Home » СУПОЗИТОРІЇ (SUPPOSITORIA)

СУПОЗИТОРІЇ (SUPPOSITORIA)

10 Червня, 2024

МОДУЛЬ 2. М’які та асептичні лікарські форми. Утруднені nпрописи. Фармацевтичні несумісності.

Змістовий модуль 3. “М’які лікарські форми. Супозиторії”

Приготування супозиторiїв nметодом викачування

Супозиторії – дозовані лікарські форми, тверді nпри кімнатній температурі та розплавляються чи розчиняються при температурі nтіла.

Назва «супозиторії» -збірний термін, nпривласнений групі лікарських форм, призначених для введення в легкодоступні nпорожнини тіла, природні канали і патологічні отвори.

Супозиторні лікарські форми відомі ще nзi стародавності. nЗ технологічної точки зору в історії супозиторіїв розрізняють:

перший період n-час до введення масла какао в якості супозиторної основи (приблизно до XVIII століття),

другий – час nйого безроздільної переваги як основи (приблизно до кінця другого десятиліття XX століття)

третій – час nшироких пошуків замінників масла какао (наші дні). Така періодизація в історії nсупозиторіїв цілком природна і необхідна, тому то. з одного боку, властивості nвведення супозиторіїв головним чином визначаються основою, а з іншого – nхарактер застосовуваної основи в цілому обумовлюється розвитком фармації і медицини, nуспіхами в області створення лікарських препаратів і їх впровадженням у nпрактику.

В останні роки у нашій країні nзбільшився промисловий випуск і номенклатура супозиторіїв. Випускаються nсупозиторії з іхтіолом, екстрактом беладони, ністатином, метилурацилом, nпіроксикамом, димедролом. У супозиторіях призначають стероїдні гормони, гормони nщитовидної залози, різні вітаміни, антибіотики, алкалоїди, похідні фенотіазіну nта ін.

Зросло значення ректальних nсупозиторіїв як засобу швидкої доставки лікарських речовин у випадках, що nзагрожують життю. Випускаються супозиторії для купірування гіпертонічних nкризів, спазму кровоносних судин і бронхів, швидкого відновлення серцевого nритму і розладів дихання. У ряді випадків лікарські речовини, введені у вигляді nсупозиторіїв, надходять у кров швидше, ніж при підшкірному введенні, і дають nтерапевтичний ефект у менших дозах (естрогенні гормони). Перспективність ціп nлікарської форми стає ще очевиднішою, якщо врахувати, що деякі лікарські nречовини, прийняті всередину, інактивуються травними соками, травмуючи nшлунково-кишковий тракт.

Залежно nвід місця введення розрізняють супозиторії:

v ректальні (свічі – suppositoria rectalia), призначені для введення в пряму nкишку;

v вагінальні (кульки – suppositoria vaginalia), призначені для введення у вагіну;

v палички (bacilli), призначені для введення у фістульні nходи, сечовід, канал шийки матки, слуховий прохід і т.п.

Ректальні nсупозиторії можугь мати форму конуса, циліндра з загостреним кінцем (чи nсигари), торпеди, тобто тіла з загостреним кінцем і стовщенням посередині

Довжина їх nповинна бути від 2,5 до 4 см, nа максимальний діаметр 1,5 см, nмаса допускається в межах від 1,0 до 4,0 г.

Вагінальні nсупозиторії можуть бути сферичними (кульки) – globuli, яйцеподібними (овули) – ovula чи у вигляді плоского тіла з nзакругленим кінцем (пссарії) – pessaria, що відбувається від латинського слова npes–sariiim, шо означає кільце, яке служить для nвтримування зміщеної матки. Маса їх повинна знаходитися в межах від 1.5 до 6,0 г

Палички nмають форму циліндра з загостреним кінцем і діаметром не більше 1 см. Довжина паличок зазвичай nне перевищує 10 см, nа маса повинна бути від 0,5 до 1,0г.

Геометрична nформа свічі має важливе значення, тому що від форми залежить швидкість її nвведення. При введенні в пряму кишку свіча повинна перебороти рефлекторний опір nсфінктера, що закриває анальний отвір. Якщо свіча конічної форми, то в міру nвведення опір сфінктера збільшується і цей наростаючий опір діє на свічу до nмоменту повного її занурювання. Свічці циліндричної форми протидіють м’язи nтільки при входженні загостреної її частини, тому що після цього діаметр ЇЇ до nсамого кінця однаковий. При введенні сигароподібної свічі опір відчувається до nмоменту введення найширшої частини, після чого завдяки рефлекторному стисканню nі силі інерції свічка швидко сама входить у пряму кишку. Найраціональніша nректальна форма – форма торпеди (сигари).

З усіх nнаведених вище вагінальних форм найбільш раціональними є песарії, тому що при nодній і тій же масі вони мають порівняно більшу поверхню, ніж овулі, а тим nбільше кульки, тому і переходять із твердого стану в рідкий набагато швидше.

Форми супозиторіїв:

а – ректальні форми:

1 – циліндр із загостреним кінцем;

2 – конус;

3 – торпедо- або сигароподібні;

б- вагінальні форми:

1 – кульки;

2 – овулі;

3 – песарії;

в – порожнисті;

г – палички

Незважаючи нате, що супозиторій nлікарські форми мають різне призначення і місце введення, всі вони мають nзагальну характерну рису: при кімнатній температурі являють собою тверді тіла, nа в місці використання перетворюються на рідину. На цій властивості nсупозиторіїв ґрунтується їх медичне призначення, тому що їх твердість дає nможливість перебороти рефлекторний опір м’язів, тканин природних і патологічних nканалів, а рідина, що утворюється, забезпечує рівномірний розподіл по слизовій nне тільки основи, але і включених у неї лікарських засобів, що діють як nмісцево, так і резорбтивно.

Вагінальні супозиторії прописують в основному nз метою місцевого впливу: дезінфікуючого, в’яжучого, припікаючого, nанестезуючого, протизаплідного. Ректальні супозиторії розглядають як лікарську nформу не тільки для місцевої, але й для резорбтивної дії при порушенні nсерцево-судинної діяльності, нервово-психічних розладах і т. п. Застосування в nостанніх випадках пояснюється швидкістю впливу лікарських речовин, призначених nу вигляді супозиторіїв. Лікарські засоби всмоктуються в нижній частині прямої nкишки через лімфатичну і венозну системи малого таза, причому вони надходять nбезпосередньо в кровоносне русло (минаючи печінку) через середні і нижні nгемороїдальні вени. Вважається, що за швидкістю дії лікарських речовин nсупозиторії можуть конкурувати з лікарськими формами для внутрішньом’язевих nін’єкцій. Тому при виготовленні супозиторіїв необхідно перевіряти дози отруйних nі сильнодіючих речовин, точно так само як і в лікарських формах для nвнутрішнього чи ін’єкційного застосування.

З фізико-хімічної точки зору nсупозиторії слід розглядати як дисперсні системи, що складаються з nдисперсійного середовища (основи) і дисперсної фази (різні лікарські засоби у nтвердому і рідкому стані). Залежно від властивостей лікарських засобів nсупозиторії можуть утворювати різні дисперсні системи. Гетерогенні системи nутворюються у випадках, коли лікарська речовина розподіляється в основі по типу nсуспензії чи емульсії, гомогенні – коли лікарська речовина розчиняється в nоснові.

Вимоги до супозиторіїв:

v Час розплавлення (для супозиторіїв на nгідрофобних основах) – 15 хвилин

v Час розчинення (для супозиторіїв на nгідрофільних основах) – 60 хвилин

v Довжина ректальних супозиторіїв nповинна бути від 2,5 до 4 см

v Максимальний діаметр ректальних nсупозиторіїв – 1,5 см

v Маса ректальних супозиторіїв від 1,0 nдо 4,0 г n(середня 3,0)

v Маса вагінальних супозиторіїв повинна nзнаходитися в межах від 1.5 до 6,0г n(середня 4,0)

v Палички повинні мати форму циліндра з nзагостреним кінцем і діаметром не більше 1 см.

v Довжина паличок не повинна nперевищувати 10 см, nа маса повинна бути від 0,5 до 1,0г.

v Відхилення в масі супозиторіїв не nповинні перевищувати ± 5 %. Лікарські речовини, що містяться в них, повинні nбути точно дозовані. Супозиторії повинні мати правильну і відповідно однакову nформу, однорідну масу, достатню твердість (механічну міцність) і плавитися при nтемпературі тіла.

v Супозиторна маса повинна бути nоднорідна, без вкраплень, мармуровості і блискіток.

СУПОЗИТОРНІ nОСНОВИ

Для виготовлення супозиторних nлікарських форм повинні використовуватися основи, що мають специфічні nособливості.

До супозиторних основ пред’являються nнаступні вимоги:

v достатня твердість при кімнатній nтемпературі і здатність плавитися (чи розчинятися) при температурі не вище, ніж n37 °С, тобто здатність різко переходити від твердого стану до рідини, минаючи nстадію розм’якшення – мазеподібну стадію; достатня в’язкість, відсутність nзапаху, забезпечення максимального контакту між лікарськими речовинами і nслизовою оболонкою;

v хімічна і фармакологічна nіндиферентність, відсутність подразнюючої дії, стійкість до дії зовнішніх факторів n(світла, тепла, вологи, кисню повітря, мікроорганізмів);

v здатність легко набувати відповідної nформи, змішуватися з якомога більшою кількістю лікарських речовин, не nвзаємодіяти з ними і бути стійкими при зберіганні;

v здатність легко вивільняти лікарські nречовини, сприяти прояву їх фармакологічної дії, що залежить як від nвластивостей основ, так і від способу введення лікарських речовин в основу;

v наявність відповідних реологічних nпоказників і оптимальних структурно-механічних властивостей.

Якість основ визначається за ДФУ чи nНТД.

При перевірці якості жирових основ nпередбачається визначення температури плавлення, кислотного і йодного чисел n(вони не повинні перевищувати встановлених для цих основ значень), випробування nна відсутність сторонніх домішок. Дуже важлива значення для якості основ мають nїх твердість і пластичність, від яких залежить зручність введення приготовлених nна цих основах супозиторіїв. Для визначення твердості жирових основ nкористуються приладом Осьмініна.

У даний nчас для виготовлення супозиторіїв застосовується великий асортимент основ, що nвідрізняються за фізико-хімічними властивостями, їх можна поділити на дві nгрупи: гідрофобні і гідрофільні.

Різні супозиторні основи

Гідрофобні основи.

ДФ XI рекомендує як гідрофобні основи nзастосовувати масло какао, сплави масла какао з парафіном та гідрогенізованими nжирами, рослинні і тваринні гідрогенізовані жири, твердий жир типів А і Б, ланоль, nсплави гідрогенізованих жирів з воском, твердим парафіном та інші основи, nдозволені для медичного застосування.

Масло какао (Oleum Cacao sеu Butyrum Cacao) одержують nспособом гарячого пресування з підсмаженого і очищеного насіння шоколадного nдерева, фільтрують і розливають у форми. Після остигання воно являє собою густу nоднорідну масу ясно-жовтого кольору зі слабким ароматним запахом і приємним nсмаком.

Вперше масло какао застосував у 1766 nр. французький аптекар Антуан Бом. При кімнатній температурі це твердий nпродукт, у хімічному відношенні характеризується вмістом змішаних nтригліцеридів: тристеарину, трипальмітину, триолеїну, трилаурину, триарахіну nМає різко виражену температуру плавлення (30-34°С), змішується з різними nлікарськими речовинами. При додаванні невеликої кількості ланоліну безводного nперетворюється на пластичну масу. Йому властивий поліморфізм і пов’язана з ним nмінливість температури плавлення.

При nзберіганні масла какао при температурі вище 40 °С воно піддасться фазовим nперетворенням, що ведуть до утворення склоподібної модифікації, яка плавиться nпри температурі 24-26 °С (супозиторії будуть деформуватися в руках хворого). nКрім цього, слід зазначити, що при нагріванні вище температури плавлення (35 n°С) воно важко твердне. Тому його використовують в основному тільки для методу nручного викачування і пресування супозиторіїв.

Масло какао містить до 30 % олеїнової nкислоти, яка є причиною його згіркання (масло біліє і поступово втрачає nдухмяність). Його важко використовувати в жаркий час року: воно погано емульгує nводу і водні розчини (всього 4-5 %). Масло какао містить життєздатні nмікроорганізми, тому свічі. що містять розчини лікарських засобів, пліснявіють, nа лікарські засоби розкладаються.

Замінники масла какао:

Масло лавра черешкового (Oleum Cіnamomi pedunculali) одержують з ядер плодів лавра. Це nмаса жовтуватого кольору твердої консистенції, приемного ароматного смаку, тане в роті, займає nза якістю проміжне місце між кокосовим маслом і маслом какао. Температура nплавлення 34—35 °С.

Дуже важливо, що при цій температурі nмасло, минаючи мазеподібну консистенцію, відразу переходить у рідкий стан. nМасло лавра черешкового у вигляді супозиторіїв має такі ж властивості, як і масло nкакао.

Масло коріандрове (Oleum Coriandri) одержують nяк побічний продукт із залишків насіння після відгону ефірної олії.

У жирному коріандровому маслі nміститься близько 50 % щільної частини, яка складається із триглицерилів nпетрозелінової кислоти Масло може бути використане як супозиторна основа в nякості замінника масла какао. З рослин сімейства зонтичних, крім коріандрового nмасла, виділені і вивчені жирні масла кмину, анісу. Тверда їх частина nскладається в основному з триглицеридів петрозелінової кислоти, яких міститься nблизько 20 %. За фізико-хімічними та іншими властивостями перераховані масла nнаближаються до коріандрового, тому можуть бути використані як супозиторні nоснови.

Гідрогенізовані жири. Застосовуються сплави nгідрогенізованих жирів з жироподібними речовинами, емульгаторами чи nвуглеводневими продуктами.

Такі речовини, як віск, парафін і nспермацет, застосовуються для підвищення температури плавлення сплавів, а nланолін, лецитин, холестерин і інші – для поліпшення зміщуваності отриманих nсплавів з водою.

Експериментальне встановлено, що nдодавання 8 % гідрогенізованого жиру (температура плавлення 46 °С) і 4 % nпарафіну (температура плавлення 50 °С) підвищує плавкість маси на 2-3 °С, а nтвердість її збільшується у 2-3 рази. Заміна парафіну воском не дає потрібного nрезультату внаслідок в’язкості воску.

Уперше сплав гідрогенізованих жирів з n4 % парафіну під назвою бупшрол запропонований у 1934 р Л. Г. Босіним.

Основа бутирол складаться з 50 % nгідрогенізованих жирів, 20 % парафіну;. 30 % масла какао (ТФС 42-836-73). має nточку плавлення 37 °С і твердість.

З гідрогенізованих жирів найчастіше nзастосовують саломас, що має температуру плавлення 32 34 °С, одержуваний шляхом nгідрогенізації бавовняної чи соняшникової олії і наступного очищення Гідрогенізовані nжири згідно з ДФ XI прийняті в якості супозиторних основ багатьма фармакопеями nсвіту. Наприклад, Швейцарською фармакопеєю прийнята гідрована арахісова олія. nБританською – гідрована соняшникова олія і т. п.

Гідрогенізовані nжири з добавками ПАР. Ця група супозиторних основ у даний час набуває nнайбільшої популярності. Наприклад, Ю. Л. Благовидова, 1. С. Ажгіхін nустановили, що сплав гідрованої олії бавовняної з 4-5 % емульгатора Т-2 n(ГХМ-5Т) за своїми властивостями не поступається масло какао і має деякі nпереваги за рахунок вмісту емульгатора Т-2, що сприяє поглинанню водних nрозчинів і підсилює всмоктування лікарських речовин.

Основа рекомендована при виготовленні nсупозиторіїв методом виливання з різними речовинами: норсульфазолом, nсульфадимезином, натрію сульфапіридазином.

Продукти термічного фракціонування nжирів та гідрогенізатів. В основі виробництва цих продуктів лежить виділення з nприродних чи гідрогенізованих жирів за хімічною чи температурною ознакою nвузьких фракцій гліцеридів, близьких за властивостями до масла какао.

Перша nоснова такого типу -себувінол (Sebuvinolum) являє собою фракцію яловичого жиру, nщо має твердість масла какао і температуру плавлення 36- 37 °С. Має істотні nнедоліки швидко гіркне, дає малопластичну супозиторну масу. Ця основа nвикористовується для виготовлення супозиторних лікарських форм методом nвиливання.

І.С. Ажгіхіним запропоновані nацетонорозчинні фракції гідрогенізатів яловичого жиру і пальмоядрового масла. nПісля видалення ацетону одержують тверді продукти, до яких додають для nодержання основи емульгатори.

Жирні і жироподібні основи залежно nвід їх складу мають різну в’язкість і пластичність, під яких залежить nвикористання того чи іншого методу виготовлення супознторних лікарських форм. nОснови, що містять жири, можуть гіркнути. Багато лікарських засобів гірше nадсорбуються з жирних І жироподібних основ, мають найменшу активність і nчастково виводяться з каналів разом І основою.

До гідрофобних основ відносяться nпродукти спрямованої етерифікації високомолекулярннх спиртів з жирними nкислотами, одержувані напівсинтетичним шляхом. .

Імхаузен (Imhausen Н) чи вітепсол (Witеpsol Н) – це nімпортна патентована основа (Німеччина). складається з тригліцеридів лауринової nі стеаринової кислот. Температура плавлення 33,5 – 35,5 °С.

Лазупол (Lasupolum G) включений як nоснова у фармакопеї ряду зарубіжних країн. Він являє собою суміш ефірів nфталевої кислоти з вищими спиртами, наприклад, цетиловим, і вільних спиртів. nТемпература плавлення 34-37 °С.

Ланолева основа має такий склад:

Ланоль: 60.0, nгідрогенізований жир 20,0, парафін 20,0. Одержують шляхом сплавлення nінгредієнтів.

Твердий жир. В аптечній практиці використовують nтвердий жир типів А і Б.

Твердий жир типу А містить 100 % nтвердого кондитерського жиру. Рекомендується при використанні методу впливання, nдля супозиторіїв, у які входять ліпофільні {рослинні олії, олійні розчини) і nпорошкоподібні речовини в кількості до 15 %. Твердий жир типу Б містить 95-99 % nтвердого кондитерського жиру і 1-1,5 % моногліцериду стеаринової кислоти (емульгатор nТ-1 чи емульгатор № 2). Рекомендується для виготовлення супозиторіїв з nводожиронерозчиннимн порошкоподібними речовинами і рідкими екстрактами.

Гідрофільні nоснови. ДФ XI як гідрофільні основи рекомендує: желатино-гліцеринову і мильно-гліцеринові nгелі, сплави поліетиленоксидів різної молекулярної маси.

Процес всмоктування лікарських nзасобів з цих основ відбувається незалежно від температури їх плавлення, тому nщо всмоктування обумовлене лише швидкістю дифузії лікарських засобів з основи і nшвидкістю розчинення самих основ. Ці основи можуть застосовуватися для nвиготовлення свічок, кульок і паличок тільки методом виливання.

Желатин-гліцеринова основа (Massa gelalinosa) складається з желатину, гліцерину і nволи, що у річних фармакопеях прописуються в річних співвідношеннях. Вміст nжелатину в основі може варіювати в межах віл 1 % (Франція) до 20 % (Угорщина). nЩільність желатино-гліцеринової основи залежить від кількості желатину: чим nйого менше, тим основа м’якша і плавиться швидше. Від кількості гліцерину nзалежить ступінь висихання основи, особливо при тривалому зберіганні: чим nбільше гліцерину, тим висихання її відбувається повільніше. Тому в залежності nвід вимог, пропонованих до основи, змінюють кількість наявних уній складових nчастин. Вона добре поглинає речовини, розчинні у воді і гліцерині.

Офіцинальний пропис желатино-гліцеринової основи: желатину n1. води 2, гліцерину 5 частин.

Виготовлення основи: подрібнений nжелатин заливають очищеною водою кімнатної температури і залишають набухати на n30—40 хвилин, після чого додають гліцерин і нагрівають до утворення прозорої nоднорідної маси, при необхідності доводять до відповідної маси.

Основа має ряд недоліків. Внаслідок nмалої механічної міцності вона найчастіше використовується для виготовлення nвагінальних супозиторіїв. При введенні значної кількості електролітів nспостерігається явище синерезису. Драглі також несумісні з кислотами, лугами і nв’язкими засобами. Желатин із солями важких металів утворює нерозчинні nпродукти. При зберіганні основа швидко висихає і пліснявіє, тому то вона с гарним середовищем для розвитку nмікроорганізмів.

Мильно-гліцеринова основа (Massa sapo–glycеrinata) являє собою розчин мила в гліцерині. nГотують цю основу різними методами в залежності від вихідних складових частин nта їх кількості. Австрійська і Польська фармакопеї рекомендують готувати мило nзі стеаринової кислоти і натрію карбонату. За фармакопеями інших країн (США, nУгорщина. Голландія) основи одержують шляхом сплавлення готового медичного мила nз гліцерином, В Угорській фармакопеї наведено наступний пропис: мила медичного n10 частин, гліцерину-10 частин, води – 10 частин.

Офіцинальний пропис nмильно-гліцеринової основи за ДФ X на 20 супозиторіїв має такий склад: гліцерину 60,0, натрію карбонату n(кристалічного) 2,6 г, nкислоти стеаринової 5,0 г.

Приготування nоснови: у 60,0 г nгліцерину розчиняють при нагріванні на водяній бані 2,6 г натрію карбонату, потім nневеликими порціями додають 5.0г стеаринової кислоти. Перемішують до видалення nвуглекислого газу і зникнення піни, потім масу розливають у форми з таким nрозрахунком, щоб кожна свічка містила 3,0 г гліцерину

Свічки, отримані на цій основі n(мильця), мають значну гігроскопічність і, як правило, використовуються без nдодавання інших лікарських засобів. Вони діють як проносне, це пов’язано з nмісцевою подразнюючою дією, що викликає рефлекторну перистальтику nкишківника. При відпуску свічки слід nзагортати у фольгу.

Синтетичні основи. З водорозчинних синтетичних основ у вітчизняній практиці так само, як і nза кордоном, використовують продукти різного ступеня полімеризації окису nетилену, що мають повну фізіологічну індиферентність. Відомо, що тверді nполімери окису етилену використовують у Німеччині за назвою «Postonal», а м’якої консистенції – «Postonal В», у Франції вони називаються «Scurolx», США випускають «Carbowax».

Поліетиленоксидні основи. Про одержання поліетиленоксидів, їх nвластивості і застосування як основи для мазей згадується вище. Сполучаючи між nсобою різні за консистенцією поліетиленоксиди, можна одержати основи з потрібними nструктурно-механічним и властивостями. Залежно від температури плавлення, ступеня полімеризації, nмолекулярної маси, твердості й інших властивостей ПЕО можна використовувати не nтільки як мазеву основу, але і як основу для супозиторіїв.

Поліетиленоксидні nоснови мають ряд позитивних властивостей:

– nвони nздатні розчинятися в секретах слизових, що дозволяє усунути необхідність nпідбору речовин з точно заданою температурою плавлення;

– nповністю nвіддають включені в них лікарські засоби і не подразнюють слизові;

– nзберігаються nтривалий термін, не змінюються і не створюють середовища для розвитку nмікроорганізмів;

– nпри nвиготовленні супозиторних лікарській форм можна використовувати методи nпресування і виливання;

– nможуть nбути використані в субтропічних районах, тому що добре переносять температурні nколивання;

– nсупозиторії nз поліетиленоксидів мають гарний товарний вигляд, порівняно дешеві;

– nпроцес nвиготовлення легко автоматизується.

Недоліки поліетиленоксидних основ:

– nнесумісність nз великою кількістю лікарських речовин (фенол, резорцин, танін, саліцилати. nйодиди, броміди, солі ртуті, бісмуту, аргентуму та ін.):

– nповільна nі неповна розчинність у прямій кишці, отже, повільна і непостійна швидкість nвсмоктування лікарських речовин;

– nполіетиленоксиди nпритягають вологу з навколишніх тканин і викликають зневоднення слизових, nоболонок за рахунок осмотичної активності,

– nвикликають nнеприємні відчуття в прямій кшиц; розчини ПЕО мають малу в ‘язкість і здатні nвитікати з порожнини.

У nлітературі для виготовлення супозиторних основ можна зустріти різні комбінації nПЕО. Найбільш оптимальним складом вважають: ПЕО-400 60 %, ПЕО- 4000 20 %, nПЕО-1500 20 %. Застосовують і інші співвідношення Основи одержують шляхом nсплавки інгредієнтів на водяній бані.

ПРОПИСУВАННЯ СУПОЗИТОРІЇВ

Супозиторії прописують у рецептах nдвома способами: розподільним і роздільним.

Роздільний спосіб прописування nзастосовується вкрай рідко.

1. Розподільний спосіб – кількість лікарських nзасобів прописують з розрахунку на одну свічку або кульку і дається вказівка, nскільки їх необхідно приготувати.

Кількість основи позначають (q.s.) чи вказують її кількість.

Rp.:

Furazolidoni

,004

Olei Cacao

M., f. supp.

D. t. d. N. 15.

S. По 1 свічці в пряму кишку протягом 10-15 днів.

2. Роздільний спосіб – кількість nлікарських засобів прописують з розрахунку на всю масу і дається вказівка, nскільки свічок чи кульок приготувати з цієї маси.

Rp.:

Furazolidoni

,06

Olei Cacao

M., f. supp. N. 15

S. По 1 свічці в пряму кишку протягом 10-15 днів.

3. Кількість лікарських засобів у паличках nпрописують аналогічно свічкам і кулькам, проте кількість основи не позначають, а nвказують розміри (довжина і діаметр) паличок та їх кіл ькість.

Rp.:

Osarsoli

,25

Acidi borici

Olei Cacao

.s.

ut f. bacillus longitudinae

et diametro

,5 sm

D. t. d. N. 12.

S. Для введення у сечовивідний канал.

ЗАГАЛЬНІ nПРАВИЛА ПРИГОТУВАННЯ СУПОЗИТОРІЇВ

Головне технологічне nзавдання при приготуванні супозиторіїв полягає в тому, щоб максимально дисперговані nлікарські засоби рівномірно розподілити не тільки в супозиторній масі, а й у nкожній свічці, кульці чи паличці, надавши їм необхідної геометричної форми.

Якщо маса свічки в nрецепті не зазначена, то їх готують масою 3,0 г. У дитячій практиці масу свічки nобов’язково вказують у рецепті – вона повинна бути від 0,5 до 1,5 г.

Якщо не зазначена маса вагінальних супозиторіїв, то їх nготують масою 4,0 г. nРозмір паличок повинний бути зазначений у рецепті.

Для приготування супозиторіїв в умовах аптеки використовують nметод викачування, а при наявності засобів малої механізації – методи виливання nта пресування.

1. Лікарські речовини, розчинні в nоснові, в кількості до 5% розчиняють в однотипній з основою рідині, якщо їх nбільше 5% – розчиняють у частині розплавленої основи.

При використанні методу виливання ці nречовини розчиняють у всій розплавленій основі незалежно від їх концентрації.

2. При використанні методу викачування nлікарські речовини, розчинні у воді і прописані в кількості до 5%, розчиняють nчи розтирають з декількома краплями води, гліцерину або спирту, а потім nзмішують з основою. Якщо розчинної речовини більше 5% і вона вимагає значної nкількості розчинника, то її ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому nвигляді, потім з невеликою кількістю води і додають частинами основу.

При використанні методу виливання nводорозчинні речовини в ліпофільні основи вводять за типом суспензії, а в nгідрофільні основи – шляхом розчинення у невеликій кількості води або nгліцерину, і наступного змішування з напівохолодженою основою.

3. Лікарські речовини не розчинні ні в nоснові, ні у воді, прописані в малих кількостях (менше 5%), розтирають з nдекількома краплями рослинної олії, а потім змішують з основою.

Якщо ці речовини прописані у великих nкількостях (понад 5%), то при використанні методу викачування їх ретельно nподрібнюють і змішують із дрібно натертою стружкою масла какао, а потім додають nїї залишок. В разі необхідності для отримання більш пластичної маси доцільно nдодавати ланолін безводний із розрахунку 1,0 на 30,0 супозиторної маси.

При використанні методу виливання nвказані речовини ретельно подрібнюють і змішують з частиною розплавленої nоснови, а потім отриману суміш додають до всієї розплавленої основи.

4. Лікарські речовини у вигляді густих рідин nзмішують безпосередньо з подрібненою жировою основою без додавання nпластифікатора. Рідкі інгредієнти, що не містять летких речовин, можуть бути nзгущені випарюванням.

5. Густі екстракти вводять після nпопереднього змішування з рівною кількістю спирто-водно-гліцеринової суміші n(1:6:3) чи відразу у вигляді розчину густого екстракту (1:2).

6. Термолабільні nречовини додають до напівохолодженої маси безпосередньо перед виливанням nсупозиторної маси у форми.

Технологія приготування супозиторіїв nметодом ручного викачування

Супозиторії являють собою як гомогенні, nтак і гетерогенні дисперсні системи, тому головне технологічне завдання полягає nв тому, щоб максимально дисперговані лікарські засоби рівномірно розподілити не nтільки в супозиторній масі, а й у кожній свічці, кульці чи паличці, надавши їм nнеобхідної геометричної форми.

Якщо nмаса свічки в рецепті не зазначена, то відповідно до вказівок НТД їх готують nмасою 3,0 г. nУ дитячій практиці масу свічки обов’язково вказують у рецепті, вона повинна nбути від 0,5 до 1,5 г.

Якщо не nзазначена маса вагінальних супозиторіїв, то їх готують масою не менше 4,0 г Розмір паличок повинен nбути зазначений у рецепті.

Методи виготовлення супозиторіїв.

Супозиторії nможуть бути виготовлені трьома методами: викачуванням (ручне формування), виливанням nу форми і пресуванням.

Використання nтого чи іншого методу залежить від властивостей основи, її здатності давати nпластичні маси, швидкості застигання після розплавлювання, текучості під nтиском. Для одержання супозиторіїв nметодом викачування використовують тільки масло какао чи його замінники; nпресуванням – масло какао, бутирол, ПЕО (при пресуванні багато з них nрозм’якшуються); виливанням – водорозчинні і всі жирові основи (крім масла nкакао, яке при нагріванні переходить у легкоплавку модифікацію).

У процесі технології супозиторії nможуть легко забруднюватися мікроорганізмами, тому при їх виготовленні nнеобхідно звертати особливу увагу на строге виконання санітарних правил n(чистота рук і приладів, оберігання супозиторної маси від попадання мікроорганізмів, nпилу і т. п.). Доторкатися до маси безпосередньо руками не рекомендується, при nнеобхідності її беруть за допомогою шматочка целофану або парафінованого nпаперу.

Введення лікарських речовин у супозиторії nзалежить від характеру основи, кількості і фізико-хімічних властивостей nлікарських речовин, що вводяться, і насамперед від їх розчинності в основі.

Введення лікарських речовин у nгідрофобні основи:

1. Лікарські речовини, розчинні в nоснові (камфора, nхлоралгідрат, фенол, фенілсаліцилат, тимол, анестезии та ін.), залежно від nкількості їх розчиняють у частині чи всій кількості розплавленої основи. Якщо ж nзазначені речовини вводяться у великих кількостях, то утворюються евтектичні nсплави зі зниженою температурою плавлення Найбільше знижують її хлоралгідрат, nкамфора і фенол. У цих випадках необхідно додавати речовини, у кількості 4-5 % nвід маси жирової основи, що підвищують температуру плавлення маси до 36-37 °С. nТакими ущільнювачами є парафін, віск, спермацет та ін. Якщо до складу nсупозиторіїв входить фенол, то його беруть у кристалічному вигляді і розчиняють nу частині розплавленої жирової основию.

Слід nзазначити, що спосіб розчинення лікарських речовин у розплавленій основі більше nпідходить для виливання розплавленої маси у форми. При виготовленні nсупозиторіїв методом ручного формування (викачування) він незручний.

2. Лікарські речовини, розчинні у nводі (солі nалкалоїдів, резорцин, хінозол, новокаїн, етакридину лактат, протаргол, nколаргол, танін і т.п.) і прописані в кількості до 5 % спочатку розчиняють у nдекількох краплях води чи гліцерину, або, у крайньому випадку, спирту, nрозтирають із зазначеними рідинами, а потім емульгують і змішують з основою. nРозчинення полегшує рівномірний розподіл малих доз лікарських речовин в основі, nполіпшує умови всмоктування і забезпечує швидку місцеву дію.

Як nемульгатор використовують безводний ланолін (емульсія типу В/О), який додають у nмінімальних кількостях, щоб уникнути утворення маси мазеподібної консистенції Якщо nзазначені вище лікарські речовини в нерозчиненому вигляді змішані безпосередньо nз жировою основою (що в принципі можливо за рахунок її високої в’язкості), то nїх дрібні часточки покриваються жировою оболонкою, і процес всмоктування проходить nдуже повільно. При введенні лікарських речовин в жирову основу у вигляді водного nрозчину без емульгатора утворюється маса, що важко формується і при роботі nлегко розсипається.

Якщо nрозчинної речовини багато (більше 5 %) і вона вимагає значної кількості nрозчинника, то її ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому вигляді, потім nз невеликою кількістю води (тобто вводять без розчинення речовини), а потім nдодають частинами основу.

Коларгол, протаргол і танін завжди nвводять тільки у вигляді водних чи водно-гліцеринових розчинів незалежно від їх nкількості.

3. Лікарські речовини, нерозчинні ні nв основі, ні у воді n(ксероформ, дерматол, стрептоцид, бісмуту нітрат основний, теофілін, цинку nоксид, осарсол і т.п.), уводять до складу маси у вигляді дрібного порошку. При nвиготовленні супозиторіїв методом виливання речовини спочатку подрібнюють до nмаксимального ступеня дисперсності (від цього істотно залежить точне їх nдозування в супозиторіях і терапевтична активність), потім подрібнюють з nчастиною підплавленої основи (за правилом Дерягіна) і отриману суміш додають nпри постійному перемішуванні до розплавленої, напівстиглої основи. Потім масу nвиливають у відповідні форми. Термолабільні речовини слід додавати до nнапівстиглої основи перед виливанням її у форму.

При nвиготовленні супозиторіїв методом викачування, залежно від кількості, ці nлікарські речовини вводять подвійно. Якщо вони прописані в малих кількостях, nтобто до 0,1 г nна одну свічу, то спочатку їх розтирають з декількома краплями жирної олії n(персикової, мигдальної чи ін.), а потім змішують з подрібненою основою. Якщо ж nці лікарські речовини прописані у великих кількостях, тобто понад 0,1 г на одну свічу, то їх nретельно подрібнюють і змішують з частиною розплавленої чи дрібно натертої nоснови, а потім додають решту. Безпосереднє змішування подрібнених лікарських nречовин із всією основою не забезпечує рівномірного розподілу сипучих речовин у nгустій основі.

4. Лікарські речовини у вигляді рідин (іхтіол, бальзами, нафта nнафталанська), що мають клеючі властивості, вводять, безпосередньо змішуючи з nподрібненою жировою основою, без додавання пластифікатора. Рідкі інгредієнти, nщо не містять летких речовин, можуть бути згущені випарюванням при якомога nнижчій температурі.

5. Густі екстракти (наприклад, екстракт красавки nта ін.) вводять у nсупозиторну масу після попереднього змішування з рівною кількістю nспирто-водно-гліцеринової суміші (1:6:3) чи у вигляді готового розчину (1:2).

Введення лікарських речовин у nгідрофільні основи:

1. nЛікарські речовини, розчинні в воді чи гліцерині, спочатку розчиняють у частині nводи чи гліцерину, призначених для виготовлення основи, а потім додають до nрозплавленої, готової до виливання у форми основи.

2. nЛікарські речовини, не розчинні ні у воді, ні в гліцерині, спочатку розтирають nз частиною гліцерину в тонку суспензію, а потім додають до готової, nрозплавленої основи перед виливанням у форми.

3. nЛікарські речовини, добре розчинні в поліетиленоксидній основі, колагеновому nгелі, уводять безпосередньо в розплавлену частину чи всю основу (гель) з nнаступним перемішуванням і виливанням готової однорідної маси у форми. nНерозчинні речовини спочатку розтирають з рідкою складовою частиною основи, а nпотім домішують до всієї маси і виливають у форми.

Виготовлення супозиторіїв методом викачування.

Метод ручного викачування з позитивного боку характеризується nтим, що не вимагає спеціального устаткування. Цим методом досягається nрівномірний розподіл у супозиторній масі всіх інгредієнтів. З іншого боку, він nекономічно неефективний, тому що при відсутності механізації затрачується nбагато праці, а отримана продукція має зовнішній вигляд гірший, ніж при nвиготовленні супозиторіїв з використанням засобів механізації.

Виготовлення супозиторіїв методом nвикачування включає кілька стадій:

· nпідготовка nоснови,

· nвведення nлікарських речовин

· nодержання nсупозиторної маси,

· nдозування, n

· nформування nсупозиторіїв,

· nпакування nй оформлення.

Методом nвикачування можна приготувати супозиторії тільки з пластичних основ, які nпопередньо подрібнюють за допомогою спеціальних пристосувань. Подрібнену основу значно легше дозувати, nзручніше використовувати для виготовлення супозиторіїв.

Після nподрібнення основу відважують.

Відповідно nдо викладених правил у подрібнену основу вводять прописані лікарські речовини, nзмішуючи їх у порцеляновій ступці.

Отриману nсуміш уминають товкачиком, поступово збільшуючи тиск на товкачик доти, поки не nутвориться пластична маса, що відстає від стінок ступки.

Якщо до складу супозиторної маси входить багато порошкоподібних речовин, nмаса важко формується і кришиться. У nтакому випадку для надання пластичності необхідно додати невелику кількість nланоліну безводного (у середньому з розрахунку 1-1,5 г ланоліну на 30,0 г маси). Кількість останнього nзалежить від властивостей сипучих речовин і температури в приміщенні (у літню nпору додають менше, ніж узимку). Якщо до складу супозиторної маси входять nв’язкі речовини, густі екстракти та ін., то необхідність додавання ланоліну nвідпадає. Якщо взято зайву кількість ланоліну, маса стає м’якою, липкою і не nпіддається формуванню.

Одержану масу nвибирають зі ступки за допомогою парафінованого паперу, стискають у грудку і nзважують, результат вказують на рецепті чи сигнатурі і в ППК.

Після цього масу переносять на пластмасову пластинку чи скло пілюльної nмашинки, покрите білим папером, і за допомогою дощечки, також покритої гладким nбілим листом паперу, викачують рівний nчотиригранний брусок (чи циліндричний стержень) однакової товщини по всій nдовжині.

Довжина стержня nповинна дорівнювати числу поділок різака пілюльної машинки (або подвоєній nкількості поділок), що відповідають прописаному чи кратному числу свічок чи nкульок.

Брусок nпоміщають на нижній різак пілюльної машинки і. притискаючи його верхнім nрізаком, наносять поділки, по яких за допомогою тонкого ножа або целулоїди nнарізають на прописану кількість свічок чи кульок і перевіряють точність nдозування маси зважуванням.

Потім дощечкою надають кожній окремій порції маси форму кульки, із nякої за допомогою поставленої під кутом 30° дощечки викачують свічі конічної чи nіншої форми.

Готові nсвічі, кожну окремо, загортають у целофан, алюмінієву фольгу або тонкий nпарафінований папір, який має: форму трикутника (косинки) розміром 7,5-12 см.

Загорнені свічі nкладуть у картонні чи пластмасові коробки.

Rp.: Dimedroli

Papavеrini hydrochloride 0,05

Novocaini 0,15

Olei Cacao q.s.

Misce, fiat suppositorium

Da tales doses № 10

Signa: По 1 свічці на ніч.

Даний лікарський nпрепарат – ректальні супозиторії типу емульсії в/о, до складу яких входять nсильнодіючі лікарські речовини, добре розчинні у воді.

Перевірку nразових і добових доз сильнодіючих речовин (димедролу, папаверину гідрохлориду, nновокаїну) здійснюють шляхом порівняння їх з вищими разовими і добовими дозами nдля прийому всередину.

Для nвиготовлення супозиторіїв числом 10 слід відважити; димедролу 0,5 г, папаверину nгідрохлориду 0,5 г, nновокаїну 1,5 г. nОскільки в прописі не зазначена кількість основи, то її розраховують, виходячи nз того, що маса одного супозиторію повинна дорівнювати 3,0 г. Отже, масла какао слід nвзяти: 30,0 – (0,5 + 0,5 + 1,5) = 27,5 г.

У ступку nпоміщають лікарські речовини (за правилом виготовлення порошків), подрібнюють nїх спочатку в сухому вигляді, а потім додають приблизно 1 мл (20 крапель) води nочищеної (виходячи з розчинності лікарських речовин) і розтирають до nрозчинення. Отриманий розчин змішують з частиною подрібненого масла какао, nпоступово додаючи решту. У разі потреби додають безводний ланолін (приблизно 0,5 г). Змішують до одержання nоднорідної маси, що відстає від стінок ступки, яку зважують. Масу вказують на nзвороті рецепта й у паспорті письмового контролю. З маси формують стержень, nподіляють його на 10 порцій і з кожної порції викачують свічу. Для контролю nкілька доз зважують, відхилення в масі не повинні перевищувати ±5 %. nСупозиторії повинні бути однакової форми, довжини і товщини.

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Dimedroli 0,5

Papaverini hydrochloridi 0,5

Novocaini 1,5

Aquae purificatae gtts XX (1 ml = 20 крап.)

Olei Cacao 27,5

Lanolini anhydrici 0,5

Massae suppositoriorum 31,5

3,1 № 10

Приготував: (підпис)

Перевірив: (підпис)

Rp.:

Furazolidoni

,004

Olei Cacao

M., f. supp.

D. t. d. N. 15.

S. По 1 свічці в пряму кишку протягом 10-15 днів.

ППК (зворотній бік)

Фуразолідону 0,004 х 15 = 0,06
nМасла какао 1,0 х 15 = 15,0
nСупозиторної маси
n15,0 + 0,06 = 15,06

Маса однієї nсвічки
n15,06:15 » 1,0

Технологія. У ступку поміщають 0,06 nфуразолідону і диспергують спочатку в сухому вигляді, а потім з 1 краплею nсоняшникової олії (за правилом Дерягіна). Додають за декілька прийомів 15,0 nдрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної nпластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову nсупозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять nна скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на nрівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Отримані nсвічки загортають у капсули у вигляді «косиночок», складають у картонну nкоробку, наклеюють № рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в nпрохолодному місці», «Берегти від дітей».

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Furazolidoni 0,06
Olei Helianthi gtt. I
Olei Cacao 15,0
Lanolini anhydrici q.s.

Massae suppositoriorum 15,06
1,0 N. 15

Приготував

Перевірив

Застосування. При трихомоніазі nжіночих статевих органів.

ВРД фуразолідону 0,2

ВДД фуразолідону 0,8

Rp.:

Anaesthesini

Olei Cacao

М., f. supp.

D. t. d. N. 10.

S. По 1 свічці в пряму кишку.

Технологія.

ППК (зворотній бік)

Анестезина 0,2 х 10 = 2,0
nМасла какао 2,0 х 10 = 20,0
nСупозиторної маси

20,0 + 2,0 n= 22,0

Маса однієї nсвічки

22,0:10 = n2,2

У ступку nпоміщають 2,0 анестезину, розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім за nдекілька прийомів додають 20,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно nуминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають nланолін безводний.

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в nпрохолодному місці», «Берегти від дітей».

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Anaesthesini 2,0
Olei Cacao 20,0
Lanolini anhydrici q.s.

Massae suppositoriorum 22,0
2,2 N. 10

Приготував

Перевірив

Застосування. При геморої.

ВРД анестезину 0,5

ВДД анестезину 1,5

Rp.:

Phenobarbitali

Olei Cacao

M., f. supp.

D. t. d. N. 5.

S. По 1 супозиторію 2 рази на добу (при нестриманій блювоті вагітних).

Технологія.

ППК (зворотній бік)

Фенобарбіталу 0,1 х 5 = 0,5
nМасла какао 3,0 х 5 = 15,0
nСупозиторної маси

15,0 + 0,5 = 15,5

Маса однієї свічки

15,5:5 = 3,1

У ступці розтирають n0,5 фенобарбіталу (отриманого за вимогою) з частиною дрібно натертої стружки nмасла какао. Потім за декілька прийомів додають залишок стружки масла какао, nретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності nдодають ланолін безводний.

Видав: Phenobarbitali 0,5

Дата nПідпис

Одержав: Phenobarbitali 0,5

Дата nПідпис

ППК (лицьовий бік)

Дата № nрецепта

Phenobarbitali 0,5

Olei Cacao 15,0

Lanolini anhydrici q.s.

Massae suppositoriorum n15,5

3,1 N. 5

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: «Поводитися з nобережністю», «Зберігати в прохолодному місці», «Берегти від дітей», nопечатують.

Застосування. При блювоті у вагітних.

ВРД фенобарбіталу 0,2

ВДД фенобарбіталу 0,5

Rp.:

Novocaini

Olei Cacao

.s.

M. f. supp.

D. t. d. N. 6.

S. Вводити в пряму кишку по 1 свічці (при болях).

Технологія.

ППК (зворотній бік)

Новокаїну 0,1 х 6 = 0,6

Супозиторної маси 3,0 х 6 = 18,0

Масла какао 18,0 – (0,1 х 6) = 17,4

Маса однієї свічки 18,0 : 6 = 3,0

У ступці при nрозтиранні розчиняють 0,6 новокаїну в кількох краплях води очищеної. Потім за nдекілька прийомів додають 17,4 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно nуминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають nланолін безводний.

Отримані nсвічі загортають у капсули у вигляді «косиночок», складають у картонну коробку, nнаклеюють № рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в nпрохолодному місці», «Берегти від дітей».

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Aquae purificatae q.s.

Novocaini 0,6

Olei Cacao 17,4

Lanolini anhydrici q.s.

Massae suppositoriorum 18,0

3,0 N. 6

Приготував

Перевірив

Застосування. При геморої.

ВРД новокаїну 0,25

ВДД новокаїну 0,75

Rp.:

Extracti Belladonnae

,025

Olei Cacao

.s.

M. f. supp.

D. t. d. N. 6.

S. По 1 свічці в задній прохід на ніч.

Технологія.

ППК(зворотній бік)

Екстракту беладонни густого 0,025 х 6 = 0,15

Р-ну екстракту беладонни густого (1:2)

0,1екстракту беладонни густого – 4 крап.

0,15 – х

х = 6 крап.
nСупозиторної маси 3 х 6 = 18,0

Масла какао 18,0 – 0,15 = 17,85

Маса однієї свічки 18,0:6 = 3,0

У ступку nпоміщають 17,85 дрібно натертої стружки масла какао, злегка уминають, після nчого за допомогою піпетки відмірюють 6 крапель розчину екстракту беладонни nгустого (1:2), ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При nнеобхідності додають ланолін безводний. Готову супозиторну масу зважують, nкількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, nформують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують nсвічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в nпрохолодному місці», «Берегти від дітей».

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Extracti Belladonnae soluti (1:2) gtts. VI (0,1 – 4 крап.)

Olei Cacao 17,85

Lanolini anhydrici q.s.

Massa suppositoriorum 18,0

3,0 N. 6

Приготував

Перевірив

Застосування. При nгіперацидному гастриті.

ВРД екстракту беладонни густого 0,1

ВДД екстракту беладонни густого 0,3

Rp.:Extracti Belladonnae 0,015

Novocaini

Streptocidi ana 0,1

Solutionis Adrenalini hydrochloridi 0,1% gtts.III

Olei Cacao 3,0

Misce, ut fiat suppositorium. Da tales doses numero 12.

Signa. По 1 свічці n(при кровоточивому геморої)

Підпис лікаря.

Особиста печатка лікаря.

Даний лікарський препарат n– супозиторії методом викачування, до nскладу яких входять сильнодіючі речовини з яких екстракт беладонни, який nвводимо у вигляді спирто-водно-гліцеринового розчину та стрептоцид – важко nподрібнювана речовина не розчинна ні у воді ні в основі, новокаїн – розчинний, nякі виписані в кількостях більших 5% та гідрофобна основа – масло какао.

Перевіряємо сумісність nінгредієнтів – інгредієнти сумісні.

Оскільки до складу рецептурного nпропису входять сильнодіючі речовини nперевіряємо разові та добові дози за ДФУ.

Novocainum: ВРД – 0,25 РД – n0,1

ВДД – 0,75 ДД – 0,1

Streptocidum: ВРД – 2,0 РД – n0,1

ВДД – 7,0 ДД – 0,1

Extractum Belladonnae spissum: ВРД – 0,05 РД – 0,015

ВДД – 0,15 ДД – 0,015

Solutio Adrenalini hydrochloridi 0,1%: ВРД – 1 мл РД n– 0,12 мл

ВДД – 5 мл ДД – 0,12 мл

1 мл – 25 станд кр.

Х – 3 ст. кр. Х= 0,12 мл

ППК n(зворотній бік)

Новокаїн 0,1 × 12 = 1,2

Стрептоцид 0,1 × 12 =1,2

Спирт для стрептоциду:

1,0 – 5 кр.

1,2 – Х Х = 6 nкр.

Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1% 3 × 12 = 36 кр

КВ = 1,1 тоді 36 n×1,1 = 39,6 = 40 кр.

Р-ну густого екстракту беладони (1:2) 0,015 ×2 n×12 = 0,36

0,1 – 4 кр.

0,36 – Х Х= 14,4 кр. n= 14 кр.

Масло какао 3,0 n×12 = 36,0

Маса свічки: 3,23

% речовин:3,23 – 100%

0,2 – Х Х = 6,2 > 5%,

У ступку поміщають 1,2 стрептоциду, nвідваженого на ТР-5, подрібнюємо в присутності спирту етилового. Отриманий порошок nвисипають на капсулу. На дно ступки поміщають 1,2 новокаїну, подрібнюють і nрозчиняють у 40 краплях розчину адреналіну гідрохлориду 0,1% (КВ 1,1) та в 14 краплях розчину екстракту nбеладонни густого (1:2) і диспергують з подрібненим стрептоцидом. До отриманої nмаси додають раніше подрібнений порошокв і диспергують. Потім за декілька nприйомів додають 36,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до nодержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін nбезводний.

Готову супозиторну масу зважують, nкількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, nформують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують nсвічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Отримані свічки загортають у капсули nу вигляді «косиночок», складають у картонну коробку, наклеюють № рецепта і nзаповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в прохолодному місці», n«Берегти від дітей».

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Streptocidi 1,2

Novocaini 1,2

Sol. Adrenalini hydrochloridi 0,1% gtts.XL (КВ 1,1)

Extracti Belladonnae soluti (1:2) gtts. ХIV (0,1 – 4кр.)

Olei Cacao 36,0

Lanolini anhydrici g.s. .

Massae suppositoriоrum 38,76

3,23 № 12

Приготовив: підпис

Провірив: підпис

Rp.: Chinini hydrochloridi

Acidi borici ana 0,1

Acidi citrici 0,01

Olei Cacao 2,0

Misce, ut fiat globulus.

Da tales doses numero 12.

Signa. По 1 кульці на ніч

Підпис лікаря. Особиста nпечатка лікаря.

Даний лікарський препарат n– супозиторії методом викачування, до nскладу яких входять речовини загального списку: хініну гудрохлорид та кислота nборна які не розчинні в гідрофобній основі – маслі какао.

Перевіряємо сумісність nінгредієнтів – інгредієнти сумісні.

ППК (зворотній бік)

Хініну гідрохлорид 0,1 × 12 =1,2

Кислота борна 0,15 × 12 =1,8

Кислота лимонна 0,01 × 12 = 0,12

Масло какао n2,0×12 = 24,0

Маса свічки: 2,21

% речовин:

2,21 – 100%

0,21 – Х Х = 9,5 > 5%,

У ступку поміщають 1,8 борної кислоти, nвідваженої на ТР-5, розтирають. Отриманий порошок висипають на капсулу. На дно nступки поміщають 0,12 кислоти лимонної, відваженої на ТР-1, розтирають додають n1,2 хініну гідрохлорид відваженого на ТР-5 і розтирають до дрібного порошку і nдиспергують з невеликою кількістю крапель води очищеної. До отриманої маси nдодають раніше подрібнений порошок і диспергують. Потім за декілька прийомів nдодають 24,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до nодержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін nбезводний. Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті nрецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою nрізака поділяють на рівні частини і викачують кульки однакові за формою і діаметром.

Отримані кульки загортають у капсули nу вигляді «косиночок», складають у картонну коробку, наклеюють № рецепта і nзаповнюють лицьовий бік ППК.

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Acidi borici 1,8

Acidi citrici 0,12

Chinini hydrochloridi n1,2

Aguae purificatae g.s.

Olei Cacao 24,0

Lanolini anhydrici g.s. .

Massae suppositoriоrum 26,52

2,21 № 12

Приготовив: підпис

Провірив: підпис

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Зовнішнє», «Зберігати в прохолодному місці», «Берегти nвід дітей».

ОЦІНКА ЯКОСТІ І ЗБЕРІГАННЯ nСУПОЗИТОРІЇВ

Якість nприготовлених супозиторіїв оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто nперевіряють документацію (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, колір, запах, nвідсутність механічних включень.

Специфічними nдля якості супозиторіїв є: розмір, форма, які повинні відповідати пропису.

Однорідність nзмішування – на зрізі супозиторна маса повинна бути однорідна, без украплень, nдопускається наявність повітряного стержня чи воронкоподібного заглиблення.

Маса nсвічок повинна знаходитися в інтервалі, зазначеному ДФУ. Відхилення в масі окремих свіч не nповинні перевищувати -5 %.

Готові nсупозиторні лікарські форми повинні мати визначену твердість, щоб забезпечити nїх використання, інакше вони непридатні, бо можуть деформуватися в руках nхворого до їх використання.

Для nсупозиторіїв, приготовлених на гідрофобних основах, визначають температуру nплавлення за методом 2а (ДФ XI, вид. І, с. 18), що не повинна nперевищувати 34 °С, якщо немає інших вказівок у власних статтях. Якщо визначити nтемпературу плавлення важко, то визначають час повної деформації за допомогою nспеціального приладу.

Прилад nскладається зі скляної трубки довжиною 235 мм і діаметром 14,7мм та звужується в нижній частині (діаметр nзвуження 5 – 6 мм, nдовжина 15 мм). nТрубка знизу закрита гумовою пробкою. За допомогою великої пробки трубку nзакріплюють у скляному кожусі, оснащеному двома відвідними трубками. Висота nкожуха 238 мм, nдіаметр 180 мм. nВсередині трубки поміщено скляний стержень довжиною 180 мм і діаметром 9 мм, що має внизу розширення nдіаметром 14 мм. nНа стержні нанесена риска, що співпадає з верхнім краєм трубки після деформації nсвічі. Маса стержня 30,0 г Всередині кожуха знаходиться nтермометр. Прилад монтують на штативі.

У кожух nподають воду постійної температури (37 °С). У трубку наливають 15 мл води nтак, щоб частина її, nнижче звуження, була заповнена, і втримують прилад для вирівнювання температури nвсіх його частин протягом 5 хвилин. Потім у трубку опускають супозиторій із nзагостреним кінцем униз, зверху на нього поміщають стержень і включають nсекундомір. Відзначають час, протягом якого стержень зануриться до риски n(нульова поділка). Цей час приймають за час повної деформації супозиторіїв, що nповинен знаходитись у межах 3-15 хвилин. Стержень повинен опускатися тільки під nдією своєї ваги.

Для nсупозиторіїв, приготовлених на гідрофільних основах, визначають час розчинення. nДля цього один супозиторій поміщають на дно посудини місткістю 100 мл, що nмістить 50 мл води з температурою 37±1 °С. Посудину через кожні 5 хвилин nструшують таким чином, щоб рідина і проба набрали обертального руху.

Супозиторій nповинен розчинитися протягом 1 години, якщо немає інших вказівок у власних nстаттях.

Визначення nкількісного вмісту й однорідність дозування діючих речовин повинні бути nзазначені у власних статтях.

Супозиторії nзберігають у сухому прохолодному місці, якщо немає інших вказівок у власних nстаттях.

Жирові nсвічки і кульки після виготовлення загортають у парафінований папір, целофан чи nфольгу, драглеподібні свічки – у вощений чи парафінований папір. Кульки, nпесарії укладають в картонні коробки у гофровані пачки, палички – у складки nпаперу. Оформляють етикетками «Зовнішнє», «Зберігати в сухому прохолодному nмісці».

На nупаковках супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидних основах, повинна nбути вказівка про необхідність зволоження супозиторіїв перед введенням у nпорожнину тіла.

Структурно-логічна nсхема технології і контролю якості супозиторіїв представлена на схемі.

СХЕМА ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ СУПОЗИТОРІЇВ

Палички – Bacilli (бужі).

Готують їх nна пластичних жирових основах методом викачування або пресування, на nжелатино-гліцсриновій основі – методом виливання.

При nпрописуванні паличок вказується довжина і діаметр паличок, не вказуючи маси nоснови, або ж вказується маса основи і один зі згаданих показників. У тих nвипадках, де кількість основи в рецепті не зазначена, її визначають за nформулами:

а) для жирової основи: х = 3,14 · (d/2)² · n0,95· l ·х

б) для желатино-гліцеринової основи:

х = 3,14 · (d/2)² · 1,15 · nl ·х – кількість основи, г;

d – діаметр nпаличок, см;

l – довжина паличок, см;

n – кількість паличок.

Rp.:

Osarsoli

,25

Acidi borici

Olei Cacao

.s.

ut f. bacillus longitudinae

et diametro

,5 sm

D. t. d. N. 12.

S. Для введення у сечовивідний канал.

Технологія.

ППК (зворотній бік)

Осарсола 0,25х12=3,0
Кислоти борної 0,2х12=2,4
Масла какао
х = 3,14 · (d/2)² · 0,95 · l · n

х = 3,14 · (0,5/2)² · 0,95 · 6 · 12 = 13,4

Супозиторної маси
3,0 + 2,4 + 13,4 = 18,8
Маса однієї палички 18,8:12 = 1,6

У ступку nпоміщають 2,4 борної кислоти, розтирають, додають одержаного за вимогою 3,0 nосарсолу і розтирають до дрібного порошку. Потім за декілька прийомів додають n13,4 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання nоднорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову nсупозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять nна скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на nрівні частини і викачують рівні циліндричні палички зазначеної довжини із nзагостреним кінцем.

Отримані nпалички загортають у капсули, складають у картонну коробку, наклеюють № рецепта nі заповнюють лицьовий бік ППК.

Видав: Osarsoli 3,0

Дата Підпис

Одержав: Osarsoli 3,0

Дата Підпис

ППК (лицьовий бік)

Дата № рецепта

Acidi borici 2,4

Osarsoli 3,0

Olei Cacao 13,4

Lanolini anhydrici q.s.

Massae suppositoriorum 18,8

1,6 N. 12

Приготував

Перевірив

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: «Поводитися з nобережністю», «Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці», n«Берегти від дітей», опечатують.

Застосування. При уретриті.

ВРД осарсолу 0,25

ВДД осарсолу 1,0

При наявності спеціального преса, що nскладається з циліндра, поршня і набору матриць, які мають отвори різного nдіаметра, можна з отриманої маси приготувати палички пресуванням, продавлюючи nпоршнем масу через матрицю діаметром 5 м. Отриманий довгий стержень розрізають на 12 nднакових частин і роблять один кінець загостреним. Можна приготувати палички з nцієї маси виливанням її в спеціальні форми, що мають канали визначеної довжини nі діаметра. Перед виливанням розплавленої маси форми підігрівають до 50 °С, інакше nмаса може застигнути у верхній частині каналу. Готові палички відпускають у nкартонних коробках із гніздами з гофрованого паперу.

Джерела інформації:

n nДержавна nФармакопея України, 2001р.

n nТихонов nО.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: РВП “Оригінал”. 1995. – n600с.

n nТихонов nО.І., Ярных Т.Г. Технология лекарств. – Харьков, Изд-во НФАУ «Золотые страницы» n- 2002. – 704с.

n nУчебное nпособие по аптечной технологии лекарств / под ред. А.И. Тихонова .-Х.:Основа, n1998. – 336с.

n nМедицинские nи лечебно косметические мази. – Учебно-методическое пособие/ Авт.: Е.Т. Чижова, nГ.В. Михайлова. – М.: ВУНМЦ МЗ РФ, 1999 – 404с.

n М’які лікарські форми: Екстемпоральна nрецептура: Методичні рекомендації / О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних, О.В. Лукієнко та nін.; За ред. О.І. Тихонова.-Х.:Вид-во НФаУ; Золоті сторінки,2003.-128с.