ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з хірургічної стоматології

для студентів ІV курсу

стоматологічного факультету

 

 

КАФЕДРА

хірургічної стоматології

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 7.110106 – СТОМАТОЛОГІЯ

 

 

 

1.     ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Програма з хірургічної стоматології для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації складена з урахуванням виконання наказу МОЗ України від 07.12.2009 №929 із змінами, внесеними наказом МОЗ України від 08.07.2010 №541 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальністю 7.110106 «Стоматологія».

Головним завданням кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації на додипломному етапі є підготовка лікаря, який засвоїв питання теорії й практики всіх розділів хірургічної стоматології та основ щелепно-лицевої хірургії, починаючи з організації роботи хірургічного відділення стоматологічної поліклініки та щелепно-лицевого стаціонару до надання кваліфікованої хірургічної стоматологічної допомоги та невідкладної щелепно-лицевої хірургії.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

–         наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

–         освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

–         рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

–         експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (Е-СТ8) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52;

–         наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах 111-1V рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»;

–         наказу МОЗ України №414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України №52 від 31.01.2005»;

–         інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

З введенням в методологію викладання стоматологічних дисциплін освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та ОПП, ступеневої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65) чітко визначилися рангові критерії навчання розділів пропедевтики хірургічної стоматології, факультетської хірургічної стоматології й щелепно-лицевої хірургії та госпітальної щелепно-лицевої хірургії.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України  від 12.10.2004 р. № 492).

Хірургічна стоматологія як навчальна дисципліна

базується на вивченні студентами нормальної та патологічної анатомії та фізіології, хімії, біології, мікробіології, біохімії, біофізики, фармакології, латини та інтегрується з цими дисциплінами та має цілі:

– проводити обстеження стоматологічного хворого, вивчення провідних синдромів і симптомів у хірургічній стоматології, обґрунтування та формулювання попереднього діагнозу;

– набувати вміння аналізувати результати обстеження та проводити диференційну діагностику;

– ставити остаточний діагноз основних захворювань, виявляти та ідентифікувати прояви соматичних захворювань в порожнині рота;

– визначати принципи  комплексного лікування в клініці хірургічної стоматології, виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених хірургічних стоматологічних захворювань у дорослих.

– оволодівати основними стоматологічними маніпуляціями та методами діагностики у дорослих з хірургічними стоматологічними захворюваннями для постановки діагнозу і вибору правильного методу лікування;

– формувати відповідальність студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та її вдосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Згідно з Навчальним планом (2011р.) підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним  рівнем «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих навчальних закладах III – IV рівня акредитації України, на викладання дисципліни «Хірургічна стоматологія» відводиться  165 годин (з них – 90-аудиторних годин і  90 годин для самостійної позааудиторної роботи студентів). Вивчення навчальної дисципліни «Хірургічна стоматологія» здійснюється з V по Х семестри навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна структурована на 6 модулів, з яких на четвертому курсі вивчається 2:

Модуль 3. Онкологія ЩЛД.

Змістові модулі:

1.Доброякісні пухлини та пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин ЩЛД.

2. Злоякісні пухлини м’яких тканин ЩЛД.

 

Модуль 4. Травматологія ЩЛД.

 Змістові модулі:

3. Пошкодження м‘яких тканин ЩЛД.

4. Пошкодження кісток лицевого скелету.

 

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), індивідуальна самостійна робота студентів.

На лекціях і практичних заняттях слід висвітлювати досягнення науково-технічного процесу, медицини, зокрема, хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії та їх впровадження в практику. З метою оволодіння мануальними навичками надання хірургічної стоматологічної допомоги, поряд з вивченням теоретичних питань, студенти під керівництвом та контролем викладача самостійно проводять амбулаторний прийом пацієнтів з різними захворюваннями. Маніпуляції спочатку відпрацьовують на фантомах і муляжах, студент на студентові, а потім приймають хворих.

У лекційних курсах слід викладати основні й найбільш складні розділи з хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, в тому числі проблеми взаємозв’язку всіх розділів стоматології із загальною патологією, екологією, етіологією та патогенезом різних стоматологічних та соматичних захворювань, нозологічною діагностикою, хірургічним та консервативним лікуванням, профілактикою, соціально-трудовою реабілітацією та експертизою, особливо у хворих з деформаціями та дефектами щелепно-лицевої ділянки.

На практичних заняттях в умовах стоматологічної поліклініки і в клініці щелепно-лицевої хірургії студенти в процесі безпосереднього спілкування з хворими, їх обстеження і курації самостійно вивчають симптоми хірургічних стоматологічних захворювань, набувають навичок в діагностиці щелепно-лицевих розладів і захворювань, їх лікуванні, експертизі та трудовій реабілітації. На практичних заняттях у VII семестрі студенти оформлюють і захищають академічну історію хвороби стаціонарного хворого.

З урахуванням великої значимості нетрадиційних і фізіотерапевтичних методів лікування, слід на лекціях і практичних заняттях звертати увагу на необхідність застосування цих методів лікування, особливо в комплексній терапії хворих з запальними захворюваннями і травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки.

СТРУКТУРОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 годин.

Аудиторне навантаження – 66,7%, СРС – 33,3%.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Рекомендується застосувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач,та оцінка їх результатів, контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та за традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть покращити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком у навчальному закладі під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ –“ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ”

Мета і завдання предмету.  Підготувати лікаря-стоматолога для надання планової та невідкладної допомоги при захворюваннях та травматичних пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки, а також надання ургентної допомоги при невідкладних станах і в вогнищах масового ураження.

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни „Хірургічна стоматологія” полягають в тому, що студент в своїй майбутній професійній діяльності повинен вміти:

1.                 Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби, амбулаторній картці.

2.       Провести обстеження периферійних лімфатичних вузлів щелепно-лицевої ділянки, шиї.

3.       Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистектомію.

4.       Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистотомію.

5.        Підготувати набір інструментарію для операції резекції верхівки кореня зуба.

6.        Перерахувати та зробити на муляжі м’які пов’язки, які викори­стовуються при пошкодженні м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

7.       Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Вільга.

8.       Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Гейкіна.

9.       Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Айві.

10.   Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методикою Ленінградської військово-медичної академії.

11.   Виготовити гладку скобу та визначити показання до її застосування.

12.   Виготовити шину із загненими петлями та визначити показання до її застосування.

13.   Виготовити шину з розпірковим згином та визначити показання до її застосування

14.   Виготовити шину з похилою площиною та визначити показання до її
застосування.

15.   Накласти пращевидну-бинтову пов’язку та визначити показання до її застосування.

16.   Провести пункційну та інзиційну біопсію.

17.   Провести первинну хірургічну обробку ран м’яких тканин ЩЛД.

18.       Інтерпретувати ортопантомограми, рентгенограми лицевого скелету в різних проекціях.

19.            Вміти надати допомогу при пошкодженні м‘яких тканин ЩЛД.

20.            Вміти діагностувати термічні, хімічні, радіаційні та комбіновані пошкодження тканин шелепно-лицевої ділянки.

21.            Знати етапи проведення операції з приводу остеосинтезу.

22.            Провести хірургічну обробку рани на місці травми.

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 3. Онкологія ЩЛД.

Змістовий модуль 1. Доброякісні пухлини та пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин ЩЛД.

 

Конкретні цілі:

1.                 Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби,амбулаторній картці.

2.     Провести обстеження периферійних лімфатичних вузлів щелепно-лицевої ділянки, шиї.

3.     Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистектомію.

4.     Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистотомію.

5.     Підготувати набір інструментарію для операції резекції верхівки кореня зуба.

6.     Перерахувати та зробити на муляжі м’які пов’язки, які викори­стовуються при пошкодженні м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

7.     Провести пункційну та інзиційну біопсію.

Тема 1. Класифікація пухлин, етіологія, патогенез, закономірності росту і розвитку доброякісних пухлин, принципи їх диференціальної діагностики та лікування. Доброякісні пухлини та пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин ЩЛД (папілома, фіброма, ліпома, атерома, дермоїдна та епідермальна кісти, кіста шиї серединна та бічна, брахіогенні кісти і нориці): етіологія, патогенез, класифікація, гістологічна будова, клініка, диференціальна діагностика, лікування та профілактика ускладнень.

Судинні пухлини ЩЛД, нейрофіброматоз. Епітеліальні пухлини і пухлиноподібні ураження органів орожнини рота і щелеп. Доброякісні – плоскоклітинна папілома. Клініка, діагностика, лікування. Перебіг пухлинного процесу залежно від локалізації, поширення, гістологічного типу і ступеня злоякісності. Стадії ураження за системою ТNМ.

 Поняття про пухлини. Класифікація пухлин щелепно-лицевої ділянки. Поширення. Міжнародна класифікація пухлин ВОЗ. Теорії канцерогенезу, роль імунної системи, екогенних факторів в розвитку злоякісних новоутворень. Роль і завдання лікаря-стоматолога в системі надання спеціалізованої допомоги хворим з пухлинами щелепно-лицевоїділянки. Значення ранньої діагностики. Онкологічна настороженість як система понять, знань і принципів організації протипухлинної служби.

Обстеження хворих з метою діагностики пухлин, роль сучасних методів обстеження (рентгенологічна, радіоізотопна діагностика, цитологічна і гістологічна верифікація пухлин). Стадії ураження за системою TNM. Клінічні групи онкологічних хворих.

Епідермальна кіста щелеп.

Кіста, як наслідок вад розвитку: одонтогенна (первинна кіста – кератокіста, кіста прорізування, зубовміщувальна, фолікулярна); неодонтогенна (кіста носе» піднебінного (різцевого) каналу, глобуломаксилярна, аневризмальна та солітарна). Кіста запальної природи – радикулярна. Клінічні прояви, діагностика, механізм росту, патологічна анатомія, методи хірургічного лікування: цистотомія, цистектомія, двоступеневий метод, пластична цистектомія. Техніка оперативного втручання, післяопераційне ведення хворих.

Судинні пухлини кісток: доброякісні – гемангіома, лімфангюма; проміжні –гємангіоендотеліома.

Пухлини м’яких тканин

Пухлиноподібні ураження фіброзної тканини: фіброматоз ясен, променевий келоїд, келоїд, периферійна гігантоклітинна гранулема (гігантоклітинний епуліс), фіброматозний і ангіоматозний епуліс. Пухлини і пухлиноподібні ураження жирової тканини: доброякісні – ліпома, дифузний ліпоматоз; злоякісна – ліпосаркома.

Пухлини фіброзної тканини: доброякісна – фіброма; злоякісна -фібросаркома. Пухлини м’язової тканини: доброякісна – міома, лейоміома, рабдоміома; злоякісна – лейоміосаркома, рабдоміосаркома.             Пухлини і пухлиноподібні ураження кровоносних судин: доброякісна – гемангіома (капілярна, кавернозна, гроноподібна, доброякісна гемангіоендотеліома); злоякісна – гемангіоендотеліома (ангіосаркома). Пухлини і пухлиноподібні ураження лімфатичних судин.

         Доброякісні: лімфангіома – капілярна, кавернозна, (кістозна гігрома); Злоякісні: лімфангіоендотеліома (лімфосаркома); пухлиноподібні – системний лімфангіоматоз. Пухлини і пухлиноподібні ураження периферійних нервів обличчя: доброякісні – неврилемома (шваногліома), нейрофіброма; злоякісна – нейрогенна саркома; пухлиноподібні: нейрофіброматоз (хвороба Реклінгхаузена), травматична неврома. Пухлини і пухлиноподібні ураження зародкового походження – тератома (дермоїдна кіста). Природжена кіста і нориця з ембріональних залишків. Бокова (бранхіогенна), серединна (тиреоглосальна) кіста і нориця обличчя та шиї.

Тема 2. Остеогенні пухлиноподібні новоутворення щелеп (фіброзна остеодисплазія, паратиреоїдна остеодистрофія, хвороба Педжета, еозинофільна гранулема): етіологія, патогенез, гістологічна будова, клініка, диференціальна діагностика, лікування, ускладнення. Кісти щелеп (одонтогенні та неодонтогенні, епітеліальні та неепітеліальні тощо): етіологія, патогенез, класифікація, гістологічна будова, клініка, діагностика, лікування, ускладнення, профілактика. Курація хворих з написанням історії хвороби. Самостійна робота студентів під керівництвом викладача.

 Пухлиноподібні ураження кісток – фіброзна дисплазія, херувізм, еозинофільна гранулема (хвороба Таратинова), деформуючий остоз (хвороба Педжета). Центральна (репаративна) гігантоклітинна гранулема. Клінічна картина, діагностика, лікування. Механізм дії та принципи застосування сучасних методів лікування злоякісних пухлин щелепно-лицевої ділянки: консервативного.оперативного, променевого, хіміотерапії, імунотерапії, кріотерапії, ультразвукової терапії, лазеротерагнї, інших методів. Особливості перебігу післяопераційного періоду в онкологічних хворих після хірургічного і комбінованого лікування пухлин щелепно-линевої ділянки. Загальне лікування, догляд за хворими.

Щелепно-лицеве та зубне протезування. Строки та методи проведення реконструктивних, відновлювальних операцій. Реабілітація і диспансерний нагляд після лікування.

Тема 3. Доброякісні одонтогенні пухлини щелеп  (амелобластома або адантинома, одонтома, цементома): класифікація, гістологічна будова, клініка, диференціальна діагностика, принципи і методи лікування, профілактика ускладнень. Доброякісні неодонтогенні пухлини щелеп (остеобластома, остеома, остеоїдостеома, хондрома, фіброма, епулід тощо): класифікація, гістологічна будова, клініка, диференціальна діагностика, лікування, ускладнення.

Одонтогенні пухлини. Класифікація: доброякісні – амелобластома (адамантинома), амелобластична фіброма (м’яка одонтома), складна одонтома, фіброма (одонтогенна), міксома і цементома – доброякісна цементобластома (істинна цементома), цементуюча фіброма; злоякісні – одонтогенна карцинома і одонтогенна саркома. Клінічна картина, морфологічна будова, діагностика, методи лікування.

Тема 4. Доброякісні пухлини і кісти слинних залоз: класифікація та походження, гістологічна будова, клініка, диференціальна діагностика, принципи і методи лікування. Перевірка знань з розділу „Доброякісні пухлини м’яких тканин і кісток ЩЛД”. Захист історії хвороби.

 Ретенційна кіста малих слинних залоз. Кіста великих слинних залоз. Рану­ла, Клініка, диференціальна діагностика, гістологічна будова. Методи лікування. Пухлиноподібні: доброякісні – лімфоепітеліальні ураження та ін. Діагностика, клініка, лікування. Ускладнення.

Епітеліальні пухлини: аденома – поліморфна (змішана пухлина), моно-морфна (аденолімфома та ін.); мукоепідермоїдна; циліндрома аденоклітинна пухлина, Дифереіщійна діагностика доброякісних та злоякісних пухлин слинних залоз.

 

Змістовий модуль 2. Злоякісні пухлини м’яких тканин ЩЛД

Конкретні цілі:

1.     Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби,амбулаторній картці.

2.     Провести обстеження периферійних лімфатичних вузлів щелепно-лицевої ділянки, шиї.

3.     Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистектомію.

4.     Підготувати набір інструментарію та провести операцію цистотомію.

5.      Перерахувати та зробити на муляжі м’які пов’язки, які викори­стовуються при пошкодженні м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

6.     Провести пункційну біопсію.

7.     Провести інзиційну біопсію

 

Тема 5. Передракові захворювання і рак шкіри обличчя: класифікація, гістологічна будова, клініка, стадії захворювання, діагностика, лікування, профілактика, ускладнення. Передракові захворювання і рак нижньої губи: класифікація, гістологічна будова, клінічні форми, стадії, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, ускладнення. Передракові захворювання і рак слизової оболонки порожнини рота: гістологічна будова, клінічні форми, стадії, диференціальна діагностика, лікування, ускладнення, їх профілактика.

Передракові захворювання шкіри обличчя, червоної кайми губ, слизової оболонки порожнини рота. Класифікація. Факультативні, облігатні форми. Фонові захворювання. Клінічні прояви, методи діагностики, лікування. Принципи і методи диспансеризації хворих із передпухлинними захворюваннями обличчя і органів порожнини рота. Пухлини шкіри обличчя. Епітеліальні пухлини, пухлиноподібні процеси і кісти, джерелом росту яких є епідерміс шкіри. Пухлиноподібні процеси: кератоакантома, кератолітична папілома (шкірний ріг) та ін. Кіста епідермальна – атерома. Пухлиноподібний процес у сальних залозах – ринофіма. Пухлини меланогенної системи: доброякісні – невус, злоякісні – меланома. Клініка, особливості діагностики, лікування.Пухлиноподібні ураження фіброзної тканини: фіброматоз ясен, променевий келоїд, келоїд, периферійна гігантоклітинна гранульома (гігантоіслітинний епуліс), фіброматозний і ангіоматозний епуліс. Пухлини і пухлиноподібні ураження жирової тканини: доброякісні – ліпома, дифузний ліпоматоз; злоякісна – ліпосаркома. Пухлини фіброзної тканини: доброякісна -фіброма; злоякісна –фібросаркома. Пухлини м’язової тканини: доброякісна – міома, лейоміома, рабдоміома; злоякісна – лейоміосаркома, рабдоміосаркома. Пухлини і пухлиноподібні ураження кровоносних судин: доброякісна – гемангіома (капілярна, кавернозна, гроноподібна, доброякісна гємангіоендотеліома); злоякісна гємангіоендотеліома (ангіосаркома). Пухлини і пухлиноподібні ураження лімфатичних судин. Доброякісні: лімфангюма – капілярна, кавернозна, (кістозна гігрома).

Пухлини і пухлиноподібні ураження периферійних нервів обличчя: доброякісні – неврилемома (шваногліома), нейрофіброма; злоякісна – нейрогениа саркома; пухлиноподібні: нейрофіброматоз (хвороба Реклінгхаузена), травматична неврома.

Пухлини і пухлиноподібні ураження зародкового походження – тератома (дермоїдна кіста). Природжена кіста і нориця з ембріональних залишків. Бокова (бранхіогенна), серединна (тиреоглосальна) кіста і нориця обличчя та шиї. Бранхіогенний рак. Клінічна картина, діагностика, лікування.

Тема 6. Рак і саркома нижньої щелепи: походження та гістологічна будова, класифікація, клініка, диференціальна діагностика, лікування, ускладнення і профілактика. Рак і саркома верхньої щелепи: походження та гістологічна будова, класифікація, клініка, диференціальна діагностика, лікування, ускладнення і профілактика.

Злоякісні – інтраепітеліальна та плоскоклітинна карцинома, лімфоепітеліо-ма, базально- і плоскоклітинний рак. Клініка, діагностика, лікування залежно від стадії ураження (хірургічне, променеве, кріогенне, лазерне, комбінований вплив). Рак губи. Рак органів порожнини рота (язика, щоки, дна порожнини рота, твердого і м’якого піднебіння). Рак верхньої і нижньої щелеп. Клініка, діагностика, принципи лікування (променеве, хірургічне, кріогенне, лазерне, хіміотерапія, медикаментозне, імунотерапія, комбінований вплив). Показання і протипоказання до хірургічного втручання на первинному вогнищі і на шляхах регіонарного метастазування. Особливості знеболення і післяопераційного ведення хворих. Показання до проведення інтенсивної терапії. Прогноз та критерії видужання. Саркома мяких тканин і кісток щелепно-лицевої ділянки. Клініка, діагностика, лікування. Бранхіогенний рак. Клінічна картина, діагностика, лікування. Злоякісні: лімфангіоендотеліома (лімфосаркома); пухлиноподібні – системний лімфангіоматоз. Злоякісні – меланома. Клініка, особливості діагностики, лікування. Стадії ураження за системою TNM.

Тема 7. Злоякісні пухлини слинних залоз: гістологічна будова, клінічні форми, диференціальна діагностика, лікування. Сучасні патогенетичні принципи лікування злоякісних пухлин ЩЛД: хіміотерапія, променева терапія, кріотерапія, гіпертермія.

Пухлини слинних залоз, їх пухлиноподібні ураження і кісти. Ретенційна кіста малих слинних залоз. Кіста великих слинних залоз. Ранула. Клініка, диференціальна діагностика, гістологічна будова. Методи лікування. Пухлиноподібні: доброякісні – лімфоепітеліальні ураження та ін. Діагностика, клініка, лікування. Ускладнення.  Епітеліальні пухлини: аденома – поліморфна (змішана пухлина), мономорфна (аденолімфома та ін.); мукоепідермоїдна; циліндрома аденоклітинна пухлина. Диференційна діагностика доброякісних та злоякісних пухлин слинніх залоз. Карцинома: аденокістозна (циліндрома), аденокарцинома, епідермоїдна карцинома, карцинома в поліморфній аденомі. Лікування нозологічних форм пухлин із урахуванням локалізації у великих і малих слинних залозах. Хірургічні методи лікування і показання до них.

 

Тематичний план лекцій з

модуля 3. Онкологія ЩЛД

 

 

 Тематичний план  практичних занять з модуля 3

Онкологія ЩЛД

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 3 –

«Онкологія ЩЛД» 

 

Модуль 4. Травматологія ЩЛД

Змістовий модуль 3. Пошкодження м‘яких тканин ЩЛД

Конкретні цілі:

1.     Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби, амбулаторній картці.

2.     Перерахувати та зробити на муляжі м’які пов’язки, які викори­стовуються при пошкодженні м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

3.     Провести первинну хірургічну обробку ран м’яких тканин ЩЛД.

4.     Вміти надати допомогу при пошкодженні м‘яких тканин ЩЛД.

 

Тема 8. Предмет і завдання військової стоматології. Організація хірургічної допомоги щелепно-лицевим пораненим у мирних, екстремальних умовах. Воєнно-медична доктрина. Основні принципи організації, об¢єм і зміст допомоги пораненим у щелепно-лицевій ділянці (ЩЛД). Травматична хвороба: патогенез, особливості при пошкодженнях ЩЛД.

Визначення та завдання хірургічної стоматології екстремальних ситуацій та військової стоматології. Воєнно-медична доктрина. Вогнепальні пошкодження обличчя. Вражувальні фактори сучасної вогнепальної зброї: куля, осколок, вибухова хвиля, термічні впливи. Зони пошкодження тканин у раневому каналі. Сучасна вогнепальна рана: морфологічні та клінічні особливості, перебіг поранення, принципи лікування. Безпосередні ускладнення після поранення. Кровотеча у разі поранення щелепно-лицевої ділянки. Перша допомога, притискання ушкоджених судин. Тимчасова зупинка кровотечі. Хірургічні методи зупинки кровотечі: перев’язування судин, що кровоточать, обшивання, тампонада, перев’язування репонарних судин. Методика перев’язування зовнішньої сонної, лицевої, поверхневої скроневої артерій. Асфіксія. її види, заходи запобігання, усунення. Шок, послідовність проведення протишокових заходів при пошкодженні обличчя на етапах медичної евакуації. Запобігання правіло. Вторинна кровотеча, заходи запобігання і лікування. Вогнепальні рани м’яких тканин обличчя, кісток лицевого скелета. Поєднані пошкодження. Клінічні прояви вогнепальних ран обличчя залежно від терміну поранення. Особливості перебігу наскрізних, дотичних, сліпих поранень (кульових та осколкових, проникаючих і непроникаючих). Методи мануального та інструментального обстеження рани. Особливості рентгенологічного досліду.

Тема 9. Загальна характеристика, клінічний перебіг, діагностика вогнепальних поранень і пошкоджень м¢яких тканин, кісток обличчя в мирний час, в екстремальних умовах: класифікація, особливості клінічного перебігу, діагностика пошкоджень на етапах медичної евакуації. Вплив порушень естетики обличчя на психіку поранених. Пластична хірургія в лікуванні пошкоджень обличчя. Сучасна вогнепальна рана, її лікування. Супутні ускладнення пошкоджень ЩЛД (кровотеча, асфіксія, шок), їх профілактика. Медична допомога на місці травми, на етапах медичної евакуації.

Вогнепальні рани м’яких тканин обличчя, кісток лицевого скелета. Поєднані пошкодження. Клінічні прояви вогнепальних ран обличчя залежно від терміну поранення. Особливості перебігу наскрізних, дотичних, сліпих поранень (кульових та осколкових, проникаючих і непроникаючих). Методи мануального та інструментального обстеження рани. Особливості рентгенологічного досліду. Хірургічна обробка вогнепальних ран щелепно-лицевої ділянки. Терміни втручання. Вибір способів знеболення. Послідовність обробки ран слизової оболонки рота, кісток, м’яких тканин обличчя, функціональні такосметичні вимоги. Показання до накладання різних видів швів на рани обличчя. Первинний, первитшо-відстрочений шов, ранні та пізні вторинні шви. Пластиночні шви. Можливості проведення первинної пластики. Вторинна хірургічна обробка ран. Заходи запобігання ускладненням. Вогнепальні пошкодження нижньої щелепи: статистика, класифікація, клінічна картина, лікування, ускладнення та їх профілактика. Лікування на етапах медичної евакуації.

Вогнепальні пошкодження кісток середньої зони обличчя: статистика, класифікація, клінічна картина, лікування на етапах медичної евакуації. Ускладнення та їх профілактика. Принципи організації етапно-евакуаційної системи лікування поранених з пошкодженням обличчя і щелеп у Збройних Силах і Військово-морському Флоті України та у випадках великих катастроф. Обсяг та характер медичної допомоги на етапах евакуації. Особливості надання пораненим першої допомоги, їх евакуація.

Тема 10. Ранні ускладнення пошкоджень ЩЛД (синдром тривалого здавлення тканин обличчя). Медична допомога на місці травми, на етапах медичної евакуації. Пошкодження м¢яких тканин ЩЛД у мирний час, в екстремальних умовах: класифікація, клінічний перебіг, методики хірургічної обробки ран, види швів. Надання допомоги таким пораненим на місці травми, на етапах медичної евакуації з урахуванням естетики обличчя.

Ускладнення вогнепальних поранень щелепно- лицевої ділянки, їх запобігання і лікування на етапах медичної евакуації. Боротьба з інфекцією, запобігання і лікування запальних ускладнень. Нагноєння ран м’яких тканин і кісток. Вогнепальний остеомієліт, особливості клініки і лікування. Травматичний гайморит. Діагностика і лікування. Наслідки поранень – деформації і дефекти обличчя, функціональні порушення, їх запобігання і лікування. Принципи комплексного лікування при пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки (хірургічне, медикаментоз-не,ортопедичне, фізіотерапевтичне, ЛФК). Реабілітація хворих. Лікарсько-трудова і військово-медична експертиза. Догляд за порожниною рота у поранених з пошкодженням щелепно-лицевої ділянки. Особливості їх годування.

 

Змістовий модуль 4. Пошкодження кісток лицевого скелету

Конкретні цілі:

1.     Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби, амбулаторній картці.

2.     Провести хірургічну обробку рани на місці травми.

3.     Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Вільга.

4.     Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Гейкіна.

5.     Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методом Айві.

6.     Виконати на муляжі лігатурне зв’язування зубів за методикою Ленінградської військово-медичної академії.

7.     Виготовити гладку скобу та визначити показання до її застосування.

8.     Виготовити шину із загненими петлями та визначити показання до її застосування.

9.     Виготовити шину з розпірковим згином та визначити показання до її застосування

10. Виготовити шину з похилою площиною та визначити показання до її
застосування.

11. Накласти пращевидну-бинтову пов’язку та визначити показання до її застосування.

12. Інтерпретувати ортопантомограми, рентгенограми лицевого скелету в різних проекціях.

13. Знати етапи проведення операції з приводу остеосинтезу.

14. Вміти діагностувати термічні, хімічні, радіаційні та комбіновані пошкодження тканин шелепно-лицевої ділянки.

 

Тема 11. Пошкодження нижньої щелепи в мирний час, в екстремальних умовах: анатомія пошкоджень, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, медична допомога пораненим на місці травми, на етапах медичної евакуації. Хірургічна обробка ран при пошкодженнях нижньої щелепи, принципи пластичної хірургії.

Надання першої лікарської допомоги. Способи репозиції уламків. Біомеханічні основи фіксації уламків. Тимчасова (транспортна) іммобілізація щелепи, показання, засоби. Лікувальна імобілізація. Застосування індивідуальних і стандартних шин. Зв’язувальна шина-скоба. Шини із зачіпними гачками і міжщелепното тягою для репозиції та фіксації уламків й іммобілізація щелепи. Системи шин С. Тигерштедта та інші. Методи та техніка шинуваї-шя (шини Тигерштедта та інші). Показання до застосування індивідуальних (ортопедичних) шин та апаратів

 лабораторного виготовлення. Остеосинтез нижньої щелепи: показання та протипоказання, остеосинтез дротяними швами, застосування металевих спиць, накісткових пластин і рамок, мініпластин з шурупами. Компресійний остеосинтез нижньої щелепи. Зовнішньо-ротова фіксація уламків при переломах і дефектах нижньої щелепи. Апарат В.Ф. Рудька та інших, їх будова, біомеханічні властивості застосування. Компресійно-дастраюийний остеосинтез. Типи загоєння переломівнижньої щелепи.

Тема 12. Пошкодження верхньої щелепи в мирний час, в екстремальних умовах: анатомія пошкоджень, класифікація, клінічний перебіг, медична допомога пораненим на місці травми, на етапах медичної евакуації. Хірургічна обробка ран при пошкодженнях верхньої щелепи та принципи пластичної хірургії.

Лікування переломів верхньої щелепи, середньої зони обличчя. Тимчасова та транспортна іммобілізація верхньої щелепи. Способи репозиції та фіксації уламків: назубні шини, шини із зовнішньоротовим закріпленням, апарат Збаржата ін. Остеосинтез ти компресійний остеосинтез: дротяним швом шпицею накістковими пластинами з шурупами, інші методи. Термін фіксації шин, наслідки.

 

Тема 13. Пошкодження вилицевих кісток, кісток носа в мирний час, в екстремальних умовах: класифікація, частота, клініка, діагностика, лікування. Пошкодження кісток носа в мирний час, в екстремальних умовах: класифікація, частота, клініка, діагностика, лікування. Тимчасова (евако-транспортна) імобілізація при пошкодженнях кісток лицевого черепа: вимоги, види, недоліки та переваги. Постійна (лікувальна) імобілізація щелеп назубними шинами, капами.

Переломи виличної кістки І дуги, вилицевого комплексу. Класифікація, діагностика, клінічна картина. Особливості лікування. Консервативні та хірургічні способи репозиції та фіксації уламків; покази, суть. Травматичний гайморит. Відновлення дна орбіти.

Тема 14. Постійна (лікувальна) імобілізація щелеп назубними шинами, капами при пошкодженнях кісток лицевого черепа: вимоги, види, недоліки та переваги. Остеосинтез, апаратні методи фіксації фрагментів кісток лицевого черепа.

Переломи кісток лицевого черепа: нижньої та верхньої щелепи, вилицевої кістки, кісток носа, прилеглих кісток. Частота, причини, локалізація і характер пошкодження кісток залежно від причин і механізму травми. Клінічнеобстеження, прояви переломів щелеп кісток лицевого черепа: анатомічні і функціональні порушення, зміни прикусу тощо. Види і типові місця переломів. Біомеханіка переломів, механізм і характер зміщення уламків. Стан зубів, щознаходяться в щілині перелому щелеп. Показання до видалення цих зубів. Внутрішньосуглобові переломи, переломи з вивихом головки щелепи. Профілактика-і лікування переломів кісток лицевого черепу – репозиція та фіксація уламків, іммобілізація щелеп, медикаментозне та фізіотерапевтичне, ортопедичне та функціональне лікування, ускладнення, їх профілактика.

Термічні ушкодження обличчя в мирний час, в екстремальних умовах, їх наслідки, лікування, профілактика ускладнень, можливості пластичної хірургії. Опікова хвороба при ушкодженнях обличчя. Комбіновані пошкодження ЩЛД (БОР, РР), патогенез, варіанти клінічного перебігу залежно від особливостей ураження, їх лікування.

Класифікація. Особливості, причини, тяжкість і глибина пошкодження, можилві ускладнення. Лікування опіків обличчя. Опіки напалмом. Електротравма. Холодова травма, відмороження. Клініка, лікування. Хімічні пошкодження: кислотами, лугами; бойовими отруюючими речовинами. Пошкодження тканин обличчя в результаті дії проникаючої радіації і радіоактивного забруднення. Клініка, діагностика, лікування цих пошкоджень. Комбіновані радіаційні пошкодження обличчя. Особливості перебігу раневого процесу залежно від стадії променевої хвороби. Синдром взаємного обтяження. Термін і особливості хірургічної обробки ран та особливості лікування переломів й дефектів щелеп у комбінованих пошкоджень. Комбіновані хімічні, бактеріологічні і механічні ураження щелепно-лицевої ділянки: клінічний перебіг, лікування на етапах медичної евакуації, особливості обробки ран, гемостазу, загоєння ран.

Тематичний план лекцій з модуля 4.

Травматологія ЩЛД

 

 

 

Тематичний план  практичних занять з модуля 4

Травматологія ЩЛД

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 4 –

«Травматологія ЩЛД» 

 

 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ

НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК