УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ.
ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СКЛАД
|
ФОНЕТИКА |
Фонетика (від гр. phone – звук) – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.
ЗВУК
Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки – найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова.
Звуки мови на письмі позначаються так:
|
позначення звуків |
|
[a], [с], [д‘], [ґ], [дж’], [й], [м], [н] |
Окремо взяті звуки (на відміну від слова та речення) не мають ніякого значення ([о], [у], [п], [с], [д], [і], [к], [м]), але з них творяться слова та їхні значущі частини. Наприклад, з наведених звуків легко складається слово підсумок, у якому виділяються три значущих частини під + сум + ок.
Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого.
Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю.
Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.
ЯК ВИНИКАЮТЬ ЗВУКИ
Звуки мови виникають за допомогою мовного апарату, до якого відносять гортань з голосовими зв’язками, ротову та носову полості, губи, язик, зуби та піднебіння.
За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.
Голосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв’язок.
Пояснити це явище можна порівнянням з грою на будь-якому музичному струнному інструменті (скажімо, гитарі). Спробуйте заграти на струнах – і вам у нагороду буде чудова музика.
Саме такими “струнами” і є наші голосові зв’язки- головний речовий орган людини.
Після того як струмінь повітря, вже в вигляді звукової хвилі з періодичними коливаннями, проходить крізь ротову порожнину, він вільно виходить назовні.
Ротова порожнина відіграє при цьому роль резонатора, який за рахунок руху нижньої щелепи та переміщення язика в горизонтальній та вертикальній площині змінює свої розміри та форму, що є вирішальним при творенні голосних різної якості.
Приголосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум.
При вимові приголосних звуків голосові зв’язки можуть бути напруженими і вібрувати під тиском повітряного струменя, утворюючи музикальний тон (голос), а можуть бути розслабленими, не замкненими і вільно пропускати видихуване повітря.
Характерні для приголосних шуми виникають переважно у ротовій порожнині при подоланні струменем повітря різноманітних перешкод, утворюваних на його шляху активними і пасивними мовними органами.
Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків називається артикуляцією (від лат. articulo – розчленяю).
АКТИВНІ І ПАСИВНІ МОВНІ ОРГАНИ
Активні мовні органи при творенні звуків здійснюють певні рухи. Це – голосові зв’язки, задня стінка глотки, язичок (піднебінна завіса), язик і губи. Активні мовні органи відіграють головну роль у процесі звукоутворення.
Пасивні мовні органи – це нерухомі мовні органи, до яких наближаються активні чи навіть змикаються з ними, спричинюючи виникнення шумів. До них належать тверде піднебіння, зуби, альвеоли (горбочки коло зубів). Пасивні мовні органи при звукотворенні виконують допоміжну роль.
Голосних звуків шість:
|
голосні |
[і], [и], [е], [у], [о], [а] |
Голосні звуки можуть бути:
|
голосні |
|
|
1. |
переднього і заднього ряду |
|
2. |
низького, середнього і високого підняття |
|
3. |
огублені і неогублені |
|
4. |
ненаголошені і наголошені |
Голосні переднього і заднього ряду
За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:
|
голосні переднього ряду |
[е], [и], [і] |
|
голосні заднього ряду |
[а], [о], [у] |
Голосні низького, середнього і високого підняття
В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високого підняття:
|
голосні низького підняття |
[а] |
|
голосні середнього підняття |
[е], [о] |
|
голосні високого підняття |
[і], [и], [у] |
Огублені і неогублені голосні
За участю губ голосні поділяються на огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):
|
огублені голосні |
[о], [у] |
|
неогублені голосні |
[і], [и], [е], [а] |
Наголошені і ненаголошені голосні
Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними:
|
наголошений [і] |
мнсто |
|
ненаголошений [і] |
містйчко |
ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
В українській мові 32 приголосних звука:
|
приголосні |
[б], [п], [д], [д’ ], [т], [т’ ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з’ ], [ш], [с], [с’ ], [г], [х], [дж], [дз], [дз’ ], [ч], [ц], [ц’ ], [в], [й], [м], [н], [н’ ], [л], [л’ ], [р], [р’ ] |
Приголосні звуки можуть бути:
|
приголосні |
|
|
1. |
· сонорні · шумні (дзвінкі і глухі) |
|
2. |
губні, язикові та глоткові |
|
3. |
тверді і м’які |
|
4. |
свистячі, шиплячі та носові приголосні |
В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.
Сонорні і шумні приголосні
Сонорні приголосні (від лат. sonorus – звучний) – це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев’ять:
|
сонорні приголосні |
[в], [й], [м], [н], [н’ ], [л], [л’ ], [р], [р’ ] |
Шумні приголосні
Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі.
Дзвінкі і глухі приголосні
Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні приголосні звуки.
При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні звуки.
|
|
шумні приголосні |
|
дзвінкі приголосні |
[б], [д], [д’ ], [ґ ], [ж], [з], [з’ ], [г], [дж], [дз], [дз’ ] |
|
глухі приголосні |
[п], [т], [т’ ], [к], [ш], [с], [с’ ], [х], [ч], [ц], [ц’ ] |
Акустичні пари
Дзвінкі та глухі приголосні утворюють так звані акустичні пари (дзвінкий звук – глухий):
|
акустичні пари |
|
[б]-[п], [д]-[т], [д’ ]-[т’ ], [ґ ]-[к], [ж]-[ш], [з]-[с], [з’ ]-[с’ ], [г]-[х], [дж]-[ч], [дз]-[ц], [дз’ ]-[ц’ ]. |
Глухий звук ф в українській мові співвідносного дзвінкого звуку не має.
Дзвінкі приголосні у кінці слова та в кінці складу вимовляються дзвінко.
Усі сонорні приголосні звуки належать до дзвінких і не мають парних глухих.
Губні, язикові та глоткові приголосні
За активним мовним органом приголосні поділяються на губні, язикові та глоткові:
|
губні приголосні |
[б], [п], [в], [м], [ф] |
|
язикові приголосні |
[д], [д’ ], [т], [т’ ], [з], [з’ ], [с], [с’ ], [дж], [дж], [ц], [ц’ ], [р], [р’ ], [л], [л’ ], [н], [н’ ], [ж], [ч], [ш], [дж], [й] |
|
глоткова приголосна |
[г] |
Тверді і м’які приголосні
За ознакою твердості чи м’якості приголосні розмежовуються на тверді і м’які:
|
тверді приголосні |
[б], [п], [д], [т], [ґ ], [к], [ф], [ж], [ш], [з], [с], [г], [х], [дж], [ч], [дз], [ц], [в], [м], [н], [л], [р] |
|
м’які приголосні |
[д’ ], [т’ ], [з’ ], [с’ ], [дз’ ], [ц’ ], [й], [л’ ], [н’ ], [р ] |
Окремі приголосні за ознакою “м’якість- твердість” утворюють пари:
|
тверді- м’які приголосні |
|
[д]-[д’ ], [т]-[т’ ], [з]-[з’ ], [с]-[с’ ], [дз]-[дз’ ], [ц]-[ц’ ], [н]-[н’ ], [л]-[л’ ], [р]-[р’ ] |
Пом’якшені варіанти твердих приголосних, як правило, з’являються перед голосним і, проте у небагатьох українських словах і здебільшого у словах іншомовного походження зустрічаються перед іншими голосними (ж’ур’ нбл , м’ эзикл, с’в’ б то).
Свистячі, шиплячі та носові приголосні
Враховуючи слухове сприйняття, пригололосні діляться також на свистячі і шиплячі.
Зовсім невелику групу складають носові приголосні, у творенні яких бере участь носова порожнина.
|
свистячі приголосні |
[з], [з’ ], [с], [с’ ], [ц], [ц’ ], [дз] [дз’ ] |
|
шиплячі приголосні |
[ж], [дж], [ч], [ш] |
|
носові приголосні |
[м], [н], [н’ ] |
Звук [ґ]
Окремо треба сказати про звук [ґ ], що третім виданням Українського правопису було повернуто в українську абетку.
Звук [ґ] вживається у словах: ґанок, ґоґель- моґель, ґудзик, ґрунт, ґречний, ґрати (іменник), ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґранчак та ін.
Звуки [ґ] та [г] легко розрізняються на слух:
- [г] – гортанний щілинний, глухіший;
- [ґ] – задньоязиковий проривний, дзвінкіший.
Різницю в роботі мовних органів при вимові цих звуків можна відчути на дотик, прикладаючи пальці до гортані.
|
ОРФОЕПІЯ |
Орфоепія (від лат. orthos- прямий, правильний, рівний і epos- слово, мова) – це сукупність правил літературної вимови звуків і словосполучень. В орфоепії також вивчаються правила наголосу.
Голосні в українській мові у наголошеній позиції звучать чітко і виразно (голос, сила).
Так само чітко і виразно вимовляються і голосні [а], [і], [у] в ненаголошених складах (співати).
Ненаголошений [е] при вимові наближається до [и], так само як і ненаголошений [и] наближається до [е]. Особливо помітно це у випадку, коли [и] чи [е] знаходяться перед наголошеним складом (заметіль).
Голосні [е], [и] майже не змінюються у кінці слова і у складі з побічним наголосом (пити, пуля).
Ненаголошений звук [о], як і наголошений, теж вимовляється голосно, ніколи не перетворюючись на [а], як у російській мові. Проте перед складом з наголошеним [у] ненаголошений [о] стає схожим на [е] (ноша).
У дієслівних формах 3-ї особи однини і множини теперішнього часу буквосполучення
–ться вимовляється як ц’ : (сміється– с’м’іjец’:а).
Буквосполучення -шся вимовляється як довгий м’який [с’]: (смієшся– с’м’іjес’:а).
Дзвінкі приголосні [б], [д], [д’], [ґ], [ж], [з], [з’], [г], [дж], [дз], [дз’], як правило, зберігають свою дзвінкість.
Зокрема, це відбувається:
- на кінці слова (ніж, гедз);
- в середині слова перед наступним глухим приголосним, найчастіше на межі кореня і суфікса (дiжка, жабка); виняток – дзвінкий приголосний [г], який в окремих випадках чергується з глухим [х] перед глухими [т’] і [к] (н’іхт‘ї, вухкиї);
- у кінцевих дзвінких приголосних префіксах роз-, без-, через- та інших перед глухим приголосного кореня (розповідати).
Дзвінкий [з] чергується з глухим [с] тільки у префіксі з- перед наступним глухим кореня (крім [ш] і [ч]) – с’ц’іпити, схот’іти. У випадку знаходження дзвінкого свистячого [з] перед шиплячими [ш] і [ч] він чергується з глухим шиплячим [ш] (зшити).
Глухі приголосні в середині слова перед дзвінкими чергуються з відповідними дзвінкими (Вишгород).
Приголосні шиплячі звуки [ж], [ч], [ш] перед наступними свистячими [ц’], [с’] чергуються відповідно зі свистячими [з’], [ц’], [с‘] (книжка)
Сонорні приголосні [в], [й], які не мають глухих відповідників, в середині слова після голосного і перед голосним, на початку слова перед будь-яким приголосним і у кінці слова перетворюються на короткі нескладові голосні [я], [ї] (вояк, гаї).
Нормативним для української мови є чергування [у] та [в]; [і] та [й] у мовному потоці, яке залежить від кінця попереднього і початку наступного слова (наш учитель, наша вчителька)
Слова в українській мові поділяються на склади. Склад – це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.
Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов’язково бути голосним. В зв’язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.
В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: вік-но, слог, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.
Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).
Склад, який закінчується на приголосний звук – закритим (ліс, май-дан).
Існує декілька правил поділу слів на склади:
- Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о-лень, жи-то).
- Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них – до наступного (зір-ка, май-ка).
- Якщо другим приголосним є звук й, л або р, то разом з попереднім приголосним він відходить до наступного складу (ме-тро, ку-плю).
- Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу (кис–лий, стер–ти).
- Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л відходять до наступного (про-сте-жити, се-стра).
Зверни увагу! У кожному складі слова обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.
1. Прочитай слова. Які з них можна поділити на склади?
Лелека, грак, синиця, горобець, дятел, орел, шпак, зозуля, іволга.
2. Спиши спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади. Які склади позначено однією буквою?
3. Утвори слова з поданих складів.
Ся, бу, ба; ля, зу, зо; ле, ка, ле; нок, ґа; вець, лі.
Під час письма часто доводиться частину слова переносити в наступний рядок. Запам’ятай! Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за, то-по-ля. Склад, позначений однією буквою, не зали¬шається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис.
2. 1. Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.
Малина, ожина, смородина, урожай, лілея, їжак.
2. Які склади в словах не можна залишити в рядку або перенести?
3. Попрацюйте разом!
1. Прочитайте вірш, колективно декламуючи його по складах, як лічилку.
ОБЖИНКОВА ПІСНЯ
Ой любо та мило,
що добре вродило —
пшениця, як гай…
Та вже недалеко,
та вже небагато,
та вже видно край.
(Народна творчість)
2. Які слова становлять один склад?
Знай! Односкладові слова не поділяються для переносу.
Попрацюйте парами!
1. Поміркуйте, які з поданих слів можна переносити. Запишіть їх, поділяючи рисками для переносу.
Уроки, урок, читаю, мию, степ, степи, край, краї, ґрунт.
2. Чому решта слів для переносу не ділиться?
1. Запиши, поділяючи для переносу, імена людей.
Олена, Ірина, Олег, Галина, Софія, Борис, Юрій, Лідія.
2. Які імена не вдалося поділити для переносу? Чому? Розкажи про це на уроці.
Прочитайте.
Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: листки, синичка, гострий. Такі слова можна переносити по-різному: ли-стки си-ничка го-стрий лис-тки сини-чка гос-трий лист-ки синич-ка гост-рий.
Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з голосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: син-ичка, літ-ечко. Тут розірвано злиття ни, те.
1. Прочитай і спиши слова.
Хатка, хатинка, світло, світлячки.
2. Як можна по-різному перенести ці слова?
Прочитай.
Вересень відчиняє двері осені. Кажуть, що він красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.
Красне — гарне, прекрасне.
2. Як ти розумієш прочитане? Чому осінь називають золотою?
3. Спиши речення, поділяючи виділені слова для переносу. Яке з них можна перенести по-різному?
Прочитай народні прикмети.
Грім у вересні — на теплу осінь.
Рано опадає листя — на холодну зиму.
3. Знайди у реченнях слова, протилежні за значенням. Запиши їх, поділяючи для переносу різними способами.
3. Виділене слово прочитай по складах. Скільки в ньому складів? А на скільки частин ти поділиш його для переносу?
Прочитай і відгадай загадку. Вимовляй дзвінко звуки [д], [д’].
Коли вона загляне в сад —
наллється соком виноград.
А пізні яблука ранет
солодкі стануть, наче мед…
І ми її уклінно просим:
— Заходь у гості, щедра (………) .
(Інна Кульська)
2. Що тобі допомогло відгадати загадку?
3. Які овочі достигають у вересні?
Прочитай загадку
Якими різними словами в нашій мові називають відгадку?
Тільки дощик прошумів над лужком, над лісом, хтось у небі рушничок вишитий повісив.
Усно поділи для переносу слова веселка, райдуга.
Перевір за наведеним далі правилом, чи правильно ти виконав завдання.
Букви й та ь при переносі слів не можна відривати від попередньої букви. Перенось так: ліній-ка або лі-нійка, ляль-ка або ля-лька.
Отже, як правильно перенести слова райдуга?
Попрацюйте парами!
1. Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним із способів. Порівняйте, чи правильно ви виконали роботу.
Чайка, літає, їжак, жайворонок, сойка, мальви, Юрасик, Василько.
2. Яке слово не можна поділити для переносу?
Утвори слова з перших складів таких слів:1) сокіл, роса, капуста; 3) солома, ваза;
2) вода, ромашка, нагідки; 4) орел, садок.
Виконуй вправу в такій послідовності: 1) прочитай слово й усно поділи його на склади;
2) вимов перший склад;
3) вимов перші склади в усіх словах рядка;
4) запиши утворене слово.
2. Яке із записаних тобою слів не можна поділити для переносу?
Прочитай текст
РАННЯ ОСІНЬ
День був гарний, погожий. На городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти. Між зеленим листям на деревах подекуди визирали пожовклі листочки.
Над деревами снувало біле, як срібло, блискуче бабине літо. А вгорі прослалося небо — чисте, спокійне.
Степан Васильченко
Бабине літо — тут: павутиння, що літає в повітрі на початку осені.
1. Про які ознаки ранньої осені говориться в тексті?
2. Добери слова, близькі за значенням до слів: погожий (день), визирали (листочки), чисте (небо). Запиши їх парами.
3. Виділені слова поділи для переносу за вивченими правилами.
Наголос – це вимова одного із складів з більшою силою.
Наголос завжди падає на голосний звук в складі, напр., чудо‘во, бi‘гати, вече‘ряти.
Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади – ненаголошеними (у слові вi-тер склад ві- наголошений)..
Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.
Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рiч-ка, пе-ре-рва).
Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога’ – но’ги).
За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за’мок – замо’к, му’ка – мука’ ) та їхні граматичні форми (стi’ни – називний відмінок множини і стіна’– родильний відмінок однини).
Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний).
Смисловий наголос – це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу (Це я’ хотів піти звідси – не хтось інший, а саме я)
Український алфавіт
|
Друкована літера |
Рукописна літера |
Назва літери |
Звук |
|
А а |
А а |
а |
[а] |
|
Б б |
Б б |
бе |
[б] |
|
В в |
В в |
ве |
[в] |
|
Г г |
Г г |
ге |
[г] |
|
Ґ ґ |
Ґ ґ |
ґе |
[ґ] |
|
Д д |
Д д |
де |
[д] |
|
Е е |
Е е |
е |
[е] |
|
Є є |
Є є |
є |
[є] |
|
Ж ж |
Ж ж |
же |
[ж] |
|
З з |
З з |
зе |
[з] |
|
И и |
И и |
и |
[и] |
|
І і |
І і |
і |
[і] |
|
Ї ї |
Ї ї |
ї |
[ї] |
|
Й й |
Й й |
йот |
[й] |
|
К к |
К к |
ка |
[к] |
|
Л л |
Л л |
ел |
[л] |
|
М м |
М м |
ем |
[м] |
|
Н н |
Н н |
ен |
[н] |
|
О о |
О о |
о |
[о] |
|
П п |
П п |
пе |
[п] |
|
Р р |
Р р |
ер |
[р] |
|
С с |
С с |
ес |
[с] |
|
Т т |
Т т |
те |
[т] |
|
У у |
У у |
у |
[у] |
|
Ф ф |
Ф ф |
еф |
[ф] |
|
Х х |
Х х |
ха |
[х] |
|
Ц ц |
Ц ц |
це |
[ц] |
|
Ч ч |
Ч ч |
че |
[ч] |
|
Ш ш |
Ш ш |
ша |
[ш] |
|
Щ щ |
Щ щ |
ща |
[щ] |
|
Ь ь |
Ь ь |
ь |
[ь] |
|
Ю ю |
Ю ю |
ю |
[ю] |
|
Я я |
Я я |
я |
[я] |
ІНШІ ГРАФІЧНІ ЗНАКИ
Крім букв алфавіту, для передачі слів в українській мові використовуються апостроф, знак наголосу, дефіс (риска), крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки, три крапки та ін. знаки:
|
знак |
його графічне позначення |
приклад використання |
|
наголос |
/ |
|
|
дефіс |
– |
хмарки-лебеді |
|
крапка |
. |
Темна ніч. Шлях. |
|
кома |
, |
Спить озеро, і ліс, і очерет (Л.Українка). |
|
знак питання |
? |
Чому ж так буває? |
|
знак оклику |
! |
Слава Україні! |
|
тире |
— |
Це – ти |
|
двокрапка |
: |
Все: жито, пшениця та овес- разом поспіло |
|
лапки |
” “ |
“Слухаю”- відповів майор |
|
дужки |
( ) |
Там (він це знав) буяла весна |
|
три крапки |
… |
Далі буде… |
ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ
1. СЛУХАЙТЕ, ПОВТОРЮЙТЕ.
ЧИТАЙТЕ:
В в (в) ва, во, ву, ве, ви;
Ф ф (ф) фа, фо, фу, фе, фи фа-ва, ва-фа, ава-афа;
З з (з) за, зо,зу,зе, зи аз, оз, уз, ез, из;
Сс (с) са, со, су, се, си ас, ос, ус, ес, ис;
са – за, за – са, аза-аса, со-зо, зо-со, осо-озо, су-зу, зу-су, усу-узу, се-зе, зе-се, есе-езе, си-зи, зи-си, иси-изи;
Ц ц (ц) ца-цо-цу-це-ци ац-оц-уц-ец-иц;
І і (і)ві-ді, ви-ді ві-ви, ів-ив, ти-ті, іт-ит;
Нн (н) на, но, ну, не, ни, ні, ан,он, ун, ен, ин, ін;
К к ка, ко, ку, ке, ки, кі
|
Ґґ га-ґо-ґу-ґе-ги Ґанок, ґудзик, аґрус, ґума, ґречний, зиґзаґ |
|
|
Читайте |
|
|
а-га а-ха |
ха-ах ка-ак |
|
о-го о-хо |
хо-ох кскж |
|
у-гу у-ху |
ху-ух ку-ук |
|
е-ге е-хе |
хе-ех ке-ек |
|
и-ги и-хи |
хи-их ки-ик |
|
га-ка-ха |
аха-охо-уху |
|
го-ко-хо |
ака-око-уку |
|
гу-ку-ху |
иги-ого-угу |
|
ге-ке-хе |
еге-ехе-уху |
|
ги-ки-хи |
охо-око-уку |
Слухайте, повторюйте, читайте
Говорити, слухати, гуляти, готувати, згадувати, грати, фотографувати, купувати, перекладати, знаходитися, ходити, їхати.
Слухайте, повторюйте, читайте
: Летів горобець через хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.
– Що ви звичайно робите на – Що ви вчора робили на уроці?
– Ми читаємо, пишемо, говори- – Ми читали, писали, говоримо українською мовою (по-українськи).
– Що ти робиш на уроці, Богдане? – Що ти робив на уроці, Богдани
– Я читаю, пишу, говорю укра- – Я читав, писав, говорив укра
їнською мовою. ською мовою.
– Що ти робиш на уроці, Марійко? Я читаю, пишу, говорю українською мовою.
– Що ти робила на уроці, Марійко Я читала, писала, говорила українською мовою
ча-чо-чу-че-чи; ща-що-щу-ще-щи;
ча-ща, чо-що, чу-щу, че-ще, чи-щи; ша-ща, шо-що, шу-щу, ше-ще, ши-щи;
ва-во-ву-ве-ви; фа-фо-фу-фе-фи;
ва-фа, во-фо, ву-фу, ве-фе, ви-фи; мова – розмова – розмовляю; кафе – фото – фонтан – телефон;
країна – Україна – українська мова – українець –українка.
Моя країна -Україна.
ан – на, ань-ня, ання – завдання -запитання.
Читайте текст
Це наша аудиторія №8. Тут працює наша група. Зараз урок.Ми вивчаємо українську мову. Ми пишемо, читаємо, розмовляємо українською мовою. Викладач запитує, а ми відповідаємо.
-Хто ви?
-Я студент.
-Як вас звуть?
-Мене звуть Ахмед.
-Ви іноземець?
-Так, я іноземець.
-Де ви навчаєтесь?
-Я навчаюсь в університеті
. -Що ви вивчаєте?
-Я вивчаю українську мову.
-Ви добре розмовляєте українською мовою!
Ви говорите українською мовою?
Так, ми говоримо українською мовою
Читайте:
1. аудиторія, диван, дошка, студент, диктант, вдома, друг, подруга, один, добре, швидко, додому, туди, сюди, дочка, підручник, людина, люди, дитина;
2. стадіон, дякую, радіо, дівчинка, діти.
Т т та-то-ту-те-ти;
ат-от-ут-ет-ит;
1. мати, карта, зошит, телевізор, там, тут, твій, товариш, університет, інститут, тумбочка, картина, тарілка, магнітофон;
2. батько, платівка, стіл, радість.
|
то-до-то те-де-те ти-ди-ти |
Дд-Тт да-та
ДУ-ту
до– то
де-те
ди-ти
да-да-та та-да-та ту-ту-ду ту-ду-ту до-до-то те-те-де ди-ди-ти
та-да-да ди-ти-на
ту-ду-ду да-ри-на
то-до-до до-ли-на
те-де-де де-кан
ти-ди-ди дім
1. аудиторія, студент, диктант, туди, стадіон, дитина, діти, радість.
– Наталко, ти говориш англійською?
– Так, я трохи говорю англійською. А ти, Марі, непогано говориш українською?
– Так, трохи говорю. І Майкл теж трохи говорить українською. Ми вивчаємо українську мову і трохи говоримо українською.
– Ви завжди говорите українською? Ні, вдома ми говоримо англійською.
Б (б) ба-бо-бу-бе-би аб-об-уб-еб-иб [б] – [б’]
а) яблуко, батько, брат, будинок, тумбочка, добрий, добре, риба, хліб, клуб, березень, субота, берег, багато, обов’язок, вбрання;
б) бібліотека, робітник, біологія.
П п Пп па-по-пу-пе-пи
ап-оп-уп-еп-ип [п] – [п’]
а) письменник, справа, прізвище, група, липень, серпень, листопад, понеділок, п’ятниця, пальто, оповідання, парк, поверх, зупинка, перший, п’ятий, папка;
б) підручник,піаніно.
Бб- П п
ба-па бу-пу бо-по бе-пе би-пи
|
ба-ба-па– па-па-ба пу-пу-бу пе-пе-бе |
бо-бо-по по-бо-по бе-бе-пе би-пи-пи |
па-ба-па пу-бу-пу бу-бу-пу би-би-пи |
То-бі ма-ма та-то
Та-то ма-мо там
Ото ма-мі отам
То ма та-та
То мама. То тато. То мама і тато.
Р р Рр ра ро рі ру ре ри ар ор ер ир
Рід рад бір біб бар ра-ма ра-да доб-ро ро-дом рак рот рука ромашка Роман ректор
О то добро. Вдома тато, мама, бабця і дідусь.
Нн Нн ну-ну ні-ні на-на но-но тин тон нам там Ні-на но-ра ра-на ніс ножиці він вона вони нова новина
Йй Йй мій рій гай йод його рай ой рік той дам дай бік бій край мий Дунай Мій край. Мій рідний край.
Їі Її їі мої краї їда їжа їду іду їжак поїзд Україна країна. Тут країна Україна.
Лл Лл ла ло ле ли лі лу ал ул іл лев ле-ле-ка Оле-на лі-так лев до-ли-на ка-ли-на ма-ли-на ми-ла
тин млин ка-ли-на
лин клин да-ли-на
дуб ли-ти та-ли-на
луб ми-ти ма-ли-на
От і літо. У долині калина. На калині ягоди.
Ее Ее до-ле ле-ле ле-беді не-бо ме-та ме-не ро-мен те-рен екран намет добре півень
Пп Пп па по пе пу пі пан пані поле пілот кріп кріт пити Пилип перепілка Дніпро перо Петро прапор проректор
Шш Шш ша шо шу ші ше аш ош иш
Киш на-ша шко-ла
Кіш ка-ша шиш-ка
Наш ли-ти ша-на
Нам ши-ти шан-дра
Тут машина. Тут шум.
1. Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
2. Бабин біб. Розцвів у дощ –буде бабі біб у борщ.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) а, д, ь, к;
В) р, а, т, s;
С)) ї, ь, g, н;
D) п, о, ж, j.
1. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) ї, ж, ц, ч;
B) л, д, ю, f;
C) м, т, ф, r;
D) с, ч, д, s.
2. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) к, р, g, f ;
B) і, ї, х, ф;
C) ч, п, д, d;
D) ч, м, т, s.
3. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) е, q, а, л;
B) к, r, о, ж;
C) і, z, дж, дз;
D) і, й, ї, е.
4. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) в, j, о, ш;
B) р, l, а, р;
C) і, ї, х, д;
D) с, g, ю, і.
5. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) в, є, ж, f;
B) ф, і, в, g;
C) ц, у, к, j;
D) й, е, ю, ь.
6. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) я, ч, с, l;
B) м, и, т, d;
C) ц, ж, ф, ї;
D) щ, з, х, g.
7. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А) ж, щ, ч, ї;
B) а, л, z, е;
C) а, ї, n, і;
D) в, н, g, ф.
8. У котрому всі назви букв написані правильно?
А) де, ре, ча, ще;
B) зе, це, фе, те;
C) xа, ща, ка, ел;
D) ка, ме, ен, фе.
Читайте
Викладач вчить студентів.
Викладач розказує студентам.
Викладач пояснює студентам.
Студенти слухають викладача.
Викладач тримає у руках указку і глобус.
Викладач пише на дошці.
Викладач пише на дошці слова, речення і текст.
Cловник до заняття
автобус – bus
алфавіт – alphabet
брат – brother
будинок – house
ванна – bath, bathroom
вечір – evening
вікно – window
вода – water
двері – door
газета – newspaper
голосний – vowel
гроші – money
група – group
гуртожиток – hostel
декан – Dean
деканат – dean’s office
день – day
дитина – child
дівчина – girl
дочка – daughter
дошка – blackboard
друг – friend
жінка – woman
журнал – journal, magazine
звук – sound
зошит – notebook, copybook
ім’я – name
кава – coffee
квартира – flat
кімната – room
книжка – book
країна – country
курка – hen
курча – chicken
лампа – lamp
лікар – doctor
літера (буква) – letter
ложка – spoon
магазин – shop
масло – butter
машина – car
місто – city, town
молоко – milk
ніж – knife
ніч – night
озеро – lake
око – eye
олівець – pencil
парк – park
піца – pizza
пляшка – bottle
погода – weather
позначати – to denote, to mark
приголосний – consonant
ранок – morning
риба – fish
розклад – schedule, timetable
рот – mouth
ручка – pen
семестр – semester
сестра – sister
син – son
сир – cheese
сік – juice
словник – dictionary
слово – word
стіл – table
сумка – bag
суп – soup
таксі – taxi
тест – test
університет – University
хата – house
хліб – bread
чай – tea
чоловік – man
шафа – wardrobe
В українському алфавіті 33 літери, які на письмі передають звуки: голосні та приголосні. Є 6 голосних та 32 приголосних звуки в українській мові.
Голосні звуки: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Приголосні звуки: [б, п, д/д’, т/т’, г, к, ґ, ф, ж, з/з’, ш, с/с’, х, дж, дз/дз’, ц/ц’, ч, в, м, й, н/н’, л/л’, р/р’]. [‘] – позначає м’якість приголосних.
The Ukrainian alphabet has 33 letters which denote sounds in writing. There are 6 vowels and 32 consonants in Ukrainian language.
Vowels: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Consonants: [б, п, д/д’, т/т’, г, к, ґ, ф, ж, з/з’, ш, с/с’, х, дж, дз/дз’, ц/ц’, ч, в, м, й, н/н’, л/л’, р/р’]. [‘] – denotes soft consonants.
|
№ |
Друковані літери Printed letters |
Назва букви Name of the letter |
Звук Sound |
Приклади Examples |
|
|
Вимова англійською English pronunciation |
Вимова українською Ukrainian pronunciation |
||||
|
11. |
А а |
[a] |
[а] |
[a] |
алло (hello) |
|
22. |
Б б |
[be] |
[бе] |
[b] |
брат (brother) |
|
33. |
В в |
[ve] |
[ве] |
[v] |
вино (wine) |
|
44. |
Г г |
[he] |
[ге] |
[h] |
губи (lips) |
|
55. |
Ґ ґ |
[ge] |
[ґе] |
[g] |
ґудзик (button) |
|
66. |
Д д |
[de] |
[де] |
[d] |
дім (house) |
|
77. |
Е е |
[e] |
[е] |
[e] |
село (village) |
|
88. |
Є є |
[ye] |
[йе] |
[y+e] |
Єгипет (Egypt) |
|
99. |
Ж ж |
[zhe] |
[же] |
[zh] |
жир (fat) |
|
110. |
З з |
[ze] |
[зе] |
[z] |
зима (winter) |
|
111. |
И и |
[I] |
[и] |
[i] |
ми (we) |
|
112. |
І і |
[ee] |
[і] |
[i] |
Ірак (Iraq) |
|
113. |
Ї ї |
[yi] |
[йі] |
[y+i] |
їжа (food) |
|
114. |
Й й |
[yot ] |
[йот] |
[y] |
йод (iodine) |
|
115. |
К к |
[ka] |
[ка] |
[k] |
курка (chicken) |
|
116. |
Л л |
[el] |
[ел] |
[l] |
ложка (spoon) |
|
117. |
М м |
[em] |
[ем] |
[m] |
мир (peace) |
|
118. |
Н н |
[en] |
[ен] |
[n] |
номер (number) |
|
119. |
О о |
[o] |
[о] |
[o] |
озеро (lake) |
|
220. |
П п |
[pe] |
[пе] |
[p] |
погода (weather) |
|
221. |
Р р |
[er] |
[ер] |
[r] |
рік (year) |
|
222. |
С с |
[es] |
[ес] |
[s] |
сир (cheese) |
|
223. |
Т т |
[te] |
[те] |
[t] |
тато (daddy) |
|
224. |
У у |
[u] |
[у] |
[u] |
увага (attention) |
|
225. |
Ф ф |
[ef] |
[еф] |
[f] |
фарба (paint) |
|
226. |
Х х |
[ha] |
[ха] |
[h] |
холод (cold) |
|
227. |
Ц ц |
[tse] |
[тсе] |
[ts] |
ціна (price) |
|
228. |
Ч ч |
[che] |
[тше] |
[ch ] |
чай (tea) |
|
229. |
Ш ш |
[sha] |
[ша] |
[sh ] |
шапка (cap) |
|
330. |
Щ щ |
[shcha] |
[шча] |
[sh+ch] |
щока (cheek) |
|
331. |
Ь |
М’який знак soft sign |
пом’якшує попередній приголосний palatalizes a preceding consonant
|
сіль (salt) |
|
|
332. |
Ю ю |
[yu] |
[йу] |
[y+u] |
юшка (fish–soup) |
|
333. |
Я я |
[ya] |
[йа] |
[y+a] |
язик (tongue) |
Для письма в українській мові використовують рукописні літери.
For writing in the Ukrainian language handwritten letters are used.

Завдання 1. Розташуйте літери в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит / Arrange the letters according to the alphabetical order and write them down in a copybook.
· С, з, м, о, ф, а, д, ю, в, л, т, к.
· І, р, ж, х, о, п, в, ь, и, а, с, я, щ.
· Ц, й, ф, ч, є, ж, р, м, т, н, ш, б.
Завдання 2. Запишіть українськими літерами подані звуки / Write down the following sounds with the help of Ukrainian letters.
[a], [sh], [d], [zh], [h], [e], [v], [yi], [z], [ye], [і], [g], [r], [k], [n], [t], [f], [u], [ch], [shch], [o], [ts], [p], [m], [s], [ya].
Зверніть увагу!

Завдання 3. Прочитайте слова / Read the words.
· ма-ма – мама, ка-ва – кава, не-бо – небо, зи-ма – зима, ма-ши-на – машина, го-ди-на – година;
· во-да – вода, лі-то – літо; ри-ба – риба, ле-ті-ти – летіти, ли-мон; си-джу – сиджу, хо-джу – ходжу;
· сон-це – сонце; річ-ка – річка, кві-ти – квіти, чаш-ка – чашка, лож-ка – ложка;
· сли-ва – слива, слов-ник – словник, зав-жди – завжди, книж-ка – книжка, кар-ти-на – картина, хви-ли-на – хвилина.
Завдання 4. Запишіть назви країн українськими літерами / Write down the names of countries with the help of Ukrainian letters.
[Ee r a k], [T u r e ch ch ia], [U k r a yia], [M a r o k k o], [F r ats ee ya], [R o s ee ya], [A l zh i r], [Ee d ee ya], [K aa d a], [K e n ee ya].
Завдання 5. Прочитайте слова з голосними звуками / Read the words with vowels.
· [а]: чай, час, газ, раз, лак, бал, ваза, хата, вата, лампа, брат, салат, Ганна, банан, ванна.
· [о]: сон, рот, лоб, око, слово, фото, мороз, молоко, золото.
· [у]: суп, сум, клуб, струм, лук, кущ, тур, пункт, друг, тулуб.
· [е]: мед, фен, лев, метр, рейс, семестр, тест, текст, четвер, рецепт, Семен.
· [и]: лис, син, сир, мир, гриб, лист, Пилип, крик, килим, тигр, диск.
· [і]: лід, кіт, ніч, дід, сік, рік, ніс, дім, стіл, світ, хліб, міст, хвіст, північ.
Завдання 6. Випишіть у три колонки слова: 1) з одним голосним звуком, 2) з двома голосними звуками, 3) з трьома і більше голосними звуками / Write out the words into three columns: 1) with one vowel sound, 2) with two vowel sounds, 3) with three or more vowel sounds.
Тато, сестра, студент, вікно, група, тут, там, ручка, кімната, двері, студентка, декан, деканат, ми, ви, викладач, магазин, зошит, словник, книжка, година, погода, розклад, брат, будинок, він, дівчина, стіл, вони, масло, сумка, син, дочка, дід, друг, вона, квартира, місто, університет.
Завдання 7. Прочитайте слова, випишіть приголосні звуки / Read the words, write out consonant sounds.
Зразок: вечір – в, ч, р.
Вечір, обід, університет, лікар, жінка, озеро, риба, журнал, шафа, курка, гуртожиток, ранок, таксі, вода, чоловік, піца, гроші, парк, автобус, ложка, ніж, каса, дошка, газета, машина.
Завдання 8. Прочитайте слова з м’яким знаком. Пам’ятайте: ь пом’якшує попередній приголосний / Read the words with a soft sign. Remember: ь palatalizes a preceding consonant.
Сіль, мільйон, день, промінь, говорить, батько, десять, шість, Тернопіль, Львів, батьки, скільки, Ольга, сьогодні, близький, учень, Василь, апельсин.
Літери я, ю, є, ї
Letters я, ю, є, ї
Літери я, ю, є на початку слів або після голосних літер вимовляються як два звуки:
At the beginning of words and after vowels я, ю, є are pronounced as two sounds:
я – [y+a] – яблуко, моя;
ю – [y+u] – юнак, твою;
є – [y+e] – Єгипет, моє.
Після приголосних літер я, ю, є позначають один звук (приголосний звук перед я, ю, є завжди м’який):
After а consonants я, ю, є denote one sound (consonant sounds before я, ю, є are always soft):
я – [a] – бабуся;
ю – [u] – людина;
є – [e] – синє.
Літера ї завжди позначає два звуки – [y+і] – їсти, мої.
The letter ї always denotes two sounds – [y+і] – їсти, мої.
Завдання 9. Прочитайте слова з літерами я, ю, є, ї / Read the words with letters я, ю, є, ї.
Яхта, Єгипет, гуляти, сядьте, твоя, пляшка, дядько, їжа, вія, людина, знаю, ряд, свято, буряк, який, юнак, заєць, маєш, як, земля, пояс, ключ, приємний.
*Завдання 10. Запишіть у дві колонки слова – назви міст України: 1) слова, у яких я, ю, є, ї позначають один звук; 2) слова, у яких я, ю, є, ї позначають два звуки / Write down words – names of cities in Ukraine into two columns: 1) words, іn which я, ю, є, ї denote one sound, 2) words, іn which я, ю, є, ї denote two sounds.
Київ, Запоріжжя, Миколаїв, Макіївка, Вінниця, Бердянськ, Євпаторія, Ізмаїл, Феодосія, Коломия, Ізюм, Чугуїв, Боярка, Козятин, Люботин, Южне, Яготин, Яремче, Ізяслав, Українка, Теребовля, Дубляни, Почаїв.
Зверніть увагу!
![Подпись: Літера щ завжди позначає два звуки: The letter щ always denotes two sounds: щ – [ш]+ [ч]: щока](/temp.png)
Завдання 11. Прочитайте слова з літерою щ / Read the words with the letter щ.
Щирий, щоранку, щовечора, щоночі, щастя, дощ, борщ, щасливий, щітка, щоб, якщо, кращий, щука, щедрий, щось, мерщій, кущ, прищ, щелепа, Хрещатик, Київщина.
Зверніть увагу!
![Подпись: Літери д+ж та д+з, які належать до одного складу, завжди позначають один звук: Letters д+ж and д+з in the same syllable always denote one sound: д+ж – [дж]: джинси д+з – [дз]: дзеркало](/temp.png)
Завдання 12. Прочитайте слова з літерами д+ж, д+з / Read the words with letters д+ж, д+з.
Джем, дзвін, сиджу, ходжу, джміль, джерело, дзьоб, проводжати, бджола, попередження, народження.
Завдання 13. Запишіть 5 речень з поданими словами / Write down 5 sentences with the following words.
Зразок: Хто це? Це батьки?
Так, це мама і тато.
Вони тут?
Це, ось – this (is)
хто це? – who is it?
що це? – what is it?
я – I
ти – you
ви – you
він – he
вона – she
мама (мати) – mammy (mother)
тато (батько) – dad (father)
батьки – parents
друг – friend
тут – here
там – there
студент – student (boy)
студентка – student (girl)
викладач – teacher
так – yes
ні – no
і – and
Завдання 14. Запишіть і запам’ятайте речення / Write down and memorize the sentences.
Добрий ранок! – Good morning!
Добрий день! – Good afternoon!
Добрий вечір! – Good evening!
Привіт! – Hello!
Дякую! – Thank you!
Як тебе звати? – What‘s your name?
Мене звати…– My name is …
Ти студент? – Are you a student?
Так, я студент. – Yes, I am a student.
*Завдання 15. Прочитайте текст. Напишіть коротку розповідь про свою сім’ю / Read the text. Write a short story about your family.
Моя сім’я
Це моя сім’я: мама, тато, сестра, брат і я. Ось моя мама Олена і мій тато Олег. Вони мої батьки. Тут моя сестра Марія. Вона учениця. А це мій брат Роман. Він учень. Там мій дідусь Іван і моя бабуся Лариса. А це я, мене звати Дмитро. Я студент.
Словник до тексту
моя, мій – my
сім’я – family
учениця – schoolgirl, pupil
учень – schoolboy, pupil
Тестові завдання
1. У якому рядку всі літери українського алфавіту?
А. о, п, ь, ф;
В. р, а, т, s;
С. ї, ь, h, н;
D. п, о, ж, j;
Е. в, р, й, w.
2. У котрому рядку всі назви букв написані правильно?
А. пі, ке, пе, зе
B. це, се, ча, ща;
C. ще, ен, ер, зе;
D. же, ве, фе, пе;
E. ен, ха, ге, де.
3. Який звук позначають двома літерами?
A. [й];
B. [дз];
C. [ч];
D. [ц];
E. [o].
4. У котрому рядку в усіх словах є буква а?
A. сир, газета, муха;
B. риба, лис, тато;
C. кава, хата, мама;
D. сумка, полум’я, студент;
E. вечір, свято, лікар.
5. У котрому рядку в усіх словах є буква у?
A. груша, українець, бити;
В. буря, кущ, добро;
С. мотузка, лящ, юність;
D. фото, Суми, кава;
E. вуса, сумувати, муха.
6. У котрому рядку в усіх словах є буква е?
А. пакет, пляшка, вікно;
В. день, вікно, око;
С. двері, життя, степ;
D. студент, олівець, вечір;
Е. молоко, чай, свято.
7. У котрому рядку в усіх словах є звук [ш]?
A. журнал, декан, сестра;
B. рот, вечір, жінка;
C. чай, жінка, чашка;
D. шкіра, шия, зошит;
E. юшка, дзеркало, хата.
8. Яка буква завжди позначає два звуки?
A. я;
B. ч;
C. ю;
D. є;
E. ї.
9. У котрому рядку в усіх словах є буква ч?
А. вчора, шість, студент;
В. часто, чотири, чоловік;
С. година, час, червоний;
D. щось, щука, мати;
Е. хліб, щастя, місто.
10. Який звук позначають двома літерами?
A. [к];
B. [т];
C. [ф];
D. [дж];
E. [ж].
11. У котрому рядку є “зайвий” звук?
A. [а], [у], [е], [и];
B. [у], [и], [о], [і];
C. [а], [п], [о], [и];
D. [и], [і], [о], [у];
E. [а], [і], [о], [е].
12. Яка буква завжди позначає два звуки?
A. щ;
B. ч;
C. т;
D. к;
E. з.
Профілактика та лікування хвороб
Попередити хворобу завжди легше, ніж її лікувати. Відомо, що куріння служить причиною серцево-судинних захворювань, а також раку легенів. Тому медики всього світу об’єднались у боротьбі з цією шкідливою звичкою, і лікують її за допомогою медикаментів, гіпнозу, кодування. Кращою профілактикою хвороб є здоровий спосіб життя: помірне вживання їжі, заняття фізкультурою та спортом, правильне поєднання фізичної активності та відпочинку. В свою чергу, вакцинація захищає людей від таких хвороб, як туберкульоз, гепатит і віспа.
Якщо попередити хворобу не вдалося, лікарі використовують для лікування пацієнтів багато лікарських препаратів. Антибіотики (наприклад пеніцилін) виліковують від інфекції. Анальгетики (анальгін і аспірин) знімають біль і знижують температуру. Седативні засоби заспокоюють і допомагають заснути. Анестетики, які «відключають» нерви, необхідні під час операції. Вакцини створюють імунітет до захворювань, а інсулін застосовують, коли організм неспроможний сам виробляти його в потрібних кількостях.
Деякі лікарські препарати викликають звикання. Почавши їх вживати, людина не може зупинитися. Вживання наркотиків заборонене законом. Відчутної шкоди для здоров’я може завдати вживання у великих дозах і таких побутових наркотиків як алкоголь, кофеїн чи тютюновий нікотин.
(Велика ілюстрована енциклопедія школяра )
Словник до тексту
анальгетики – analgesics
анальгін – analgin
анестетики – anesthetics
антибіотики – antibiotics
аспірин – aspirin
вакцина – vaccine
віспа – smallpox
гепатит – hepatite
гіпноз – hypnosis
здоровий спосіб життя – healthy lifestyle
інсулін – insulin
кодування – encoding
куріння – smoking
лікарські препарати – medications medicines drugs
лікування пацієнтів – treatment of patients
медикаменти – medicines drugs
медики – doctors
наркотики – drugs, narcotics
нерви – nerves
операція – operation
організм – organism
пеніцилін – penicillin
помірне вживання їжі – moderate consumption of food
попередити хворобу – to prevent disease
профілактика хвороб – prevention of diseases
рак легенів – lung cancer
седативні засоби – sedatives
серцево–судинні захворювання – cardiovascular diseases
туберкульоз – tuberculosis
тютюновий нікотин – tobacco nicotine
фізкультура – physical training
Вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров’я
Мабуть, немає людини, яка не чула б про шкідливість куріння для здоров’я. Більшість людей знає, що куріння спричиняє багато захворювань і призводить до передчасної смерті.
Але мільйони людей щодня вдихають отруйний дим, завдаючи шкоди не лише собі, а й іншим. Тютюновий дим уражає не тільки курців. Якщо курять біля тебе, ти стаєш «пасивним курцем». Тютюновий дим містить багато шкідливих речовин. Під впливом диму у курців жовтіють зуби, змінюється голос. Вони часто кашляють.
Та найголовніше є те, що курець стає залежним від тютюнокуріння. Ця звичка затримує фізичний і психічний розвиток людини.
Шкідливими, крім куріння, є вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Людина, яка випила навіть пива, не контролює свої дії. Потім вона відчує погіршення самопочуття, головний біль, нудоту. Погіршується пам’ять, характер, важко зосередитися і вчитися.
Ще гірше впливають наркотичні речовини, які швидко руйнують здоров’я. Навіть після одноразового вживання може виникнути залежність. Тому слід бути дуже обережним у різних компаніях, на вулиці, з незнайомцями.
(З підручника)
Словник до тексту
більшість – majority
виникнути – be
вплив – influence
дим – smoke
дія – action
завдавати – cause
залежність – dependence
затримувати – delay
захворювання – disease
звичка – habit
змінюватися – change
зосередитися – focus
кашляти – cough
крім – except
курець – smoker
лише – only
мабуть – perhaps
містити – contain
навіть – even
наркотик – narcotic
незнайомець – stranger
нудота – nausea
отруйний – poisonous
передчасний – premature
погіршення – worsening
призводити – cause
речовина – substance
різний – different
розвиток – development
руйнувати – destroy
самопочуття – health
спричиняти – cause
тютюн – tobacco
уражати – strike
шкідливість – badness