ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ  АПТЕКИ

ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ  АПТЕКИ З ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ

 

1.   nТоварні nзапаси в структурі господарських засобів аптек

    Рівень  лікарського забезпечення nнаселення та ЛПЗ безпечними, ефективними,  якісними лікарськими засобами та nвиробами медичного призначення, їх доступність та раціональне використання nбагато в чому залежить від стану товарних  запасів аптеки.

   Товарний nзапас – це маса лікарських засобів і виробів медичного призначення та інших nтоварів медичного призначення , яка перебуває у сфері обігу і підлягає nреалізації. До товарних запасів належать:

·        nтовари, які є в наявності в аптеці та її відокремлених nструктурних підрозділах (ЛП, ВМП, лікувальна косметика, БАДи тощо);

·        nтовари, закуплені і оплачені аптекою і залишені на nвідповідальне зберіганні у постачальника або ті , що перебувають в дорозі;

·        nтоварні запаси, які здані на переробку (наприклад, лікарська nрослинна сировина).

Товарні запаси є найважливішим nпоказником товарного покриття продаж. У загальних і поточних активах аптек nтоварні запаси займають основне місце, а їх частка досягає 75-80%.

     Товарні запаси з економічної  nточки зору є складовою оборотних фондів – предметів  праці.  Знаходячись в nобігу, оборотні засоби проходять дві стадії товарно-грошових перетворень: nГ-Т-Г, тобто товар під час реалізації перетворюється на гроші, які надалі nвикористовуються для оплати товарів, що надходять від постачальників.

     Товарні запаси в сумі і в днях nвстановлюються для кожної аптеки індивідуально. Це залежить від багатьох nчинників – товарообігу, номенклатурної чисельності лікарських препаратів та nінш. Завищений товарний запас призводить  до затоварювання аптеки  (зв”язування nкоштів, ускладнення фінансових  розрахунків з постачальниками, закінчення nтермінів придатності ЛЗ).  Недостатній товарний запас не зможе забезпечити nнеобхідний обсяг продаж (відсутність ліків в аптеці  веде  до втрати своїх nвідвідувачів). На 5 курсі вивчатими дисципліну „Фармацевтичний маркетинг”, де nдетально ознайознайомитись  з тактикою фармацевтичних фірм щодо продаж ліків. nСьогодні мова буде йти про так зване короткотермінове планування товарних nзапасів.  На фармацевтичному ринку України пропозиції щодо ліків значно nпереважають попит на них. Покупельна здатність населення України не висока. nСотні фірм-виробників, оптових фірм щоденно пропонують аптекам широкий спектр nліків.

     У nзалежності від структури аптеки, видів її діяльності (роздрібна, оптова nреалізація, з правом виготовленням ліків) товари можуть бути зосередженя:

     * в окремому відділі запасів n(центральні районні аптеки, лікарняні та між лікарняні аптеки, великі за nобсягом роботи);

     * у різних  відділах аптеки (за nнаявності відділів в аптеці);

     * у загальному відділі, якщо nфункціонування інших  відділів в аптеці не передбачено

    Важливою складовою роботи аптеки nз товарними запасами є визначення оптимального товарного запасу, збалансованого nв асортиментному та грошовому вираженні.  Формування оптимального товарного nзапасу та його раціональне функціонування потребує від фармацевтичних фахівців n(менеджерів) знань про закономірності розвитку системи  постачання аптек  nтоварами, вміння визначити  їх потреби, проведення ефективного пошуку nпостачальників,  обґрунтованого оформлення заявок, правильного приймання та nзберігання товарів в аптеці, призначення їх відпускної  вартості та організації nвідпуску ЛЗ тта товарів аптечного асортименту.   

   Товарний nзапас вимірюється в цілому у грошовому виражені та складається із сумарної  nвартості окремих товарних позицій всього аптечного асортименту, а також у днях n– означає кількість днів, за які товарний запас  буде проданий. Окремі nтоварні позиції можуть вимірюватись також в натуральних показниках (штуках, кг, nм).

     У залежності від nтривалості звітного періоду розрізняють:

·        n середньомісячні,

·        nсередньо квартальні

·        n середньорічні товарні запаси.

     Середньомісячні товарні запаси визначають за nвиразом:

n

Öміс =	Оп + Ок
	2

   де     О_п  – товарні запаси (залишок nтовару) на початок місяця;

              О_к  – товарні запаси (залишок nтовру) на кінець місяця.

     Середньоквартальні  товарні запаси визначають за nвиразом:

n

Öкв. =	О1 + О2 + О3
	3

   де     О₁,  О₂, О₃  – nсередньомісячні товарні запаси (залишки)

     Середньорічні   товарні запаси визначають за nвиразом:

n

Öріч.. =	ÖІ + ÖІІ + ÖІІІ + ÖІУ
	4

   де    Ö_І,  Ö_ІІ,  nÖ_ІІІ, Ö_ІУ  – середньоквартальні  товарні запаси n(залишки)

     Розмір  товарних запасів nзалежить від обсягу товарообігу (реалізації, продаж) , швидкості руху товарів nта постійно знаходиться у взаємозв’язку з обсягом реалізації як у цілому, так і nпо окремих групах товару та окремих товарних позиціях.

     Цей взаємозв’язок виражається nшвидкістю товарообіговості, яка визначається відношенням суми товарообігу за nвідповідний звітний період до середнього товарного запасу та вимірюється у nчислі оборотів:

n

Sобіг  =	T/о
	Ö

 

де      S_обіг   – швидкість  nтоварообіговості

         T/о     – сума товарообороту за відповідний nзвітний період

          Ö      – середній товарний запас

     Показником nфункціонування товарного запасу є товарообіговість – швидкість реалізації nтоварів або часу, протягом якого реалізуються середні товарні запаси за звітний nперіод. Вона прямо впливає на рентабельність та зворотно – на витрати обертання nаптеки.  Вона виражається або числом днів, протягом яких реалізується nсередній товарний запас, або числом оборотів, які здійснюються середнім и nтоварним запасом за звітний період.

     Показники товарообіговості за відповідний період nобчислюють за такими формулами

Т_обіг =  Ö : nТ_одн;                                     К_об = Ч_дн n: Т_обіг,

   Де      Т_обіг – товарообіговість в днях;

              Ö    – середні товарні запаси nпоточного зберігання в оптових цінах;

               Т_одн  – середній однодневний nобіг товару в  оптових цнах;

               К_об   – показників, який nхарактеризує товарообіговість у кількості оборотів;

               Ч_дн   – кількість днів у nперіоді.

     Загальна кількість товарних nпозицій залежить від прийнятої аптекою товарної політики,  її місцезнаходження, nфінансових можливостей, соціальної структури та платоспроможності населення у nзоні обслуговування аптеки, конкурентного середовища, кваліфікації персоналу, nякості роботи з постачальниками.

Фото:  обладнання для nзберігання ліків

     На сьогодні в середньому по nУкраїні товарні запаси в днях – біля 30 днів. Чим більша обіговість аптеки, тим nшвидше йде реалізація товарних запасів.

 

     2.Джерела формування товарних  запасів

  Формування nтоварних запасів може здійснюватися з 2-х джерел:

·        nза рахунок власних обігових  коштів аптеки;

·        nза рахунок позикових  оборотних коштів (банківського кредиту nабо товарного кредиту – надання постачальниками товару з відстрочкою платежу).

Друге джерело придбання товарів є nменш ефективним, передбачає націнку на початкову ціну і не позбавляє аптеку від nпошуку власних коштів на оплату одержаного товару. Взятий кредит потрібно nвіддавати банку з процентами.

Аптечний асортимент nза швидкістю реалізації товарів поділяється на три групи:

·        nгрупа І – товари з високою швидкістю реалізації (12-35%);

·        nгрупа ІІ – товари з помірною швидкістю реалізації (25-45%);

·        nгрупа ІІІ –  товари з низькою та непередбачуваною швидкістю nреалізації (до 40%).

Товари І і ІІ групи, як правило, nреалізуються протягом 7 днів, а товари ІІІ групи за цей термін будуть nреалізовані лише частково та повинні бути оплачені за рахунок власних оборотних nзасобів.

    Однак і за умови придбання товару nтільки з передоплатою (за найнижчими цінами) аптека не може забезпечити високу nефективність використання власних оборотних  засобів. У свою чергу одержання nтовару за умов товарного кредиту  робить аптеку залежною від кредиторів. nНайбільш раціональним слід вважати диференційований підхід до управління nаптечним асортиментом та комбіноване використання власних та позикових  nоборотних засобів на основі аналізу руху всіх видів товару.

     З nцією метою аптеки застосовують так званий АВС-аналіз, що дозволяє виділити nнайменування товарів, від реалізації яких найбільшою мірою залежить товарообіг nі відповідно валовий дохід. Згідно АВС-аналізу, 25% від загальної кількості  nвсіх видів товару дають 75% товарообороту (група А). Якщо цю групу розділити на n3 рівні частини (А₁, А₂,А₃), то пеші 25% nтоварообороту дають 1,5-2% найменувань  аптечного асортименту, другі 25% nтоварообороту забезпечують 6-8% аптечного асортименту та треті 25% nтоварообороту – 15-18% найменувань.

    Група В, що nскладається також з 25% аптечного асортименту, забезпечує  15% товарообороту, а nгрупа С , яка включає до 50% аптечного асортименту т –  тільки 15% nтоварообороту.

е

 

 Фото:  викладка ЛЗ і ВМП в аптеці

    В першу чергу  слід приділяти nаптечному асортименту групи А,  адже їх недостатня  кількість або відсутність  nможе суттєво відобразитися на товарообігу, валовому доході та кінцевих nпоказниках фінансового стану аптеки.  АВС-аналіз дозволяє також диференційовано nпідійти до ціноутворення, бо від торгових  накладень (націнки)  на препарати nгрупи А значною мірою залежить валовий дохід та фінансовий успіх аптеки. nЗменшення торгових накладнень на препарати групи А призводить до суттєвого nзниження валового доходу. Сероед препаратів групи А мають швидкість реалізації:

·        nвисоку – n25-30% аптечного асортименту;

·        nпомірну – n45-50%;

·        nуповільнену n– 25-30%.   

В групі В  тільки 2% аптечного nасортименту  мають  високу і 30-40% – помірковану швидкість  реалізації.

   Для nгрупи С висока та помірна швидкість реалізації характе рна власне  для 2-3% та n15-25% аптечного  асортименту відповідно, а переважна частина  має nуповільненуповільнетовару має  уповільнену.

     Більш детально АВС-аналіз  nбудети вивчани на фармацевтичному маркетингу.

       В середньому nсередньостатистична аптека України  здійснює реалізацію 4-5 найменувань ЛП.  nТоварні запаси в значній мірі також залежать від ефективності роботи оптових nфірм – аптечних складів. Якщо здійснюється щотижневе постачання ЛП в аптеку, то nтоварні запаси в днях  можуть складати – 14 днів. Скільки потрібно обігових nкоштів, щоб ритмічно працювала аптека ? Це залежить від денної  виручки.

 

   3. Управління товарними nзапасами

    Управління товарними запасами в nаптеці є одним із найважливіших факторів успішної роботи на фармацевтичному nринку, тобто оборотні засоби аптеки знаходяться більшою часткою у товарних nзапасах. При постійному дефіциті вільних грошових коштів та певних труднощів у nсвоєчасних розрахунках з постачальниками, якого зазнають аптеки, товарні запаси nє ключовим внутрішнім джерелом пошуку додаткових резервів цих коштів.

    Управління nтоварними запасами передбачає:

·        nзменшення товарних запасів;

·        nзбільшення обіговості товарних запасів.

   В першому nвипадку аптека може зменшити асортимент, тобто відмовитись від неприбуткових, nмало ліквідних та неходових товарних позицій. Зменшення асортименту доцільне і nу випадку виникнення кризових ситуацій та фінансових проблем в аптеці. Але nобмеження асортименту не повинно торкатись важливих для аптеки та пацієнтів nтоварних позицій, тому необхідно проводити постійний аналіз асортименту як за  nобсягом продаж, так і за прибутковістю кожної товарної позиції.

     Для nзменшення товарних залишків можна обмежити кількість постачальників, віддаючи nперевагу надійним та оперативним постачальникам, які гарантують можливість nчастих оперативних дрібних поставок. Ця  міра може суттєво знизити рівень nтоварних запасів в аптеці, позбавити її від необхідності мати на складі nдекілька тижневі запаси. Сьогодні на фармацевтичному ринку працюють значна nкількість оптових фірм (дивись лекція № 2), які спроможні оперативно доставляти nзамовлений товар, що дозволяє аптекам зменшувати товарні запаси до 14-15 днів. nКожний регіон має визначених оптових постачальників, стосовно Тернопільської nобласті – Альба-Україна, БАДм, Оптима-фарм.

    Ні єдина nоптова фірма не має  необхідного для роботи аптеки асортименту ЛЗ і ВМП. nМистецтво у складанні замовлень полягає в тому, щоб вибрати кращого nпостачальника продукції. Як правила аптека має 5-15 постійних постачальників.

      Другий nваріант – збільшення обіговості товарних запасів потребує вирішення декількох nзавдань:

·        nсистематичний контроль товарних залишків;

·        nнормування товарних залишків (встановлення планових nпоказників)

·        nстворення умов закупівель, що забезпечують виконання nзапланованих показників.

   Управління nтоварними запасами – це значить управляти кожним найменуванням аптечного nасортименту (НАА) на підставі систематичного вивчення попиту на них з боку nспоживачів. Розрізняють НАА :

·        nстійкого попиту, обсяги продажів яких достатньо легко nпередбачені;

·        nнестійкого попиту, обсяги  продажів яких менше передбачені;

·        nнепередбаченого попиту, обсяги продажів яких складно або nпрактично не передбачувані.

   Перераховані асортиментні позиції nв реалізації значно відрізняються та      вимагають  застосування  різних nінструментів  управління їх запасами.

   Для забезпечення безперервної nнаявності в аптеці препаратів усіх руп слід враховувати  різні рівні їх страхових nзапасів. Необхідно також визначитися з пріоритетами в управлінні товарними nзапасами, постійно здійснювати контроль їх обіговості, вчасно відмічати nтенденцію до затоварюнності  та вживати заходів до стимулювання продаж:  nконсультації провізора, використання  елементів мерчандайзингою  та зниження nцни.

Фото:  розміщення nліків в аптеці

   У випадку прийняття аптекою nрішення про збільшення товарних запасів за кількістю та якістю це доцільно у nвирадку  перевищення економічного ефекту над затратами  від утримання від nдодаткових товарних запасів та відволікання з цією метою  обігових грошових nкоштів.

З метою формування ефективної nполітики управління товарними запасами необхідно відслідковувати інформацію за nнаступними показниками: товарообіговість, зміна товарообігу залежно від nсезонного попиту, товарні запаси у сумі і днях. Загальна кількість НАА у 5 і nбільше тисяч робить процес ручної обробки інформації з управління товарними nзапасами недостатньо ефективним та вимагає його автоматизації.

 

4.  Автоматизація процесу управління товарними nзапасами в аптеці.

   Автоматизація процесу управління nтоварними запасами аптеки можлива за наявності відповідних технічних засобів n(комп’ютерна техніка), програмного продукту, підключення до Інтернету, рівня nкваліфікації персоналу. Комп’ютерні програми, що пропонують сьогодні цілий ряд nфірм, які працюють у сфері фармацевтичного маркетингу, є ефективним nбізнес-інструментом планування та розвитку аптеки. Аналітичній обробці nпіддається велика за обсягом різностороння інформація по управлінню товарними nзапасами. Використання цих програм дозволяє оперативно одержувати інформацію nпро наявність та рух товарних запасів та грошових коштів, фінансові nвзаємовідносини з постачальниками та покупцями аптечної продукції.

      В nУкраїні створена інформаційна мережа «Фарммережа», яка об’єднує виробників, nпостачальників товарів аптечного асортименту та аптечні заклади. При отриманні nтовару за допомогою сканеру дані заносять в комп’ютер, при реалізації товару nтаким же чином отримують інформацію про продаж  і залишок товару. Крім цього, в nавтоматичному режимі можна проводити аналіз прайс-листів, вибирати кращого nпостачальника продукції з позиції ціни.

    На сьогодні найбільш ефективною nпрограмою є  безкоштовний  програмний  продукт  компанії n«МОРІОН» «Фармзаказ АПТЕКА» – незамінний інструмент для підвищення ефективності nпроцесу замовлення медикаментів, яке виражається в економії часу на формування nзамовлення і засобів завдяки використанню передових технологій. Для цього nпотрібно  використати програму «Фармзаказ АПТЕКА», щоб встановити її nна свій комп’ютер, досить просто вставити диск, який ви отримуєте з «Щотижневика  АПТЕКА» і далі nслідувати інструкціям по установці. Якщо програма вже встановлена, то ви можете nоновити її з диска або через інтернет. І поліпшена версія програми готова до nвикористання! Як показує практика, аптечні мережі користуються послугами nдекількох оптових постачальників, які пропонують аптечним мережам індивідуальні nумови співпраці. Для формування замовлення постачальники висилають клієнту nпрайс-листи, в яких вже закладена знижка. У разі, коли постачальник не може nврахувати в прайс-листі знижку, розроблена нова функція програми – можливість nвказати персональну знижку у відсотках при імпорті прайс-листа. Для цього в розділі n«Імпортувати прайс-листи» вручну слід вибрати опцію «Імпортувати прайс-листи» і nпісля вибору необхідного файлу вказати розмір знижки у відсотках (рис. 1).

 

 

  При формуванні nзамовлення, аптеки нерідко nстикаються з ситуацією, коли у постачальників відсутні nпропозиції якого лікарського засобу. Нова версія «Фармзаказа nАПТЕКА» пропонує користувачеві вибрати nальтернативні варіанти – лікарські засоби з однаковою nдіючою речовиною або схожі за назвою, що nдозволить виключити втрату можливого продажу через відсутність даного медикаменту в залишках. Для цього необхідно скористатися вкладками «Схожі» та / або «Синоніми», які доступні в новій версії системи (рис. 2).

 

    При nроботі nз великим об’ємом інформації, що неминуче в умовах nсучасного ведення бізнесу, дуже велика ймовірність помилок. Для оптимізації такої роботи розроблено декілька нововведень, що дозволяють контролювати коректність формування замовлення. На етапі оптимізації замовлення nпрограмою виконується перевірка препаратів на предмет завершення реєстрації nта терміну придатності.
nЗа замовчуванням програма попереджає nпро закінчення строку реєстрації та терміну  придатності за 15 nднів, nале цей параметр можна nзмінити в налаштуваннях програми. nДля цього слід вибрати опцію “Налаштування”, а потім “Загальні”.   nКрім того, на етапі оптимізації nзамовлення завдяки новій функції «контроль» з’явилася nможливість швидко переглянути всі nпозиції, які система nпозначила як проблемні, nвказавши на наявність будь-яких помилок. Ця функція дозволяє запобігти nзамовлення проблемних позицій і при необхідності замінити їх альтернативними і перезаказать у інших nпостачальників (рис. 3).

 

Під час проведення практичних занять nбудемо вивчати в реальному  режимі програму «Замовлення» www.pharmbase.com.ua.

 

5.   Визначення поточної потреби в лікарських nзасобах

    Для раціональної роботи аптеки nвимушена правильно визначати потребу в лікарських засобах і виробах медичного nпризначення. Аптеки, як правило, ведуть облік розходу ліків. Слідкують, щоб з nкожної  фармакотерапевтичній групи в аптеці були лікарські засоби. На 3-му nкурсі ви вивчали фармакологію і знаєте, що таке фармакотерапевтична група, nпрепарати-аналоги.

    Лікарські засоби відрізняються nвід інших товарів народного споживання тим, що потреба в них виникає  у випадку nзахворювання (або їзх профілактики), не є постійною і залежить від цілого nкомплексу різних факторів медичного, економічного, соціального, правового, nдемографічного та інш. характеру.

     Серед основних таких факторів nрівень та структура захворюваності населення, його кількість, віковий склад, nплатоспроможність, ступінь соціального захисту, асортиманть лікарських засобів nта парафармацевтичних товарів, нормативно-правове регулювання фармацевтичної nгалузі, страхові рецепти та багато інш.

     Потреба n– кількість лікарських засобів і товарів аптечного асортименту, що заявлена nаптекою та яка достатня для задоволення попиту в них населення та ЛПЗ.

     Попит – це nкількість необхідних для населення та ЛПЗ лікарських засобів і товарів nаптечного асортименту диференційовано за кожною товарною назвою. Розрізняють попит nзадоволений, незадоволений та той, що формується . Задоволеним називають nфактично реалізований попит. 

     Незадоволений  попит може бути nвикликаний фізичною відсутністю потрібного товару в аптеках та відсутністю nфінансових можливостей його придбання населенням та ЛПЗ. Під попитом, що nформується, розуміють  попит, який ще не склався (на нові ліки).

    Споживання в аптеці характеризується nобсягом фактично реалізованих лікарських засобів та ВМП у кількісному та nгрошовому вираженні.

      Враховуючи nособливості споживання  ЛЗ, увесь їх асортимент  умовно розділяють на три nгрупи:

·        nпрепарати специфічної дії, які застосовуються для лікування nконкретних захворювань (протидіабетичні, протитуберкульозні, протигельментні та nінш.)

·        nпрепарати з нормованим споживанням (наркотичні та nпсихотропні препарати,спирт етиловий та інш.), витрати яких суворо nрегламентовані нормативами, особливо правилами прописування та відпуску;

·        nпрепарати широкого  спектру дії,  які використовуються для nпрофілактики  та лікування великої кількості захворювань (антибіотики, nанальгетики, вітаміни).

Формули для проведення розрахунків за nкожним із наведених методів  вивчаються  з дисципліни фармацевтичний маркетинг.

      Для визначення nмінімальної кількості лікарського препарату певного найменування необхідно мати nнаступну інформацію:

·        nнаявна (залишок) кількість препарату

·        nколи (як часто) поновлюється замовлення

·        n скільки замовити повторно.

  Існують декілька математичних nметодів, як розрахувати потребу в ліках. Зараз мова піде про щоденну кропітку nроботу, яку повинна вести аптека, щоб визначити потребу в ліках. Ідеальний nваріант – це комп´ютерний облік поступлення і розходу товару. Реєстратор nрозрахункових операцій, сканування дає можливість прослідковувати за динамікою nпродаж і залишком ліків. Розроблені комп’ютерні  програми, які вкажуть по nчислах місяця коли і скільки відпущено товару. Ведуть журнал обліку відмовлень, nвраховують запити відвідувачів, слідкують за рекламою. Поточний облік товару nдає можливість прослідкувати чого і скільки є в аптеці, але й зпрогнозувати nтерміни і об’єм нових закупок. Для цього необхідно  визначити:

–         nтемпи nпродажу лікарського засобу (середній попит за певний період), це залежить від nсезонності і т.д.

–         nтривалість nчасу між перевіркою залишків товарних запасів

–         nрезерви nзапасів

  Для встановлення кількісного обсягу замовлення nвикористовують таку  формулу:

КОЗ = (ППТЗ + ПОЗ) х СДНП + nРЗ – З  

де   КОЗ – кількісний обсяг замовлення конкретного nпрепарату

ППТЗ  – періодичність перевірки товарних запасів в nаптеці

 ПОЗ – період отримання замовлення

 СДНП – середньоденний норматив продажу лікарського nзасобу

 РЗ – його резервний запас

  З – прогнозований залишок на день поставки.

 

         6. Складання  nзаявки-замовлення на товари аптечного асортименту   

      На необхідні ліки nаптека складає замовлення на аптечний склад.   Процес складання заявки на nтовари аптечного асортименту є одним із найбільш відповідальних етапів nдіяльності аптеки, від якого багато в чому залежить фінансовий результат, тому nзаявки формують найбільш досвідчені та кваліфіковані працівники аптеки. 

      Замовлення  – nпропозиція покупця (ФП, фірми, аптеки, медичної установи), споживача n(лікувально-профілактичних та інших nзакладів) продати й доставити йому товар певного виду (асортименту, лікарської nформи, фірми-виробника, якості тощо) або виконати певну роботу чи надати nпослугу. Замовлення передбачає певну nкількість товару, термін його виготовлення (або виконання роботи), величину nоплати, документальне оформлення цих пропозицій та підтвердження особою, nяка виконує амовлення. Замовлення n (вимога-замовлення, вимога-накладна)  n- документ управлінського (оперативного) обліку. Складається структурними nпідрозділами, аптечних і лікувально-профілактичних закладів для поповнення nтоварних запасів. На основі аналізу даних замовлення аптечні заклади nскладають вимоги-замовлення  на отримання товару з аптечного складу (бази) чи від nіншого постачальника. У вимогах-замовлення на наркотичні, психотропні ЛП, nпрекурсори та спирт етиловий їх кількість повинна вказуватися прописом. nТакі вимоги-замовлення  повинні бути підписані керівником відповідного закладу охорони nздоров’я України (або його заступником) та завірені круглою печаткою цього nзакладу. Відпуск товарів відділам аптеки, роздрібній мережі, лікувальним nта іншим закладам здійснюється за їх вимогами, які оформляються nу 3-х  примірниках; на ЛП, що підлягають предметно-кількісному nобліку, — на один примірник більше.

   Замовлення  загальне  – замовлення, згідно з яким nфірма-постачальник постачає продукцію певної номенклатури в межах грошового nліміту та встановленого часу.

Фото: розміщення nтовару в аптеці

  Розхунок необхідного nзамовлення постачальникам базується на інформації про:

    * залишок кожного ЛЗ;

    * терміни подання заявки та nдоставки товару;

    * кількість замовлень та його nвартість.

    Контроль за складанням заявок на nпоставку нових партій товару необхідно здійснювати на основі даних аналізу nдинаміки продаж кожного окремого ЛЗ. Основне завдання такого контролю – nвизначення моменту, при  настанні якого необхідно зробити замовлення на поставку.  nОперативний, спрощений розрахунок може проводитись на основі статистичних даних nпро реалізацію конкретного ЛЗ, що відслідковується керівництвом аптеки, nспеціалістом-маркотологом.

 

     7. Завдання i функцiї вiддiлу запасiв аптеки

  Самостiйний вiддiл запасiв органiзується тiльки в nаптеках 1 групи. В iнших аптеках вiн об’єднаний з рецептурно-виробничим nвiддiлом. Організовується також в аптеках, які мають розвинену мережу nструктурних підрозділів (аптечних пунктів).

 Основними nзавданнями вiддiлу запасiв є:

1. nПрийом медикаментiв i других товарiв аптечного асортименту, якi поступають в nаптеку з оптового  фармацевтичного пiдприємства (складу, заводу).

  2. Забезпечення nправильного зберiгання товарiв.

  3.  Вiдпуск товарiв nдругiм вiддiлам аптеки (рецептурно-виробничому, ГЛЗ, БРВ), ЛПУ,  органiзацiям i установам, прикрiплених до nаптеки на постачання (дитячi садики, пункти, спортклуби, школи, nдрiзнороздрiбнiй сiтцi – аптечнi пункти, кіоски).

  4.Виготовлення nконцентратiв, напiвфабрикатiв, ВАЗ, проведення лабораторно-

фасувальних робiт.

  Виходячи з вищевказаних завдань nпрацiвники  вiддiлу запасiв виконують наступнi види робiт або функцiї:

1. визначення поточної потреби аптеки та nмережі структурних підрозділів у ЛЗ, ВМП та інших товарах аптечного асортименту;

2. складають закази-замовлення для подачi nпостачальнику, Заказ-вимога  враховує попит населення на товари аптечного nасортименту.

  3. Займаються nвизначенням потреби в лiках на рiвнi аптеки.

  4.  Проведення nвхідного контролю ЛЗ та ВМП.

  5. Заповнюють nштангласи медикаментами для асистентської кiмнати.

  6. Контролюють nтермiни придатностi i якостi лiкарських засобiв.

  7. Приймають nнакладнi-вимоги i комплектують замовлення для вiддiлiв аптеки, ЛПУ, iнших nпокупцiв

8.Ведуть nлабораторно фасувальнi роботи.

   Поряд з перерахованими вище nфункцiями готує угоди на поставку продукцiї.

 

                                                                                              

 

Фото: викладка товару

 

    8. Склад примiшень вiлiддiлу nзапасiв. Рацiональна органiзацiя робочих мiсць

 До примiщень вiддiлу nзапасiв вiдносяться:

1. nЗаготiвельна.

2. nФасувальна

3. nМатерiальнi nкiмнати

4. Примiщення nдля обслуговування прикрiплених ЛПУ

5. Розпакувальна

 Фото:  викладка товару

 

В заготiвельнiй в асептичних умовах nвиконують  лабораторнi роботи, у великих аптеках. В малих аптеках це роблять в nасистентських кiмнатах.  В фасувальнiй – фасують внутрiаптечнi зоготовки, nрозфасовки.  В матерiальних кiмнатах зберiгаються товарно-матерiальнi цiнностi nаптеки – перявязки, мiнеральних вод, термолабільних, таблеткова них, ампульних nі т.д.

  В примiшеннi для обслуговування nприрiплених ЛПУ та iнших установ – приймають та оформляють накладнi-вимоги, nкомплектують i вiдпускають

товар.

      В розпаковочнiй – розпаковують nотриманий товар.

   Органiзацiя робочого мiсця – це nсистема заходів  з обладнання робочого мiсця засобами та предметами працi i nрозмiщення їх в певному порядку. Чим краще органiзовано робоче мiсце, тим вище nпродуктивнiсть працi. Насамперед, необхiдно зупинитись на органiзацiї робочого nмiсця провiзора вiддiлу запасiв, що займається лабораторними роботами i nробочому мiсцi фасувальника – виконує фасувальнi роботи. Передбачається nправильне розмiщнення його робочого стола, вертушка, ваги, штангласи з nмедикаментами, допомiжнi речовини. До робочого мiсця провiзора-технолога nповинен бути проведений трубопровiд з очищеною водою i встановлена ємка бюретка nдля вiдмiрювання на вiддалi витянутої руки. Всi необхiднi предмети розмiщають з nврахуванням оптимальної досягає мості. . Доцiльно обладнати столом аптечної nлабораторiї. Для пiдвищення ефективностi працi рекомендується викоритовувати nзасоби малої механiзацiї i оргтехнiку. Сюди – апарати для подрiбнення i nзмiшування порошкiв, магнiтну мiшалку, електромiксер, апаратуру для фiльтрацiї nпiд вакуумом, Обладнання вiкон-шлюзiв для передачi продукцiї не виходячи за nмежi примiщення.

 

   Фото:  nматеріальна  кімната  відділу  запасів

 

9.  Номенклатрура працiвникiв вiддiлу nзапасiв. Положення про працiвникiв вiддiлу.

     У вiддiлi запасiв передбачаються наступнi посади: nзав.вiддiлом – провiзор, зам.- провiзор, провiзори (технологи), фасувальники. При викладi «Положення» про посаду необхiдно  nвисвiтлювати наступнi питання:

n особа з nякою освiтою має право займати посаду

n ким nназначається та звiльняється

n  чим nкерується в своїй роботi

n обов’язки

n права

 Положення про завiдуючого nвiддiлом-провiзора

1. Посаду nзав. вiддiлом займає особа з вищою фармацевтичною освiтою.

2. Зав. nвiддiлом назначається на посаду i звiльняється завiдувачем аптекою.У випадках nпередбачених законодавством, завiдувач аптеки заключає з зав. вiддiлом договор nпро повну матерiальну вiдповiдальнiсть.

3. Зав.вiддiлом nв своїй роботi керується чинним законодавством, статутом  аптеки, положенням nпро зав.аптекою, наказами та iншими нормативними актами, затвердженими МОЗ, а nтакже правилами внутрiшнього розпорядку.

  На прикладi обов’язкiв зав.вiддiлом запасiв розглянено (це стосується i iнших вiддiлiв)

Завдання nта обов’язки

·      nЗдійснює nкерівництво відділом аптеки  відповідно до чинного законодавства України та nнормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та nзакладів охорони здоров’я організацію фармацевтичної служби.

·      nОрганізовує nроботу відділу по забезпеченню населення та оптових покупців лікарськими nзасобами і медичними товарами, що підлягають з відпуску з структурного nпідрозділу.

·      nКонтролює nнаявність у відділі необхідного асортименту фармацевтичних товарів і медичних nвиробів згідно із затвердженими нормативами.

·      nСтворює nнеобхідні умови для зберігання медикаментів, інших медичних виробів відповідно nдо їх властивостей і вимог Державної фармакопеї.

·      nВпроваджує nоблік наджодження і збуту товарно-матеріальних цінностей і коштів.

·      nАналізує nпоказники роботи відділу, вживає заходів щодо їх оптимації.

·      nОрганізовує nробочі місця та впроваджує їх автоматизацію.

·      nРозробляє nта впроваджує заходи з охорони праці і протипожежного захисту, дотримування nправил особистої та виробничої гігієни.

·      nДотримується nпринципів медичної деонтології.

·      nПостійно nудосконалює свій професійний рівень.

У випадках, коли в установчому порядку замість посади nзавідувача відділу – провізора введено посаду завідувача відділу – фармацевта, nповністю діє дане положення.

Повинен знати:

·      чинне законодавство про охорону nздоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів та nустанов охорони здоров´я ;

·      організацію фармацевтичної служби в nдержаві;

·      організацію роботи відділу по nзабезпеченню населення та аптечних і лікувально-профілактичних установ, інших nоптових покупців лікарськими засобами і товарами медичного призначення;

·      технологію індивідуального та nдрібносерійного виготовлення ліків, оцінку їх якості та правила зберігання;

·      особливості прийому, зберігання і nвідпуску отрути, наркотичних речовин, психотропних препаратів, прекурсорів, та nінших лікарських засобів, що підлягають Комітету по контролю за наркотиками МОЗ nУкраїни;

·      порядок обліку руху основних і nоборотних засобів, основи бухгалтерського обліку і звітності;

·      контроль процесів управління nосновними ланками фармацевтичних закладів;

·      організацію виконання договірних nобов’язків;

·      методи визначення попиту і розрахунку nпотреби в лікарських препаратах і товарах медичного призначення;

·      порядок проведення повного і nцільового фармацевтичного обстеження;

·      nсучасну nлітературу за фахом, методи її аналізу та узагальнення

·      n Зав.вiддiлом nпiдпорядковується зав.аптекою або його заступнику. 

·      nКонтролює nнаявність у відділі необхідного асортименту фармацевтичних товарів і медичних nвиробів згідно із затвердженими нормативами

Положення про nзаступника зав.вiддiлом

Положення про заступника зав.вiддiлом

1. Посаду заст. зав.вiд. замiщує особа з вищою фармацеевтичною освiтою

2. Назначається та звiльняється завiдувачем nаптеки, З ним, так як i з зав. відділомзаключається  угода про иатерiальну nвiдповiдальнiсть за цiнностi

3. Пiдпорядковуєть завiдуючому вiддiлом

4. В своїй роботi керується положенням nпро зав.вiддiлом

5. У випадку вiдсутностi зав.вiддiлом виконує  його обов’язки, покладенi nна зав. вiддiлом.

6.У випадку присутностi зав.вiддiлом nзаступник органiзує роботу i несе  вiдповiдальнiсть nу вiдповiдностi з конкретними розпридiленнями обов’язкiв мiж ним i nзав.вiддiлом. Цi обов’язки  викладаються в посадових iнструкцiях i затверджуються nнаказом по аптецi.

Положеня про nпровiзора  аптеки

1. Посаду nпровiзора займає особа з вищою фармацевтичною освiтою

2. Назначається ni звiльняється завiдуючим аптекою

3. В своїй роботi провiзор nкерується чинним законодавством, положення про  провiзора аптеки, наказами niнструкцiями

4. В своїй роботi nпiдпорядковується безпосередньо завiдуючому вiддiлом i його заступнику, а при nвiдсутностi зав. аптекою або його заступником

Провiзор nвiддiлу запасiв зобов’язаний:

·      nздiйснювати nприйом вимог, перевiряти правильнiсть їх оформлення,  сумiснiсть входящих nінгредієнтів

·      проводити приготування nконцентрованих розчинiв, напiвфабрикатiв, ВАЗ;

·      розпридiляти роботу серед nфасувальникiв i приймати розфасовану продукцію

·      дотримуватись правила nзберiгання медикаментiв в матерiальних кiмнатах в  строгій вiдповiдностi з їх nвластивостями i вимогами ДФ, наказiв, інструкцій;

·      Слiдкувати за правильнiстю nоформлення штангласiв з запасами медикаментів;

·      поповняти запаси медикаметiв nу вiддiлах аптеки;

·      проводити комплектацiю nзапасiв вiддiлiв i здiйснювати їх вiдпуск

·      слiдкувати за термiном nзберiгання виготовлених лiкiв, знiмати в установленму  порядку лiки з nпротермiнованим троком придатності

·      приймати участь в складана nзамовлень на медикаменти

·      вести облiк дефектури

·      приймати участь в отриманнi nмедикаментiв i здiйснювати контроль за правильним їх розмiщенням зберігання

·      контролювати дотримання nсанрежиму в примiщеннях аптеки

  Положення про фасувальника:

1. Приймає i звiльняє фасувальника nзавiдiвач аптеки

2. В своїй роботi керується Положення nпро фасувальника та правилами

внутрiшнього розпорядку

 Фасувальник nзобов’язаний:

   * виконуват роботу з рофасовки i дозування лiкзасобiв i nдр.виробiв

   * приймати участь в прийманнi i розпридiленнi товарiв nсеред вiддiлв аптеки

   * правильно використовувати i дотримувати  в чистотi nобладнання, nваговимiрювальнi прилади i фасувальнi машини

   *  виконувати вказiвки провiзора i nфармацевта, зв’язанi з виробничою діяльністю

  * фасувальник несе вiдповiдальнiсть nза якiсть виконаної роботи i санiтарний стан робочого мiсця

 

      10. Органiзацiя прийому товарiв nаптечного асортименту

    Після прийняття рішення про вибір nпостачальника необхідне правильне юридичне  оформлення  господарського nспівробітництва між постачальником (оптовою фірмою) та покупцем (аптекою).  nПравовим документом, який  оформляє процес купівлі-продажу, є письмовий nдоговір, у якому вказуються юридичні адреси сторін, їх права та обов’язки, nзміст договору, порядок розрахунків, терміни виконання, порядок розгляду nпретензій, фарм-мажорні обставини, умови розрівання договору, підписи сторін. nДоговір скріплюється печатками юридичних осіб-учасників та підписами nуповноважених для цієї процедури осіб (керівниками) та видається кожній із nсторін. До договору додаються документи: свідоцтво про державну реєстрацію, nсвідоцтво платника податків, копіями ліцензій з «вологою» печаткою на nздійснення оптової та роздрібної реалізації відповідно.

     Аптека може приймати nтоварно-матерiальнi цiнностi: на станцiї залiзної дороги, на воднiй пристанi,  nв аеропорту, на аптечному складi, на хiмiко-фармацевтичному пiдприємствi, nбезпосередньо в аптеці.   Найчастiше здiйснюється останнiй варiант, коли товар nдоставляється в аптеку транспортом постачальника.  При органiзацiї i проведеннi nприймання товарiв необхiдно дотримуватись дiючих ТУ  «Особливi умови поствки, niнструкцiї i положення про поставки продукцiї виробничо-технiчного приздачення ni товарiв народного господарства»..

   На залiзнодорожнiй станцiї, воднiй станцiї i в nаеропорту товар приймають за кiлькiстю мiст i маси брутто (вага товару з nупаковкою, на вiдмiну вiд маси без упаковки -нетто). При цьому перевiряється nстан фактичної наявностi товарiв i даних супроводжуючуго листа – nтоварно-транспортної накладної, вкладишiв до ящикiв, супроводжуючих n(упаковочних) листiв.  Якщо виявлена недостача або пошкодження грузу, nпредсавник аптеки повинен вимигатии вiд транспортної органiзацiї складання nкомерцiйного акту. На пiдставi комерцiйного акту в подальшому  предявляються  nтранспортнiй органiзацiї або постачальнику (хто з них вине) претензiї i iск про nвiдшкодування збiтку. Товар , який прийшов  в непридатнiсть по винi транспотної nорганiзацiї аптекою не приймається.

       Прийом товару на складi nпостачальника або хiмiко-фармацевтичного пiдприємства представник аптеки або nзав.аптекою проводить  або по кiлькостi товарних одиниць i по масi нетто, або nякщо товар запакований в ящики та iншу тару – по кiлькостi мiсць i масi брутто, nДля отримання товару на складi  повинна бути заключена угода, подається nдовiреннiсть.

     Товар, nдоставлений централiзовано транспортом постачальника i назначений для nреалiзацiї в рiзних вiддiлах аптеки, приймається вiддiлом запасiв.  При nдоставці товару в аптеку матеріально-відповідальним особам надається товарно-транспорнтні nнакладні у 2 -3-х примірниках (1-2 примірника з підписом про прийом товару nповертаються постачальнику, 1 примірник залишається в аптеці). Крім цього постачальником nпред’являються :

·      n податкові накладні (для податкового обліку),

·      n реєстраційне посвідчення на ЛЗ,

·      nгігієнічне заключення на косметологічну продукцію,

·      nсертифікати щодо якості та сертифікати аналізів nконтрольно-аналітичної лабораторіх (для окремих ЛЗ).

     Прийом товару nвід постачальника здійснює в аптеці приймальна комісія, яка складається не nменшу ніж з трьох осіб. Комісія зобов’язана перевірити:

·      nнаявність необхідної документації від постачальника на nтовар, що надійшов (товарно-транспортні накладні, копії реєстраційних nпосвідчень на ЛЗ, сертифікати аналізу, податкові накладні та у випадку nнеобхідності інші документи);

·      nціни та суми, представлені у документах, правильність їх nоформлення;

·      n  відповідність фактично одержаного товару за кількісними та nякісними показниками супровідним документамю у випадку невідповідності оформити n«Акт про виявлені розходження у кількості та якості при прийманні товару», про nщо постачальник повинен бути повідомлений на день приймання  товару або не nпізніше наступного дня.

    Практично прийом товару в аптеці nздійснює уповноважена особа. Факт прийомки товару матерiально вiдповiдальна nособа пiдтверджує штам прийомки (тепер печатка) i своїм пiдписом на всiх nекщемплярах накладних.  Яким би чином не був доствлений товар, в аптецi nобв’язкого проводиться його прийомка  по кiлькостi i якостi.

   При прийомцi товару nматерiалльно-вiдповiдальнi особи старанно провiряють кiлькiсть, цiну, загальну nвартiсть товару i проводять звiрку  їх з даними накладної. Особлива увага nпридiляється перевiрцi кiлькостi поступившого товару. З цiєю метою  проводиться nприймальний контроль, який заключається  в перевiрцi зовнiшнього вигляду, nмаркiровцi, пакуванню, укупорцi товару. Якщо виникають сумнiви в якостi, nлiкарськi засоби направляються на аналiз в КАЛ i для вiдповiдi лабораторiї їх nзберiгають окремо i не реалiзують. Старанно перевiряють при прийомцi товара nтермiни придатностi. На медикаменти, залишковий  термiн придатностi повинен nбути не менше 60%, а для бактерiйних препаратiв – не менше 40% термiну nпридатностi, що зазначена на етикетцi.

    Надходження товару відображається nматеріально відповідальними особами в прибутковій частині «Товарного звіту» n(оприбуткування  за фактичною кількістю товару, що надійшов), «Журналі nреєстрації надходження товарів за групами».

  

    11.  Організація проведення nвхідногоконтролю якості лікарських засобів в аптеках (роздрібна торгівля).

   nВхідний контроль лікарських засобів в аптеках здійснюється згідно «Інструкції  nпро порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної nторгівлі»  ( Наказ nМіністерства охорони здоров’я України 30.10.2001 N 436).  

      Вхідний  контроль  якості  лікарських  засобів  під  час   роздрібної торгівлі   здійснюється   за   допомогою візуальних  методів уповноваженими особами суб'єктів господарської діяльності,  які мають ліцензії на  право  оптової  та  роздрібної торгівлі лікарськими засобами. 
 n     Забороняється  торгівля  неякісними  і  фальсифікованими лікарськими  засобами;  без  сертифікатів  якості,  що   видаються виробниками; не зареєстрованими в Україні; термін придатності яких минув. 
 n     вхідний контроль  - контроль якості лікарських засобів при їх одержанні  суб'єктом  господарювання,  який  здійснюється   шляхом візуальної перевірки або аналізу лікарського засобу;

     неякісні (субстандартні)  лікарські   засоби   -   препарати, виготовлені легальним виробником з правильним маркуванням, але які за  відсутності  належних  умов виробництва,  транспортування  та зберігання   не   відповідають  установленим  вимогам  нормативних документів;

     висновок щодо якості - документ з інформацією про перевірений зразок лікарського засобу з результатами лабораторного дослідження та висновком щодо відповідності вимогам чинної в Україні АНД, який виданий  лабораторією  з  аналізу   якості   лікарських   засобів, 
 nпідпорядкованою або уповноваженою Держлікслужбою України;

     сертифікат якості виробника - документ,  виданий  виробником, про  відповідність серії лікарського засобу вимогам,  установленим під час його реєстрації в Україні;

     уповноважена особа  -  особа,  призначена керівником суб'єкта господарської  діяльності  на  відповідну  посаду  фармацевтичного закладу, на яку відповідно до наказу покладено здійснення вхідного контролю якості лікарських  засобів,  які  підлягають  оптовій  та роздрібній торгівлі;

     фальсифіковані лікарські  засоби  –  лікарські  nзасоби,   які навмисно  неправильно  промарковані  щодо  ідентичності  та  nназви виробника.  Фальсифікованими можуть бути  як  оригінальні,  так  і nвідтворені   препарати;   вони   можуть   містити   інгредієнти  у відповідному nабо невідповідному складі,  можуть  бути  без  діючих речовин, з недостатньою nїх кількістю або в підробленій упаковці.    

  Головними обов'язками уповноваженої особи є:

·      перевірка лікарських засобів,  які надходять в аптеку, і  супровідних  документів - накладних (з обов'язковим зазначенням найменування,   дозування,   лікарської   форми,   номера   серії, кількості, назви виробника), сертифікатів якості виробників, даних про реєстраційний статус лікарського засобу; 

·      оформлення    висновку    вхідного   контролю   якості лікарських засобів; 

·      ведення  реєстру  лікарських засобів,  які надійшли до суб'єкта господарської діяльності;  

·      перевірка    наявності    в    аптеці   неякісних   та фальсифікованих серій  лікарських  засобів  згідно  з  інформацією територіальної інспекції;

·      надання  територіальній  інспекції   повідомлень   про виявлені неякісні та фальсифіковані лікарські засоби або про які є підозра щодо їх  якості; 

·      зупинення  торгівлі  такими  лікарськими засобами.

       Погодження  внутрішнього  порядку   обігу   лікарських засобів. 
 n  Порядок  проведення  вхідного контролю якості лікарських засобів, які надходять в аптеку:

       Закуповувати і одержувати лікарські засоби слід тільки в суб'єктів,  які мають діючі ліцензії на право оптової  торгівлі. Копії   таких   ліцензій   додаються  до  угод  про  постачання  і зберігаються у завідувача аптеки чи  уповноваженої  особи  з  усім комплектом документів.

    Одержані  аптекою  лікарські  засоби  повинні   пройти візуальний контроль уповноваженою особою.  До одержання письмового висновку  уповноваженої  особи  торгівля  одержаними   лікарськими засобами забороняється.

       Уповноважена особа перевіряє  відповідність  одержаних лікарських   засобів   супровідним   документам   щодо  кількості, дозування,  номерів серій,  термінів  придатності,  реєстраційного статусу,  найменування,  лікарської форми,  виробника. Кожна серія лікарських засобів повинна супроводжуватися  сертифікатом  якості, що    видається    виробником,   завіреним   печаткою   останнього постачальника.  

    Лікарські засоби:        

   Субстанції,  що   використовуються   в   аптеках   для виготовлення   парентеральних   лікарських   форм   і   ліків,  що застосовуються в очній практиці (за всіма показниками АНД).

  Наркотичні  лікарські  засоби,  психотропні речовини і прекурсори,  які  належать  до  відповідної  категорії  згідно   з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, і  підлягають  спеціальному   контролю   відповідно   до   чинного  законодавства України.

  Лікарські засоби,  що використовуються для наркозу,  у тому числі інгаляційного (за винятком кисню і закису азоту).

       Рентгеноконтрастні, у тому числі барію сульфат.

  Протитуберкульозні  (у  тому  числі  комбіновані),  що містять рифампіцин, ізоніазид, етамбутол, піразинамід.   повинні  додатково  супроводжуватися  висновком  щодо  якості,  що виданий    лабораторією,    підпорядкованою    або   уповноваженою Держлікслужбою України.

    Групова  тара,  зовнішня   (вторинна)   та   внутрішня (первинна) упаковки,  маркування, листок-вкладка, зовнішній вигляд без розкриття упаковки перевіряються на цілісність,  однорідність, наявність пошкоджень,  якість пакувальних матеріалів. При потребі, якщо виникла підозра щодо якості, лікарські засоби перевіряються з розкриттям    упаковок    стосовно   розмірів,   форми,   кольору, однорідності, кількості одиниць в упаковці, наявності забруднень.

       При    позитивному    результаті   вхідного   контролю уповноважена особа передає одержані  серії  лікарських  засобів  в реалізацію.

         При негативному результаті вповноважена особа  складає акт  про виявлені дефекти,  який є підставою для повернення партії постачальнику. Копія акта подається у територіальну інспекцію, яка після проведення додаткової перевірки та вибіркового лабораторного аналізу вживає заходів щодо інформування інших аптек про  виявлені неякісні  або  фальсифіковані  лікарські  засоби  та контролює дії постачальника щодо їх знищення,  утилізації або повернення (у разі неякісних серій) виробнику.

  У  разі  виникнення  сумніву  щодо  якості  лікарських засобів  при  виконанні  візуального  контролю  вповноважена особа відбирає зразки сумнівних лікарських засобів  та  направляє  їх  у територіальну  інспекцію  для проходження лабораторних досліджень. На час  проведення  таких  досліджень,  до  остаточного  вирішення питання   про   їх  якість,  серія  сумнівних  лікарських  засобів перебуває у карантині,  ізольовано від інших лікарських засобів, з позначенням "Торгівля заборонена до окремого розпорядження". 

  Уповноважена  особап веде нижченаведений реєстр.
 n    Реєстр лікарських засобів, які надійшли до суб'єкта господарської діяльності

  Функціональна nобов′язки уповноваженої особи аптеки

  Покладання обов’язків nуповноваженої особи та звільнення від них здійснюється наказом по nфармацевтичному підприємству із дотриманням вимог Кодексу законів про працю nУкраїни.

        Обов’язки nуповноваженої особи аптеки може виконувати особа з повною вищою освітою n(магістр, спеціаліст) за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю n«Фармація», яка закінчила інтернатуру за спеціальністю «Загальна фармація» з nнаступною спеціалізацією за фахом «Аналітично-контрольна фармація». Наявність nнеобхідної кількості балів відповідно до затвердженої МОЗ України Шкали значень nрізних видів діяльності провізорів у період між передатестаційними циклами. nСтаж роботи за фахом не менше двох років. Підвищення кваліфікації уповноваженої nособи повинно здійснюватися кожні п’ять років.

.Уповноважена особа nаптеки безпосередньо підпорядковується завідувачу аптеки.

.Діяльність уповноваженої nособи аптеки інспектує Держлікслужба  та санітарно-епідеміологічна служба.

    На час тимчасової nвідсутності уповноваженої особи (відрядження, хвороба, відпустка) її обов’язки nвиконує особа, що призначена в установленому порядку, яка несе повну nвідповідальність за належне їх виконання та набуває усіх відповідних прав.

   Уповноважена особа nаптеки у своїй роботі керується положеннями діючого законодавства, Державною nФармакопеєю України, нормативними документами, які затверджені Міністерством nохорони здоров’я України, та    посадовою інструкцією.

Уповноважена особа:

    Здійснює контроль за nфункціонуванням системи якості лікарських засобів.

   Розробляє та nзатверджує стандартні робочі методики обігу лікарських засобів (закупки, nзбереження, реалізації).

    Розробляє та nзатверджує план термінових дій при виявленні фальсифікованих, незареєстрованих nта неякісних лікарських засобів.

  Здійснює обстеження nаптеки з метою оцінки стану санітарного режиму та фармацевтичного порядку.

    Бере участь у nпроведенні дезінфекції та дезінсекції приміщень аптеки, готуючи або/чи nконтролюючи ефективність відповідних розчинів.

    Здійснює вхідний nконтроль якості лікарських засобів, готує та затверджує висновок результатів nконтролю кожної серії ЛЗ, що надійшли в аптеку, надає дозвіл на їх реалізацію.

        Відбирає зразки nлікарських засобів, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці на nвідповідність їх якості показникам АНД. сумнівних ЛЗ та направляє їх до nуповноваженого органу з контролю якості ЛЗ.

        Вилучає у nкарантин та зупиняє реалізацію незареєстрованих, неякісних, фальсифікованих nсерій лікарських засобів, ангро або про які є підозра щодо їх якості та надає nуповноваженим органам повідомлення про виявлення таких лікарських засобів.

 Здійснює перевірку nнаявності в аптеці незареєстрованих, неякісних та фальсифікованих серій nлікарських засобів, або про які є підозра щодо їх якості, згідно поточної nінформації уповноваженого органу з контролю якості лікарських засобів.

        Розміщує готові nлікарські засоби, ангро відповідно до основних принципів зберігання nмедикаментів і ВМП.

 Перевіряє правильність nумов зберігання та терміни придатності лікарських засобів, ангро.

 .      Бере участь у nкомплектуванні замовлень відділів га установ.

        Забезпечує nзберігання документації в архіві. Систематизує і зберігає реєстри.

        Своєчасно nінформує керівництво аптеки про стан системи якості лікарських засобів і nналежність дотримання санітарного режиму та фармацевтичного порядку.

        Надає nконсультації з питань функціонування системи якості лікарських засобів, nсанітарного режиму та фармацевтичного порядку.

        Здійснює поточний nта звітний облік виконаних робіт.

Уповноважена особа має nправо:

 Отримувати від nспівробітників Держлікслужби  консультації та необхідну інформацію з питань nзабезпечення якості лікарських засобів.

 Знайомитись з проектами nрішень керівництва, що поширюються на її діяльність.

        Брати участь в nобговоренні питань, що стосуються виконання її обов’язків.

 Вносити на розгляд nкерівництва пропозиції щодо покращення функціонування системи якості лікарських nзасобів.

 Вимагати від керівництва nсприяння у виконанні посадових обов’язків.

Уповноважена особа nнесе відповідальність:

 За належне виконання або nневиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою nінструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку в межах, nвизначених законодавством України про працю.

 За правопорушення, nскоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в межах, визначених чинним nадміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

 За завдання матеріальної nшкоди в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

  Уповноважена особа nаптеки повинна знати

    Чинне законодавство nпро охорону здоров’я, щодо якості лікарських засобів та організації nфармацевтичної діяльності.

 Концепцію забезпечення nякості лікарських засобів відповідно до законодавчо-регулюючих документів СС за nрекомендацій ВООЗ.

 Принципи організації nконтролю якості лікарських засобів в Україні.

 Систему сертифікації nлікарських засобів для міжнародної торгівлі та відповідно до рекомендацій ВООЗ.

 Систему сертифікації та nстандартизації лікарських засобів в Україні.

  Стратегію захисту nсвітового та вітчизняного фармацевтичного ринку від фальсифікованих лікарських nзасобів.

 Систему державного nконтролю якості лікарських засобів в Україні.

 Номенклатуру лікарських nзасобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, nспеціальних продуктів харчування та положення щодо їх реєстрації в Україні.

 Статус, зміст Державної nФармакопеї України та її вимоги до якості лікарських засобів.

 Вимоги до аналітичної nнормативної документації та змісту сертифікатів якості виробника.

 Теоретичні основи nхімічних, фізичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних, біологічних та nмікробіологічних методів аналізу лікарських засобів, можливості їх застосування nу виявленні неякісних і фальсифікованих лікарських засобів.

 Загальні положення nвхідного контролю якості лікарських засобів, умови зберігання лікарських nзасобів та виробів медичного призначення.

  Сучасну літературу за nфахом, методи її аналізу та узагальнення.

12.  Органiзацiя зберiгання nтоварiв аптечного асортимненту.

         Кліматичні вимоги до nрежиму зберігання.     

     Належна nпрактика зберігання фармацевтичної продукції (Guide to good storage practices for pharmaceuticals, nGSP) – спеціальні заходи, необхідні для належного nзберігання й транспортування фармацевтичної nпродукції. Ці заходи nпри необхідності можна адаптувати до конкретної ситуації nза умови дотримання всіх стандартів якості. Зберігання nй транспортування фармацевтичних матеріалів і продукції охоплює nпрактично всіх учасників фармацевтичного ринку. Не можна nз упевненістю говорити про якість, безпеку та ефективність ЛП, nне маючи національного або хоча б внутрішнього n(на підприємстві) стандарту зберігання ЛП, що відповідає вимогам GSP, nякого слід дотримуватися на практиці. GSP тісно пов’язана nз такими стандартами, як GMP, GDP, GPP, що застосовуються nу фармацевтичній галузі. Настанова GSP розроблена ВООЗ і містить nвимоги до персоналу, приміщень, обладнання, повернення, відправлення, nтранспортування та відкликання продукції. Умови зберігання фармацевтичних nпродуктів і матеріалів мають відповідати вимогам на етикетці, nщо базуються на результатах дослідження стабільності. Поряд nз маркуванням контейнерів, одержанням матеріалів і фармацевтичної nпродукції, контролем і відновленням запасів, перевіркою на наявність nЛП, термін придатності яких минув, і тих, які вийшли з обігу, nвелика увага приділяється веденню і зберіганню документації. nВ інструкціях та звітах чітко описано процедури зберігання, nпереміщення фармацевтичної продукції та є інформація в межах nорганізації на випадок виникнення необхідності її відкликання. nДля кожного продукту, який зберігається, необхідно мати постійну nінформацію у письмовому або електронному вигляді із зазначенням nумов зберігання і дат повторного тестування. Обов’язковим є до­тримання nвимог Фармакопеї й чинного законодавства. Умови зберігання фармацевтичних nпродуктів і матеріалів мають відповідати вимогам на етикетці, nобґрунтованим результатами досліджень стабільності. Нормальним вважається nзберігання в сухому, добре провітрюваному приміщенні при температурі n15–25 °С або, залежно від кліматичних умов, — nдо 30 °С, не повин­но бути сторонніх запахів, інших джерел nзабруднення, а також інтенсивного світла. ЛП, які мають зберігатися nу специфічних умовах, потребують відповідних інструкцій щодо зберігання. nВідхилення від інструкцій допускаються тільки на короткий час (напр. nпід час місцевих перевезень), якщо при цьому спеціальні умови n(напр. постійне зберігання в холоді) не зазначені окремо. nРекомендується використовувати на етикетках такі формулювання умов nзберігання:

 

   Вимоги GSP придатні не тільки для виробників nмедичних товарів, але й для імпортерів та постачальників фармацевтичної продукції, оптових nфірм, аптек, лікарень тощо.

  Вимоги включають наступні nпараметри: температуру, відносну вологість повітря, повітряний обмін, газовий nсклад повітря і освітленість.

         Температура зберігання n(температура повітря в зберігальні) – один із найзначніших показників режиму nзберігання. Із підвищенням тепператури посилюються хімічні, фізико-хімічні, nбіохімічні і мікробіологічні процеси. Температура вимірюється в градусах по nшкалі Цельсія (⁰ С ). Передбачені кілька режимів зберігання.

         Кімнатна температура n…………………………………+ (18 …20)

          Прохолодна температура n…………………………….+ ( 12…15)

          Холодильна камера        n……………………………….+ (4…0 )

         Висока температура повітря n……………більше +20

          Низька температура повітря n…………….нижче 0

         Інші температурні умови nобговорюються в інструкції до лікарських засобів.

         Відносна водлогість повітря  n(ВВП) – показник, який характеризує степінь насиченості повітря водяними парами nі вимірюється у процентах %. Випаровування води із товарів призводить до nкількісних та якісних втрат, в основному до природної втрати за рахунок nвисушення та в’янення (засихання). Крім того, підвищена вологість повітря nсприяє винекненню мікробіологічного псуття, корозії металічних поверхонь.

         Вибір оптимальної ВВП nвизначається передовсім хімічним складом товарів, їх гігроскопічністю, nтемпературою зберігання і наявністю захисних оболонок. Відносна вологість nповітря в сухому приміщенні не повинна перевищувати 60 %, а в приміщенні з nпідвищеною вологою складає 65 %.

       Зберігання лікарських засобів та інших товарів nаптечного асортименту регламентується «Iнструкцiєю по органiзацiї зберiгання в nаптечних установах рiзних груп  лiкарських препаратiв i предметiв медичного nпризначення»  Наказ МОЗ України від 16 березня 1993 року      № 44       

  Інструкція поширюється на всі аптечні  установи,  неза лежно nвід їх відомчої підпорядкованості і форми власності майна.   Упорядкування, склад і розміри приміщень для зберігання в nаптечних установах повинні відповідати всім  вимогам  діючої нормативно-технічної  документації  (будівельні  норми і nправила, нормативна відомча документація та nін.). Приміщення для зберігання згідно з встановленими нормами забезпечується охоронними та протипожежними nзасобами.

     В приміщеннях  для  зберігання  повинна  nпідтримуватися певна температура  і  вологість nповітря,  періодичність перевірки яких nздійснюється не рідше 1 разу на добу.  Для спостереження  за цими параметрами  складські приміщення необхідно забезпечити nтермометрами і гігрометрами,  які кріпляться  nна  внутрішніх  стінах сховища віддалік  від нагрівальних nприладів на висоті (1,5-1,7) м від підлоги на віддалі не менше 3 м від дверей. В кожному відділі має бути  заведена карта обліку температури та відносної вологості.

    Аптеки обладнуються приладами центрального опалення.  Не допускається nопалення  приміщень  газовими приладами з відкритим полум’ям або nелектронагрівальними приладами з відкритою електроспіраллю.  Приміщення  для nзберігання повинні бути забезпечені необхідною кількістю стелажів,  шаф, nпіддонів, підтоварників і т.д. Встановлення стелажів здійснюється таким чином, nщоб вони знаходились на відстані (0,6-0,7) м від зовнішніх стін, не менше ніж 0,5 м від стелі та не менш ніж 0,25 м від підлоги.  Стелажі по відношенню до вікон повинні бути nрозташовані так, щоб проходи були освітлені, а  відстань  між  стелажами nстановила не менш 0,75 м для забезпечення вільного доступу до товару.  nПриміщення   аптек повинні утримуватися в чистоті,  підлога приміщень nперіодично (але  не  рідше одного разу  в день) прибирається вологим способом nіз застосуванням дозволених миючих засобів.

      Не рекомендується розташовувати nпоруч лікарські засоби, співзвучні по  назві,  лікарські nзасоби для внутрішнього вживання списку nБ,  які сильно відрізняються вищими дозами, а також розташовувати в алфавітному nпорядку.

 В nприміщеннях зберігання лікарські засоби  розміщуються окремо:

 – в суворій nвідповідності з токсикологічними групами: список А (отруйні та наркотичні речовини); список nБ (сильнодіючі речовини) та загальний список.

  Лікарські засоби nсписків А та Б повинні зберігатися згідно з діючими наказами;

     – у nвідповідності з фармакологічними групами;

     – в залежності nвід способу вживання (внутрішнє, зовнішнє);

     – лікарські  nзасоби  “ангро”  відповідно з агрегатним станом (рідкі окремо від nсипучих, газоподібних і т.д.);

     – у  nвідповідності з фізико-хімічними властивостями лікарських засобів і впливу nрізних факторів зовнішнього середовища;

     – з  nврахуванням  установлених  термінів придатності для лікарських засобів;

     – з nврахуванням характеру різних лікарських форм.

 Вироби медичного nпризначення слід зберігати  окремо  за групами:

     – гумові nвироби;

     – вироби з nпластмас;

     – перев’язочні nзасоби та допоміжні матеріали;

     – вироби медичної nтехніки.

    В процесі зберігання слід nпроводити суцільний  візуальний огляд  за станом тари,  зовнішніми змінами nлікарських засобів та виробів медичного призначення не nрідше одного разу  в  місяць. При пошкодженні  nтари  необхідно  негайно  усунути її дефекти абовміст перекласти в іншу тару. У nвипадку зовнішніх змін лікарських засобів nпроводиться  контроль  їх  якості згідно з вимогами ДФ та іншими НТД і визначається їх придатність до використання в  nустановленому порядку.

Всі лікарські nзасоби в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей,  nдії  на них  різноманітних факторів зовнішнього середовища, розподіляються на nтакі:

     – які nвимагають захисту від світла;

     – які nвимагають захисту від дії вологи;

     – які nвимагають захисту від випаровування;

     – які nвимагають захисту від дії підвищеної температури;

     – які nвимагають захисту від пониженої температури;

     – які nвимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі;

     – пахучі, nбарвні;

     – дезинфікуючі nзасоби.

    До  числа  лікарських засобів,  nякі вимагають захисту від світла,  належать: антибіотики, nгаленові препарати (настойки, екстракти, nконцентрати з рослинної сировини),  рослинна лікарська сировина, органопрепарати,  вітаміни та вітамінні препарати, nкортикостероїди, ефірні масла,  жирні масла,  дражировані  препарати, солі йодисто- та nбромистоводневої кислот, галенозаміщені сполуки, нітро- та нітрозосполуки, нітрати, нітрити, аміно- та амідосполуки, nфенольні сполуки,  похідні фенотіазина.  

    Лікарські засоби,  які  nпотребують  захисту  від  дії світла, слід  зберігати в тарі з світлозахисних nматеріалів (скляній тарі оранжевого скла, металічній тарі, упаковці з nалюмінієвої фольги або полімерних матеріалів,  забарвлених в чорний, коричневий nабо оранжевий колір),  у темному приміщенні або в шафах,  пофарбованих у nсередині чорною фарбою із щільно підігнаними дверцятами або в щільно збитих nящиках з щільно припасованою кришкою.

     Для зберігання особливо чутливих nдо світла лікарських речовин (нітрат срібла,  прозерін та ін.),  скляну тару nобклеюють чорним світлонепроникним папером (лікарські речовини,  які потребують nдії світла,  наприклад,  препарати закисного  заліза,  слід зберігати в скляній nтарі малої ємкості світлого скла на яскравому світлі. Допускається дія прямих сонячних nпроменів.)

    Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від вологи

 До лікарських засобів,  які nвимагають захисту від дії nвологи, належать: nгігроскопічні речовини та препарати (наприклад, ацетат калію, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, гідролізуючі nречовини,  солі азотної,  азотистої,  галогеноводневої  і фосфорної кислот,  солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні nсполуки, антибіотики,  ферменти, сухі органопрепарати, лікарські речовини, які nхарактеризуються за фармакопейною статтею як такі, що дуже легко розчиняються у воді, а також лікарські речовини, nвміст вологи яких  не  повинен перевищувати nрівень,  установлений ДФ та іншою НТД . nЛікарські засоби, які вимагають захисту від дії атмосферних парів води,  слід nзберігати в прохолодному місті, в щільно запакованій nтарі  з  матеріалів,  що  непроникливі для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінній пластмасовій nтарі).

     Лікарські засоби з виявленими nгігроскопічними властивостями слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі nз герметичною укупоркою,  залитою зверху  парафіном. При укупорці  тари з такими nлікарськими речовинами необхідно старанно витирати шийку та пробку штангласа.  nЛікарські засоби даної групи,  що отримані в упаковці з полімерної плівки та призначені для постачання підвідомчої  nаптечної мережі,  зберігати  в  центральних  районних аптеках в заводській nупаковці,  в інших аптеках слід перекласти в скляну  або металічну тару.

 Серед лікарських засобів цієї групи  nособливої  уваги вимагає організація зберігання таких nпрепаратів, як гіпс палений, гірчиця в nпорошку,  які при поглинанні  вологи  перетворюються  з дрібного аморфного  порошку в дрібні зерна – втрачають свої nвластивості і стають непридатними для вживання в  медичній  практиці. Щоб запобігти псуванню:

      – гіпс палений слід берегти в добре закритій  тарі  n(наприклад, в щільно збитих дерев’яних ящиках або бочках,  бажано обкладених nвсередині поліетиленовою плівкою);

     – гірчицю  в  порошку  слід  зберігати в герметично nзакритих бляшаних банках;

     – гірчичники  зберігають в nпачках,  упакованих в пергаметний папір nабо поліетиленову плівку,  які поміщують в щільно укупорену тару (наприклад,  картонні коробки, обклеєні всередині nполімерною плівкою).

  Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії       підвищеної температури

 До лікарських засобів,  які nвимагають захисту від дії nпідвищеної температури, nналежать:

     – група лікарських засобів,  які nвимагають захисту від звітрювання

     – легкоплавкі речовини;

     – бактерійні  препарати  n(вакцини,  сироватки,  бактеріофаг, анатоксини nта ін.);

     – антибіотики;

     – органопрепарати;

     – гормональні препарати;

     – вітаміни та вітамінні nпрепарати;

     – препарати, які містять nглікозиди;

     – медичні жири і масла;

     – мазі на жировій основі та інші nречовини 

 Лікарські засоби,  які вимагають nзахисту від дії підвищеної температури, слід зберігати при кімнатній n(18-20 50 0С), прохолодній (12-15 50 0С)  температурі.  В  nокремих випадках вимагається більш низька nтемпература зберігання (наприк-лад, для АТФ 3-5 50 0С, що повинно бути вказано на етикетці або в інструкції до nзастосування препарату.  Бактерійні  препарати  nслід  зберігати  в промисловій упаковці окремо nза найменуваннями,  при температурі, вказаній для кожного найменування на етикетці або в інструкції до застосування.

 Антибіотики слід зберігати в nпромисловій упаковці при nкімнатній температурі,  nякщо відсутні інші вказівки на  етикетці.

 Органопрепарати слід зберігати в nзахищеному від світла, прохолодному  та сухому місці при температурі n(0+15 50 0С),  якщо немає інших  nвказівок  на  етикетках або інструкціях до вживання.

 Особливості зберігання лікарських nзасобів, які вимагають захисту nвід дії      пониженої температури

 До числа лікарських засобів,  які  nвимагають  захисту від дії  пониженої  температури,  nналежать такі,  фізико-хімічний стан яких після nзамерзання змінюється і, при наступному зігріванні до кімнатної температури, не nвідновлюється (40% р-н формальдегіду, розчини інсуліну та ін.)

 40%  розчин  формальдегіду  n(формалін) слід зберігати nпри температурі не нижче n+9⁰С.  При появі  осаду  витримують  при кімнатній температурі , потім роз-чин обережно зливають і nвикористовують згідно з фактичним вмістом формаль-дегіду.

 Льодяну оцтову кислоту слід nзберігати при температурі nне нижче +9⁰С.  nПри появі осаду кислоту витримують при  кімнатній температурі до розчинення осаду. У випадку, коли осад не розчиняється, nрідку частину кислоти зливають та використовують згідно  з фактичним вмістом nоцтової кислоти в препараті.

  Медичні жирні масла вимагають nзберігання при температурі не нижче +10 С.  nПри появі осаду їх витримують при кімнатній температурі, nзливають та перевіряють на відповідність до всіх вимог ДФ.

       Особливості зберігання лікарської nрослинної сировини

      Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися nв сухому, добре вентильованому приміщенні,  в чистій сухій,  без сторонніх nзапахів та однородній для для кожної партії сировини тарі, в аптеках – скляній,  металічній,  в ящиках з кришкою, на nскладах (базах) в паках,  мішках паперових  багатошарових  або  тканинних ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини nвикористовуються пачки картонні,  пакети  поліетиленові,  паперові, обгортки паперові, контурні сотові упаковки.

     Оптимальні умови для зберігання nлікарської рослинної сировини –  температура (18-20 50 0С), вологість nповітря – (30-40%).

     В складських приміщеннях nсировина повинна зберігатися на стелажах,  nякі  встановлюються  на  віддалі не менше 15 см від підлоги. Оптимальні умови для штабелювання – не більше  2,5  nм  – для ягід,  насіння,  бруньок,  не nбільше 4 м – для листя, квіток, трав, більше 4 м – для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від nстін складу на віддалі не менше 25 см проміжки між штабелями не менше 80 см.

     На  кожному  штабелі  повинна  nбути етикетка розміром (20*10) см з вказівкою назви nсировини,  підприємства-відправника, року nі місяця заготівлі, номера партії, дати надходження для рослин, що містять nсерцеві глікозиди, дані про біологічну активність.

     Лікарські рослини містять nкомплекс різноманітних природних речовин.  Кількісна перевага деяких з них в nрослині передбачає особливі  умови  зберігання  лікарської рослинної сировини. Перелік сировини,  класифікованої за групами, зберігання та в nзалежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений в додатку 9.

     Лікарську рослинну сировину,  nяка містить ефірні масла, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.   nДеякі  гігроскопічні трави,  листя та плоди необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично nзакупореній  і, при необхідності, залитій парафіном n(наприклад, листя наперстянки та інші).

     При зберіганні лікарської nрослинної сировини, що вміщує поживні речовини, для запобігання псуванню її nамбарними шкідниками, рекомендується розташовувати в місцях зберігання флакон з хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання nпарів хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.

     Готові лікарські рослинні збори nзберігають в  аптеках та на аптечних складах (базах),  nдотримуючись  загальних  правил.  Особливу увагу при зберіганні слід приділити лікарській nрослинній сировині,  яка містить серцеві глікозиди,  для якої ДФ встановлено nбільш суворі терміни зберігання та повторного  переконтролю на вміст nбіологічної активності.

 Отруйну та сильнодіючу лікарську  рослинну  сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі  під  nзамком.

         Всі готові лікарські форми nповинні зберігатися в  оригінальній упаковці,  етикеткою  назовні.  На nстелажах,  полицях,  шафах прикріпляється nстелажна картка, на якій зазначається найменування препарату, серія, термін придатності, кількість. Картка nвіддруковується на цупкому папері і заводиться на кожну серію,  що надходить nдля  контролю  за своєчасною її реалізацією.  Крім цього,  у відділі повинна бути картотека за термінами придатності. nПрепарати, які підлягають переконтролю, зберігаються окремо від інших до отримання результатів аналізу.

    Таблетки,  драже зберігають nізольовано від інших лікарських форм в заводській упаковці,  яка уберігає від  nзовнішніх дій і розрахована на відпуск окремим nхворим та лікувальним закладам. Зберігання таблеток та драже повинно nздійснюватися в сухому,а, якщо необхідно, в захищеному від світла місці.

 Зберігання більшої  частини nпрепаратів  в аерозольних упаковках повинно проводитися при температурі n(-35 С) в сухому, захищеному від світла місці, подалі від вогню та nопалювальних приладів. Аерозольні упаковки слід nоберігати від ударів та  механічних пошкоджень.

      Особливості зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення з   урахуванням їх термінів придатності

 Термін придатності визначається НТД. nЗгідно з діючими вимогами  термін  придатності вказується на упаковках для всіх лікарських засобів.  Якщо в НТД на лікарські засоби вказано n”Препарат контролюється щорічно” або “Активність контролюється nщорічно”, на упаковці,  крім “Придатний до…”,  ставиться nвідповідний напис.

     Окремі лікарські засоби нарівні nз основним терміном  придатності мають до-датковий.  Лікарські засоби,  які nмають  додатковий термін придатності , після закінчення nосновного, підлягають переконтролю в конрольно-аналітичній лабо-раторії і,  nпри  позитивному результаті  аналізу,  реалізуються  згідно  з додат-ковим nтерміном придатності .  Переконтролю nпідлягають також препарати, в яких до закінчення nтерміну придатності виявлені ознаки зовнішніх змін.

 Імпортні препарати переконтролю не nпідлягають.  Терміни придатності лікарських засобів, виготовлених в аптеці, nнаведені у відповідних документах.  В nмісцях зберігання лікарських засобів  для  вчасної їх реалізації  вони розташовуються з врахуванням залишкового nтерміну придатності.

      Порядок зберігання та поводження в аптечних установах з лікарськими засобами та виробами nмедичного призначення,  які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості

В медичній практиці широко nвикористовуються лікарські засоби та nмедичні вироби, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості. Неправильне зберігання та поводження з nвищеназваними лікарськими засобами та виробами nмедичного призначення можуть бути причиної пожежі. Крім великих матеріальних nвтрат, можна завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників аптечних установ.

     В залежності від фізико-хімічних nвластивостей названих  груп вогненебезпечні nречовини поділяють на легкозаймисті та легкогорючі,  а вибухонебезпечні – на nвибухові  та  вибухонебезпечні,  які здатні nдо утворення вибухових сумішей та стислих газів.

 Кожен, хто поступає на роботу, nповинен пройти вступний та первинний nінструктаж на робочому місці з питань зберігання вогненебезпечних, nвибухонебезпечних речовин,  стислих  газів,  техніки безпеки та пожежної безпеки,  надання першої допомоги nпотерпілому при нещасному випадку.

 Не  рідше одного разу в рік nнеобхідно проводити перевірку знань у nспівробітників з питань  зберігання  лікарських  засобів, які мають вогнонебезпечні та вибухонебезпечні властивості, nтехніки безпеки та протипожежної безпеки.  З  цією  метою  створюється кваліфікаційна комісія.  Результати перевірки повинні бути оформлені nпротоколом.

   Лікарські засоби вогненебезпечні nта вибухонебезпечні слід nзберігати за  принципом nподібності,  згідно з їх фізико-хімічними та nпожежонебезпечними властивостями,  характером упаковки. З цією метою вогнестійкі  склади розбиваються на окремі приміщення n(відсіки), що ізольовані одне від одного глухими вогнетривкими стінами n(перегородками).

 При відсутності окремих сховищ для nлегкозаймистих речовин допускається зберігання  їх в nзагальних вогнетривких будівлях,  а також nв будівлях,  поділених на секції при обов’язковій  ізоляції приміщень, виділенних для зберігання ре-човин від відсутніх nприміщень вогнетривкими стінами, які відповідають вимо-гам пожежної небезпеки nта узгоджені з органами Держпожежнагляду. Такі при-міщення повинні мати вентиляцію. Необхідну кількість вогненебезпечних nречовин для поточних витрат допускається тримати в nфасувальних  кімнатах  складів  або аптек, nале при суворому дотриманні заходів пожежної безпеки.  Залишкові кількості nвогненебезпечних речовин по закінченні роботи в кінці зміни повертають на місце основного зберігання.

 Підлога складів та розвантажувальних nмайданчиків  повинна мати тверде,  рівне покриття,  що nвиключає вибоїни та інші нерівності. Забороняється використовувати дошки та nзалізні  листи  для вирівнювання підлоги.  Підлога  nповинна  забезпечувати  зручне та безпечне nпересування людей,  вантажів  та  транспортних  засобів, простоту та легкість прибирання складських приміщень.

 

13.  Відпуск товарів з відділу nзапасів

    Відпуск товарів відділам аптеки nта власній роздрібній мережі здійснюється за їх вимогами-накладними та nсупроводжується накладними внутрішнього переміщення.

       Для отримання товарів з аптеки (відділу запасів) ЛПЗ nоформляє вимоги-накладні в 3-х примірниках, перший з яких передається разом з nтоварним звітом дл бухгалтерії аптеки, другий разом з рахунком на оплату – до nбухгалтерії покупця, третій – одержувачу товару.

     nНа окремих бланках вимог-накладних слід виписувати наступні групи ЛЗ:

    n* ті, що підлягають предметно-кількісному обліку;

    n* для наркозу;

    n* зі встановленими граничними дозами одноразового відпуску;

    n* на які заборонена виписка амбулаторних рецептів.

  В nнакладних-вимогах назву ядiв, наркотичних речовин, спирту етилового вказується nлатинскою мовою. Крiм цього, накладнi вимоги на яди,наркотики та спирт повиннi nвиписуватися на окремих бланках. Вони повиннi мати штамп ЛПУ,  печатку i пiдпис nкерiвника установи або його зама. В них обов’язково повинноо бути вказано назва nвiддiлення, концентрацiя спирту, призначення лiкiв.

           На окремих бланках nвиписуються также лiки для новонароджених з вiдповiдним надписом «Для nновонараджених».

    На nмедикаментi, що пiдлягаютьпредметно-кiлькiсному облiку  виписуються  в 4-х nексземплярах, останнiй залишається – в матерiально вiдповiдальної особи, що nвiдпустила.

    Відпуск nнаркотичних і психотропних лікарських засобів повинен здійснюватись лише матеріально nвідповідальним особам за окремим дорученням, оформленими у  встановленому nпорядку із зазначенням найменувань і кількості (словами) всіх отриманих засобів nпри обов’язковому пред’явленні паспорт, що засвідчує особу.

    Відпускати nЛПЗ можна тільки такі замовлені дікарські засоби, які включені до Переліку nлікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва, що можуть  nзакуповуватись закладами охорони здоровя відповідного до діючого законодавства. nТовар з відділку запасів відпускається за витратними накладними, а оплата за nнього здійснюється за безготівковою формою розрахунку.

 

14.   Загальні положення nстосовно утилізації та знищення відходів лікарських засобів

   У відділі запасів зосереджуються nЛЗ, які підлягають утилізації. До відходів лікарських nзасобів згідно з наказом МОЗ України від 08.07.2004 р № 349 належать:

·      nлікарські засоби для яких закінчився  термін придатності (за nданими, зазначеними в сертифікаті якрості та на упаковці виробника відповідної nсерії лікарськоо засобу);

·      nнеякісні лікарські засоби, які вилучені з обігу;

·      nлікарські засоби, що зазнали механічного, хімічного, nфізичного, біологічного або іншого впливу, що  унеможливлює їх подальше  nвикористання;

·      nнезареєстровані ЛЗ;

·      nЛЗ, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, nзафіскована  серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище;

·      nфальсифіковані ЛЗ

    Відходи ЛЗ не nпідлягають переробці з метою приведення їх у відповідність до вимог АНД.  nВідходи ЛЗ вилучаються з обігу шляхом  їх повернення суб’єкту господарювання n(постачальнику або виробнику), зазначеному в рішенні або приписі органів nдержавного контролю ЛЗ про вилучення лікарського засобу з обігу. Суб′єкт  nгосподарювання, який відповідно до рішення про вилучення ЛЗ з обігу отримує nвідходи лікарських засобів, здійснює операції з іх утилізації або знищення за nвласні кошти.

      Порядок nпроведення, вибір методу знищення ЛЗ визнається у відповідності до вимог, nпередбаченими  державними санітарними нормами, з урахуванням їх небезпечності nдля здоров´я населення та навколишнього середовища. Знищення здійснюється nпісля визначення  класу небезпеки.

   Для знищення nнеякісних ЛЗ  використовують такі методи: інкапсуляція, інертизація, термічні nметоди, хімічна нейтралізація, метод розведення водою та злив до комунального nколектора.

   Факт знищення nвідходів лікарських засобів  оформляється актом, який у двотижневий строк nнаправляється до органу  державного контролю ЛЗ, за рішенням якого лікарський nзасіб було вилучено з обігу.

 

15.Органiзацiя nлабораторно-фасувальних робiт i їх документальне оформлення

  Лабораторнi роботи включають: nвиготовлення концентратiв для подальшого використання при виготовленнi лiкiв з nметою прискорення цього процесувиго-товлення напiвфабрикатiв, складовою nчастиною складної лiкарської форми, яку готують теж для прискорення nвиготовлення i вiдпуску лiкiв.У вiддiлi запасiв проводяться також фасувальнi nроботи – розфасовуються виготовленi внутрiаптечнi заготовки та iншi лiкарськi nзасоби i   аптечного асортименту. Лабораторнi роботи проводить провiзор, nрозфасовує – фасувальник.

    Документальне оформлення (облiк) nлабораторно-фасувальних робiт ведется в «Журналi облiку лабораторних i nфасувальних робiт» АП-11. Журнал має бути прономерований, прошнурований, nскрiплений печаткою i пiдписом.  За прави-льне оформлення документацiї по nоблiку лабораторних i фасувальних робiт несе вiдповiдальнiсть провiзор вiддiлу nзапасiв. В Журналi лабораторнi роботи запи-суються окремо вiд фасувальних. nМожно вести окремо два окремих журнали. В Журналi вiдображаються виданi в nроботу товари i сировина i виготовлена, роз-фасована i здана продукуцiя – nперевiд в товар – готовi лiки.

  Журнал складається з наступних nграф: № серiї , дата, найменовання товару (сировина), од.вимiру, сума за nроздрiбною цiною, назва готовой продукцiї, є графа , яка вiдображає nтарифивиготовлення лiкформ.В Журналi вказуються дооцiнки i уцiнки на  – якщо nсума по роздрiбнiй цiнi виданих в  роботу товарiв (сиро-вина, посуда) разом з nтарифами для виготовлення i вiдпуску нижче вартостi го-тового продукту виникає nдооцiнка,Якщо навпаки – уцiнка. Дооцiнка i уцiнка може виникти при закругленнi nцiн.

  На пiдставi даних Журналу в кiнцi nкожного мiсяця пiдраховується пiдсумковi суми i складається довiдка окремою nстрокою.