МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

15 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

До практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету до змістового модулю №1: Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей раннього віку

Практичне заняття № 3 ( 6 год)

              ТЕМА: Білково-енергетична недостатність у дітей.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,  профілактика. 

Мета: Вміти діагностувати білково-енергетичну недостатність, визначати ступінь важкості та призначати терапію у дітей ранього віку

Професійна орієнтація студентів: Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія)– це зниження живлення дитини, яке характеризується припиненням або сповільненням наростання маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функцій травлення, обміну речовин, зниженням специфічних і неспецифічних захисних сил організму, схильністю до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного та нервово-психічного розвитку. Хоча існує тенденція до зменшення тяжких форм гіпотрофії, темпи зниження її поширення не оптимістичні, а збільшення питомої ваги пренатальних форм ускладнює прогноз. Гіпотрофія залишається поширеною патологією і зустрічається на Україні у 7-30% випадків.

Методика викорнстання практичної роботи студентів

  Робота 1. Робота біля ліжка хворого. Привітний вираз обличчя, усмішка. Лагідний тон розмови. Привітатись та представити себе.  Коректна та спокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками. Пояснення наступних дій дитині та її батькам  (госпіталізація, проведення певних обстежень).Зібрати скарги, анамнез, обстежити дитину за органами і системами.  

Робота 2. Привітний вираз обличчя, усмішка. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).Проведення обстеження. Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

Робота 3. Встановлення попереднього діагнозу: а) виявити причини розвитку білково-енергетичної недостатності; б) встановити клінічні симптоми, виділити провідний синдром; в) намітити план обстеження хворого; розрахувати необхідну масу тіла та зріст, вирахувати їх дефіцит, індекси пропорційності та вгодованості Чулицької; г) визначити ступінь гіпотрофії.  Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією.

  Робота 4. Призначити лікування. .   Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення). Визначити заходи щодо харчування та лікування, враховуючи несприятливі чинники, патогенез  захворювань травного каналу.

 Робота 5 Скласти меню для хворого, призначити медикаментозну терапію (виписати рецепти).

  Робота 6. Скласти план профілактичних та реабілітаційних заходів.

        

Програма самостійної підготовки студента

Студент повинен вивчити:

1.      Етіологію та патогенез гіпотрофії у дітей раннього віку:

 а) фактори, що зумовлюють гіпотрофію;

 б) чинники, що спричиняють розвиток патології;

 в) причини;

 г) патогенез розвитку гіпотрофіі.

2. Класифікацію гіпотрофії:

 а) походження;

 б) тяжкість (ступінь);

 в) період.

3.Діагностичні критерії гіпотрофії:

 а) гіпотрофія І ступеня;

 б) гіпотрофія ІІ ступеня;

 в) гіпотрофія ІІІ ступеня.

4. Методи лікування гіпотрофії:

 а) дієтотерапію;

 б) парентеральне харчування;

 в) замінну терапію;

 г) гормональну;

 д) стимулюючу

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30 – 14.00 год

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання, (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).

Година самостійної роботи студентів – 14.15 – 15.00

Розбір ситуаційних задач, тестів.

Оцінювання студентів, які несклали напередодні тестовий контроль за системою “MOODLE

Здача практичних навичок біля ліжка хворого

 

Ситуаційні задачі

Задача 1.Дитині 6 місяців. Маса при народженні 3 кг, знаходиться на штучному вигодовуванні з народження, отримує коров’яче молоко, в даний час маса складає 6,800 кг (дефіцит маси = 13%)

      Завдання 1: Про яку патологію можна думати? 2. Яка причина даного захворювання?

   Задача 2. Мати 3-місячної дівчинки звернулась до дільничного педіатра зі скаргами на наявність у дитини неспокою, невитримування 3,5-годинного інтервалу між годуваннями. О’єктивно відмічається стоншення підшкірної клітковини на животі та тулубі. Діагностована гіпотрофія ІІ ступеня.

Завдання 1:Яким дефіцитом маси характеризується цей ступінь білково-енергетичної недостатності? 2. Яка причина даного захворювання?

 

 Задача 3. Дитина 6 місяців страждає на гіпотрофію ІІ ступеня аліментарного генезу, період реконвалесценції. Перебуває на етапі максимального харчування. При розрахунку харчування виник дефіцит білкової частини раціону.

Завдання 1:Чим коригувати нестачу білка? 2. Який об’єм їжі на даному етапі?

 

Задача 4. На стаціонарному лікуванні знаходиться 7-місячна дитина з гіпотрофією ІІ ступеня аліментарного генезу. Дефіцит маси складає 25%.

Завдання 1:Яке супутнє захворювання найвірогідніше має місце у даної дитини?

 

Задача 5. Дитина народилася недоношеною з масою тіла 2,200 кг ( термін гестації 33-34 тижні). Індекс трофіки (ІТ) – 0.

Завдання 1: Така величина ІТ характерна для: 2. Як визначається ІТ

Задача 6. У дитини віком 4 місяці спостерігається виражене стоншення підшкірно-жирової клітковини. Товщина складки біля пупка 0,4 см. Дитина в’яла, гіподинамічна, крик слабкий, температура тіла знижена, обличчя зморшкувате (“вольтерівське”). Діагностовано гіпотрофію ІІІ ступеня.

Завдання 1:Який     дефіцит маси характеризує цей ступінь білково-енергетичній недостатності? Який об’єм їжі слід призначити у 1 тиждень лікування

Задача 7. Дитина поступила в клініку з скаргами на неспокій, підвищений апетит, здуття живота. При об’єктивному обстеженні виявлено стоншення підшкірно-жирової клітковини на животі та тулубі. Дефіцит маси – 22%. Діагностовано гіпотрофію ІІ ступеня.

Завдання 1: Яку частину від необхідного об’єму їжі їй необхідно призначити протягом першого тижня?          

Задача 8. Дитина 4 місяців лікується в стаціонарі з приводу білково-енергетичній недостатності ІІІ ступеня.

Завдання 1: Які критерії даного діагнозу? 2.Яка тривалість парентерального харчування є оптимальною для даної дитини? 

Задача 9. У дитини 3 місяців, що знаходиться на грудному вигодовуванні діагностовано гіпотрофію ІІ ступеня.

  Завдання 1:Які критерії даного діагнозу? 2.Який із препаратів найбільш доцільно призначити дитині з метою корекції дисбактеріозу? 

Задача 10. Мати 1-місячної дитини звернулася до лікаря зі скаргами на періодичний неспокій дитини, часті зригування, здуття живота, почащення стільця до 7 разів на добу, появу в ньому  білих грудочок, погану прибавку в масі. З анамнезу відомо, що батько нелюбить молочних продуктів.

Завдання 1: Яке захворювання можна запідозрити? 2. Які цьому докази?

 

Студент повинен знати:

1.    Етіологію та патогенез білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку:

      а) фактори, що зумовлюють гіпотрофію;

      б) чинники, що спричиняють розвиток патології;

      в) причини;

      г) патогенез розвитку гіпотрофіі.

2.     Класифікацію гіпотрофії:

3.     Діагностичні критерії гіпотрофії:

        а) гіпотрофія І ступеня;

        б) гіпотрофія ІІ ступеня;

        в) гіпотрофія ІІІ ступеня.

4.     Методи лікування гіпотрофії:

         а) дієтотерапію;

          б) парентеральне харчування;

          в) замінну терапію;

          г) гормональну;

            д) стимулююча

 

 Студент повинен вміти:

1 Зібрати скарги, анамнез життя та захворювання у дітей раннього віку, встановити   час виникнення та чинники, які призвели до розвитку гіпотрофії.

2 Оглянути дитину з метою виявлення характерних для гіпотрофії ознак, вирахувати необхідну масу тіла, її дефіцит, індекси вгодованості та пропорційності за методами Чулицької, Ерісмана.

3 На підставі скарг, анамнезу, об”єктивних даних, отриманих під час огляду, встановити діагноз.

4 Призначити лікування хворій дитині з урахуванням віку, ступеня тяжкості гіпотрофії та періоду захворювання.

5  Скласти план реабілітаційних заходів та диспансерного спостереження.

6 Провести бесіду з матір”ю щодо раціонального вигодовування дитини першого року життя.. 

Завдання з НДРС

Підготувати реферати на тему: Основні принципи грудного вигодовування

                          

                            Еталони відповідей до задач

Задача 1. 1. Гіпотрофія І ст. 2. Нераціонльне вигодовування дитини

Задача 2. 1. 21 -30%. 2. Голодування дитини

Задача 3. 1. Творогом. 2. Об’єм їжі на даному етапі лікування має бути оптимальним для віку дитини.

Задача 4. 1. Найбільш частими ускладненнями гіпотрофії є рахіт, анемія.

Задача 5. 1. Це відповідає еутрофії новонародженого. 2. ІТ – це різниця між довжиною та окружністю стегна недоношеної дитини.

Задача 6. 1. Дефіцит маси при гіпотрофії ІІІ стпонад 30%. 2. Об’єм їжі у І тиждень повинен складати 1/3 від необхідного по віку.

Задача 7. 1. Половину необхідного об’єму їжі, необхідного по віку дитини

Задача 8. 1. Критеріяти гіпотрофії ІІІ ст є – дефіцит маси тіла понад 30%, росту більше 4 см, витончення підшкірної основи і на обличчі, зниження еластчності шкіри та тургору мяких тканин, зниження т-ри тіла, брадикардія, гіподинамія. 2. 7 – 10 днів.

Задача 9. 1. Критеріяти гіпотрофії ІІ ст є – дефіцит маси тіла 21- 30%, росту  2 -4 см, витончення підшкірної основи  на животі та кінцівках, зниження еластичності шкіри та тургору мяких тканин, гіподинамія. 2. Симбітер.

Задача10. 1. Вродженний синдром мальабсорбції. 2. Захворювання розпочалося з першого місяця життя, прогресує гіпотрофія, прослідковується спадковість захворювання.

 

 ДЖЕРЕЛА   ІНФОРМАЦІЇ: А Основні

1.       Сміян І.С. Лекції з педіатріїТернопіль: Підручники посібники, 2006 –C/ 188 – 212

2.       Матеріали для підготовки до практичних занять

3.       Матеріали для підготовки до лекцій

4.       Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

5.       Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. – „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.

6.       Дитячі хвороби / В.М. Сидельников, В.В.Бережний, Б.Я.Рєзнік та ін.-К.: “Здоров”я”, 1999.- С 106 – 114.

 

7.       Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.

8.       Шабалов Н.П. Детские болезни. – Санкт-Петербург: Сотис, 2000 – с. 89-108.

В Додаткові:

1.        Смиян И.С., Лобода В.Ф., Федорцив О.Е. Гипотрофия.-К.: Здоровья, 1989.- 11.     Детские болезни/ Под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1986. – с. 157-168.

2.       Медицина дитинства/ За ред. П.С. Мощича: Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 1994. – с. 654-668.

3.       Бєлоусов Ю.В. Гастроентерологія дитячого віку. — К.: СПД Коляда О.П., 2007. — 440с.

4.                       Бердникова Е.К.,  Кешишян  Е.С.  Функциональные  нарушения желудочно-кишечного  тракта  у  детей раннего возраста.  Consilium Medicum. Педиатрия. 2007; 9(1):13-17.

5.                       Гастроэнтерология детского возрастаод ред. С.В.Бельмера, А.И.Хавкина.- М.: ИД Медпрактика-М, 2003.- 360 с.

6.                        Детская   гастроэнтерология   (избранные  главы)/Под  ред. А.А.Баранова, Е.В.Климанской, Г.В.Римарчук.- М., 2022. - 592 с.

 

Складено  доц. Синицькою В.О. 

 Обговорено і затверджено на засіданні кафедри                                                                          

  _26/ 06/13_______ Протокол № __10_______                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі