1. Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні nклубові артерії і вени.
2. Система ворітної вени. Кава-кавальні і порто-кавальні nанастомози. Кровообіг плода і новонародженого.
3. Внутрішні клубові артерії і вени.
(ЗАНЯТТЯ 30)
Тема 1. Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні клубові артерії і nвени.
нижня nпорожниста вена
(vena ncava inferior)
Нижня порожниста вена (vena ncava inferior) починається на рівні IV–V поперекових хребців (vertebrae nlumbales [IV–V]) при злитті:
– лівої nспільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);
– правої nспільної клубової вени (v. niliaca communis dextra), справа і нижче від роздвоєння аорти (bifurcatio naortae).
Вона nпроходить через сухожилковий центр діафрагми (centrum tendineum diaphragmatis) nв заднє нижнє, а потім у верхнє середостіння грудної порожнини (mediastinum nsuperius cavitatis thoracis) і впадає nу праве передсердя (atrium dextrum).
У nнижній порожнистій вені (vena cava inferior) розрізняють:
– пристінкові nпритоки нижньої порожнистої вени n(vv. parietales venae cavae inferioris);
– нутрощеві nпритоки нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae ninferioris).
До пристінкових притоків нижньої порожнистої вени (vv. nparietales venae cavae inferioris) належать:
– поперекові nвени (vv. lumbales) – по чотири або п’ять з кожного боку, які збирають nкров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior cavitatis nabdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку та його nоболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові nартеріі (aa. lumbales).
Верхні nчотири вени переважно впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), nхоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis nascendens).
П’ята є nпритокою клубово–поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени n(vena iliaca communis).
Усі nвони анастомозують з висхідною поперековою веною (v. lumbalis ascendens).
– нижні nдіафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – вени, які супроводжують nоднойменні артерії (aa. phrenicae inferiores).
Праві nвени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впадають у нижню порожнисту вену (vena ncava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву надниркову nвену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту nвену (vena cava inferior).
До нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:
– права nяєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica ndextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від nворіт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus npampiniformis).
Вона nнесе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до nнижньої порожнистої вени (vena cava inferior).
У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова nвена (v. testicularis) належать до nскладу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);
– ліва nяєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. novarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis nsinistra);
– ниркові nвени (vv. renales) – парні, йдуть від ниркових воріт (hilum renale) і, nанастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту nвену (v. cava inferior) між першим та другим поперековими хребцями (vertebrae nlumbales);
– права nнадниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить з воріт nнадниркової залози (hilum glandulae suprarenalis);
– ліва nнадниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає в ліву ниркову nвену (v. renalis sinistra);
– nпечінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени впадають у нижню порожнисту вену n(v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени n(sulcus venae cavae).
ВЕНИ ТАЗА
Спільна клубова вена
(v. iliaca communis)
Спільна nклубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) nпри злитті:
– внутрішньої nклубової вени (v. iliaca ninterna);
– зовнішньої nклубової вени (v. iliaca nexterna).
Внутрішня клубова вена
(v. iliaca interna)
Внутрішня nклубова вена має:
– пристінкові nпритоки;
– нутрощеві nпритоки, відповідно до розгалуження однойменних артерій.
Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:
– верхні nсідничні вени (vv. gluteae superiores);
– нижні nсідничні вени (vv. gluteae inferiores);
– затульні nвени (vv. obturatoriae);
– бічні nкрижові вени (vv. sacrales laterales);
– клубово–поперекова nвена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena niliaca communis);
– середня nкрижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну nклубову вену (vena iliaca communis sinistra).
Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:
– крижового nвенозного сплетення (plexus venosus sacralis);
– передміхуровозалозового nвенозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять:
– глибока nспинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);
– глибокі nвени статевого члена (vv. profundae penis);
– задні nкалиткові вени (vv. scrotales posteriores);
– міхурового венозного сплетення n(plexus venosus vesicalis), в яке входять:
– міхурові nвени (vv. vesicales);
– прямокишкового венозного nсплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:
– верхні nпрямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню nбрижову вену (v. mesenterica inferior);
– середні nпрямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню nклубову вену (v. iliaca interna);
– нижні nпрямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню nсоромітну вену (v. pudenda interna);
– маткове венозне сплетення n(plexus venosus uterinus), в яке входять:
– маткові nвени (vv. uterinae);
– піхвове венозне сплетення n(plexus venosus vaginalis), в яке входять:
– маткові nвени (vv. uterinae).
Зовнішня клубова вена
(v. iliaca externa)
Зовнішня nклубова вена є продовженням стегнової вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен nнижньої кінцівки.
Під nпахвинною зв’язкою (lig. inguinale) у зовнішню клубову вену (v. iliaca externa) nвпадають:
– нижня nнадчеревна вена (v. nepigastrica inferior);
– глибока nогинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).
Тема n2. Система ворітної вени. nКава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого.
СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ВЕНИ
Ворітна nпечінкова вена (vena portae hepatis) розташована у товщі nпечінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) між спільною nжовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінковою артерією (a. nhepatica propria) і формується позаду головки підшлункової залози (caput npancreatis) при злитті:
– верхньої nбрижової вени (v. nmesenterica superior);
– нижньої nбрижової вени (v. nmesenterica inferior);
– селезінкової nвени (v. splenica).
Вона збирає венозну кров від непарних органів черевної nпорожнини (cavitas abdominis), крім печінки (hepar).
До nвходження у ворота печінки (porta hepatis) у ворітну печінкову вену (v. portae nhepatis) входять такі притоки:
– міхурова вен (v. cystica);
– права nшлункова вена (v. gastrica ndextra);
– ліва nшлункова вена (v. gastrica sinistra);
– передворотарна nвена (v. prepylorica);
– припупкові nвени (vv. paraumbilicales).
Ці притоки у воротах печінки (porta nhepatis) впадають у ворітну печінкову nвену (vena portae hepatis), іноді безпосередньо у печінку.
Порто–кавальні анастомози
(anastomoses nportocavales)
Порто–кавальні анастомози утворені між:
– ворітною печінковою веною n(v. portae hepatis);
– верхньою порожнистою веною n(v. cava superior);
– нижньою порожнистою веною (v. cava inferior).
Порто–кавальні анастомози є такі:
– у товщі черевної частини стравоходу (pars abdominalis noesophagi) між:
– лівою nшлунковою веною (v. gastrica sinistra) – система ворітної печінкової nвени (v. portae hepatis);
– стравохідними nвенами (vv. oesophageales) – система верхньої порожнистої вени n(v. cava superior);
– у товщі прямої кишки (rectum) між:
– верхньою nпрямокишковою веною (v. rectalis superior) – система ворітної nпечінкової вени (v. portae hepatis);
– середньою nпрямокишковою веною (rectalis media) – система нижньої порожнистої вени n(v. cava inferior);
– нижньою nпрямокишковою веною (v. rectalis inferior) – система нижньої nпорожнистої вени (v. cava inferior);
– навколо пупка (umbilicus) між:
– верхньою nнадчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої nпорожнистої вени (v. cava superior);
– припупковими nвенами (vv. paraumbilicales) – система ворітної печінкової вени n(v. portae hepatis);
– нижньою nнадчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої nпорожнистої вени (v. cava inferior);
– у товщі висхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової кишки (colodescendens) між:
– поперековими nвенами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava ninferior);
– правою nободовокишковою веною (v. colica dextra) та лівою ободовокишковою веною n(v. colica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis).
Каво–кавальні анастомози
(anastomoses cavocavales)
Каво–кавальні nанастомози утворені між:
– верхньою порожнистою веною (vena cava superior);
– нижньою порожнистою веною (vena cava inferior).
Кавo–кавальні анастомози є такі:
– між верхньою nнадчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої nпорожнистої вени (v. cava superior), і нижньою надчеревною веною (v. nepigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);
– між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої nпорожнистої вени (v. cava inferior), і висхідними правою та лівою поперековими nвенами (vv. lumbales ascendentes) – система верхньої порожнистої вени n(v. cava superior);
– між грудо–надчеревною веною (v. thoracoepigastrica) – система nверхньої порожнистої вени (v. cava superior), і поверхневою надчеревною веною n(v. epigastrica superficialis) – система нижньої порожнистої вени (v. cava ninferior);
– між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої nпорожнистої вени (v. cava inferior), і зовнішнім хребтовим сплетенням n(plexus venosus vertebralis externus) – система верхньої порожнистої вени (v. ncava superior).
КРОВООБІГ ПЛОДА
(circulatio nfoetalis)
Кровоносна nсистема плода має ряд наступних особливостей, що відрізняють nїї від кровоносної системи дорослої людини:
– артеріальна кров (sanguis narteriosus) поступає до плода по nнепарній пупковій вені від матері, ця вена після народження заростає, nутворюючи круглу зв’язку печінки (lig. teres hepatis);
– кров в судинах, які nзабезпечують тканини киснем, є мішаною. Тільки у пупковій вені nкров артеріальна;
– між пупковою і нижньою nпорожнистою венами функціонує анастомоз – венозна протока (ductus venosus) – nпротока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв’язку nпечінки (lig. venosum hepatis);
– кров із нижньої порожнистої вени поступає з правого передсердя в ліве через овальний nотвір (foramen ovale), що розташований в міжпередсердній перегородці n(septum interatriale);
– мале коло кровообігу (circulus nsanguineus minor) не функціонує;
– між дугою аорти і легеневим nстовбуром функціонує артеріальна протока (ductus narteriosus) – протока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у nлегеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus nmajor);
– більш насичену киснем мішану кров одержують голова (caput), шия n(collum; cervix), верхні кінцівки n(membra superiora) і верхня частина nтулуба (pars superior trunci).
Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et nmembra inferiora) кровопостачаються змішаною кров’ю із значним вмістом nвуглекислоти та продуктів обміну клітин.
Від плода до плаценти кров поступає по парній пупковій nартерії (a. umbilicalis).
Після народження, в зв’язку з появою дихання, починає nфункціонувати мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor).
Пупкові nсудини плода заростають на 6–7-й день.
Протока nБотала заростає на 9–10-й день.
Овальний nотвір в міжпередсердній перегородці заростає на 30-ту добу після народження.
Зміни nкровообігу після народження
При nнародженні плоду зв’язок його з тілом матері порушується – пупковий канатик nперв’язують і перерізають.
Внаслідок nподразнення дихального центра вуглекислотою легені починають функціонувати, nлегеневі судини розширяються, тиск крові в лівій половині серця підвищується, nпупкові артерії і вени запустівають, овальний отвір прикривається заслінкою, nсполучення між передсердями припиняється.
Далі nовальний отвір (foramen ovale) зовсім заростає, артеріальний протік (ductus narteriosus, Боталів протік) та венозний протік (ductus venosus, Аранціїв nпротік) перетворюються у фіброзні зв’язки без просвіту – артеріальну зв’язку n(ligamentum arteriosum) і у венозну зв’язку (ligamentum venosum).
Пупкова nвена (v. umbilicalis) відома у дорослого під назвою кругла зв’язка печінки n(ligamentum teres hepatis), пупкові артеріїї (aa. umbilicales) як бічний nфіброзний тяж – бічна міхурово-пупкова зв’язка (ligamenta vesicoumbilicalia nlateralia).
В nрезультаті всіх цих пертворень встановлюється кровообіг постнатального типу.
Тема 3. nВнутрішні клубові артерії і вени.
Спільна nклубова артерія
(arteria niliaca communis)
Спільна nклубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні nкрижово–клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:
– зовнішню nклубову артерію (arteria niliaca externa);
– внутрішню nклубову артерію (arteria niliaca interna).
Внутрішня клубова артерія
(a. iliaca interna)
Внутрішня клубова артерія (a. niliaca interna) біля верхнього краю великого сідничного отвору (margo superior foraminis nischiadici majoris) розділяється на:
– передній nстовбур (truncus anterior);
– задній nстовбур (truncus posterior).
Передній nі задній стовбури (trunci anterior et posterior) кровопостачають:
– nстінки і органи малого таза (parietes et norgana pelvis minoris).
Гілки nвнутрішньої клубової артерії (rami arteriae iliacae internae) nподіляються на:
– нутрощеві nгілки (rr. viscerales);
– пристінкові nгілки (rr. parietales).
До пристінкових nгілок внутрішньої клубової артерії (rr. parietales arteriae iliacae ninternae) належать:
– клубово–поперекова артерія n(a. iliolumbalis), яка кровопостачає:
– nвеликий поперековий м’яз (m. psoas major);
– nклубовий м’яз (m. iliacus);
– nквадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum);
– nклубову кістку (os ilium);
– бічні крижові артерії n(aa. sacrales laterales) – верхня та нижня (superior et inferior), що nкровопостачають:
– nкістки та м’язи крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis);
– nоболони спинного мозку (matres spinales).
– верхня сіднична артерія (a. nglutea superior), що виходить з таза (pelvis) через надгрушоподібний отвір n(foramen suprapiriforme) і кровопостачає:
– nсідничні м’язи (mm.glutei);
– nкульшовий суглоб (art.coxae);
– нижня сіднична артерія n(a. glutea inferior), що виходить з таза через підгрушоподібний отвір (forameinfrapiriforme) і кровопостачає, переважно:
– nвеликий сідничний м’яз (m.gluteus maximus);
– шкіру nсідничної ділянки (cutis regionis glutealis);
– затульна артерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний nканал (canalis obturatorius) на стегно (femur), де кровопостачає:
– nзатульні м’язи (mm. obturatorii interni et externi);
– nкульшовий суглоб (art. coxae);
– nприсередні м’язи стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores longus, nbrevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis;
– шкіру nзовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum);
– nголовку стегнової кістки (caput femoris).
– пупкова артерія (a. numbilicalis), у дорослої людини заростає і функціонує тільки в початковій nчастині, де від неї відходять:
– верхні міхурові артерії (aa. nvesicales superiores) до верхівки сечового міхура (apex vesicae urinariae);
– сечовідні гілки (rr. ureterici) nдо нижнього відділу сечоводів (ureteres).
До нутрощевих nгілок внутрішньої клубової артерії (rr. visceralis arteriae iliacae internae) належать:
– артерія сім’явиносної протоки n(a. ductus deferentis), у чоловіків кровопостачає:
– nсім’явиносну протоку (ductus deferens);
– нижня міхурова артерія n(a. vesicalis inferior), кровопостачає:
– сечовий nміхур (vesica urinaria);
– пряму nкишку (rectum);
– у nчоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (rami glandulae nvesiculosae) і передміхурової залози (rami prostatici);
– у nжінок від неї відходять гілки до піхви (rami vaginales);
– середня прямокишкова артерія n(a. rectalis media), кровопостачає:
– nампулу прямої кишки (ampulla recti);
– nм’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);
– у nчоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa) і nпередміхурової залози (prostata);
– у nжінок від неї відходять гілки до піхви (vagina).
Середня прямокишкова артерія (a. nrectalis media) анастомозує:
– з верхньою прямокишковою артерією (a.rectalis nsuperior) від нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior);
– з нижньою прямокишковою артерією n(a.rectalis inferior) із внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna);
– маткова артерія (a. uterina) проходить між листками широкої маткової зв’язки (lig. latum nuteri) від шийки матки (cervix uteri) до дна матки (fundus uteri); від неї nвідходить:
– піхвова артерія (a. vaginalis), nяка розгалужується на:
– nтрубну гілку (r. tubarius);
– nяєчникову гілку (r. ovaricus), анастомозуючи з яєчниковою артерією n(a. ovarica) від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae);
– внутрішня соромітна артерія n(a. pudenda interna), що виходить iз тазової порожнини (cavitas pelvis) через nпідгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), а потім через малий сідничний nотвір (foramen ischiadicum minus) і знову заходить в порожнину малого таза n(cavitas pelvis minoris) – сідничо–відхідникову ямку (fossa ischioanalis).
У цій nямці (fossa ischioanalis) від внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda ninterna) відходять:
– нижня прямокишкова артерія (a. rectalis ninferior) і розгалужується на:
– промежинну артерію (a. perinealis) до nм’язів промежини (musculi perinei);
– гілки до зовнішніх статевих органів n(rami organa genitalia externa).
Зовнішня клубова артерія
(arteria niliaca externa)
Зовнішня клубова артерія є nпродовженням спільної клубової артерії (a. iliaca communis), через судинну nзатоку (lacuna vasorum) виходить на стегно (femur), де вже називається стегновою nартерією (a. femoralis).
Від nзовнішньої клубової артерії відходять:
– нижня надчеревна артерія (a. nepigastrica inferior), вона заходить у піхву прямого м’яза живота (vagina nmusculi recti abdominis), кровопостачає м’язи живота (mm.abdominis) і nрозгалужується на:
– лобкову nгілку (r. pubicus), від якої відходить затульна гілка (r. obturatorius) або може бути додаткова nзатульна артерія (a. obturatoria accessoria);
– артерію nпідвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) у чоловіків;
– артерію nкруглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri) у жінок.
Нижня надчеревна артерія (a. nepigastrica inferior) анастомозує з nгілками затульної артерії (rami arteriae obturatoriae) через затульну гілку n(r. obturatorius);
– глибока огинальна артерія nклубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) йде до верхньої nпередньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) від неї відходять nгілки (rami) до:
– nм’язів живота (mm. abdominis);
– nм’язів таза (mm. pelvis).
Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) анастомозує з гілками клубово–поперекової артерії (rami arteriae iliolumbalis).
Спільна клубова вена
(v. iliaca communis)
Спільна nклубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) nпри злитті:
– внутрішньої nклубової вени (v. iliaca ninterna);
– зовнішньої nклубової вени (v. iliaca nexterna).
Внутрішня клубова вена
(v. iliaca interna)
Внутрішня nклубова вена має:
– пристінкові nпритоки;
– нутрощеві nпритоки, відповідно до розгалуження однойменних артерій.
Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:
– верхні nсідничні вени (vv. gluteae superiores);
– нижні nсідничні вени (vv. gluteae inferiores);
– затульні nвени (vv. obturatoriae);
– бічні nкрижові вени (vv. sacrales laterales);
– клубово–поперекова nвена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena niliaca communis);
– середня nкрижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну nклубову вену (vena iliaca communis sinistra).
Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:
– крижового nвенозного сплетення (plexus venosus sacralis);
– передміхуровозалозового nвенозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять:
– глибока nспинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);
– глибокі nвени статевого члена (vv. profundae penis);
– задні nкалиткові вени (vv. scrotales posteriores);
– міхурового венозного сплетення n(plexus venosus vesicalis), в яке входять:
– міхурові nвени (vv. vesicales);
– прямокишкового венозного nсплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:
– верхні nпрямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню nбрижову вену (v. mesenterica inferior);
– середні nпрямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню nклубову вену (v. iliaca interna);
– нижні nпрямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню nсоромітну вену (v. pudenda interna);
– маткове венозне сплетення n(plexus venosus uterinus), в яке входять:
– маткові nвени (vv. uterinae);
– піхвове венозне сплетення n(plexus venosus vaginalis), в яке входять:
– маткові nвени (vv. uterinae).
Матеріали nпідготував ас. Говда Р.В.
