Затверджено nна засіданні вченої ради
Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського
Протокол № 11 nвід 24.03.2009 року
Положення про проведення об’єктивного nструктурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у ТДМУ.
Oб’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) (Objective Structured Clinical Examination (OSCE)) – сучасний тип оцінки знань, який використовується у медицині. При цьому студенту медичного закладу чи лікарю, який підвищує свою nкваліфікацію, пропонують різні клінічні ситуації, спостерігають за його діями, nаналізують їх та максимально об’єктивно оцінюють його знання, вміння самостійно nобстежити хворого, поставити діагноз, провести лікарську маніпуляцію, надати nкваліфіковану допомогу тощо.
У Тернопільському державному медичному університеті планується проведення nОСКІ на медичному факультеті наприкінці третього та четвертого років nнавчання та наприкінці кожного nсеместру впродовж п’ятого року навчання n- після зарахування необхідних практичних навиків, зазначених у матрикулі відповідної nлінії, та перед проведенням nсеместрового тестового контролю аба nіспиту.
Слід зазначити, що у ОСКІ будуть входити лише ті клінічні nдисципліни, з яких студенти складають іспит. До здачі семестрового тестового контролю або nіспиту допускаються лише ті студенти, які отримали за ОСКІ сім та більше балів. nСтудентам, які отримали за ОСКІ оцінку нижчу 7 балів, буде дозволено дві спроби nперездачі ОСКІ. Якщо ж і після другої перездачі студент отримав оцінку, нижчу 7 nбалів, він не отримає допуск до сесії.
Для ОСКІ будуть використані практичні навички з третім, четвертим та п’ятим nрівнями виконання, що містяться у матрикулах відповідних ліній, що сприятиме nбільш ефективному засвоєнню їх студентами. Відповідно до цих навичок необхідно створити nконкретизовані лаконічні завдання для ОСКІ. При цьому завдання розподіляються на чотири основних групи:
– nзбір nскарг і анамнестичних даних у пацієнта.
– nфізикальне nобстеження пацієнта;
– nінтерпретація результатів nлабораторно-інструментальних методів обстежень;
– nдіагностичні та лікувальні маніпуляції на фантомах.
Наводимо nприклади завдань з різних груп, які можуть бути створені на підставі практичних nнавичок з матрикулів:
– збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта:
1. nЗібрати скарги та анамнез у пацієнта з бронхіальною астмою.
2. nЗібрати скарги та анамнез у пацієнта з набутою вадою серця.
3. nЗібрати скарги та анамнез у роділлі.
– nфізикальне nобстеження пацієнта:
1. nПеревірити симптом Ортнера у пацієнта
2. nПровести перкусію відносних меж серця у пацієнта
3. nПеревірити наявність набряків у пацієнта
4. Провести обстеження шкірних покривів, вимірювання nартеріального тиску та визначення набряків у даного пацієнта та вказати ознаки, nхарактерні для гломерулонефриту.
5. Провести обстеження шкірних покривів, пальпацію грудної клітки, перкусію nта аускультацію легень у даного пацієнта та вказати ознаки, характерні для nпневмонії.
– nдіагностичні та лікувальні маніпуляції на фантомах:
1. Провести nкатетеризацію сечового міхура.
2. nНадати акушерську допомогу при головному передлежанні плода.
3. nВиконати підшкірну ін’єкцію.
4. nПровести контрольне зважування дитини.
– інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень:
1. nОцінити глікемічну криву.
2. nВказати, для якого типу жовтяниці характерні зміни у біохімічному аналізі крові
3. nВказати ступінь та тип анемії згідно загального аналізу крові
4. nОцінити загальний аналіз крові
5. nВказати ознаки інфаркту міокарда на електрокардіограмі.
Комп’ютер обирає по три nзавдання з кожної групи, з яких буде скомпонований екзаменаційний білет. Для створення відповідної комп’ютерної nбази рекомендовано на кафедрах систематизувати завдання з ОСКІ наступним чином: nлінія – nдисципліна (наприклад, внутрішні хвороби, педіатрія тощо) – назва практичної nнавички з матрикула – група (відповідно до чотирьох груп згаданих вище) – nбезпосередньо перелік завдань. Після кожного завдання у дужках потрібно nвказувати очікувану тривалість його nвиконання (від 3 до 20 хвилин, в залежності від об’єму та складності nданого завдання). Наводимо приклад:
5 лінія
Педіатрія
“Курація хворого з цукровим діабетом”
Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень
– nОцінити глікемічний профіль (3 хв)
– nОцінити глюкозуричний профіль (3 хв)
– nВказати ознаки діабетичної нефропатії у загальному аналізі сечі (3 nхв)
– nОцінити рівень глікозильованого nгемоглобіну в крові (3 хв)
– nОцінити зміни у біохімічному аналізі nкрові, характерні для цукрового діабету (3 хв)
– nВказати, яке ускладнення цукрового nдіабету має місце згідно результатів даного nінструментального обстеження (5 хв)
Фізикальне обстеження nпацієнта
– nПровести обстеження шкірних покривів та nслизових оболонок, аускультацію серця, пальпацію nпечінки, визначення набряків у даного пацієнта та вказати ознаки, характерні для цукрового діабету. (15 хв)
Збір nскарг і анамнестичних даних у пацієнта
– nЗібрати скарги та анамнез у пацієнта з цукровим nдіабетом (10 хв)
При nвиконанні завдань з груп «Збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта» та «Фізикальне обстеження nпацієнта», що передбачають елемент спілкування з пацієнтом, студентами повинні nбути продемонстровані комунікативні навички та застосовані відповідні алгоритми nспілкування. Перелік та зміст цих алгоритмів, з урахуванням особливостей різних nклінічних дисциплін, знаходиться у методичних рекомендаціях «Алгоритми nспілкування студентів (лікарів) з пацієнтами» (Укрмедкнига, 2008). Студенти під nчас практичних занять повинні відпрацьовувати та удосконалювати свої nкомунікативні навички під керівництвом викладача.
Базою nдля здачі ОСКІ є ННІ медсестринства ТДМУ. Для виконання завдань з різних груп nбудуть створені станції ОСКІ, де студент зможе провести обстеження пацієнта чи nпроінструктованого попередньо актора, або ж продемонструвати виконання навички nна фантомі (манекені). Кожне завдання з групи “Інтерпретація результатів nлабораторно-інструментальних методів обстежень” повинно бути забезпечене наочним матеріалом (бланки з прикладами nлабораторних аналізів, рентгенограми, електрокардіограми та інш.)
На nіспиті студент повинен продемонструвати знання 12 практичних навичок з різних nдисциплін, тобто виконати 12 різних завдань. nНа виконання кожного завдання відводиться певний час, якщо студент не nвкладається у ліміт часу – він повинен перейти до nнаступного завдання. Під час проведення іспиту nстудент повинен уважно прочитати завдання і зробити відповідні дії, що nвідповідають стандартному алгоритму виконання навички. Таким чином, екзаменатор nнавіть не спілкується з студентом, він тільки оцінює адекватність дій і nвиставляє оцінку у спеціально відведеній для цього графі екзаменаційного nбілета. Екзаменаційний білет студент отримує на початку іспиту та на кожній nстанції ОСКІ надає його викладачеві для виставлення оцінки після того, як nвикладач оголосить результат виконання студентом даного завдання. Цей nмеханізм значно знижує фактор суб’єктивності ОСКІ, оскільки викладач не знає nзаздалегідь, яку оцінку студент отримав за попередні завдання.
Правила оцінювання кожного завдання з ОСКІ: при nправильному технічному виконанні завдання та демонстрації при цьому nкомунікативних навичок згідно алгоритму студент отримує 1 бал, при правильному технічному nвиконанні завдання та неповній демонстрації комунікативних навичок згідно nалгоритму студент отримує 0,5 бала, при неповному технічному виконанні завдання nзгідно алгоритму студент отримує 0 балів.
Таким чином, максимальна nможлива кількість балів, яку може отримати студент при здачі ОСКІ дорівнює 12. Під час здачі ОСКІ елемент дискусії nстудента з викладачем повністю виключається, усі роз’яснення та коментарі можуть nбути отримані тільки після іспиту. Після виконання завдання на останній станції nстудент здає свій екзаменаційний білет для остаточної комп’ютерної обробки. На наступний день після здачі ОСКІ nстудент отримує інформацію про свій результат у персональну поштову скриньку nінтранету.
Основний шлях досягнення об’єктивності при ОСКІ – це стандартизація вимог. Наприклад, при nвиконанні завдання, де вимагається провести вимірювання артеріального тиску, є nчіткі пункти алгоритму виконання – попросити пацієнта зайняти певне положення, nрозслабити руку, правильно накласти манжету апарата, пропальпувати a. brahialis, розташувати фонендоскоп, після заповнення nманжети повітрям – повільно послаблювати манжету, визначаючи спочатку nсистолічний, потім діастолічний тиск, тощо. Такі стандартні пункти алгоритму nвиконання повинні бути у кожному завданні. Оцінюється також етичне та коректне nвідношення до пацієнта у момент розмови, вміння вести діалог з пацієнтом n(майбутній лікар повинен продемонструвати не тільки медичні знання та практичні nнавички, але й майстерність інтерактивного спілкування з пацієнтом, що є nважливою складовою частиною професіоналізму). Чіткі алгоритми виконання кожної nпрактичної навички з матрикулів дають можливість правильно їх опанувати та nстандартизувати вимоги до студентів на різних кафедрах. Студенти впродовж nнавчання повинні мати вільний доступ до цих алгоритмів та, що особливо важливо, nпостійно відпрацьовувати їх на практичних заняттях під керівництвом nвикладача. Для більш ефективного засвоєння дані алгоритми можна знайти у nінтранеті у розділі «На допомогу студентам» під назвою “Підготовка до nоб’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ)”.
З метою оптимізації навчального процесу для проведення nоб’єктивного структурованого клінічного іспиту планується виділення окремого nдня згідно з навчальним розкладом.
n
