Гомеопатія в сучасній системі охорони здоров’я

13 Червня, 2024
0
0
Зміст

ЗАНЯТТЯ № 17

 

Тема: Гомеопатична аптека. Загальні положення про аптеку. Завдання аптеки. Порядок функціонування аптеки. Облік і звітність. Контроль і ревізія аптеки. Управління роботою аптеки. Гомеопатичний відділ аптеки. Загальні положення і завдання відділу. (Частина 1)

 

 

1. Загальні вимоги до роздрiбної реалiзацiї лiкарських засобiв.

Аптека – заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля лікарськими засобами – діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.

Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюються суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на відповідний вид діяльності за умови виконання кваліфікаційних, організаційних, інших спеціальних вимог, установлених Ліцензійними умовами.  Роздрібна торгівля лікарськими засобами без наявності ліцензії забороняються. ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання цих Ліцензійних умов;

Суб’єкт господарської дiяльностi зареєстрований в установленому законодавством порядку юридична особа, незалежно вiд її органiзацiйно-правової форми та форми власностi, яка проводить господарську дiяльнiсть, крiм органiв державної влади та органiв самоврядування, а також фiзична особа – суб’єкт пiдприємницької дiяльностi.

Суб’єкт господарювання при здійсненні діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами повинен дотримуватись вимог законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів, та установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Аптека, на яку покладено адмiнiстративне та органiзацiйно-методичне керiвництво аптеками району називається центральною районною аптекою (ЦРА).  Аптека, яка призначена для переважного забезпечення однiєї або декiлька лiкарень, iнших закладiв охорони здоров’я, а також населення медикаментами i предметами медичного призначення, називається вiдповiдно лiкарняною або мiжлiкарняною.

Роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки та їх структурні підрозділи. До структурних підрозділів відносяться аптечні   кіоски і аптечні  пункти. Аптечний кіоск – структурний підрозділ аптеки, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що відпускаються без рецептів лікаря. Аптечний пункт – структурний підрозділ аптеки, який створюється у лікувально-профілактичних закладах, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами;

У сільській місцевості у разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки, роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим наказом МОЗ України, здійснюється у приміщеннях фельшерських, фельшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен:

·        забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, устаткування та обладнання для належного зберігання та торгівлі лікарськими засобами; 

·        забезпечувати для кожного виробничого приміщення реєстрацію та контроль температури і відносної вологості повітря, справність усіх засобів вимірювальної техніки і проводити їх регулярну метрологічну повірку;

·        мати необхідну кількість працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановлених Ліцензійними умовами;

·        створити необхідні умови для доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек;

·        дотримуватися визначених виробником загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів;

·        мати в залі обслуговування населення інформацію про наявність ліцензії (копії ліцензії), про особливості правил відпуску лікарських засобів, місцезнаходження і номер телефону суб’єкта господарювання, якому належать аптека та структурні підрозділи, місцезнаходження і номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів, місцезнаходження і номер телефону територіального органу державного контролю якості лікарських засобів, а також книгу відгуків та пропозицій, забезпечити можливість встановлення та функціонування інформаційного стенда або термінала;

·        забезпечувати наявність обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек;

·        дотримуватися вимог законодавства щодо забезпечення контролю якості лікарських засобів та мати план термінових дій для вилучення лікарських засобів із продажу;

·        забезпечити схоронність лікарських засобів;

·        зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії;

·        визначити Уповноважену особу, яка повинна мати повну вищу фармацевтичну освіту, здобути освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця — спеціаліст, отримати сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року) або загальної фармації та мати стаж роботи за фахом не менше двох років (виконання обов’язків Уповноваженої особи, відповідальної за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця — молодший спеціаліст, бакалавр). Виконання обов’язків Уповноваженої особи у сільській місцевості може покладатися на спеціалістів без стажу роботи за фахом.

Для аптек, які виробляють (виготовляють) лікарські засоби, обов’язковим є наявність чинної Державної Фармакопеї України.

Забороняється дистанційна (через мережу Інтернет) торгівля лікарськими засобами, а також продаж лікарських засобів поштою та через будь-які заклади, крім аптечних, та поза ними

2.  Мета i предмет дiяльностi аптеки

Аптека створюється з метою забезпечення населення i ЛПУ лiкарськими засобами i виробами медичного призначення, виробництва лiкарських форм, надання послуг, а також реалiзацiї на пiдставi отриманого прибутку  iнтересiв трудового колективу.

Предметом дiяльностi аптеки є:

·      виготовлення, зберiгання i реалiзацiя лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв i вимогами лiкувально-профiлактичних закладiв;

·       внутрiаптечний контроль якостi виготовлених лiкiв, їх оформлення;

·       вiдпуск готових лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв, вимогами  лiкувально-профiлактичних закладiв;

·      безрецептурний вiдпуск лiкiв i виробiв медичного призначення;

·      заготівлля , збiр, переробка лiкарської рослинної сировини;

·      оптова реалiзацiю лiкарських засобiв (за особливими умовами);

·      вхiдний контроль якостi лiкарських засобiв;

·      визначення попиту та встановлення потреби на лiкарськi засоби;

3. Рацiональне розмiщення аптеки.

Аптека функцiонує як заклад охорони здоров’я та суб’єкт пiдприємницької дiяльностi.  Виконуючи виробничу i торгову функцiю, аптека повинна бути прибутковою. Тому мiсце знаходження аптеки – суттєвий  фактор правильностi вибору  в умовах конкуренцiї серед iнших аптек. Пiд мiсцерозташуванням аптеки  розумiють фізичні характеристики її розміщення, якi дають можливiсть споживачу користуватися запропонованими товарами та послугами.   Як показує практика, розміщення аптеки залежить не тiльки вiд бажання  власника  i його фiнансового стану, але i вiд об’єктивних умов, зв’язаних з структурою будiвель мiста, щiльнiстю розселення людей, вартiстю землi та iнш.  В минулi роки будiвництво аптеки  планувалось  централізовано, як правило на першому  поверсі  житлового, чи торгівельного приміщення. Зараз при вiдкриттi нових аптек або  беруть в оренду (або викупляють) торгові примiщення, рiдше переводять житловий фонд в нежитловий.

   Розмiщення залежить вiд наступних  факторiв:

демографiчних;

рiвеня конкуренцiї;

функцiонального мiсцезнаходження;

типу торгової зони.

Вiдомо, що  для споживачів бажаним  є  зручне розмiщення торгових об’єктiв, щоб задовiльнити їх потреби. Найбiльш переважаючим вважається мiсце,  де рядом знаходяться  магазини. До факторiв i iнфраструктури вiдносяться i данi про  число полiклiнiк, якi можуть впливати на об’єм реалiзацiї медикаментiв за рецептами.

  Демографiчна характеристика району. Це густина населення i середнiй рiвень його  прибутку.

  Рiвень конкуренцiї. Конкуренцiя не тiльки розмiщених рядом аптек, але i  магазини, що продають товари санiтарiї i гiгiєни, косметики, парафармацевтичними товарами. На протязі останніх років встановлювались, а потім відмінялися норми відстанні аптек одна від одної.

Функцiональне мiсцезнаходження. Пiд функцiональним мiсцезнаходженням розумiють географiчне мiсцезнаходження функцiональних завданням аптеки – iмпульсивне, перериваюче i стимулююче.

     Пiд iмпульсивним мiсцезнаходженям розумiють таке розмiщення аптеки, коли вiдвiдувач заходить  випадково, не маючи прямого намiру придбати  лiки. Покупка товарiв аптечного  асортименту в цьому випадку носить випадковий характер i є результатом наявностi декiлькох параметрiв, що визначають прийняття рiшень  про торгiвлю препаратом (готель, полiклiнiка). Ймовiрнiсть повторної покупки там мiнiмальна і мова може йти про безрецептурнi ліки.

Пiд перериваючим місцезнаходженням   вважається ситуація, коли  аптека  перериває шлях споживача вiд однiєї точки до iншої.

     Стимулююче мiсцезнаходження визначається  тоді, коли  аптеки  аптека знаходиться  всередині великого торгового центру.

   Тип торгової зони. Торговою зоною буде вважатись частина територiї, звiдки аптека буде отримувати своїх клiєнтiв. Торговi зони дiляться на первиннi i вториннi. Для первинної торгової зони є та , де проживає 50% постiйних клiєнтiв, вторинна – де проживає 90% постiйних покупцiв.  В деяких зарубіжних країнах встановлюють так званий радіус обслуговування постійних клієнтів. Ще використовують первинна – 1.7 км радiус, вторинна – 4.2 км.

 На територiї України в останнi роки вводились, а потiм вiдмiнялись норми пiшоходної доступностi вiд однiєї аптеки до iншої.

 На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням виключно виду закладу, а саме: «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб’єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов’язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек.

За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою.

 Аптечні заклади повинні мати порядковий номер та, за бажанням ліцензіата, найменування.

4. Вимоги до примiщення аптеки.

      Для забезпечення діяльності з роздрібної торгівлі аптека повинна:

     А.  розміщуватися у виведеному із житлового фонду окремому будинку або у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі з окремим самостійним виходом назовні із торговельного залу.

Дозволяється влаштування загального вхідного тамбура в будинках громадського призначення (окрім шкіл, закладів дошкільної освіти та під’їздів житлових будинків) за умови забезпечення вільного доступу до аптеки та дотримання в тамбурі санітарно-гігієнічних вимог, установлених для аптек. Площа загального вхідного тамбура не включається в мінімальну та загальну площу аптеки, але це приміщення обов’язково зазначається у паспорті аптечного закладу.

      Якщо аптека займає ізольоване декілька поверхове (в тому числі підвальне, напівпідвальне чи цокольне) приміщення і має декілька залів обслуговування населення, один із них повинен бути розташований на першому поверсі з обов’язковою організацією одного робочого місця для відпуску лікарських засобів.

       Дозволяється розміщення залу обслуговування населення не тільки на першому поверсі, якщо рівень його підлоги не нижче/вище планувального рівня землі більше ніж на 0,5 метра.

     Допускається розміщення аптеки у приміщеннях торговельних центрів, санаторно-курортних закладів, готелів, аеропортів, вокзалів, у ізольованому приміщенні на першому поверсі без влаштування окремого самостійного виходу назовні.

     У приміщеннях лікувально-профілактичних закладів допускається розміщення аптеки в ізольованому приміщенні на будь-якому поверсі та без влаштування окремого самостійного виходу назовні.

     У сільській місцевості дозволяється також розміщення аптеки у будинках громадського призначення (окрім шкіл, закладів дошкільної освіти та під’їздів житлових будинків), у приміщеннях сільської (селищної) ради, підприємств поштового зв’язку без влаштування окремого самостійного виходу назовні;

     Б.  Мати зал обслуговування населення та виробничі приміщення: необхідну зону та/або приміщення для приймання лікарських засобів, приміщення (зони) для зберігання різних груп лікарських засобів відповідно до вимог, визначених виробником. Прохід до виробничих приміщень не може здійснюватися через приміщення загального користування (коридори, тамбури тощо). Мінімальна загальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою 10 кв. м.

     Допускається облаштування залу обслуговування населення з вільним доступом споживачів до лікарських засобів, які відпускаються без рецептів згідно з Переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.12.2010 № 1081 та супутніх товарів за наявності в залі фахівців-консультантів (провізорів, фармацевтів).

      Для аптек, які розташовані у лікувально-профілактичних закладах і здійснюють виготовлення (виробництво) лікарських засобів в умовах аптеки та відпуск готових лікарських засобів лише у відділення лікувально-профілактичних закладів, допускається відсутність залу обслуговування населення за умови наявності експедиційного приміщення. Для здійснення роздрібної торгівлі лікарських засобів населенню в цих лікувально-профілактичних закладах такі аптеки можуть створювати аптечні пункти;

   В. мати службово-побутові приміщення: приміщення для персоналу, вбиральню з рукомийником (для аптек, розташованих в сільській місцевості та населених пунктах, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розташування вбиральні поза межами аптеки, при цьому в аптеці обов’язково повинно бути обладнане окреме місце для санітарної обробки рук), приміщення або шафу для зберігання інвентарю для прибирання. Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення. При використанні персоналом аптеки окремого службового входу ззовні дозволяється прохід в технологічному одязі та взутті із службово-побутових і додаткових приміщень до залу обслуговування населення через приміщення для зберігання лікарських засобів та у зворотному напрямку.

Загальна мінімальна площа приміщень для персоналу не може бути меншою 8 кв. м.

     Г. Загальна мінімальна площа аптек, які займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинна становити:

для аптек, розташованих у містах, — не менше ніж 50 кв. м (площа торговельного залу — не менше ніж 18 кв. м);

для аптек, розташованих у селищах та селищах міського типу, — не менше ніж 40 кв.м (площа торговельного залу — не менше ніж 18 кв. м);

для аптек, розташованих у селі, — не менше ніж 30 кв.м (площа торговельного залу — не менше ніж 10 кв.м, приміщення для зберігання лікарських засобів — 6 кв. м; кімната персоналу — не менше ніж 4 кв. м).

  Для аптек, які здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів, склад приміщень аптеки включає всі приміщення, які необхідні для провадження діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, визначаються Правилами виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.12.2004 № 626.

  Розташування   виробничих   приміщень   має  відповідати послідовності виконання операцій виробничого процесу і вимогам  до рівня   чистоти,   унеможливлювати   перехрещення   технологічних,  матеріальних та людських потоків.  Повинні  бути  вжиті  заходи  до  запобігання  входу   в приміщення сторонніх.  Зони виробництва (виготовлення), зберігання та контролю якості  сировини  та  готових  лікарських  засобів  не повинні  використовуватися як прохідні для персоналу,  що в них не  працює. 

Суб'єкт  господарювання  повинен  уживати  заходів  щодо  валідації  технологічних  процесів,  які здійснюються у виробничих приміщеннях,  і методик контролю якості сировини  та  виготовлених  лікарських засобів.  Суб'єкт  господарювання повинен забезпечити обов'язковий  склад та площу виробничих та допоміжних приміщень аптеки:

    - аптека  з  виготовленням  нестерильних  лікарських  засобів  повинна мати такі окремі виробничі приміщення:  асистентську -  не менше 20 кв.  м;  для одержання води очищеної - не менше 8 кв.  м; 

для миття та стерилізації посуду  -  не  менше  8  кв.  м;  окреме   приміщення  -  кабінет провізора-аналітика або окреме робоче місце провізора-аналітика в асистентській;

Допускається  зменшення  площ зазначених виробничих приміщень при   обов'язковому   виконанні   суб'єктом  господарювання  вимог законодавства  щодо  якості виготовлених ЛЗ;  

     службово-побутові    приміщення    для   персоналу   (кімната персоналу,  гардеробна  (можливе  суміщення  кімнати  персоналу та гардеробної),   вбиральня),   окреме   приміщення   або  шафа  для зберігання  господарського  та  іншого  інвентарю;   

     приміщення/зони для зберігання  сировини,  внутрішньоаптечної   заготовки   (концентратів,  напівфабрикатів),  готових  лікарських засобів, допоміжних матеріалів, тари тощо;

У залі обслуговування населення на вітринах, у скляних та відкритих шафах тощо дозволяється розміщувати лікарські засоби, що відпускаються без рецепта. В окремих шафах (до яких немає доступу споживачів) зберігаються лікарські засоби, що відпускаються за рецептом лікаря, з обов’язковою позначкою «Відпуск за рецептом лікаря». Супутні товари розміщуються на вітринах, в шафах, окремо від лікарських засобів. Забороняється реклама (в будь-якій формі) рецептурних лікарських засобів.

5.  Вимоги до устаткування аптеки.

     Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для постійного забезпечення належного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря.

Прилади, апарати, якi є в аптецi, повиннi мати технiчнi паспорти, а також пiдлягати своєчасному  технiчному  обслуговуванню та перевiрцi.

     Засоби вимiрювання, що використовуються, повиннi бути метрологiчно атестованi, мати державне провiрочне тавро i проходити перевiрку в установленому порядку.

     Зал обслуговування населення для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів під час продажу повинен бути обладнаний устаткуванням (обладнанням) для постійного забезпечення відповідного температурного режиму та засобами для здійснення контролю за температурою. Робочі місця працівників повинні бути обладнані пристроями для захисту працівників від прямої крапельної інфекції.

     Виробничі приміщення аптеки з  виготовленням  лікарських  засобів   повинні   бути  забезпечені  необхідним  обладнанням  та   устаткуванням для належного виготовлення та  зберігання  лікарських засобів    (виробниче    устаткування,   лабораторне   обладнання,  вимірювальні прилади,  шафи,  стелажі, холодильники, сейфи тощо) і  технічними  засобами  для  постійного  контролю за температурою та  вологістю.  Забороняється  розміщувати  у  виробничих  приміщеннях  обладнання  та  устаткування,  які не стосуються виконуваних у них  робіт.

Розміщення та робота  обладнання  повинні  здійснюватися таким  чином,  щоб  звести  до  мінімуму  ризик  помилок,  а також  забезпечити ефективне очищення та експлуатацію,  що  дадуть  змогу уникнути  контамінації  та  будь-якого шкідливого впливу на якість лікарського засобу.

Виробничі приміщення аптеки,  що займається виробництвом  (виготовленням)     лікарських     засобів,     слід     обладнати   припливно-витяжною  вентиляцією  з  механічним   спонуканням для  досягнення відповідного очищення повітря. 

Гардеробна   повинна  бути  відповідно  обладнаною  для  забезпечення утримання  та  схоронності  особистого  та  спецодягу персоналу  відповідно  до вимог санітарно-протиепідемічного режиму  аптек.

6.   Вимоги до персоналу  аптеки.

Особи, які безпосередньо займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

Зазначені особи повинні мати:

а) диплом державного зразка про фармацевтичну освіту;

б) сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю або провізора клінічного (для фахівців, які закінчили вищий учбовий заклад після 1992 року).

    Безпосередньо торгівлю лікарськими засобами можуть здійснювати провізори-спеціалісти та молодші спеціалісти з фармацевтичною освітою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Спеціалісти, які не працюють понад п’ять років за зазначеною у дипломі, сертифікаті (посвідченні) спеціальністю, можуть бути допущені до діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами тільки після проходження перепідготовки.

 Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки можуть заміщатися лише працівниками, що мають дипломи навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Для аптек, розташованих у сільській місцевості, посади завідувачів, заступників завідувачів можуть займати особи, що мають дипломи навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Не допускається займання посади завідувача аптек  за сумісництвом.

    Працівники аптечних закладів, виробників лікарських засобів при прийнятті на роботу проходять медичне обстеження та подальший періодичний медичний огляд згідно із законодавством.

    У ліцензіата повинні бути затверджені посадові інструкції працівників, діяльність яких безпосередньо пов’язана з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, у яких викладені основні функції, повноваження, професійні знання, компетенція та інші вимоги до працівників.

Фото:  торговий зал аптеки (зверніть вагу на квіти, їх можна розміщати в торговому залі, но не обладнанні торгового залу !)

     7. Вимоги до санітарного режиму аптеки.

    Основні вимоги до санітарного режиму аптеки регламентуються наказом № 275 від  15.05..06. р.  «Iнструкцiя по санiтарно-протиепiдемiчному режиму аптек».  

     Санітарний стан приміщень та устаткування аптеки повинен відповідати вимогам санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Приміщення та устаткування повинні підлягати прибиранню, дезінфекції, дератизації згідно з письмовими інструкціями, затвердженими ліцензіатом.

   Для прибирання різних приміщень або зон (виробничих; вбиралень; службово-побутових, додаткових, зал обслуговування населення) повинен бути виділений окремий інвентар (відра, тази, щітки, ганчір’я), який маркується. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному місці (кімнати, шафи) окремо за призначенням. Інвентар для прибирання вбиральні зберігається окремо.

    Приміщення та устаткування кімнати персоналу аптеки повинні забезпечувати утримання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість вживання їжі та відпочинку (обладнані шафами для одягу, холодильником, меблями).

Для аптек, розміщених у селах, наявність холодильника в кімнаті персоналу не є обов’язковою.

  Аптека повинна мати аптечку (лікарські та інші засоби) для надання долікарської медичної допомоги.

 Персонал аптек повинен дотримуватися таких правил:

  – прийшовши на роботу, зняти верхній одяг і взуття в окремій гардеробній;

 – перед початком роботи у другій гардеробній зняти  особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і вимити руки;

n надіти технологічний одяг (халат,  шапочку, фартух) і спеціальне взуття,  які зберігаються в окремих шафах під бактерицидним опромінюванням (халати в розвішеному стані),  вимити і продезінфікувати руки .

n  Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не більше 3 рази за зміну.

   – перед відвідуванням туалету знімати халат,  а після відвідування ретельно мити і дезінфікувати руки;

 – не виходити за межі аптеки в технологічному одязі і взутті.

    Об’єктами бактеріологічного контролю в аптеках є:

   • вода очищена і вода для ін’єкцій;

  •  лікарські засоби;

  • аптечний посуд, пробки та інші допоміжні матеріали;

  • інвентар, устаткування;

  • руки і одяг персоналу;

  • повітряне середовище.

        8. Класифiкацiя i види діяльності аптеки.

     Аптеки можна класифiкувати за:

·      формами власностi;

·      пiдпорядкованiстю;

·      видами реалiзацiї;

·      видами спецiалiзацiї та iнш.

      За формою власностi аптеки дiляться на:

·      державної;

·      колективної;

·      приватної.

    За видами підпорядкованості аптеки вiдносяться до наступних мiнiстерств i вiдомтв:

·      МОЗ України;

·      Мiнiстерства оборони;

·      Мiнiстерства внутрiшнiх справ;

·      Мiнiстерства транспорту і  зв’язку та інш.

 За видами  реалiзацiї:

·      роздрiбнi, якi обслуговують хворих та населення за готiвку  

·      оптовi, що обслуговують лiкувально-профiлактичнi заклади та iншi органiзацiї за безготiвковими операцiями (лiкарнянi аптеки);

·      роздрiбно-оптовi, що обслуговують населення за готiвку i мають ліцензію на оптову реалізацію (303 суб’єкта  господарювання мають роздрiбну та оптову мережу).

    За  видами  спеціалізації:

1.   За специфікою виробничої діяльності  –  аптеки з правом екстемпорального виготовлення

лiкарських форм i аптеки, якi здiйснюють реалiзацiю готових лiкарських препаратiв.

2.     За специфiкою постачання  –  лiкарнянiмiжлiкарнянi.

3.      За характером обслуговування контингенту хворих – аптеки для дiтей, аптеки матерi i дитини, герiатричнi  аптеки, ветеранські  аптеки.

     4.  За специфiкою групи лiкiв, що вiдпускаютьсягомеопатичнi, лiкарських рослин, протидiабетичнi, офтальмологiчнi, гормональних препаратiв та iнш.

         Аптеки незалежно вiд форм власностi повиннi забезпечувати:

пiдтримання обов’язкового асортименту лiкарських та iмунобiологiчних препаратiв

вiдповiднiсть виробничих приміщень аптек та їх структурних пiдроздiлiв необхiдним санiтано-гiгiєнiчними умовами та вимогам  нормативних актiв щодо  зберiгання, виготовлення та реалiзацiї лiкарських засобiв, а також охорони працi

постiйний розвиток матерiально-технiчної бази аптеки, оснащення її сучасним обладнанням

          9. Функції   аптек.

    Аптека виконує соціальну,  виробничу, торговельну,фінансову i господарську функцію.

     Соціальна функція аптеки:

·      Надання населенню невідкладної медичної допомоги;

·      Фармацевтична опіка;

·       Надання фармацевтичної інформації;

·      Розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань

       Виробнича функцiя  аптеки:

·      виготовлення за рецептами лiкарiв та вимогами ЛПЗ лiкарських форм;

·      проведення лабораторно-фасувальних робiт

·      внутрiаптечний контроль якостi лiкарських форм;

       Комерцiйна  функцiя:

·      отримання та відпуск хворим та населенню лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення.

·      вивчення попиту на лiки отримані їх через виробника чи склад;

·      проведення заготівлі лікарської сировини.

Інформаційна функція – організація санітарно-просвітницької діяльності серед населення, фармацевтичної опіки та інформаційної допомоги лікарям з фармацевтичних питань;

     Фiнансова функцiя:

·      в веденнi бухгалтерського облiку i звiтностi;

·       в проведеннi розрахункових операцiй з постачальниками, банками, покупцями.

      Господарська функцiя:

·      пiдтримуваннi у вiдповiдному станi примiщення, закрiплену територiю

·      проведеннi ремонту.

 

12.  Органiзацiйна структура аптеки і посади працiвникiв аптеки.

           В залежності від обсягу роботи, що виконуються в аптеках, можуть бути організовані самостійні структурнi пiдроздiли:

  * рецептурно-виробничий, 

   * вiддiл запасiв

    *  вiддiл ГЛЗ за рецептами лiкарiв

   * вiддiл безрецептурного вiдпуску;

    * інші відділи (оптики, лікувальної косметики, гомеопатичний відділ)

Посади працiвникiв аптеки

° завiдувач аптеки;

° заступник завiдувача аптеки

° завiдувач вiддiлу

° заступник завiдувача вiддiлу

° старший провiзор

° провiзор

° провiзор-аналiтик

° провiзор-iнтерн

° провiзор-косметолог

°фармацевт

° молодший фармацевт

° завiдувач аптечного пункту

° завiдувач аптечного кiоску

°фасувальник

° санiтарка-мийниця

° бухгалтер

° прибиральниця

      13. Керування аптекою.

  Керує аптеки завідувач, який призначається на роботу власником майна. Завідувач аптеки  виконує наступні завдання та обов’язки:

     › здійснює керівництво аптекою  відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацією фармацевтичної служби;

    › організовує ефективну діяльність аптечного закладу ;

    › визначає організаційну та управлінську структуру, завдання і функції фармацевтичного закладу та його структурних підрозділів;

› організовує та контролює забезпечення нселення, лікувально-профілактичних закладів та інших оптоввих покупців лікарськими засобами, товарами медичного призначення;

›  проводить маркетингові дослідження;

› створює необхідні умови для зберігання медикаментів, інших медичних виробів відповідно до їх властивостей і вимог Державної фармакопеї; 

› організовує роботу з добору, розстановки і використання  кадрів, забезпечує своєчасне підвищення їх кваліфікації;

 › створює належні виробничі умови, організовує своєчасне проходження медичного огляду працівниками аптеки, забезпечує додержання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежного захисту;

  › аналізує показники роботи закладу, вживає заходів щодо їх оптимації, видає відповідні директивні документи з цього питання.

  Завідувач аптеки повинен знати:

   ›  чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров’я;

   ›  організацію фармацевтичної служби в державі; організацію ефективної діяльності аптечних закладів;

   › організацію процесу виготовлення і контролю якості ліків, відпуску виготовлених лікарських форм і готових лікарських засобів, зберігання лікарських засобів і товарів медичного призначення;

   › основні принципи ціноутворення та медикаменти, формування ринку фармацевтичних товарів, визначення попиту та потреби в лікарських препаратах і товарах медичного призначення з урахуванням кон’юнктури фармацевтичного ринку;

   › міжнародні правила здійснення експортно-імпортних операцій;

   › основи бухгалтерського обліку і звітності;

   ›  документи, що визначають потужність, структуру, штатний розпис закладу, укомплектованість підрозділів та потребу в кадрах;

   ›  нормативні акти щодо підготовки, підвищення кваліфікації та атестації фармацевтичних працівників; 

   › порядок введення облікової та звітної документації;

    › організацію матеріальної віідповідальності членів колективу залежно від структури закладу;

   › методи фармацевтичного обстеження (іспектування) аптечних закладів;

   ›  сучасну літературу за фахом, методи її аналізу та узагальнення;

   › організацію фармацевтичної інформації.

Кількість співробітників аптеки залежить від наступних факторів: виду виробничої діяльності, обсягу роботи, наявності та кількості роздрібної мережі. Штат аптеки поділяється на: адміністративно-управлінський, провізорський, фармацевтичний, допоміжний та господарсько-обслуговуючий.   Права та обов’язки працівників аптеки регламентуються функціонально-посадовими інструкціями. В аптеці розробляються такі інструкції на всіх працівників згідно з штатним  розкладом. Розглянемо основні обов’язки провізора аптеки.

 


 

ГОМЕОПАТИЧНА АПТЕКА, ЇЇ МІСЦЕ В ЗАГАЛЬНОФАРМАЦЕВТИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАСЕЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

 

З кожним роком по гомеопатичну допомогу звертається все більше людей, і це вимагає постійного розширення даного вигляду медичного обслуговування. Го­меопатічеськие поліклініки, відділення (кабінети) разви­ваются на госпрозрахунковій основі, і робота їх взаємозв’язана з гомеопатичними аптеками (відділами).

Гомеопатичну лікарську допомогу населенню в на­шей країні здійснюють в основному гомеопатичні ап­теки і дрібнороздрібна мережа (аптечні пункти і кіоски). Крім того, гомеопатичні лікарські засоби име­ются практично у всіх аптеках регіону. Багато хто з них відпускає препарати по рецептах лікарів-гомеопатів.

У Україні гомеопатичний метод лікування отримав офи­циальное визнання в 1989 році після виходу наказу МЗ УРСР № 165 від 03.08.1989 року «Про розвиток гомеопатичес­кого методу в медичній практиці і поліпшенні органи­зации забезпечення населення гомеопатичними лекарствен­ными засобами». Цим же наказом було затверджено «Тимчасове положення про госпрозрахункову гомеопатичну аптеку (відділі)».

 

4.1.1. ГОМЕОПАТИЧНА АПТЕКА

Загальні положення про аптеку. Специалізірован­ная гомеопатична аптека по лікарському обеспече­нию населення по рецептах лікарів-гомеопатів є уч­реждением охорона здоров’я і одночасно виступає ме­тодическим і консультативним центром регіону по орга­низации сучасних і спеціалізованих видів лекар­ственного забезпечення населення у взаємозв’язку з гомео­патической медичною допомогою.

Гомеопатична аптека, як і аптека взагалі, рассмат­ривается, з одного боку, як установа охорони (підкоряється нормативним актам МЗ України) здоров’я і, з іншого боку, як установа торгівлі в результаті осуществле­ния своєї діяльності.

Аптека організовується в порядку, встановленому для хоз­расчетных аптек, в обласних центрах і крупних містах, в районних центрах за наявності відповідних гомеопа­тических медичних установ (підрозділів) і вра­чей-специалистов за профілем.

Відкриття гомеопатичної аптеки будь-якої форми соб­ственности пов’язане із здобуттям ліцензії на право роз­ничной реалізації медикаментів і виготовлення гомеопа­тических лікарських засобів в умовах аптеки. Вида­ча ліцензій регламентується інструкціями і наказами відповідних відомств.

У своїй діяльності аптека повинна керуватися законодавством України, розпорядженнями і указания­ми вищестоящих організацій (власників аптек — при різних формах власності), положенням про хозрас­четной аптеку і положенням, яке розроблене для спе­циализированных гомеопатичних аптек, при інших фор­мах власності і оренді — Статутом.

Завдання аптеки. На гомеопатичні аптеки покладаються наступні функції і завдання: виробничі, снабжен­ческие, контрольні, інформаційні, економічні.

Порядок організації і функціонування аптеки. Аптеки повинні відповідати вимогам по їх організації, встановленим в положенні про госпрозрахункову аптеку, і обес­печивать переважне лікарське забезпечення боль­ных по рецептах лікарів-гомеопатів.

Важливою умовою функціонування аптеки є розміщення її в приміщенні, відповідному требовани­ям, що пред’являється до аптечних установ з врахуванням спе­цифики його роботи як спеціалізованої установи, а також що забезпечує збереження товарно-материаль­ных цінностей.

Аптеки також повинні мати вивіску, вказівка об режи­ме роботи і місці знаходження найближчих чергових аптек.

Аптеки мають бути оснащені аптечними меблями, ин­вентарем і виробничим устаткуванням відповідно до норм технічного і господарського оснащення хоз­расчетных аптек, мати в своєму розпорядженні медикаменти і інші предмети аптечного асортименту объ­емом робіт, резервом медикаментів для надання неотлож­ной лікарської допомоги, а також предметами, вещества­ми і реактивами, необхідними для приготування гомео­патических ліків (асортимент залежить від характеру і специфіки рецептури, що поступає).

Аптеки також повинні мати в своєму розпорядженні приміщення і обо­рудованием, що забезпечують збереження отруйних, нар­котических і сильнодіючих лікарських засобів. Інші медикаменти повинні зберігатися відповідно до встановлених правил.

Допуск сторонніх осіб у виробничих і подсоб­ные приміщення аптеки забороняється. Особи, що мають на це право, допускаються після пред’явлення документів.

Виробнича діяльність аптеки. Проїзводствен­ная діяльність аптеки включає:

1)            приготування, контроль і відпустка ліків хворим по рецептах лікарів-гомеопатів, оформлених в соответ­ствии зі встановленими правилами;

2)            відпустка лікарських засобів, дозволених до відпустки без рецепту, а також по рецептах, виписаних лікарями інших спеціальностей;

3)            організацію інформації для лікарів-гомеопатів про­фильных лікувально-профілактичних установ про име­ющихся в аптеці лікарських препаратах, поступаю­щих нових лікарських засобах, здійснення по­стоянной зв’язку з довідково-інформаційною службою міста, проведення санітарно-освітньої і консуль­тативной роботи з фармацевтичними працівниками інших аптек;

4)            вивчення і узагальнення рецептури, що поступає від вра- чиїх гомеопатів, і на цій основі проведення роботи для попереднього приготування ліків по часто по­вторяющимся прописам лікарів-гомеопатів;

5)            вдосконалення методів обслуговування, впровадження передового досвіду роботи на основі наукової организа­ции праці.

У умовах, що склалися, не унеможливлено закріплення за аптеками гомеопатичних лечебно-профи- лактических установ. Тому аптекам доцільно зберегти функцію приготування, контролю якості і от­пуска лікарських засобів по вимогах лечебно-про­филактических установ.

У рецептурі гомеопатичних аптек великий об’єм за­нимают лікарські форми індивідуального приготов­ления. Тому з метою поліпшення організації лекарствен­ного забезпечення хворих функціональним завданням аптек є вивчення профільної рецептури, розробка на цій основі технології внутрішньоаптечних заготовок. Одно­временно повинні виконуватися функції по вивченню спе­цифики і розробці рекомендацій по приготуванню, до­зированию, оформленню і відпустці дитячих лікарських форм, а також проведенню внутрішньоаптечного контролю їх якості.

Важливою умовою також є наявність необходимо­го асортименту лікарських засобів. З цією метою функ­циональной завданням гомеопатичних аптек є опре­деление попиту і планерування потреби в гомеопати­ческих лікарських засобах.

Одне з провідних місць в їх діяльності відводиться рас­пространению фармацевтичної інформації серед меди­цинских працівників. Гомеопатична аптека повинна вы­ступать організаційно-методичним центром по прове­дению цієї роботи в регіоні. Одночасно необхідно організовувати санітарно-освітню роботу в тес­ном взаємодії з лікарями-гомеопатами.

Необхідно здійснювати постійну роботу по разра­ботке і впровадженню методів вдосконалення лекарствен­ного обслуговування населення по рецептах врачей-гомеопа- тов на основі наукової організації праці, впровадження про­грессивных форм і методів роботи, досягнень научно- технічного прогресу.

Аптека одночасно може бути базою для проведення науково-дослідних робіт і занять слухачів фа­культетов удосконалення провізорів, производствен­ной практики студентів фармацевтичних вищих і сред­них учбових закладів.

Аптека наділяється основними і оборотними средства­ми, здійснює фінансово-господарську діяльність на основі госпрозрахунку.

Аптека може знаходитися на самостійному балансі і бути юридичною особою або перебувати на балансі іншої установи, організації або підприємства.

Облік і звітність, контроль і ревізія аптеки. Ревізія аптеки і контроль за її діяльністю здійснюється в установленому порядку ПО «Фармація» або іншими уповноваженими на це органами.

Аптека повинна мати штамп і друк з позначенням свого повного найменування.

Управління роботою аптеки. Аптека очолюється заве­дующим-провизором, що здійснює керівництво її дея­тельностью. Він несе персональну відповідальність за вы­полнение покладених на аптеку завдань по лікарському забезпеченню населення по рецептах лікарів-гомеопатів. За­местітель завідувача — провізор здійснює органи­зационно-хозяйственные операції по питаннях, віднесених до його ведення. Призначення і звільнення з посади ру­ководителя аптеки проводиться в установленому порядку в за­висимости від вигляду власності.

Порядок організації роботи аптеки повинен відповідати режиму роботи гомеопатичних установ здравоохра­нения, обслуговуючих населення регіону в цілому.

Для виконання покладених завдань гомеопатична аптека повинна відповідати зразковим нормам технічного і господарського оснащення, мати в своєму розпорядженні лікарські засоби і інші товари аптечного асортименту відповідно до затвердженого переліку в межах уста­новленного об’єму товарних запасів, а також резерву, пред­назначенного для надання невідкладній допомозі населенню (наказ МЗ УРСР №165 від 03.08.1989 року).

 

ГОМЕОПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ АПТЕКИ

 

Загальні положення про відділ. Гомеопатичний відділ аптеки організовується в установленому порядку выше­стоящей організацією або керівництвом гомеопатичної аптеки (залежно від форми власності) в област­ных центрах, крупних містах, селищах за наявності со­ответствующих гомеопатичних медичних установ (підрозділів) або кабінету лікаря-гомеопата.

Відділ в своїй діяльності керується распоряже­ниями і вказівками аптеки, положенням про госпрозрахункову аптеку і «Тимчасовим положенням про гомеопатичний отделе аптеки», затвердженим наказом МЗ УРСР № 165 від 03.08.1989 року.

Штат відділу затверджується в установленому порядку відповідно до штатних нормативів, що діють, і типових штатів для госпрозрахункових аптек.

Завдання відділу. Основним завданням відділу є пре­имущественное забезпечення хворих по рецептах врачей- гомеопатів лікарськими засобами і іншими предме­тами аптечного асортименту.

Порядок організації відділу. Відділ повинен располагать­ся в приміщенні аптеки, відповідному вимогам, що пред’являються до аптечних установ, і що відповідає специфіці його роботи, а також що забезпечує повне збереження лікарських засобів, інших матеріальних цінностей.

Відділ має бути оснащений аптечними меблями, инвента­рем і виробничим устаткуванням відповідно до зразкових норм технічного і господарського оснащення госпрозрахункових аптек, мати в своєму розпорядженні медикаменти і інші предмети аптечного асортименту в соответ­ствии з об’ємом робіт і затвердженими нормативами товарних запасів, резервом медикаментів для надання неотлож­ной лікарської допомоги, а також предметами, речовинами і реактивами, необхідними для приготування гомео­патических засобів (по затвердженому асортименту в зави­симости від характеру і специфіки рецептури, що поступає).

Відділ зобов’язаний строго дотримувати встановлені требова­ния санітарного режиму і фармацевтичного порядку.

Управління роботою. Відділ очолює заведующий- провізор, прошедший спеціальну підготовку.

Завідувач-провізор відділу несе персональну ответ­ственность за виконання покладених на відділ завдань по ле­карственному забезпеченню населення гомеопатичними лікарськими засобами.

Призначення і звільнення завідувача-провізора от­дела здійснює завідувач-провізор аптекою.

Облік і звітність, контроль і ревізія. Відділ веде облік і складає звітність по формах і інструкціях в уста­новленном законодавством порядку.

Контроль за діяльністю і ревізія відділу осуществ­ляются в установленому порядку вищестоящою организа­цией або керівництвом аптеки (залежно від форми власності).

 

ПРИСТРОЇ І УСТАТКУВАННЯ ГОМЕОПАТИЧНОЇ АПТЕКИ

 

Склад і структура приміщень гомеопатичної аптеки визначаються виробничими процесами, кото­рые в них відбуваються. Приміщення аптеки повинні разме­щаться відповідно послідовності ходу производ­ственных процесів. При цьому необхідно, аби обеспе­чивался найкоротша дорога переміщення готової продукції усередині аптеки, використовувалися найбільш економічні сред­ства механізації. Не допускається утворення петлеобраз­ных перехресних ліній руху, і, таким чином, со­здаются такі умови роботи, при яких може бути до­стигнута висока продуктивність праці.

Для регламентації діяльності гомеопатичних аптек використовуються нормативно-організаційні документы, призначені для аптек загального типа (постанова Кабінету Міністрів України № 447 від 12.05.1997 року).

Специфіка роботи гомеопатичних аптек обумовлює різноманітність і складність лікарських форм индивиду­ального приготування. Для цього необхідно мати ассис­тентскую кімнату, яка повинна розміщуватися недалеко від приміщень для зберігання, рецептурної кімнати і каби­нета провізора-аналітика.

Велике значення приділяється контролю якості приго­товленных гомеопатичних лікарських засобів. Для цієї мети в штат аптеки вводиться посада провизора- аналітика. У великих аптеках для нього передбачено мати окремий кабінет, а в аптеках з меншим об’ємом рабо­ты — окреме робоче місце, яке повинне размещать­ся в комплексі для приготування ліків.

Для забезпечення оптимальних умов производствен­ного процесу в гомеопатичних аптеках мають бути так­же додаткові приміщення: кімната для здобуття очищеної води, фасувальна, моечная.

Для безперебійного забезпечення населення гомеопати­ческими лікарськими засобами аптека повинна мати їх запас, а тому необхідно мати приміщення для хра­нения лікарських засобів і приміщення для зберігання готових гомеопатичних лікарських засобів і товарів медичного призначення, кімнату для зберігання библио­теки гомеопатичних розведень, приміщення для хране­ния інших медикаментів і скляної тари, приміщення для зберігання лікарських трав, приміщення для гомео­патических лікарських засобів, які вимагають осо­бых умов зберігання, приміщення для зберігання горючих і легкозаймистих предметів, внутрішньоаптечних за­готовок на основі спирту.

При визначенні приміщень зберігання необхідне учи­тывать загальні правила зберігання, вимоги Государствен­ной фармакопеї, правила протипожежної безпеки, физико-хімічні особливості і особливості зберігання різних груп товарів згідно наказу МЗ України № 44 від 16.03.93 року.

З адміністративно-господарських і додаткових приміщень гомеопатичним аптекам необхідно мати також кабінет завідувача аптекою, кімнату персоналу, гардероб персоналу, туалетну кімнату, кімнату для пред­метов прибирання (таблиця. 1, 2).

Таблиця 1. Склад і розміри необхідних приміщень гомеопатичної аптеки

№ п/п

 

Назва приміщення

 

Розмір, м2

 

1

Торгівельний зал

 

30,00

2

Кабінет лікаря-гомеопата, інформаційна

 

21,65

3

Кабінет завідувача аптекою

 

8,00

4

Кабінет провізора-аналітика

 

8,00

5

Асистентська

 

54,00

6

Кімната для здобуття очищеної води

 

20,00

7

Кімната для обробки посуду (моечная)

 

24,00

8

Кімната для бібліотеки розведень

 

9,00

9

Приміщення для зберігання готових лікарських засобів

 

36,00

10

Приміщення для зберігання сировини

 

36,00

11

Приміщення для зберігання скляної тари

 

6,00

12

Фасувальна

 

12,00

13

Приміщення для зберігання гомеопатичних лікарських засобів

 

9,00

14

Приміщення для зберігання внутрішньоаптечних заготовок на основі спирту і інших пальних і легкозаймистих речовин

 

11,40

15

Приміщення для зберігання дезинфекційних засобів

 

12,00

16

Кімната персоналу

 

8,00

17

Гардероб персоналу

 

8,00

18

Туалетна кімната

 

4,00

19

Кімната гігієни персоналу

 

5,00

20

Комора предметів для прибирання приміщень

 

4,00

 

№ п/п

 

Назва приміщення

 

Госпрозрахункова аптека

 

Гомеопатична аптека

 

Розмір, м2

 

Наявність приміщення

 

Розмір, м2

 

1

Торгівельний зал

 

140,00

+

90,00

2

Кімната чергового фарма­цевта і долікарській допомозі

 

8,00

 

 

3

Кабінет завідувача аптекою

 

12,00

+

8,00

4

Контора

 

12,00

 

 

5

Асистентська

 

54,00

+

54,00

6

Кабінет провизора- аналітика

 

10,00

+

8,00

7

Моєчная

 

24,00

+

24,00

8

Розпаковувальна

 

12,00

+

12,00

9

Кімната для здобуття очищеної води

 

20,00

+

20,00

10

Фасувальна

 

20,00

+

20,00

11

Дефекторськая з шлюзом

 

12,00+2,00

+

12,00

12

Асептична

 

15,00+2,00

 

 

13

Стерилізація

 

10,00

 

 

14

Приміщення для зберігання гомеопатичних лекарствен­ных засобів

 

36,00

+

36,00

15

Приміщення для зберігання товарів ручного продажу

 

36,00

+

36,00

16

Приміщення для зберігання скляної тари

 

6,00

+

6,00

17

Приміщення для зберігання лікарських трав

 

24,00

+

24,00

18

Приміщення для зберігання пальних і легковоспламе­няющихся речовин

 

16,00

+

16,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ п/п

 

Назва приміщення

 

Госпрозрахункова аптека

 

Гомеопатична аптека

 

Розмір, м2

 

Наявність приміщення

 

Розмір, м2

 

19

Приміщення для зберігання дезинфікуючих засобів

 

12,00

+

12,00

20

Приміщення для зберігання засобів рецептурно- виробничого відділу

 

36,00

 

 

21

Приміщення для зберігання перев’язувальних матеріалів

 

26,00

 

 

22

Оптика

 

9,00

 

 

23

Холодильна камера

 

15,00+2,00

 

 

24

Кімната персоналу

 

8,00

+

8,00

25

Гардероб персоналу

 

8,00

+

8,00

26

Туалетна кімната

 

4,00

+

4,00

27

Кімната гігієни персоналу

 

5,00

+

5,00

28

Комора чистої білизни

 

12,00

+

4,00

29

Приміщення для зберігання мінеральних вод

 

18,00

____

___

30

Комора господарського інвентаря

 

4,00

+

4,00

31

Приміщення для навчання персоналу

 

не більше 60,00

 

 

 

32

Душова

 

4,00

+

4,00

Додаткові приміщення

 

1

Кабінет лікаря-гомеопата і інформаційна

 

      

+

21,65

2

Приміщення для зберігання внутрішньоаптечних заготовок на основі спирту

 

 

+

11,40

3

Кімната для зберігання бібліотеки розведень

 

 

+

9,00

 

Всього: 35

 

691

25

448,05

 

 

Згідно постанові Кабінету Міністрів України № 447 від 12.05.1997 року в аптеці з мінімальними площа­дями допускається поєднання:

>               асистентською з фасувальною і кабінетом (робітником мес­том) провізора-аналітика;

>               моечной і кімнати для стерилізації посуду;

>               приміщень для зберігання засобів санітарії і гигиены, виробів медичного призначення і вспомогатель­ных матеріалів і тари;

>               кабінету завідувача і бухгалтерії;

>               кімнати персоналу і вбиральні.

 

 

НОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ

ГОМЕОПАТИЧНИХ АПТЕК (ВІДДІЛІВ)

Гомеопатичні лікарські засоби имеют­ся практично у всіх аптеках регіонів. Багато хто з них отримується по рецептах лікарів-гомеопатів. У рецептах лікарів-гомеопатів зустрічаються прописи не лише на гомео­патические ліки промислового або великосерійного виробництва, але і прописи экстемпорального приготовле­ния в умовах аптек, тобто чітко просліджується зв’язок меж­ду гомеопатичними медичними установами і аптеч­ными підприємствами. У даній ситуації звертають на себе особливу увагу регіони, де функціонують гомеопати­ческие аптеки і медичні установи гомеопатическо­го профілю (це, як правило, обласні центри).

В зв’язку з цим необхідно звернути увагу на следую­щие чинники: кількість лікарів-гомеопатів, що працюють в регіоні (чіл.); число рецептів, виписаних врачами-го­меопатами за рік (тис. шт.); кількість аптек (шт.); чис­ленность населення, що проживає в даному регіоні (тис. чіл.), віддаленість населеного пункту від обласного цент­ра (км.); площа району (км2).

Всі перераховані чинники істотно впливають на орга­низацию лікарського забезпечення населення по рецеп­там лікарів-гомеопатів в межах того або іншого террито­риального регіону (ооластные центри, крупні міста оо- ластного підпорядкування, сільські райони).

Проте слід зауважити, що на рівень організації забезпечення населення гомеопатичними лікарськими засобами, як і на організацію лікарського обеспече­ния в цілому, великий вплив надає такий чинник, як чисельність населення. А для сільських районів особливе зна­чение має площу регіону, тобто при побудові органи­зационной структури забезпечення населення гомеопатичес­кими лікарськими засобами в таких регіонах поважно враховувати відстань між обласним центром і населен­ным пунктом, загальну площу обслуговуваної території. Існує чіткий зв’язок між чинниками в межах каж­дого регіону (таблиця. 3).

Чинники

 

Умовні

 

 

позначення

 

Для обласних центрів

 

 

Кількість лікарів-гомеопатів (чіл.)

 

 

Число рецептів, виписаних лікарями-гомеопатами

 

 

за рік (тис. шт.)

 

 

Кількість роздрібних аптек (шт.)

 

 

Чисельність населення (тис. чіл.)

 

 

Для міст обласного підпорядкування

 

 

Кількість лікарів-гомеопатів (чіл.)

 

 

Число рецептів, виписаних лікарями-гомеопатами

 

 

за рік (тис. шт.)

 

 

Кількість роздрібних аптек (шт.)

 

 

Чисельність населення (тис. чіл.)

 

 

Для сільських районів

 

 

Кількість вграчей-гомеопатов (чіл.)

 

 

Число рецептів, виписаних лікарями-гомеопатами

 

 

за рік (тис. шт.)

 

 

Кількість роздрібних аптек (шт.)

 

 

Чисельність населення (тис. чіл.)

 

 

Віддаленість населеного пункту від обласного

 

 

центру (км.)

 

 

Площа району (км2)

 

 

Таблиця 3. Чинники, що визначають рівень організації забезпечення населення гомеопатичними лікарськими засобами


 

Математичні моделі для визначення целесообразно­сти створення спеціалізованих гомеопатичних аптек (відділів). При розробці математичних моделей для оп­ределения доцільності створення гомеопатичних ап­тек (відділів) необхідно враховувати вплив чинників на процес формування мережі аптечних установ. Наїбо­лєє прийнятним є математичний метод і алгоритм модифікованого крокового регресійного аналізу.

Як результативні ознаки розглядається число гомеопатичних аптек (відділів) в обласних цент­рах, містах обласного підпорядкування і сільських районах. Це дозволяє визначити чинники, найсильніше корре­лирующие з результативною ознакою, і на їх основі скласти наступні рівняння множинної регресії для кожного кроку розрахунків по сукупності факториаль- ных ознак:

>               для обласних центрів

В = -0,00073 + 0,02545Х1 + 0,00004Х2

>               для міст обласного підпорядкування

В = 0,00242 – 0,00459Х1 + 0,03452Х2 – 0,00004Х3

>               для сільських районів

В = 0,20151 + 0,01909Х2 + 0,00403Х3- 0,00004Х4

де В — раціональна кількість гомеопатичних аптек (відділів), Хх — кількість лікарів-гомеопатів

Х2 — число рецептів, виписаних лікарями-гомеопатами за рік, Х3 — чисельність населення, що проживає в районі, Х4 — площа району

числа — коефіцієнти множинної кореляції, які в дан­ном випадку є постійними.

 

ПРАВО НА ПРИГОТУВАННЯ ГОМЕОПАТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

 

Згідно ст. 74 «Основ законодавства Украї­ни про охорону здоров’я» (від 19.11.1992 року) фармацевтичес­кой діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Такі вимоги встановлені наказом МЗ України № 195 від 25.12.1992 року «О затвердженні Переліку вищих і середніх специаль­ных учбових закладів, підготовка і здобуття знань в ко­торых дають право на заняття медичною і фармацевти­ческой діяльністю».

Обличчя, які прошли фармацевтичну підготовку в учбових закладах іноземних держав, допускают­ся до професійної діяльності, у тому числі на пред­принимательских посадах, після перевірки їх квали­фикации в порядку, встановленому наказом МЗ України № 118-з від 19.08.1994 року «Про порядок допуску до медицин­ской і фармацевтичної діяльності в Україні граж­дан, які прошли медичну і фармацевтичну підготовку в учбових закладах іноземних держав».

 

 НОРМУВАННЯ СКЛАДУ ГОМЕОПАТИЧНОГО ПРОПИСУ

 

Гомеопатичні лікарські засоби, як і звичайні лікарські препарати, можна розділити на дві групи:

           официнальные (стандартні);

           экстемпоральные.

Офіцинальниє (стандартні) лікарські сред­ства — це препарати, які готуються по стандартних прописах фармацевтичною промисловістю у великій кількості.

Офіцинальниє пропису затверджуються государственны­ми органами: Державним фармакологічним центром і Державним підприємством «науково-експертний фар­макопейный центр МЗ України» (Фармакопейний центр). На прописі складається аналітична нормативна доку­ментация (АНД).

Офіцинальниє гомеопатичні лікарські препа­раты в Україні готують як в аптеках, у вигляді внутриаптеч- ных заготовок по прописах, що часто повторюються, так і на фармацевтичних фабриках і фармацевтичними фирма­ми-производителями (див. додаток).

Екстемпорал’ниє лікарські засоби — це препа­раты, призначені для індивідуального використання, вони готуються в аптеках по рецептах лікарів-гомеопатів.

Гомеопатичні рецепти відрізняються від звичайних. У них відсутнє традиційне звернення «Rp.», тому назва­ние лікарського засобу пишуть латинською мовою в називному відмінку. У всьому іншому це такий же до­кумент, як і рецепт на негомеопатичні лікарські засоби.

Рецепт має медичне, юридичне, технологичес­кое і господарське значення.

Медичне значення рецепту полягає в тому, що він є документом, який служить єдиною підставою для відпустки з аптек гомеопатичних лекар­ственных препаратів і вживання їх хворими згідно вказівкам лікаря про дози і спосіб вживання з врахуванням індивідуального підходу до хворого.

Юридичне значення рецепту полягає в тому, що він дає право на придбання лікарських препаратів і відрізняється раціональним призначенням рецептурної про­писи хворому, датою виписки, наявністю прізвища больно­го, прізвища лікаря і ін. У виняткових випадках він може бути речовим доказом. Обличчя, які виписують рецепти і які готують по ним лекарствен­ные препарати, несуть юридичну відповідальність.

Технологічне значення рецепту полягає в тому, що він служить підставою для провізора (фармацевта) при приготуванні лікарських препаратів: які лекар­ственные кошти необхідно взяти і в якій лекарствен­ной формі їх відпустити.

Господарське значення рецепту полягає в тому, що він є документом на витрачення лікарських засобів і додаткових матеріалів.

Вверху рецепту ставиться штамп лечебно-профилактичес­кого установи, потім пишеться прізвище хворого, дата виписки рецепту, прізвище і ініціали лікаря, а після вы­писываются лікарські засоби (на латинській мові) і спосіб їх вживання.

Окрім гомеопатичних засобів для внутрішнього приме­нения в гомеопатичних рецептах виписуються і наруж­ные лікарські засоби — мазі, масла, оподельдоки, рідини для примочок, полоскань, свічки і ін.

Умовні позначення, допустимі в гомеопатичних рецептах:

           рідкі ліки — dilutio, скорочено — dil.;

           ліки в порошку — trituratio, скорочено — trit.;

           ліки в крупинках — granulae, скорочено — gran (globuliglob.);

           мазі — unguentum, скорочено — ung.;

           рідини для розтирань — opodeldoc, скорочено — opod.

Структура рецепту на гомеопатичні засоби

1.              Назва лікувально-профілактичної установи.

2.              Прізвище, ініціали хворого, вік.

3.              Дата виписки рецепту.

4.              Прізвище, ініціали лікаря.

5.              Перерахування лікарських речовин (на латинській мові в називному відмінку), міра розведення, ко­личество, вигляд лікарської форми:


 

6.              Особливості вживання лікарського засобу.

7.              Підпис і друк лікаря.

При прописуванні в одному рецепті декілька отдель­ных форм лікарських препаратів вони вказуються по порядку номерів, що означає послідовність прийому, тобто перед їх найменуванням ставиться арабськими цифрами порядковий номер. Потім позначається форма або вигляд ле­карственного препарату (дилюции, тритурації, гранули, мазі і т. д.), в кінці рецепту вказується спосіб примене­ния, після нього йде підпис лікаря.

ШТАМП Панові: Іванову С. І. (30 років) Дата: 12.10.2001 р. Лікар: Егорова М. П.

1.                                                     Brionia alba ХЗ 10,0 gran.

2.                                                     Colocynthis ХЗ 10,0 gran.

3.                                                     Natrium muriaticum 12 10,0 gran. По 7 крупинок 3 рази в день

за 20—30 мін до їди по черзі. Лікар    (підпис)

Якщо виписується один лікарський засіб, до складу якого входять декілька препаратів, то в рецепті лекар­ственные препарати пишуться в стовпчик без нумерації.

ШТАМП Панові: Іващенко П. Р. (28 років) Дата: 18.05.2001 р. Лікар: Петрова Т. М. Apis 3 Arnica 3 Urtica urens 6 10,0 gran. По 6—8 крупинок 3 рази в день за 30 мін до їди. Лікар______________ (підпис)

При прописуванні спиртного розчину на рецепті долж­ны бути два друку (особистий друк лікаря і друк лечебно- профілактичної установи) і слово dil.

ШТАМП Панові: Ковальову Ст Н. (38 років) Дата: 17.08.2000 р. Лікар: Сидорова JI. І.

Aconitum napel. 3 15,0 dil. 20 крапель на півстакана води. Пити глотками протягом дня. Лікар____________ (підпис)

У випадках, коли прописані нерозведені (основні) есенції і настойки, вони позначаються в рецепті знаком 0 (фита). При прописуванні в рецепті мазей або оподель- доків гомеопатичне розведення не вказується, обозна­чается лише вигляд лікарської форми.


 

У гомеопатичних рецептах часто не вказується коли­чество прописаних ліків — в таких випадках їх от­пускают по 10,0 р.

Лікарські засоби в рецепті розподіляються, як правило, від низьких розведень до вищим за некото­рыми виключеннями.

Кількість лікарських препаратів має бути ми­нимальным. Призначення більше 3—4 ліків в одному ре­цепте вважається за неправильне. Не рекомендується також призначати відразу декілька ліків в низьких розведеннях, а також ліків з рослин однієї ботанічної групи. Крім того, необхідно враховувати взаємодію і совмес­тимость ліків при одночасному прийомі.

Поєднання в одному рецепті два несумісних препара­тов дає негативний ефект. Якщо виписані в рецеп­те ліки несумісні, то їх пропонується приймати в різні дні. Так само по днях можуть розподілятися ліки двох рецептів, наприклад, при необхідності ле­чить два захворювання.

Гомеопатичні ліки виписуються по методу приготування (за десятковою або сотенною шкалою): деся­тичная (децимальная) шкала позначається буквою D або римською цифрою X; сотенна (центисимальная) шкала — латинською буквою З або цифрою без жодного дополнитель­ного значка.

Гомеопатичні ліки виписуються у вигляді порош­ков, рідин, крупинок. На один прийом (доза) назнача­ют 6—8 крупинок гомеопатичних ліків. Для при­ема порошку має бути спеціальна дерев’яна або кавова ложечка — міра.

Приготування гомеопатичних ліків у нас в країні виробляється на підставі посібника з опису і изго­товлению ліків «Гомеопатичні лікарські сред­ства» доктори Вільмара Швабе, дозволеного до примене­нию гомеопатичними аптеками наказами МЗ СРСР № 88 від 03.03.1961 року і № 606 від 19.12.1962 року і Німецької гомеопатичної фармакопеї згідно листу Фармакопей­ного центру МЗ України № 11/461 від 03.03.1998 року.

У 1867 році В. Швабе створив систематизований ка­талог робочих інструкцій по приготуванню гомеопатичес­ких лікарських засобів — фармакопею, згідно пред­писаниям Ганемана. У 1872 році побачило світло його працю «Pharmacopoea homoeopathica poliglothica». У 1901 році Швабе видає цю книгу на німецькому, французькому і анг­лийском мовах, а пізніше також на італійському, испан­ском і російському. Фармакопея Вільмара Швабе була призна­на у всьому світі. Вона давала відповіді на питання в області ботаніки, фармакогнозії, фармакології, хімії і ставила виробництво гомеопатичних препаратів на абсолютно но­вую основу.

У жовтні 1934 року гомеопатична фармакопея док­тора Швабе стала юридично обов’язковою основою для виробництва гомеопатичних ліків у всій Німеччині і проіснувала в цій якості аж до 1978 року, коли на зміну їй прийшла Німецька гомеопатична фар­макопея.

В даний час гомеопатична фармакопея докто­ра В. Швабе визнана більш ніж в 70 країнах світу. У неко­торых країнах світу, у тому числі в Германії, Велікобріта­нії, Франції, США, Індії, окрім гомеопатичної фарма­копеи В. Швабе розроблені і діють свої національні гомеопатичні фармакопеї (Homoeopatik Pharmakopoeia of India, 1971 —1990; Homoopatihisches Arzneibuch, 1978— 1985; The Homoeopatic Pharmacopoeia of the United States, 1988—1990; Pharmacopee Francaise, 1989; British Homoeo­patic Pharmacopoeia, 1993).

Посібник В. Швабе був перекладений з німецької мови на російський в 1950 році і виданий в Москві під редакцією

В. І. Рибака в 1967-м. У це видання поміщено 514 наиме­нований засобів (з 2000), які застосовуються в гомео­патической практиці нашої країни.

Гомеопатична фармакопея В. Швабе має следую­щую структуру:

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

А. Гомеопатічеськая фармакопея. Правила зберігання і вы­дачи ліків

Б. Технология приготування гомеопатичних лекар­ственных засобів

Розділ 1. Приготування ліків з рослинного і живот­ного сировини

§ 1. Способів приготування есенцій і тинктур § 2. Есенції, приготовані з рівних частин рассчитанно­го кількості соку і 90 % -ного етилового спирту § 3. Есенції, приготовані з однієї вагової частини рассчи­танного кількості соку і двох вагових частин 90 % -ного етилового спирту § 4. Настойки, приготовані з 10 ваговими частинами этило­вого спирту і 1 ваговою частиною сухої рослини або жи­вотной тканини

Розділ 2. Приготування ліків з мінеральних речовин

і хімічних сполук § 5. Водні розчини § 6. Спиртні розчини

§ 7. Приготування порошкових розтирань (тритурацій)

з сухих речовин Розділ 3. Приготування лікарських розтирань з жид­ких речовин будь-якого походження § 8. Приготування розтирань з рідких речовин § 9. Приготування розтирань (тритурацій) з есенцій і тинктур

>               Десяткова і сотенна шкали

>               Приготування розведень з різних лікарських засобів

а.     Розведення рідких речовин

би.  Приготування порошкових розтирань (тритурацій)

ст    Приготування рідких розведень з розтирань

>               Технологія приготування гранул (крупинок)

>               Приготування пігулок

>               Приготування мазей, масел, оподельдоков, зовнішніх спир­тов і свічок

>               Устаткування і апаратура

>               Індиферентні речовини

>               Номенклатура

В. Общие методи дослідження гомеопатичних лекар­ственных препаратів

а.     Методи дослідження рідких препаратів

би.  Загальні методи дослідження розтирань

 

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА (ПРИВАТНІ СТАТТІ)

Основні засоби

Додаткові засоби (опис гомеопатических засобів, що рідше вживаються)

Алфавітний покажчик гомеопатичних засобів (по латинс­кому алфавіту)

 

СТРУКТУРА ПРИВАТНИХ СТАТЕЙ

А. Для засобів рослинного або тваринного происхожде­ния:

>               назва препарату ( латинське і російське);

>               вихідна рослина або тварина (латинське і російське на­звание);

>               синоніми;

>               сімейство;

>               поширення;

>               вживана частина рослини, тварини (комахи) або продукт;

>               опис;

>               приготування лікарських форм (згідно определен­ному параграфу);

^ характеристика лікарських препаратів; ^ кількісне визначення (для речовин списку А); ^ дані капілярного аналізу; ^ вміст лікарської речовини в препараті; ^ зберігання, список; ^ використовувані розведення; ^ стандарт.

Б. Для хімічних сполук і мінералів:

>               назва препарату (латинське і російське);

>               вихідна (основне) речовина (російське і латинське назва­ние);

>               приготування вихідної речовини;

>               опис вихідної речовини;

>               приготування лікарських форм (згідно соответству­ющему параграфу);

>               характеристика лікарських форм;

>               вміст лікарської речовини в препараті;

>               зберігання, список;

>               вживані розведення;

>               стандарт.

 

НОРМУВАННЯ УМОВ ПРИГОТУВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ

Нормування умов приготування гомеопа­тических лікарських препаратів включає виконання комплексу санітарно-гігієнічних заходів (микро­климат, освітленість, контамінація повітряного середовища і т. д.), що детально вивчається в курсі гігієни. При приготуванні лікарських засобів необхідно дотримуватися сани­тарного режиму, вимог GMP, правил роботи з ядови­тыми, сильнодіючими речовинами, а також техніка безпеки, яка викладена в нормативних докумен­тах МЗ України і вивчаються на спеціальних дисциплінах.

Одним з чинників забезпечення високої якості при­готовления гомеопатичних лікарських препаратів яв­ляется дотримання технологічного режиму. Порушення технологічного процесу може стати причиною недобро­качественности гомеопатичних лікарських засобів.

Першою загальною стадією технологічного процесу для всіх гомеопатичних лікарських форм є под­готовительные роботи: підготовка приміщення, вспомогатель­ных матеріалів, устаткування, пакувальних засобів, ле­карственных і допоміжних речовин. Після подгото­вительных робіт послідовно виконують стадії тех­нологического процесу, відповідно особливостям лікарської форми.

Спосіб приготування хімічних сполук, получа­емых на хімічних і фармацевтичних підприємствах, а також описаних в Державній фармакопеї (ГФ), в даному посібнику не наводиться. Для фармацевтичних і хімічних речовин, які є специфічно гомео­патическими, технологічний процес наводиться в гл. 7.

Технологія основних форм гомеопатичних ліків значно відрізняється від вживаної в загальній фарма­цевтической практиці і вимагає особливих технологічних підходів.

Гомеопатичні засоби, включені в списки ядови­тых і наркотичних (4,9 %), сильнодіючих (19,2 %) речовин, зберігаються по особливих правилах фармації і снаб­жаются відповідними етикетками.

Речовини загального списку (75,9 %) — по загальних правилах.

Отрути і сильнодіючі лікарські речовини мож­но відпускати хворим починаючи лише з четвертого деся­тичного розведення.

У таблиці. 4 приведений орієнтовний перелік ядови­тых речовин, вживаних в гомеопатію, яка повинна зберігатися в окремій шафі (приміщенні) під замком.

Гомеопатичні засоби, дозволені до вживання, приведені в наказі МЗ УРСР № 165 від 03.08.1989 року. Асортимент гомеопатичних лікарських засобів і ис­пользуемых речовин різного походження вельми раз­нообразен і містить від 148 найменувань (гомеопатиче­ские аптеки Луганська, Кременчука, Полтави) до 600 на­именований (гомеопатичні аптеки Харкова, Києва, Одеси, Дніпропетровська і ін.), з яких 59,2 % полу­чают з рослинної сировини; 4,2 % — засоби тваринного походження; 36,6 % — метали, солі і їх з’єднання.

 

Таблиця 4. Отруйні речовини (субстанції), їх тритурації і розчини першої, другої і третьої десяткової потенцій (Dl, D2, D3) мінерального, хімічного, рослинного і тваринного происхожде­ния, матричні настойки і есенції, що містять отруйні биологи­чески активні речовини, вживані в гомеопатичній практиці

 

Латинська назва

 

Українська назва

 

Acidum hydrocyanicum

 

Кислота синильна

 

Acidum hydrofluoricum

 

Кислота фтористоводнева

 

Antimonium arsenicosum Stibium arsenicosum

 

Сурма миш’яковиста (суміш рівних частин миш’яковистого ангідриду і сурми (V) оксиду)

 

Apomorphinum hydrochloricum

 

Апоморфіну гидрохлорид

 

Argentum nitricum

 

Срібло нітрат Срібло азотнокисле

 

Arsenicum album Acidum arsenicosum

 

Миш’яковистий ангідрид Білий миш’як Кислота миш’яковиста

 

Arsenicum iodatum Arsenic triiodide

 

Миш’яку (III) йодид

 

Arsenicum metallicum

 

Миш’як металевий

 

Atropinum sulfuricum

 

Атропіну сульфат

 

Botrops lanceolatus

 

Отрута копьеголовой гримучої змії Ярарака

 

Calcium arsenicicum Calcarea arsenicica

 

Кальцію арсенат

 

Chininum arsenicicum

 

Хініну миш’яковистий (арсенат)

 

Chininum arsenicosum

 

Хініну миш’яковистий (арсеніт)

 

Crotalus cascavella

 

Отрута смугастої гримучої змії

 

Cuprum arsenicosum

 

Меді арсеніт основний Мідь миш’яковиста

 

Curare

 

Кураре

 

Elaps corallinus

 

Отрута коралового аспіда

 

Hydrargyrum bichloratum Hydrargyrum dichloridum Mercurius corrosivus

 

Ртуть дихлорид Сулема

Ртуть двохлориста

 

 

Латинська назва

 

Українська назва

 

Hydrargyrum diiodatum Hydrargyrum biiodatum Mercurius biiodatus

 

Ртуть двойодиста Ртуті (II) йодид

 

Hydrargyrum cyanatum Mercurius cyanatus

 

Ртуть ціаніста Ртуті ціанид

 

Hydrargyrum iodatum Mercurius iodatus flavus

 

Ртуть (I) йодид Ртуть йодиста жовта

 

Hydrargyrum metallicum Mercurius vivus

 

Ртуть металева

 

Hydrargyrum nitricum oxydatum Mercurius nitricum oxidulatus

 

Ртуть (I) азотнокисла 2-водна Ртуті закисной нітрат

 

Hydrargyrum stibiato sulfuratum Aethiops antimonialis

 

Етіопс (суміш рівних частин ртуті сульфіту чорного і сурми (III) сульфіду)

 

Kalium arsenicosum

 

Калій миш’яковистий Калія арсеніт

 

Lachesis

 

Отрута змії лахезис

 

Mercurius solubilis Hahnemanni Hydrargyrum solubilis

 

Ртутна субстанція по Ганеману Ртуті амид азотнокислий

 

Naja

 

Отрута кобри

 

Opium

 

Опій

 

Phosphorus

 

Фосфор (жовтий)

 

Pilocarpinum hydrochloricum Strophantus gratus

 

Пілокарпіну гидрохлорид Строфант приємний

 

Strychninum nitricum

 

Стрихніну нітрат Стрихнін азотнокислий

 

Thallium aceticum oxydulatum

 

Талія (I) ацетат

Талій оцтовокислий закисный

Талія закисного ацетат

 

Uranium nitricum

 

Уранілу нітрат

 

Vipera berus Vipera redii

 

Отрута гадюки звичайною Отрута гадюки аспидовой

 

Zincum cyanatum

 

Цинку ціанид Цинк ціаністий

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі