Форма № Н – 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО 

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра загального догляду за хворими

     

    “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

д.м.н., проф. Господарський .І. Я.

“______”_______________20___ року

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Медсестринство в професійній патології

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

 

напрям підготовки                               1201  Медицина

               (шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність                                       6.120101 “Сестринська справа”

                                                 (два  роки  навчання)

(шифр і назва спеціальності)

факультет                                    ННІ медсестринства

                                                                (назва інституту, факультету, відділення)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2013

Робоча програма з Медсестринства в професійній патології для

 студентів

(назва навчальної дисципліни)   

за напрямом підготовки 1201  Медицина, спеціальністю 6.120101 “Сестринська справа” (два  роки  навчання).

 

 

Розробники: к.м.н., доцент кафедри загального догляду за хворими Рега Н.І..

                                                     ^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри загального догляду за хворими

 

Протокол від “____”________________20__ року № ___

 

                         Завідувач кафедри  загального догляду за хворими

                                                           ______________________ (проф. Господарський.І. Я.)

                                                                                                                                               (підпис)                                            (прізвище та ініціали)        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014  рік

Опис навчальної дисципліни

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 59,25:40,75

 

 

 

1.                 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: Програма з професійних хвороб підготовлена з урахуванням сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь та навичок, необхідних для діагностики найбільш розповсюджених професійних захворювань, організації заходів, спрямованих на попередження професійних захворювань. Використання в промисловості досягнень науки і техніки в галузі ядерної фізики й електроніки, широке застосування нових хімічних речовин, є підставою для виникнення нових професійних факторів. Майбутнім бакалаврам, при наданні медичної допомоги робітникам промислових підприємств чи при здійсненні санітарного нагляду, необхідні спеціальні знання для попередження можливого шкідливого впливу професійних факторів на організм.

При вивченні професійних захворювань студенти повинні використовувати знання, отримані на кафедрах гігієни праці, хірургії, терапії, неврології та інших клінічних кафедрах.

 

Завдання: ––  навчити студентів загальних принципів надання медичної допомоги робітникам промислових підприємств та здійснення санітарного нагляду.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

¾   оволодіти навичками надання медичної допомоги робітникам промислових підприємств та організації санітарного нагляду на підприємствах;

¾   дотримуватися правил професійної безпеки, охорони праці щодо запобігання розвитку професійних хвороб серед медичних працівників;

¾   знати найпоширеніші професійні шкідливості, механізми розвитку професійних захворювань;

¾   знати основні симптоми та синдроми різних професійних хвороб;

¾   знати варіанти перебігу захворювань та диференціальну діагностику;

¾   виявляти основні клінічні прояви ускладнень, обумовлених дією шкідливих факторів виробничого середовища і тактику надання допомоги;

¾   вміти проводити клінічне обстеження пацієнта (огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію);

¾   знати сучасні принципи та методи лікування, зокрема, антидотної терапії;

¾   проводити і контролювати профілактичні заходи на підприємствах;

¾   вміти з’ясовувати детальний професійний маршрут пацієнтів;

¾   вміти трактувати результати лабораторних досліджень та інструментальних методів обстеження;

¾   зіставляти клінічні прояви з професійним анамнезом пацієнта і результатами додаткових методів обстеження та встановлювати попередній діагноз професійної патології;

¾   надавати екстрену допомогу при невідкладних станах у разі аварійних випадків на виробництві;

¾   асистувати лікареві під час виконання складних інструментальних обстежень та лікувальних процедур;

¾   навчати молодших спеціалістів (медичних сестер) складним навичкам догляду за пацієнтами та реалізації плану медсестринських втручань;

знати та виконувати чинні накази МОЗ України, постанови Кабінету Міністрів України та контролювати виконання їх молодшими спеціалістами.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

методи аналізу даних професійного анамнезу і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і використовувати їх у діагностиці професійного захворювання;

сформулювати план догляду на основі медсестринського процесу;

особливості клінічної картини, діагностики та профілактики професійних хвороб;

особливості працездатності та праці при професійних хворобах.

вміти:

–         визначити професійний маршрут;

–         провести санітарно-гігієнічну оцінку робочого місця;

–         провести обстеження та визначити стан здоров’я хворого з
професійними захворюваннями;

–         основні принципи догляду за хворими з професійними хворобами;

–         сформулювати попередній діагноз при профзахворюваннях;

–         скласти план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів професійних захворювань;

–         скласти  план-графік  проведення  попередніх  та  періодичних медичних оглядів працівників промислових підприємств, де є професійні шкідливості;

–         надання невідкладної долікарської допомоги при найбільш частих загрозливих станах, пов’язаних з професійними отруєннями

 

2.   Програма навчальної дисципліни

 

Предмет професійної патології. Ведення пацієнтів із хворобами, спричиненими дією фізичних і токсико-хімічних факторів

 

Змістовий модуль 1. Ведення пацієнтів із хворобами, спричиненими дією виробничого пилу та фізичних факторів виробничого середовища

 

Конкретні цілі:

Конкретні цілі:

¾   знати найпоширеніші фактори виробничого середовища або технологічного процесу, які негативно впливають на організм працюючих і призводять до виникнення патологічних станів;

¾   знати класифікацію професійних хвороб;

¾   знати структуру професійної захворюваності в Україні та країнах зарубіжжя;

¾   знати основні принципи організації та методи лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам відділення професійної патології;

¾   вміти з’ясовувати і оформляти професійний маршрут пацієнта;

¾   знати основні причини, розвиток, симптоми та синдроми захворювань органів дихання, зумовлених впливом виробничого пилу;

¾   знати основні причини, розвиток, симптоми та синдроми захворювань, зумовлених дією фізичних чинників виробничого середовища;

¾   проводити клінічне обстеження (опитування, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію) пацієнтів з професійною патологією органів дихання, вібраційною хворобою та іншими патологічними станами, спричиненими дією фізичних чинників виробничого середовища;

¾   знати основні принципи діагностики, диференціальної діагностики та лікування пацієнтів з професійними хворобами, спричиненими дією виробничого пилу та фізичних чинників;

¾   надавати невідкладну допомогу при нападі професійної бронхіальної астми, гострій променевій хворобі, при ураженнях високою і низькою температурою;

¾   проводити диспансерне спостереження, реабілітаційні та профілактичні заходи при конкретних захворюваннях, зумовлених дією виробничого пилу та фізичних факторів виробничого середовища;

¾   дотримуватися принципів медичної етики та деонтології;

¾   дотримуватися правил професійної безпеки, охорони праці щодо запобігання розвитку професійних хвороб серед медичних працівників.

Тема 1. Вчення про професійні хвороби. Класифікація, діагностика та профілактика професійних хвороб

Клінічні варіанти професійних захворювань, спричинених дією виробничого пилу

Професійна патологія як клінічна дисципліна. Історичні етапи розвитку. Професійні шкідливості, класифікація професійних хвороб. Структура професійної захворюваності в Україні та країнах зарубіжжя. Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних отруєнь і професійних захворювань. Участь бакалаврів — сестер медичних в організації та проведенні попередніх і періодичних медичних оглядів. Експертиза працездатності, поняття реабілітації в професійній патології. Медична етика та деонтологія з пацієнтами при професійних захворюваннях.

Загальна характеристика виробничих аерозолів. Сфери виробництва при яких можливий тривалий контакт робітників з пиловим фактором.

Професійна патологія органів дихання, спричинена дією виробничого пилу. Силікоз: визначення, етіологія, патоморфологічні зміни, клінічні симптоми, особливості перебігу силікозів і силікатозів. Ускладнення.

Хронічний пиловий бронхіт і професійна бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, діагностичні критерії, принципи лікування, раціональне працевлаштування пацієнтів.

Основні критерії визначення працездатності пацієнтів з пневмоконіозами та методи профілактики професійних захворювань, спричинених дією виробничого пилу.

Тема 2. Хвороби, спричинені дією фізичних факторів виробничого середовища. Вібраційна хвороба. Променева хвороба

Професійні хвороби, пов’язані зі зміною атмосферного тиску, високих і низьких температур виробничого середовища

Загальна характеристика фізичних факторів виробничого середовища. Вібраційна хвороба: визначення, етіологія, характер впливу на організм робітників різних видів вібрації. Патоморфологічні зміни, клінічні симптоми, особливості перебігу вібраційної хвороби залежно від дії локальної, загальної та комбінованої вібрації. Діагностичні критерії, принципи лікування, ускладнення, профілактика, експертиза працездатності.

Механізм дії йонізуючого випромінювання. Променева хвороба. Класифікація. Клінічні ознаки гострої та хронічної променевої хвороби. Основні принципи лікування променевої хвороби з урахуванням стадії, ступеня тяжкості, особливості догляду та перша медична допомога при гострій променевій хворобі. Критерії для визначення ступеня втрати працездатності та раціонального працевлаштування пацієнтів з хронічною променевою хворобою. Медична етика та деонтологія з пацієнтами при променевій хворобі. Дотримання правил професійної безпеки щодо запобігання розвитку променевої хвороби серед медичних працівників.

Вплив підвищеного і зниженого атмосферного тиску на організм людини. Кесонна хвороба: визначення, етіологія, клінічні ознаки, форми, принципи лікування, профілактика, реабілітаційні заходи.

Висотна (гірська) хвороба: визначення, етіологія, клінічні симптоми, особливості клінічного перебігу висотної (гірської) хвороби, діагностика, принципи лікування, профілактика.

Вплив на організм високих і низьких температур виробничого середовища. Виробничі умови та професії при яких має місце перегрівання або систематичне переохолодження на організм працюючих. Механізми терморегуляції в організмі людини. Патогенез і клінічні ознаки теплових уражень та захворювань, спричинених дією високої і низької температури. Лікування, невідкладна допомога при перегріванні, тепловому та сонячному ударі, відмороженні, замерзанні.

Профілактичні заходи, що проводяться на виробництві для запобігання негативному впливу на працівників низької та високої температури.

 

Змістовий модуль 2.

Ведення пацієнтів із хворобами, спричиненими дією токсико-хімічних факторів виробничого середовища

                  

Конкретні цілі:

¾   знати загальні відомості про професійні інтоксикації і принципи невідкладної медичної допомоги при гострих інтоксикаціях;

¾   знати основні причини, механізми розвитку, основні симптоми та синдроми професійних отруєнь;

¾   проводити клінічне обстеження (опитування, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію) пацієнтів з професійними отруєннями;

¾   вміти з’ясовувати і оформляти професійний маршрут пацієнта;

¾   знати основні критерії діагностики та принципи лікування хвороб, зумовлених дією токсико-хімічних факторів виробничого середовища;

¾   знати принципи профілактичних заходів щодо професійних отруєнь;

¾   проводити диспансерне спостереження, реабілітаційні заходи при конкретних професійних інтоксикаціях;

¾   дотримуватися принципів медичної етики та деонтології;

¾   дотримуватися правил професійної безпеки, охорони праці щодо запобігання розвитку професійних хвороб серед медичних працівників.

 

Тема 3. Професійні отруєння з переважним ураженням нервової системи і системи крові

Професійні отруєння сільськогосподарськими пестицидами і мінеральними добривами

Загальна характеристика нейроінтоксикацій і нейротоксикозів. Отруєння ртуттю та її неорганічними сполуками. Клінічні симптоми, особливості перебігу гострої та хронічної інтоксикації, можливі ускладнення, профілактика, прогноз. Отруєння марганцем та його сполуками. Патогенез, клінічні симптоми різних форм, можливі ускладнення. Основні діагностичні критерії, принципи лікування пацієнтів.

Загальні відомості та класифікація токсичних речовин, які переважно впливають на систему крові. Інтоксикація ароматичними вуглеводнями (бензол і його сполуки). Патогенез, клінічні симптоми, особливості перебігу гострої та хронічної інтоксикації. Диференціальна діагностика з іншими хворобами системи крові. Інтоксикація свинцем та його неорганічними сполуками. Патоморфологічні зміни, клінічні симптоми, діагностика та диференціальна діагностика з іншими хворобами системи крові. Носійство свинцю. Загальні та специфічні принципи лікування професійних отруєнь з переважним ураженням системи крові.

Експертиза працездатності і принципи профілактики професійних отруєнь з переважним ураженням нервової системи і системи крові.

Загальна характеристика, класифікація пестицидів, що застосовуються в сільському господарстві. Загальноклінічні синдроми інтоксикації пестицидами. Особливості клінічного перебігу отруєнь залежно від хімічного складу пестицидів: хлорорганічні, фосфорорганічні, металовмісні сполуки. Основні діагностичні критерії, принципи лікування, невідкладна допомога при гострих ураженнях, особливості антидотної терапії, експертиза працездатності.

Відомості про інтоксикації, спричинені контактом з мінеральними добривами та їх компонентами. Профілактичні заходи, медичний прогноз при професійних отруєннях сільськогосподарськими пестицидами і мінеральними добривами.

        

 3. Структура навчальної дисципліни

 

 

4. Теми лекційних занять

 

5. Теми семінарських робіт – не передбачено

 

6. Теми практичних занять

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

8. Самостійна робота

 

9. Індивідуальні заняття – не передбачено

 

10. Методи навчання

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

                                                     

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне обстеження пацієнтіів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі маніпуляції, написання плану медсестринського догляду за хворим. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійне обстеження пацієнтів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі маніпуляції, написання плану медсестринського догляду за хворим.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

 

1.     Професійна патологія як клінічна дисципліна. Історичний нарис.

2.     Професійні шкідливості як фактори виробничого середовища або технологічного процесу, які негативно впливають на організм людини. Класифікація професійних шкідливостей.

3.     Класифікація професійних хвороб.

4.     Принципи профілактики професійних  захворювань і  отруєнь.

5.     Структура професійної захворюваності в Україні та країнах зарубіжжя.

6.     Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних отруєнь і професійних захворювань в Україні. Законодавча документація.

7.     Організація та проведення попередніх і періодичних медичних оглядів. Законодавча документація.

8.     Загальна характеристика виробничих аерозолів.

9.     Пневмоконіози. Класифікація пневмоконіозів.

10. Силікоз: етіологія, патоморфологія, клінічні прояви, класифікація, план лікування.

11. Діагностика і диференціальна діагностика силікозу.

12. Пневмоконіози від пилу металів.

13. Пневмоконіози від органічного пилу.

14. Пневмоконіози від змішаного пилу.

15. Бериліоз: етіологія, патоморфологія, клінічні прояви, лікування, профілактика.

16. Диференціальна діагностика пневмоконіозів.

17. Професійна бронхіальна астма: етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування, профілактика.

18. Невідкладна допомога при нападі професійної бронхіальної астми.

19. Диференціальна діагностика професійної бронхіальної астми і серцевої астми.

20. Хронічний пиловий бронхіт: етіологія, патоморфологія, клінічні прояви, лікування.

21. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці на виробництвах з професійними шкідливостями.

22. Загальна характеристика фізичних факторів виробничого середовища.

23. Вібраційна хвороба: етіологія, патогенез, види вібрації, клінічні прояви в залежності від виду діючої вібрації.

24. Особливості клінічних проявів ранніх стадій вібраційної хвороби.

25. Принципи лікування, профілактики та реабілітаційні заходи по відношенню до пацієнтів з вібраційною хворобою.

26. Вплив шуму на організм людини.

27. Вплив електромагнітних хвиль радіочастот на організм людини.

28. Вплив лазерного випромінювання на організм людини.

29. Променева хвороба: етіологія, патогенез, класифікація, профілактика.

30. Гостра променева хвороба: етіологія, клінічні симптоми, діагностика та обстеження пацієнтів.

31. Невідкладна медична допомога при гострій променевій хворобі.

32. Вплив високих і низьких температур виробничого середовища на організм людини.

33. Патогенез теплових уражень та захворювань, викликаних дією високих температур.

34. Гіпертермічна форма перегрівання: клінічні симптоми, лікування, профілактика.

35. Судомна форма перегрівання:  клінічні симптоми, лікування, профілактика.

36. Сонячний удар: невідкладна допомога, догляд за пацієнтами, профілактика.

37. Хронічне (тривале) перегрівання: клінічні симптоми, лікування, профілактика.

38. Відмороження: етіологія, патогенез, класифікація, клінічні симптоми в залежності від ступеня відмороження.

39. Замерзання (гіпотермія): етіологія, патоморфологічні зміни, діагностика, лікування, догляд за пацієнтами, профілактика.

40. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини.

41. Кесонна хвороба: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, класифікація.

42. Лікувальна декомпресія при кесонній хворобі, догляд за пацієнтами, профілактика.

43. Хронічна декомпресійна хвороба: етіологія, клінічні симптоми, лікування, профілактика, експертиза працездатності.

44. Вплив зниженого атмосферного тиску на організм людини.

45. Висотна хвороба: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, догляд за пацієнтами, профілактика.

46. Диференціальна діагностика висотної та гірської хвороби.

47. Лікування, профілактика, експертиза працездатності при тривалій дії на організм зниженого атмосферного тиску.

48. Основні методи виведення токсичних речовин з організму.

49. Професійні захворювання опорно-рухового апарату.

50. Професійні захворювання медичних працівників.

51. Критерії визначення ступеня тяжкості та стадії гострої інтоксикації окисом вуглецю.

52. Загальні відомості про професійні інтоксикації і принципи невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях.

53. Принципи невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях.

54. Отруєння ртуттю та її неорганічними сполуками: етіологія, патогенез, види отруєння.

55. Принципи лікування пацієнтів при отруєнні ртуттю, експертиза працездатності, профілактика.

56. Отруєння марганцем і його сполуками: етіологія, патогенез, види отруєння.

57. Принципи лікування пацієнтів при отруєнні марганцем, експертиза працездатності, профілактика.

58. Отруєння тетраетилсвинцем: етіологія, клінічні симптоми, лікування, профілактика.

59. Професійні отруєння ароматичними вуглеводнями: етіологія, патогенез, види отруєння.

60. Принципи лікування пацієнтів при отруєнні ароматичними вуглеводнями, експертиза працездатності, профілактика.

61. Професійні отруєння свинцем та його неорганічними сполуками: етіологія, патогенез, види отруєння.

62. Лікування, невідкладна допомога, антидотна терапія при гострих інтоксикаціях свинцем та його неорганічними сполуками.

63. Особливості експертизи працездатності при свинцевій інтоксикації.

64. Інтоксикація хлорованими вуглеводнями: етіологія, клінічні симптоми, догляд за пацієнтами, профілактика.

65. Невідкладна допомога при гострому отруєнні хлорованими вуглеводнями, експертиза працездатності.

66. Інтоксикація барбітуратами: механізм дії, класифікація барбітуратів.

67. Клінічні прояви отруєння барбітуратами, диференціальна діагностика, лікування, профілактика.

68. Невідкладна допомога при гострій інтоксикації барбітуратами, експертиза працездатності, профілактика.

69. Гостре отруєння оцтовою есенцією: клінічні симптоми залежно від ступеня тяжкості.

70. Невідкладна допомога при гострих інтоксикаціях оцтовою есенцією, догляд за пацієнтом, експертиза працездатності, профілактика.

71. Загальна характеристика пестицидів, що застосовуються в сільському господарстві, класифікація.

72. Загальноклінічні синдроми інтоксикації пестицидами.

73. Інтоксикація хлорорганічними сполуками: механізм дії, клінічні симптоми, лікування, профілактика.

74. Інтоксикація фосфорорганічними сполуками: механізм дії, клінічні симптоми, лікування, профілактика.

75. Невідкладна допомога та антидотна терапія при отруєннях фосфорорганічними сполуками.

76. Особливості клінічного перебігу отруєнь залежно від хімічного складу пестицидів.

77. Професійні хвороби, спричинені контактом з мінеральними добривами та їх компонентами.

78. Профілактика отруєнь пестицидами (законодавча документація).

 

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи. За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Семінарська частина заняття:

1. Питання, яке стосується догляду за  хворим – 4 бали.

2 – Теоретичні питання з включно з конструктивними тестами. – по 2 бали (максимально 4 бали).

3. Ситуаційна задача – 4 бали.

Тестовий контроль знань студентів проводиться в кінці заняття – викладач роздає студентам по 24 тестових завдання з розрахунку – одна хвилина на 1 питання (10 хв). Тести – 12 балів.

Оцінювання студентів проводиться згідно розроблених критеріїв.

Максимальна кількість балів, які можуть набрати студенти – 24. По розробленій шкалі виставляється оцінка:

12 балів – “4”

13 балів – “5”

14 балів – “6”

15 балів – “7”

16 балів – “8”

17-18 балів – “9”

19-20 балів – “10”

21-22 бали – “11”

23-24 бали – “12”.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам

 

 

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш  50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів ї у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
	А	відмінно	зараховано
	В	добре
	С
	D	задовільно
	E
	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

14. Рекомендована література

Базова

 

1.      1.      Кузів П.П. Професійні хвороби / П.П. Кузів, Л.П. Боднар, Л.П. Покиньчереда. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 296 с.

2.      Маленький В.П. Професійні хвороби / В.П. Маленький. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — 336 с.

3.      Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях: Очерки токсикологии / И.М. Трайхенберг. — К.: Наукова думка, 2000. — 386 с.

4.      В.А. Капустник, І.Ю. Костюк  Професійні хвороби. Київ ,,Здоров’я” 2011.- 482с.

5.      Посібник з професійних хвороб за ред. Абрагамовича О.О., Регеди М.С. – Львів: 2010 – 186с.

 

Допоміжна

1.     1. Басанець А.В. Хронічні професійні захворювання бронхолегеневої системи / А.В. Басанець // Журнал практичного лікаря. — 2000. — № 3. — С. 11—18.

2.     Фегеда М.С, Ванівський М.М., Гайдучок Г.Г. Невідкладна медична допомога при гострих та інших отруєннях. — 2-е вид., допов. — Львів : Сподом, 2003. — 142 с.

3.       Наказ №246 від 21.05.2007 р. МОЗ України “ Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”.  

 

15. Інформаційні ресурси

 

1.     Матеріали для підготовки до практичних занять з Клінічного медсестринство в професійній патології: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.

2.     Методичні вказівки до практичних занять з Клінічного медсестринство в професійній патології: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.

3.     Матеріали для підготовки до лекцій з Клінічного медсестринство в професійній патології: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.

4.     Презентації лекцій з Клінічного медсестринство в професійній патології: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.