Тема 1. Друга гілка V пари черепних нервів, ділянка їх розподілу та зв’язані з нею вегетативні вузли голови.
Верхньощелепний нерв (п. maxillaris) (Vb; V2) – друга гілка nтрійчастого нерва.Товщина нерва 2,5 — 4,5 мм, складається з 25 — 70 невеликих пучків, nщо містять ЗО 000-80 000 мієлінових нервових волокон. Ще в порожнині черепа від nверхньощелепного нерва відходить оболонкова (середня) гілка (r. meningeus), яка nсупроводжує передню гілку середньої оболонкової артерії та іннервує тверду nоболону головного мозку в басейні розгалуження артерії.
У крнло-піднебінній ямці від верхньощелепного нерва nвідходять: виличний нерв, підочноямковий нерв і вузлові гілки до nкрило-ніднебінного вузла .
Закладка нерва відбувається nдвоетапно, через його двокорінцеву будову. Чутлива частина нерва починає nформуватися на початку 4 тижня вагітності з аксонів n(направляються до мозку) та дендритів (направляються nна периферію) нейронів трійчастого вузла. Сам трійчастий nвузол є похідним трійчастої плакоди (утвір нервового гребеня на межі між nсереднім мозком та переднім). Руховий корінець утворюється з базальної nпластинки заднього мозку (спеціальної nвісцеремоторної групи ядер). Звідси відходять і волокна пропріоцептивної чутливості.
Також трійчастий нерв належить до nтак званих нервів глоткових дуг (такими нервами є ще лицевий, язико-глотковий та додатковий), бо вони тісно пов’язані з їх похідними nй іннервують їх. Перша глоткова дуга та її похідні (дерма предньої частини nголови, жувальні м’язи, м’яз-натягувач барабанної перетинки, м’яз-натягувач nпіднебіння, переднє черевце двочеревцевого м’яза, підщелепно-під’язиковий м’яз) nіннервуються саме трійчастим нервом.
З точки зору філогенезу нерв виник при з’єднанні глибокого очноямкового nнерва і його вузла з трійчастим нервом; nу тих видів тварин, у яких цей нерв приєднався, він перетворився на очний nнерв — одну з гілок трійчастого нерва.
Якщо порівнювати нерви глоткових nдуг з вісцеральними нервами риб, що іннервують зяброві комплекси, можна nпобачити схожість у їх будові. Так, зябровий нерв — це комплекс, який nскладається з чутливої передзябрової гілки, вузла та змішаної післязябрової nгілки. У вузлі лежать чутливі нейрони, що віддають аксони та дендрити до обох nгілок; рухові волокна формуються у центральній нервовій системі та nпроходять транзитом через вузол.[8]
Ядра
Топографія ядер трійчастого нерва
Трійчастий нерв nпов’язаний з 4 ядрами. Оскільки нерв є nзмішаним, то і ядра будуть сприймати різну інформацію.
· nГоловне ядро nтрійчастого нерва (лат. nucleus nprincipalis nervi trigemini) (можна використовувати синонім «верхнє nтрійчасте ядро») розташоване в боковому відділі моста. Воно є чутливим і складається з нейронів, які своїми дендритами сприймають сигнал від нейронів nтрійчастого вузла, а аксонами прямують до таламуса. Ядро сприймає тактильну інформацію (дотик, nвібрацію) від відділів голови, що іннервуються гілками трійчастого нерва.
· nСпинномозкове nядро трійчастого нерва (лат. nucleus nspinalis nervi trigemini) простягається вздовж стовбура мозку до C-2 nсегменту спинного мозку. Як і попереднє, це ядро — nчутливе. Воно сприймає больові та температурні подразнення. Аксони та дентрити nсприймають та передають сигнали в таких же напрямках, як і в головному. До nцього ядра доходять також і тактильні подразнення. Певна частина волокон VII, IX та Х нервів також пов’язана з цим ядром, посилаючи nбольові і температурні подразнення від свої зон (наприклад, вушної раковини).
· nСередньомозкове nядро (лат. nucleus nmesencephalis nervi trigemini) є чутливим і складається з нейронів, nдендрити яких безпосередньо сприймають подразнення з периферії. Це єдині nпервинні нейрони в складі ЦНС. Сприймає пропріоцептивні подразнення.
Усі чутливі ядра nтрійчастого нерва формують одне ядро — трійчасте ядро трійчастого нерва (лат. nucleus ntrigeminalis nervi trigemini). Це ядро — найбільше серед усіх ядер nчерепних нервів. З ядрами пов’язані ще одні анатомічні утвори — шляхи n(тракти). Шляхи — це сукупність нервових відростків, що простягаються на nпевній довжині та утворють білу речовину ЦНС. Довгі шляхи прямують в ЦНС. nКороткі трійчасті тракти пов’язують з протяжністю деяких ядер. Оскільки nспинномозкове ядро є дуже довгим, то відростки, що прямують до нього, утворюють nнизхідний пучок влокон — спинномозковий трійчастий тракт (лат. tractus ntrigeminalis spinalis). Другим протяжним ядром є середньомозкове; тракт nназиватиметься середньомозковим трійчастим трактом (лат. tractus ntrigeminalis mesencephalis).
· nЧетверте ядро — рухове — рухове ядро трійчастого nнерва (лат. nucleus nmotorius nervi trigemini). Воно розташоване в тій же ділянці, що й nголовне, але присередніше відносно нього. Аксони нейронів прямують у складі nрухового корінця.
Праворуч позначені зони Зельдера n(центрально розташована зона аналізу оральної частини, біля неї — nінтерполярної, по боках — каудальної), ліворуч — зони іннервації гілок nтрійчастого нерва
Дуже важливим з nпогляду і анатомії, і клініки є спинномозкове ядро, і асоційований з ним спинномозковий nтракт. Справа в тому, що до певної ділянки ядра приходять волокна від певної nчастини передньої ділянки голови. Розрізняють три частини спинномозкового ядра:
· nоральна частина (ядро) (лат. pars n(nucleus) oralis) — ділянка ядра, що розташована найближче до головного nядра. Сприймає інформацію від центральної частини обличчя — рота і носа.
· nкаудальна частина (ядро) (лат. pars n(nucleus) caudalis) — ділянка ядра, що розташована найближче до спинного nмозку. До цієї частини надходить інформація від найбільш периферійних ділянок nіннервації нерва.
· nміж цими двома частинами знаходиться nінтерполярна частина (ядро) — (лат. pars n(nucleus) interpolaris). Ця частина аналізує сигнали від ділянок, що nзнаходяться між двома попередніми (очна ділянка, частина щічної, лобної).
На обличчі та чи nінша ділянка має вигляд дуги або підкови і називається зоною Зельдера.
На фотографії видно як з моста nвиходять два корінці, їхній підхід до трійчастого вузла та вихід трьох основних nгілок
Нерв виходить nдвома корінцями з антеролатеральної (передньобокової) частини моста, спереду nвід середньої ніжки мозочка.[1] nБільший корінець — це чутливий корінець (лат. radix nsensoria), а тонший — руховий (лат. radix nmotoria).[1] nПокидаючи задню мозкову ямку, нерв nвходить в середню. Опісля попадає в nрозширення твердої оболони — трійчасту порожнину (порожнину Меккеля). В nпорожнині лежить анатомічний утвір, який безпосередньо зв’язаний з чутливим nкорінцем нерва — трійчастий або півмісяцевий гангліон (інший nсинонім — Гассерів вузол — за назвою вченого, що вперше описав його). nВін є гомологом спинномозкових гангліїв. nКлітини, які в ньому містяться — це псевдоуніполярні нейрони, які своїми nаксонами і утворюють чутливий корінець, що прямує до ядер ЦНС (головного ядра nтрійчастого нерва в мості та спинномозкового ядра, яке простягається вздовж nстовбура мозку)[12]. nДендрити відходять на перефирію і утворюють три головні гілки трійчастого nнерва:
· nочну (може позначатися як (V1))
До складу nчутливого корінця входять також дендрити нейронів середньомозкового ядра нерва, nякі тільки проходять наскрізь через вузол і сприймають пропріоцептивні nподразнення.
Руховий корінець nпроходить біля передньої поверхні півмісяцевого вузла; складається з аксонів nнейронів, які локалізуються в руховому ядрі трійчастого нерва. Минаючи Гассерів nвузол, він приєднується до нижньощелепного нерва і утворює єдину змішану гілку nтрійчастого нерва (очний та верньощелепні нерви — суто чутливі нерви).
Усі трі гілки nвиходять з порожнини черепа та прямують до ділянок, які вони іннервують.
Шляхи в ЦНС
«Чутливий гомункулус» показує nяким чином розподіляється іннервація в постцентральній звивині: за нижні nділянки тіла відповідає верхня частина звивини; за голову — нижня; nнайнижче — іннервація статевих органів. Таким чином влаштований і руховий nгомункулусю
Вся тактильна, nтемпературна і больова чутливість (тобто поверхнева) від передніх відділів nголови в ЦНС передається по шляху трійчастого нерва (лат. tractus nnervi trigemini) або, інший синонім, трійчастій петлі (лат. lemnicus ntrigeminalis). Цей шлях є чотиринейронним:
· nперший нейрон — нейрон трійчастого nвузла. Своїми дендритами сприймає подразнення на периферії; аксон прямує до nнейронів ядер, що розміщені у стовбурі мозку;
· nдругий нейрон — нейрон головного nядра (якщо йде мова про тактильне подразнення) або нейрон спинномозкового ядра n(якщо це відчуття температури чи болю). Аксони цих ядер прямують до таламусу і nпо своєму ходу роблять перехід на протилежну сторону стовбура. Останній аспект nє дуже важливим в клінічній практиці: при пошкодженні шляху до перехресту втрачається nчутлива іннервація на боці ураження; якщо ушкодження локалізоване в ділянці nперехресту або в будь-якій ділянці тракту після перехресту — на nпротилежному до ураження боці.
· nтретій нейрон — нейрон переднього nядра передньобокової групи таламуса; аксон проходить через внутрішню капсулу та nпроменистий вінець і прямує до кори;
· nчетвертий нейрон — нейрон нижньої nчастини постцентральної звивини.
Глибока (пропріоцептивна) чутлива іннервація
Шлях, по якому nпрямує цей вид чутливості, є тринейронним:
· nперший нейрон — це нейрон nсередньомозкового ядра. Його аксон в складі трійчастої петлі (разом з аксонами nінших двох чутливих ядер) прямує до таламуса, при цьому теж переходячи на nпротилежну сторону, що має таку саму клінічну цінність, що і в попередньому nвипадку;
· nдругий нейрон — нейрон переднього nядра передньобокової групи таламуса; напрямок такий же, як і у попереднього nшляху;
· nтретій — нейрон нижньої частини nпостцентральної звивини.
Моторна іннервація
Рухова nіннервація реалізується через кірково-ядерний шлях (шлях прямого з’єднання кори nз ядрами черепних нервів) (лат. tractus ncorticospinalis):
· nперший нейрон — це клітина Беца передцентральної звивини;
· nдругий нейрон — мотонейрон рухового nядра, при чому до кожного мотонейрона (і праворуч, і ліворуч) підходять волокна nз обидвох півкуль, тобто відбувається неповний перехрест. Це явище теж важливе nв клініці: при уражені нервових волокон на одній стороні жувальні рухи nзберегаються на двох боках, так як тоді мотонейрон іннервується протилежною nпівкулею. Аксони мотонейронів прямують до органа-мішені (м’яза) та іннервують nйого.
Верхньощелепний nнерв (nervus maxillaris [VB;V2]) виходить із порожнини черепа через nкруглий отвір (foramen rotundum [VB;V2])) у крило–піднебінну ямку (fossa npterygopalatina), у якій він розгалужується nна три гілки:
– підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);
– виличний нерв (n. zygomaticus);
– вузлові гілки до крило–піднебінного вузла (rr. nganglionares ad ganglion pterygopalatinum), або крило–піднебінні нерви n(nn. pterygopalatinі).
У порожнині черепа від верхньощелепного нерва (nervus nmaxillaris) відходить оболонна nгілка (ramus meningeus) до черепної твердої оболони (dura mater ncranialis).
У крило–піднебінній ямці (fossa pterygopalatina) біля nверхньощелепового нерва (nervus maxillaris) розташований парасимпатичний nкрило–піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum).
Підочноямковий нерв (п. ninfraorbital), завдовжки 20 — 27 мм, є продовженням nверхньощелепного нерва.
Підочноямковий нерв (nervus infraorbitalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) заходить у очноямкову порожнину (cavitas orbitalis), де лягає на її нижню стінку (paries inferior), проходить по її підочноямковій борозні (sulcus ninfraorbitalis) в підочноямковий канал (canalis ninfraorbitalis).
Із підочноямкового каналу (canalis ninfraorbitalis) підочноямковий нерв виходить через підочноямковий отвір n(foramen infraorbitale) в іклову nямку (fossa canina), утворюючи своїми розгалуженнями малу гусячу лапку (pes anserinus minor).
Її гілки іннервують nшкіру від присереднього кута ока до кута рота.
Від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) nвідходять верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores), які мають:
– задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores nposteriores);
– середню верхню коміркову гілку (r. nalveolaris superior medius);
– передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores).
Ці гілки, іннервуючи слизову оболонку верхньощелепної nпазухи (sinus maxillaris), утворюють верхнє зубне сплетення (plexus dentalis superior). Від останнього відходять:
– верхні зубні нерви (nn. dentales superiores);
– верхні ясенні гілки (rr. gingivales superiores) до верхньої щелепи (maxilla).
Виличний нерв (n. zygomaticus) через нижню очноямкову щілину (fissura infraorbitalis) входить в очну ямку (orbita) і лягає nна її бічну стінку (paries nlateralis).
Цей нерв (n. zygomaticus) заходить в канал виличної nкістки (canalis ossis zygomatici), при виході з нього розгалужується на:
– вилично–скроневу гілку (r n.zygomaticotemporalis) до шкіри скроневої ділянки (cutis regionis temporalis);
– вилично–лицеву гілку (r. nzygomaticofacialis) до шкіри виличної ділянки (regio zygomatica).
У складі цього нерва (n. zygomaticus) проходять завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae npostganglionicae parasympathicae) від nпарасимпатичного крило–піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), nякі потім приєднуються до сльозового нерва (n. lacrimalis).
Вузлові гілки до крило–піднебінного вузла; чутливий корінець nкрило–піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum; nradix sensoria ganglii pterygopalatini) йдуть nвід верхньощелепного нерва n(nervus maxillaris) до крило–піднебінного вузла (gangliopterygopalatinum) і далі продовжуються nу вигляді:
– великого піднебінного нерва (n. npalatinus major);
– малих піднебінних нервів (nn. npalatini minores), що виходять через великий піднебінний канал (canalis npalatinus major) та малі піднебінні отвори (foramina palatina minora), nіннервуючи слизову оболонку твердого піднебіння (palatum durum) і м’якого nпіднебіння (palatum molle).
Від великого піднебінного нерва (n. npalatinus major) відходять нижні nзадні носові гілки (rr. nasales nposteriores inferiores), які через клино–піднебінний отвір (foramesphenopalatinum) проходять в nносову порожнину (cavitas nasi), де іннервують nслизову оболонку носа (tunica mucosa nasi).
Звідси вони направляються через різцевий канал n(canalis incisivus) до слизової nоболонки твердого піднебіння (palatum durum) у вигляді носо–піднебінного нерва; Скарпівського нерва n(n. nasopalatinus).
У складі цього нерва ідуть завузлові парасимпатичні nнервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від nкрило–піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum).
Отже, по верхньощелепному nнерву (n.maxillaris) передається чутлива інформація від:
– черепної твердої оболони середньої черепної ямки n(dura mater cranialis fossae mediae cranii);
– окістя очної ямки (periorbita);
– шкіри щоки (cutis buccae);
– шкіри скроневої і виличної ділянок (cutis regionum ntemporalis et zygomaticae);
– шкіри верхньої губи (cutis labii superioris);
– шкіри нижньої повіки (cutis palpebrae inferioris);
– шкіри бічної поверхні і крил носа (cutis faciei nlateralis et alarum nasi);
– слизової оболонки верхньої губи (tunica mucosa labii nsuperioris);
– слизової оболонки піднебіння (tunica mucosa palati);
– слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa ncavitatis nasi);
– слизової оболонки приносових пазух (tunica mucosa nsinuum paranasalium), крім лобової пазухи (sinus frontalis);
– мигдаликів (tonsillae);
– зубів та ясен (dentes et gingiva) верхньої щелепи n(maxilla).
Верхньощелепний нерв n(n. nmaxillaris) проводить пропріоцептивну чутливість від мімічних м’язів через nгілки VII пари черепних нервів.
Цей нерв виходить з порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну nямку. До цього отвору в порожнині черепа верхньощелепний нерв віддає оболонну гілку (r. meningeus) Ця гілка nпочинається від рецепторів твердої мозкової оболони середньої черепної ямки і nприєднується до верхньощелепового нерва біля круглого отвору клиноподібної кісти.
У крилопіднебінній ямці верхньощелепний нерв розгалужується на такі гілки: n1. Підочноямковий нерв (n. ninfraorbitalis); 2. Виличний нерв (n. nzygomaticus) та 3. Вузлові гілки до nкрилопіднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum).
1. Підочноямковий нерв (n. ninfraorbitalis) є продовженням верхньощелепного нерва і входить в орбіту через nнижню очноямкову щілину, проходячи через підочноямковий канал та його отвір nрозгалужується в ділянці іклової ямки на кінцеві гілки, утворюючи «малу гусячу nлапку».
Кінцевими гілками підочноямкового нерва є нижні nповікові гілки (йдуть до шкіри нижньої повіки), зовнішні та внутрішні nносові гілки (йдуть до шкіри зовнішньої поверхні крила носа та присінка nноса), верхні губні гілки (йдуть до шкіри та слизової оболонки верхньої nгуби).
Від підочноямкового нерва відходять:
– верхні коміркові гілки n(іннервують ясна та зуби верхньої щелепи), які формують верхнє зубне nсплетіння, від якого відходять верхні зубні та ясеневі гілки;
– передні верхні коміркові гілки n(іннервують різці, ікла, малі кутні та перший великий кутній зуб, ясна та nслизову оболонку переднього відділу дна порожнини носа);
– середня верхня коміркова гілка n(іннервує малі кутні зуби та ясна);
– задні верхні коміркові гілки n(іннервують верхні кутні зуби, щічну поверхню ясен та слизову оболонку nверхньощелепної пазухи).
2. Виличний нерв (n. nzygomaticus) відходить від верхньощелепного нерва у крилопіднебінній ямці де nпроходить через очноямкову щілину в орбіту, прямуючи до вилично-очноямкового nотвору виличної кістки. У товщі виличної кістки розгалужується на:
– вилично-скроневу гілку;
– вилично-лицеву гілку.
Ці гілки іннервують шкіру скроневої та виличної ділянок. В очній ямці від nвиличного нерва відходить сполучна гілка nдо сльозового нерва та сльозової залози.
3. Вузлові гілки до крилопіднебінного nвузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum), вони з’єднують nверхньощелепний нерв з крилопіднебінним вузлом, формуючи чутливий корінець nкрилопіднебінного вузла (чутливі волокна йдуть від слизової оболонки порожнини nноса, піднебіння, глотки, окістя очної ямки і проходять через вузол транзитом). nПарасимпатичні волокна є частиною вузлових гілок; вони йдуть від крило nпіднебінного вузла до сльозової залози.
Парасимпатичний корінець крилопіднебінного вузла формується парасимпатичними nволокнами великого кам’янистого нерва (гілка лицевого нерва), який досягає nвузла в складі нерва крилоподібного каналу.
Симпатичний корінець крилопіднебінного вузла сформований nволокнами глибокого кам’янистого нерва (від внутрішнього сонного сплетення), nякий досягає вузла в складі нерва крилоподібного каналу.
Гілки крилопіднебінного вузла через нижню очноямкову щілину досягають nорбіти, через клинопіднебінний отвір – порожнини носа, через великий та малі nпіднебінні канали – порожнини рота. Це такі нервові гілки:
– очноямкові гілки (rr. orbitales);
– нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores);
– бічні та присередні верхні задні носові гілки (rr. nasales posteriores nsuperiores laterales et mediales);
– носопіднебінний нерв (n. nasopalatinus);
– великий піднебінний нерв (n. palatinus major);
– малі піднебінні нерви (nn. palatini minores);
– глотковий нерв (n.pharyngeus).
Очноямкові гілки (rr. orbitales) мають рецептори в слизовій оболонці задніх nкомірок решітчастої кісти і клиноподібної пазухи. Їх волокна через отвори в nsutura sphenoethmoidalis проникають у задню частину очної ямки, через нижню nочноямкову щілину в крилопіднебінний вузол і далі в крилопіднебінні нерви (пn. npterygopalatini), що входять у верхньощелепний нерв у межах крилопіднебінної nямки. В очноямкові гілки входять парасимпатичні волокна від крилопіднебінного nвузла і симпатичні волокна від n. petrosus profundus, що пройшли через nкрилопіднебінний вузол.
Верхні задні носові гілки (rr. nasales posteriores superiores) містять nчутливі рецептори в слизовій оболонці порожнини носа і формуються з 8-15 гілок nу виді трьох нервів: 1) носо-піднебінний нерв (n. nasopalatinus), чутливі nволокна якого починаються від рецепторів, розташованих у слизовій оболонці nтвердого піднебіння ротової порожнини. Його гілки через for. incisivum nпроходять у носову порожнину, знаходячись у підслизовому шарі носової nперегородки, супроводжуючи a. nasalis posterior septi; 2) у носовій порожнині nдо носопіднебінного нерва приєднуються медіальні гілки заднього верхнього nносового нерва (rr. nasales posteriores superiores mediates), що іннервують nслизову оболонку носової перегородки у верхньому носовому ході;
3) латеральні nгілки заднього верхнього носового нерва (rr. nasales posteriores superiores nlaterales) контактують з рецепторами в слизовій оболонці верхнього і середнього nносових ходів, задніх комірок решітчастої кісти, склепіння глотки, слухової nтруби, хоан і пазухи клиноподібної кісти.
Чутливі nволокна цих трьох нервів через for. sphenopalatinum проникають у nкрилопіднебінну ямку, проходять поруч крилопіднебінного вузла і через nn. npterygopalatini досягають верхньощелепного нерва. У крилопіднебінній ямці від nїї вузла в задні верхні носові гілки проникають парасимпатичні nпостгангліонарніе та симпатичні волокна від n. petrosus profundus для nіннервації слизових залоз, що знаходяться в зоні чутливої іннервації.
Отже, піднебінні нерви (пn. palatini) формуються з трьох нервів: 1) великий nпіднебінний нерв (n. palatinus major) починається від рецепторів слизової оболонки nтвердого і м’якого піднебіння. Аксони чутливих клітин формують 3-4 стовбури, що nчерез for. palatinum majus проникають у canalis palatinus major, a потім у nкрипіднебінну ямку і далі вступають у верхньощелепний нерв;
2) малі піднебінні нерви (nn. palatini minores) контактують з рецепторами nслизової оболонки м’якого піднебіння, піднебінного мигдалика. У їхньому складі nє рухові волокна від n. facialis, що проникають у m. levator veli palatini у nскладі n. petrosus major. Волокна малого піднебінного нерва входять через малі nпіднебінні отвори в canalis palatinus minor і досягають верхньощелепного нерва;
3) нижні задні бічні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores nlaterales) містять чутливі волокна, що починаються від рецепторів у слизовій nоболонці стінок нижнього і середнього носових ходів, верхньощелепної пазухи. nЧерез дрібні отвори між піднебінною кістою і крилоподібними відростками nпроникають у canalis palatinus major, досягають крилопіднебінної ямки і за nпосередництва nn. pterygopalatini доходять до верхньощелепного нерва;
4) крилопіднебінні нерви (пn. pterygopalatini) є чутливими волокнами nочноямкових гілок, задніх верхніх носових гілок і піднебінних нервів, що nз’єднуються вище крилопіднебінного вузла в крилопіднебінні нерви, що вступають nу верхньощелепний нерв.
У складі всіх гілок піднебінних нервів є парасимпатичні волокна, що nвиходять із крилопіднебінного вузла, і симпатичні волокна – з n. petrosus nprofundus, що досягають слизових залоз ротової і носової порожнин. Таким чином, nnn. palatini є змішаними.
Виличний нерв (n. zygomaticus) формується з двох нервів:
1) виличнолицева гілка (м. zygomaticofacialis) контактує з рецепторами nшкіри верхньої частини щоки і латерального кута очної щілини. Його волокна nпроникають через for. zygomaticofacialis у товщу виличної кісти, де з’єднуються nз n. zygomaticotemporalis, що проникає через for. zygomaticoorbitalis в орбіту;
2) виличноскронева гілка (м. zygomaticotemporalis) починається від nрецепторів, що знаходяться в шкірі скроневої і лобової ділянок. Нерв проникає nчерез for. zygomaticotemporalis у товщу виличної кісти, поєднуючи зі nвиличнолицевим нервом у виличний нерв. Виличний нерв проходить в орбіту через nfor. zygomaticoorbitale, розташовуючись ззовні очного яблука. Виличний нерв nзалишає очну ямку через нижню очноямкову щілину й у межах крилопіднебінної ямки nвпадає у верхньощелепний нерв. У складі виличного нерва, а потім nвиличноскроневої гілки проходять парасимпатичні волокна від крилопіднебінного nнерва. В орбіті вони залишають виличноскроневу гілку і направляються в n. nlacrimalis, що досягає слізної залози. Цей перехід парасимпатичних волокон з nодного нерва в іншій одержав назву сполучної nгілки.
Гілки підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) розділяються на дві групи: nперша має рецептори в м’яких тканинах верхньої щелепи, друга – у зубах і ясен nверхньої щелепи.
Гілки першої групи: а) верхні губні гілки (rr. labiales nsuperiores) мають свої рецептори в шкірі і слизовій оболонці верхньої губи. nНервові волокна об’єднуються в 3-5 гілок в ділянці fossa canina. Ці гілки nдосягають for. infraorbitalis і входять до складу під очноямкового нерва; б) nвнутрішні носові гілки (rr. nasales interni) починаються від рецепторів, nрозташованих у слизовій оболонці присінка носа. Гілки виходять через отвори між nхрящем носа і носовою кісткою і з’єднуються із зовнішніми носовими гілками; в) nзовнішні носові гілки (rr. nasales externi) контактують з рецепторами шкіри nкрил носа; г) нижні гілки повік (rr. palpebrales inferiores) починаються від nрецепторів, що знаходяться в шкірі нижньої повіки. Нерв спускається вниз і nвступає в підочноямковий нерв.
Гілки другої групи: а) передні верхні коміркові гілки (rr. nalveolares superiores anteriores) починаються від рецепторів, розташованих у nпульпі верхніх різців та іклів, ясен, періодонті і слизовій оболонці переднього nвідділу носової порожнини. Потім їхні волокна входять в комірковий відросток nверхньої щелепи, беручи участь в утворенні верхнього зубного сплетення (plexus ndentalis superior).
Із зубного сплетення формуються 1-2 гілки передніх верхніх коміркових nгілок, що проходять по canalis alveolaris у верхній щелепі.
Через for. alveolaria anteriora вони виходять в очну ямку, де поєднуються з nнижньоочним нервом у нижньоочному каналі; б) середня верхня коміркова гілка (n. nalveolaris superior medius) має рецептори в пульпі верхніх малих корінних nзубів, ясен, пародонта і періодонта, потім волокна беруть участь в утворенні nверхнього зубного сплетення (plexus dentalis superior). З цього сплетення по nкомірковому каналі в товщі тіла верхньої щелепи виходять 1-2 гілки і вступають nу кінцеву частину підочноямкового нерва в ділянці крилопіднебінної ямки; в) nзадні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores) контактують nз рецепторами слизової оболонки верхньощелепної пазухи, пульпи великих корінних nзубів, ясен, периодонта і пародонта. Нервові волокна рецепторів беруть участь у nформуванні верхнього зубного сплетення, розташованого у верхівок коренів в nкомірковому відростку. Зі сплетення утворюються задній верхній комірковий нерв, nщо через canalis alveolaris досягає задніх коміркових отворів горба верхньої nщелепи. Вийшовши в підскроневу ямку, числом до 8 гілок, нерв заходить у nкрилопіднебінну ямку і з’єднується з підочноямковим нервом.
Отже, із злиття багатьох гілок формується підочноямковий нерв, nрозташовуючись спочатку в sulcus infraorbitalis, в межах від підочноямкового nотвору до крилопіднебінної ямки. У цій ямці він бере участь в утворенні nверхньощелепного нерва.
Верхньощелепний нерв утворюється шляхом з’єднання крилопіднебінних, nвиличного, підочноямкового нервів і оболонній гілки в межах крилопіднебінної nямки. Нерв має діаметр 2,5-4 мм, довжину 12-15 мм і nпроходить через круглий отвір клиноподібної кісти в порожнину черепа, де nвступає в gangl. trigeminale.
Тема 2. Третя гілка V пари черепних nнервів, ділянка їх розподілу та зв’язані з нею вегетативні вузли голови.
Нижньощелепний нерв (п. mandibularis) (Vc; V3) (див. мал. 265) — третя гілка трійчастого nнерва; виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підскроневу ямку. nНерв змішаний, завтовшки 3,5 — 7,5мм; складається з 30—80 пучків, в яких нараховується від n50 000 до 120 000 мієлінових нервових волокон.
Нижньощелепний nнерв n(nervus mandibularis [VC;V3]) має в своєму складі рухові nі чутливі волокна.
Цей нерв виходить із порожнини черепа через овальний отвір (foramen ovale), nвід нього відходять:
– рухові гілки, що nіннервують усі жувальні м’язи;
– нерв м’яза–натягувача піднебінної nзавіски (n. musculi tensoris nveli palatini);
– нерв м’яза–натягувача барабанної nперетинки (n. musculi ntensoris tympani).
До чутливих гілок нижньощелепного нерва n(nervus mandibularis) належать:
– щічний нерв (n. buccalis);
– вушно–скроневий нерв (n. auriculotemporalis);
– язиковий нерв (n. lingualis);
– гілки nдо черепної твердої оболони n(dura mater cranialis) в ділянці середньої черепної ямки (fossa cranii media).
Щічний нерв (п. buccalis) проходить між nголовками бічного крилоподібного м’яза, по бічній поверхні щічного м’яза, nдоходячи до кута рота;Щічний нерв (nervus buccalis) nпронизує щічний м’яз (m. buccalis) та іннервує:
– слизову оболонку щоки n(tunica mucosa buccae) навпроти верхнього другого великого кутнього зуба (dens nmolaris secunda superior);
– шкіру кута рота (cutis nanguli oris).
Вушно-скроневий нерв (п. auriculo-temporalis) має сполучну гілку nдо вушного вузла. Біля шийки нижньої щелепи нерв повертає догори, пронизує nпривушну слинну залозу і виходить на скроневу ділянку, супроводжуючи поверхневу nскроневу артерію.Вушно–скроневий нерв (nervus auriculotemporalis) починається двома корінцями, які nохоплюють середню оболонну артерію (a.meningea media), а потім з’єднуються в один стовбур, який nпронизує привушну залозу (glandula parotidea), іннервуючи:
– привушну залозу (glandula nparotidea);
– шкіру скроневої ділянки n(cutis regionis temporalis).
У складі цього нерва йдуть завузлові парасимпатичні nнервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від парасимпатичного nвушного вузла (ganglion oticum), що забезпечують nсекреторну іннервацію привушної залози n(glandula parotidea).
Язиковий нерв (п. lingualis) починається поблизу овального отвору, проходить між nкрилоподібними м’язами перед нижнім комірковим нервом. Біля верхнього краю nпрнсереднього крилоподібного м’яза до язикового нерва приєднується барабанна nструна, що є продовженням проміжного нерва. У складі барабанної струїш крім nчутливих смакових волокон (до сосочків язика) йдуть передвузлові парасимпатичні nволокна до піднижньоще-лепного вузла, під’язикової та піднижньо-щелепної залоз. nДалі язиковий нерв проходить між внутрішньою поверхнею нижньої щелепи та nприсереднім крилоподібним м’язом над піднижньощелепною залозою, по зовнішній nповерхні під’язиково-язикового м’яза в складці слизової оболонки до бічної nповерхні язика. Між волокнами під’язиково-язикового та підбо-рідно-язнкового nм’язів нерв розпадається на кінцеві гілки. За ходом нерва формуються сполучні гілки з нижнім комірковим і під’язиковим nнервами, а також з піднижньощелепним вузлом. Язиковий нерв (nervus nlingualis) проходить по внутрішній поверхні нижньої щелепи (mandibula) під nслизовою оболонкою дна ротової порожнини (tunica mucosa fundi cavitatis noris) і входить у язик, забезпечуючи nзагальну чутливу іннервацію:
– передніх 2/3 язикa;
– чутливу іннервацію nпід’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози n(glandula submandibularis).
До язикового нерва (nervus nlingualis) підходить барабанна nструна (chorda tympani) – гілка VІІ пари черепних нервів (nervus nfacialis), яка у своєму складі містить nчутливі, смакові та парасимпатичні секреторні nволокна.
Смакові волокна разом із язиковим нервом n(n. lingualis) іннервують язикові сосочки (papillae linguales) слизової nоболонки передніх 2/3 язика.
Секреторні волокна (парасимпатичні волокна) перериваються nу під’язиковому вузлі (gangliosublinguale) та піднижньощелепному вузлі (ganglion submandibulare).
Завузлові нервові волокна (neurofibrae npostganglionicae) від цих вузлів (ganglion sublinguale et submandibulare) nзабезпечують парасимпатичну секреторну nіннервацію однойменних слинних залоз.
Нижній комірковий nнерв (nervus alveolaris inferior) мішаний, найбільший з усіх гілок nнижньощелепного нерва (nervus mandibularis).
Рухові гілки цього нерва іннервують:
– щелепно–під’язиковий м’яз n(m. mylohyoideus);
– переднє черевце двочеревцевого nм’яза (venter anterior musculi digastrici).
Чутливі волокна цього нерва заходять у нижньощелепний канал n(canalis mandibularis), де іннервують nзуби та ясна нижньої щелепи (dentes et gingiva mandibullae). Із каналу ці nволокна виходять у вигляді підборідного нерва (n. mentalis), який закінчується в nшкірі нижньої губи та підборідної ділянки (cutis labii inferioris et regionis nmentalis).
Отже, рухові волокна нижньощелепного нерва (n. nmandibularis) іннервують:
– жувальні м’язи (musculi nmasticatorii);
– м’яз–натягувач піднебінної nзавіски (m. tensor veli palatini);
– м’яз–натягувач барабанної nперетинки (m. tensor membranae tympani);
– щелепно–під’язиковий м’яз n(m. mylohyoideus);
– переднє черевце nдвочеревцевого м’яза (venter anterior musculi digastrici).
По чутливих гілках нижньощелепного нерва (n. nmandibularis) передається чутлива nінформація від:
– черепної твердої оболони nсередньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae cranii mediae);
– шкіри нижньої губи (cutis nlabii inferioris);
– шкіри підборіддя (cutis nmenti);
– шкіри щоки (cutis buccae);
– шкіри скроневої ділянки n(cutis regionis temporalis);
– шкіри передньої частини nвушної раковини (cutis partis anterioris auriculae);
– слизової оболонки nсоскоподібних комірок (tunica mucosa cellularum mastoidearum);
– слизової оболонки nклиноподібної пазухи (tunica mucosa sinus sphenoidalis);
– слизової оболонки передніх nдвох третин язика (tunica mucosa [2/3] linguae);
– слизової оболонки дна nротової порожнини (tunica mucosa fundi cavitatis oris);
– слизової оболонки nперешийка зіву (tunica mucosa isthmi faucium);
– слизової оболонки нижньої nгуби (tunica mucosa labii inferioris);
– нижніх зубів та ясен n(dentes inferiores et gingiva);
– ротових залоз (glandulae noris).
Гілки нижньощелепного нерва (n. nmandibularis) у більшості змішані, які складаються з чутливих і рухових nволокон. До деяких гілок удруге приєднуються парасимпатичні волокна. Рухові nволокна починаються від рухового ядра (n. mоtоrіus), виходять з моста, nприєднуючись до входячих аксонів чутливого корінця. Рухові волокна nрозташовуються поруч із трійчастимм вузлом, потім виходять у підскроневу ямку.
Гілки верхньощелепного нерва.
Оболонна гілка (r. meningeus). Її рецептори знаходяться у черепній твердій nоболони середньої черепної ямки і слизовій оболонці комірок соскоподібного nвідростка. Волокна виходять з черепа через for. spinosum у підскроневу ямку і nвступають у нерв біля for. ovale.
Вшно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) утворюється з наступних гілок:
– поверхневі nскроневі гілки (rr. temporales superficiales) мають рецептори в шкірі скроневої nділянці. Волокна спускаються до скронево-нижньощелепного суглоба, проходячи nзащелепну ямку між зовнішнім слуховым ходом і скронево-нижньощелепним суглобом;
– передні вушні nнерви (nn. auriculares anteriores) починаються від рецепторів шкіри вушної nраковини і скроневої ділянці, входять в вушно-скроневий нерв спереду nзовнішнього слухового ходу;
– нерв зовнішнього nслухового ходу (n. meatus acustici externi) йде від рецепторів барабанної nперетинки і шкіри зовнішнього слухового ходу;
– гілки привушної nслинної залози (rr. parotidei) мають рецептори в капсулі і паренхімі залози. Їх nволокна йдуть догори, входячи у вушно-скроневий нерв. У його складі проходять nпостгангліонарні парасимпатичні волокна від gangl. oticum для секреторної nіннервації привушної слинної залози.
– суглобові гілки n(rr. articulares) виходять з капсули суглоба на задній його поверхні і nприєднуються до вушно-скроневого нерва. Цей нерв, проникнувши в підскроневу nямку, охоплює a. meningea media, вступаючи в нижньощелепний нерв.
Глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) nмають рухові і чутливі волокна. Чутливі волокна починаються від рецепторів nскроневого м’яза. У їхньому складі є аферентно-пропріоцептивні волокна. Ці nнерви приймають передню і задні глибокі гілки. Їхні волокна знаходяться між nчерепом і скроневим м’язом, потім проходять по зовнішній основі черепа до for. novale, де вступають у n. mandibularis. До чутливих волокон приєднуються рухові.
Бічний крилоподібний нерв (n. pterygoideus lateralis) містить чутливі і nрухові волокна: чутливі мають рецептори в латеральному крилоподібному м’язі, nрухові волокна приєднуються до них і забезпечують м’яз руховою іннервацією.
Щічний nнерв (n. buccalis) починається від рецепторів щоки, ясен і кута рота. Волокна nзнаходяться із зовнішньої поверхні m. buccinator, прикриті жировим тілом щоки. nПотім він піднімається в напрямку вінцевого відростка нижньої щелепи, проходить nміж скроневою і латеральним крилопіднебінним м’язами, проникаючи в підскроневу nямку. Вступає разом з чутливими волокнами бічного крилопіднебінного нерва в nнижньощелепний нерв.
Жувальний нерв (n. massetericus) змішаний. Рецептори чутливих волокон nзнаходяться в капсулі скронево-нижньощелепного суглоба і жувальному м’язу. nПотім волокна збираються між жувальним м’язом і гілкою нижньої щелепи, nпроходять через incisura mandibularis вище m. pterygoideus lateralis у nпідскроневу ямку, де разом з іншими чутливими нервами вступають у nнижньощелепний нерв. У нерв входять рухові волокна для іннервації жувальних nм’язів.
Бічний крилоподібний нерв (n. pterygoideus lateralis) складається з nчутливих і рухових волокон. Чутливі волокна контактують з рецепторами, що nзнаходяться в mm. tensor tympani, tensor veli palatini, pterygoideus medialis. nВолокна збираються біля gangl. oticum у єдиний нерв, що вступає в for. ovale. nРухові волокна іннервують перераховані вище м’язи.
Язиковий nнерв (n. lingualis) формується з трьох чутливих нервів:
а) nязикові гілки (rr. linguales) мають рецептори загальної чутливості в слизовій nоболонці і м’язах язика і спеціалізовані смакові чутливі рецептори язика до nlinea terminalis. Гілки супроводжують а. і vv. profundae linguae до кореня nязика, між m. hyoglossus і m. genioglossus вступають у язиковий нерв. Смакові nчутливі волокна залишають n. lingualis у верхнього краю присереднього nкрилоподібного м’яза, вступаючи в chorda tympani. Волокна chorda tympani nдосягають nucl. tr. solitarii;
б) nпід’язиковий нерв (n. sublingualis) контактує з рецепторами в слизовій оболонці nдна порожнини рота, ясен і під’язикової слинної залози. Цей нерв з’єднується з nn. lingualis біля заднього краю підщелепної залози;
в) гілки nперешийка зева (rr. isthmi faucium) починаються від рецепторів слизової nоболонки зіва і дна порожнини рота. У складі всіх трьох гілок є парасимпатичні nволокна, що приєдналися від chorda tympani для іннервації слизових залоз.
Із злиття язикових гілок, під’язикового нерва і гілок перешийка зіва nформується n. lingualis. Язиковий нерв виходить на бічній поверхні з язика на nрівні жолобуватих сосочків. Проходить вище підщелепної залози між внутрішньою nповерхнею нижньої щелепи і присереднім крилоподібним м’язом, далі nрозташовується на зовнішній поверхні під’язиково-язикового м’яза в складці nслизової оболонки ротової порожнини. Вище язика нерв спочатку знаходиться в клітковині nміж присереднім крилоподібним м’язом і гілкою нижньої щелепи, проходячи між nкрилоподібними м’язами перед нижньощелепного нерва біля for. ovale, потім nвходить у нижньощелепний нерв.
Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) містить чутливі і рухові nволокна. Формується з наступних гілок.
Підборідний нерв (n. mentalis) утворюється із з’єднання декількох гілок: а) nпідборідних гілок (rr. mentales), які починаються від рецепторів шкіри nпідборіддя; б) губних гілок (rr. labiales inferiores), які відходять від nрецепторів шкіри і слизової оболонки нижньої губи; в) ясенні гілки (rr. ngingivales), має рецептори в пульпі різців, іклів, яснах. Волокна від nрецепторів проникають у нижню щелепу і входять у n. mentalis в ділянці nпідборідного отвору.
Нижні зубні і ясенні гілки (rr. dentales et gingivales inferiores) nпредставлені рецепторами в пульпі малих і великих корінних зубів, періодонті, nпародонті і яснах. Гілки нерва входять у нижній альвеолярний нерв на всьому nпроходженні нерва по canalis mandibularis.
Щелепно-під’язиковий нерв (n. mylohyofdeus) nпочинається від чутливих рецепторів у m. mylohyoideus і m. digastricus (venter nanterior). Волокна йдуть до внутрішньої поверхні нижньої щелепи і прямують до nfor. mandibulare. Вище цього отвору нерв входить у нижній альвеолярний нерв. У nскладі щелепно-під’язикового нерва проходять рухові волокна для іннервації nм’язів. Нижній комірковий нерв виходить з canalis mandibularis і лягає між lig. nsрhеnоmаndіbulаге і гілкою нижньої щелепи, проникаючи між криловподібними м’язами. nВходить у нижньощелепний нерв поруч з n. lingualis.
Ембріогенез. nТрійчастий нерв має чутливі і рухові волокна. Чутливі волокна проростають з nнейробластів напівмісяцевого вузла на початку 4-го тижня ембріонального nрозвитку в утворенні вісцерального черепа для іннервації похідних I зябрової nдуги. Пропріоцептивні аферентні нейрони закладаються поза вузлом трійчастого nнерва, у базальній пластинці заднього мозку, утворюючи nucl. mesencephalicus. nРухові волокна виростають із клітин базальної пластинки моста в м’язи зябрового nапарата, що представляють закладку жувальної мускулатури.
Філогенез. Як показують дані порівняльної анатомії, трійчастий nнерв утворився в результаті з’єднання глибокого очноямкового нерва зі своїм nвузлом (gangl. profundum) і власне трійчастим нервом. У виді самостійного нерва nвін зберігається в Polypterus (багато пір’ясті ганоїди), у Urodela і деяких nриб. В інших тварин глибокий очноямковий нерв приєднується до власне nтрійчастому нерву, перетворюючись в n. ophthalmicus (I гілка). У деяких риб nмаються дві очноямкові гілки – поверхнева nі глибока. У Tetrapoda зберігається тільки глибока гілка очноямкового нерва, а nповерхнева редукується. Друга гілка (n. maxillaris superior) у всіх тварин nіннервує зуби, верхню щелепу і ділянку від ока до ротової щілини. Найкраще nрозвинута третя гілка – n. nmandibularis, що містить чутливі і рухові волокна. У хрящових риб третя гілка nйде по зовнішній поверхні хрящової нижньої щелепи. У тварин, що мають кістковий nкістяк, n. mandibularis попадає в кістковий канал. Тільки в Sauropsidae рухові nволокна відокремлюються в самостійний пучок. У ссавців в результаті розподілу nзалишилися самостійними тільки аксони, що формують portio minor. У плазунів і nссавців чутливі гілки, що іннервують язик і слизову оболонку дна порожнини рота, nконцентруються в єдиний n. lingualis. У тварин інших видів чутливі нерви nротової порожнини мають розсипну форму і n. lingualis у виді єдиного стовбура nне існує.
Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) є nмішаним і містить чутливі та рухові волокна.
Тема 3. VII, XI і XII пари черепних nнервів
Лицевий нерв [ VII n] n(nervus facialis [ VII ])
Мал. 266. Лицевий нерв (п. nfacialis) і гілки трійчастого нерва:
1 — n. nsupraorbitalis; 2 — m. norbicularis 3 — n. infraorbitalis; n4 – gl. submandibularis; 5 – platysma; n6 -m. sternocledomastoideus: 7 — rr. plexus cervicales; 8 — gl. parotis: 9 – n. facialis; 10 — plexus parotideus і рухові гілки nдо м’язів лиця.
Цей нерв є мішаним, складається з чутливих, nпарасимпатичних і рухових волокон. Лицевий нерв (n. facialis) змішаний, має nрухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Рухова частина лицевого нерва nпочинається від ядра, розташованого в дорсальній частині моста, оточеного nретикулярною формацією, на границі з довгастим мозком ззаду і назовні від nверхньої оливи. Внутрішньомозкова частина корінця нерва піднімається догори й nобгинає ядро відвідного нерва. Цей вигин представляє внутрішньомозкове коліно nлицевого нерва. Лицевий нерв виходить на вентральну поверхню мозку між заднім nкраєм моста й оливою довгастого мозку і вступає у внутрішній слуховой хід n(porus acusticus internus), а потім у канал лицевого нерва піраміди скроневої nкісти. Спочатку нерв лежить горизонтально, досягаючи великого кам’янистого nотвору (hiatus canalis n. petrosi majoris), біля якого нерв робить поворот nназад і латерально під кутом 90°. Цей перший вигин нерва названий колінцем n(geniculum n. facialis). Пройшовши 6-8 мм над nбарабанною порожниною, лицевий нерв утворить другий вигин і змінює nгоризонтальне положення на вертикальне.
Вертикальна nчастина нерва проходить за барабанною порожниною і через шилососкоподібний nотвір (for. stylomastoideum) виходить у позащелепний простір, у якому лежить nпривушна слинна залоза. У товщі її лицевий нерв розділяється на 5-10 гілок, що nрадіально розходяться до мімічних м’язів. Гілки нерва формують дрібні, а іноді nі великі петлі привушного нервового сплетення.
Від рухових волокон лицевого нерва відходить ряд гілок.
1. Стремінцевий нерв (n. stapedius) дуже короткий і nтонкий, відходить від другого вигину лицевого нерва. Проникає в барабанну nпорожнину, закінчуючись в стремінцевий м’яз (m. stapedius).
2. Гілка для іннервації nм’яза-підіймача піднебінної завіски, яка відходить у лицевому каналі. Рухові nволокна разом з парасимпатичними волокнами через canaliculus chordae tympani виходять nу кам’янисто-барабанну щілину на основі черепа, де входять у gangl. oticum. nНерв іннервує m. levator veli palatini.
3. Сполучна гілка з язико-глотковим нервом (ramus ncommunicans cum n. glossopharyngeo) відокремлюється від нерва біля nшилососкоподібного отвору і по m. stylopharyngeus досягає стінки глотки, nз’єднуючись з гілками язико-глоткового нерва.
4. Задній вушний нерв (n. auricularis posterior) nвідходить від лицевого нерва на зовнішній основі черепа біля шилососкоподібного nотвору, направляється назад нагору, огиная попереду сосцеподібний відросток. nІннервує потиличне черевце надчерепного м’яза, задній і верхній вушні м’язи.
5. Двочеревцева гілка (r. digastricus) тонка, nвідходить нижче попереднього нерва, іннервує заднє черевце m. digastricus і m. stylohyoideus.
6. Скроневі гілки (rr. temporales) виходять із привушного сплетення. Серед nних умовно виділяються передні гілки (іннервують верхню частину колового м’яза nока і м’яз-зморщувач брови), середні – лобовий м’яз, задні – передній і nчастково верхній вушні м’язи.
7. Виличні гілки (rr. zygomatici), числом 2-5, іннервують нижню частину nколового м’яза ока і виличний м’яз.
8. Щічні гілки (rr. buccales), числом 2-4, іннервують щічний, коловий м’яз nрота, м’яз-підіймач кута рота і м’яз-підіймач верхньої губи.
9. Крайова гілка нижньої щелепи (r. marginalis nmandibulae) розташована по краю нижньої щелепи й іннервує м’яз сміху, nпідборідний м’яз, м’яз-опускач кута рота і м’яз-опускач нижєньої губи.
10. Шийна гілка (r. colli) проходить біля кута нижньої щелепи на шию й nіннервує m. platysma.
Чутливий відділ лицевого нерва складається з двох частин: перша– волокна nсмакового аналізатора, що йдуть від рецепторів смакових сосочків язика, друга– nволокна загальної чутливості.
У першій частині чутливі уніполярні клітини знаходяться у вузлі колінця n(gangl. geniculi), розташованому в колінці каналу лицевого нерва. Вузол має nрозміри 1×0,3 мм.
Смакові рецептори розміщені на 2/з передньої частини язика в nсмакових сосочках. Волокна смакового нерва входять у n. lingualis і залишають nйого у верхнього краю бічного крилоподібного м’яза, проникаючи в барабанну nструну (chorda tympani). Чутливі волокна барабанної струни входять через nкам’янисто-барабанну щілину в барабанну порожнину, проходять у її підслизовому nшарі між довгою ніжкою коваделка і ручкою молоточка. З барабанної порожнини nчерез кам’янисто-барабанну щілину вони вступають у лицевий канал. Виходячи nчерез porus acusticus internus на основі черепа, волокна проникають у мозок і nпереключаються в чутливому ядрі (nucl. tr. solitarii).
Друга частина нерва містить волокна загальної чутливості, що контактують з nрецепторами, які знаходяться в шкірі внутрішньої поверхні вушної раковини. Їхні nчутливі клітини розташовуються в gangl. geniculi.
3. Парасимпатичні (секреторні) волокна лицевого нерва направляються з nверхнього слиновидільного ядра (nucl. salivatorius superior), розташованого в nдорсальній частині мозкового моста. Корінцеві волокна цього нерва виходять на nоснову мозку поруч з руховими волокнами лицевого нерва і разом з ними вступають nу лицевий канал. Прегангліонарні парасимпатичні волокна розділяються на дві nпорції та залишають лицевий канал.
Перша порція відокремлюється в ділянці колінця і через вхід у канал nвеликого кам’янистого нерва (hiatus canalis n. petrosi majoris) виходить у порожнину nсередньої черепної ямки під назвою великого кам’янистого нерва (n. petrosus nmajor). Цей нерв проходить через сполучну тканину рваного отвору черепа і nвступає в крилоподібний канал (canalis pterygoideus) клиноподібної кісти. Перед nвступом у цей канал до великого кам’янистого нерва приєднується глибокий nкам’янистий нерв (n. petrosus profundus), складений постгангліонарними nсимпатичними волокнами від клітин внутрішнього сонного сплетення (plexus ncaroticus internus).
Крилоподібний нерв виходить у крилопіднебінну ямку, nде парасимпатичні волокна переключаються на II нейрон і утворюють nкрилопіднебінний вузол (gangl. pterygopalatinum).
До вузла підходять наступні волокна: парасимпатичні – через n. petrosus nmajor, що мають у вузлі контакти з наступним нейроном; симпатичні – через n. npetrosus profundus, які проходять вузол і в складі його гілок досягають судин і nслизової оболонки носової порожнини і носоглотки; чутливі волокна утворюють nтакі гілки: rr. orbitales, nasales posteriores superiores, palatini. З крилопіднебінного nвузла також починаються парасимпатичні постгангліонарні волокна, що проходять у nскладі nn. pterygopalatine maxillaris, zygomaticus. В очній ямці вони залишають nвиличний нерв, утворюючи анастомоз з n. lacrimalis. У його складі вони досягають nслізної залози.
Друга nпорція прегангліонарних парасимпатичних волокон продовжує шлях спочатку по nлицевому каналі, а потім проходить у canaliculus chordae tympani, nрозташовуючись в одному пучку з чутливими (смаковими) волокнами за назвою nchorda tympani. Барабанна струна з’єднується з n. lingualis. Парасимпатичні nволокна її виходять з язикового нерва до підщелепної і під’язикової слинних nзалоз. Біля підщелепної залози вони утворюють gangl. submandibularis, у nпід’язикові – gangl. sublingualis. З вузлів виходять постгангліонарні nпарасимпатичні волокна для секреторної іннервації підщелепної і під’язикової nслинних залоз і слизових залоз язика.
Ембріогенез. Рухове nядро закладається на 4-й тижню ембріонального розвитку поблизу дна IV желудочка nв стовпі клітин покришки довгастого мозку і вступає в зв’язок з похідними II nзябрової дуги. У процесі розвитку ядро лицевого нерва зміщається у nвентролатеральном напрямку і його волокнах стають вигнутими. Аксони вступають у nзв’язок з вісцеральними миотомами, де закладається мімічна мускулатура.
Філогенез. У риб і nамфібій лицевий нерв відходить від довгастого мозку декількома корінцями, маючи nвузол, у котрий впадають бічний і власне лицевий нерви. Бічний нерв іннервує nсейсмосенсорні органи, що у наземних тварин зникають, що викликає редукцію nцього нерва.
Власне лицевий нерв у водяних і наземних тварин має чутливі і рухові гілки. nЧутливі волокна починаються від смакових рецепторів слизової оболонки ротової nпорожнини і бічної лінії. У наземних тварин чутлива частина бічної лінії зникає, nа головна частина проходить через барабанну порожнину, зберігаючи зв’язок зі nсмаковими рецепторами мови, і називається chorda tympani. Рухові волокна nіннервують м’яза підвіска і зябрової кришки в риб, межчелюстную м’яз, м’яз, що nопускає нижню щелепу, підшкірну шийну мускулатуру в наземних тварин. Ссавці nмають добре розвиту лицьову мускулатуру, иннервируемую також спеціальною гілкою nлицевого нерва, що у людини в зв’язку з розвитком мімічної мускулатури одержав nпереважний розвиток.
Під його назвою об’єднуються nдва нерви:
– власне лицевий nнерв (nervus facialis), nякий має:
– власне рухове ядро лицевого нерва (nucleus nervi nfacialis), що розміщене латеральніше nлицевого горбка в ділянці ромбоподібної ямки (colliculus facialis nfossae rhomboideae);
– проміжний нерв (nervus intermedius), який має:
– чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus nsolitarii) в довгастому мозку (medulla oblongata);
– парасимпатичне верхнє слиновидільне ядро (nucleus nsalivatorius superior) у мості (pons).
Власне лицевий нерв (nervus facialis) nпроходить у каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis), виходить з черепа через шило–соскоподібний nотвір (foramen stylomastoideum) та іннервує:
– задній вушний м’яз n(m. auricularis posterior);
– шило–під’язиковий м’яз n(m. stylohyoideus);
– заднє черевце nдвочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici).
Потім лицевий нерв (nervus nfacialis) входить у товщу привушної nслинної залози (glandula parotidea), але її не іннервує, а утворює nтам внутрішньопривушне nсплетення (plexus nintraparotideus).
Від внутрішньопривушного nсплетення (plexus intraparotideus) відходять nгілки, що утворюють велику гусячу лапку n(pes anserinus major), яка іннервує nм’язи лиця (musculi faciei). До її складу належать такі гілки:
– скроневі гілки (rr. temporales);
– виличні гілки (rr. zygomatici);
– щічні гілки (rr. buccales);
– крайова нижньощелепна гілка (r. marginalis mandibulae);
– шийна гілка (r. colli; r.cervicalis) до підшкірного nм’яза шиї (platysma).
У каналі (canalis nervi nfacialis) від лицевого нерва (nervus facialis) відходять гілки до стремінцевого м’яза (m. stapedius) – стремінцевий nнерв (n. stapedius).
Мал. 267. Лицевий нерв (n. facialis) (ядра і шляхи) (чутливі гілки позначено суцільною лінією, рухові — переривчастою, парасимпатичні — крапковим пунктиром): 1 – nucl. nSalivatorius superior (парасимпатичнe); 2 — nucl. n. facialis (рухливе); 3 — nnucl. tr. solitarii (чутливе); 4 – n. facialis; 5 – porus acusticus interims: 6 – gangl. geniculi; 7 — gangl. npterygopalatinum; 8 – чутливі nгілки слизової оболонки порожнини носа і nпереднього відділу носової частини глотки; 9 – n. lingualis (гілка nтрійчастого черва); 10 – nчутливі гілки барабанної струни до язика; 11 – gangl. submandibutare; 12 – chorda tympani; 13 – рухові гілки лицевого нерва до nм’язів лиця; 14 – r. colli; 15 n— n. auricularis posterior: 16 – nfor. stylomastoideum.
Проміжний нерв (nervus nintermedius) йде у складі лицевого нерва (nervus facialis). У каналі, в nділянці колінця лицевого нерва (geniculum nervi facialis), від нього відходять такі дві гілки:
1. Великий кам’янистий нерв; парасимпатичний nкорінець крило–піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica nganglii pterygopalatini), що утворений nпередвузловими парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius nsuperior).
Цей нерв (n. petrosus major) nвиходить з каналу лицевого нерва n(canalis nervi facialis) через однойменний розтвір (hiatus canalis nervi npetrosi majoris) і однойменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), що nпроходять по передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies nanterior partis petrosae).
Через рваний отвір (foramen lacerum) великий nкам’янистий нерв (передвузлові парасимпатичні волокна) заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus) в nоснові крилоподібних відростків клиноподібної кістки (processus pterygoidei nossis sphenoidalis).
У цьому каналі (canalis npterygoideus) разом із симпатичним nзавузловим глибоким кам’янистим nнервом (n. petrosus profundus) великий кам’янистий нерв (n. petrosus nmajor) утворює нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) – Відієв нерв, nякий підходить до крило–піднебінного парасимпатичного вузла (ganglioparasympathicum pterygopalatinum).
Симпатичні волокна огинають nкрило–піднебінний парасимпатичний вузол і доходять до об’єкта іннервації по nартеріях, обплітаючи їх (команда на припинення виділення секрету залозами).
Від nкрило–піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози – передається команда на виділення секрету nмалими залозами:
– м’якого піднебіння n(palatum molle);
– слизової оболонки носової nпорожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);
– слизової оболонки ротової nпорожнини (tunica mucosa cavitatis oris).
Від цього вузла (ganglioparasympathicum pterygopalatinum) завузлові волокна ідуть спочатку в nскладі виличного нерва (n. zygomaticus), а потім у складі сльозового nнерва (n. lacrimalis) і забезпечують секреторну парасимпатичну іннервацію сльозової залози (glandula nlacrimalis).
2. барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами n(neurofibrae parasympathicae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) nі смаковими чутливими волокнами – периферійними відростками псевдоуніполярних nнейронів колінцевого вузла (ganglion geniculi).
Колінцевий вузол (ganglion geniculi) є чутливим і розміщений в ділянці коліна nлицевого нерва (genu nervi facialis).
Центральні відростки псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла закінчуються в ядрі одинокого шляху (nucleus tractus solitarii).
Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва n(nervus facialis) перед його виходом із шило–соскоподібного отвору (foramestylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) nі входить у барабанну порожнину n(cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить nчерез кам’янисто–барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – nn.lingualis.
Парасимпатичні передвузлові nнервові волокна барабанної струни (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) nйдуть до таких парасимпатичних nвузлів:
– під’язикового вузла n(ganglion sublinguale);
– піднижньощелепного вузла n(ganglion submandibulare).
Парасимпатичні завузлові nнервові волокна барабанної струни (neurofibrae postganglionicae) прямують до nпід’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози n(glandula submandibularis).
По цих волокнах nпередається команда на виділення серозного секрету цими великими слинними nзалозами (glandulae salivariae majores).
Додатковий нерв [ XI n] (nervus naccessorius [XI])
Це руховий нерв, який має:
– ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) – це nспинномозкове ядро (nucleus spinalis), що розміщене у передньому стовпі n(columna anterior) верхніх шести сегментів спинного мозку;
– подвійне ядро (nucleus ambiguus) – це черепне ядро, nщо розміщене у довгастому мозку.
Волокна, які відходять від nцих ядер, формують:
– черепний корінець; nблукаючу частину (radix cranialis; pars vagalis);
– спинномозковий корінець; nспинномозкову частину (radix spinalis; pars spinalis).
Корінці від ядра nдодаткового нерва (nucleus nervi accessorii) піднімаються угору, проходять через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) в порожнину nчерепа (cavitas cranii) і з’єднуються nз черепними корінцями (radices craniales), що відходять із nзадньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali).
Стовбур додаткового nнерва (truncus nervi accessorii), nщо утворився при з’єднанні цих двох корінців, виходить з черепа через nяремний отвір (foramen jugulare) і розгалужується nна:
– внутрішню гілку (ramus ninternus);
– зовнішню гілку (ramus externus).
Внутрішня гілка cтовбура додаткового нерва (ramus internus ntrunci nervi accessorii) приєднується до nблукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня nгілка (ramus externus) іннервує груднинно–ключично–соскоподібний nм’яз і частково трапецієподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus et nm. Trapeziu
Під’язиковий нерв [ XII ] (nervus hypoglossus [XII n])
Під’язиковий нерв (п. nhypoglossus) – руховий; розвивається у зв’язку з потиличними міотомами. Це nруховий нерв, який має у довгастому nмозку власне рухове ядро:
– ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), що проектується в трикутнику nпід’язикового нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi hypoglossi fossae nrhomboideae).
Із мозку під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить численними корінцями з nпередньобічної борозни (sulcus anterolateralis), яка розміщена між nпірамідою та оливою довгастого мозку (pyramis et oliva myelencephali).
Із черепа (cranium) під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) nвиходить через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi).
Далі нерв (nervus nhypoglossus) заходить у піднижньощелепний nтрикутник (trigonum submandibulare) і, утворивши nдугу, входить у товщу язика n(lingua), де розгалужується на язикові гілки (rr. linguales), що іннервують nусі власні м’язи язика (musculi linguae ).
У складі під’язикового нерва n(nervus hypoglossus) проходять також рухові волокна першого і частково другого nшийного спинномозкових нервів (nervi spinales).
Від під’язикового нерва n(nervus hypoglossus) відходить верхній nкорінець (radix superior), nабо низхідна гілка (ramus ndescendens).
Верхній корінець (radix superior) з’єднується із нижнім корінцем (radix inferior), або висхідною гілкою (ramus ascendens), від шийного nсплетення (plexus cervicalis), в результаті чого утворюється шийна nпетля (ansa cervicalis).
Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходять гілки, що іннервують наступні м’язи шиї:
– груднинно–під’язиковий nм’яз (m. sternohyoideus);
– груднинно– щитоподібний nм’яз (m. sternothyreoideus);
– лопатково–під’язиковий nм’яз (m. omohyoideus);
– щито–під’язиковий м’яз n(m. thyrohyoideus).
Матеріали nпідготував асистент Говда Р.В.
