Home » Штучне вигодовування немовлят. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування. Техніка штучного вигодовування, критерії оцінки його ефективності. Прикорм та його корекція. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні.

Штучне вигодовування немовлят. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування. Техніка штучного вигодовування, критерії оцінки його ефективності. Прикорм та його корекція. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні.

19 Червня, 2024

Харчування – основний, загальновизнаний компонент права дитини на досягнення найкращого можливого стану здоров’я (конвенція ООН з прав дитини).

*Недостатнє або неповноцінне харчування є причиною 60% смертей серед дітей раннього віку.

*В усьому світі не більше 35% немовлят отримують виключно грудне вигодовування протягом перших чотирьох місяців життя.

*Дитина, яка отримує штучне харчування, позбавлена природної імунізації.

* Дитина, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, позбавлена унікального контакту з матір’ю, який виникає в результаті сильного емоційного зв’язку дитини з матір’ю.

*До сьогодні не створено жодного замінника грудного молока, який можна було б назвати “наближеним до материнського”.

*В інформації, яку сьогодні отримують матері, значно частіше рекламується використання штучного харчування, а зовсім не грудне вигодовування.

*27% дорослих мешканців України вважають, що “сучасні молочні суміші містять корисні для здоров’я дитини компоненти, яких немає в грудному молоці” (результат опитування громадської думки, Центр “Соціальний моніторинг”, 2003).

*Значний вплив на прийняття рішення про відмову від грудного вигодовування мають різноманітні способи просування продуктів штучного харчування немовлят на ринку.

*Міжнародне Зведення правил (1981р.,Всесвітня асамблея охорони здоров’я) – регламентує маркетинг продуктів штучного вигодовування дітей раннього віку.

*Міжнародний Кодекс з маркетингу замінників грудного молока – рекомендація урядам для розроблення власних національних програм (мінімальні вимоги для захисту практики грудного вигодовування).

*Всі виробники та дистриб’ютори продуктів, які підпадають під дію Міжнародного Зведення правил (МЗП) щодо збуту замінників грудного молока, включаючи супутні товари (імітатори материнських грудей), несуть відповідальність за моніторинг своєї практики збуту на відповідність МЗП.

*Агресивна маркетингова діяльність компаній впливає на зміну ставлення та поведінки: суміш оцінюється як рівноцінна молоку матері, а годування з пляшечки вважається показником високого соціального статусу.

•*З метою встановлення контролю за діяльністю компаній-виробників та дистриб’юторів штучного харчування для дітей раннього віку та інших продуктів, що підпадають під дію МЗП, розроблено методологію моніторингу виконання МЗП – діючого інструменту соціального контролю в багатьох країнах світу.

•*Стаття 9.2. МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока підкреслює:”… Терміни “гуманізоване”, “подібне материнському” або аналогічні визначення не повинні застосовуватись…”

*Стаття 9.2 МЗП: ”… Ні упаковка, ні етикетка не повинні містити малюнки з зображенням немовлят або інших малюнків, що в ідеалістичному світлі подають використання дитячих поживних сумішей…”.

*Стаття 5.1: ”Не можна рекламувати продукти, згадані в даному Зведенні, або будь-яким іншим чином сприяти зростанню споживацького попиту на них”.

Міжнародне зведення правил включає наступні положення:

1. Заборона на рекламу продуктів штучного дитячого харчування серед населення.

2. Заборона на розповсюдження безкоштовних зразків цих замінників серед матерів.

3. Заборона на рекламу продуктів дитячого харчування медичним персоналом компаній-виробників.

4. Заборона на подарунки та передачу зразків працівникам охорони здоров’я.

5. Заборона на рекламу у закладах охорони здоров’я (включаючи розповсюдження безкоштовних зразків).

6. Заборона на використання текстів та зображень, які ідеалізують штучне вигодовування на етикетках продуктів дитячого харчування.

7. Інформація, яка надається працівникам охорони здоров’я, повинна бути науковою і обгрунтованою на фактах.

8.Невідповідні продукти, такі як, наприклад, згущене молоко не повинні рекламуватися в якості харчування для грудних дітей.

9. Будь-яка інформація про замінники грудного молока, включаючи текст на етикетках, повинна пояснювати переваги грудного вигодовування і підкреслювати небезпеку, пов’язану із штучним вигодовуванням.

•10. Усі продукти повинні бути високої якості та відповідати клімату й умовам країни призначення.

Протипокази щодо грудного вигодовування поділяють на протипокази з боку матері та протипокази з боку дитини.

Протипоказання з боку матері до вигодовування грудьми:

•Відкрита форма туберкульозу з бациловиділенням;

•Особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);

•Правець;

•Стан декомпенсації при хронічних хворобах серця, печінки, нирок;

•Гострі психічні захворювання;

•Злоякісні новоутворення.

Перелік лікарських засобів, при вживанні яких протипоказане грудне годування:

•цитостатики;

•радіоактивні препарати;

•солі золота, літію, йоду, брому;

•метронідазол, сульфаніламіди;

•налідіксова кислота (неграм, невіграмон);

•нітрофурани;

•левоміцетин, ізоніазід;

•препарати спорині;

•наркотичні анальгетики; сібазон, фенобарбітал;

•саліцилати (більш ніх 1 г на добу);

•естрогени;

•амантадін.

Протипокази до грудного вигодовування з боку дитини:

•уроджені захворювання обміну речовин;

•галактоземія;

•фенілкетонурія;

•алактазія;

•хвороба “сеча із запахом кленового сиропу”

Визначення штучного вигодовування. Штучне вигодовування – це таке харчування дитини грудного віку, при якому вона зовсім не отримує жіночого молока або його кількість менша 20% об’єму їжі, а основним продуктом харчування служать штучні суміші.

Штучне вигодовування немовляти – екологічна катастрофа для нього.

Немовля, позбавлене материнського молока, – це організм, трагічно позбавлений природньої їжі.

Якісний склад коров’ячого молока:

•співвідношення між альбуміном і казеїном – 1:4;

•незначна кількість есенціальних жирних кислот (у 5 разів менше, ніж у жіночому);

•коефіцієнт засвоєння жиру складає 80-85%, казеїну 50%;

•Загальна кількість молочного цукру менша, ніж у жіночому молоці, переважає альфа-лактоза;

•Співвідношення між фосфором і кальцієм 1:1;

•Вміст вітамінів великою мірою залежить від пори року, але термічна обробка веде до руйнування вітамінів;

•Низький вміст жиророзчинних вітамінів.

Кількісний склад коров’ячого молока:

•Білки – 34 г/л;

•Жири – 39 г/л;

•Вуглеводи – 46,5 г/л;

•Вода 873 мл.

Принципи штучного вигодовування:

•ретельне і точне виконання техніки приготування сумішей;

•перехід дитини на штучне вигодовування не повинен бути занадто швидким;

•режим харчування залишається вільним ( у дітей до введення прикорму 6-7 разів на добу, після введення прикорму – 5 разів на добу);

•прикорм слід давати з ложечки;

•введення прикорму дітям, які знаходяться на штучному вигодовуванні високоадаптованими сумішами, не відрізняється від аналогічних в дітей на грудному вигодовуванні.

Розрахунки приблизного об’єму їжі в дітей перших 10 днів життя:

•70 або 80 х n, де n– день життя новонародженого (формула Фінкельштейна);

•2% маси тіла при народженні х n, де

n– день життя дитини (формула Зайцевої);

Розрахунки об’єму їжі для дітей старших 10 днів:

•Калорійний метод:

Фізіологічна потреба дитини в енергії в 1 півріччі складає 115 ккал/кг маси тіла на добу; в 2 півріччі – 110 ккал/кг маси тіла на добу. При цьому орієнтовна енергетична цінність більшості адаптованих молочних сумішей складає 670-680 ккал/л.

•Об’ємний метод:

•В дитини від 10 днів до 2-х міс – 1/5 маси тіла;

•Від 2 до 4 міс – 1/6 маси тіла;

•Від 4 до 6 міс – 1/7 маси тіла;

•Від 6 міс до року – 1/8-1/9 маси тіла .

Гарантійне молоко– це коров’яче молоко, яке відповідає наступним вимогам:

•містить не менше 35 г/л жиру, 40-45 г/л цукру;

•має кислотність не більше 20 градусів по Тернеру;

•дає не менше 85 г/л сухого залишку;

•не містить хвороботворних і гнильних мікроорганізмів;

•загальна кількість бактерій не перевищує 50 000 в 1 мл;

•титр кишкової палички 1:10;

•застосовується для приготування дитячих молочних сумішей.

Правила штучного вигодовування

При штучному вигодовуванні їжа затримується в шлунку довше, ніж грудне молоко. Тому дитина швидко переводиться на 6-, а пізніше на 5-разове

харчування. Часта зміна сумішей не бажана, вона може призвести до зриву. При виборі суміші необхідно враховувати вік дитини, індивідуальні особливості організму, характеристику суміші і матеріальний стан сім’ї. При негативній реакції на суміш протягом 4-6 днів потрібна заміна харчування. Прикорми вводиться в тій самій послідовності, що і при природному вигодовуванні.

Рекомендується годувати дитину з спеціальної кружки або з ложечки. Однак, якщо дитина вигодовується з пляшечки, для запобігання надходженню повітря в

шлунок, дірочка в сосці має бути маленькою, а пляшку тримати більш вертикально, щоб шийка її була заповнена молоком. Велике значення має стерилізація пляшки, соски, якість приготовленої їжі. Обов’язковою умовою є куштування їжі перед годуванням дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

*фізіологічне наростання маси тіла, зросту дитини, окружності голови та грудної клітки;

*нормальний психомоторний розвиток дитини;

*відсутність порушень функцій шлунково-кишкового каналу та

інших органів і систем;

*фізіологічний стан імунної системи і факторів неспецифічного захисту.

Класифікація штучних сумішей:

•Неадаптовані: солодкі і кислі – 2, 3,4.

•Адаптовані: високоадаптовані (спеціальні), адаптовані (базисні), наступні (частково адаптовані).Лікувальні: з пре- і пробіотиками, антирефлюксні, для маловагових дітей, для лікування анемій, антиалергічні.

Всі адаптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока поділяються на три категорії: високоадаптовані (“НАН”, “Пре –

НАН”, “Нутрилон”, “Хіпп-1”, “СМА”, “Бона”, Пілтті та ін.), менш адаптовані (“Сімілак”, “Імпресс”, “Хіпп-2”, “Енфаміл” та ін.) та частково адаптовані (“Малютка”, “Малыш”, “Детолакт”, “Солнышко”, “Милазан”, “Віталакт”, “Ладунка” та ін.). Крім того, суміші поділяються на прості солодкі (“В-рис”, “В-гречка”, “В-овес”) і молочнокислі (“В-кефір”, В-ацидофільна суміш, кефір, ацидофільне молоко та ін.). Неадаптовані молочні суміші на основі незбираного або розведеного коров’ячого молока не забезпечують адекватного харчування дітей. Коров’яче молоко має вищий вміст протеїнів (у 3 рази більше) та мі-

неральних речовин (у 2,8 раза більше), ніж у жіночому молоці, володіє високою осмолярністю. Тому виникає велике навантаження на незрілі нирки, викликає метаболічний стрес, що сприяє стимуляції росту та надмірному накопиченню жиру.

Неадаптовані суміші спричиняють суттєві відхилення в організмі дітей: зниження енергетичного потенціалу клітин і рівня білкового синтезу, порушення ліпідного спектра, анемізацію та порушення імунітету. Молочнокислі суміші забезпечують ріст біфідофлори (НАН кисломолочний, “АГУ-1”, “АГУ-2” кисломолочні). Ще є лікувальні суміші. Лікувальні суміші для недоно-

шених дітей: “Пре НАН”, “Пре-нутрілон”, “Фрісопре”, “Енфалак”, “Неонатал”, “Енфалак Прематуре” та ін.

До безлактозних сумішей відносять “Нутрі-соя”, “Al-110”, “Туттелі-соя”, “Бона-соя”, “Ізоміл-семілак”, “Прособі”, “Алсої” та ін. Низьколактозні суміші: ни-

зьколактозний “Нутрилон”, низьколактозна “Хумана” та “Портаген”. Для лікування дітей з муковісцидозом і діареями використовують суміші “Роболакт”,

“Альфаре”, “Пепті-юніор”, “Прегестеміл” та ін. При симптомах зригування використовують антирефлюксну суміш “Енфаміл”, “Нутрілон Омнео”, Фрісовом”.

Для дітей 2-3-го року життя призначена суміш “Енфаміл Юніор”.

При приготуванні простих молочних сумішей рекомендується використовувати розведення овочевими та фруктовими відварами, на противагу кип’яченій воді, яку використовували раніше.

Переваги відварів у розведенні молока над водою:

•Сприяють створенню колоїдного стану молока, тому згустки казеїну легше перетравлюються;

•Деякі з них (гречаний) мають в своєму складі амінокислоти;

•З відваром в організм дитини поступають полісахариди, що зменшує процеси бродіння;

•Рисовий відвар має захисні властивості;

•Дещо збільшується енергетична цінність суміші.

Базисні (стартові) формули – це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, максимально наближені до грудного молока за харчовою, біологічною цінністю та осмолярністю. Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин, L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо важливе значення для розвитку дитини.

Наступні формули – це суміші, які рекомендуються дітям старше 6 міс.

Це частково адаптовані суміші, що готуються без додавання білків та молочної сироватки. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж базисних, крім лактози вони містять сахарозу і крохмал.

Потреба дитини першого року життя в харчових інградієнтах на 1 кг маси тіла при штучному вигодовуванні:

При вигодовуванні адаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,0 г;

жири – 6,5-6,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 3,5 г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

При вигодовуванні неадаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,5г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 4,0г;

жири – 5,5 г;

вуглеводи – 13г.

Енергетичні потреби дитини при штучному вигодовуванні:

•При вигодовуванні високоадаптованими сумішами – така ж як при грудному годуванні;

•При вигодовуванні адаптованими сумішами – на 5% вища, ніж при грудному вигодовуванні;

•При вигодовуванні неадаптованими сумішами – на 10% вища, ніж при грудному годуванні.

Найчастіші помилки при штучному вигодовуванні:

•Часта зміна суміші;

•Поспішна зміна суміші при незначних змінах випорожнень дитини;

•Наполегливе годування однією сумішшю навіть при відсутності достатньої прибавки у масі тіла;

•Ігнорування індивідуальними особливостями травної системи дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

•загальний стан дитини: характеристика здоров’я, емоційного стану;

•розвиток статичних і локомоторних функцій;

•стан шкірних покривів і слизових оболонок;

•розвиток підшкірної жирової основи;

•тургор тканин;

•стан м’язової та кісткової систем;

•функціональний стан органів травлення, інших внутрішніх органів;

•динаміка росту;

•динаміка маси тіла;

•захворюваність;

•лабораторні показники: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, результати копрологічних обстежень, загальний аналіз сечі.

Чинники, які зумовили невідповідність маркетингу ЗГМ міжнародним стандартам в Україні:

•Відсутність національної нормативної бази, яка б регулювала маркетинг продуктів для штучного вигодовування дітей раннього віку;

•Низький рівень поінформованості медперсоналу: значна частина працівників закладів охорони здоров’я не мають інформації або вкрай мало ознайомлені з МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока;

•Позиція керівництва медичних закладів, пов’язана в тому числі з браком інформації: відсутність єдності у протистоянні натиску компаній-виробників продуктів, що підпадають під дію МЗП, оскільки немає, перш за все, усвідомлення шкоди, яку діяльність цих компаній завдає грудному вигодовуванню;

•Позиція компаній, що займаються виробництвом та/чи збутом замінників грудного молока, пляшок та сосок в Україні, які агресивно впроваджують маркетингові програми, залучаючи до співпраці медичний персонал, сферу роздрібної торгівлі, засоби масової інформації. При цьому викристовується необізнаність медпрацівників, громадськості, осіб, які приймають рішення щодо впливу МЗП, та неусвідомлення згубного впливу на грудне вигодовування, а відтак – і відсутності не лише юридичного, а й соціального контролю над некоректною маркетинговою діяльністю.

•Позиція підприємств роздрібної торгівлі, у яких допускається розповсюдження реклами, робота агентів з продажу безпосередньо із матерями та вагітними жінками тощо, яка викликана здебільшого незнанням положень МЗП і комерційною зацікавленістю.

ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Змішане вигодовування – це вигодовування дитини грудним молоком і додаткове введення сумішей у випадку недостатньої кількості грудного молока . При цьому суміші (догодовування) повинні становити не менше 1/5 добового раціону.
У тих випадках, коли суміші становлять незначну частину всього об’ єму харчування (менше 1/5), його можна вважати природнім.

Коли дитина отримує переважно суміші, а грудне молоко становить менше 1/5 об’ єму їжі, то таке вигодовування називають штучним.

Залежно від кількості грудного молока за ефективністю змішане вигодовування буде наближатися або до природнього, або до штучного.

Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього –

це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 2:1 (2/3:1/3).
Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного – це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 1:2 (1/3:2/3).

Причини, за якими дитина може отримувати недостатньо молока поділяються на групи:

1. Чинники, які пов‘язані з технікою грудного вигодовування:

o неправильне прикладання до грудей

(біль в спині, неповне розслаблення мами під час годування через незручне положення може привести до неповного звільнення молочних залоз від молока. Неправильне положення дитини (голова нижче тулуба, порушене носове дихання) призведуть до передчасного відказу від грудей).

Рекомендації:

Необхідно вибрати таке положення під час годування (сидяче або лежаче), яке б забезпечувало максимальне розслаблення. Навчити маму правильно тримати дитину. Теплий напій, випитий перед годуванням сприяє ефективній секреції та виділенню молока.

При поганому догляді за грудьми, порушеннях правил грудного вигодовування можуть виникнути тріщини, ерозії соска. При цьому жінка відмічає різку біль в соску, як тільки дитина починає смоктати груди.

Рекомендації:

Припинити годування з тої грудної залози, де є патологічні зміни, негайно проконсультуватися з лікарем. Молоко зціджувати. До соска можна прикладати наступні ліки:

Змішати сухі подрібненя трави:

деревій, трава 50 г;

нагідки, квіти 50 г;

льон, насіння 50 г.

У 200 г окропу покласти 2 столові ложки суміші. Варити 10 хвилин і процідити. Зробити кашку та прикладати до сосків.

Лікар призначить для лікування розчини, мазі, які містять обезболюючі і дезинфікуючі засоби, вітамін А.

o відсутність нічного годування

(вночі також треба прикладати дитину до грудей, не пропускати годування, годувати в одні і ті ж години);

o великі інтервали між годуваннями

( недостатня кількість грудного вигодовування – менше 5 разів на добу призводить до зменшення вироблення та виділення молока. Зайнятість мами іншими проблемами, необгрунтовані пропускання часу годувань з метою “збереження” молока зумовлюють згасання лактації).

Рекомендації:

Потрібно збільшити частоту прикладання малюка до грудей. Якщо мама працює, було бажано, щоб дитину для грудного годування приносили до неї на роботу.

o не досить тривалі годування грудьми

(спостерігається, коли дитина під час годування тепло вдягнена, тоді після декількох секунд смоктання малюк засинає, а через деякий час, прокидаючись, плаче, вимагаючи їжі.

Рекомендації:

У такому випадку дитину необхідно привчити смоктати не менше 15 хвилин, при цьому її не потрібно тепло вдягати. В разі засинання розбудити малюка, ніжно погладивши йому щічку.

o пізній початок грудного годування;

o застосування пустушок та пляшечок для догодовування;

o введення прикорму і допоювання.

2. Психологічні чинники з боку матері:

o фізична втома

(часто причиною зниження лактації є виснаження, хронічні захворювання матері, недосипання. При цьому дитина отримує менш якісне молоко (особливо зменшується кількість жирів) та ще й у недостатній кількості).

Рекомендації:

Потрібно покращити харчування матері (якісно та кількісно), нормалізувати режим (збільшити час для відпочинку і сну), санація вогнищ хронічної інфекції, додаткове вживання вітамінних препаратів.

o недостатня впевненість;

o хвилювання, стресова ситуація

(збудження, стреси, емоційний дискомфорт пригнічують рефлекс виділення молока).

Рекомендації:

Зміна психологічної обстановки в сім´ї, обговорення проблеми з членами сім´ї.

Аутотренінг, допомога психолога, відверта бесіда з лікарем або близькою людиною. Обговорення проблем, навіть без їх вирішення, допомагає врівноваженню стану.

Матері необхідно переконати себе в тому, що у неї виробляється багато молока, і вона здатна годувати дитину, незважаючи на тимчасові труднощі. Дитина – головніша за все!

o негативне відношення до грудного годування

(сучасні молоді мами вважають вигодовування грудьми надто складним процесом, який забирає багато зусиль і, до того ж, псує фігуру. Елементарне небажання жінки годувати грудьми стає все частішою причиною переходу на змішане, а згодом – і штучне вигодовування).

Рекомендації:

Висока свідомість та самоосвіта матері не дозволить їй через такі причини відлучити дитину від грудей.

o негативне відношення до дитини.

3. Стан матері:

o екстрагенітальна патологія;

o застосування контрацептивних засобів, діуретиків (протизаплідні засоби з підвищеним вмістом естрогенів знижують продукування молока).

Рекомендації:

Якщо саме це є причиною зменшення кількості молока, необхідно порадитись із акушером-гінекологом і змінити методику контрацепції.

o вагітність;

o вживання алкоголю, наркотиків, паління;

o голодування;

o затримка часточки плаценти (рідко);

o недостатній розвиток молочних залоз (рідко).

Лактаційний криз – тимчасове короткочасне зменшення кількості молока, яке виникає без видимої причини.

В основі лежить зрушення в гормональній системі жінки, що пов‘язані з періодичністю гормональної регуляції лактації у поєднанні з підвищеною руховою активністю жінки та інтенсивним ростом немовляти.

Терміни виникнення лактаційного кризу

На 3-6 тижні, 3-4, 7-8 місяці лактації.

Тривалість близько 3-4 днів.

Голодний криз – ситуація, коли у зв’язку з інтенсифікацією процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку об’єм молока, яке виробляється молочними залозами матері, не відповідає потребам дитини.

Терміни виникнення: 4 тиждень, 3,7, 12 місяці лактації.

Тактика успішного подолання кризів:

1. Обов‘язкове інформування матері-годувальниці про можливість виникнення таких кризів.

2. Пояснення матері, що для подолання кризу необхідно своєчасно тимчасово збільшити кількість прикладань дитини до грудей (до 10-12 разів на добу).

3. Знову ввести нічне годування.

4. Обов‘язково перевірити правильність техніки годування.

5. Налагодити відповідний відпочинок і сон матері, залучити до допомоги в цей період родичів матері-годувальниці.

Причиною догодовування є:

1.Нестача молока (гіпогалактія) у матері; при цьому дитина отримує недостатню кількість їжі.

2.Вихід матері на роботу, коли не вистарчає зцідженого молока.

3.Тяжка фізична праця, систематичне недоїдання матері, грубе порушення режиму.

4.Небажання, зі сторони матері, грудного вигодовування, так як на це затрачається досить багато часу, або, на хибну думку матері, негативно “впливає” на її фігуру.

5. Материнське молоко низького гатунку (низької якості), що зустрічається дуже рідко.

6. Захворювання матері, при яких не має підстав для відлучення дитини від грудей, але є необхідність зменшити кількість годувань.

7. Спадкова патологія, зі сторони дитячого організму, пов’язана з непереносимістю молочного цукру (лактози) або його складових частин (галактози), амінокислот (фенілаланін) тощо.

ВИДИ ГІПОГАЛАКТІЙ

ПЕРВИННА ГІПОГАЛАКТІЯ зустрічається рідко внаслідок нейрогуморальних порушень в організмі матері, недорозвитку молочних залоз, внаслідок перенесених запальних захворювань молочних залоз.

ВТОРИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
– рання – на 2-3-му тижні життя дитини;
– пізня – на 4-му тижні життя дитини і пізніше;
Вторинна гіпогалактія виникає внаслідок недотримання режиму дня під час вагітності та в післяпологовий період, неправильного харчування, внаслідок неправльного догляду за молочними залозами (тріщини, ерозії, мастит) та ін.

СТУПЕНІ ГІПОГАЛАКТІІ:

Дорівнюють різниці між необхідною та добовою кількостю молока, що виділяється молочними залозами, висмоктується дитиною і зціджується після кожного годування:

І ступінь – дефіцит молока до 25%
ІІ ступінь – дефіцит молока до 50%
ІІІ ступінь – дефіцит молока до 75%
IV ступінь – дефіцит молока понад 75%.

ПРОФІЛАКТИКА ГІПОГАЛАКТІЇ МАТЕРІ:

  – раціональне харчування жінки;
   – достатній сон;
   – перебування на свіжому повітрі не менше 2      годин на день;
   – щоденна ранкова гімнастика вагітної;
   – підготовка молочних залоз до годування грудьми;
   – УФО (за 4-5 тижнів до пологів, починаючи з ¼ біодози поступовим доведенням до 1-2 біодоз);
   – голкотерапія;
– сприятливі взаємовідносини з оточуючими, доброзичливе ставлення всіх близьких до вагітної і молодої мами;

-проведення масажу молочних залоз до і після годування;

-повітряні ванни (10-15 хв);
– прикладання дитини до грудей в один і той же час;
– правильна техніка вигодовування з дотриманням гігієнічних заходів та зцідження залишків молока;

-заохочення нічного годування (гормон пролактин, який стимулює утворення молока, найбільш активно проявляє свою дію в нічний час).

Ознаки недостатності грудного молока

Вірогідні ознаки:

•Дитина не задоволена після годування грудьми.

•Дитина часто плаче.

•Дуже часті годування.

•Дуже тривалі годування.

•Дитина відмовляється від грудей.

•У дитини тугий, сухий або зелений стілець.

•У дитини рідкий стілець в невеликому об‘ємі.

•При зціджуванні немає молока.

•Відсутнє відчуття прибування молока після пологів.

•При тривалому голодуванні дитя стає апатичним, байдужим до оточуючих.

Абсолютні ознаки:

•При задовільному стані відсутня прибавка в масі, або недостатнє її збільшення (менше 500 г за 1 міс., або 125 г за 1 тиж.)

•Зменшується кількість сечі (менше ніж 6 разів на добу), сеча інтенсивно жовтого кольору з різким запахом.

Для уточнення кількості висмоктаного молока дитиною, необхідно провести контрольне зважування , а саме зважити дитину до і після годування декілька разів на протязі доби. Різниця в масі дозволяє судити про кількість висмоктаного молока, а знаючи разовий об’єм їжі, можна легко визначити необхідну кількість молочної суміші (догодовування). Контрольне зважування необхідно проводити не рідше одного разу на 2 тижні.
Абсолютним показом до контрольного зважування є прояви голодування.

Техніка проведення контрольного зважування:

• Матеріальне забезпечення

1) електронна або медична вага;

2) комплект пелюшок;

3) 0,5% розчин хлораміну.
Хід виконання:

– Протерти вагу розчином хлораміну.

– Запеленати дитину.

-Зважити до годування і записати вагу.

-Прикласти дитину до грудей на 20-30 хв.

-Зважити після закінчення годування, не перепеленуючи дитину.

–Різниця в масі до і після зважування вказує на кількість висмоктаного молока.
Систематизувавши основні причини недостатності грудного вигодовування, можна намітити шляхи її корекції .

Стимулювання лактації

Необхідно встановити причину, що призвела до гіпогалактії. Часто саме усунення причини є достатнім для відновлення лактаційної функції. Потужним стимулом, який підвищує лактацію, є частіше прикладання дитини до грудей з наступним зціджуванням решток молока. Звичайно дитя треба прикладати до грудей не 7, а 8-9 разів. Прикладати рекомендується до обох грудей під час кожного годування.

Для стимуляції лактації можна використати такі засоби:

1. Свіжоприготовлений сік пити по півсклянки 2-3 рази на добу. Можна додати молоко, мед, фруктово-ягідні соки (1-2 ст. ложки на 1 склянку).

2. Молочний коктейль з морквяним соком

125 г молока (простокваші чи йогурту), 60 мл морквяного соку, 10 мл лимонного соку, 15 г цукру. Збити міксером перед вживанням, пити по 1 склянці 2-3 рази на добу. Ввечері в коктейль можна добавити 1-2 ч. л. меду.

3. Напій з меліси, кропиви, душиці:

•Трави змішати у рівному співвідношенні. 1 столову ложку суміші залити 2 склянками окропу і настояти в термосі 2 год. пити по ½ склянки 2-3 рази на добу.

4. Настій з насінням кропу:

•1 столову ложку насіння кропу залити склянкою окропу та настояти в термосі 2 год. Процідити, пити по 1-2 столові ложки 3-6 рази на добу.

5. Настій з анісу:

•2 чайних ложки насіння залити склянкою окропу і настояти 1 год. Охолодити і процідити, пити по 2 столові ложки 3 рази на добу за 30 хв. до приймання їжі.

6. Напій з тмину:

•10 г насіння тмину, 50 г цукру, сік лимона середньої величини.

•Тмин залити 0,5 літра води, варити на малому вогні 10 хв, процідити, додати цукор і сік, пити по 0,5 склянки 2-3 рази на добу.

7. Горіхове молоко:

•Очищені горіхи подрібнити з цукром до тістоподібної консистенції, масу покласти в кип’ячене молоко, розмішати та настояти протягом 2 годин. Для приготування однієї порції напою треба 0,5 літра молока, 100 г очищених горіхів, 25 г цукру. Приймати по 1/3 склянки за 20 хв до кожного годування грудьми.

8. Медикаментозні, вітамінні та загальноукріплюючі препарати:

•Апілак;

•Полівітамінні – полімінеральні комплекси;

•Нікотинова кислота;

•Екстракт сухих дріжджів.

9. Фізіотерапевтичні процедури:

•УФО на молочні залози;

•Ультразвук;

•Масаж;

•Голкорефлексотерапія.

ПРАВИЛА ДОГОДОВУВАННЯ

Для догодовування використовуються такі самі адаптовані суміші, як і при штучному вигодовуванні. Догодовування потрібно давати тільки після годування грудьми (повністю висмоктаного молока) і за допомогою ложечки. Це дасть змогу зберегти незмінною кількість годування грудним молоком. В іншому випадку дитина відмовиться від грудей. Адже смоктання материнського молока потребує значних енергетичних зусиль, а їжа з пляшечки, як правило, надходить легко, без затрат енергії дитячого організму. Годуючи з ложечки, ви зможете уникнути перегодовування, що легко зробити, користуючись пляшечкою.

Всі інші добавки до харчування (фруктові соки, пюре, каші) потрібно вводити, зважаючи на те, якій частині від усього добового раціону відповідають догодовування. Якщо вони становлять половину і більше усього добового раціону, то термін їх введення такий самий, як при штучному вигодовуванні, коли об’єм догодовування менший – як при природному.

ПРАВИЛА ЗМІШАНОГО ВИГОДОВУВАННЯ:

n Необхідно врахувати кількість висмоктаного грудного молока, а нестачу замінити молочними сумішами.

n Навіть якщо кількість материнського молока невелика, його потрібно зберегти.

n Догодовування дають після годування грудьми, на відміну від пригодовування та введення харчових добавок з метою корекції харчування.

n Залежно від кількості молока у матері, догодовування дають після деяких годувань для доповнення об’єму їжі (після грудного молока – адаптована суміш) або як окремі годування. Останні рекомендуються у випадку повної адаптації до нової їжі.

n Якщо догодовування за об’ємом невелике, його потрібно давати дитині з чайної ложечки, так як споживання їжі через соску сприяє відмові малюка від грудей і швидкому згасанню лактації. При догодовуванні з пляшечки соска повинна бути достатньо пружною з дрібними (3-5 штук) отворами.

n Необхідно залишити не менше 2-3-х грудних годувань, щоб лактація не так швидко згасла.

Вільний режим харчування при змішаному вигодовуванні.

Режим харчування при змішаному вигодовування може бути індивідуальним, залежним від кількості молока в мами. При помірному зниженні кількості грудного молока можна притримуватися вільного принципу – годувати грудьми за вимогою дитини, як при природньому вигодовуванні, а догодовувати молочною сумішшю в тих випадках, коли дитя після годування грудьми не задоволене і потребує додаткового харчування. При цьому варто мати на увазі, що молока в грудях матері як правило буває більше в першу половину дня, ніж в другу.

При значному зниженні кількості грудного молока режим годування повинен бути фіксованим в часі, як при штучному вигодовуванні. Це пов’язано з тим, що штучні молочні суміші затримуються в шлунку дитини дещо довше, ніж грудне молоко.

Як в першому, так і в другому випадку важко орієнтуватися скільки ж необхідно молочної суміші додати після годування грудьми. Не знаючи цього можна допустити недогодовування так і перегодовування дитини, що є небажаним і не пройде безслідно для його здоров’я.

Для вирішення цього питання можна користуватися орієнтовним методом визначення кількості молока в матері: зважування дитини до і після годування грудьми не менше трьох разів на день в різний час. Використовуючи одержаний середній показник, а також даними таблиці **** ви зможете визначити приблизну кількість молочної суміші, яку необхідно додати дитині до кожного годування.

КЛАСИФІКАЦІЯ МОЛОЧНИХ СУМІШЕЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ДОГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ ПРИ ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ:

АДАПТОВАНІ:

1) Солодкі: “Малютка”, “Малыш”, “Детолакт”, “Виталакт”, “Симілак”, “Енфаміл” (США), “Пилти”, “Бона”, “Тутели” (Фінляндія), “Нан”, “СМА”, “Нутрілон” та ін.

2) Кислі – ацидофільна “Малютка”, ацидофільний “Малиш”, “Белбобек”, ацидофільний “Віталакт” та ін.

НЕАДАПТОВАНІ (ПРОСТІ):

1) Солодкі: суміш №2 (Б), суміш №3 (В), “Крепыш”, “Здоров’я” та ін.

2) Кислі: А-кефір, Б-кефір, В-кефір, “Биолакт”, “Мацони”, “Нарине”, “Балдырган” та ін.
Слід пам’ятати, що неадаптовані суміші не можуть задовільнити оптимальний фізичний та інтелектуальний розвиток дитини, вимагають постійної корекції в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Це вимушений вид догодовування (батьки не мають змоги купити адаптовані суміші, а держава не допомагає їм у цьому).

БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ (БАД):

БАД-1Л (з лізоцимом), БАД-1Б (з біфідум-бактерином), БАД-2 (лізоцим і біфідум-бактерин).

Використання їх при вживанні неадаптованих сумішей обов’язкове.

ДОБОВА ПОТРЕБА ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ У ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТАХ (НА 1 КГ МАСИ ТІЛА)

Харчовий інгредієнт

Вік

Змішане вигодовування

Наближене

до грудного

Наближене

до штучного

Білки

До 4 міс

2,0-2,5 г

3,5-4,0 г

4-9 міс

3,0-3,5 г

3,5-4,0 г

9-12 міс

3,0-3,5 г

3,4-4,0 г

Жири

До 4 міс

6,5-6,0 г

4-9 міс

6,0-5,5 г

9-12 міс

5,5-5,0 г

Вуглеводи

Протягом року

12,0-14,0 г (13,0)

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОТРЕБА ДЛЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ:

Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього

1-6 міс: 115 ккал/кг/добу;

7-12 міс: 110 ккал/кг/добу

Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного

1-6 міс: 125 ккал/кг/добу;

7-12 міс: 120 ккал/кг/добу.

ОСОБЛИВОСТІ ВИПОРОЖНЕНЬ ДИТИНИ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

Якими б схожими на грудне молоко не були молочні суміші, їх вживання малюком все-таки дається взнаки. Випорожнення маляти поступово змінюються, набувають щільнішої консистенції, стають світлими, іноді “замазкоподібними”, з’являються періодичні закрепи. Тут уже варто порадитися з педіатром та відкоригувати харчування, збільшивши об’єм фруктового соку чи пюре, ввівши в харчування інші продукти, а в разі появи дисбактеріозу – препарати кисломолочних та біфідум-бактерій.

РЕЖИМ ГОДУВАННЯ ДИТИНИ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

При змішаному вигодовуванні, наближеному до природнього:

– до 2 міс – 7 разів на добу, кожні 3 години з 6-годинною нічною перервою;

– до 4 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою;

– старше 4 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8-годинною нічною перервою.

При змішаному вигодовуванні, наближеному до штучного:

– до 4 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою;

– старше 4 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8-годинною нічною перервою;

Без сумніву, всі переваги грудного молока стимулюють збереження грудного вигодовування.

При відсутності материнського молока, бажано використовувати донорське, яке має особливо важливе значення в перші місяці життя дитини, при гіпотрофії (розлади харчування з відставанням маси і зросту), під час захворювань (особливо травного каналу), в період виздоровлення.

Основним завданням медичних працівників, а також і кожної освіченої людини повинно бути пропагування природнього вигодовування, одним із варіантів якого є вигодовування донорським молоком. Ось чому необхідна широка агітація та активне заохочування жінок-годувальниць до здачі залишків молока на донорські пункти, де проводиться його дослідження, провірка і підготовка до видачі потребуючим дітям.

Методи обробки коров’ячого молока:

•Проціджування через 3 – 4 шари марлі, після цього стерилізація при температурі 100° С (4 – 5 хв.);

•Кип’ятіння (1 – 2 хв.);

•Пастеризація при температурі 85 ° С (5 хв.);

•Охолодження молока в спеціальних холодильних камерах.

Фізіологічні норми харчування для жінок з неускладненим перебігом вагітності і матерів – годувальниць (інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України):

•Перша половина вагітності – 2500 – 3000 ккал/добу;

•Друга половина вагітності – 2700 – 3200 ккал /добу;

•Матері – годувальниці – 3000 – 3500 ккал/добу.

Перелік обов’язкових продуктів у щоденному меню матері – годувальниці:

•М’ясо (яловичина, нежирна свинина, птиця, печінка) – 100 г;

•Молоко, кефір чи йогурт – 3 склянки, сир – 100 г, твердий негострий сир – 20 г;

•Різні овочі – 700 – 750 г;

•Фрукти – 300 г;

•Масло вершкове – 15 г;

•Олія (соняшникова, кукурудзяна та ін.) – 25 – 30 г;

•Сметана – 30 г;

•Хліб пшеничний, житній з висівками – 200 – 250 г;

•Різні крупи – 60 г, цукор, мед, варення – 60 г.

Спеціальні продукти та харчові добавки для матерів – годувальниць, які випускаються в Україні:

1. Сухе молоко з підвищеною кількістю білка, вітамінів та інших харчових речовин: Фемілак – 1 для вагітних жінок, Фемілак – 2 для матерів – годувальниць;

2. Харчові добавки на основі полісолодових екстрактів: “Полісол”, “Антигіпоксин”, “Гемосол” для лікарського та профілактичного харчування;

3. “Джерела” для матерів – годувальниць.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ДОБОВИЙ ПЕРЕЛІК ПРОДУКТІВ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД ЛАКТАЦІЇ: