ОРГАНІЗАЦІЯ І ОБ’ЄМ ХИРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В nПОЛІКЛІНІЦІ
СТРУКТУРА І ОСНАЩЕННЯ nХІРУРГІЧНОГО КАБІНЕТУ ПОЛІКЛІНІКИ
Поліклініка n— спеціалізована лікувально-профілактична установа, nпризначена для надання медичної допомоги хворим, не. nщо потребує госпіталізації, і що здійснює заходи щодо попередження, виявлення і nлікування захворювань і їх ускладнень. Амбулаторія nвідрізняється від поліклініки нижчим рівнем спеціалізації nі меншим об’ємом роботи.
За своїм типом поліклініки nбувають об’єднаними з лікарнями і самостійними; за віком nобслуговуваного контингенту населення — для дорослих і nдітей; по місцеположенню — міські і сільські; по nадміністративному діленню — районні (центральні), обласні, nреспубліканські і відомчі. По функціональному призначенню розрізняють лікувально-діагностичні nі консультативно-діагностичні поліклініки nпри медичних і науково-дослідних інститутах, обласних і республіканських nлікарнях і так далі.
Робота міських і районних nполіклінік (і амбулаторій) лікувально-діагностичного профілю nбудується за дільничним принципом, відомчих — по цеховому.
Показник nдільничного визначається відношенням кількості відвідин nпацієнтів ділянки до загального числа відвідин. Він вважається хорошим, якщо складає 75—80 %.
У об’єднаних поліклініках прийнятий цикловий метод nроботи (або циклічна система): лікарі nміняються через 3—б міс.
Амбулаторно-поліклінічна nмедична допомога населенню по всіх спеціальностях, у тому nчислі і по хірургії, є наймасовішою (близько 80 %). Вона полягає в проведенні nлікувально-діагностичної і профілактичної роботи. При nцьому профілактична діяльність поліклініки представляє найважливіше завдання nїї. Ця сторона діяльності наших лікувально-профілактичних nустанов витікає з профілактичної спрямованості охорони nздоров’я і медицини.
Центром попередження захворювань nбули і залишаються поліклініки і амбулаторії. Їх роль в діагностиці, лікуванні nі особливо профілактиці захворюваності різко зростає nвідповідно до стратегії економічного і соціального розвитку української nдержави. У зміст профілактичної діяльності амбулаторій і поліклінік входять в першу чергу активна пропаганда санітарно-гігієнічних nзнань (гігієнічне виховання, гігієна живлення, праці і nвідпочинку, відповідальне відношення до свого здоров’я і т. д.) і диспансеризація населення. До 1991 року передбачається проведення nвибіркової диспансеризації (диспансеризація не тільки хронічних хворих, але і дітей, молоді, що вчиться, інвалідів війни і nпраці, вагітних і працівників деяких підприємств і ін.). а з 1991 р. nвведення загальної диспансеризації населення, nяка повинна бути завершена до 1995 року.
Амбулаторно-поліклінічну nдопомогу хворим з хірургічними захворюваннями і травмами надають в різному nоб’ємі в хірургічних відділеннях і кабінетах поліклінік всіх типів, в nамбулаторіях дільничних лікарень, в травмпунктах, а також у фельдшерських здоровпунктах (долікарську).
Невідкладна допомога nвиявляється поліклініками спільно із станціями «Швидкої nдопомоги». Травматологічні пункти для надання невідкладної nдопомоги, що працюють цілодобово, створюються при крупних поліклініках міста з розрахунку 1 травмпункт на 200 тис. населення (у обласних і республіканських nцентрах — не менше 100 тис.), а також при медико-санітарних частинах крупних nпідприємств.
Проте головну роль в nлікуванні хворих з хірургічними захворюваннями грають хірургічні кабінети і nвідділення міських і районних поліклінік. nСтруктура і штати кабінетів і nвідділень залежать від” потужності поліклініки, що визначається кількістю відвідин в зміну, її функцій і завдань, nвід контингенту обслуговуваних nхворих. Норматив потреби населення в поліклінічному nобслуговуванні складає 12,9 відвідин в рік на nодного жителя міста і 8,2 — на жителя сіла, зокрема 1,4 відвідин хірургічних nкабінетів (відділень). Робоче навантаження хірурга на 1 ч роботи складає 9 відвідин в поліклініці і 1,25 відвідин вдома. Штатні нормативи медичного nперсоналу міських поліклінік, розташованих в містах з населенням понад 25 тис. чоловік, обчислюються на 10 тис. чоловік nдорослого населення і складають 0,4 ставок лікаря-хірурга, 2 — nсереднього медперсоналу і 0,5 ставок nсанітара.
У хірургічних відділеннях nкрупних поліклінік з наявністю в штаті 5 і більш за nхірургів вводиться посада завідувача хірургічним відділенням n(0,5 ставок — при 5 ставках лікаря, I ставка — при штаті з n8 хірургів).
Хірургічний nкабінет невеликої міської або районної поліклініки nзазвичай складається з 2 (рідше з 1 або 3) кімнат. У одній кімнаті хірург nздійснює прийом, реєстрацію і обстеження хворих, nінша, сполучена з першою, служить перев’язувальною. При однокімнатному кабінеті робоче місце лікаря суміщене з перев’язувальною: стіл лікаря і кушетка для обстеження хворого знаходяться в одній половині кімнати, а перев’язувальний стіл — в іншій. 8 такому випадку кабінет перегороджують ширмою. Якщо кабінет або відділення складається з 3 кімнат, в одній з них (зазвичай середньою) лікар веде прийом хворих, в інших, що з’єднуються з кабінетом лікаря і розташованих по обидві сторони від нього, розміщуються перев’язувальна і операційна або дві перев’язувальні — чиста і гнійна.
У крупних поліклініках nхірургічні відділення мають 4 і більш за кімнати: кабінет nлікаря, чиста і гнійна перев’язувальні, операційна, nа також передопераційне ті рил і зационная і кімната для анестезіолога. У консультативних і консультативно-діагностичних поліклініках nможе бути декілька кабінетів для прийому nхворих, діагностичних кабінетів (ендоскопічний, ультразвукової діагностики і т. nд.) і невелика nперев’язувальна.
У кабінеті лікаря-хірурга nповинна бути мінімальна кількість простій, зручним для nкористування меблям: стіл, 3 стільці, ширма, кушетка для nобстеження хворого. З апаратури і приладів в кімнаті nлікаря є негатоскоп, апарат для вимірювання nартеріального тиску, фонендоскоп, термометр, стрічка вимірник.
Для функціонування nперев’язувальною і операційною хірургічного відділення nполіклініки необхідне наступне оснащення.
Перелік інструментів і устаткування для операційної nі перев’язувальної хірургічного відділення поліклініки
Апарати і прилади
Апарат для наркозу – 1
Динамометр ручної – 1
Інгалятор кисневий – 1
Коробки стерилізації інші (різні) – 10
Лупа проста – 1
Негатоскоп – I
Рефлектор лобовий (Симановського) – 1
Світильник безтіньовим nпересуванням – 1
nСтерилізатор для інструментів електричний – 2
nТонометр – 1
nКутомір доладної – 1
nГодинник пісочний – 2
nШини дротяні (сходові) для nверхніх і нижнихконечностей – 10
nШин траспортные nдля нижніх кінцівок (Дітеріхса) – 2
nШини для фіксації хистн nі пальців – 10
Медичний nінструментарій
Джгути гумові – 2
Затиски для прикріплення операційної nбілизни до шкіри (різні) n– 10
nЗатисків для гумових трубок – 2
nЗатиски nкровоспинні (різні) – 40
nЗатисків типу ‘Москіт n– 8
nДзеркало ректальне двостулкове з суцільними nгубками – 1
nЗонди желобоватые n(різні) – 10
nЗондів хірургічні пуговчатые (різні) – 10
nГолок трубчасті для узяття крові – 5
nГолок хірургічні (різні) – 20
nГолкотримачи – 2
nКанюлі перехідні n– 2
nКатетери гумові (набір) – 1
nКатетери уретральні металеві чоловічі n(набір) – 1
nКатетери уретральні металеві жіночі (набір) – 1
nКатетери уретральні металеві дитячі (набір) n– 1
nКатетери еластичні (набір) – 1
nКорнцанги прямі – 4
nКорнцанги зігнуті – 4
nГачки пластинчасті двосторонні (Фарабефа) – 22
Гачки хірургічні двозубі тупі – 2
nГачки хірургічні двозубі гострі – 2
nЛожки кісткові гострі (різні) – 4
nНіж для разрезаиия nгіпсових пов’язок – 1
nНожиці для кігтів – 2
nНожиці для перев’язувального матеріалу – 2
nНожиці для розрізання пов’язок (з гудзичком) – 2
nНожиці для розрізання гіпсових пов’язок – 2
nНожиці nхірургічні для розтині м’яких тканин (різні) – 12
nПила для розрізання гіпсових пов’язок – 1
nПінцети анатомічні (різні) – 12
nПінцетів зубчато nлапчасті – 10
nПінцетів хірургічні (різні) – 12
nРаспаторів прямі – 2
nРаспатори зігнуті – 2
nРоторозширювач гвинтової – 1
nРоторозширювач з кремальєрою середній – 1
nСкальпелі (різні) – 10
nТроакарів (набір) – 1
nФонендоскоп комбіновано 1
nШпателі металеві для мови – 6
nШприців ємкістю 1 мл – 2
n – 2 мл – 4
n– 5 мл – 2
n– 10. мл – 4
n– 20 мл – 4
Голки до шприца (різні) – 60
Щипці секвестральні, nпрямі і зігнуті – 4
nЕлеватор для кісткових операцій – 1
nЯзикодержагель – 2
nМова про утримувач дитячий – 2
Предмети догляду за хворими
Балони гумові – 2
Бритва безпечна – 1
Ванна металева nдля ніг – 1
Ванна металева nдля рук – 1
Грілка гумова – 1
Стрічка вимірник – 1
Машинка для стрижки волосся – 1
Напальчникі – 30
Ножиць для стрижки nволосся – 1
Носилки санітарні – 1
Рукавички гумові – 10
Піпеток очні – 6
Поїльник – 1
Міхур гумовий для льоду – 1
Стаканчики для прийому ліків – 3
Тази емальовані почкообрізні – 6
Термометр для води – 1
Термометр медичний максимальний – 2
Медичні меблі і устаткування
Драбинка до перев’язувального столу – 1
nПідставки для стерильних коробок – 2
nПідставки для тазів – 2
nСтіл для заготівки гіпсових бинтів – n1
nСтіл перев’язувальний – 1-2
nСтіл для інструментів – 2
nСтіл для операцій на руці – 1
nТабурети гвинтові – 2
nШафа для гіпсових бинтів – 1
nШафа для інструментів одностулкова – n1
nШафа для перев’язувального матеріалу – nI
nШафа для медикаментів мала – 1
nШафа для сильнодіючих ліків висяча мала – I
nШтативи для кухлів – 2
Посуд і інші предмети
Банки скляні з притертой пробкою – 6
nБутлів скляні з притертой пробкою – 4
nВідро емальоване з педаллю – 1 —2
nВоронки скляні – 2
nКаструлі емальовані ємкістю 2—4 л – 2
nГлек емальований – 1
nЛампочка спиртований – 1
nБрусок nдля правки бритв nі скальпелів – 1
nПлитка електрична – 1
nСито для просіювання гіпсу – 1
nТази для замочування гіпсу – 2
nТази емальовані – 4
nЩітки для миття рук – 10
nЯщик для гіпсу – 1
Документація кабінету: книга nреєстрації хворих, операційний журнал; nжурнал для обліку вакцинованих; журнал реєстрації nосіб, минулих профосмотр, журнал ведення nдиспансеризації і ін.
Лікувально-діагностична робота
Лікувально-діагностична nробота хірурга поліклініки зводиться до прийому, nобстеження хворого, встановлення діагнозу захворювання і проведення лікування n(як консервативним, так і оперативними методами) nхворих, що не потребують госпіталізації.
З невідкладних хірургічних nвтручань і маніпуляцій в хірургічному кабінеті n(відділенні) поліклініки виконують: штучну вентиляцію легенів, nзакритий масаж серця, трахеостомію; первинну хірургічну обробку невеликих ран кінцівок і nтулуба (за відсутності травмпункту); зупинку кровотеч з поверхневих судин nнемагістрального типу; вправлення свіжих неускладнених вивихів суглобів; при nтравматичній ампутації пальців і свідченнях до реплантації їх — nконсервацію пальців і напрям потерпілого в nспеціалізоване відділення мікрохірургії судин для операції; обробку неускладнених обмежених поверхневих і глибоких (площею не nбільше 1 %) опіків (окрім особи); розтин панариціїв, поверхневих абсцесів; розтин защемлюючого nкільця крайньої плоті при парафімозі; новокаїнові nблокади нервів кінцівок, міжреберних нервів і короткі блокади; імунізацію хворих проти правця і так далі.
У плановому порядку в nполіклініці проводять наступні операції: видалення nневеликих поверхневих доброякісних пухлин шкіри і nпідшкірної основи (окрім пігментованих невусів і гемангіом), атером, гангліїв і гігром; nвидалення деяких поверхнево розташованих в м’яких nтканинах чужорідних тіл; діагностичну і лікувальну nпункції поверхневих суглобів; пункцію і розтин синовиальних сумок при ліктьовому і препателлярним nбурситах; видалення фаланг і пальців кисті і стопи; nкрайову резекцію врослого нігтя; розтин неглибоких підшкірних свищів з видаленням лігатур і др.; вільну пересадку аутошкіри на поверхню грануляційних ран; накладення вторинних швів на рану я р е м. д. nТканини, що видаляються при операції, направляють на гістологічне, а ексудат — на бактеріологічне і цитологічне nдослідження. Окрім оперативного і консервативного лікування хворих, зокрема доліковування і реабілітації тих, що nвиписалися із стаціонарів, хірург nполіклініки направляє на лікування або дообстеження в стаціонари хворих з хірургічною патологією, nперш за все із захворюваннями nвнутрішніх органів. Він же викликає машину „швидкої допомоги” хворим з гострими хірургічними захворюваннями живота, проводить експертизу тимчасової nнепрацездатності, медогляд осіб, що nпоступають на роботу або навчання, консультує хворих з інших кабінетів поліклініки або вдома, бере участь в консиліумах.
Лікувально-діагностична, nзокрема оперативна хірургічна діяльність, виключаючи nпланові операції, здійснюється в поліклініці практично nщодня. Планові операції проводять в призначені дні. Їх, як і nхірургічну обробку свіжих ран, виконують в операційній або в чистій nперев’язувальній, тоді як гнійні рани nобробляють в перев’язувальній для септичних (гнійних) хворих, а якщо в кабінеті є лише одна перев’язувальна, – після перев’язки осіб з чистими (не гнійними) nранами. Об’єм лікувально-діагностичної nроботи, зокрема оперативної, залежить nвід потужності поліклініки, умов роботи, оснащеності, укомплектованості кадрами, активності і nкваліфікації хірургів, а також від nрівня забезпечення району обслуговування стаціонарною хірургічною допомогою nі ряду інших обставин.
За останні роки хірургічна nдіяльність в поліклініках інтенсифікувалася, чому сприяло поліпшення оснащення nклінік сучасною апаратурою. Ширшому розвитку оперативного лікування хворих в поліклініках сприяє організація в них одноденних стаціонарів. Підвищення питомої ваги і розширення діапазону nхірургічних втручань в поліклініці не тільки забезпечує nвисокий соціально-економічний ефект, але і дозволяє понизити рівень nпісляопераційних ускладнень.
Профілактична робота і диспансеризація хворих
Профілактика nхірургічних захворювань — друга найважливіша сторона nдіяльності хірургічних кабінетів і відділень поліклінік. У її основі лежить диспансеризація населення. Диспансеризацією передбачено активне спостереження за населенням країни в цілях забезпечення правильного розвитку кожної людини, попередження, раннього виявлення і лікування захворювань. Диспансеризацію проводять шляхом здійснення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціально-економічних заході.
Головними заходами щодо диспансеризації nнаселення є: огляди і обстеження хворих і здорових; узяття на nдиспансерний облік і систематичне спостереження; лікування і nреабілітація хворих, рекомендації по працевлаштуванню; виявлення nшкідливих чинників, сприяючих виникненню захворювань; активна постановка перед адміністрацією питання про створення над-лежащих умов праці; санітарна nосвіта; здійснення цілеспрямованих nлікувально-оздоровчих заході з використанням санаторіїв-профілакторіїв, nбудинків і баз відпочинку, лікувальної фізкультури, nраціонального режиму життя. Лікарі-хірурги проводять nдиспансеризацію хворих з наступною патологією: флебіт і тромбофлебіт; тромбофлебіт поста і чесання й синдром; хронічний остеомієліт; атеросклероз артерій кінцівок; синдром Рейно; nендартериїт; тромбаигіїт; варикозне nрозширення вен нижніх кінцівок; стан після операції з nприводу виразкової хвороби; стан після операцій на nпечінці, кишках; поліпоз товстої кишки після оперативного лікування (дифузний, ворсинчасті пухлини, nмножинні поліпи і тубулярно-ворсинчаті пухлини, одиничні тубулярні nаденоми); стан після операції з приводу множинних і одиничних поліпів і тубулярно-ворсинчатих пухлин; nодиночні поліпи товстої кишки, що не підлягають операції (розмір менше 0,4 см); стан після операцій на органах nгрудної клітки; фіброзно-кістозна мастопатія; вузлова nмастопатія; фіброаденома молочної залози; nзовнішні черевні грижі (пахова, стегнова, пупкова і ін.); діафрагмальна грижа; хронічний nпара проктит; геморой; тріщина анального отвору.
Періодичність оглядів при nбільшості захворювань складає 1 раз в би міс. Обличчя з судинною патологією, nокрім варикозного розширення вен, повинні оглядатися 1 раз в 2—3 мес, а nхворі з варикозним розширенням вен, nодиночними поліпами товстої кишки, nоперовані з приводу одиничних тубулярных аденом, – 1 раз на рік.
Хірург веде також nдиспансерне спостереження за хворими урологічного профілю і з травмами, якщо в лікувальній установі немає фахівців відповідного профілю.
Завдання диспансеризації nполягає в первинному обстеженні підмета диспансеризації nнаселення, у виявленні хворих і осіб з ризиком nзахворювання і узятті їх на облік. Організаційні форми диспансеризації і способи проведення обстеження здорових і хворих різноманітні: самостійні відвідини поліклініки хворими; активний nвиклик; відвідини лікарями поліклініки хронічних хворих nвдома; виїзди бригад лікарів на підприємства і до nустанов. В цілях диспансеризації поліклініки використовують результати обстеження хворих, що лікувалися в стаціонарах.
Найбільш раціональним є nбригадний, комплексний метод диспансеризації, що nдозволяє обстежувати пацієнта одночасно групою nлікарів — хірургом, терапевтом, травматологом, невропатологом, акушером-гінекологом, стоматологом.
Для проведення nдиспансеризації слід широко привертати всю медичну nгромадськість, особливо лікарів-пенсіонерів.
На етапі первинного огляду і анкетного вивчення nпацієнтів ділять на «здорових» і «хворих». До nхворих відносяться і особи з підозрою nна наявність у них хвороби або чинників риски. Для них складають план лабораторно-інструментальних nдосліджень і консультацій.
На підставі усестороннього nобстеження виділяють 3 групи населення: Д-1 — здорові; nД-Н — практично здорові (обличчя, у яких захворювання не загострювалося протягом nдекількох років); Д-Ш — хворі (згідно наказу nМЗ СРСР № 770 від 30,05.1986 р.).
Результати диспансерного nобстеження хворих і здорових реєструють в медичній карті nамбулаторного хворого і в диспансерній карті. У останній nвідзначають основні дані про пацієнта, випадки втрати ним працездатності, nрезультати повторних обстежень, випадки нез’явлення на nдиспансеризацію, графік чергових відвідин, проведені nпрофілактичні заходи. Диспансерну карту 1 раз на місяць nпереглядає лікар. В кінці року в ній записується етапний епікриз.
Розвиток і вдосконалення nдиспансеризації можливий лише на основі автоматизованих nсистем організації і проведення оглядів населення з використанням ЕОМ (АСОВІ nдиспансеризація). Вже діють автоматизовані системи nпрофілактичних оглядів населення — АСПОН і комплексна автоматизована система медичних оглядів населення — КАСМОН, що є сукупністю діагностичних комплексів. Для успішного здійснення диспансеризації, особливо загальної, необхідні як постійне nвдосконалення її форм і методів, участь в ній всіх nлікувально-профілактичних установ, так і широка і nпостійна допомога в її проведенні громадськості, перш за все адміністрації nпідприємств і установ, їх громадських організацій.
Санітарно-освітня nробота
Санітарно-освітня nробота, гігієнічне виховання людей складають найважливішу nсторону організаційно-профілактичної роботи лікаря хірургічного кабінету nполіклініки. Санітарно-освітню роботу необхідно проводити nяк серед диспансерних хворих, так і їх родичів.
Особливий nупор в санітарно-освітній роботі необхідно робити на антиалкогольній nпропаганді, професійно роз’яснюючи згубний вплив алкоголю і nінших наркотичних і токсичних речовин, а також куріння nна організм людини. У бесідах і лекціях слід nрозповідати про роль алкоголю і нікотину в розвитку деяких хірургічних nзахворювань (виразкової хвороби, раки шлунку і nлегенів, цирозу печінки, панкреатиту, облітеруючого ендартерииту і nатеросклеротичних оклюзій нижніх кінцівок і ін.). Слід широко nроз’яснювати згубний вплив пияцтва і алкоголізму на потомство, на генетичний апарат. Пропагуючи тверезість як норму наший nжиття, необхідно підкреслювати особливу важливість nреалізації цього принципу серед молоді. Одночасно слід давати рекомендації, як вилікуватися від алкоголізму, підкреслювати важливість вчасного звертання до нарколога, допомагати хворому, а нерідко і nйого близьким подолати відчуття помилкового сорому.
