Методична вказівка для студентів

ЗАНЯТТЯ  № 4 – (6 год)

Тема:  Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських   рослин методом модельних екземплярів. Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських   рослин методом проективного покриття. Правила  раціонального збирання і зберігання лікарської рослинної сировини. Вплив умов сушіння на склад БАР і якість лікарської рослинної сировини.

Місце проведення: кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

 

 Мета: навчитися обчислювати урожайність  методом модельних екземплярів, проективного покриття рослинної сировини, експлуатаційний запас, об’єм можливих щорічних заготівель, розглянути основні правила збирання і зберігання лікарських рослин, визначити оптимальні умови для заготівлі сировини у промислових масштабах, різні способи сушіння лікарських рослин, визначити вміст деяких БАР у сировині, яка висушена різними способами.

 

Професійна орієнтація студентів

           Визначення врожайності методом закладення методом модельних екземплярів дасть змогу майбутнім фармацевтам правильно, у відповідні строки, дотримуючись правил, заготовляти лікарські рослини певних життєвих форм. Доброякісність лікарської рослинної сировини в основному залежить від дотримання термінів заготівлі, оптимальної технології збирання і умов сушіння. Під час заготівлі необхідно врахувати біологічні особливості лікарських рослин, динаміку накопичення БАР, вплив збирання на стан заростей. Заготівельники повинні керуватися інструкціями щодо збирання та сушіння лікарської сировини, охорони та раціонального використання заростей, уміти відрізняти лікарські рослини від усіх інших.

 

Базовий рівень знань та вмінь

1. Структура фітоценозів – програма з біології загальноосвітньої середньої школи.

2. Еколого-фітоценотичні особливості асоціацій – курс екології, програма з екології, І курс.

 

І. Практична робота – 9 ⁰⁰– 12 ⁰⁰ (3 год)

Ілюстративний матеріал

Гербарні зразки лікарських рослин України, атласи лікарських рослин України, книги з фітоценології тощо.

Методика виконання практичної роботи

 

Робота 1.  Визначити урожайність за методом модельних екземплярів.

            Цей метод застосовується для визначення урожайності сировини дерев, кущів, великих трав’янистих рослин і підземних органів.

Для визначення урожайності цим методом необхідно мати два показники: чисельність товарних екземплярів (пагонів) на одиницю площі і середню масу сировини з одного модельного екземпляра (пагону).

Як облікову одиницю пагону зручно використовувати в тих випадках, коли границі екземпляру важко визначити (наприклад, квіти липи).

Підрахування чисельності екземплярів (пагонів) зручніше проводити на відрізках маршрутних ходів, які закладаються через задану кількість метрів, ходів за заданою довжиною. Залежно від розмірів зарослі, рясності і розмірів екземплярів довжина відрізків може бути 20, 50 і 100 кроків (метрів). Кількість відрізків повинна бути в межах 25-40, ширина відрізків 1-2м. Число модельних екземплярів залежить від ступеня їх розбіжності. При визначення маси підземних органів або суцвіть достатньо 40-50 модельних екземплярів, у випадку визначення маси надземних вегетативних органів їх кількість збільшується до 100 і більше. На кожному відрізку відбирається 1-2 екземпляри, зважується сировина маса кожного екземпляра, а потім визначається середня маса сировини 1 модельного екземпляра. Одночасно підраховується кількість  екземплярів на кожному відрізку і визначається середня кількість екземплярів на відрізку.

Урожайність обчислюється як добуток середньої кількості екземплярів на відрізку на середню масу одного модельного екземпляра.

Приклади для розбору.

На масиві площею 5 га підрахували чисельність екземплярів шипшини собачої на 30 відрізках довжиною 45м. в смузі 2м. завширшки (тобто чисельність товарних екземплярів визначили на площі  45 х 2 = 90м² ). Обчислення показали, що середнє  число товарних екземплярів на відрізку дорівнює 5. На кожному відрізку відібрали 1-2 модельних екземпляри, з кожного з них зібрано сировину і визначено середню масу одного екземпляру, яка становила 1,5 кг.

Урожайність розрахували як добуток середньої кількості товарних екземплярів на середню масу сировини одного модельного екземпляра 5 х 1,500 = 7,500 кг. Ця урожайність визначена для площі 90 м², а урожайність 1 м² відповідно буде у 90 разів менша, тобто 83,33г.

Робота 2. Визначити експлуатаційний запас сировини на конкретних зарослях.

Обчислення експлуатаційних запасів при визначенні урожайності методами закладання облікових ділянок, за проективним покриттям, а також методом модельних екземплярів проводиться як добуток середньої урожайності на площу зарослі.

Приклад для розбору.

На зарослі площею 5 га методом закладання облікових ділянок визначена середня урожайність трави звіробою, яка дорівнює 250 г/м².

Експлуатаційний запас визначається як добуток середньої урожайності на площу зарослі, тобто: 250 г/м² х 50 000м² = 12 500 000 = 12,5 т.

 

Робота 3. Визначити обсяг можливих щорічних заготівель сировини.

Обсяг можливих щорічних заготівель сировини окремих видів лікарських рослин обчислюється шляхом розділення величини експлуатаційних запасів на кількість років (оборот заготівлі), необхідних для відновлення вихідного запасу, плюс рік заготівлі.

Кількість років, необхідних для відновлення вихідного запасу, можна взяти з таблиці (на даний час є експериментальні дані про терміни відновлення 28 видів рослин). Якщо ці дані відсутні, то можна керуватися узагальненими орієнтовними даними: трави багаторічних рослин заготовляються один раз в 3-4 роки; підземні органи багаторічних рослин – 1 раз в 10-15 років.

 

Експлуатаційний запас трави конвалії в лісництві становить 200 кг. Відновлюється цей запас після проведення заготівлі через 4 роки.

В межах даного лісництва обсяг можливої щорічної заготівлі дорівнює:

 

Робота 4. Визначити урожайність за проективним покриттям.

При визначенні урожайності цим методом встановлюють дві величини: середнє проективне покриття лікарської рослини в межах зарослі і вихід маси сировини з одного проценту проективного покриття.

Визначають проективне покриття за допомогою квадрату-сітки (можливо на око при багатому досвіді). Застосування цього методу оцінки урожайності зручно при роботі з низькорослими або сланкими рослинами (брусниця, мучниця, чебрець та ін.)

При кожному накладенні квадрату-сітки через задану кількість метрів (кроків) визначають покриття і одночасно зрізають та зважують сировину з одного процента (дм²) покриття і таким чином визначають “ціну” 1% покриття. Дані про величини проективного покриття і маси сировини з 1 дм² кожного накладання квадрату-сітки записується в таблицю за формою:

№ накладання квадрату-сітки

Величини проективного покриття, %

Маса сировини з 1 дм2, г

Середнє проективне покриття, %

Середня маси сировини з 1дм2 (“ціна” 1% покриття)

Урожайність г/м2

 

Урожайність обчислюють як добуток середнього проективного покриття на “ціну” 1% покриття.

Слід зауважити, що величину “ціни” 1% покриття треба визначати в кожній зарослі, тому що при однаковій величині проективного покриття маса сировини може бути різною.

 

Робота 5. Визначити проективне покриття окомірним способом.

Цей спосіб можуть застосовувати лише досвідчені дослідники при достатній тренованості. Для визначення проективного покриття  цим способом на кожну облікову ділянку дивляться зверху, оцінюючи, яку її частину займають надземні органи досліджуваної рослини, якщо вони щільно примикають одна до одної. Користуючись розрахунковими таблицями, можна визначити урожайність. Цей спосіб дозволяє автоматизувати та прискорити роботу по визначенню урожайності сировини за проективним покриттям.

Робота 6 .Ознайомитися із календаром збору ЛР та особливостями висушування. Записати загальні принципи збирання ЛРС.

 

Втрати в масі під час висушіння

Бруньки                       65-70%	Листя                   55-90%
Квіти                             70-80%	Трави                65-90%
Корені, кореневища    60-80%	Кора                  50-70%
Плоди                            30-60%	Насіння             20-40%

 

Календар збору лікарських рослин

Назва сировини

Місяць збору

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Аїр (кореневище)

*

*

*

*

*

*

Алтей (корінь)

*

*

*

*

*

*

Березові (бруньки)

*

*

*

*

Бузина (квіти)

*

*

Валеріана (кореневища)

*

*

*

*

*

*

Глід (плоди)

*

*

*

Грицики (трава)

*

*

Горобина (плоди)

*

*

Дивосил (кореневище)

*

*

*

Дуб  (кора)

*

*

Звіробій (трава)

*

*

*

Золототисячник (трава)

*

*

Кропива (листя)

*

*

*

Крушина  (кора)

*

*

Кукурудзяні приймочки

*

*

*

Калган (корінь)

*

*

*

*

*

Квасоля (стулки)

*

*

*

Кріп  (плоди)

*

*

*

Липа (цвіт)

*

*

Материнка (трава)

*

*

Мати-й- мачуха (лист)

*

*

Полин (трава)

*

*

*

Пижмо (квіти)

*

*

Подорожник (листя)

*

*

*

*

Нагідки лік.(квіти)

*

*

*

Ромашка апт.(квіти)

*

*

*

Собача кропива (трава)

*

*

*

Соснові бруньки

*

*

*

*

Спориш  (трава)

*

*

*

Сухоцвіт драг.(трава)

*

*

*

Череда  (трава)

*

*

Чистотіл (трава)

*

*

Чорниці (пагони)

*

*

*

*

Цмин піщаний (квіти)

*

*

Хвощ польовий (трава)

*

*

*

Фіалка трикол. (трава)

*

*

*

Шипшина (плоди)

*

*

*

 

Cтудент повинен знати:

1.                    Принципи методів визначення врожайності.

2.                    Обчислення врожайності методами модельних екземплярів і проективного покриття, об’ємів можливих щорічних заготівель, експлуатаційний і біологічний запаси.

3.                    Періоди збору ЛРС.

4.                    Правила сушіння і зберігання.

Cтудент повинен вміти:

1. Визначити площу зарослі (промислового масиву).

2. Обчислювати урожайність  методом модельних екземплярів.

    3. Обчислювати урожайність  методом проективного покриття.

    4.  Збирати лікарську сировини за відповідними правилами.

    5.  Пакувати, маркірувати лікарську сировину.

 

ІІ СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (12³⁰– 14⁰⁰)

 

Ситуаційні задачі

Задача 1. При огляді масиву, рівномірності розповсюдження папороті чоловічої на масиві, який має форму прямокутника, довжиною 20 м, шириною 14 м закладено 30 маршрутних ходів довжиною 40 м і шириною 2 м. На кожному із них підраховано к-сть екземплярів папороті чоловічої. В ре-ті чого було встановлено, що на кожному із маршрутних ходів є 8, 10, 9, 12, 7, 6, 13, 4, 9, 11,5, 7, 9, 10, 14, 12, 9, 5, 7, 8, 8, 15, 16, 6, 5, 7, 9, 10,5,6. Екземплярів на кожному відрізку відібрали 2 модельних екземпляри і з кожного з них зібрано сировину у свіжому стані, зважено. Вага яких становила 0,3; 0,4; 0,5; 0,3; 0,2;…№ 60-0,5 кг. Вихід повітряно-сухої сировини становить 40%.  Встановити урожайність, експлуатаційний запас і об’єм можливих щорічних заготівель.

Задача 2. На масиві чебрецю повзучого, які мають форму прямокутника зі сторонами 50-8 метрів закладено 15 облікових ділянок (квадрат сіток). При кожному накладанні визначено проективне покриття і зібрана сировина з одного дм² . В результаті підрахунків встановлено, що на першій ділянці проективне покриття становить 25 %; другий – 35%; третій –30%; четвертий –40%; п’ятий –27%; шосте –32%; сьоме – 47%; восьме –24%; дев’яте –29%; десяте – 35%; одинадцяте –43%; дванадцяте –48%; тринадцяте – 31%; чотирнадцяте –49%; п’ятнадцяте –44%. На кожній ділянці у двохкратній повторності зібрано сировину з 1дм² зважено в свіжому стані, маса яких становить –3; 1,5; 2,5; 2 і т.д. 3,7г.Вихід повітряно-сухої сировини становить 20%. Визначити урожайність, експлуатаційний запас і об’єм можливих щорічних заготівель.

Урожайність в г/м² визначається як добуток середнього проективного покриття на “ціну” 1% покриття.

Задача 3. Підберіть відповідність буква-цифра:

А. метод модельний екземплярів;                    1. Валеріана лікарська;

Б. метод облікових ділянок;                              2. Пижмо звичайне;

В. метод проективного покриття.                     3. Фіалка триколірна;

4. Живокіст лікарський;

5. Чистотіл великий;

6. Береза бородавчаста;

7. Багно звичайне .

Еталони відповідей 3. А. 1, 4, 6. Б. 2, 5, 7. В. 3.

Обговорення теоретичних питань

1. Методи визначення урожайності ЛРС. Вибір оптимального методу в конкретних умовах.

2. Суть методу визначення урожайності сировини методом проективного покриття.

3. Оборот заготівлі. Об’єм можливий щорічних заготівель.

4. Визначення врожайності методом модельних екземплярів

5. Визначення проективного покриття окомірним способом.

6. Збирання лікарської рослинної сировини.

7. Способи сушіння:

-­­­­ повітряно-сухе,

-сонячне,

– конвективне тощо.

8. Зберігання лікарської рослинної сировини.

9. Приведення  сировини до стандартного стану.

10.Пакування, маркірування  й транспортування лікарської сировини.

11.Запобіжні заходи при заготівлі лікарських рослин.

 

ІІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ  ТА ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ (14¹⁵– 15⁰⁰)

Зразки тестових завдань

1. Визначення врожайності методом облікових ділянок доцільно використовувати для таких рослин:

А. Acorus calamus

В. Betula pendulla

С. Valeriana officinalis

D. Nuphar lutea

Е. Polygonum hydropiper.

2. Для того, щоб обчислити врожайність методом облікових ділянок необхідно знати такий показник:

А. ціну 1 % проективного покриття

В. масу одного товарного екземпляра

С. еколого-ценотичну характеристику

D. середнє значення кількості екземплярів

Е. кількість видів на 1 обліковій ділянці

3.  Що розуміють під поняттям „трансекта”?

А. площа зарослі

В. квадрат-сітка

С. вузька ділянка

D. модельний екземпляр

Е. товарний екземпляр

Еталони відповідей: 1.Е; 2. D; 3. С.

 

Джерела інформації:

а)Основні:

1. Зузук Б. М. та ін. Ресурсознавство лікарських рослин / Б. М.Зузук, Л. Б. Зузук. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 144 с.

2. Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин / М.М. Сафонов. – Т.: Навчальна книга Богдан, 2010. – 384 с.

 3. Мінарченко В. М. та ін. Атлас лікарських рослин України / В. М. Мінарченко, І.А. Тимченко.- К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 172 с.

4. Мінарченко В.М. та ін. Ресурсознавство. Лікарські  рослини / В.М. Мінарченко, П.І.  Середа – К:, 2004. – 172 с.

5. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою > Фармація> Ресурсознавство лікарських рослин > 5 курс >  Визначення врожайності.

 

б) Додаткові:

1. Товстуха Є.С. Золоті рецепти української народної медицини / Є.С. Товстуха. –  К: КМ Publishing, 2010 – 552 с.

2. Марчишин С.М. Лікарські рослини Тернопільщини / С.М. Марчишин, Н.О. Сушко – Т.: Навчальна книга Богдан, 2007. – 312 с.

3. Сербін А.Г. та ін. Фармацевтична ботаніка / А.Г. Сербін, Л.М. Сіра, Т.О. Слободянюк  –  Вінниця: Нова Книга, 2007.- 448 с.

4. Григора  І..М., Соломаха В.А. Основи фітоценології –  К.: Фітоцентр, 2000.- 240 с.

.

Автор: доц. Кернична І.З.

Затверджено на засіданні кафедри

“27” серпня 2013 р. протокол №1

 

Переглянуто на засіданні кафедри

“__” _______ 2013 р. протокол №__