Home » Роль харчування в різні вікові періоди життя

Роль харчування в різні вікові періоди життя

9 Червня, 2024

Роль харчування в різні вікові періоди життя. Грудне, штучне та змішане вигодовування дітей 1-го року життя. Особливості харчування дітей раннього, шкільного, підліткового віку. Харчування дорослих і людей похилого віку.

Материнське молоко – найкраща їжа, пристосована самою природою до потреб новонародженої дитини. Тільки природнє вигодовування є фізіологічним для дитини першого року життя, необхідним для гармонійного її росту та розвитку, тісно пов’язане із захисними функціями організму.

З метою відновлення та заохочення природнього вигодовування, переконання матерів та медичних працівників у важливості його для нормального розвитку дитини ВОЗ та ЮНІСЕФ ще у 1995 році сформулювали десять кроків (принципів) успішного грудного вигодовування немовлят.

Десять кроків до успішного грудного вигодовування

1. Мати чітко сформульовану програму з основними положеннями вимог щодо практики грудного вигодовування немовлят та регулярно доводити її до відома всього медичного персоналу.

2. Навчити медичний персонал, який має відношення до матерів та новонароджених, необхідним навичкам для проведення цієї програми у життя.

3. Інформувати свіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування. Ці кроки вказують на необхідність детального ознайомлення медичного персоналу, який обслуговує дітей, з перевагою грудного вигодовування, з корисними властивостями материнського молока, технікою годування дитини материнською груддю, а також популярними методами розповсюдження цих знань серед матерів та вагітних жінок. Вирішення цих проблем пов’язано із створенням конкретних груп медичних працівників, які зобов’язані втілювати ці принципи у життя, а медичному закладу, в якому саме запроваджується відповідна практика, присвоюється звання „сприятливого закладу для грудних дітей”.

4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів. Саме це запускає гормональний механізм утворення молока, не допускає розвитку гіпогалактії в майбутньому. Дитина, народжена шляхом кесарського розтину, має бути прикладена до грудей відразу, як мама прокинеться.

5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також як зберегти лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені один від одного. Правильне прикладання до грудей неможливе при тугому сповиванні, оскільки необхідний контакт „шкіра до шкіри”, який є при годуванні розповиненої дитини.

6. Не давати немовлятам без медичних показань жодної іншої їжі чи напоїв, крім грудного молока.

7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в одній палаті. Це дасть змогу підтримати психоемоційний контакт матері і дитини, годувати грудьми за потребою, сприятиме розповсюдженню на шкірі та системі травлення колоній материнських мікроорганізмів, які не є хвороботворними для дитини, а не медичного персоналу.

8. Заохочувати годування грудьми на вимогу немовляти, тобто за потребою дитини. При такому режимі у матері зберігається якнайдовше молоко, у дитини збільшується маса тіла.

9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні, ніяких заспокійливих засобів та пристороїв, що імітують материнські груди (наприклад, соски, пустушки). Механізм смоктання материнських грудей відрізняється від смоктання соски. Застосування пляшечок, ріжків знижує смоктальну здатність дитини, і відповідно, знижує стимуляцію лактації у матері.

10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти до них матерів після виписки із пологових будинків.

Ці принципи затверджені рішенням колегії Міністерства охорони здоров’я України (1996 р.) в галузевій „Програмі підтримки грудного вигодовування дітей України”. Втілення цієї програми дозволить знизити рівень захворюваності і смертності серед дітей раннього віку. Оскільки правильне харчування дитини до року (природнє вигодовування) – це основа для забезпечення життя дитини, і одночасно, ключ для здоров’я дорослого.

Перше прикладання до грудей рекомендують проводити ще в пологову залі – протягом перших 30 хвилин після народження.

Згідно порад декларації ВООЗ/ЮНІСЕФ новонароджену дитину необхідно прикладати до грудей матері голенькою, не примушуючи її при цьому смоктати. Правда, більшість дітей вже через годину готові смоктати груди, вони проворні, жваві, в них добре розвинений смоктальний рефлекс. Таким чином, між дитиною, яка щойно з’явилася на світ, і матір’ю продовжується тісний біологічний контакт, встановлений ще внутрішньоутробно. Останній сприяє швидкому становленню механізмів секреції грудного молока. Підвищує ймовірність більш тривалого грудного вигодовування, поглиблює материнські почуття до дитини, забезпечує емоційне задоволення жінки, закладає основу добрих стосунків з іншими людьми. Якщо дитина і мама декілька годин після пологів не разом, а так, на жаль, сьогодні ще часто буває, ймовірність годування грудьми зменшується і збільшується ймовірність відмови від грудного годування. Прикладання до грудей в перші 2 години після народження полегшує процес пристосування соска грудей до правильного положення дитини.

Саме з цих міркувань необхідне спільне перебування матері і дитини після пологів. Новонароджений після народження (фізіологічних пологів) повинен знаходитися поряд з мамою в ліжку чи у маленькому лежечку поряд з нею. В такому випадку мати буде спілкуватися з немовлям з самого початку, пеленати, годувати грудьми, при необхідності підмивати. Відповідно, зменшується кількість проблем, пов’язаних із годуванням, доглядом зі сторони медичного персоналу.

Існує 8 правил оптимального харчування грудьми, а саме:

1. Дати можливість погодувати новонародженого грудьми якнайшвидше після її народження і залишити з матір’ю на декілька годин.

2. Годувати дитину грудьми часто, як тільки вона буде голодною і вдень, і вночі.

3. Годувати перші 6 місяців виключно грудьми.

4. Після 6-и місячного віку вводити пригодовування, якому передує грудне годування.

5. Продовжувати годувати грудьми до 2 років і більше.

6. Продовжувати грудне годування, якщо мати і дитина хворіють.

7. Не користуватися пляшечками, сосками, пустишками.

8. Матері-годувальниці повинні їсти і пити в достатній кількості, щоб не відчувати голоду і спраги.

Правила та техніка вигодовування дитини материнським молоком.

Годування лише тоді буде достатнім, коли жінка буде впевнена в тому, що: 1) вона може годувати грудьми; 2) в неї стільки молока, скільки необхідно її дитині; 3) її груди, якого б вони розміру і форми не були, виробляють чудове і в достатній кількості молоко.

Підвищена чутливість та емоційність жінки в перші тижні після пологів не тільки допомагає їй більше любити свою дитину, але й легко викликає невпевненість в своїх можливостях щодо годування немовляти. Скажімо, таке безневинне запитання: „У тебе дійсно достатньо молока, щоб вигодувати свою дитину?”, може примусити жінку повністю відмовитись від годування грудьми.

Близькі родичі, друзі зобов’язані всіляко вселяти впевненість в модливості мами годувати свою дитину грудьми, особливо велика роль у цьому належить чоловікові, який може переконати дружину і її близьких в необхідності годувати малюка грудьми, і що саме її молоко – це найкраща, найпоживніша їжа для дитини.

Надзвичайно велика роль у вирішенні цього питання належить медичним працівникам, які повинні давати послідовні, сучасні поради з переконанням мами, що вона може годувати дитину грудьми. Медики, які так не роблять, наносять непоправну шкоду малюкові для його подальшого здоров’я.

Які ж зміни відбуваються в організмі жінки під час вигодовування немовляти? Молочна залоза складається із залозистої та опірної тканини і жиру. В кінці вагітності молочна залоза активно розвивається, збільшується в розмірах. Вона виробляє молоко, яке молочними протоками рухається до соска. Далі протоки розширюються в молочний синус, з якого виходять 10-20 кінцевих протоків до кінчика соска, де є велика кількість нервових закінчень, які зумовлюють його високу чутливість. Це важливий фактор утворення рефлексів, які сприяють поступленню молока. В гіпофізі під впливом імпульсів головного мозку виробляється гормон пролактин, який стимулює секрецію молока залозами. Ось чому це явище називають рефлексом секреції молока або рефлексом пролактина. Чим більше дитина смокче груди матері, тим більше утворюється молока, і навпаки. Якщо ж дитина перестає смоктати груди, або не розпочинає цього робити, то молоко перестає продукуватися. Якщо у мами близнюки і вона годує їх, то грудні залози виробляють молока в достатній кількості та якості для обох малюків.

З соска молочної залози при смоктанні молоко витікає струменем. Це обумовлено м’язовими клітинами навколо протоків, які скорочуються і підвищують всередині тиск, заставляючи молоко текти протоками до молочного синуса. Таке явище спричинене дією гормону гіпофізу окситоцину, а рефлекс називається рефлексом окситоцину або рефлексом виділення молока. Він у матері стимуюється виглядом дитини, її голосом, позитивними емоціями, впевненістю, що вона в змозі годувати своє дитя грудьми. В такому випадку у матері буде відчування розпирання в грудях, іноді навіть самовільне виділення молока. Це означає, що молочні залози готові до годування голодної дитини. І, навпаки, збудження, біль, сумніви, негативні емоції є перешкодою для рефлексу виділення молока.

Таким чином, ефективність лактації тісно пов’язана з процесом виділення молока під дією смоктання. Для природнього годування характерним є особливий закон: скільки виділиться молока з грудної залози, стільки й утвориться.

Перед годуванням мати одягає захисну маску на рот і ніс, волосся прикриває хустинкою, миє руки з милом. Навколо соска знаходиться кружок пігментованої темної шкіри, яка зветься ареолою. На ній помітні невеличкі вип’ячування. Це залози, що виробляють маслянисту рідину, яка сприяє підтримці шкіри сосків в ніжному стані. Ось чому не рекомендується мити соски з милом, тому що це подразнює шкіру. Періодично сосок і ареолу обробляють тампоном, змоченим кип’ченою водою, або розчином фурациліну (1:5000). Потім зціджують кілька крапель молока з метою видалення мікробів, які зможуть потрапити в нисхідні відділи молочних протоків. Мати займає зручне положення: в перші чотири дні лежачи в ліжку (дитину розмістити поряд з собою, злегка повернутися до неї, однією рукою підтримують дитину, а іншою – дають смоктати груди), в подальшому – сидячи з опорою для спини (крісло) і ноги (ослінчик). Необхідно слідкувати, щоб дитина правильно захоплювала груди: не лише сосок, але й навколососкову ділянку, при цьому щою носове дихання залишалося вільним. Для цього мати рукою припіднімає молочну залозу і одним пальцем злегка натискає на її верхню поверхню, щоб не закривала носові ходи. У випадку затрудненого носового дихання дитина не може смоктати, стає неспокійним через недоїдання, а тому перед годуванням необхідно почистити носові ходи, а при запальному процесі (риніт) необхідно ще й закапати судиннозвужуючі краплі.

Смоктання грудей – це процес життєдіяльності малюка, яким він задовільняє себе в харчуванні за рахунок мами. Просто смоктання (з англ. sucling) – це те, що робить дитина зі своїм пальцем, предметом, який знаходиться в роті. Рефлекс смоктання – це складний процес з фізіологічної точки зору, він складається з трьох послідовних етапів. Рефлекс захоплення – допомагає дитині знайти сосок. Якщо будь-чим торкнутися біля рота голодної дитини, вона поверне голову в цьому напрямку і відкриє рот.

Рефлекс смоктання зумовлений тим, що їжа чи предмет, який попадає в рот, подразнює піднебіння і сприяє смоктанню. В перші години життя цей рефлекс може бути менш вираженим, в’ялим, проте ним слід скористатися.

Сам процес смоктання складається з двох дій. Перша дія полягає в тому, що груди витягуються у формі соски.

Дитині необхідно захопити ротом не лише сосок, але й навколососкову ділянку, особливо нижню її частину, де знаходиться молочний синус і витягнути груди у формі соски, розмір якої значно більший, ніж сам сосок без ареоли. Останній складає лише 1/3 „соски”. Інколи після того, як дитина закінчила смоктати груди, можна побачити, як сама залоза витягнулася. Тому довжина соска не має значення, тому що дитина смокче груди, а не сосок. Сам сосок є лише „орієнтиром”, який вказує, в якому місці необхідно брати груди. Особливістю ареоли і власне тканини грудей є властивість витягуватися у формі соски. Як правило, при плоских і коротких сосках тканина молочної залози витягується добре і проблем з годуванням не виникає. Інколи буває втягнутий сосок і спроба витягнути його призводить до ще більш глибокого втягнення. В таких випадках необхідно відсмоктувати молоко (сама мама, її чоловік, з молоковідсмоктувачем чи без нього).

Друга дія полягає в притисненні витягнутої ареоли язиком до піднебіння. Впродовж язика дитини (від кінчика до кореня) проходять хвилеподібні рухи (подібно до перистальтики), які витискають молоко з молочного синуса в порожнину рота так, що його зручно заковтувати. Язик „витягує” грудь подібно ефекту банок. Тільки при достатньому захопленні дитиною молочної залози та активній участі язика можливе достатнє харчування. При смоктанні соски або інших засобів, які імітують материнську грудь, приймають участь м’язи щік, а не язик, як при грудному годуванні. Ковтальний рефлекс – наповнення рота молоком, яке закінчується ковтанням.

Як бачимо, є рефлекси, які дозволяють знайти сосок, змусити смоктати, ковтати, але немає рефлекса, який допомагає затримувати в роті сосок грудної залози. І саме в цьому велика роль належить матері. Правильне положення дитини під час годування сприяє надходженню достатньої кількості молока, зокрема, дитина повернута і прилягає до мами; підборіддя немовляти торкається грудей; рот широко відкритий; нижня губа дитини вивернута назовні; над верхньою губою ділянка ареоли виступає більше, ніж під нижньою; спостерігаються глибокі смоктальні рухи, відчувається ковтання молока; дитя розслаблене, задоволене; в кінці годування стан приємності; мати не відчуває болю в ділянці соска.

І, навпаки, ознаками неправильного положення дитини при вигодовуванні є: корпус дитини віжвернутий від материнського і не прилягає до нього; підборіддя не торкається грудей; створюється враження, що у дитини закритий рот; спостерігається велика ділянка ареоли під нижньою губою; смоктальні рухи швидкі і короткі, щічки втягнуті; дитина неспокійна, відмовляється від годування; іноді з’являється „причмокування”; мати відчуває біль в ділянці соска; в кінці годування сосок може бути плоским.

Таке неправильне положення під час смоктання сприяє заковтуванню значної кількості повітря, аерофагії, що несприятливо впливає як на харчування дитини, так і на лактацію.

Годують спочатку однією груддю, а на наступне годування – іншою. Годувати з обох грудей можна лише за медичними показами – гіпогалактія (недостатня кількість молока). Після кожного годування залишок молока обов’язково сціджують, тому що чим більше спорожнена залоза, тим активніше буде продукуватися молоко. Тиск залишку молока на клітини молочної залози знижує секрецію, тому можна говорити про позитивний ефект сціджування молока.

Щоразу після годування та зціджування молочні залози слід обмити кип’яченою водою, просушити чистою, м’якою серветкою, запобігаючи мацерації сосків.

Методи розрахунку режиму харчування та добового об’єму їжі.

Як правило, дитину годують протягом 15-20 хвилин, іноді тривалість збільшують до 30 хвилин. Здорова дитина за перші 5-7 хвилин висмоктує від 50 до 70% необхідної кількості молока, решта молока, необхідна для повного насичення, висмоктується протягом 10-15 хвилин. Якщо у жінки тугі груди, дитина швидко втомлюється, мало висмоктує, тому слід її догодовувати з ложечки сцідженим молоком.

Найбільш розповсюдженою схемою кількості годувань є: до 2-х місячного віку рекомендують 7-и разове годування через 3 години з 6-и годинною нічною перервою; з 2-х до 4-х місячного віку – 6-и разове через 3,5 години; після 4-х місяців до одного року – 5-разове через 4 години з 8-и годинною нічною перервою. Здорові діти, які активно смокчуть, вже з першого тижня життя переводяться на 6-и разове годування, а згодом і на 5-и разове. Вибір годин для вигодовування дитини не має суттєвого значення і залежить, в основному, від характеру роботи матері (при умові, що вона працює) і сімейних традицій. Побоювання деяких матерів порушити режим харчування на 10-15 хвилин є необгрунтованими. Якщо дитина міцно спить, то погодувати її можна дещо пізніше, або навпаки, при неспокої – раніше. Тут наведена лише схема, а житті тривалість годування грудьми залежить від індивідуальних особливостей дитини. Для одних достатньо 5-10 хвилин, для інших – 20-30 хвилин. Тому, на сьогодняшній день, мамі необхідно годувати дитину так довго, як цього захоче сама дитина. Передчасне обмеження годування може спричинити голодування дитини, що характерно для немовлят, які повільно смокчуть. Слід пам’ятати, що перегрівання дитини також сповільнює активність смоктання. Деякі діти біля материнських грудей швидко засинають, тому їх необхідно розбудити, ніжно погладжуючи по щічці.

Такий вільний режим стосується і кратності годувань. Необхідно дозволити мамі годувати дитину кожен раз, коли дитина цього потребує. Такий підхід називається „годуванням на вимогу немовляти”, тобто за потребою. Спочатку новонароджені смокчуть нерегулярно, в перші два дні мляво, лише декілька разів, а згодом активніше і частіше. Вже через тиждень –другий більша частина дітей звикає до певного режиму. Часте, необмежене годування грудьми відразу після пологів стимулює продукцію пролактину, сприяє швидкому надходженню молока (лактації), попереджує розвиток можливих ускладнень (нагрубання молочних залоз і пов’язані з цим проблеми).

Варто зазначити, що з іншого боку, рекомендації щодо годування грудьми на вимогу немовляти, тобто за потребою дитини, з необмеженою тривалістю, на превеликий жаль, асоціюється здебільшого з безладністю. Якщо ж до цього ще добавити всебічні матеріальні та духовні нестатки (негаразди) в суспільстві, то рекомендації про вільний режим вигодовування на практиці приводить спочатку до розладів харчування, розвитку гіпотрофії, анемії, а згодом до виникнення різних захворювань, в тому числі інфекційних, з несприятливими наслідками, внаслідок затримки становлення захисних сил.

Кількість молока, необхідна в перші дні життя, невелика (оскільки висока калорійність молозива і молозивного молока). В перші 7-8 днів життя можна користуватися формулою Зайцевої, згідно якої добова кількість молока (в мл) становить 2% від маси тіла при народженні х n, де n – день життя дитини. Наприклад, дитина народилася з масою 3500 г, на п’ятий день життя добова кількість молока становить: 2% від 3500 г = 70; 70х5=350 мл. Оскільки дитина в цей період годується приблизно 7 разів, то 350:7 = 50 мл на одне годування.

Також можна користуватися формулою підрахунку добової кількості їжі дітям перших 10-и днів життя Фінкельштейна: кількість (в мл) молока на добу дорівнює день життя дитини помножений на 70 (при масі тіла дитини менше 3200 г), та на 80 (при масі тіла дитини більше 3200 г при народженні).

Об’ємний метод розрахунку добової кількості їжі: вже на другому тижні життя (9-10 день) добова кількість їжі до 2-х місячного віку становить 1/5 частину від маси тіла, з 2-х до 4-х місяців – 1/6 від маси тіла, після 4-х місяців 1/7 частину від маси тіла, але не більше 1 л. Як правило, починаючи з 6-місячного віку і до одного року дитина отримує 1 л їжі (не враховуючи чай, компот, соки). З віком більша калорійність їжі забезпечується якісними змінами (м’ясо, сир, вершки, масло тощо).

Калорійний метод розрахунку необхідної кількості їжі вважається точнішим. В першому півріччі життя дитині необхідно 120-115 ккал/кг на добу, в другому – 115-110 ккал/кг на добу. Наприклад, для дитини 3-місячного віку, з масою 5000 г, необхідно 115 х 5=575 ккал. Як відомо, 1 л жіночого молока містить 700 ккал. Складаємо відповідну пропорцію: 1000 мл жіночого молока – 700 ккал, а Х – 575 ккал; знаходимо добову кількість їжі – 815 мл, відповідно на одне годування 815 мл:6=135 мл.

Академік Г.Н.Сперанський запропонував досить просту рекомендацію щодо визначення разового об’єму кількості їжі для дітей перших 3-4 місяців життя, а саме: на одне годування дитині необхідно таку кількість молока (в мл), яка вийде при дописуванні до числа місяців життя дитини спереду 1 (одиниці), а позаду – 0. Наприклад, дитині 3 місяці, мінімальна кількість молока (мл) на одне годування становить 130 мл; в 2 міс – 120 мл, в 4 міс – 140 мл. Таке просте визначення допомагає швидко зорієнтуватися в достатності харчування дитини. При контрольному зважуванні виявлено, що дитина 3 міс висмоктує 90 мл, тобто є значне недоїдання. Мамі необхідно порекомендувати терміново порадитись з лікарем, а самій чітко дотримуватись раціонального режиму праці, відпочинку та харчування.

На думку таких вчених, як А.В.Мазурин і І.Н.Воронцов, надмірна точність і категоричність в харчуванні дітей з використанням різних формул є причиною необгрунтованого докорму. Внаслідок цього знижується активність смоктального рефлексу у дитини і порушується адекватна лактація у матері, тобто розвивається вторинна гіпогалактія. Основним завданням вигодовування новонародженого в перші дні життя є формування установки на тривале природнє вигодовування.

Слід пам’ятати, що зранку при першому годуванні дитина висмоктує більше, ніж в наступні рази. На практиці з метою визначення достатнього вживання грудного молока можна користуватися простим методом – контролю „мокрих пелюшок”. Якщо дитина знаходиться виключно на грудному годуванні, сечопуск при цьому не менше 6 разів на добу, сеча світла або солом’яно-жовта, то дитина отримує достатню кількість грудного молока. І навпаки, при рідкому сечопуску, яскраво забарвленій сечі, можна зробити висновок про недостатню кількість молока. У випадку вживання води чи інших розчинів для пиття (напоїв) даний тест не використовується.

Хороший фізичний розвиток дитини є показником достатньої кількості молока, необхідного дитині, оскільки його об’єм залежить не лише від віку та маси тіла, але й від індивідуальних особливостей організму. Тому мамі не слід порівнювати апетит своєї дитини з апетитом сусідської чи знайомої. Крім того, батьки повинні слідкувати за зібльшенням показників росту і маси у своєї дитини (таблиця 1).

Показники фізичного розвитку дитини необхідно оцінювати двічі на місяць, але при доброму рохвитку дитини, достатній кількості грудного молока у мами можна обмежитися одним разом на місяць. Ідеальним варіантом є визначення маси тіла щотижня в домашніх умовах за допомогою індивідуальної ваги.

Таблиця 1

Середні показники збільшення маси і росту у дітей 1-го року життя

Вік дитини

в міс.

Маса тіла (в г)

за місяць

Маса тіла (в г)

за весь період

Довжина тіла

(в см) за місяць

Довжина тіла

(в см) за весь період

600

800

1400

800

2200

2,5

8,5

750

2950

2,5

700

3650

650

4300

600

4900

550

5450

500

5950

1,5

20,5

450

6400

1,5

400

6800

1,5

23,5

350

7150

1,5

Контакт новонародженої дитини з великою кількістю або скупченням людей завжди є небезпечним, в зв’язку із загрозою інфікування та можливістю розвитку захворювання.

Підгодовування і корекція харчування

Існіє спеціалана програма, яка передбачає поступове введення в раціон харчування дітей окремих продуктів і страв пригодовування поряд з грудним молоком, а у старшому віці – і замість нього, для забезпечення ростучого організму всіми необхідними речовинами. Підгодовування забезпечує організм малюка необхідними мінеральними речовинами, вітамінами, клітковиною, сприяє активній секреції шлунково-кишкового тракту, збільшує жовчовиділення. Поряд з цим до орагнізму дитини поступають чужерідні білки, жири, вуглеводи. Введення нових продуктів треба робити поступово, обережно, терпеливо, не поспішаючи, щоб уникнути небажаних реакцій і наслідків, оскільки абсолютно нова для дитини їжа відрізняється від грудного молока за запахом, смаком і консистенцією.

Таблиця 2

Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя

Продукти і страви прикорму

Термін введення місяці

Об’єм залежно від віку дитини

6 міс.

7 міс.

8 міс.

9 міс.

10-12 міс.

Сік (фруктовий, ягідний, овоче-вий) , мл

30-50

50-70

100

Фруктове пюре, мл

40-50

50-70

90-100

Овочеве пюре, г

50-150

150

170

180

200

Молочно-кру-п’яна каша, г

6-7

5-50

50-100

150

180

200

Молочно-зла-кова каша, г

7-8

Кисло-молочні

продукти, мл

8-9

–

10-50

50-150

150-200

Сир, г

6,5 – 7,5

5 – 25

10 – 30

Яєчний жовток, шт.

7,0-7,5

–

1/8-1/4

¼-1/2

½-3/4

М’ясне пюре, г

6,5 – 7,0

5-30

50-60

Рибне пюре, г

9-10

–

10-20

30-50

50-60

Олія, г

½ ч.л. або

½ ч.л.

1 ч.л.

Вершкове масло, г

6-7

½ ч.л.

1 ч.л.

Хліб пшеничний, г

8-9

–

При введенні пригодовування необхідно дотримуватись відповідних правил:

1. Пригодовування дають перед годуванням грудьми, оскільки після приємної їжі (грудного молока) дитина не буде вживати нову, незнайому для неї їжу.

2. Слід чітко дотримуватися принципу поступовості, а саме починати з малих доз, поступово збільшуючи його кількість до заміни одного годування.

3. Інший вид вигодовування призначають лише після того, як дитина звикла до першого і добре себе почуває.

4. Їжа для пригодовування завжди повинна бути свіжоприготовленою, мати ніжну, гомогенну (без грудочок) консистенцію – спочатку вершкоподібну, далі – сметаноподібну), легко засвоюваною, не викликати труднощів під час ковтання. Перед тим, як давати їжу малюкові, необхідно остудити її до температури тіла (36-37 градусів Цельсія), добре перемішати і ще раз переконатися, що вона рівномірно остудилася.

5. Щоразу після того, як малюк отримав порцію пригодовування, прикласти його до грудей. Це подовжить лактацію у мами, а дитина буде задоволеною, спокійною і краще захищеною в період адаптації до нового харчування від порушень травлення і алергічних реакцій. Коли малюк отримає всі види пригодовування в повному обсязі і буде почувати себе нагодованим, він сам поступово відмовиться від грудей.

6. Пригодовування необхідно давати не з пляшки через соску, а чайною ложечкою маленькими порціями (на кінчику ложки) і обережно класти на середину язичка, тоді дитина легко її проковтне. Навичку їсти ложкою потрібно виробляти чим раніше, щоб потім не мати проблем з іншою, більш густою і твердою їжею. Необхідно пам’ятати, що годування густою і твердою їжею через соску може призвести до травматизації ясен, формування неправильного прикусу, карєсу зубів.

7. Ніколи не треба годувати дитину в ліжечку. В положенні лежачи вона може захлинутися або вдавитися грудочкою їжі. Під час годування дитина повинна знаходитися у вертикальному положенні, в зручній позі у мами на руках, колінах чи сидіти в спеціальному дитячому стільчику.

8. Ні в якому разі не годувати дитину насильно. Треба уважно слідкувати за її поведінкою під час годування. Якщо малюк виштовхує їжу з рота, „випльовує” її, відвертає обличчя від ложечки з їжею, то годування продовжувати не треба. Причинами такої поведінки можуть бути: дитина не голодна, їжа незнайома на смак чи дуже тапла, було завдано малюку якогось болю тощо. Необхідно заспокоїтись і погодувати дитину груддю. Наступного ж разу вона більш охоче з’їсть запропоновану їй нову їжу.

9. Під час годування рухи дитини повинні бути вільними. Можна дати йому в руку ложечку, нехай він до неї звикне. Прийде час, і дитина сама почне їсти „своєю” ложечкою.

Таблиця 3

Потреба дитини на природньому вигодовуванні в основних харчових інгредієнтах

Харчовий інгредієнт

Вік дитини

Добова потреба на 1 кг маси

Білки

До прикорму

Після прикорму

2,0-2,5 г/кг

3,0-3,5 г/кг

Жири

Перші 3 місяці

4-6 місяців

7-12 місяців

6,5 г/кг

6,0 г/кг

5,5-5,0 г/кг

Вуглеводи

Протягом 1-го року

12-14 г/кг

Правильне співвідношення між білками, жирами і вуглеводами при природньому вигодовуванні 1:3:6.

Особливості харчування жінки-годувальниці

Їжа жінки-годувальниці повинна містити всі необхідні для організму речовини, а також бути смачною та різноманітною. Особливе значення має забезпечення її достатньою кількістю повноцінних білків, добова потреба в яких складає 110-120 г (серед них білків тваринного походження – 67 г). В раціон годуючої матері необхідно включати молоко, кефір, ряжанку, сир або вироби з нього, негострі сорти твердого сиру, відварене м’ясо, рибу, яйця (не більше 1 штуки на добу), які містять всі необхідні незамінні амінокислоти. Але необхідно відразу зауважити, що надмірне вживання годуючою матір’ю молока та молочних продуктів, яєць може викликати сенсибілізацію організму дитини до білка коров’ячого молока, з чим може бути пов’язане виникнення алергодерматозів у дітей, які перебувають на природньому вигодовуванні.

Потреба жінки-годувальниці в жирах 100-115 г на добу, з них на рослинні жири припадає 20-25%. З харчових жирів необхідно надавати перевагу вершковому маслу, що багате на ретинол та ергокальциферол, а також нерафінованій рослинній олії (від 15 до 30 г на добу): кукурудзяній, соняшниковій, оливковій, в яких містяться поліненасичені жирні кислоти та вітамін Е, необхідні для нормального розвитку дитини. Небажані в харчуванні матері-годувальниці тугоплавкі жири, що погано перетравлюються (баранячий, гусячий, яловичий). Частину молочного жиру необхідно заміняти на емульгований жир вершків чи сметани, бо він краще засвоюється.

Щоденна потреба годуючих матерів у вуглеводах складає 400-500 г, але використовувати їх треба переважно у вигляді полісахаридів, які містяться у овочах, фруктах, ягодах, а також в крупяних та хлібобулочних виробах. Легкозасвоювані вуглеводи у вигляді цкру, меду, варення, компотів, кондитерських виробів повинні складати не більше 20% загальної кількості вуглеводів добового раціону.

Годуюча мати разом з їжею повинна отримувати достатню кількість вітамінів: тіаміну – 1,9 мг на добу, рибофлавіну – 2,2 мг, пірідоксину – 2,2 мг, ціанокобаламіну – 4 мкг, фолацину – 600 мкг, ніацину – 21 мг, аскорбінової кислоти – 80-100 мг, ретинолу – 1500 мкг, альфа-токоферолу – 15 МО, ергокальциферолу – 500 МО.

Враховуючи підвищену потребу годуючих матерів у вітамінах, їм рекомендується вживати свіжі овочі (готувати з них різноманітні салати). Овочі, фрукти та ягоди задовільняють потребу годуючої матері у аскорбіновій кислоті, каротині, фолацині, пантотеновій кислоті. За рахунок цих продуктів вказаними вітамінами збагачується і грудне молоко.

У весняно-літній період, коли суттєво зменшується кількість аскорбінової кислоти у продуктах харчування, доцільно щоденно вживати відвар плодів шипшини. Джерелом вітамінів групи В є хліб з борошна грубого помолу, страви з гречаної та вівсяної круп.

Використовуючи у своєму харчуванні широкий асортимент продуктів, годуюча мати отримує необхідну кількість не лише вітамінів, але й мінеральних речовин, в яких потреба у неї також підвищена: кальцію – 1000 мг на добу, фосфору – 1500 мг, магнію – 450 мг, заліза – 25 мг. Найкращим джерелом кальцію є молоко і молочні продукти. Так, у 100 г молока міститься 121 мг кальцію, в 100 г домашнього сиру – 150 мг, в 100 г твердого сиру – 869-1040 мг. Фосфору багато в молоці і молочних продуктах, жовтку яйця, м’ясі, рибі, курячому м’ясі. Магній в організм годуючої матері надходить з крупами, хлібом, бобовими, чорносливом, яйцями, горіхами. Для задоволення потреби орагнізму в залізі корисно вживати печінку, язик, жовток яйця, яловичину, сир, житній хліб, яблука. Необхідно сказати, що печінка взагалі дуже корисна, бо в ній, крім заліза, міститься повноцінний білок, мідь, кобальт, вітамін В12, фолієва кислота, які мають величезне значення у профілактиці анемії як у годуючих матерів, так і у дітей. Годуючій матері рекомендується щоденно вживати біля 2,5 л рідини, в тому числі не менше 0,5 л молока. Утворенню грудного молока сприяють солодкі фрукти, сік чорної смородини, мед, сметана, твердий сир, рідкі пивні дріжджі.

Дуже важливо правильно організувати режим харчування. Годуюча мати повинна приймати їжу не менше 4-5 разів на добу: поживний сніданок, легкий другий сніданок, поживний обід, вечеря, за 2 години до сну – стакан кислого кефіру. Переважну більшість продуктів, багату на білок, необхідно включати у сніданок і обід, а на вечерю краще вживати молочні продукти, овочеві і крупяні страви.

Необхідно уникати переїдання. Незначне, систематичне переїдання веде до збільшення маси тіла. Калорійність харчування матері, що виділяє до 1 літра молока на добу, повинна бути підвищена в середньому на 700 ккал. Потреба годуючої матері в енергії в середньому складає 2800 ккал.

Жінка, що годує груддю, не повинна вживати спиртні напої, у тому числі й пиво, тому що вони переходять у грудне молоко і є небезпечними для дитини навіть у маленькій кількості.

Таблиця 4

Рекомендований добовий набір продуктів та енергетична цінність раціону харчування жінки-годувальниці

Продукти

Кількість у грамах

М’ясо і м’ясні вироби

120

Риба і рибні вироби

100

Сир нежирний

100

Яйця

1 шт.

Кефір та кисломолочні вироби

200

Молоко

300

Сметана

Масло вершкове

Масло рослинне

Цукор, мед, варення

Хліб житній

120

Хліб пшеничний

120

Борошняні вироби (здоба)

100

Крупи і макаронні вироби

Картопля

200

Овочі різні (капуста, буряки, перець солодкий, кабачки, морква, цибуля, гарбуз)

500

Фрукти, ягоди

300

Сік фруктовий, ягідний

200

Горіхи

Енергетична цінність

Ккал

кДж

3220,0

13472,5

Труднощі при годуванні грудьми. Профілактика гіпогалактії і маститу.

Недостатня секреція молока – одна з основних причин переведення дитини на штучне вигодовування. Тому важливим є вміння медичного працівника правильно оцінити лактаційну функцію жінки і допомогти їй налагодити повноцінну лактацію.

Лактаційний криз – тимчасове короткочасне зменшення кількості молока, яке виникає без явної причини. Основою лактаційного кризу є зрушення у гормональній системі жінки, які пов’язані з періодичністю гормональної регуляції лактації, у сполученні з підвищенням рухової активності жінки та інтенсивним ростом малюка. Лактаційні кризи виникають на 3-6 тижні, 3, 4, 7 і 8 місяцях лактації. Їх тривалість в середньому становить 3-4 дні, вони носять цілком зворотній характер і не являють собою небезпеки для здоров’я дитини.

Голодний криз – ситуація, коли у зв’язку з інтенсифікацією процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку об’єм молока, яке виробляється молочними залозами матері, не відповідає потребам дитини. Частіше голодний криз виникає на 4-му тижні, а також на 3,7, 12 місяцях лактації. Як і лактаційний криз, це явище зворотнє, і за умов правильної тактики молочні залози матері відповідають на підвищену потребу в молоці збільшенням його продукції.

Для успішного подолання лактаційного і голодного кризів необхідне дотримання такої тактики релактації:

– обов’язкове інформування матерігодувальниці (вже при першому консультуванні) про можливість виникнення таких кризів для спокійного сприймання жінкою тимчасового зменшення кількості молока;

– пояснення матері, що для подолання кризу необхідно своєчасно тимчасово збільшити кількість прикладань дитини до грудей (до 10-12 разів на добу);

– знову ввести нічне годування для вироблення пролактину;

– обов’язково перевірити правильність техніки годування;

– під час кожного годування давати обидві груді, зціджувати молоко після кожного годування;

– не давати дитині смоктати через соску будь-що (воду, молочну суміш), а також пустушку, при необхідності догодовування використовувати ложечку, чашку, піпетку;

– зовсім маленьких дітей носити біля грудей 6-8 годин;

– використовувати методики рослаблення (масаж, аутотренінг, музикотерапія) для покращення випорожнення молочних залоз;

– налагодити відповідний відпочинок і сон матері, залучити для допомоги в цей період і виконання домашньої роботи (прання, прасування, приготування їжі, прибирання) родичів матері-годувальниці,

– застосовувати лактогонні продукти харчування і фітозбори (відвари, настої і напої з трав та насіння меліси, тисячолистника, кропу, тміну, анісу, фенхелю, груцьких горіхів, морквяний сік з молоком тощо).

При такій тактиці досить швидко (3-4 дні) збільшується продукція молока.

Малі, інфінтильні, плоскі, втягнуті, роздвоєні соски інколи спричиняють незручності в годуванні. В таких випадках ще до пологів слід провести витягування сосків, а після пологів, з розвитком лактації, вони вже стають більш випуклими і немовлята переважно пристосовуються до годування. В інших випадках вигодовування спочатку здійснюється через насадку (її можна придбати в аптеці і спеціалізованих відділах), а згодом дитина пристосовується до смоктання грудей. При дуже тугій груді перед годуванням дитини необхідно невелику кількість молока зцідити.

Якщо у породіллі має місце наплив молока, що виникає переважно на 3-4 добу після пологів, то єдиним заходом є часте і достатньо тривале годування дитини за її потребою, але обов’язково дотримуючись правильної техніки годування. Інколи може виникнути потреба у сціджуванні молока. Через 1-2 дні при такій тактиці вироблення молока відповідає потребам дитини і ознаки наповнення грудей при напливі (груди гарячі, тугі, тверді, неболючі, молоко витікає при зціджуванні або смоктанні) зникають.

Якщо на 3-4 добу після пологів виникло нагрубання молочних залоз внаслідок затримки початку грудного годування, невірного прикладання дитини до грудей, рідкого спорожнення грудей від молока, обмеження частоти і тривалості грудного вигодовування, то клінічно воно буде проявлятись так: молочна залоза гаряча, іноді гіперемована, щільна, набрякла, болюча, молоко не витікає при зціджуванні або смоктанні, температура тіла при цьому підвищується. Тактика при лікуванні нагрубання молочних залоз:

-якщо дитина спроможна смоктати, то її треба часто годувати груддю, не обмежуючи тривалість годування, виконуючи правильну техніку грудного вигодовування;

– якщо дитина не спроможна захопити нормально сосок та ареолу, треба допомогти матері зцідити молоко; іноді достатньо зцідити невелику кількість молока для змягшення залози, щоб дитина смоктала її самостійно;

– перед годуванням або зціджуванням потрібно стимулювати рефлекс окситоцину (теплий компрес на молочні залози або теплий душ, зробити масаж спини або шиї, легкий масаж молочних залоз, стимулювати соски, інколи використовують окситоцин 0,5 мл п/ш за 1-2 хвилини до годування або зціджування);

– після годування покласти холодний компрес на молочні залози на 20-30 хвилин для зменшення набряку.

В тому випадку, коли дитина не смокче однієї груді, залоза перестає виробляти молоко, не дивлячись на те, що смоктання іншої стимулює вироблення пролактину. Не слід дозволяти дитині жувати сосок, оскільки це сприичняє виникнення тріщин. Також причинами виникнення тріщин може бути часте миття молочних залоз, сосбливо з милом, неправильне прикладання дитини до грудей, догодовування дитини з пляшечки з соскою („плутанина сосків”). Якщо виникли тріщини, необхідно:

– заспокоїти жінку, впевнити її у можливості продовження успішного годування грудьми;

– допомогти правильно прикласти дитину до грудей, навчити цьому матір;

– дати поради щодо правильного гігієнічного догляду за сосками;

– змазувати сосок молозивом або „пізнім” молоком після годування, робити повітряні ванночки, підсушувати;

– при глибоких інфікованих тріщинах зробити перерву в годуванні хворою молочною залозою (обов’язково її зцідити), обробити сосок розчином перманганату калію (1:5000), маззю етонію, каланхое, олійним розчином вітаміну А.

При закупорюванні молочної протоки (наприклад згустком молока) частина молочної залози не спорожнюється, з’являється локальне, помірно болюче, горбкувате, тверде утворення, при цьому зціджування молока утруднене, порушення загального стану породіллі, підвищення температури немає – виник лактостаз.

Якщо своєчасно не видалити молоко із залози, розвивається досить серьозне ускладнення – мастит. Він може бути неінфекційним процесом, коли виникає „прорив” або рефлюкс молока з молочних ходів під великим тиском в оточуючий інтерстиціальний простір з наступним аутолізом тканини як ферментами молока, так і звільненими клітинними ферментами самої залози. Приєднання інфекції спричиняє розвиток інфекційного маститу. Симптомами маститу є: – підвищення температури до 38,5-39⁰С;

– озноб;

– слабкість, біль голови;

– біль у молочній залозі;

– збільшення, ущільнення, набряк, гіперемія залози;

– пальпація окремих дуже щільних болючих ділянок залози;

– молоко важко зцідити.

Найбільш поширена клінічна форма маститу – інфільтративна. Гнійна стадія маститу має ще більш виражену клінічну картину (висока температура – 39⁰С і вище, сильний озноб, втрата апетиту, збільшення і болючість пахвових лімфатичних вузлів).

Основні напрямки лікування маститу:

1. Покращення дренажа залози: – забезпечити правильне прикладання дитини до грудей, часте годування;

– усунути тиск одягу;

– забезпечити підвищене положення молочної залози;

– стимулювати окситоциновий рефлекс;

– починати годування здоровою залозою, міняти позиції при годуванні.

2. Своєчасно почати комплексну антибактеріальну та дезінтоксикаційну терапію, яка повинна тривати не менше 7-10 днів.

Штучне вигодовування немовлят.

План лекції

1. Актуальність

2. Що таке штучне вигодовування.

3. Якісний та кількісний склад коров’ячого молока.

4. Класифікація сумішей для штучного вигодовування немовлят.

5. Правила введення прикормів при штучному вигодовуванні дітей.

6.Техніка штучного вигодовування.

7. Прикорм та корекція харчування при штучному вигодовуванні.

8. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні.

Актуальність

Харчування – основний, загальновизнаний компонент права дитини на досягнення найкращого можливого стану здоров’я (конвенція ООН з прав дитини).

*Недостатнє або неповноцінне харчування є причиною 60% смертей серед дітей раннього віку.

*В усьому світі не більше 35% немовлят отримують виключно грудне вигодовування протягом перших чотирьох місяців життя.

*Дитина, яка отримує штучне харчування, позбавлена природної імунізації.

* Дитина, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, позбавлена унікального контакту з матір’ю, який виникає в результаті сильного емоційного зв’язку дитини з матір’ю.

*До сьогодні не створено жодного замінника грудного молока, який можна було б назвати “наближеним до материнського”.

*В інформації, яку сьогодні отримують матері, значно частіше рекламується використання штучного харчування, а зовсім не грудне вигодовування.

*27% дорослих мешканців України вважають, що “сучасні молочні суміші містять корисні для здоров’я дитини компоненти, яких немає в грудному молоці” (результат опитування громадської думки, Центр “Соціальний моніторинг”, 2003).

*Значний вплив на прийняття рішення про відмову від грудного вигодовування мають різноманітні способи просування продуктів штучного харчування немовлят на ринку.

*Міжнародне Зведення правил (1981р.,Всесвітня асамблея охорони здоров’я) – регламентує маркетинг продуктів штучного вигодовування дітей раннього віку.

*Міжнародний Кодекс з маркетингу замінників грудного молока – рекомендація урядам для розроблення власних національних програм (мінімальні вимоги для захисту практики грудного вигодовування).

*Всі виробники та дистриб’ютори продуктів, які підпадають під дію Міжнародного Зведення правил (МЗП) щодо збуту замінників грудного молока, включаючи супутні товари (імітатори материнських грудей), несуть відповідальність за моніторинг своєї практики збуту на відповідність МЗП.

*Агресивна маркетингова діяльність компаній впливає на зміну ставлення та поведінки: суміш оцінюється як рівноцінна молоку матері, а годування з пляшечки вважається показником високого соціального статусу.

•*З метою встановлення контролю за діяльністю компаній-виробників та дистриб’юторів штучного харчування для дітей раннього віку та інших продуктів, що підпадають під дію МЗП, розроблено методологію моніторингу виконання МЗП – діючого інструменту соціального контролю в багатьох країнах світу.

•*Стаття 9.2. МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока підкреслює:”… Терміни “гуманізоване”, “подібне материнському” або аналогічні визначення не повинні застосовуватись…”

*Стаття 9.2 МЗП: ”… Ні упаковка, ні етикетка не повинні містити малюнки з зображенням немовлят або інших малюнків, що в ідеалістичному світлі подають використання дитячих поживних сумішей…”.

*Стаття 5.1: ”Не можна рекламувати продукти, згадані в даному Зведенні, або будь-яким іншим чином сприяти зростанню споживацького попиту на них”.

Міжнародне зведення правил включає наступні положення:

1. Заборона на рекламу продуктів штучного дитячого харчування серед населення.

2. Заборона на розповсюдження безкоштовних зразків цих замінників серед матерів.

3. Заборона на рекламу продуктів дитячого харчування медичним персоналом компаній-виробників.

4. Заборона на подарунки та передачу зразків працівникам охорони здоров’я.

5. Заборона на рекламу у закладах охорони здоров’я (включаючи розповсюдження безкоштовних зразків).

6. Заборона на використання текстів та зображень, які ідеалізують штучне вигодовування на етикетках продуктів дитячого харчування.

7. Інформація, яка надається працівникам охорони здоров’я, повинна бути науковою і обгрунтованою на фактах.

8.Невідповідні продукти, такі як, наприклад, згущене молоко не повинні рекламуватися в якості харчування для грудних дітей.

9. Будь-яка інформація про замінники грудного молока, включаючи текст на етикетках, повинна пояснювати переваги грудного вигодовування і підкреслювати небезпеку, пов’язану із штучним вигодовуванням.

•10. Усі продукти повинні бути високої якості та відповідати клімату й умовам країни призначення.

Протипокази щодо грудного вигодовування поділяють на протипокази з боку матері та протипокази з боку дитини.

Протипоказання з боку матері до вигодовування грудьми:

•Відкрита форма туберкульозу з бациловиділенням;

•Особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);

•Правець;

•Стан декомпенсації при хронічних хворобах серця, печінки, нирок;

•Гострі психічні захворювання;

•Злоякісні новоутворення.

Перелік лікарських засобів, при вживанні яких протипоказане грудне годування:

•цитостатики;

•радіоактивні препарати;

•солі золота, літію, йоду, брому;

•метронідазол, сульфаніламіди;

•налідіксова кислота (неграм, невіграмон);

•нітрофурани;

•левоміцетин, ізоніазід;

•препарати спорині;

•наркотичні анальгетики; сібазон, фенобарбітал;

•саліцилати (більш ніх 1 г на добу);

•естрогени;

•амантадін.

Протипокази до грудного вигодовування з боку дитини:

•уроджені захворювання обміну речовин;

•галактоземія;

•фенілкетонурія;

•алактазія;

•хвороба “сеча із запахом кленового сиропу”

Визначення штучного вигодовування. Штучне вигодовування – це таке харчування дитини грудного віку, при якому вона зовсім не отримує жіночого молока або його кількість менша 20% об’єму їжі, а основним продуктом харчування служать штучні суміші.

Штучне вигодовування немовляти – екологічна катастрофа для нього.

Немовля, позбавлене материнського молока, – це організм, трагічно позбавлений природньої їжі.

Якісний склад коров’ячого молока:

•співвідношення між альбуміном і казеїном – 1:4;

•незначна кількість есенціальних жирних кислот (у 5 разів менше, ніж у жіночому);

•коефіцієнт засвоєння жиру складає 80-85%, казеїну 50%;

•Загальна кількість молочного цукру менша, ніж у жіночому молоці, переважає альфа-лактоза;

•Співвідношення між фосфором і кальцієм 1:1;

•Вміст вітамінів великою мірою залежить від пори року, але термічна обробка веде до руйнування вітамінів;

•Низький вміст жиророзчинних вітамінів.

Кількісний склад коров’ячого молока:

•Білки – 34 г/л;

•Жири – 39 г/л;

•Вуглеводи – 46,5 г/л;

•Вода 873 мл.

Принципи штучного вигодовування:

•ретельне і точне виконання техніки приготування сумішей;

•перехід дитини на штучне вигодовування не повинен бути занадто швидким;

•режим харчування залишається вільним ( у дітей до введення прикорму 6-7 разів на добу, після введення прикорму – 5 разів на добу);

•прикорм слід давати з ложечки;

•введення прикорму дітям, які знаходяться на штучному вигодовуванні високоадаптованими сумішами, не відрізняється від аналогічних в дітей на грудному вигодовуванні.

Розрахунки приблизного об’єму їжі в дітей перших 10 днів життя:

•70 або 80 х n, де n– день життя новонародженого (формула Фінкельштейна);

•2% маси тіла при народженні х n, де

n– день життя дитини (формула Зайцевої);

Розрахунки об’єму їжі для дітей старших 10 днів:

•Калорійний метод:

Фізіологічна потреба дитини в енергії в 1 півріччі складає 115 ккал/кг маси тіла на добу; в 2 півріччі – 110 ккал/кг маси тіла на добу. При цьому орієнтовна енергетична цінність більшості адаптованих молочних сумішей складає 670-680 ккал/л.

•Об’ємний метод:

•В дитини від 10 днів до 2-х міс – 1/5 маси тіла;

•Від 2 до 4 міс – 1/6 маси тіла;

•Від 4 до 6 міс – 1/7 маси тіла;

•Від 6 міс до року – 1/8-1/9 маси тіла .

Гарантійне молоко– це коров’яче молоко, яке відповідає наступним вимогам:

•містить не менше 35 г/л жиру, 40-45 г/л цукру;

•має кислотність не більше 20 градусів по Тернеру;

•дає не менше 85 г/л сухого залишку;

•не містить хвороботворних і гнильних мікроорганізмів;

•загальна кількість бактерій не перевищує 50 000 в 1 мл;

•титр кишкової палички 1:10;

•застосовується для приготування дитячих молочних сумішей.

Правила штучного вигодовування

При штучному вигодовуванні їжа затримується в шлунку довше, ніж грудне молоко. Тому дитина швидко переводиться на 6-, а пізніше на 5-разове

харчування. Часта зміна сумішей не бажана, вона може призвести до зриву. При виборі суміші необхідно враховувати вік дитини, індивідуальні особливості організму, характеристику суміші і матеріальний стан сім’ї. При негативній реакції на суміш протягом 4-6 днів потрібна заміна харчування. Прикорми вводиться в тій самій послідовності, що і при природному вигодовуванні.

Рекомендується годувати дитину з спеціальної кружки або з ложечки. Однак, якщо дитина вигодовується з пляшечки, для запобігання надходженню повітря в

шлунок, дірочка в сосці має бути маленькою, а пляшку тримати більш вертикально, щоб шийка її була заповнена молоком. Велике значення має стерилізація пляшки, соски, якість приготовленої їжі. Обов’язковою умовою є куштування їжі перед годуванням дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

*фізіологічне наростання маси тіла, зросту дитини, окружності голови та грудної клітки;

*нормальний психомоторний розвиток дитини;

*відсутність порушень функцій шлунково-кишкового каналу та

інших органів і систем;

*фізіологічний стан імунної системи і факторів неспецифічного захисту.

Класифікація штучних сумішей:

•Неадаптовані: солодкі і кислі – 2, 3,4.

•Адаптовані: високоадаптовані (спеціальні), адаптовані (базисні), наступні (частково адаптовані).Лікувальні: з пре- і пробіотиками, антирефлюксні, для маловагових дітей, для лікування анемій, антиалергічні.

Всі адаптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока поділяються на три категорії: високоадаптовані (“НАН”, “Пре –

НАН”, “Нутрилон”, “Хіпп-1”, “СМА”, “Бона”, Пілтті та ін.), менш адаптовані (“Сімілак”, “Імпресс”, “Хіпп-2”, “Енфаміл” та ін.) та частково адаптовані (“Малютка”, “Малыш”, “Детолакт”, “Солнышко”, “Милазан”, “Віталакт”, “Ладунка” та ін.). Крім того, суміші поділяються на прості солодкі (“В-рис”, “В-гречка”, “В-овес”) і молочнокислі (“В-кефір”, В-ацидофільна суміш, кефір, ацидофільне молоко та ін.). Неадаптовані молочні суміші на основі незбираного або розведеного коров’ячого молока не забезпечують адекватного харчування дітей. Коров’яче молоко має вищий вміст протеїнів (у 3 рази більше) та мі-

неральних речовин (у 2,8 раза більше), ніж у жіночому молоці, володіє високою осмолярністю. Тому виникає велике навантаження на незрілі нирки, викликає метаболічний стрес, що сприяє стимуляції росту та надмірному накопиченню жиру.

•.

Неадаптовані суміші спричиняють суттєві відхилення в організмі дітей: зниження енергетичного потенціалу клітин і рівня білкового синтезу, порушення ліпідного спектра, анемізацію та порушення імунітету. Молочнокислі суміші забезпечують ріст біфідофлори (НАН кисломолочний, “АГУ-1”, “АГУ-2” кисломолочні). Ще є лікувальні суміші. Лікувальні суміші для недоно-

шених дітей: “Пре НАН”, “Пре-нутрілон”, “Фрісопре”, “Енфалак”, “Неонатал”, “Енфалак Прематуре” та ін.

До безлактозних сумішей відносять “Нутрі-соя”, “Al-110”, “Туттелі-соя”, “Бона-соя”, “Ізоміл-семілак”, “Прособі”, “Алсої” та ін. Низьколактозні суміші: ни-

зьколактозний “Нутрилон”, низьколактозна “Хумана” та “Портаген”. Для лікування дітей з муковісцидозом і діареями використовують суміші “Роболакт”,

“Альфаре”, “Пепті-юніор”, “Прегестеміл” та ін. При симптомах зригування використовують антирефлюксну суміш “Енфаміл”, “Нутрілон Омнео”, Фрісовом”.

Для дітей 2-3-го року життя призначена суміш “Енфаміл Юніор”.

При приготуванні простих молочних сумішей рекомендується використовувати розведення овочевими та фруктовими відварами, на противагу кип’яченій воді, яку використовували раніше.

Переваги відварів у розведенні молока над водою:

•Сприяють створенню колоїдного стану молока, тому згустки казеїну легше перетравлюються;

•Деякі з них (гречаний) мають в своєму складі амінокислоти;

•З відваром в організм дитини поступають полісахариди, що зменшує процеси бродіння;

•Рисовий відвар має захисні властивості;

•Дещо збільшується енергетична цінність суміші.

Базисні (стартові) формули – це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, максимально наближені до грудного молока за харчовою, біологічною цінністю та осмолярністю. Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин, L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо важливе значення для розвитку дитини.

Наступні формули – це суміші, які рекомендуються дітям старше 6 міс.

Це частково адаптовані суміші, що готуються без додавання білків та молочної сироватки. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж базисних, крім лактози вони містять сахарозу і крохмал.

Потреба дитини першого року життя в харчових інградієнтах на 1 кг маси тіла при штучному вигодовуванні:

При вигодовуванні адаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,0 г;

жири – 6,5-6,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 3,5 г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

При вигодовуванні неадаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,5г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 4,0г;

жири – 5,5 г;

вуглеводи – 13г.

Енергетичні потреби дитини при штучному вигодовуванні:

•При вигодовуванні високоадаптованими сумішами – така ж як при грудному годуванні;

•При вигодовуванні адаптованими сумішами – на 5% вища, ніж при грудному вигодовуванні;

•При вигодовуванні неадаптованими сумішами – на 10% вища, ніж при грудному годуванні.

Найчастіші помилки при штучному вигодовуванні:

•Часта зміна суміші;

•Поспішна зміна суміші при незначних змінах випорожнень дитини;

•Наполегливе годування однією сумішшю навіть при відсутності достатньої прибавки у масі тіла;

•Ігнорування індивідуальними особливостями травної системи дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

•загальний стан дитини: характеристика здоров’я, емоційного стану;

•розвиток статичних і локомоторних функцій;

•стан шкірних покривів і слизових оболонок;

•розвиток підшкірної жирової основи;

•тургор тканин;

•стан м’язової та кісткової систем;

•функціональний стан органів травлення, інших внутрішніх органів;

•динаміка росту;

•динаміка маси тіла;

•захворюваність;

•лабораторні показники: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, результати копрологічних обстежень, загальний аналіз сечі.

Чинники, які зумовили невідповідність маркетингу ЗГМ міжнародним стандартам в Україні:

•Відсутність національної нормативної бази, яка б регулювала маркетинг продуктів для штучного вигодовування дітей раннього віку;

•Низький рівень поінформованості медперсоналу: значна частина працівників закладів охорони здоров’я не мають інформації або вкрай мало ознайомлені з МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока;

•Позиція керівництва медичних закладів, пов’язана в тому числі з браком інформації: відсутність єдності у протистоянні натиску компаній-виробників продуктів, що підпадають під дію МЗП, оскільки немає, перш за все, усвідомлення шкоди, яку діяльність цих компаній завдає грудному вигодовуванню;

•Позиція компаній, що займаються виробництвом та/чи збутом замінників грудного молока, пляшок та сосок в Україні, які агресивно впроваджують маркетингові програми, залучаючи до співпраці медичний персонал, сферу роздрібної торгівлі, засоби масової інформації. При цьому викристовується необізнаність медпрацівників, громадськості, осіб, які приймають рішення щодо впливу МЗП, та неусвідомлення згубного впливу на грудне вигодовування, а відтак – і відсутності не лише юридичного, а й соціального контролю над некоректною маркетинговою діяльністю.

•Позиція підприємств роздрібної торгівлі, у яких допускається розповсюдження реклами, робота агентів з продажу безпосередньо із матерями та вагітними жінками тощо, яка викликана здебільшого незнанням положень МЗП і комерційною зацікавленістю.

ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

План.

1. Визначення змішаного вигодовування.

2. Види змішаного вигодовування.

3. Причини догодовування.

4. Види гіпогалактій.

5. Ступені гіпогалактій.

6. Профілактика гіпогалактії.

7. Ознаки голодування дитини на природньому вигодовуванні.

8. Поняття про контрольне зважування.

9. Причини догодовування та методи корекції.

10. Класифікація сумішей для догодовування дітей.

11. Добова потреба в основних харчових інгредієнтах.

12. Енергетична потреба.

13. Основні правила змішаного вигодовування.

14. Режим годування дитини на змішаному вигодовуванні.

15. Терміни введення фізіологічних факторів харчування при змішаному вигодовуванні немовлят.

16. Терміни введення основних фізіологічних прикормів при змішаному вигодовуванні дітей грудного віку.

Змішане вигодовування – це вигодовування дитини грудним молоком і додаткове введення сумішей у випадку недостатньої кількості грудного молока . При цьому суміші (догодовування) повинні становити не менше 1/5 добового раціону.
У тих випадках, коли суміші становлять незначну частину всього об’ єму харчування (менше 1/5), його можна вважати природнім.

Коли дитина отримує переважно суміші, а грудне молоко становить менше 1/5 об’ єму їжі, то таке вигодовування називають штучним.

Залежно від кількості грудного молока за ефективністю змішане вигодовування буде наближатися або до природнього, або до штучного.

Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього –

це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 2:1 (2/3:1/3).
Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного – це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 1:2 (1/3:2/3).

Причини, за якими дитина може отримувати недостатньо молока поділяються на групи:

1. Чинники, які пов‘язані з технікою грудного вигодовування:

o неправильне прикладання до грудей

(біль в спині, неповне розслаблення мами під час годування через незручне положення може привести до неповного звільнення молочних залоз від молока. Неправильне положення дитини (голова нижче тулуба, порушене носове дихання) призведуть до передчасного відказу від грудей).

Рекомендації:

Необхідно вибрати таке положення під час годування (сидяче або лежаче), яке б забезпечувало максимальне розслаблення. Навчити маму правильно тримати дитину. Теплий напій, випитий перед годуванням сприяє ефективній секреції та виділенню молока.

При поганому догляді за грудьми, порушеннях правил грудного вигодовування можуть виникнути тріщини, ерозії соска. При цьому жінка відмічає різку біль в соску, як тільки дитина починає смоктати груди.

Рекомендації:

Припинити годування з тої грудної залози, де є патологічні зміни, негайно проконсультуватися з лікарем. Молоко зціджувати. До соска можна прикладати наступні ліки:

Змішати сухі подрібненя трави:

деревій, трава 50 г;

нагідки, квіти 50 г;

льон, насіння 50 г.

У 200 г окропу покласти 2 столові ложки суміші. Варити 10 хвилин і процідити. Зробити кашку та прикладати до сосків.

Лікар призначить для лікування розчини, мазі, які містять обезболюючі і дезинфікуючі засоби, вітамін А.

o відсутність нічного годування

(вночі також треба прикладати дитину до грудей, не пропускати годування, годувати в одні і ті ж години);

o великі інтервали між годуваннями

( недостатня кількість грудного вигодовування – менше 5 разів на добу призводить до зменшення вироблення та виділення молока. Зайнятість мами іншими проблемами, необгрунтовані пропускання часу годувань з метою “збереження” молока зумовлюють згасання лактації).

Рекомендації:

Потрібно збільшити частоту прикладання малюка до грудей. Якщо мама працює, було бажано, щоб дитину для грудного годування приносили до неї на роботу.

o не досить тривалі годування грудьми

(спостерігається, коли дитина під час годування тепло вдягнена, тоді після декількох секунд смоктання малюк засинає, а через деякий час, прокидаючись, плаче, вимагаючи їжі.

Рекомендації:

У такому випадку дитину необхідно привчити смоктати не менше 15 хвилин, при цьому її не потрібно тепло вдягати. В разі засинання розбудити малюка, ніжно погладивши йому щічку.

o пізній початок грудного годування;

o застосування пустушок та пляшечок для догодовування;

o введення прикорму і допоювання.

2. Психологічні чинники з боку матері:

o фізична втома

(часто причиною зниження лактації є виснаження, хронічні захворювання матері, недосипання. При цьому дитина отримує менш якісне молоко (особливо зменшується кількість жирів) та ще й у недостатній кількості).

Рекомендації:

Потрібно покращити харчування матері (якісно та кількісно), нормалізувати режим (збільшити час для відпочинку і сну), санація вогнищ хронічної інфекції, додаткове вживання вітамінних препаратів.

o недостатня впевненість;

o хвилювання, стресова ситуація

(збудження, стреси, емоційний дискомфорт пригнічують рефлекс виділення молока).

Рекомендації:

Зміна психологічної обстановки в сім´ї, обговорення проблеми з членами сім´ї.

Аутотренінг, допомога психолога, відверта бесіда з лікарем або близькою людиною. Обговорення проблем, навіть без їх вирішення, допомагає врівноваженню стану.

Матері необхідно переконати себе в тому, що у неї виробляється багато молока, і вона здатна годувати дитину, незважаючи на тимчасові труднощі. Дитина – головніша за все!

o негативне відношення до грудного годування

(сучасні молоді мами вважають вигодовування грудьми надто складним процесом, який забирає багато зусиль і, до того ж, псує фігуру. Елементарне небажання жінки годувати грудьми стає все частішою причиною переходу на змішане, а згодом – і штучне вигодовування).

Рекомендації:

Висока свідомість та самоосвіта матері не дозволить їй через такі причини відлучити дитину від грудей.

o негативне відношення до дитини.

3. Стан матері:

o екстрагенітальна патологія;

o застосування контрацептивних засобів, діуретиків (протизаплідні засоби з підвищеним вмістом естрогенів знижують продукування молока).

Рекомендації:

Якщо саме це є причиною зменшення кількості молока, необхідно порадитись із акушером-гінекологом і змінити методику контрацепції.

o вагітність;

o вживання алкоголю, наркотиків, паління;

o голодування;

o затримка часточки плаценти (рідко);

o недостатній розвиток молочних залоз (рідко).

Лактаційний криз – тимчасове короткочасне зменшення кількості молока, яке виникає без видимої причини.

В основі лежить зрушення в гормональній системі жінки, що пов‘язані з періодичністю гормональної регуляції лактації у поєднанні з підвищеною руховою активністю жінки та інтенсивним ростом немовляти.

Терміни виникнення лактаційного кризу

На 3-6 тижні, 3-4, 7-8 місяці лактації.

Тривалість близько 3-4 днів.

Голодний криз – ситуація, коли у зв’язку з інтенсифікацією процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку об’єм молока, яке виробляється молочними залозами матері, не відповідає потребам дитини.

Терміни виникнення: 4 тиждень, 3,7, 12 місяці лактації.

Тактика успішного подолання кризів:

1. Обов‘язкове інформування матері-годувальниці про можливість виникнення таких кризів.

2. Пояснення матері, що для подолання кризу необхідно своєчасно тимчасово збільшити кількість прикладань дитини до грудей (до 10-12 разів на добу).

3. Знову ввести нічне годування.

4. Обов‘язково перевірити правильність техніки годування.

5. Налагодити відповідний відпочинок і сон матері, залучити до допомоги в цей період родичів матері-годувальниці.

Причиною догодовування є:

1.Нестача молока (гіпогалактія) у матері; при цьому дитина отримує недостатню кількість їжі.

2.Вихід матері на роботу, коли не вистарчає зцідженого молока.

3.Тяжка фізична праця, систематичне недоїдання матері, грубе порушення режиму.

4.Небажання, зі сторони матері, грудного вигодовування, так як на це затрачається досить багато часу, або, на хибну думку матері, негативно “впливає” на її фігуру.

5. Материнське молоко низького гатунку (низької якості), що зустрічається дуже рідко.

6. Захворювання матері, при яких не має підстав для відлучення дитини від грудей, але є необхідність зменшити кількість годувань.

7. Спадкова патологія, зі сторони дитячого організму, пов’язана з непереносимістю молочного цукру (лактози) або його складових частин (галактози), амінокислот (фенілаланін) тощо.

ВИДИ ГІПОГАЛАКТІЙ

ПЕРВИННА ГІПОГАЛАКТІЯ зустрічається рідко внаслідок нейрогуморальних порушень в організмі матері, недорозвитку молочних залоз, внаслідок перенесених запальних захворювань молочних залоз.

ВТОРИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
– рання – на 2-3-му тижні життя дитини;
– пізня – на 4-му тижні життя дитини і пізніше;
Вторинна гіпогалактія виникає внаслідок недотримання режиму дня під час вагітності та в післяпологовий період, неправильного харчування, внаслідок неправльного догляду за молочними залозами (тріщини, ерозії, мастит) та ін.

СТУПЕНІ ГІПОГАЛАКТІІ:

Дорівнюють різниці між необхідною та добовою кількостю молока, що виділяється молочними залозами, висмоктується дитиною і зціджується після кожного годування:

І ступінь – дефіцит молока до 25%
ІІ ступінь – дефіцит молока до 50%
ІІІ ступінь – дефіцит молока до 75%
IV ступінь – дефіцит молока понад 75%.

ПРОФІЛАКТИКА ГІПОГАЛАКТІЇ МАТЕРІ:

  – раціональне харчування жінки;
   – достатній сон;
   – перебування на свіжому повітрі не менше 2      годин на день;
   – щоденна ранкова гімнастика вагітної;
   – підготовка молочних залоз до годування грудьми;
   – УФО (за 4-5 тижнів до пологів, починаючи з ¼ біодози поступовим доведенням до 1-2 біодоз);
   – голкотерапія;
– сприятливі взаємовідносини з оточуючими, доброзичливе ставлення всіх близьких до вагітної і молодої мами;

–проведення масажу молочних залоз до і після годування;

–повітряні ванни (10-15 хв);
– прикладання дитини до грудей в один і той же час;
– правильна техніка вигодовування з дотриманням гігієнічних заходів та зцідження залишків молока;

–заохочення нічного годування (гормон пролактин, який стимулює утворення молока, найбільш активно проявляє свою дію в нічний час).

Ознаки недостатності грудного молока

Вірогідні ознаки:

•Дитина не задоволена після годування грудьми.

•Дитина часто плаче.

•Дуже часті годування.

•Дуже тривалі годування.

•Дитина відмовляється від грудей.

•У дитини тугий, сухий або зелений стілець.

•У дитини рідкий стілець в невеликому об‘ємі.

•При зціджуванні немає молока.

•Відсутнє відчуття прибування молока після пологів.

•При тривалому голодуванні дитя стає апатичним, байдужим до оточуючих.

Абсолютні ознаки:

•При задовільному стані відсутня прибавка в масі, або недостатнє її збільшення (менше 500 г за 1 міс., або 125 г за 1 тиж.)

•Зменшується кількість сечі (менше ніж 6 разів на добу), сеча інтенсивно жовтого кольору з різким запахом.

Для уточнення кількості висмоктаного молока дитиною, необхідно провести контрольне зважування , а саме зважити дитину до і після годування декілька разів на протязі доби. Різниця в масі дозволяє судити про кількість висмоктаного молока, а знаючи разовий об’єм їжі, можна легко визначити необхідну кількість молочної суміші (догодовування). Контрольне зважування необхідно проводити не рідше одного разу на 2 тижні.
Абсолютним показом до контрольного зважування є прояви голодування.

Техніка проведення контрольного зважування:

• Матеріальне забезпечення

1) електронна або медична вага;

2) комплект пелюшок;

3) 0,5% розчин хлораміну.
Хід виконання:

– Протерти вагу розчином хлораміну.

– Запеленати дитину.

–Зважити до годування і записати вагу.

–Прикласти дитину до грудей на 20-30 хв.

–Зважити після закінчення годування, не перепеленуючи дитину.

–Різниця в масі до і після зважування вказує на кількість висмоктаного молока.
Систематизувавши основні причини недостатності грудного вигодовування, можна намітити шляхи її корекції .

Стимулювання лактації

Необхідно встановити причину, що призвела до гіпогалактії. Часто саме усунення причини є достатнім для відновлення лактаційної функції. Потужним стимулом, який підвищує лактацію, є частіше прикладання дитини до грудей з наступним зціджуванням решток молока. Звичайно дитя треба прикладати до грудей не 7, а 8-9 разів. Прикладати рекомендується до обох грудей під час кожного годування.

Для стимуляції лактації можна використати такі засоби:

1. Свіжоприготовлений сік пити по півсклянки 2-3 рази на добу. Можна додати молоко, мед, фруктово-ягідні соки (1-2 ст. ложки на 1 склянку).

2. Молочний коктейль з морквяним соком

125 г молока (простокваші чи йогурту), 60 мл морквяного соку, 10 мл лимонного соку, 15 г цукру. Збити міксером перед вживанням, пити по 1 склянці 2-3 рази на добу. Ввечері в коктейль можна добавити 1-2 ч. л. меду.

3. Напій з меліси, кропиви, душиці:

•Трави змішати у рівному співвідношенні. 1 столову ложку суміші залити 2 склянками окропу і настояти в термосі 2 год. пити по ½ склянки 2-3 рази на добу.

4. Настій з насінням кропу:

•1 столову ложку насіння кропу залити склянкою окропу та настояти в термосі 2 год. Процідити, пити по 1-2 столові ложки 3-6 рази на добу.

5. Настій з анісу:

•2 чайних ложки насіння залити склянкою окропу і настояти 1 год. Охолодити і процідити, пити по 2 столові ложки 3 рази на добу за 30 хв. до приймання їжі.

6. Напій з тмину:

•10 г насіння тмину, 50 г цукру, сік лимона середньої величини.

•Тмин залити 0,5 літра води, варити на малому вогні 10 хв, процідити, додати цукор і сік, пити по 0,5 склянки 2-3 рази на добу.

7. Горіхове молоко:

•Очищені горіхи подрібнити з цукром до тістоподібної консистенції, масу покласти в кип’ячене молоко, розмішати та настояти протягом 2 годин. Для приготування однієї порції напою треба 0,5 літра молока, 100 г очищених горіхів, 25 г цукру. Приймати по 1/3 склянки за 20 хв до кожного годування грудьми.

8. Медикаментозні, вітамінні та загальноукріплюючі препарати:

•Апілак;

•Полівітамінні – полімінеральні комплекси;

•Нікотинова кислота;

•Екстракт сухих дріжджів.

9. Фізіотерапевтичні процедури:

•УФО на молочні залози;

•Ультразвук;

•Масаж;

•Голкорефлексотерапія.

ПРАВИЛА ДОГОДОВУВАННЯ

Для догодовування використовуються такі самі адаптовані суміші, як і при штучному вигодовуванні. Догодовування потрібно давати тільки після годування грудьми (повністю висмоктаного молока) і за допомогою ложечки. Це дасть змогу зберегти незмінною кількість годування грудним молоком. В іншому випадку дитина відмовиться від грудей. Адже смоктання материнського молока потребує значних енергетичних зусиль, а їжа з пляшечки, як правило, надходить легко, без затрат енергії дитячого організму. Годуючи з ложечки, ви зможете уникнути перегодовування, що легко зробити, користуючись пляшечкою.

Всі інші добавки до харчування (фруктові соки, пюре, каші) потрібно вводити, зважаючи на те, якій частині від усього добового раціону відповідають догодовування. Якщо вони становлять половину і більше усього добового раціону, то термін їх введення такий самий, як при штучному вигодовуванні, коли об’єм догодовування менший – як при природному.

ПРАВИЛА ЗМІШАНОГО ВИГОДОВУВАННЯ:

n Необхідно врахувати кількість висмоктаного грудного молока, а нестачу замінити молочними сумішами.

n Навіть якщо кількість материнського молока невелика, його потрібно зберегти.

n Догодовування дають після годування грудьми, на відміну від пригодовування та введення харчових добавок з метою корекції харчування.

n Залежно від кількості молока у матері, догодовування дають після деяких годувань для доповнення об’єму їжі (після грудного молока – адаптована суміш) або як окремі годування. Останні рекомендуються у випадку повної адаптації до нової їжі.

n Якщо догодовування за об’ємом невелике, його потрібно давати дитині з чайної ложечки, так як споживання їжі через соску сприяє відмові малюка від грудей і швидкому згасанню лактації. При догодовуванні з пляшечки соска повинна бути достатньо пружною з дрібними (3-5 штук) отворами.

n Необхідно залишити не менше 2-3-х грудних годувань, щоб лактація не так швидко згасла.

Вільний режим харчування при змішаному вигодовуванні.

Режим харчування при змішаному вигодовування може бути індивідуальним, залежним від кількості молока в мами. При помірному зниженні кількості грудного молока можна притримуватися вільного принципу – годувати грудьми за вимогою дитини, як при природньому вигодовуванні, а догодовувати молочною сумішшю в тих випадках, коли дитя після годування грудьми не задоволене і потребує додаткового харчування. При цьому варто мати на увазі, що молока в грудях матері як правило буває більше в першу половину дня, ніж в другу.

При значному зниженні кількості грудного молока режим годування повинен бути фіксованим в часі, як при штучному вигодовуванні. Це пов’язано з тим, що штучні молочні суміші затримуються в шлунку дитини дещо довше, ніж грудне молоко.

Як в першому, так і в другому випадку важко орієнтуватися скільки ж необхідно молочної суміші додати після годування грудьми. Не знаючи цього можна допустити недогодовування так і перегодовування дитини, що є небажаним і не пройде безслідно для його здоров’я.

Для вирішення цього питання можна користуватися орієнтовним методом визначення кількості молока в матері: зважування дитини до і після годування грудьми не менше трьох разів на день в різний час. Використовуючи одержаний середній показник, а також даними таблиці **** ви зможете визначити приблизну кількість молочної суміші, яку необхідно додати дитині до кожного годування.

КЛАСИФІКАЦІЯ МОЛОЧНИХ СУМІШЕЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ДОГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ ПРИ ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ:

АДАПТОВАНІ:

1) Солодкі: “Малютка”, “Малыш”, “Детолакт”, “Виталакт”, “Симілак”, “Енфаміл” (США), “Пилти”, “Бона”, “Тутели” (Фінляндія), “Нан”, “СМА”, “Нутрілон” та ін.

2) Кислі – ацидофільна “Малютка”, ацидофільний “Малиш”, “Белбобек”, ацидофільний “Віталакт” та ін.

НЕАДАПТОВАНІ (ПРОСТІ):

1) Солодкі: суміш №2 (Б), суміш №3 (В), “Крепыш”, “Здоров’я” та ін.

2) Кислі: А-кефір, Б-кефір, В-кефір, “Биолакт”, “Мацони”, “Нарине”, “Балдырган” та ін.
Слід пам’ятати, що неадаптовані суміші не можуть задовільнити оптимальний фізичний та інтелектуальний розвиток дитини, вимагають постійної корекції в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Це вимушений вид догодовування (батьки не мають змоги купити адаптовані суміші, а держава не допомагає їм у цьому).

БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ ДОБАВКИ (БАД):

БАД-1Л (з лізоцимом), БАД-1Б (з біфідум-бактерином), БАД-2 (лізоцим і біфідум-бактерин).

Використання їх при вживанні неадаптованих сумішей обов’язкове.

ДОБОВА ПОТРЕБА ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ У ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТАХ (НА 1 КГ МАСИ ТІЛА)

Харчовий інгредієнт

Вік

Змішане вигодовування

Наближене

до грудного

Наближене

до штучного

Білки

До 4 міс

2,0-2,5 г

3,5-4,0 г

4-9 міс

3,0-3,5 г

3,5-4,0 г

9-12 міс

3,0-3,5 г

3,4-4,0 г

Жири

До 4 міс

6,5-6,0 г

4-9 міс

6,0-5,5 г

9-12 міс

5,5-5,0 г

Вуглеводи

Протягом року

12,0-14,0 г (13,0)

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОТРЕБА ДЛЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ:

Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього

1-6 міс: 115 ккал/кг/добу;

7-12 міс: 110 ккал/кг/добу

Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного

1-6 міс: 125 ккал/кг/добу;

7-12 міс: 120 ккал/кг/добу.

ОСОБЛИВОСТІ ВИПОРОЖНЕНЬ ДИТИНИ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

Якими б схожими на грудне молоко не були молочні суміші, їх вживання малюком все-таки дається взнаки. Випорожнення маляти поступово змінюються, набувають щільнішої консистенції, стають світлими, іноді “замазкоподібними”, з’являються періодичні закрепи. Тут уже варто порадитися з педіатром та відкоригувати харчування, збільшивши об’єм фруктового соку чи пюре, ввівши в харчування інші продукти, а в разі появи дисбактеріозу – препарати кисломолочних та біфідум-бактерій.

РЕЖИМ ГОДУВАННЯ ДИТИНИ НА ЗМІШАНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

При змішаному вигодовуванні, наближеному до природнього:

– до 2 міс – 7 разів на добу, кожні 3 години з 6-годинною нічною перервою;

– до 4 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою;

– старше 4 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8-годинною нічною перервою.

При змішаному вигодовуванні, наближеному до штучного:

– до 4 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою;

– старше 4 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8-годинною нічною перервою;

Без сумніву, всі переваги грудного молока стимулюють збереження грудного вигодовування.

При відсутності материнського молока, бажано використовувати донорське, яке має особливо важливе значення в перші місяці життя дитини, при гіпотрофії (розлади харчування з відставанням маси і зросту), під час захворювань (особливо травного каналу), в період виздоровлення.

Основним завданням медичних працівників, а також і кожної освіченої людини повинно бути пропагування природнього вигодовування, одним із варіантів якого є вигодовування донорським молоком. Ось чому необхідна широка агітація та активне заохочування жінок-годувальниць до здачі залишків молока на донорські пункти, де проводиться його дослідження, провірка і підготовка до видачі потребуючим дітям.

Методи обробки коров’ячого молока:

•Проціджування через 3 – 4 шари марлі, після цього стерилізація при температурі 100° С (4 – 5 хв.);

•Кип’ятіння (1 – 2 хв.);

•Пастеризація при температурі 85 ° С (5 хв.);

•Охолодження молока в спеціальних холодильних камерах.

Фізіологічні норми харчування для жінок з неускладненим перебігом вагітності і матерів – годувальниць (інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України):

•Перша половина вагітності – 2500 – 3000 ккал/добу;

•Друга половина вагітності – 2700 – 3200 ккал /добу;

•Матері – годувальниці – 3000 – 3500 ккал/добу.

Перелік обов’язкових продуктів у щоденному меню матері – годувальниці:

•М’ясо (яловичина, нежирна свинина, птиця, печінка) – 100 г;

•Молоко, кефір чи йогурт – 3 склянки, сир – 100 г, твердий негострий сир – 20 г;

•Різні овочі – 700 – 750 г;

•Фрукти – 300 г;

•Масло вершкове – 15 г;

•Олія (соняшникова, кукурудзяна та ін.) – 25 – 30 г;

•Сметана – 30 г;

•Хліб пшеничний, житній з висівками – 200 – 250 г;

•Різні крупи – 60 г, цукор, мед, варення – 60 г.

Спеціальні продукти та харчові добавки для матерів – годувальниць, які випускаються в Україні:

1. Сухе молоко з підвищеною кількістю білка, вітамінів та інших харчових речовин: Фемілак – 1 для вагітних жінок, Фемілак – 2 для матерів – годувальниць;

2. Харчові добавки на основі полісолодових екстрактів: “Полісол”, “Антигіпоксин”, “Гемосол” для лікарського та профілактичного харчування;

3. “Джерела” для матерів – годувальниць.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ДОБОВИЙ ПЕРЕЛІК ПРОДУКТІВ ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД ЛАКТАЦІЇ: