МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
До практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету
до змістового модулю № 5: Гастроентерологія дитячого віку
Практичне заняття № 9 ( 6 год.)
Тема Функціональні захворювання органів травлення у дітей старшого віку Хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика
Мета: вміти діагностувати у дітей фунціональну диспепсію,гострий, хронічний гастрит, гастродуоденіт та виразкову хворобу, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, призначити лікування і скласти план профілактичних заходів.
Професійна орієнтація студентів: Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей мають тенденцію до невпинного зростання, а сама патологія характеризується групою особливостей, що відсутні у дорослих. Водночас, звертає на себе увагу зростання саме хронічної патології, що обумовлює медико-соціальну її значимість. Від лікаря вимагається знати основні діагностичні критерії, обсяг обов’язкового обстеження, щоб своєчасно діагностувати хворобу та запобігти виникненню ускладнень.
Методика виконання практичної роботи: 9.00 – 12.00 год.
Робота 1. Привітний вираз обличчя, усмішка. Лагідний тон розмови. Привітатись та представити себе. Коректна та спокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками. Пояснення наступних дій дитині та її батькам (госпіталізація, проведення певних обстежень). 2. Встановити клінічний діагноз при курації хворого з ураженням органів травлення. Виявити скарги, чинники, які спричинили розвиток захворювання і клінічні симптоми. Провести диференціальний діагноз з подібними захворюваннями.
3. Привітний вираз обличчя, усмішка. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).Проведення обстеження. Пояснення результатів обстеження батькам дитини. Враховуючи клінічну симптоматику і дані лабораторно-інструментальних методів обстеження, обгрунтувати (письмово) клінічний діагноз згідно класифікації.
Робота 2. Призначити лікування. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині.Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення). Встановити режим, призначити відповідну дієту, медикаментозну та фітотерапію.
Робота 3. Скласти план реабілітаційних та диспансерних заходів.
Програма самостійної підготовки студента
Студент повинен вивчити
1. Етіологію та патогенез функціональної диспепсії, гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби у дітей:
а) аліметарні чинники;
б) перенесені захворювання;
в) харчова алергія;
г) тривалий прийом медикаментів;
д) генетична схильність;
е) негативні емоції;
2. Класифікацію гастриту і гастродуоденіту у дітей.
3. Клінічні ознаки, римські критерії
4. Лабораторно-інструментальні методи дослідження:
а) ФЕГДС;
б) рентгенологічні дослідження;
в) РН-метрія;
г) фракційне дослідження шлункового соку;
д) електрогастрографія;
е) гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки;
є) копрограма;
ж) біохімічний аналіз крові;
з) визначення рівня гормонів у сироватці крові та шлунково-кишковому вмісті.
6. Основні принципи терапії хронічного гастриту та гастродуоденіту:
а) режим
б) дієтотерапія;
в) медикаментозне лікування;
г) фізіотерапія;
д.) фітотерапія;
е) санаторно-курортне лікування.
7. Принципи профілактики та диспансерного нагляду за хворими.
Тема 2 1. Етіологію та патогенез виразкової хвороби шлунка і ДПК:
А) причини виникнення;
Б) патогенез виразкової хвороби шлунка;
В) патагенез виразкової хвороби ДПК.
1. Класифікацію виразкової хвороби:
А) за клініко-ендоскопічною стадією;
Б) за фазою;
В) за локалізацією;
Г) за формою;
Д) за функціональною характеристикою;
Е) за наявністю супутніх захворювань.
2. Клінічні критерії виразкової хвороби шлунка і ДПК:
А) больовий синдром;
Б) диспепсичний синдром;
В) інтоксикаційний синдром.
3. Лабораторно-інструментальні методи дослідження:
А) езофагогастродуоденоскопія (ЕФГДС);
Б) рентгенологічне дослідження;
В) рН-метрія;
Г) фракційне дослідження шлункового соку;
Д) електрогастрографія;
Е) біоптату слизової оболонки;
Є) копрограма, аналіз калу на приховану кров; гістологічне дослідження
Ж) біохімічний аналіз крові;
З) визначення рівня гормонів у сироватці крові, шлунково-кишковому вмісті.
4. Основні принципи терапії виразкової хвороби шлунка і ДПК:
А) дієтотерапія;
Б) медикаментозне лікування;
В) фітотерапія;
Г) фізіотерапія;
Д) санаторно-курортне лікування.
5. Принципи профілактики виразкової хвороби шлунка і ДПК.
Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30 – 14.00 год
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання, (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
Година самостійної роботи студентів – 14.15 – 15.00
Розбір ситуаційних задач, тестів.
Оцінювання студентів, які несклали напередодні тестовий контроль за системою “MOODLE”
Здача практичних навичок біля ліжка хворого
Приклади ситуаційних задач
Задача 1. Хлопчик 8 років скаржиться на печію, біль в животі натще, відрижку кислим. З анамнезу життя відомо, що батько дитини хворіє виразковою хворобою шлунка.При об’єктивному дослідженні біль максимально локалізується в епігастральній ділянці. Проведена рН-метрія: в ділянці тіла шлунка-1, 0, антрального відділу –1, 5. ФЕГДС: слизова стравоходу гіперемована, закид вмісту шлунка в стравохід.Слизова шлунка гіперемована, множинні геморагії, в антральному відділі поодинокі ерозії діаметром 0,
Завдання 1. Дайте оцінку даним рН-метрії.
2. Сформулюйте діагноз.
3. Призначте антисекреторний препарат
Задача 2. Хвора 13 років скаржиться на швидку втомлюваність, періодичний біль в надочеревинній ділянці (частіше після їжі, іноді – натще), печію, схильність до закрепів. Хворіє протягом року. Рідко приступ болю супроводжується блюванням. Харчується нерегулярно, часто всухом’ятку. В 10-річному віці перехворіла на сальмонельоз. Батько дівчинки хворіє на виразкову хворобу шлунка. При огляді – дівчинка бліда, язик обкладений білою осугою. При пальпації живота відмічається болючість в надочеревиннів та пілородуоденальній ділянках.
Завдання: 1. Яке захворювання можна запідозрити?
2. Які чинники могли спричинити розвиток даної патології?
3.Які дослідження слід призначити для уточнення діагнозу?
Задача 4. Хлопчик 11 років скаржиться на голодний біль в животі, що локалізується в епігастрії, зменшується після вживання їжі; інколи турбує печія, нудота. Хворіє 2 роки. При проведенні ФЕГДС встановлено: слизова антрального відділу шлунка гіперемована, гіпертрофована, велика кількість шлункового вмісту; слизова дванадцятипалої кишки гіперемована.
Завдання 1. Сформулюйте діагноз.
2. Призначте повний комплекс обстежень дитині.
3. Призначте альмагель.
Задача 5. Дівчинка 3 років виписується з стаціонару з діагнозом: Хронічний гастродуоденіт, ерозивно-геморагічний гастрит 3 ст., з підвищеною секреторною здатністю; бульбіт 3 ст., фаза загострення.
Завдання 1. Визначіть об’єм диспансерного спостереження.
2. Визначіть руховий режим дитини.
Задача 6. На прийом до педіатра звернувся хлопчик 10 років зі скаргами на біль в животі, який виникає або посилюється натще або після їжі, відрижку кислим, печію, часті закрепи. Біль турбує протягом 6 місяців, посилився за останні 3 тижні. Харчування нерегулярне, рідко вживає перші страви. При огляді хлопчик задовільної вгодованості. Язик вологий, обкладений білою осугою. Живіт м’який, болючий в надчеревній ділянці по серединній лінії. Стілець був день тому.
Завдання: 1. Який попередній діагноз може поставити лікар?
2. Які допоміжні обстеження необхідно призначити для уточнення діагнозу?
Задача 7. Дівчинку 13 років протягом 4-х років турбують нудота, відрижка їжею, повітрям, нерідко пронос. Після прийому їжі відчуває тяжкість в животі, метеоризм. При огляді вгодованість знижена, шкіра суха, легка пігментація в ділянці суглобів. Язик вкритий жовтувато-білою осугою, з тріщинами. При пальпації живота тупий біль в надчеревній ділянці. Стілець має схильність до проносів.
Завдання: 1. Поставте попередній діагноз.
2.Які допоміжні обстеження необхідно призначити?
3.З чим, в першу чергу, пов’язані зміни шкіри та язика?
Задача 8. В спеціалізоване відділення направлена дівчинка 11 років із скаргами на “голодний біль”, інтенсивний біль в животі після їжі, нудоту, блювання, відрижку, печію, головний біль, швидку втомлюваність. Хворіє 1 рік, погіршення спостерігаються навесні і восени. При обстеженні бліда, вгодованість знижена, язик покритий білою осугою. Живіт болючий в гастродуоденальній зоні. При фіброгастроскопії виявлено: пастозність слизової тіла та антрального відділу шлунка, гіперемія слизової антрального відділу по типу “скарлатинозної висипки”, слизова цибулини дванадцятипалої кишки шорстка бліда з точковими крововиливами.. В порожнині дванадцятипалої кишки, шлунка жовч та слиз темнозеленого забарвлення. При рН-метрії вільна та загальна соляна кислота знижені.
Завдання: 1. Поставте клінічний діагноз.
2. Випишіть маалокс даній дитині.
Задача 9. В клініку госпіталізований хлопчик 6 років з діагнозом: хронічний ерозивний гастродуоденіт, тяжка форма, фаза загострення.
Завдання 1. Чим обумовлена тяжкість захворювання?
2. Які основні напрямки лікування на стаціонарному етапі?
Задача 10. В гастроентерологічне відділення госпіталізований хлопчик 8 років з діагнозом хронічний гастродуоденіт з підвищеною секреторною функцією, загострення.
Завдання: 1. Назвіть етапи лікування дитини.
2. Випишіть ранітідін даній дитині.
Студент повинен знати
- Етіологію та патогенез виразкової хвороби шлунка і ДПК, гастриту, гастродуоденіту, функціональної диспепсії у дітей:
- Класифікацію функціональної диспепсії, гастриту і гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунка і ДПК у дітей.
- Клінічні ознаки функціональної диспепсії, гострого і хронічного гастриту і гастродуоденіту у дітей.
- Лабораторно-інструментальні методи дослідження:
- Основні принципи терапії функціональної диспепсії, гастриту і гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунка і ДПК у дітей.
6. Принципи профілактики та диспансерного нагляду за хворим.
Студент повинен вміти:
- Виявити в анамнезі чинники, які спричиняють виникнення функціональних та запальних захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки.
- Діагностувати функціональну диспепсію, гастрит, гастродуоденіт, виразкову хворобу шлунка і ДПК на підставі даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження.
- Провести диференціальний діагноз з подібними захворюваннями і сформулювати клінічний діагноз згідно класифікації.
- Призначити комплексне лікування та диспансерне спостереження.
Еталони відповідей на задачі
Задача 1. 1. Виявлена гіперсекреторна здатність шлунка.
2. Хронічний гастродуоденіт: антральний ерозивно-геморагічний гастрит 2 ступеня, з підвищеною секреторною здатністю; бульбіт 1 ступеня, загострення.
3. Rp:Gastrozepini 0, 025
D.t.d №
S:По ½ табл. 2 рази в день за 30 хв до їжі.
Задача 3. 1. Хронічний гастродуоденіт 2. Спадкова схильність, перенесений сальмонельоз, аліментарний чинник. 3. ЕФГДС, фракційне дослідження шлункового соку, рН-метрію.
Задача 4.1. Загальний аналіз крові та сечі. 2. Біохімічний аналіз крові (білок, білкові фракції), рН- метрія шлункового соку, УЗД внутрішніх органів.
3. Rp:Sol.Almageli-170 ml
D.t.d №
S:По 1 мірній ложці 3 рази в день, через 1 год після їжі, 4-й раз –перед сном
Задача 5. 1. На “Д” обліку дитина знаходиться 5 років; гастроентерологом оглядається 3 рази в рік; ендоскопічне дослідження проводиться 2 рази на рік. 2. У школі дитина повинна займатись у спеціальній групі з фізкультури; поза школою –виключити елементи змагань під час гри.
Задача 6. 1. Хронічний аліментарний гастрит із збереженою секрецією, фаза загострення. 2. Фракційне дослідження шлункового вмісту, рН-метрію, ЕФГДС.
Задача 7. 1. Хронічний гастрит із зниженою секрецією, загострення. 2. Фракційне дослідження шлункового вмісту, рН-метрію, ЕФГДС, УЗД, копро граму, посів на патогенну кишкову флору, тести на Helikobakter pylori.
Задача 8. 1 Хронічний гастродуоденіт, гіпертрофічний, фаза загострення. Дуоденогастральний рефлюкс.
2. Rp: Maaloxi 250 ml
D.T.D. № 1 S:По 10 мл 3 рази в день, через 1, 5- 2 години після їжі, 4-й раз –перед сном
Задача 9. 1. Віком дитини, наявністю ерозій 2.Дієтотерапія по принципу термічного механічного та хімічного оберіганння слизової. Ліжковий режим до зникнення больового синдрому. Медикаментозна терапія: антацидна, антиспастична, седативна, регенераційна, антигелікобактерна, симптоматична.
Задача 10. 1. І етап – стаціонарне лікування в період загострення; ІІ етап – диспансерне спостереження і лікування в перід клінічної ремісії, сезонна профілактика рецидивів; ІІІ етап – санаторне лікування в період клінічної ремісії.
2. Rp:Ranitidini 0, 15
D.t.d №
S:По 1 табл. 2 рази в день після їжі (дитині 8 років) .
Завдання з НДРС
Підготувати реферат на тему: “Немедикаментозні методи лікування гастродуоденальної патології у дітей.”
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІ: А. Основні
1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії – Тернопіль: Підручники посібники, 2006.-с.468 – 495.
2. Матеріали підготовки до лекцій
3. Матеріали підготовки до занять
4. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений ІІІ – ІУ уровней аккредитации. 2-е изд., испр. И доп./ Харьков: Фолио, 2002.- С 416 – 446.
5. Медицина дитинства. За редакцією П.С.Мощича.- К.:Здоров’я, 1994. – Т. 1 – 4. – 2350 с.
6. Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. – „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.
7. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник. – Питер-Ком, С. – Пб., 2002.- С.421-435.
8. 6. Дитячі хвороби / В.М. Сидельников, В.В.Бережний, Б.Я.Рєзнік та ін.-К.: “Здоров’я”, 1999.- С 231-238.
9. Медицина дитинства / Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; за ред. П.С.Мощича; Навч. посібник у 4 Т.-К.:”Здоров”я”, 1994.- Т 1.- С 487 – 494.
В.Додаткові 1. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Х.:Консум, 2000. – 528 с.
2. Гастроентерологія дитячого віку /За загальною редакцією професора Є.В.Прохорова, професора О.П.Волосовця. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 160 с.
3. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008. – 432 с.
4. Справочник детского гастроэнтэролога /Под. ред. Е.М.Лукьяновой.- К.: Здоров’я, 1986.-С.36-47/
5. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Х.:Консум, 2000. – 528 с.
6. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008. – 432 с.
Методичну вказівку склала ас.Мороз І.М.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
26. 06.13_____________ Протокол №___10______
