1. nСистема загальної сонної артерії. nСудинно-нервовий пучок шиї.
2. Зовнішня nсонна артерія та її шийні гілки.
3. Система nвнутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї. Вени голови.
(Заняття 23.)
Тема 1 Система загальної nсонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї.
Система nзагальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї. Зовнішня сонна артерія та nїї шийні гілки.
Загальна nсонна артерія (arteria carotis communis)
Вона є парною артерією і nлежить позаду груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), nіде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi nvertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок.
Загальна сонна артерія n(arteria carotis communis) відходить:
– з правої сторони – від nплечо–головного стовбура – права nзагальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за nліву однойменну артерію і починається на шиї (collum);
– з лівої сторони – від nдуги аорти – ліва загальна сонна nартерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь nверхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).
На рівні верхнього краю nщитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна nартерія (arteria carotis communis) поділяється на:
– зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);
– внутрішню сонну артерію (arteria ncarotis interna).
Місце розгалуження nназивається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio ncarotidis).
У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus ncaroticum).
Зовнішня nсонна артерія (arteria carotis externa)
Зовнішня сонна артерія nвідгалужується від загальної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці nсонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного nхряща (margo superior cartilaginis thyroideae).
На рівні шийки нижньої nщелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки.
Від зовнішньої сонної артерії n(arteria carotis externa) відходять:
– передні гілки;
– задні гілки;
– присередні гілки;
– кінцеві гілки.
До передньої групи гілок nзовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis nexternae) належать:
– верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea nsuperior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і nрозгалужується на ряд дрібних гілок та:
– верхню гортанну артерію n(arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані n(musculi et tunica mucosa laryngis);
– язикова артерія (a. nlingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і nрозгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку nартерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і nслизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae);
– лицева артерія (a. facialis) – в nділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на:
– гілки до nпіднижньощелепної залози (glandula submandibularis);
– висхідну піднебінну nартерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);
– мигдаликову гілку n(ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina).
Перегинаючись через край nнижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), nлицева артерія розділяється на обличчі віддає:
– нижню губну артерію n(a. labialis inferior);
– верхню губну артерію n(a. labialis superior).
Кінцевою nгілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує nдо присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nnasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від nочної артерії (a. ophthalmica).
До задньої групи гілок зовнішньої nсонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:
– груднинно–ключично–соскоподібна артерія n(a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від nверхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії;
– потилична артерія (a. occipitalis), nкровопостачає:
– шкіру потилиці (cutis noccipitis);
– черепну тверду оболону n(dura mater cranialis);
– задня вушна артерія (a. auricularis nposterior), кровопостачає:
– шкіру вушної раковини n(cutis auriculae);
– шкіру потилиці (cutis noccipitis);
– слизову оболонку nбарабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);
– черепну тверду оболону n(dura mater cranialis).
До присередньої групи гілок nзовнішньої сонної артерії (rami narteriae carotidis externae) належить:
– висхідна глоткова артерія (a. pharyngea nascendens), яка кровопостачає:
– м’язи глотки (musculi npharyngis);
– глибокі м’язи шиї (musculi ncolli; musculi cervicis profundi);
– черепну тверду оболону n(dura mater cranialis);
– барабанну порожнину n(cavitas tympani).
Тема 3 nСистема внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.
Внутрішня яремна вена (vena jugularis interna)
Внутрішня яремна вена є nнайбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї (caput net cervix).
Внутрішня яремна вена (v. jugularis ninterna) є продовженням сигмоподібної nпазухи черепної твердої оболони (sinus sigmoidei durae matris ncranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою nцибулиною яремної вени (bulbus nsuperior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії n(a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis ncommunis) та блукаючого нерва (n. vagus).
Перед злиттям з підключичною nвеною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).
Внутрішня nяремна вена (v.jugularis interna) має nнаступні позачерепні притоки:
– глоткові вени (vv. pharyngeae);
– язикову вену (v. lingualis);
– верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);
– лицеву вену (v. facialis);
– занижньощелепну вену (v. nretromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у nвнутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
До внутрішньочерепних притоків внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:
– пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:
– поперечна пазуха (sinus transversus);
– стік пазух (confluens sinuum);
– крайова пазуха (sinus marginalis);
– потилична пазуха (sinus occipitalis);
– кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);
– сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);
– верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);
– нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);
– пряма пазуха (sinus rectus);
– верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);
– печериста пазуха (sinus cavernosus);
– клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);
– вени губчатки (vv. diploicae), від nкісток черепа (ossa cranii);
– оболонні вени (vv. meningeales), від nчерепної твердої оболони (dura mater cranialis);
– верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та nнижня очна вена (v. ophthalmica ninferior), від органа зору (organum oculi);
– вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;
– випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з nпозачерепними притоками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);
– вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі n(vv. рrofundae et superficiales).
Анастомози nміж внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени
вібуваються через випускні nвени та притоки лицевої вени, nостанні з’єднані із печеристою пазухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають nклінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок nдо порожнини черепа.
Крилоподібне nсплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жирової клітковиною, оточує бічний і присередній крилоподібні nм’язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:
– середні оболонні вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales nprofundae);
– вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) – проходить в nодноіменному каналі;
– шилососкоподібну вену (v. stylomastoidea) – йде із барабанної порожнини n(cavitas tympani) і виходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;
– привушні вени (vv. parotideae) – від привушної залози (glandula nparotidea);
– передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) – від передньої nчастини вушної раковини і зовнішнього слухового хода (meatus acusticus nexternus);
– суглобові вени (vv. auriculares) скронево-нижньощелепного суглоба (art. temporomandibularis) – в nякі впадають вени зовнішнього слухового хода (vv. meatus acusticus nexternus), барабанної перетинки (membrana tympanica) та барабанні вени (nn. ntympanicae) від стінок барабанної порожнини (paries cavitas tympani).
Венозні сплетення в черепі є такі:
– венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis novalis), яке розміщене в овальному отворі (foramen ovale) та з’єднуює печеристу nпазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним сплетенням (plexus venosus npterygoidei);
– венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) nоточує внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) в однойменному каналі nчерепа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas ntympani) і встановлює зв’язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та nкрилоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);
– венозне сплетення під’язикового каналу (plexus venosus canalis nhypoglossi) з’єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам’янистою nпазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим сплетенням (plexus nvertebralis).
Зовнішня nяремна вена (vena jugularis externa)
Зовнішня яремна вена nутворюється при злитті потиличної nвени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які nсупроводжують однойменні артерії.
У зовнішню яремну вену (vena njugularis externa) впадають передні nяремні вени (vv. jugulares anteriores), nякі збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, nанастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).
Підключична вена (vena subclavia)
Підключична вена розміщена на nшиї (cervix) у переддрабинчастому просторі (spatium prescalenum), підключичні nвени, зливаючись з внутрішньою яремною веною (v. jugularis interna), формують nплечо–головну вену (v. brachiocephalica).
Підключична вена (vena nsubclavia) є продовженням пахвової вени (vena axillaris), лежить в однойменній nборозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae nprimae) попереду переднього драбинчастого м’яза (m. scalenus anterior) і збирає nкров від:
– грудних вен (vv. pectorales);
– тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).
Передня яремна вена (v. jugularis anterior)
Передня яремна вена (v. njugularis anterior) формується із підшкірних вен підборідного трикутника n(trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis nexterna).
Обидві передні яремні вени у nміжапневритичному просторі (interaponeuroticum suprasternale) з’єднуються одна nз одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus njugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.
Діаметр передньої яремної nвени дуже різний: вона то ледве помітна, то досягає значної товщини (в рідких nвипадках є прямим продовженням передньої яремної вени). Іноді обидві передні nвени зливаються в непарну судину різної довжини і товщини, утворюючи серединну nвену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох nпередніх яремних вен.
Матеріали nпідготував ас Говда Р.В.
