НАЛЕЖНА КЛІНІЧНА ПРАКТИКА- МІЖНАРОДНІ ПРАВИЛА ТА СТАНДАРТИ ПРОВЕДЕННЯ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ
У фармацевтичному секторі України відбувається гармонізація законодавчої та нормативної бази з відповідними директивами й нормами Європейського Союзу (ЄС).
Перш ніж готовий лікарський засіб може бути виготовлений і розміщений на ринку, він має бути належним чином розроблений, досліджений та зареєстрований. У ЄС структура реєстраційного досьє встановлена в Загальному технічному документі (Common Technical Document — СTD). У СTD наведені посилання на спеціальні настанови, відповідно до яких слід проводити фармацевтичні, доклінічні та клінічні дослідження лікарських засобів.
Основним стандартом планування, організації та проведення клінічних досліджень на людині, а також оформлення і подання результатів цих випробувань є настанова CPMP/ICH/135/95 (E6) «Note for guidance on good clinical practice», на підставі якої і розроблена ця настанова.
У настанову внесено такі редакційні й структурні зміни:
Належна клінічна практика (Good Clinical Practice – GCP) — міжнародний етичний та науковий стандарт якості планування та проведення клінічних випробувань лікарських засобів для застосуванні у людини, а також документального оформлення і наведення їх результатів. Дотримання правил належної клінічної практики для суспільства становить гарантію вірогідності результатів клінічних випробувань, безпеки суб’єктів випробувань, охорони їх прав і здоров’я відповідно до основних принципів Гельсінської декларації.
Метою керівництва ICH GCP було встановлення для країн Європейського Союзу (ЄС), Японії та Сполучених Штатів Америки єдиного стандарту, виконання якого має сприяти взаємному визнанню клінічних даних регуляторними уповноваженими органами різних держав.
Це керівництво розроблено з урахуванням чинних вимог Належної клінічної практики ЄС, Японії та Сполучених Штатів Америки, а також Австралії, Канади, Скандинавських країн і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Вимогам Належної клінічної практики необхідно дотримуватися при проведенні клінічних випробувань, результати яких планується надати до регуляторних уповноважених органів.
Крім того, принципи Належної клінічної практики можуть бути поширені на інші клінічні дослідження, при проведенні яких не можна виключити небажаний вплив на безпеку й благополуччя людини.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт розповсюджується на всі види лікарських засобів для людини та встановлює загальні вимоги до планування, організації, проведення та документального оформлення результатів клінічних випробувань лікарських засобів для людини.
Цей стандарт рекомендується використовувати для спонсорів клінічних випробувань, контрактно-дослідницьких організацій, медичних закладів, у яких проводяться клінічні випробування, комісій з питань етики, осіб, які проводять аудит та інспектування клінічних випробувань, а також, експертів уповноваженого регуляторного органу, які здійснюють експертизу на етапі реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів.
1.1 Побічна реакція на ліки
У межах передреєстраційного клінічного дослідження нового лікарського засобу чи його вивчення за новими показниками, особливо у разі якщо терапевтичні дози лікарського засобу не встановлені, до побічних реакцій на ліки слід відносити всі негативні чи непередбачені реакції, пов’язані із введенням будь-якої дози лікарського засобу. Вираз «пов’язані із введенням лікарського засобу» означає, що існує хоча б мінімальна ймовірність причинно-наслідкового зв’язку між лікарським засобом і негативним проявом (побічним явищем), тобто взаємозв’язок не можна виключити.
Щодо зареєстрованих лікарських засобів цей термін означає всі негативні чи непередбачені ефекти, пов’язані із введенням лікарського засобу у звичайних дозах, що використовуються для профілактики, діагностики чи лікування захворювань, або з метою впливу на фізіологічні функції (див. керівництво ICH «Оцінка даних щодо клінічної безпеки: термінологія і стандарти для термінової звітності»).
1.2 Побічне явище
Будь-які несприятливі клінічні прояви, виявлені у хворого чи суб’єкта випробування, якому було введено лікарський засіб, незалежно від наявності причинно-наслідкового зв’язку з його застосуванням. Таким чином, побічним явищем може бути будь-який небажаний чи непередбачений симптом (включаючи патологічні зміни лабораторних показників), скарга чи захворювання, що в часі пов’язане із застосуванням лікарського (досліджуваного) препарату, незалежно від наявності причинного зв’язку з його застосуванням (див. керівництво ICH «Оцінка даних щодо клінічної безпеки: Термінологія і стандарти для термінової звітності»).
1.3 Поправка (до протоколу) (Amendment (to the protocol))
Див. термін «поправка до протоколу».
1.4 Діючі регуляторні вимоги будь-який(і) закон(и) і положення нормативних документів, що регулюють проведення клінічних випробувань досліджуваних препаратів.
1.5 Схвалення (експертної ради медичного закладу)
Прийнятий експертною радою медичного закладу висновок, що підтверджує факт проведення експертизи клінічного випробування і є дозволом на його проведення в цьому медичному закладі згідно з інструкціями експертної ради медичного закладу, а також правилами належної клінічної практики і діючими регуляторними вимогами.
1.6 Аудит
Систематична й незалежна перевірка документації та діяльності залучених у проведення клінічного випробування сторін, що проводиться для підтвердження факту здійснення цієї діяльності, а також для оцінки відповідності процедур збору, обробки й подання даних вимогам протоколу дослідження, стандартних операційних процедур спонсора, належної клінічної практики і діючих регуляторних вимог.
1.7 Сертифікат
Документ, складений аудитором на підтвердження факту проведення аудита.
1.8 Звіт про аудит (Audit Report)
Письмовий висновок про результати аудита, складений аудитором спонсора.
1.9 Документальний слід (
Документація, що дозволяє відновити хід подій.
1.10 Сліпий/замаскований метод
Метод, при якому одній чи більше стороні, що бере участь у клінічному випробуванні, не відомо, яке лікування призначене. Простий сліпий метод передбачає непоінформованість суб’єктів дослідження про призначений їм вид лікування, в той час як подвійний сліпий метод, як правило, передбачає непоінформованість суб’єктів випробування, дослідників, осіб, що здійснюють моніторинг, і в деяких випадках — осіб, які виконують статистичну обробку даних.
1.11 Індивідуальна реєстраційна форма
Друкований, електронний чи оптичний документ, призначений для внесення в нього всієї інформації, що передбачена протоколом дослідження й підлягає передачі спонсору, щодо кожного суб’єкта випробування.
1.12 Клінічне випробування/дослідження
Будь-яке дослідження на людях — суб’єктах випробування, призначене для виявлення чи перевірки фармакологічних і/або інших фармакодинамічних властивостей досліджуваного(их) препарату(ів), його (їх) впливу на клінічні прояви захворювання і/або для виявлення побічних реакцій, і/або для вивчення абсорбції, розподілу, метаболізму та виведення, і проведене з метою підтвердження його (їх) безпеки та/чи ефективності. Терміни «клінічне випробування» і «клінічне дослідження» — синоніми.
1.13 Звіт про клінічне випробування/дослідження
Наведені в письмовій формі результати випробування/дослідження на людині будь-якого терапевтичного, профілактичного чи діагностичного засобу. Звіт містить опис клінічних і статистичних методів, а також наведені в наочній формі результати аналізу даних дослідження (див. керівництво ICH «Структура та зміст звіту про клінічне випробування»).
1.14 Препарат порівняння
Досліджуваний препарат або препарат, що перебуває на ринку, тобто активний контроль, або плацебо, використовувані для порівняння в межах клінічного випробування.
1.15 Відповідність (щодо клінічних випробувань)
Точне дотримання всіх вимог, пов’язаних із клінічним випробуванням, вимог належної клінічної практики і діючих регуляторних вимог.
1.16 Конфіденційність (Confidentiality)
Збереження в таємниці від неуповноважених осіб інформації, що належить спонсорові чи дозволяє встановити особистість суб’єкта випробування.
1.17 Договір
Письмова, датована й підписана угода між двома чи більше сторонами, що визначає будь-які домовленості щодо розподілу обсягу робіт і обов’язків, а також, якщо доречно, фінансових питань. Основою договору може бути протокол дослідження.
1.18 Координаційний комітет
Комітет, який може бути організований спонсором для координації проведення багатоцентрового клінічного випробування.
1.19 Дослідник-координатор
Дослідник, який відповідає за координацію діяльності дослідників у різних центрах, що беруть участь у багатоцентровому клінічному випробуванні.
1.20 Контрактна дослідницька організація
Фізична особа чи організація (комерційна, науково-дослідна чи інша), яка в межах договору зі спонсором виконує один чи більше його обов’язків або одну чи більше функцію, пов’язані з проведенням клінічного випробування.
1.21 Прямий доступ
Дозвіл на вивчення, аналіз, перевірку та копіювання будь-яких записів і звітів, необхідних для оцінки клінічного випробування. Всі особи, які мають право прямого доступу (наприклад, національні чи зарубіжні регуляторні уповноважені органи, особи, що здійснюють моніторинг, і аудитори спонсора), мають вживати оптимальних заходів обережності для дотримання нормативних вимог щодо збереження анонімності суб’єктів випробування та конфіденційності інформації, що належить спонсору.
1.22 Документація
Усі записи в будь-якій формі (наприклад, записи на паперових, електронних, магнітних або оптичних носіях, сканограми, рентгенівські плівки, електрокардіограми тощо), які описують або реєструють методи, проведення та/чи результати клінічного випробування, фактори, що вплинули на випробування, і виконані дії.
1.23 Основні документи
Документи, які разом або окремо дозволяють оцінити проведення дослідження та якість отриманих даних (див. розділ 8 «Основні документи для проведення клінічного випробування»).
1.24 Належна клінічна практика
Cтандарт планування, проведення, виконання, моніторингу, аудита і документального оформлення клінічних випробувань, а також обробки та подання їх результатів. Він є гарантією вірогідності й точності отриманих даних і наведених результатів, захищеності прав і здоров’я суб’єктів дослідження, а також дотримання конфіденційності щодо них.
1.25 Комітет з незалежної оцінки результатів дослідження (комітет з оцінки результатів і безпеки дослідження, комітет з моніторингу дослідження, комітет з оцінки результатів дослідження)
Комітет з незалежної оцінки результатів дослідження, що може бути організований спонсором для періодичного розгляду ходу клінічного випробування, даних щодо безпеки лікарського засобу, основних показників його ефективності, а також для підготовки рекомендацій для спонсора щодо продовження, зміни чи припинення випробування.
1.26 Незаінтересований свідок
Фізична особа, непричетна до проведення клінічного випробування, на яку не можуть чинити тиску учасники клінічного випробування, і яка у разі якщо суб’єкт випробування чи його законний представник не вміють або не можуть читати, присутня під час отримання інформованої згоди й зачитує текст форми згоди та іншу інформацію, надану суб’єкту випробування.
1.27 Незалежний етичний комітет
Незалежний орган (експертна рада чи комітет, що діє на рівні медичного закладу, регіону, країни чи співтовариства держав), до складу якого входять медичні наукові фахівці та представники інших спеціальностей, і який відповідає за забезпечення прав, безпеки і благополуччя суб’єктів випробування; за надання суспільству відповідних гарантій, у тому числі шляхом розгляду й схвалення/ухвалення позитивного рішення щодо протоколу випробування, відповідності дослідників, матеріально-технічного забезпечення медичного закладу, а також методів і засобів отримання від суб’єктів випробування інформованої згоди та її документального оформлення.
Хоча правовий статус, склад, функції, діяльність незалежного етичного комітету, а також регуляторні вимоги щодо нього можуть відрізнятися в різних країнах, однак вони не повинні суперечити положенням належної клінічної практики, викладеному у цьому керівництві.
1.28 Інформована згода
Процедура, за допомогою якої суб’єкт добровільно підтверджує свою згоду на участь у певному клінічному випробуванні після ознайомлення з усіма особливостями дослідження, які можуть вплинути на його рішення. Інформована згода документально оформляється за допомогою підписання і датування форми згоди.
1.29 Інспекція
Офіційна перевірка представником регуляторного(их) уповноваженого(их) органу(ів) документів, матеріально-технічних засобів, записів, а також інших матеріалів, які розглядаються представником уповноваженого органу як ті, що стосуються клінічного випробування, і які можуть перебувати в медичному закладі, у спонсора та/чи в контрактній дослідницькій організації, а також в інших закладах на розсуд регуляторного(их) уповноваженого(их) органу(ів).
1.30 Медичний заклад
Будь-яке приватне або державне підприємство чи відомство, чи медичний (у тому числі стоматологічний) заклад, у якому проводиться клінічне випробування.
1.31 Експертна рада медичного закладу (експертна рада)
Незалежний орган, до складу якого входять медичні та наукові фахівці, а також представники інших спеціальностей, який відповідає за забезпечення прав, безпеки та благополуччя суб’єктів випробування, в тому числі шляхом розгляду, схвалення і перегляду протоколу дослідження і поправок до нього, а також методів і засобів отримання від суб’єктів випробування інформованої згоди та його документального оформлення.
1.32 Проміжний звіт про клінічне випробування/дослідження
Звіт про проміжні результати та їх оцінку, оснований на аналізі, проведеному в ході клінічного випробування.
1.33 Досліджуваний препарат (
Лікарська форма діючої речовини або плацебо, що є предметом вивчення чи використовується для контролю у межах клінічного випробування, в тому числі лікарський засіб, дозволений до медичного застосування, у разі, якщо спосіб його застосування чи виготовлення (лікарська форма чи розфасування) відрізняється від затвердженого, у разі його використання за новим показанням або для отримання додаткової інформації за затвердженим показанням.
1.34 Дослідник
Фізична особа, яка несе відповідальність за проведення клінічного випробування в медичному закладі. Якщо випробування проводиться колективом співробітників медичного закладу, дослідником (відповідальним дослідником) є керівник колективу. Див. також термін «субдослідник».
1.35 Дослідник/медичний заклад
Термін, що означає «дослідник і/чи медичний заклад залежно від діючих регуляторних вимог».
1.36 Брошура дослідника
Реферативний виклад результатів клінічного і доклінічного вивчення лікарського засобу, значимих для його дослідження на людині (див. розділ 7 «Брошура дослідника»).
1.37 Законний представник
Фізична чи юридична особа чи інша організація, що має законне право дати від імені потенційного суб’єкта випробування згоду на участь у клінічному дослідженні.
1.38 Моніторинг
Процедура нагляду за ходом клінічного випробування і забезпеченням його проведення, за збором даних і поданням результатів дослідження згідно з протоколом, стандартними операційними процедурами, належною клінічною практикою і діючими регуляторними вимогами.
1.39 Звіт щодо моніторингу
Письмовий звіт монітора спонсору про кожний візит на клінічну базу і/чи переговори/переписку відповідно до стандартних операційних процедур спонсора.
1.40 Багатоцентрове клінічне випробування
Клінічне випробування, що проводиться за єдиним протоколом більше ніж на одній клінічній базі й, отже, більше ніж одним дослідником.
1.41 Неклінічне дослідження (доклінічне дослідження)
Біомедичні дослідження, що не включають експериментів на людині.
1.42 Рішення незалежного етичного комітету
Висновок і/або рекомендації незалежного етичного комітету.
1.43 Вихідний (первинний) медичний документ
Див. термін «первинні документи».
1.44 Протокол
Документ, що описує завдання, дизайн, методологію, статистичні аспекти та організацію випробування. Крім того, протокол звичайно містить отримані раніше дані й обгрунтування дослідження, однак ці розділи можуть бути наведені в інших документах, на які робляться посилання у протоколі випробування. У межах цього керівництва ICH GCP термін «протокол» означає як сам протокол, так і поправки до нього.
1.45 Поправка до протоколу
Письмовий опис змін або формальне роз’яснення тексту протоколу.
1.46 Забезпечення якості
Комплекс планомірних і систематичних заходів, передбачених для забезпечення дотримання правил належної клінічної практики і діючих регуляторних вимог у ході проведення клінічного випробування, збору даних, документального оформлення (записів) і подання результатів дослідження.
1.47 Контроль якості
Методи і заходи, що є частиною системи забезпечення якості та використовуються для перевірки якості діяльності, здійснюваної в межах випробування.
1.48 Рандомізація
Процес розподілу суб’єктів випробування за основними і контрольними групами випадково, що дозволяє звести до мінімуму систематичну помилку та упередженість.
1.49 Регуляторні уповноважені органи
Органи, що мають право здійснювати регуляторні функції. У межах цього керівництва ICH GCP термін «регуляторні уповноважені органи» означає регуляторні органи, уповноважені розглядати надані їм клінічні дані, а також проводити інспекції (див. пункт 1.29). Іноді їх називають компетентними уповноваженими органами.
1.50 Серйозне побічне явище чи серйозна побічна реакція на ліки
Будь-який несприятливий клінічний прояв, незалежно від доз лікарського засобу:
• призводить до смерті;
• становить загрозу для життя;
• потребує госпіталізації чи її продовження;
• призводить до стійкої чи вираженої непрацездатності/інвалідності;
• є вродженою аномалією/вадою розвитку.
(див.керівництво ICH «Оцінка даних щодо клінічної безпеки: термінологія і стандарти для термінової звітності»).
1.51 Первинні дані
Уся необхідна для відтворення картини клінічного випробування та його оцінки інформація, що міститься у вихідних записах чи їх засвідчених копіях, які відображають результати клінічного обстеження, спостереження чи інших дій у межах дослідження. Первинні дані містяться в первинних документах (оригіналах або їх засвідчених копіях).
1.52 Первинні
Дійсні документи, дані й записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні картки, лабораторні записи, службові записки, щоденники суб’єктів або контрольні таблиці для оцінки, журнали видачі медикаментів, роздруківки приладів, верифіковані й засвідчені копії чи розшифрування фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та відділенні інструментальної діагностики, які беруть участь у клінічному випробуванні).
1.53 Спонсор
Фізична особа, компанія, установа чи організація, що приймає рішення про початок клінічного випробування і несе відповідальність за його організацію, контроль і/чи фінансування.
1.54 Спонсор-дослідник
Особа, що одноосібно чи у співробітництві з іншими особами організовує і проводить клінічне випробування, під безпосереднім керівництвом якої досліджуваний препарат вводиться чи видається суб’єкту випробування, або приймається останнім. Цей термін поширюється лише на фізичних осіб (не стосується компаній чи відомств). Обов’язки спонсора-дослідника включають як обов’язки спонсора, так і обов’язки дослідника.
1.55 Стандартні операційні процедури (СОП
Докладні письмові інструкції, що забезпечують однаковість виконання певних функцій.
1.56 Субдослідник
Будь-який член дослідницького колективу (наприклад, інтерн, ординатор, науковий співробітник), що перебуває в підпорядкуванні у дослідника й уповноважений ним для виконання процедур клінічного випробування та/чи прийняття відповідальних рішень. Див. також термін «дослідник».
1.57 Суб’єкт/суб’єкт випробування/досліджуваний
Особа, яка бере участь у клінічному випробуванні, що або приймає досліджуваний препарат, або включається у групу контролю.
1.58 Іідентифікаційний код суб’єкта
Унікальний ідентифікатор, що присвоюється дослідником кожному суб’єкту випробування для забезпечення його анонімності та використовується замість прізвища у звітах про побічні явища і/чи інших звітах щодо випробування.
1.59 Місце випробування (клінічна база)
Місце(я), де виконується діяльність, що пов’язана з безпосереднім проведенням клінічного випробування.
1.60 Непередбачена побічна реакція на ліки
Побічна реакція, характер або тяжкість якої не відповідає наявній інформації про препарат (наприклад, брошурі дослідника у разі незареєстрованого досліджуваного препарату чи листку-вкладишу, інструкції з медичного застосування і стислій характеристиці у разі зареєстрованого лікарського засобу) (див. керівництво ICH «Оцінка даних щодо клінічної безпеки: термінологія і стандарти для термінової звітності»).
1.61 Вразливі суб’єкти
Особи, чия добровільна згода на участь у клінічному випробуванні може бути результатом їх надмірної заінтересованості, пов’язаної з обгрунтованими чи необгрунтованими уявленнями про переваги участі в дослідженні чи про санкції з боку керівництва у разі відмови від участі. До вразливих суб’єктів належать, зокрема, представники підлеглої ланки ієрархічних організацій: учні вищих і середніх медичних (у тому числі тих, що спеціалізуються в галузі стоматології) і фармацевтичних навчальних закладів, персонал клінік і лабораторій, співробітники фармацевтичних компаній, а також службовці збройних сил і ув’язнені. Крім того, до вразливих суб’єктів належать пацієнти з невиліковними захворюваннями, особи, які проживають у будинках пристарілих, безробітні та малозабезпечені, пацієнти, які перебувають у стані, що потребує невідкладної медичної допомоги, представники національних меншостей, бездомні, бродяги, біженці, неповнолітні, а також особи, не здатні дати інформовану згоду.
1.62 Благополуччя (суб’єктів випробування)
Фізичне і психічне благополуччя суб’єктів, які беруть участь у клінічних випробуваннях
2. ПРИНЦИПИ НАЛЕЖНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ
2.1 Клінічні випробування слід проводити згідно з етичними принципами Гельсінської декларації, правилами належної клінічної практики і діючими регуляторними вимогами.
2.2 До початку клінічного випробування має бути проведена оцінка співвідношення ризику, що передбачається, і незручностей з очікуваною користю для суб’єкта випробування та суспільства. Клінічне випробування може бути почате й продовжене лише в тому разі, якщо очікувана користь виправдовує ризик.
2.3 Права, безпека і благополуччя суб’єктів випробування важливіші від інтересів науки і суспільства.
2.4 Наявних даних доклінічного і клінічного вивчення досліджуваного препарату має бути достатньо для обгрунтування клінічного випробування, що планується.
2.5 Клінічне випробування має бути науково обгрунтоване, докладно і чітко описане у протоколі.
2.6 Випробування слід проводити відповідно до протоколу, щодо якого заздалегідь отримане схвалення/позитивне рішення експертної ради медичного закладу/незалежного етичного комітету.
2.7 Лише кваліфікований лікар або стоматолог може взяти на себе відповідальність за надання суб’єктам випробування медичної допомоги і прийняття рішень медичного характеру.
2.8 Усі особи, що беруть участь у проведенні клінічного випробування, повинні мати освіту, професійну підготовку й досвід, що відповідають виконуваним функціям.
2.9 До включення суб’єкта у клінічне випробування необхідно отримати його добровільну інформовану згоду.
2.10 Реєструвати, обробляти і зберігати всю інформацію, що отримують в ході клінічного випробування, слід таким чином, щоб забезпечити коректне подання, інтерпретацію та верифікацію даних.
2.11 Необхідно забезпечити конфіденційність документів, що дозволяють установити особистість суб’єкта, при дотриманні прав на недоторканність приватного життя та конфіденційність згідно з відповідними регуляторними вимогами.
2.12 Виробництво й зберігання досліджуваних препаратів, а також поводження з ними слід здійснювати відповідно до правил належної виробничої практики (GMP). Препарати необхідно застосовувати відповідно до затвердженого протоколу.
2.13 Слід використовувати систему процедур, що забезпечують якість клінічного випробування у всіх його аспектах.
