Home » Методична вказівка до практичного заняття для студентів

Методична вказівка до практичного заняття для студентів

27 Червня, 2024

Методична вказівка до практичного заняття для студентів І курсу

за спеціальністю: “Сестринська справа”

ЗАНЯТТЯ № 3

Теми: 1. Медична протозоологія. Підцарство Найпростіші (Protozoa). Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lоbozea). Амеба дизентерійна, амеба кишкова. Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigophorea). Трихомонади, лямблії. Тип Апікомплексові (Apicomplexa). Клас Споровики (Sporozoa). Mалярійні плазмодії, токсоплазма.

2. Медична арахноентомологія. Тип Arthropoda. Клас Ракоподібні (Crustacea). Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Клас Комахи (Insecta).

Кількість годин: 3+3

Мета. Вивчити основні поняття медичної паразитології, морфофізіологічні особливості амеб людини, їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторну діагностику і профілактику амебіазу. Вивчити морфофізіологічні особливості джгутикових – паразитів людини, їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини, лабораторну діагностику і профілактику протозоозів, збудниками яких вони є. Вивчити морфофізіологічні особливості споровиків людини (токсоплазма, малярійні плазмодії), їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторну діагностику і профілактику токсоплазмозу, малярії. Вивчити загальну характеристику типу Arthropodа, класу Сrustacea, класу Аrachnoidea; морфофізіологічні особливості ракоподібних і павукоподібних, які мають медичне значення, їх систематику, життєві цикли, методи боротьби і заходи профілактики. Вивчити загальну характеристику класу Іnsecta, морфофізіологічні особливості головної воші (Pediculus humanus capitis), одежної воші (P. humanus humanus), лобкової воші (Phthirus pubis), людської блохи (Pulex irritans), щурячої блохи (Xenopsylla cheopis), постільної блощиці (Cimex lecturalius), їх систематику, цикли розвитку, медичне значення, заходи боротьби. Вивчити морфофізіологічні особливості комарів, мух, москітів, їх систематику, цикли розвитку, медичне значення.

Професійна орієнтація студентів. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica) – збудник амебіазу. Трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, Т. brucei rodesiense) – збудники африканського трипаносомозу, T. cruzi – збудник американського трипаносомозу, лейшманії (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana) – збудники шкірного лейшманіозу, L. donovanі, L. infantum – збудники вісцерального лейшманіозу, трихомонада піхвова (T. vaginalis) – збудник сечостатевого (урогенітального) трихомонозу, лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – збудник лямбліозу. Токсоплазма (Toxoplasma gondii) – збудник токсоплазмозу людини і тварин, малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, Pl. malariae, Pl. falciparum, Pl. ovale) – збудники малярії людини. Прісноводні раки і краби – проміжні хазяїни сисуна легеневого (Paragonimus ringeri), циклоп – проміжний хазяїн стьожака широкого, ришти; скорпіони, павуки (каракурт, тарантул) – отруйні тварини, кліщі – постійні і тимчасові ектопаразити людини, збудники захворювань (корости, демодекозу), переносники і резервуари збудників трансмісивних природно-осередкових захворювань (весняно-літнього енцефаліту, туляремії, кліщового поворотного тифу та ін.). Воші, блохи, клопи – ектопаразити людини. Головна і одежна воші – збудники педикульозу, специфічні переносники збудників епідемічних (вошивих) поворотного і висипного тифів, блохи – переносники збудників чуми, туляремії, ендемічного щурячого висипного тифу, проміжні хазяїни гарбузоподібного ціп’яка. Двокрилі мають медичне значення як ектопаразити, збудники і переносники збудників хвороб людини, отруйні комахи.

Програма самопідготовки студентів

I. Медична протозоологія. Підцарство Найпростіші (Protozoa). Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lоbozea). Амеба дизентерійна, амеба кишкова. Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigophorea). Трихомонади, лямблії. Тип Апікомплексові (Apicomplexa). Клас Споровики (Sporozoa). Mалярійні плазмодії, токсоплазма.

1. Паразитологія і медична паразитологія як науки: предмет, завдання, медичне значення.

2. Паразити: облігатні, факультативні, постійні, тимчасові, екто- та ендопаразити, моно- і гетероксенні.

3. Хазяїни: остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні.

4. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica): поширення, морфофізіологічні особливості, цикл розвитку, шлях зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика амебіазу.

5. Інші види амеб: амеба кишкова, амеба ротова. Відмінні риси в будові цист кишкової і дизентерійної амеб.

6. Трихомонади (Trichomonas hominis, Т. vaginalis). Поширення трихомонад, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика урогенітального трихомонозу.

7. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу.

8. Токсоплазма (Тoxoplasma gondii). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика токсоплазмозу.

9. Малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, Pl. malariae, Pl. falciparum, Pl. ovale). Поширення, морфофізіологічні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика малярії.

II. Медична арахноентомологія. Тип Arthropoda. Клас Ракоподібні (Crustacea). Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Клас Комахи (Insecta).

10. Скорпіони, павуки як отруйні тварини.

11. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика корости.

12. Залозник вугровий (Demodex folliculorum). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика демодекозу.

13. Іксодові кліщі. Кліщ собачий (Ixodes ricinus). Кліщ тайговий (Ixodes persulcatus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.

14. ний (Ornithаdorus papillipes). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

15. Клас Insecta. Ряд Воші (Anoplura). Види: воша головна (Pediculus humanus capitis), воша одежна (P. humanus humanus), воша лобкова (Phthirus pubis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з вошами.

16. Ряд Блохи (Aphaniptera). Види: блоха людська (Pulex irritans), блоха щуряча (Xenopsylla cheopis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з блохами.

17. Ряд Двокрилі (Diptera). Комарі: рід Culex, рід Anopheles, рід Aedes. Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.

18. Мухи: муха хатня (Musca domestica), муха жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica), муха цеце (Glossina palpalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica) – збудник амебіазу.

Велика вегетативна форма (f. magna). Розглянути малюнок мікроскопічної картини фекалій при амебній дизентерії. У полі зору видно численні поодинокі еритроцити, забарвлені в чорний або темно–фіолетовий колір. На цьому фоні знайти велику вегетативну форму. Вона виділяється своїм великим розміром (30-40 мкм), видовженою формою, світло–сірою або світло–фіолетовою протоплазмою. У протоплазмі розрізняють світлий зовнішній шар (ектоплазму) і темнозабарвлений внутрішній шар (ендоплазму). Псевдоподії мають вигляд язикоподібних виступів протоплазми. В ендоплазмі чітко видно ядро і захоплені еритроцити. Захоплені еритроцити – важлива діагностична ознака. Живим формам властивий активний поступальний рух шляхом раптового, поштовхоподібного утворення псевдоподій, під час якого ектоплазма “переливається”. Замалювати. На малюнку позначити: ектоплазму, ендоплазму, ядро, псевдоподії, захоплені еритроцити.

Дрібна вегетативна форма ( f. minuta). Вивчити будову (прозірка). Дрібна форма значно менших розмірів. Овальна або округла. Поділ на екто- і ендоплазму виражений слабо або відсутній. Псевдоподії невеликі. Еритроцити в цитоплазмі відсутні. Замалювати. На малюнку позначити: ектоплазму, ендоплазму, ядро.

Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти правильної округлої форми, 9-16 мкм у діаметрі, двоконтурна оболонка світла, цитоплазма синього кольору, ядра у вигляді більш темних тонких кілець. У зрілих цистах 4 ядра. В ядрі, переважно в центрі, розміщена зірчастої форми каріозома. Ядра розташовані не в одній площині, а в різних, тому, щоб побачити всі ядра, потрібно користуватися мікрометричним гвинтом. Замалювати. На малюнку позначити 4 ядра.

Робота 2. Амеба кишкова (Еntamoeba coli) – непатогенна, коменсал.

Амеба кишкова за морфологією схожа на амебу дизентерійну. Непатогенна. Еритроцити містить рідко. Поступальний рух відсутній. Амеба ніби “тупцює на місці”.

Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти кулястої або овальної форми, 13-25 мкм у діаметрі. Оболонка більш товста порівняно з цистами дизентерійної амеби. Зрілі цисти мають 8 ядер. Замалювати. На малюнку позначити 8 ядер.

Робота 3. Трихомонада піхвова (Тгісhomonas vaginalis) – збудник урогенітального трихомонозу.

Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка виділень піхви жінки (забарвлення гематоксиліном). Знайти трихомонади. Форма грушоподібна з шилоподібним виростом на задньому кінці. Джгутиків 4. Ундулююча мембрана доходить до середини тіла. Замалювати. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро, джгутики, ундулюючу мембрану, блефаропласти, аксостиль.

Робота 4. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – збудник лямбліозу.

Вегетативна форма. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Лямблії синього кольору, грушоподібної форми, довжиною 10-18 мкм, забарвлені в синій колір. Два ядра і 4 пари джгутиків розташовані симетрично від серединної лінії тіла. Ядра мають чітку оболонку, велику каріозому, яка оточена світлою прозорою зоною. Каріозоми ядер виділяються на фоні тіла у вигляді “вічок”. Замалювати. На малюнку позначити: присмоктувальний диск, цитоплазму, два ядра, чотири пари джгутиків, два аксостилі.

Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти лямблій правильної овальної форми, довжина 10-14 мкм, ширина 6-10 мкм. Оболонка двоконтурна, чітко виражена і відокремлена світлою незабарвленою зоною. Ядер два або чотири, розміщені на одному з полюсів. Всередині тіла розташований згорнутий джгутиковий апарат у вигляді ниток і парабазальне тіло. Замалювати. На малюнку позначити ядра.

Робота 5. Малярійний плазмодій (Р1аsmodium vivax) – збудник триденної малярії.

Під мікроскопом (7х90) розглянути препарат мазка крові хворого на малярію (забарвлення за Романовським). У полі зору видно численні еритроцити рожевого кольору і поодинокі лейкоцити. Вони значно більші і мають ядра синього кольору. Знайти еритроцити з малярійним плазмодієм на різних стадіях розвитку (кільце, зрілий трофозоїт, трофозоїт на стадії шизогонії, макро-і мікрогаметоцити).

Стадія кільця.

Стадія зрілого трофозоїта. Заражені еритроцити в півтора раза більші від здорових і містять зернистість рожевого кольору. Трофозоїт займає значну частину еритроцита. Ядро розміщується в центрі трофозоїта. Замалювати. На малюнку позначити: еритроцити, цитоплазму і ядро трофозоїта.

Трофозоїт на стадії шизогонії. Заражені еритроцити в півтора раза більші від незаражених. У цитоплазмі трофозоїта, який ще не поділився, видно до 20 ядер.

Макро- і мікрогаметоцити. Заражені еритроцити в півтора раза більші від здорових. Гаметоцити розміщуються в центрі еритроцита. Макрогаметоцит має невелике ядро. Мікрогаметоцит дещо менший від макрогаметоцита, але має більше ядро.

Замалювати схему життєвого циклу малярійного плазмодія (таблиця). На малюнку позначити стадії розвитку.

Робота 6. Токсоплазма (Тохорlasma gondii) – збудник токсоплазмозу.

Під мікроскопом (7х90) розглянути зафарбований препарат ендозоїдів токсоплазми. Вони розміщені поза клітинами групами і по одному. Форма тіла півмісяцева, один кінець округлий, другий дещо загострений. Цитоплазма забарвлена в блакитний колір, а розміщене в центрі ядро – в червоний. Замалювати декілька токсоплазм. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро.

Робота 7. Скорпіон (Вuthus eupeus) – отруйна тварина.

Розглянути вологий препарат скорпіона. Тіло складається з головогрудей і черевця. Черевце посегментоване і складається з двох відділів: широкого переднього і довгого вузького заднього, який часто неправильно називають “хвостом”. Останній членик черевця здутий і має гострий кігтеподібний шип (жало). Всередині цього членика є дві отруйні залози, що відкриваються двома отворами на кінці жала. Кінцівок 6 пар: невеликі хеліцери, масивні клешнеподібні педипальпи, чотири пари ходильних ніг. Вказати медичне значення скорпіона.

Робота 8. Тарантул, каракурт – отруйні павуки.

Вивчити будову тарантула (вологі препарати, таблиці) і каракурта (прозірка, таблиці). Головогруди і черевце в павуків різко відмежовані, не посегментовані. У самки каракурта черевце кулясте, оксамитно-чорного кольору з червоними плямами. Вказати їх медичне значення.

Робота 9. Коростяний свербун (Асаrus siro, або Sarcoptes scabiei) – збудник корости (scabies).

Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат коростяного кліща. На тілі розміщені хітинові лусочки і численні щетинки для міцнішого утримування в епідермісі шкіри людини. Вказати медичне значення та шляхи зараження.

Робота 10. Іксодові кліщі (Ixodidae). Тайговий кліщ (Іхodes persulcatus), собачий кліщ (Іхоdes ricinus).

Під мікроскопом (7х8) розглянути препарати кліщів (личинка, німфа, імаго). Тіло не розчленоване на відділи і не посегментоване. Характерною ознакою іксодових кліщів є наявність хітинового щитка, який у самця вкриває майже повністю спинний бік, у самки – лише передню частину тіла. Ротовий апарат виступає далеко вперед. Ходильних ніг чотири пари, у личинки – три пари.

Вказати стадії розвитку тайгового кліща (таблиця) та їх медичне значення. Пояснити трансоваріальний і трансфазовий механізм передачі збудників захворювань.

Робота 11. Головна воша (Реdiculus humanus capitis). Одежна воша (Pediculus humanus humanus). Лобкова воша (Phthirus pubis).

Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати головної воші, а на таблицях та прозірках одежну та лобкову воші. В одежної воші колір тіла білуватий, вирізки між сегментами черевця не такі глибокі, вусики тонші і довші. Лобкова воша (площиця) менша від головної та одежної, груди і черевце чітко не відмежовані. За розмірами тіла, за кольором та іншими морфологічними ознаками можна визначити вид воші, стать. Вказати стадії життєвого циклу. Вказати епідеміологічне значення вошей.

Яйце (гнида) головної воші. Розглянути яйця головної воші. Яйце овальної форми, косо прикріплене прозорою клейовою масою до волосини. Вільний полюс закритий кришечкою. Замалювати.

Робота 12. Блоха людська (Рulex іrritans). Блоха щуряча (Хеnорsylla cheopis).

Спочатку неозброєним оком, а потім під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат блохи. Життєвий цикл. Личинки блохи:форма червоподібна, ніг немає.

Вказати стадії життєвого циклу, а також:

1) Чим живиться личинка? Імаго? 2) Еепідеміологічне значення.

Робота 13. Порівняльна морфологія малярійних комарів (рід Апорheles) і немалярійних комарів (рід Сulex).

Під мікроскопом (7х8) та за участю таблиць розглянути препарати:

а) яйця комарів Anopheles i Culex;

б) личинки комарів Anopheles i Culex;

в) лялечки комарів Anopheles i Culex;

г) ротові органи самок і самців Anopheles i Culex.

Вказати, за якими морфологічними ознаками відрізняються між собою комарі Anopheles i Culex на всіх стадіях розвитку, заповнюючи таблицю.

“Диференціація малярійного і немалярійного комарів на всіх стадіях розвитку”

Ознака	Рід Anopheles	Рід Culex
Яйце
Личинка
Лялечка
Імаго (посадка)

Записати медичне значення комарів.

Семінарське обговорення теоретичних питань.

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. У лікарню привезли хлопчика з розладом травлення. Фекалії зі слизом, кров’ю, 4-6 разів на добу. Стан хворого задовільний, інтоксикація не виражена, температура тіла нормальна. Який попередній діагноз можна поставити хворому? Як підтвердити діагноз лабораторно?

2. При дослідженні фекалій здорових працівників харчоблоку в деяких виявлено чотириядерні цисти амеб. Чи являють собою носії цих цист небезпеку для оточуючих?

3. При дослідженні фекалій здорової виховательки дитячого садка виявлено цисти амеб, що містять 8 ядер. Чи може вихователька бути небезпечною для оточуючих?

4. При обстеженні працівниць їдальні в однієї з них виявлено амебіаз, у другої – лямбліоз, у третьої – сечостатевий трихомоноз. Хто з них являє собою епідемічну небезпеку? Які заходи необхідно вжити?

5. У пацієнтки виявлено урогенітальну трихомонаду. Чи слід також обстежити її чоловіка, який не пред’являє ніяких скарг щодо захворювання?

6. Хворий скаржиться на біль у животі, слабість, поганий апетит, нудоту. При лабораторній діагностиці виявлено цисти лямблій. Чи можна на цій підставі стверджувати, що симптоми викликані паразитуванням лямблій?

7. У медико-генетичну консультацію звернулося подружжя в зв’язку з народженням дитини з багатьма вадами розвитку. Обстеження членів сім’ї дитини не виявило спадкової патології. Каріотип батьків і дитини нормальний. Яке протозойне захворювання могло спричинити патологію дитини?

8. У спеціаліста, який повернувся з відрядження з африканської країни, запідозріли малярію. Як могло відбутися зараження?

9. Через два тижні після переливання крові в реципієнта виникла пропасниця. Про яке протозойне захворювання повинен думати лікар і які методи дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу?

10. На Крайню Північ приїхав робітник, що недавно перехворів на малярію. Чи може він бути джерелом зараження для оточуючих його людей?

11. У хворого, який страждає від вугрів і запальних змін шкіри обличчя, при мікроскопії матеріалу з ураженої шкіри виявлено живі членистоногі розміром 0,2-0,5 мм. Вони мають витягнуту червоподібну форму, чотири пари коротких кінцівок, розміщених у середній частині тіла. Визначте вид знайденого членистоногого.

12. До травмпункту поліклініки м.Одеси батьки привезли хлопчика, якого на пляжі вкусив павук оксамитно-чорного кольору з червоними плямами. У дитини висока температура, нудота, блювання. Який павук вкусив дитину? Яке специфічне лікування потрібно призначити?

13. Під час медичного огляду юнаків-допризовників лікар виявив в одного з них на шкірі між пальцями і на животі тоненькі звивисті смужки білуватого кольору, які нагадують подряпини. Юнак скаржився на свербіння в цих місцях, яке особливо посилювалося вночі. Який вид кліща міг спричинити цю патологію?

14. Під час санітарного огляду школярів медичний працівник виявив на голові школярки блискучі утвори (до 1 мм) видовженої форми, які були міцно приклеєні до волосин. Якому ектопаразиту людини належать ці утвори? Як вони називаються?

15. Школяр повернувся додому після занять у спортивному залі. Мати, оглядаючи його одяг, знайшла на комірі білої сорочки живу істоту (близько 4 мм), яка повільно повзла. Тіло сплющене в спинно-черевному напрямі, колір білуватий, крила відсутні, ходильних ніг три пари. Якого ектопаразита людини, найбільш імовірно, виявлено? Як він міг потрапити на одяг школяра? Що потрібно зробити з сорочкою школяра?

16. Включивши вночі світло на кухні, господиня виявила комах розміром 20-26 мм, які швидко бігали серед залишків їжі на столі. Тіло посегментоване, чорного кольору, на голові довгі членисті вусики, одні особини мали розвинені крила, в інших вони редуковані, ходильних ніг три пари. Комахи швидко сховалися в щілини. Яких комах було виявлено?

17. Поверхню водоймища вкрили тонким шаром нафти. Чи загинуть личинки і лялечки комарів? Відповідь обгрунтуйте. Виходячи з морфофізіологічних особливостей будови личинок і лялечок.

Вірні відповіді на ситуаційні задачі:

1. Амебіаз. При дослідженні фекалій виявляють велику вегетативну форму із захопленими еритроцитами. 2. Так. Чотириядерні цисти характерні для патогенної дизентерійної амеби. Цистоносії виділяють цисти з фекаліями. 3. Ні.Восьмиядерні цисти має кишкова амеба. 4. Хворі на амебіаз і лямбліоз. Необхідно провести лікування. 5. Так, тому що зараження відбувається при статевому акті. 6. Не завжди. Лямбліоз може перебігати безсимптомно. 7. Токсоплазмоз. 8. Через укус комара Anopheles. 9. Малярія. Дослідження мазка і товстої краплі крові. 10. Не може. При низьких температурах розвиток плазмодіїв в організмі комара не завершується. 11. Demodex folliculorum. 12. Каракурт. Ввести протикаракуртну сироватку. 13. Sarcoptes scabiei. 14. Головна воша; гниди. 15. Одежна воша; з одягу іншого школяра; прокип’ятити. 16. Таргани. 17. Так, загинуть, тому що масляниста поверхня водоймища перешкоджає диханню личинок і лялечок комарів, закупорюючи їхні дихальні сифони.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач.

Студент повинен знати:

1. Основні поняття медичної паразитології.

2. Латинські назви саркоджгутикових, споровиків, війчастих, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив та лабораторну діагностику й профілактику амебіазу, урогенітального трихомонозу, лямбліозу, малярії, токсоплазмозу.

3. Латинські назви павукоподібних, які мають медичне значення, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження. Латинські назви головної, одежної, лобкової вошей, людської і щурячої бліх, постільної блощиці, малярійного комара, звичайного комара, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, медичне значення, заходи боротьби.

4. Лабораторну діагностику та профілактику інвазій, збудниками і переносниками яких є членистоногі.

Студент повинен вміти:

1. Визначати на препаратах саркоджгутикових, споровиків. Визначати найбільш поширених членистоногих, які мають медичне значення.

2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики та заходи профілактики амебіазу, урогенітального трихомонозу, лямбліозу, малярії, токсоплазмозу.

3. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики і заходи профілактики, збудниками і переносниками яких є членистоногі.

4. Обгрунтовувати методи боротьби з головною, одежною, лобковою вошами, людською і щурячою блохами, заходи профілактики хвороб.

5. Оформляти протокол виконаної роботи.

Джерела інформації

1. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІУ рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. ІО.І.Бажори. Вінниця: Нова книга. 2004. – 656 с.; іл.

2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М: Высшая школа, 2001 (1997). – 432 (448) с. (книга I): 334 (340) с. (книга II); ил.

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.н. В.О.Мотузного). – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1992. – 422 с.; іл.

4. Біологія / Под ред. В.Н. Ярыгина. – М.: Медицина, 1984. – 560 с.

5. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.: За заг. ред. проф. А.Д. Тимченка. – К.: Вища школа. 1992. – 391 с.; іл.

Автор: ас. Ружицька О.Ю. Затверджено на засіданні кафедри

від “14”серпня 2012 року, протокол № 14