МАТЕРІАЛИ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 24

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 23

 

Тема: Людські потреби, як основа медсестринських моделей.

 

Одним із провідних фундаторів гуманістичного напрямку психології був американський психолог А. Маслоу, який зорієнтував вчених на вивчення ціннісних орієнтацій та життєвих проблем особистості. У 1943 році А. Маслоу розробив одну із теорій ієрархії потреб, які визначають поведінку людини.

 

 

Фундаментальною тезою гуманістичної теорії А. Маслоу є твердження про доконечну потребу вивчення людини як єдиного, унікального, організованого цілого. Тому у струк­турі потреб мотивація впливає на людину як на ціле, а не тільки на окремі прояви її поведінки.

У будь-якої людини є вищі та нижчі потреби, що мають інстинктивну природу і розміщуються в такому ієрархічному порядку:

·        фізіологічне благополуччя;

·        безпека;

·        любов (соціальна залежність);

·        повага (самооцінка);

·        самовираження.

Під самовираженням А. Маслоу розуміє тенденцію особистості до реалізації внутрішнього потенціалу, тобто самореалізації (бажання людини стати всім, на що вона здатна, прагнення повністю реалізувати свої потенціали).

Саме поняття “психічне здоров’я” пов’язане із самовираженням”.

А. Маслоу будує нову концепцію здоров’я. Вона полягає в тому, що потреби (у збереженні життя, безпеці, причетності, любові, повазі, самоповазі), базові емоції людини і її стрижневі психологічні якості є або нейтральними, позаморальними (що передують моральним цінностям), або характеризують зміст добра.

Потяг до руйнування, садизму, жорстокості, озлобленості — це реакція на незадоволення природних потреб. Внутрішня природа людини слабка та подразлива, тому легко стати жертвою звички, тиску цивілізації і неадекватного ставлення.

А. Маслоу зобразив рівні потреб людини у вигляді піраміди, оскільки саме ця фігура має широку основу, фундамент, як і фізіологічні потреби людини, котрі є фундаментом, основою її життєдіяльності. Можливість задовольнити свої потреби у всіх людей різна і залежить від деяких загальних факторів:

·        Віку;

·        Навколишнього середовища;

·        Знань, умінь, бажань та здібностей самої людини.

Перш ніж думати про задоволення потреб вищого рівня, необхідно задовольнити потреби нижчого рівня, тобто фізіологічні (див. мал).

ПОТРЕБИ ЗРОСТАННЯ

        

 

БАЗОВІ ПОТРЕБИ.

1.     Фізіологічні: повітря, вода, сон, виділення продуктів життєдіяльності, рух, їжа, секс.

2.     Потреби в безпеці: надійність, захист, оселя, притулок, одяг, допомога.

3.     Соціальні потреби (любов та приналежність): схвалення, розуміння, приязнь, любов, родина, друзі.

4.     Потреби в повазі та самоповазі: самоповага та повага до оточуючих, подяка, успіх, володіння майном.

5.     Потреби в самовираженні: самостійність, особливості особи, досягнення, самовираження.

 

Малюнок. Ієрархія людських потреб за А.Маслоу.

 

 

У 1983 році Р.Каліш удосконалив ієрархію А.Маслоу, підрозділивши фізіологічні потреби на потреби виживання та стимулюючі потреби (подразники).

Основні фізіологічні потреби, наприклад, такі як їжа та вода, повинні бути задоволені в першу чергу, на відміну від по­треб вищого рівня. Медсестринська допомога надається тоді, коли людина сама не може задовольнити ці потреби.

Сфера діяльності медсестринства описується як така, що “зберігає, підтримує та сприяє задоволенню всіх людських потреб” (Yura, Walsh, 1988). Людські потреби є або фізіологічними, або психологічними факторами, які необхідні для здоров’я.

Людські потреби залежать від факторів мотивації (Yura. Walsh, 1988). На мотивацію, у свою чергу, впливають культура, соціоекономічні фактори, особисті цінності та переконання, стан здоров’я. Якщо потреби не задовольняються, це може призвести до хвороби, порушення психологічної рівноваги або навіть до смерті.

А. Маслоу стверджував, що всі люди вже від народження мають інстинктивні потреби. Ці потреби згруповані в 5 кате­горій, починаючи з фізіологічних, життєвоважливих потреб, до найповнішого розвитку своїх потенційних можливостей. Люди­на не може водночас прагнути задовольнити всі потреби за ка­тегоріями А. Маслоу. Якась одна або декілька потреб бувають необхідні людині в конкретних обставинах та в певний час. Потреби — це динамічний процес.

Фізіологічні потреби

Фізіологічні потреби — це фундаментальна мотиваційна сила людського існування і тому вони є основою піраміди А. Маслоу.

Кожній людині, щоб жити, потрібно задовольняти свої фізіологічні потреби, а саме:

·                    потреби в кисні (повітрі);

·                    потреби в їжі (харчуванні);

·                    потреби у воді;

·                    потреби у виділенні продуктів життєдіяльності;

·                    потреби у сні та відпочинку;

·                    потреби в підтриманні терморегуляції;

·                    потреби в рухах;

·                    сексуальні потреби.

Примітка: секс не потрібен для виживання індивідууму, але потрібен для виживання людства.

Медсестра повинна оцінити здатність пацієнта задовольнити фізіологічні потреби і визначити характер та об’єм сестринських втручань, необхідних для допомоги пацієнту задовольнити ці потреби.

 

Потреби в кисні (повітрі)

Кисень необхідний для метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби є важливим фактором належного функціонування дихальної та серцево-судинної систем. Недостатнє надходження кисню у тканини на­шого тіла призводить до тканинної ішемії та можливої смерті. Незважаючи на те, що в людини може бути нормальна наси­ченість киснем дихальної системи, можуть виникати пробле­ми,пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, що порушує здатність людини задовольнити цю потребу.

Забруднення від автомобілів, промислові викиди, дим ци­гарок негативно впливають на забезпечення киснем людей.

 

 

      

 

 

Медсестринська допомога пацієнту з метою задоволення цієї потреби повинна базуватися на основі оцінки фізичного стану, враховуючи:

·                    частоту дихальних рухів;

·                    дихальні шуми;

·                    участь додаткових м’язів у актах дихання;

·                    попередню медичну історію пацієнта;

·                    лабораторні дані.

Оцінюється й такий важливий фактор навколишнього середови­ща, як проживання чи робота пацієнта в зоні забрудненого повітря.

Якщо медсестра виявила, що пацієнт не може сам вирішити цю проблему, вона планує та впроваджує сестринські втручання, а саме:

·                    навчання пацієнта раціональному харчуванню та виконанню оздоровчих вправ;

·                    пояснення шкідливості паління;

·                    навчання використовувати захисну маску в забруднених зонах.

·                    У ситуаціях, коли в пацієнта раптово утрудне дихання і він знаходиться вдома, медсестринські втручання будуть спрямовані на підтримку нормального дихання у нього та моніторинг для забезпечення нормальної функції дихання.

Потреби в харчуванні

 

 

        

 

 

Споживання їжі необхідне людині для вироблення енергії та для нормального перебігу метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби потребує відповідної їжі, нормального функціонування шлунково-кишкового тракту та обміну речовин.

Якщо ця потреба не задовольняється, то людина голодує, руйнуються життєво важливі тканини, і це може призвести до її смерті. Протягом всієї історії існування людство визнавало цю критичну потребу однією з найголовніших.

Оцінка здатності пацієнта задовольнити цю потребу включає:

·                    визначення ваги пацієнта;

·                    аналіз його дієти, харчових показників;

·                    лабораторні дані.

Ефективність медсестринських втручань залежить від певних перешкод або відповідного харчування.

Недостатність знань стосовно збалансованої дієти потребує рекомендацій щодо правильного харчування.

Психологічні порушення, такі як анорексія (відсутність апетиту) чи булімія (надмірно підвищений апетит), потребують корекції психічного стану та медичного лікування.

Механічні втручання для задоволення цієї потреби включають гастростомію, введення назогастральних трубок. Якщо ці втручання виконані вдома, необхідно навчити пацієнта та членів його родини догляду за цим приладдям.

         Потреби в рідині (воді)

      

  

Рідина є необхідною для метаболічних процесів організму і певний водний баланс може бути критичним для життя.

Дефіцит чи надлишок рідини в організмі можуть загрожувати життю. Діти, люди похилого віку та хворі у критичному стані особливо чутливі до порушення водного балансу.

Оцінка стану пацієнта може проводитись від простих методів зважування пацієнта та вимірювання об’єму вжитої та виділеної рідини до комплексних заходів у палаті інтенсивної терапії.

Медсестринські втручання передбачають:

·                    щоденне зважування пацієнта;

·                    вимірювання кількості вжитої та виділеної рідини за день.

Потреби у виділенні продуктів життєдіяльності

Виділення — це вирішальний етап метаболічних процесів, необхідних для виведення із організму непотрібних продуктів обміну речовин та для підтримання водного й електролітного балансу.

Для успішного процесу виділення повинні добре функціонувати шлунково-кишкова та сечовидільна системи.

Задоволення цієї потреби потребує збалансованого харчу­вання та належного споживання рідини.

Недостатнє задоволення цієї потреби призводить до затримки в організмі шкідливих продуктів обміну речовин, негативно впливає на здоров’я та життя.

Захворювання нирок, переповнення кишечника каловими масами, пухлини цих органів можуть бути станами, які порушують задоволення цієї потреби.

Лікарські та медсестринські втручання є необхідними для підтримання життя, відновлення нормального фізіологічного функціонування в цих обставинах.

Медсестра повинна оцінити споживання їжі та рідини і визначити показники сечовипускання та функції кишечника.

Приводом для медсестринських втручань можуть бути неправильне харчування пацієнта, неправильне застосування проносних препаратів, недостатнє вживання рідини.

Потреби у сні та відпочинку

        

         

Сон та відпочинок потрібні організму людини для пожвавлення його життєвих процесів. Люди різняться між собою тривалістю сну, періодами відпочинку, вимоги до яких змінюються у процесі росту і розвитку людини.

Незалежно від індивідуальних показників сну та відпочинку, недостатнє задоволення цієї потреби призводить до втоми, дратівливості, зміни поведінки, труднощів з концентрацією уваги та можливого виснаження.

Головною перешкодою до задоволення цієї потреби є небажання пацієнта виділити достатньо часу для відпочинку та сну, безсоння. Безсоння зазвичай викликається комплексом фізіологічних та психологічних факторів і факторами навколишнього середовища.

Медсестра повинна при оцінці визначити звички засинан­ня, рівень активної діяльності, теперішній стан здоров’я та джерела стресів у житті пацієнта.

Медсестринські втручання, які будуть виходити з інфор­мації, отриманої під час оцінки, можуть включати:

•         зміни способу життя;

•         розробку програми фізичних вправ;

•         навчання пацієнта техніці зняття стресів.

Потреби в терморегуляції

Підтримання нормальної температури тіла є не­обхідним для життя. Різкі відхилення температури тіла від норми можуть призвести навіть до смерті. Наше тіло контролює та підтримує температуру через сенсорні рецептори шкіри, гіпоталамус та еферентні системи. Будь-яка зміна цих структур може впливати на процеси терморегуляції.

Організм людини може адаптуватись до змін температури навколишнього середовища в широких межах, але на цю здатність впливають вік людини та стан її здоров’я. Пацієнти дуже молодого, дуже старого віку та хронічно хворі не мають оп­тимальних адаптаційних здібностей, тому в них дуже великий ризик виникнення серйозних пошкоджень в організмі при змінах температури тіла.

Медсестринська оцінка включає оцінку умов навколишнього середовища, у яких живе пацієнт, а також оцінку повсякденної активності. Медсестра повинна завжди оцінювати симптоми гіпотермії та гіпертермії.

Мєдсестринські втручання базуються на стані здоров’я пацієнта, його способі життя та економічних ресурсах. 

Потреби в рухах

Обмеженість рухомості чи нерухомість створюють багато проблем для людини. Цей стан може бути внаслідок застосування шини, гіпсової пов’язки, болю, хронічного захворювання, порушення психіки тощо.

Нерухомість — один із факторів ризику розвитку пролежнів, порушення функцій опорно-рухового апарату.

Довготривала нерухомість порушує функції системи трав­лення, сечовиділення, міжособове спілкування.

Сестринська допомога направлена на максимально можливе відновлення рухомості пацієнта. Враховується правильна біомеханіка тіла.

       

        

 

Потреби в сексі

Секс не є необхідним для виживання індивідууму, але необхідний для виживання та продовження людської раси.

Важливість цієї потреби варіює широко серед людей, але зіткнення з нею може впливати на такі високі потреби, як потреба в любові, приналежності та самооцінці. Роль, яку відіграє секс у житті пацієнта, залежить від складних та різнобічних питань культурного, релігійного, соціального та психологічного напрямку.

Оцінка цієї потреби медсестрою потребує значних навичок і чутливості. Деякі пацієнти з готовністю обговорюють сексуальні проблеми, інші вважають такі питання нав’язливими. Медсестра повинна бути уважною до слів пацієнта та повинна враховувати його побажання. Розпізнавання індивідуальної різниці та варіацій, які зустрічаються протягом життя, повинні стати основою для оцінки цієї потреби.

Адекватна оцінка включає огляд минулої та теперішньої сексуальної поведінки пацієнта, задоволення пацієнта цією поведінкою, вплив її на стан здоров’я та сексуальну активність.

Медсестринські втручання повинні передбачати допомогу пацієнтові розвинути альтернативні стратегії для задоволення цієї потреби, коли змінюється його чи її стан здоров’я з приводу цих порушень; пацієнт сам може звернутися до відповідного фахівця для встановлення сексуальної дисфункції.

 

         

 

Потреби в безпеці

Як тільки основні фізіологічні потреби задоволені, людина повинна задовольнити потреби в безпеці. Людство повинно бути безпечним фізично та вільним від побоювань і занепокоєння, які можуть бути внаслідок недостатньої безпеки та захисту.

Якщо ця потреба не задоволена, людина може відчувати чи боятися болю, пошкодження чи смерті.

Ця потреба з’являється ще з народження. Немовлята та діти залежать від дорослих, які їх доглядають, та які повинні задовольнити цю потребу в безпеці. Ступінь безпеки та захисту в ранньому дитинстві може глибоко вплинути на фізичний та психологічний стан і здатність до концентрації на потребах вищого рівня.

Безпека часто може бути домінуючою мотиваційною потребою. Наприклад, у країні, де йде війна, безпека жителів є первинною мотиваційною силою так довго, як їхні фізіологічні потреби знаходяться на мінімальному рівні. Це стосується таких природних катастроф, як повінь чи торнадо.

Хвороба може бути великою загрозою для задоволення потреб у безпеці як для пацієнта, так і для його сім’ї. Тяжкий стрес, котрий відбувається внаслідок хвороби та госпіталізації, може вплинути на безпеку та захист, тому що типовий розклад життя порушується, переривається, втрачається його неза­лежність. Реакції пацієнта у зв’язку з цим дуже великі і можуть включати гнів, дратівливість, роздратованість чи депресію.

Медсестринська оцінка потреб у безпеці та захисті по­винна включати стан здоров’я, соціальну підтримку та навко­лишнє середовище пацієнта. Специфічний результат залежить від віку пацієнта.

Медсестринські втручання повинні бути спрямовані на задоволення потреб у безпеці пацієнтів, які перебувають у лікарні, а також тих, хто перебуває вдома.

Соціальні потреби

 Потреби в любові

      

 

Потреби в любові та прихильності — наступний ряд піраміди А. Маслоу. Як тільки ми відчули безпеку, повинні відчу­ти, що ми любимо та маємо прихильність, щоб уникнути самот­ності та ізоляції. Люди шукають турботу, дружбу, любов, близькість різними способами, розвиваючи відносини з людьми взагалі чи з однією людиною. Це можна здійснити шляхом вступу до певних груп, клубів, які поділяють загальні цінності, інтереси, вірування, або встановленням особистих відносин дружби чи шлюбу.

Щоб задовольнити цю потребу, людина повинна віддавати та отримувати любов. А. Маслоу стверджував, що цю групу потреб стає все важче вирішити в сучасному суспільстві.

Хвороба чи госпіталізація можуть змінити здатність пацієнта задовольнити цю потребу. Медсестрі слід оцінити, як хвороба впливає на типовий шлях пацієнта для задоволення цієї потреби, а також визначити, як близькі та оточуючі пацієнта люди реагують на його хворобу.

Медсестринські втручання типово складаються з допомоги пацієнту та його рідним реагувати на хворобу. Пацієнт та його сім’я повинні бути включені до планування та надання допомоги.

Втручання передбачають також соціальну підтримку.

Потреби в самоповазі (самооцінці)

 

        

 

Під потребами в самоповазі ми розуміємо потребу підтримувати в собі відчуття власної гідності, самоповаги, коли зустрічаємося з потребами в самоповазі. Згідно з теорією А. Маслоу є два типи потреб у повазі: повага до особи зі сторони оточуючих людей та самоповага. Людина повинна знати, що хтось інший про неї доброї думки, захоплюється нею та її поважає. Ми також потребуємо відчуття власної гідності, внутрішнього почуття нашої особистої адекватності та значу­щості, цінності. На думку А. Маслоу, повага оточуючих до нас є первинною та критичною, якщо особа хоче розвинути внутрішнє відчуття своєї цінності. Важко відчувати свою цінність, якщо інші не оцінюють нас та не сприймають позитивно. Відчуття самоповаги повинно відштовхуватися від внутрішньої об’єктивної самооцінки.

Ми повинні реалістично, об’єктивно визначити свої сили та можливості. Якщо потреби в самоповазі та повазі не задоволені, людина стає в житті невпевненою, безпорадною, нічого не вартою. На те, як оточуючі сприймають нас та як ми самі себе оцінюємо, впливають культурні, соціальні, психологічні фактори.

Під час оцінки медсестра повинна розпізнати це, спробувати зрозуміти пацієнта раніше, ніж нав’язувати йому свої особисті цінності.

Мєдсестринська оцінка зосереджується на шляхах досягнення пацієнтом самоповаги та на тому, як зміни у стані здоров’я впливають на них.

Медсестринські втручання повинні допомогти пацієнтові дослідити відчуття, пов’язані зі змінами у стані здоров’я, та допомогти пацієнту знайти нові шляхи задоволення потреб у самоповазі.

  Потреби у самовираженні

Коли задовольняємо потреби нижчого рівня, ми починаємо боротися за самовираження. За думкою А. Маслоу, потреба в самовираженні — вроджена потреба, котра має на меті най­повнішу реалізацію всіх наших здібностей та якостей: ми намагаємося досягти свого максимального потенціалу. А. Маслоу бачить це як безкінечний процес. Незважаючи на вплив на ці якості життєвого досвіду, здобутого в молоді роки, ми все ж таки маємо здібності до досягнення оптимального психологічного здоров’я, тобто ми боремося за самовираження.

Медсестра повинна оцінити вплив хвороби на процеси самовираження у пацієнта. Втрата здоров’я змінює здатність пацієнта функціонувати в попередній ролі, роблячи його залежним від багатьох основних потреб. Ця залежність впливає на самоімідж, здатність вирішувати проблеми, контролювати стрес та свою поведінку.

Мета медсестринського втручання полягає в тому, щоб допомагати пацієнтові контролювати свої рішення відносно лікування. Медсестра заохочує захоплення пацієнта, котрі позитивно впливають на нього, дає йому особистий час для відчуття свого самовираження. Пацієнт починає робити впевнені кроки до досягнення своїх потенціалів. Впевненість у собі підвищується і пацієнт знову може мати успіх і контроль у своєму оточенні.

Особливості потреб людини протягом її життя

Незалежно від віку все людство має певні основні потреби. Різниця у тому, як вони задовольняють свої потреби або мають певні потреби, залежить від стадії їхнього психофізіологічного розвитку. Людський організм знаходиться у стані постійних змін внаслідок процесів розвитку та зміни внутрішніх і зовнішніх факторів . Тому постійно змінюються та вдосконалюються кожна із п’яти категорій потреб людини (А. Маслоу) протягом всього життя.

Новонароджений та немовля

 

        

       

На першій стадії розвитку людини переважають фізіологічні потреби та потреби в безпеці. Немовля залежить від інших осіб щодо задоволення найбільш важливих людських потреб: потреби в харчуванні та потреби в безпеці, які є дуже важливими в цей період росту та розвитку немовляти. Немовля може задовольнити потребу в повітрі (диханні), у сні, однак для задоволення потреби у виділенні продуктів життєдіяльності йому потрібна допомога.

Раннє дитинство та дошкільний вік

                  

Протягом цього періоду дитина починає розвивати значну автономію для задоволення потреб нижчого рівня, але вона все ще значно залежить від дорослих, оскільки залежить від навко­лишнього середовища. Дитина може задовольнити основні фізіологічні потреби і почати вивчати, як задовольнити потреби в безпеці. У цей час закладається фундамент потреб в любові, приналежності, самоповазі через взаємодію з іншими важливими особами в їхньому житті .

Діти та підлітки        

Основні фізіологічні потреби та потреби в безпеці про­довжують бути основними мотиваційними факторами. Батьки все ще гарантують задоволення цих потреб. Якщо потреби нижчого рівня адекватно задоволені, потреби в любові, прихильності, приналежності, повазі дуже зростають саме в цьому періоді. Діти дивляться на своїх однолітків та дорослих, як задовольнити ці потреби. Досвід спілкування дитини та підлітка з друзями та їхня здібність до задоволення потреб вищого рівня мають величезний вплив на формування їхньої самоконцепції.

Дорослі та люди похилого віку

 

                   

Здорові дорослі, які адекватно пройшли ранні стадії свого життя, мають свободу більш успішно рухатися через ієрархію людських потреб. Такі люди можуть використовувати свої фізичні та психологічні ресурси та відповідно реагувати на труднощі життя.

Коли доросла людина старіє, її фізичні та розумові здібності знижуються і потреби нижчого рівня можуть знову переважувати. Стан здоров’я, соціальна та сімейна підтрим­ки, фінансові джерела відіграють значну роль у визначенні домінуючих потреб людини похилого віку. Задоволення основних фізіологічних потреб, таких як їжа, споживання рідини та виділення продуктів життєдіяльності, можуть бути голо­вним моментом у житті людини похилого віку та водночас можуть вимагати втручання зі сторони членів сім’ї та додаткових ресурсів.

Потреби в безпеці також можуть стати дуже важливими, особливо якщо людина похилого віку страждає хронічними дегенеративними захворюваннями, які погіршують фізичні та психологічні функції.

Старіння та зміни статусу здоров’я можуть бути результатом втрати попередніх шляхів задоволення потреб у любові та прихильності. Втрата приналежності є дуже тяжкою, тому що вона відбувається в той час, коли людина вже втрачає здібності знайти нові шляхи для задоволення цієї потреби.

Медсестринські теорії протягом багатьох років сприймали ідеї людських потреб. Як правило, медсестри ідентифікували потреби пацієнта і на них будували інформацію стосовно догляду за пацієнтами. Теорія людських потреб стала основою для розвитку медсестринських моделей та фундаментальних робіт з холістичного підходу медсестринства.

Короткий огляд моделей (теорій) сестринської справи на клінічному прикладі

 Модель Флоренс Найтінгейл

Визначення (оцінка) стану здоров’я

    Медсестра зосереджується на навколишньому оточенні пацієнтки. Як впливає навколишнє середовище на хворобу пацієнтки Михайлової? Які є перешкоджаючі фактори, тобто: розташування тумбочки біля ліжка, відсутність квітів, віддален­ня від вікна, незручні капці, холодна підлога, відсутність достат­нього простору (палата на чотири пацієнта), занадто багато лю­дей у кімнаті, занадто галасливо.

Медсестринський діагноз. Концентрується на перешкодах в навколишньому оточенні, що заважають видужанню пацієнтки.

Планування догляду. Визначити, що в навколишньому оточенні вимагає змін для забезпечення найкращих умов для природного поліпшен­ня чи відновлення здоров’я, тобто видалення обмежень, мак­симальне використання правої руки, забезпечення сонячним світлом і вентиляцією, створення безпечного навколишнього середовища.

Здійснення догляду. Виконання дій, необхідних для зміни чи керування навко­лишнім оточенням для забезпечення оптимальних умов для відновлення і поліпшення здоров’я. Пацієнтка Михайлова пере­ведена до палати на двох для забезпечення більшого простору. Біля вікна поставлені крісло, тумбочка. Всі речі, необхідні пацієнтці, поміщені справа від ліжка. Вона забезпечена теплими, нековзними капцями. Ліжко іншої пацієнтки знаходиться праворуч, коло неї також стоять квіти.

Оцінка догляду. Медсестра оцінює, наскільки гарно зміна навколишнього середовища забезпечила оптимальні умови для відновлення чи поліпшення здоров’я, тобто дозволили пацієнтці пересуватися по кімнаті з деякою допомогою. Пацієнтка сидить біля вікна і розмовляє із сусідкою по палаті. Використовує праву руку, щоб нагодувати себе. Розставляє в кімнаті квіти. Виявляє цікавість до того, що відбувається поза палатою.

 Модель Хільдегард Пеплау

Визначення (оцінка) стану здоров’я

Зосередження на фазі орієнтації.

Пацієнтка Михайлова висловила потребу в допомозі. Мед­сестра, родина й пацієнтка працюють разом, з’ясовуючи про­блеми: втрата незалежності пацієнтки, її страх того, що з нею відбувається, як вона з цим впорається і як з цим впорається її родина.

Медсестринський діагноз. Пов’язаний з ідентифікацією проблем із здоров’ям, тобто нездатність адаптуватися до залежної ролі, викликаної обме­женням функціонування лівої сторони тіла.

Планування догляду. Зосереджується на спільному (медсестра й пацієнтка) встановленні цілей збільшення незалежності за допомогою розвитку міжособистісних відносин. Пацієнтка повинна відчути себе зручно під час обговорення того, як вона стане більш не­залежною.

Здійснення догляду. Виконання разом з пацієнткою встановленого плану. Па­ралельно контролюються прохання пацієнтки щодо її потреб, наприклад, “Не потрібно мене годувати. Покажіть, як мені це зробити самій. Я готова.” Медсестра допомагає пацієнтці визначити і досліджувати її почуття, коли пацієнтка почуває невдачу при невдалій спробі поїсти самій. Це відповідає фазі здійснення догляду.

Оцінка догляду. Оцінюється прогрес пацієнтки у фазах орієнтації, іден­тифікації й здійснення. Чи були задоволені потреби? Якщо відповідь позитивна, то починається завершення відносин (за­ключна фаза).

  Модель Вірджинії Хендерсон Визначення стану здоров’я

Зосереджене на здатності пацієнтки Михайлової задо­вольнити потреби відповідно до 14 компонентів потреб лю­дини. Наприклад, пацієнтка лівша з ослабленим функціону­ванням лівої сторони тіла (відповідає компоненту “мож­ливість їсти й пити”).

Медсестринський діагноз. Визначає відсутність можливості пацієнтки функціонувати відповідно до основних потреб. Неможливість нагодувати себе через слабкість лівої сторони тіла (відповідність до компонента “можливість їсти й пити”).

Планування догляду. Зосереджується на ідентифікації дій, які пацієнтка не може виконати сама і які медсестра повинна зробити за неї (чи допо­могти з виконанням), наприклад, годувати пацієнтку, доки вона не зможе їсти сама правою рукою. Це приведе до незалежності з боку пацієнтки.

Здійснення плану догляду. Виконує план годування пацієнтки, одночасно навчаючи її користуватися правою рукою для годівлі себе.
Оцінка догляду. Оцінюється, як швидко пацієнтка навчилася годувати себе правою рукою. Наприклад, перші три дні вона потребувала до­помоги при годівлі; на четвертий день могла тримати посуд і їсти за допомогою медсестри; на сьомий день могла їсти сама, якщо їжа була розрізана на шматочки.

 Модель Лідії Холл

Визначення стану здоров’я. Зосереджене на самосвідомості пацієнтки шляхом спос­тереження і відображення. Допомога пацієнтці почути себе, тобто “Я хвора жінка. Я не можу подбати про себе. Я навіть не можу сама одягтися чи поїсти. Усі дивляться на мене.” Та­кож збираються інші дані, наприклад, не може брати речі лівою рукою.

Медсестринський діагноз. Ствердження потреб чи проблем пацієнтки “Мені треба на­вчитися піклуватися про себе. Мені треба навчитися користува­тися правою рукою для того, щоб самій їсти та вдягатися. Мені треба подумати про себе і не турбуватися про інших”.

Планування догляду. Зосередження на встановленні цілей і пріоритетів пацієнтки, тобто на потребі навчитися доглядати за собою;

1.     Навчитися користуватися правою рукою, щоб годувати і вдягати себе.

2.     Ходити самій у ванну.

3.     Поліпшити сприйняття себе.

Здійснення догляду.

Виконання плану разом з пацієнткою. Надання допомоги з догляду за собою, тобто допомога при годівлі і при викорис­танні правої руки, допомога при вдяганні, доки вона не навчить­ся вдягатися сама, необхідність підтримати і вислухати її.

Оцінка догляду. Оцінюється прогрес пацієнтки у досягненні цілей, тобто здатність нагодувати себе правою рукою, здатність зі стороннь­ою допомогою дійти до ванни. Вона стверджує: “Я думаю, що зможу подбати про себе.”. 

Модель ДоротеїОрем

Визначення стану здоров’я. Зосереджене на оцінці ситуації, визначенні, чому пацієнтка Михайлова потребує допомоги, розгляді її історії та способу життя, перспектив лікування. Пацієнтка потребує допомоги через ослаблення лівої сторони тіла, вона лівша і не може нагодувати себе, не може ходити без сторонньої допомоги.

Медсестринський діагноз. Відповідність терапевтичної потреби у догляді за со­бою і здатності доглядати за собою: нездатність їсти без допомоги; здатність альтернативних методів догляду за собою.

Планування догляду. Розробка сестринської системи догляду для поліпшення здатності пацієнтки піклуватися про себе (їсти, ходити і т.д.).Визначення можливостей пацієнтки з огляду на попе­редній незалежний спосіб життя. Досягти угоди з пацієнт­кою і її родиною щодо того, хто яку роль буде виконувати в майбутньому.

Здійснення догляду. Виконання плану допомоги пацієнтці у здійсненні за­вдань з догляду за собою, навчитися годувати себе, вико­ристовувати ціпки при ходьбі (сестринська система підтримки і навчання). Допомогти їй їсти, доки вона не зможе робити це сама (сестринська система часткової компенсації).

Оцінка догляду. Оцінка догляду пацієнтки щодо діяльності з догляду за со­бою. Визначення, чи відповідає здатність піклуватися про себе потребі в турботі.

 Модель Дороті Джонсон

Визначення стану здоров’я. Зосередження на поведінкових підсистемах для визначен­ня зміни в них. Підсистеми встановлення зв ‘язків і залежності У пацієнтки Михайлової немає родини, котра б підтри­мала її і виявила прихильність. Пов’язана з людьми, з якими працює в лікарні і членами клубу садівників. Обмежена рух­ливість робить зв’язок з ними неможливим. Приїхала в лі­карню сама.

Медсестринський діагноз. Ґрунтується на описі поведінки, пов’язаної безпосередньою і потенційною нестабільністю підсистем. Зменшення можли­вості адекватної соціальної поведінки через нерухомість.

Планування догляду. Визначення близьких і далеких цілей систем чи підсистем, змінюючи поведінку. Віддалена мета: зменшення ефекту від госпіталізації й об­меження рухомості пацієнтки. Близька мета: збереження і зміцнення відносин пацієнтки з друзями і заохочення її інтересу в турботі про інших.

Здійснення догляду. Виконання необхідних дій допомоги пацієнтці у зміні і регу­люванні поведінки для досягнення мети кожної підсистеми. Поведінкові цілі використовуються для визначення прогресу у стані здоров’я:

• Протягом двох днів потурбуватися про контакт пацієнт­ки з двома друзями з садівничого клубу.

• Протягом чотирьох днів допомогти пацієнтці, спираю­чись на ціпок, відвідати кожного пацієнта у кімнаті, щоб познайомитися.

Оцінка догляду. Пацієнтка зателефонувала “найближчій” подрузі протягом двох днів і запланувала наступного дня зателефонувати іншій подрузі. Пацієнтка також відвідала кожного пацієнта у своїй па­латі, використовуючи ціпок, і вирішила, що щодня буде прово­дити час з пацієнткою, до якої ніхто не приходить.

 

Контрольні питання:

1.     Що таке здоров’я?

2.     Що покладено в основу ієрархії по А. Маслоу?

3.     Назвіть першу ступінь людських потреб.

4.     Перерахуйте першу ступінь людських потреб.

5.     Які соціальні потреби потрібні людині?

6.     До якого ступеня потреб належить потреба в безпеці?

7.     Які проблеми можуть виникати при незадоволенні психологічних потреб?

8.      Назвіть фактори ризику для здоров’я.

9.     Що таке медсестринські моделі?

10.  Що покладено в основу медсестринських моделей?

11.  Які основні поняття вивчають мед сестринські моделі?

12.  Що таке потреба пацієнта?

13.  Що таке проблема пацієнта?

14.  Що таке дійсні проблеми?

15.  Назвіть потенційні проблеми.

16.  Назвіть основні положення моделі В. Хендерсон.

17.  Назвіть основні положення М.Аллен.

18.  Чому модель М.Аллен називають оздоровчою?

 Методичну вказівку склала    асистент кафедри   загального догляду за хворими  Максимова В.В.