявного (у дітей) чи перенесеного рахіту (збільшення nепіфізів довгих трубчастих кісток рук і ніг, потовщення на ребрах, викривлення nніг, деформація голови, пізнє зрощення великого джерельця). У людей похилого nвіку явища остеопорозу чи остеомаляції діагностуються як дифузні чи локальні nдеформації кісток, місцеві чи загальні деформації кістяка, особливо в ділянці nтазу, сліди переломів. Оцініть за зовнішніми ознаками ступінь розвитку м’язової nсистеми пацієнта, відзначте в карті.

          Обстежте органи травлення, чи nскаржиться пацієнт на наявність неприємного запаху в ротовій порожнині, nприсмаку в роті, відрижки, печії, нудоти, блювоти, метеоризму, поносу чи nзакрепу. Визначте межі печінки, її м’якість, наявність больового синдрому, особливо nзверніть увагу на нижній край печінки. Визначте стан жовчного міхура, больовий nсиндром при пальпації.

          Оцініть стан нервової системи  обстежуваного – ознаки апатії чи nзнервованості, подразливості, неврівноваженості, адекватність реакції, швидка nстомлюваність, загальна слабкість, безсоння чи сонливість.

    Стан серцево-судинної системи: чи nскаржиться пацієнт на біль в області серця, з чим це пов’язано, серцебиття у nспокої та при навантаженні та інше. Визначте межі серця, локалізацію серцевого nпоштовху, частоту пульсу у спокої. Визначте, чи однаковий пульс на обох руках nта обох ногах;  чи не скаржиться nобстежений на оніміння кінцівок, пекучий біль у стопах, особливо при ходьбі, nзмерзання ніг навіть у теплий період року. Чи не відмічає погіршення пам’яті, частих nголовних болів. Визначте кров’яний тиск стандартизованим методом.

          Всі результати клінічного обстеження nзанесіть в карту-анкету. При необхідності встановлення  діагнозу скористайтесь довідниковою nінформацією про характерні ознаки та симптоматику порушень аліментарного nстатусу організму, які наведені в додатку 2.

 4. Підрахувати в індивідуальному добовому меню nвміст вітамінів С, В₁, В₂, А, РР і каротину та оцінити їх nкількість у відповідності із прийнятими в Україні нормами харчування (додаток n3), а також використовуючи додаткові дані по вітамінах:

   а) Для утворення в організмі 1000 ккал з 250 грамів білків або nвуглеводів необхідні наступні кількості вітамінів:

        вітамін В₁ – 0,6 мг

        вітамін В₂ – 0,7 мг

        вітамін В₃ (РР) – 6,6 мг

        вітамін С – 25 мг.

      б) Вміст каротину, який міститься в nпродуктах рослинного походження, підраховується окремо, сума каротину ділиться nна 6 і додається до основної кількості вітаміну А.

   5. Проробити проби на виявлення С-вітамінної nнедостатності в організмі (проби Ратнера і Нестерова).

    Проба nРатнера (лінгвальна проба) виконується таким чином: на кінчик язика тонкою nголкою або тонесеньким скляним капіляром наноситься невелика кількість 0,06% nрозчину реактиву Тільманса і фіксується час, протягом якого відбудеться nзнебарвлення розчину. В нормі час знебарвлення – 25 сек. Більш тривалий час nзнебарвлення свідчить про недостатню забезпеченість організму вітаміном С: до 1 nхвилини – гіповітаміноз, більше 1 хвилини – авітаміноз.

  nПроба Нестерова: з допомогою приладу Нестерова nвизначається резистентність капілярів шкіри до від”ємного тиску. За  кількістю петехій оцінюють ступінь nзабезпеченності організму вітаміном С (до 20 петехій – 0 ст; 20-40 петехій – 1 nст; множинні петехії – П ст; суцільний синець – Ш ст. недостатності вітаміну nС).

      Одержані результати оформляються nпротоколом. Оцінюється відповідність надходження вітамінів з добовим раціоном nдобовій потребі організму в них. Дається заключення про вітамінну nзабезпеченість організму.

ПРОГРАМА nСАМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

 Тема №1 “ Методика nрозрахунку енерговитрат людини та потреб у харчових речовинах. Оцінка nадекватності харчування за меню-розкладкою.”

Теоретичні питання:

1.    nРаціональне харчування, визначення цього nпоняття.

2.    nТеорії харчування та їх характеристика.

3.    nСкладові частини добових енергозатрат nлюдини.

4.    nКоефіцієнт фізичної активності (КФА), nйого значення.

5.    nНорми споживання основних поживних nречовин для населення України.

6.      Методи оцінки nенергетичної цінності харчування.

7.    nБілки, їх роль в харчуванні людини, nдобова потреба.

8.    nЖири, значення в харчуванні людини, nдобова потреба.

9.    nВуглеводи, значення в харчуванні людини, nдобова потреба.

10.Значення nмінеральних солей в харчуванні.

11.Гігієнічні nвимоги до режиму харчування..

12.Вітаміни, їх nфізіологічна роль в організмі людини.

13.Водорозчинні nвітаміни (С, групи В, РР), добова потреба, клініка гіповітамінозів. Продукти – nджерела водорозчинних вітамінів.

14.Жиророзчинні nвітаміни (А, D, E, K), роль в організмі, добова потреба, клініка nгіповітамінозів, гіпервітамінозів, продукти – джерела жиророзчинних вітамінів.

15.Мінеральні солі nта їх роль у харчуванні.

16.Антивітаміни, їх nроль в харчуванні. Заходи по збереженню водорозчинних вітамінів при кулінарній nобробці продуктів.

17.Методи nвизначення С-вітамінної забезпеченності організму.

18.Профілактика nвітамінної недостатності організму. Вітамінізація готової їжі.

  nТема 2 .” Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини nі медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами”

Контрольні nпитання:

1.      nПоняття, принципи та умови раціонального харчування.

2.      nВизначення та показники харчового статусу організму.

3.      nПоказники енергетичної та пластичної адекватності харчового статусу n(масоростовий показник Брока, Кребса, індекс Кетле, товщина шкіряно-жирової nскладки та інші).

4.      nПоказники білкової адекватності харчового статусу організму.

5.      nПоказники жирової, вуглеводної адекватності харчового статусу організму.

6.      nОзнаки забезпечення організму нехарчовими вуглеводами.

7.      nОзнаки і показники забезпечення організму макро- і мікроелементами та nвітамінами*.

8.      nБіохімічні показники харчового статусу організму.

9. Методика медичної оцінки харчового статусу nлюдини.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ nТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1.    nРаціональне харчування, визначення цього nпоняття.

2.    nТеорії харчування та їх характеристика.

3.    nСкладові частини добових енергозатрат nлюдини.

4.    nКоефіцієнт фізичної активності (КФА), nйого значення.

5.    nНорми споживання основних поживних nречовин для населення України.

6.    nМетоди оцінки енергетичної цінності nхарчування.

7.    nБілки, їх роль в харчуванні людини, nдобова потреба.

8.    nЖири, значення в харчуванні людини, nдобова потреба.

9.    nВуглеводи, значення в харчуванні людини, nдобова потреба.

10.Значення nмінеральних солей в харчуванні.

11.Гігієнічні nвимоги до режиму харчування..

12.Вітаміни, їх nфізіологічна роль в організмі людини.

13.Водорозчинні nвітаміни (С, групи В, РР), добова потреба, клініка гіповітамінозів. Продукти – nджерела водорозчинних вітамінів.

14.Жиророзчинні nвітаміни (А, D, E, K), роль в організмі, добова потреба, клініка nгіповітамінозів, гіпервітамінозів, продукти – джерела жиророзчинних вітамінів.

15.Мінеральні солі та nїх роль у харчуванні.

16.Антивітаміни, їх nроль в харчуванні. Заходи по збереженню водорозчинних вітамінів при кулінарній nобробці продуктів.

17.Методи nвизначення С-вітамінної забезпеченності організму.

18.Профілактика nвітамінної недостатності організму. Вітамінізація готової їжі.

19.Поняття, nпринципи та умови раціонального харчування.

20.Визначення nта показники харчового статусу організму.

21.Показники nенергетичної та пластичної адекватності харчового статусу (масоростовий nпоказник Брока, Кребса, індекс Кетле,

22.товщина nшкіряно-жирової складки та інші).

23.Показники nбілкової адекватності харчового статусу організму.

24.Показники nжирової, вуглеводної адекватності харчового статусу організму.

25.Ознаки nзабезпечення організму нехарчовими вуглеводами.

26.Ознаки nі показники забезпечення організму макро- і мікроелементами та вітамінами*.

27.Біохімічні nпоказники харчового статусу організму.

28.Методика nмедичної оцінки харчового статусу людини.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

n

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. У добовому харчовому раціоні жінки, 25 років, вагове співвідношення nбілків, жирів та вуглеводів становить 1 :1 : 5. Які корективи слід внести до nскладу раціону з метою його гігієнічної оптимізації?

A.    Зменшити вміст вуглеводів

B.    Збільшити вміст жирів

C.    Збільшити вміст білків

D.    Збільшити вміст вуглеводів

E.     Корективи не потрібні

2. У малюка 9 місяців відмічається затримка розвитку nзубів та подовжується термін зарощення тім’ячка, слабкість та пітливість. Який nвид гіповітамінозу може бути у малюка?

A.   Гіповітаміноз D

B.    Гіповітаміноз С

C.    Гіповітаміноз В₁

D.    Гіповітаміноз В₆

E.     Гіповітаміноз А

3. Студентка, 22 років, з масою тіла 50 кг отримує з добовим nраціоном харчування 40 г nбілка, 55 г nжиру і недостатню кількість кальцію. Які продукти необхідно передусім включити nдо раціону?

A.   n Домашній сир

B.   n Квасолю

C.   n Мед

D.   n Моркву

E.    n М’ясо

4. Хворий з проявами nС-гіповітамінонозу призначено дієту, до складу якої входить ряд рослинних nпродуктів, а саме: цибуля зелена – 50г; перець червоний солодкий – 100 г; салат – 100 г; горошок зелений – 50 г; лимони – 100 г. Який з перерахованих nпродуктів, враховуючи міст вітаміну С необхідно вживати в першу чергу?

A.   Перець червоний солодкий

B.   Лимони

C.    Цибуля зелена

D.    Горошок зелений

E.     Салат

5. Що не nвідноситься до поняття “режим харчування” ?

A.         nКратність прийому їжі протягом доби.

B.         nЗагальну кількість спожитої їжі.

C.         nРозподіл енергетичної цінності між прийомами їжі.

D.         nІнтервали між прийомами їжі.

E.          nТривалість трапези.

6. У групи осіб, які проходили медичне обстеження nвиявлено: ІМТ більше 30; збільшення сечовини крові і сечі. Як можна оцінити nхарчовий статус цих людей ?

A.   n Недостатній

B.   n Оптимальний

C.   n Надмірний

D.   n Знижений

E.    n Звичайний

7. У хворого маса тіла вище норми на 40 % при індексі nКетле – 39. Маса тіла пацієнта оцінюється як:  n

      A. Перший nступінь ожиріння

B. Другий ступінь ожиріння 

C. Надлишкова маса тіла

D. Третій ступінь ожиріння

E. Четвертий ступінь ожиріння

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1.

Підрахувати вміст білків, жирів, вуглеводів та nенергетичну цінність добового раціону.

 

                Кількість в nграмах:                                    n120,04                 99,23        486,33

                Енергетична цінність n(ккал)                     484,16                893,07       1823,7

                Всього:    3200,97 ккал

    Для якої групи людей (за nінтенсивністю праці) підходить даний раціон? Яке співвідношення білків, жирів, nвуглеводів по вазі та по калорійності?

Задача 2.

          Визначити nдобові енергозатрати жінки вагою 50кг, віком 20 років, яка працює друкаркою. Заповнивши nтаблицю видів  діяльності з nхронометражем, включаючи і сон, одержимо витрати енергії за добу на 1 кг маси тіла даної людини.

          41,1 х 50 n= 2055 кал

Задача n3. Жінка 35 років – шеф-повар харчоблоку районної лікарні. nЗріст 160 см, nмаса тіла 88 кг, nобвід грудної клітки 118 см, nобвід попереку 130 см, nобвід тазу 168 см, nобвід середньої частини стегна 85см. Товщина шкіряно-жирової складки: біля низу лопатки – n3,4 см, nна задній частині середини плеча 4,3см, на боковій поверхні живота 5,1 см. Зі слів повара, вона nстраждає задишкою, старається мало їсти, але змушена часто опробувати страви, nякі вона готує. Фізичними вправами не займається (“Я і так цілий день на nногах”). Страждає варикозним розширенням вен на нижніх кінцівках.

Розрахуйте зросто-масові та інші показники, складіть nобґрунтовану оцінку харчового статусу повара, сформулюйте оздоровчі nрекомендації.

Задача n4. Студентка 2 курсу медичного вузу, 21 рік, зріст 170 см, маса тіла 55 кг, обвід грудної клітки 81 см, обвід таза 97 см, обвід попереку 55 см, середина стегна 48 см, товщина nшкіряно-жирової складки: біля низу лопатки – 1,3 см, посередині задньої nповерхні плеча 1,1 см, nбокової  поверхні  живота  n2,2 см, nбокової поверхні грудної клітки 1,0см.

При огляді тіла студентки виявлені: блідість та nсухість шкіри, кон’юнктиви, губ, синюшність нігтів, їх ложкоподібна форма, ломкість, nзагальне схуднення, зморшки на обличчі, ламкість та випадіння волосся. nВідмічається наростання слабкості, зниження працездатності, швидка nстомлюваність, сонливість, головні болі, відчуття оніміння кінцівок тощо.

Розрахуйте необхідні показники, складіть оцінку nхарчового статусу студентки, ваші рекомендації.

При вирішенні задачі скористайтесь додатками до теми nта рекомендованою літературою.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестів: 1 А, 2 А, 3 А, 4 А, 5 В, 6 С, 7 В

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1:

1. В добовому раціоні міститься 3200,97 ккал.

2. Співвідношення білків, жирів, вуглеводів в грамах: n1:0,8:4, а по калорійності – 1:1,8:3,8.

3. Калорійність приведеного раціону може бути nрекомендована для працівників Ш групи інтенсивності праці, тобто токарів, nслюсарів, наладчиків, продавців,  nлікарів-хірургів і т.п. 

Має місце надлишок білків і жирів в раціоні, вміст nвуглеводів дещо менший нормативного рівня.

Задача 2:

Порівнюючи отриману величину із рекомендованими nвеличинами потреб енергії та харчових речовин, приходимо до висновку, що жінка nданої вікової категорії (18-29 р.), масою 50 кг, повинна витрачати біля 2000 кал, що nмайже збігається із розрахованою величиною.

Задача 3: Індекс nКетле (ВМІ) = 34,375, тобто наявне ожиріння ІІ-го ступеня. Максимально nдопустима маса тіла 65,8 кг.

За формулою Брейтмана ідеальна маса = 62 кг. Таким чином у жінки nнаявний надлишковий харчовий статус. Рекомендації: зменшити калорійність раціону nі вести більш рухливий спосіб життя, використовуючи комплекс фізичних вправ, nособливо на нижні кінцівки.

Задача 4: Індекс nКетле (ВМІ) = 19,03 тобто наявна гіпотрофія І-го ступеня. Максимально допустима nмаса тіла 69,2 кг.

За формулою Брейтмана ідеальна маса = 69 кг. Таким чином, у nстудентки наявний недостатній харчовий статус. Рекомендації: збільшити nкалорійність раціону, збільшити вміст вітамінів А, С, РР, вживати харчові nпродукти багаті на кальцій і калій.Рекомендується раціональний режим праці і відпочинку.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. 14¹⁵ – n15⁰⁰ год.

Письмове nтестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд nтематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів nліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення nматеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент nповинен знати:

1. Складові частини добових енергозатрат людини.

2. Групи дорослого населення за інтенсивністю праці.

3. Фізіологічні основи раціонального харчування.

4. Добову потребу організму в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах.

5. Оптимальне співвідношення між основними поживними речовинами.

6. Енергетичну цінність основних поживних речовин.

7. Оптимальний розподіл добового раціону між окремими прийомами їжі.

8. Продукти – джерела вітаміну С у повсякденному харчуванні людини.

9. Вміст вітаміну С в окремих продуктах харчування.

10. Причини руйнування та умови збереження аскорбінової кислоти при nкулінарній обробці продуктів.

11. Методику С-вітамінізації готових страв.

12. Методику визначення харчового nстатусу людини.

13. Основні нормативи nмасо-зростових показників.

Студент повинен вміти:

1. Скласти хронограму діяльності людини протягом доби.

2. За хронограмою оцінити добові енергозатрати табличним методом.

3. Складати добову меню-розкладку.

4. Оцінювати енергетичну цінність їжі та енергетичний баланс.

5. Розрахувати кількість вітамінізованого настою, необхідну для nвживання  при С-вітамінній недостатності nраціону.

6. Визначити nхарчовий статус індивідууму.

7. Визначити nгармонійність статури і конституційний тип. Дати практичні рекомендації по nнормалізації харчового статусу конкретної людини

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

Основна:

1.    Матеріали nдля підготовки до практичних занять  http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    Бардов nВ.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та nекологія . – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 277-287, 288-300. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

3.    Даценко І.І., Габович Р.Д. nПрофілактична медицина. Загальна гігієна з ос­новами екології.: Здоров’я, 2004. n- С.287-322.

4.    Загальна гігієна. Посібник nдля практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. n140-157.

 

Додаткова:

1.    Гігієна харчування з nосновами нутриціології /За ред. В.І. Ципріяна – К., Здоров’я, 1999. – С.43-50; n472-474.

2.    Химический состав пищевых nпрордуктов. Книга 1. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и nэнергетической ценности пищевых продуктов/Под ред. И.М. Скурихина и М.Н. nВолгарева. – М. Агропромиздат, 1987. – С.224.

3.    n“Норми фізіологічних потреб населення nУкраїни в основних харчових речовинах та енергії” (Наказ МОЗ України № 272 від n18.11.1999 р.) .

4.    nЗагальна гігієна з основами екології. За nред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. – 567 с.

5.    nДаценко І.І., Габович Р.Д. Основи nзагальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров¢я, 1995. – С.59-65.

 

Методичку склав (ла) –ст. викл. Голка Н.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Перглянуто і затверджено на засіданні nкафедри

«30» серпня 2012 р. Протокол №  1

 

 

Додаток 1

Таблиця 1

Рівняння nдля розрахунку основного обміну (на основі маси тіла і зросту)

 

де МТ – маса тіла, кг; ЗР – зріст, м

Таблиця 2

Коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності

 

Таблиця 3

Добові енерговитрати дорослого населення без фізичної активності (основний nобмін)

 

 

Таблиця 4

Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності

 

 

Додаток 2

 

Харчовий статус організму та методика його вивчення

Під харчовим nстатусом розуміють фізіологічний стан організму, обумовлений його nхарчуванням. Харчовий статус визначають: співвідношенням маси тіла з віком, nстаттю, конституцією людини, біохімічні показники обміну речовин, наявність nознак аліментарних та аліментарно обумовлених розладів і захворювань.

Вивчення харчового статусу людини чи організованого nколективу з однаковим фізичним, емоційним навантаженням та загальним nхарчуванням дозволяє об’єктивно оцінити це харчування і своєчасно виявити nаліментарно обумовлені порушення здоров¢я та nзахворювання (енергетично-білкову, вітамінну, макро-, мікроелементну nнедостатність та ін.). А тому поряд з визначенням енерговитрат та повноцінності nдобового раціону оцінка харчового статусу є одним з перших і основних методів nмедичного контролю за харчуванням різних статево-вікових та nсоціально-професійних груп населення.

В класифікації харчового статусу виділяють кілька nкатегорій:

1.              nОптимальний, коли цей фізіологічний стан nі маса тіла відповідають зросту, віку, статі, важкості, інтенсивності та nнапруженості виконуваної роботи;

2.              nНадлишковий, обумовлений спадковою nсхильністю, переїданням, недостатніми фізичними навантаженнями, супроводжується nзбільшенням маси тіла, ожирінням, яке буває чотирьох ступенів (І – nжировідкладення на 15-20% більше нормальної маси тіла; ІІ – на 30-49%; ІІІ – на n50-99%; ІУ – на 100% і більше);

3.              nНедостатній, коли маса тіла відстає від nвіку, зросту, – обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та nінтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо. Крім наведених nвище професор П.Е.Калмиков (С.-Птб., РФ) виділяє ще такі категорії харчового nстатусу:

4.              nПередхворобливий (преморбідний), nобумовлений, крім названого вище, тими чи іншими порушеннями фізіологічного nстану організму, або вираженими дефектами в раціоні (енергетична, білкова, nжирова, вітамінна, макро-, мікроелементна недостатність);

5.              nХворобливий – похудіння, обумовлене тією nчи іншою хворобою, голоду-ванням (сильними дефектами в раціоні – кількісними і nякісними). Голодування може проявлятися в двох формах – кахексії (сильне nпохудіння, маразм), набряковій (квашіоркор), обумовленій у першу чергу nвідсутністю в раціоні білків. Вітамінне голодування – у авітамінозах (цинга, nбері-бері, рахіт та інших), дефіцити інших нутрієнтів – у відповідних видах nпатології.

Вивчення харчового статусу людини чи однорідного за nрежимом праці та харчуванням колективу проводиться за цілим комплексом nпоказників – суб’єктивних (анкети, опитування) та об’єктивних.

Анкетно-опитувальні дані повинні включати інформацію nпро:

– паспортні дані, стать, вік, професію;

– шкідливі звички (паління, вживання алкоголю, nнаркотиків);

– умови праці (вид трудової діяльності, важкість та nнапруженість праці, характер і вираженість професійних шкідливостей – фізичних, nхімічних, біологічних, перенапруження окремих органів і систем);

– умови побуту, ступінь та якість комунального nобслуговування, заняття фізичною культурою, спортом (вид, регулярність заняття), nекономічні можливості сім¢ї чи nорганізованого колективу;

– характер харчування за одну-три доби: кількість nприйомів їжі, години і місце прийому, перелік страв, продуктів, їх маса, якість nкулінарної обробки та інших.

 

Серед об’єктивних показників найбільш інформативними nі важливими є:

1. nСоматоскопічні: огляд тіла людини чи (вибірково) групи nлюдей досліджуваного колективу дозволяє виявити цілий ряд ознак, які кількісно nі якісно характеризують їх харчування.

При загальному огляді тіла визначають конституційний nтип (нормо-, гіпо-, гіперстенік), гармонійність статури, деформації скелета, nребер, пласкостопість, викривлення ніг (як ознаки перенесеного рахіту), nвгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість, синюшність шкіри, слизових nоболонок, нігтів, їх деформації, ломкість як ознак білкової, вітамінної, nмікроелементної недостатності в харчуванні. При огляді слизових оболонок очей nможна виявити ксероз, керато-маляцію, блефарит, кон¢юнктивіт, світлобоязнь як ознак гіповітамінозу А та інші.

2. nСоматометричні: вимірювання довжини, маси тіла, обводу nгрудної клітки, плеча, попереку, таза, стегна, товщини шкіряно-жирової складки n(під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій nповерхні грудної клітки, живота).

На підставі цих вимірювань розраховують nмасово-ростові показники:

2.1. Індекс Брока – нормальна маса тіла (МТ) в кг nдорівнює зросту (ЗР) в см мінус 100 (105 або 110):

у чоловіків: при зрості 155-165 см           МТ = ЗР – 100

                     nпри зрості 166-175 см           МТ = ЗР – 105

                     nпри зрості більше 175см      МТ = ЗР – n110

У жінок у всіх випадках маса тіла повинна бути менша nна 5 % , ніж у чоловіків.

2.2. Нормальна маса тіла може бути визначена також nспеціальним номографом (мал. 23.1) за номограмою В.І.Воробйова (мал. 23.2) n(див. матеріали підготовки до практичного заняття).

На лівій шкалі “Н” знаходять точку, що відповідає nзросту (см), а на правій шкалі “В” обвід грудної клітки (см). З¢єднавши ці точки прямою лінією, на середній шкалі “Р” знаходять масу тіла Р₁ n(в кг). Далі, провівши від точки зросту на шкалі “Н” горизонтальну лінію до nшкали Р, знаходять “ідеальну” масу тіла Р₂. А нормальна маса тіла Р_н nвизначається як середнє арифметичне від .

2.3. Ідеальна (нормальна, рекомендована) маса тіла nдля чоловіків та жінок 25-30 років може бути визначена також за таблицею 1.

 

2.4. Масово-ростовий індекс Кетле – біомасіндекс (ВМІ) nрозраховують за формулою: ВМІ = ,

де:  МТ – маса nтіла, кг; ЗР – зріст, м.

Оцінка стану харчування за величиною ВМІ, згідно nрекомендацій ВООЗ приведена в таблиці 2.

 

2.5. Максимально допустиму масу тіла в залежності nвід віку, статі, зросту знаходять в таблиці 3.

 

Таблиця 1

Ідеальна nмаса тіла відповідно зросту

 

 

 

Таблиця 2

 

Оцінка nстану харчування за біомасіндексом (ВМІ)

 

 

n

Таблиця 3

 

Максимальна nдопустима маса тіла згідно статі, віку та зросту

 

 

2.6. Конституційний тип визначають вимірюванням nкута, утвореного реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка nгрудини. Оцінка результатів: кут 90⁰ – нормостенічний тип; гострий n(<90⁰) – астенічний тип; тупий (>90⁰) – nгіперстенічний тип.

2.7. Гармонійність статури визначають за формулою: nГС = ,

де: ГС – гармонійність статури, %

А – обвід грудної клітки в паузі, см

ЗР – зріст, см

 

Оцінка результатів: ГС в межах 50-55% – гармонійна;

ГС < 50% – дисгармонійна, слабкий розвиток;

ГС > 55% – дисгармонійна, надлишковий розвиток.

 

2.8. Відносна кількість жирового компоненту маси nтіла по сумі чотирьох шкірно-жирових складок, названих вище, п.2. (вибірково) n(табл.. 4).

 

 

 

Таблиця n4

Товщина nжирових складок як показник ступеню ожиріння

 

 

 

3. nФізіометричні показники харчового статусу. Енергетичну nта пластичну повноцінність харчування оцінюють визначенням мускульної сили n(ручна, станова динамометрія, ергометрія), реституцією пульсу та дихання після nфізичних навантажень, показниками, що характеризують стомлюваність, – nтремометрія, хронорефлексометрія, пошук чисел тощо (детально розглядаються у nрозділі “Гігієна праці”).

Забезпеченість організму вітамінами оцінюють рядом nфункціональних проб – резистентність капілярів, адаптометрія та інші n(розглядаються на наступному занятті).

4. nКлінічні показники – визначення симптомів хвороб nаліментарного походження (гастритів, виразок шлунку, 12-палої кишки, nзахворювань печінки, жовчного міхура, подагри, гіпо-, авітамінозів тощо).

5. nБіохімічні показники – гематологічні, урологічні та інші nпоказники харчового статусу (табл. 5).

6. Харчовий статус індивіда чи однорідного за режимом праці і харчуванням nколективу може бути вивчений та оцінений також шляхом порівняння енерговитрат nорганізму, обумовлених важкістю, напруженістю виконуваної роботи та nрозрахованих на їх основі потреб у харчових речовинах і розрахунками, чи nлабораторними дослідженнями кількості та якості компонентів добового харчового nраціону, що буде розглядатися на наступних заняттях.

n

Таблиця 5

 

Перелік біохімічних та гематологічних тестів, які застосовують nпри вивченні харчового статусу (обов’язкова програма)

 

 

 

Додаток 3

СОМАТОСКОПІЧНІ ОЗНАКИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

(опис основних клінічних симптомів)

          Набряклість, розрихленість і кровоточивість ясен – на яснах є яскраво-червона або синюшна облямівка. Ясна nнабухають, сосочки між зубами стають набряклими. При натисканні на яснах nз’являється кровоточивість.

Фолікулярний гіперкератоз- характеризується наявністю на розгинальних поверхнях nрук, стегнах в ділянці бульбин волосяних фолікулів посиленого ороговіння nепітелію і утворенням вузликів, що підносяться над поверхнею шкіри. Шкіра стає nшорсткою – “гусяча шкіра”.  Фолікулярний nгіперкератоз, викликаний дефіцитом ретинолу, супроводжується сухістю шкіри (в nрезультаті ослаблення функцій сальних і потових залоз), епітелій, що зроговів, nнавколо волосяних фолікулів насилу зішкрябується. Фолікулярний гіперкератоз, nвикликаний дефіцитом аскорбінової кислоти, є результатом порушення проникності nкапілярів волосяних фолікулів і у виражених випадках може супроводжуватися nневеликими точковими крововиливами, які додають вузликам синій-багровий колір. nПри цьому епітелій, що зроговів, навколо волосяних фолікул легко зішкрябується nі під ним оголюються папули червоного кольору.

Гіперкератоз шкірних nпокривів – характеризується nнаявністю на розгинальних поверхнях, особливо в області ліктьових і колінних nсуглобів, папульозного висипання і лущення.

Ангулярний стоматит- виявляється зблідненням слизової оболонки губ в nділянці кутиків рота, яка потім починає мокнути. Епітелій мацерується і nзлущується, утворюються тріщини, що покриваються жовтуватими лусочками, після nяких залишаються виразки, що легко знімаються. Після загоєння тріщини nутворюється білий поверхневий рубчик.

Хейлоз- характеризується наявністю на місці зімкнення губ nмацерації епітелію, слизова оболонка стає блискучою і червоною. На поверхні губ nз’являються одиничні або множинні вертикально розташовані тріщини.

Гіпертрофія сосочків язика, n“географічний язик” – результат розширення судин і подальшого застою крові в сосочках язика, з nподальшим злущенням епітелію гіпертрофованих сосочків. В результаті цього nспочатку стає червоним кінчик язика, в більш виражених випадках язик стає nмалиновим. Язик стає набряклим, на бічних поверхнях язика з’являються відбитки nзубів. У тяжких випадках, розвивається десквамативний глоссит (“географічний nязик). На збільшеному в об’ємі язику з’являються поздовжні і поперечні тріщини.

 

СОМАТОСКОПІЧНІ ОЗНАКИ nНЕДОСТАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ

 

 

Методичну вказівку склала:

ст. викл. Голка Н. В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол n№ 1

Переглянуто nі затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_ n  2013___р. nПротокол № 1